НБУ | Знати. Розуміти

​​Українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною нашої новітньої боротьби. Про деякі з них знає весь світ. ☝️Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету «Українська бавовна. Морський дрон “Sea Baby”», що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс “Sea Baby”, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі. Перші зразки “Sea Baby” з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій. Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях. ✨ Саме “Sea Baby” влаштував незабутню “бавовнуˮ на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту. Нова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни. ❓Як виглядає монета? Монета має номінал 5 гривень. ➡️ На її аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона “Sea Baby” в русі. ➡️ На реверсі – морський дрон “Sea Baby”, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України, яка є розробником цього апарата; нижче – напис SEA BABY, виконаний у стилі трафаретного військового маркування. Літера Y стилізована під жест “Victory”, що означає перемогу. ▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні. ▪️Художник: Андрій Єрмоленко. ▪️Скульптор: Володимир Дем’яненко. ❓Як придбати монету? Пам’ятна монета «Українська бавовна. Морський дрон “Sea Baby”» введена в обіг 29 липня 2026 року. Її реалізація в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та банками-дистриб’юторами розпочнеться з 30 липня. Детальніше дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​❓Що відбувається з банківським фондуванням та які тенденції очікуються в найближчий перспективі? Маємо результати нового опитування банків і ділимося ключовими висновками: 👇👇👇 ▪️обсяг коштів від домогосподарств, корпорацій та оптового фондування збільшився, і банки очікують його подальшого збільшення; ▪️більше половини банків за обсягом активів системи розраховують на оптове фондування, зокрема фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій; ▪️середня вартість фондування зросла передусім через здорожчання коштів корпорацій, натомість вартість коштів домогосподарств та оптових залучень дещо знизилася; ▪️очікується підвищення вартості запозичень через зростання ставок за депозитами бізнесу; ▪️поступове зниження частки валютного фондування відновилося, однак у липні – вересні ця частка не зміниться; ▪️вперше з І кварталу 2025 року респонденти повідомили про зниження строковості фондування, однак очікують на її зростання протягом року; ▪️загальний обсяг капіталу за останній рік збільшився, і ключовим чинником його збільшення, починаючи з ІІІ кварталу 2022 року, залишається прибутковість; ▪️макроекономічні умови та підвищена ставка податку на прибуток банків стримуватимуть підвищення обсягу капіталу в майбутньому. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​📈 Банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення. Про це свідчать результати Опитування про умови банківського кредитування. Наводимо його ключові висновки за II квартал ⤵️ ▪️банки і далі очікують зростання кредитних портфелів, однак баланси відповідей стосовно зміни обсягів кредитування бізнесу і населення найнижчі з ІІ кварталу 2023 року; ▪️попит бізнесу на всі види позик збільшився, і в ІІІ кварталі банки очікують на збільшення попиту на всі види корпоративних кредитів, передусім на довгострокові; ▪️попит домогосподарств на позики також підвищився, і банки очікують на його зростання надалі, більшою мірою на іпотеку; ▪️боргове навантаження підприємств було середнім, домогосподарств – низьким; ▪️кредитні стандарти для корпоративного сектору загалом не змінилися, однак у ІІІ кварталі банки планують пом’якшити стандарти для позик МСП; ▪️окремі банки звітували про підвищення рівня схвалення заявок для позик МСП, бо ті мали змогу залучати більші за сумою кредити; ▪️фінансові установи дещо пом’якшили кредитні стандарти для іпотеки і споживчих позик та очікують їх послаблення надалі; ▪️рівень схвалення заявок на кредити домогосподарствам зріс, і банки відзначили зниження відсоткових ставок споживчих кредитів та для іпотеки; ▪️у ІІ кварталі збільшилися кредитний, валютний ризики та ризик ліквідності, в наступному кварталі очікується посилення валютного та кредитного ризиків. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​З нагоди Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, вводимо в обіг нову обігову пам’ятну монету. Її назва – “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”. 💬 "Ця монета – про пам’ять, яка не стирається з часом. Вона вшановує військових і цивільних, чиї життя обірвав російський полон, та нагадує про злочини проти українського народу, які не мають строку давності, про системну політику терору, яку росія веде проти України. Ми закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоб вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Ми не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний. 🟢 Про дизайн Номінал обігової пам’ятної монети 10 гривень. ➡️ Її аверс ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. ➡️ Водночас на її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів – образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис ПАМ’ЯТІ СТРАЧЕНИХ, ЗАКАТОВАНИХ АБО ЗАГИБЛИХ У ПОЛОНІ. ▪️Художник реверсу монети – Микола Коваленко, художник аверсу – Володимир Дем’яненко. ▪️Скульптор – Володимир Дем’яненко. ☝️Про обіг Поступово в готівковий обіг буде введено два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет. Детальніше – за посиланням.

❓Як формується ставка за кредитом і коли очікувати на її зниження? Які дієві механізми здешевлення кредитів для бізнесу пропонують банки? Які галузі отримують найбільше кредитів і чому? 👤 Відповіді на ці та інші актуальні питання про кредитування – в інтерв’ю директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової для Mind.ua. Інші цікаві тези з інтерв’ю ⤵️ ▪️банківський сектор дуже швидко налагоджує кредитування нових напрямів, про що свідчить приклад енергетики; ▪️банк не може видати кошти, якщо клієнт неспроможний чітко сформулювати фінансову потребу та надати звітність; ▪️завдяки програмі «Доступні кредити 5-7-9%» сьогодні українські банки вміють працювати з МСБ; ▪️підвищений податок на прибуток банків ставить під сумнів доцільність значного кредитного зростання для багатьох банків; ▪️найкращий спосіб розбудови системи страхування воєнних ризиків –розширення вже діючого публічно-приватного партнерства. 📰 Повний текст – за посиланням.

​​🟢 Ефективним інструментом спрощення доступу до позик та зниження їх вартості для бізнесу, у тому числі й на прифронтових територіях, є портфельні гарантії, обсяги яких помітно зростають. Про це йдеться в окремому дослідженні червневого Звіту про фінансову стабільність. Кредитні гарантії можуть як поєднуватися з іншими державними програмами підтримки, так і використовуватися як окремий інструмент. Банки і позичальники охоче їх використовують: результати лютневого опитування засвідчили, що на початку 2026 року банкам було доступно близько 260 млрд грн гарантій, або вдвічі більше ніж рік тому. Передусім це зростання завдячує гарантіям міжнародних фінансових організацій у межах програми “Ukraine Facility”. ☝️Переваги гарантій для банків: розподіл ризиків дефолту позичальника, зниження потреб у заставі та зменшення навантаження на капітал. Для позичальників, крім спрощення доступу до кредитів, програми гарантій у певних випадках поєднуються ще й із грантами. Кредити в межах гарантійних програм, як правило, вищої якості: річний рівень дефолтів за гарантованими портфелями більшості банків менший за 1%, що значно нижче, ніж для кредитного портфеля загалом. Наразі гарантіями частково забезпечено близько 21% чистого портфеля бізнесу. Однак рівень використання доступних гарантій знизився до близько 45% із 54% рік тому. 🚩 Серед обмежувальних факторів: ▪️досить жорсткі критерії відбору кредитів для участі в гарантійних програмах, які обмежують розмір бізнесу позичальника та обсяг кредиту й відповідно виключають окремі види проєктів; ▪️вимога щодо диверсифікації банками портфелів за регіонами, видами діяльності та іншими ознаками, адже навіть за жвавого кредитного попиту формування відповідного портфеля потребує чимало часу; ▪️подекуди відчутна вартість послуги, тривала процедура погодження та складне звітування для банків і позичальників; ▪️обмеженість кола банків, яким доступний інструмент гарантій від МФО, зокрема складнощі з потраплянням до переліку учасників приватних українських банків, попри те що за останній рік вони забезпечили близько чверті приросту кредитів бізнесу. У програмі “Ukraine Facility” передбачено надання у 2024–2027 роках гарантій за кредитами на суму 7,8 млрд євро та ще 1,7 млрд євро у вигляді змішаного фінансування, поєднаного з грантами. Відповідно найближчим часом обсяг доступних українським банкам гарантій помітно зростатиме. Як показало опитування, банки та позичальники зберігають значний апетит до ширшого використання гарантій. Однак для активнішого розвитку цього інструменту його умови мають бути ліпше адаптовані до потреб позичальників та кредиторів, а коло залучених банків – розширене. ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​💡970,8 млрд грн – така сума готівки, що станом на 01 липня 2026 року перебувала в обігу в Україні. Це на 44,5 млрд грн або на 4,8% більше, ніж станом на 01 січня 2026 року (926,3 млрд грн). Отже, якщо I квартал року традиційно характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився. Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю. Зокрема, рік тому за підсумками І півріччя 2025 року сума готівки в обігу зросла співставно (на 4,6%). Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 липня 2026 року. ⬇️⬇️⬇️ ▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 960,7 млрд грн, а також 15,3 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,9 млрд грн. ▪️На одного жителя України наразі припадає 64 банкноти і 197 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно). ▪️Серед банкнот найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,8 % та 4,5% від загальної кількості в обігу відповідно). ▪️Динаміка обсягів готівки в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2026 року припадав на банкноти номіналом 1 000 грн. Їх питома вага за кількістю в обігу зросла на 1,8 % порівняно з початком цього року та становить 20%. ▪️За сумою частка банкнот номіналом 1 000 грн станом на 01 липня 2026 року перевищила 55%. У світовій практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищим номіналом. Тож Національний банк оголосив про розширення номінального ряду національної валюти і з 04 вересня 2026 року в готівковий обіг буде введена нова банкнота номіналом 2 000 грн. ▪️Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів – 1, 2, 5 та 10 грн. З них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,8% та 2,5% від загальної кількості в обігу відповідно). ☝️Щодо розмінних монет нагадуємо, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль в готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу. За цей час було вилучено вже 6,5 млн шт. монет таким номіналом. Наразі їх частка в загальній кількості в обігу станом на 01 липня 2026 року становить 26,9%. Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%. 📌 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ за посиланням.

​​📈 Банки за останні 10 років після кризи 2014–2015 років наростили кількість активних корпоративних позичальників удвічі – до понад 17 тисяч компаній. За даними свіжого Звіту про фінансову стабільність, бізнес зберігає високий попит на позики, попри сповільнення економіки та високі воєнні ризики. І банки готові цей попит задовольняти, тож річні темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля перевищують 30% уже близько року, а загалом триває найдовший за понад п’ятнадцять років період кредитного зростання. ☝️Про ключові тренди кредитування згідно з даними Звіту: ▪️активно кредитують банки всіх груп, а темпи приросту їхніх гривневих портфелів співставні; ▪️оцінки підприємствами майбутніх інвестиційних видатків і надалі є позитивними; ▪️високими темпами зростають кредити, надані переробній промисловості та будівництву, а найбільшими отримувачами нових позик є галузі торгівлі та сільського господарства; ▪️водночас банки активно фінансують енергетичні потужності, переважно надаючи кошти на тривалий строк; ▪️оборонно-промисловий сектор отримав понад 9 млрд грн за державною програмою в межах втілення Стратегії з розвитку кредитування, а в травні банки підписали Меморандум про фінансування ОПК; ▪️понад 70% чистих кредитів банків надано компаніям із задовільним, міцним або відмінним фінансовими станом; ▪️старі непрацюючі кредити дедалі менше визначають якість портфеля, яка підтримується виваженими стандартами кредитування та належним відбором позичальників. Щодо перспектив, то банки в опитуваннях про умови кредитування прогнозують подальше посилення попиту на кредити, зокрема на відбудову та розширення виробництва. 📑 Детальніше – у тематичному розділі Звіту.

​​#imf 🟢 Рада директорів Міжнародного валютного фонду 20 липня 2026 року затвердила перший перегляд чотирирічної програми (Extended Fund Facility, EFF) обсягом 8,1 млрд дол. США та завершила консультації за Статтею IV статуту МВФ з Україною. Успішне схвалення першого перегляду програми передбачає негайний доступ до фінансування обсягом до 503 млн спеціальних прав запозичень (СПЗ), або 690 млн дол. США в еквіваленті, що спрямовуватиметься на підтримку державного бюджету. Після надходження траншу загальний обсяг отриманого за програмою фінансування сягне 2,2 млрд дол. США. 💬 "Робота під час місії щодо першого перегляду була однією з найскладніших. Проте експерти Фонду та українська команда знайшли необхідні спільні знаменники для продовження програми. Співпраця з МВФ ніколи не вимірювалася виключно обсягами траншів. Це насамперед партнерство, яке підтримує міцну та сталу архітектуру допомоги Україні упродовж війни. І, що важливо, воно не є статичним. Підходи МВФ до реалізації програми разом із нами – це постійний динамічний пошук найкращих рішень, якими б непередбачуваними не були зовнішні та внутрішні обставини", – прокоментував Голова Національного банку України Андрій Пишний. ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ 💡 Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? У центрі уваги були теми міжнародної співпраці, підтримки експортерів та розвитку жіночого підприємництва, введення в обіг нової банкноти та інші. Детально про них – у дайджесті. ⬇️⬇️⬇️ 🚩 Про поточну співпрацю між Національним банком та ЄБРР, приватизацію державних банків, розвиток інфраструктури ринків капіталу та корпоративного управління, а також актуальні тенденції у фінансовому секторі України говорив Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі в Лондоні з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем. 🚩 Про нову банкноту номіналом 2 000 гривень, присвячену Василю Стусу, розповів Андрій Пишний в ефірі телеканалу «Ми-Україна», а також під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «ICTV». 🚩 Про підтримку українських експортерів як основний елемент забезпечення макрофінансової стабільності в країні та розширення доступу бізнесу до фінансування розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час другого Міжнародного торговельного форуму. 🚩 Про доступ до фінансування як одного з ключових чинників розвитку жіночого підприємництва Сергій Ніколайчук розповів під час презентації глобальної ініціативи WE Finance Code. 🚩 Навчання працівників банків, які є страховими посередниками, та оптимізацію процедури авторизації банків-мультиагентів обговорили під час зустрічі представники НБУ, Національної асоціації страховиків України і Національної асоціації банків України.

💡Про нову банкноту номіналом 2000 гривень, причини її введення та наслідки, зокрема для розвитку безготівкових платежів розповів Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телеканалу ICTV. Голова НБУ пояснив, що введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень полегшить розрахунки готівкою та зменшить витрати держави на готівковий обіг. Цей крок став необхідним через більш ніж дворазове номінальне зростання економіки за останні сім років, у тому числі внаслідок інфляційних процесів. Водночас він не вплине на майбутню інфляцію, оскільки грошей в економіці більше не стане, відповідно не зросте попит на товари й послуги. ☝️Андрій Пишний також спростував міф про вплив введення в обіг банкноти нового номіналу на курс гривні. На ситуацію на валютному ринку впливають зміни в співвідношенні між попитом та пропозицією валюти. Їх визначає динаміка експорту та імпорту, зміни в парі долар-євро тощо, а не банкноти гривні. Відповідаючи на запитання ведучої ефіру Олени Фроляк – чи не завадить розширення банкнотного ряду розвитку безготівкових розрахунків, Андрій Пишний зазначив, що розвиток безготівкових платежів – одне із завдань, над яким працює Національний банк. У 2019 році частка безготівкових операцій із платіжними картками становила 80%, на початку повномасштабного вторгнення – 90%, зараз – 96%. Тобто ця частка постійно зростає. 🟢 Це, а також подвоєння строкових гривневих депозитів населення від початку широкомасштабної збройної агресії рф проти України свідчить про довіру до фінансової системи. Водночас повномасштабне вторгнення навчило: доступ населення до зручної та захищеної готівки, особливо на прифронтових територіях, є значущою компонентою операційної стійкості фінансової системи. Досвідом збереження стійкості НБУ ділиться з іншими центральними банками, зокрема тих країн, де фактично відмовилися від готівки. Серед інших цікавих тем ефіру – символізм, закладений до нової банкноти, що буде введена в обіг 04 вересня 2026 року. ➡️ Відеозапис

​​📊 Бізнес поліпшив позитивні очікування щодо ділової активності. Про це свідчать результати опитування керівників 665 підприємств у ІІ кварталі 2026 року. Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 107.0% порівняно зі 105.8% у І кварталі 2026 року. Детальніше про очікування учасників опитування. ⬇️⬇️⬇️ 🟢 Макроекономічна ситуація в Україні Бізнес другий квартал поспіль поліпшив оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні протягом року. ☝️Позитивні очікування продемонстрували: ▪️усі групи респондентів за розміром та напрямом діяльності; ▪️підприємства сільського господарства, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, переробної промисловості, інших видів діяльності. Опитані керівники очікують, що в найближчий рік інфляція становитиме 11.6% (у попередньому опитуванні - 11.1%). Курсові очікування як щодо долара США, так і щодо євро дещо посилились: бізнес вважає, що в найближчий рік обмінний курс становитиме 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро (у І кварталі 2026 року – 45.00 грн/дол. США і 54.00 грн/євро). 🟢 Розвиток підприємств Бізнес зберіг стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, водночас мав позитивніші очікування щодо майбутніх перспектив. Найоптимістичнішими були підприємства будівництва, найстриманішими ‒ підприємства добувної промисловості. ☝️Водночас учасники опитування очікували на: ▪️збільшення обсягів реалізації продукції; ▪️жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар; ▪️помірніше зростання обсягів іноземних інвестицій. Очікування щодо кількості працівників були стриманими: лише підприємства сільського господарства та інших видів діяльності прогнозували збільшення персоналу. Натомість респонденти решти опитаних галузей очікували на зменшення кількості працівників, найбільше – у переробній промисловості. 🟢 Кредитування Учасники опитування підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом, зросла й частка респондентів, які планують брати банківські кредити. Традиційно більшість опитаних віддають перевагу кредитам у гривні – 80.8%. ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні. Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України. Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у червні 2026 року збільшилися на 31% р/р, населенню – на 36% р/р. ☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів), однак банки не знижували кредитної активності. Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у червні зріс на 17% р/р, фізичних осіб – на 20% р/р. Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків. ➡️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.

​​💡 Національний банк України висловлює вдячність фаховій спільноті дизайнерів за свідому позицію та професійну увагу до кожного елемента нової банкноти національної валюти номіналом 2 000 гривень. Ми проаналізували матеріали публічної дискусії, зокрема аргументи щодо стилістичної подібності створеного художниками Національного банку напису номіналу банкноти до однієї з неофіційних кириличних адаптацій шрифту, що має російське походження. Якщо раніше це питання могло розглядатися як суто фахова дискусія, зокрема щодо технічних аспектів виконання напису (шрифтовий пакет НБУ не використовувався), то сьогодні це справа принципу: для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора. Зважаючи на це, Національний банк України вирішив оновити стилістику напису номіналу нової банкноти. Графічне зображення літер напису буде створено в повній відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script, без авторських варіацій. 💬 «Василь Стус є совістю нації і моральним абсолютом. Банкнота з його портретом має бути бездоганною в кожній лінії. Ми не вступатимемо в графологічні дискусії – у Національного банку є ліцензія, і юридично питань тут немає. Але для нас є питання цінності. Коли напис на банкноті зі Стусом асоціюють із роботою громадянки країни-агресора – самого факту такої асоціації достатньо. Жодних російських тіней на банкноті з поетом, якого вбила росія», – прокоментував Андрій Пишний, Голова Національного банку України. Оновлений напис буде виконано на нових банкнотах номіналом 2 000 гривень. Оскільки банкнота ще не запущена у виробництво, то внесення змін до оформлення не вплине на строки її введення в обіг. Банкнота, як і анонсувалося, буде введена в обіг 04 вересня 2026 року. ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​Сьогодні Україна відзначає День Української Державності. Наша країна пройшла довгий шлях державотворення, який вимірюється сотнями років і 35 із них розвивається як незалежна, суверенна, демократична держава. Попри століття боротьби і втрат український народ завжди відстоював право на власну історію, мову, культуру, розбудовував інституції, закладаючи підвалини власної держави. Нині українці знову відстоюють свою незалежність. Захисники і захисниці, рятувальники, медики, вчителі, енергетики, волонтери, працівники державних установ і кожний громадянин щодня роблять свою справу заради України. Стійкість наших громад, відповідальність кожного, здатність об’єднуватися перед викликами та продовжувати працювати, будувати і підтримувати одне одного є важливими проявами і беззаперечним свідченням державності. У цьому наша сила і успіх майбутнього України. Дякуємо кожному і продовжуємо боротьбу. З Днем Української Державності! Слава Україні!🇺🇦

​​📊 Про зміни, що відбулися на фінансовому ринку минулого місяця. Кількість учасників небанківського фінансового ринку у червні зменшилася на шість установ – до 738 (з 744). Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становила 59. ✅ Станом на 1 липня на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 389 фінансових компаній (було 391); 47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін); 96 ломбардів (було 97); 79 кредитних спілок (без змін); один лізингодавець (без змін); 43 страхових брокери (було 46); 72 колекторські компанії (без змін). Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася. На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем. ☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють: ▪️15 платіжних установ (було 16); ▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін); ▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін); ▪️один оператор поштового зв’язку (без змін). До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін). ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#2000_UAH Продовжуємо знайомити вас із новою банкнотою номіналом 2000 гривень. Сьогодні відкрили спеціальний лендинг, присвячений їй. ☝️Гортаючи лендинг, можна: ▪️детально роздивитися банкноту: покрутити її, збільшити та вивчити кожну деталь; ▪️дізнатися, чому саме Василь Стус зображений на банкноті та що означають інші зображення і символи на ній; ▪️дізнатися про систему захисту нової банкноти, вивчити основні захисні елементи; ▪️отримати відповіді на поширені запитання. Наприклад, коли можна буде потримати її в руках, скільки банкнот буде надруковано та багато інших. ➡️ Переходьте на лендинг та дізнавайтеся про #2000_UAH те, що вам цікаво.

​​#2000_UAH ❓️Чому введення банкноти 2000 гривень не може вплинути на інфляцію? Інтуїтивно здається, що ось зараз НБУ увімкне друкарський верстат для випуску нової банкноти номіналом 2000 гривень ‒ і ціни полетять догори. Але таке уявлення про зв’язок між цінами та банкнотним рядом є перевернутим з ніг на голову та ігнорує економічні процеси. Насправді вплив на ціни від введення банкноти нового номіналу буде близьким до нуля. Розберемося з усім по черзі. 1️⃣ НБУ запустив «друкарський верстат»? ❌️ В економічному розумінні – ні. Емісія чи-то «друк грошей» передбачають, що в економіці має збільшитися обсяг грошей. Натомість вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде. Емісія вже давно не пов’язана з роботою реального друкарського верстата та здійснюється спочатку на безготівковій основі. Ба більше, Національний банк, як і інші центральні банки світу, на постійній основі друкує банкноти, замінюючи старі й пошкоджені на нові. Але це не призводить до зростання інфляції чи девальвації, бо обсяг грошей в економіці не змінюється. Тому коли ви отримуєте новенькі банкноти в банкоматі, це не означає, що НБУ здійснює емісію з відповідним впливом на інфляцію. 2️⃣ Тобто впливу на інфляцію не буде? ✅️ Так, не буде. Введення нової банкноти є наслідком номінального збільшення обсягів економіки (зростання цін, зарплат та готівки в обігу), а не передумовою цих процесів. Готівкові гроші потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни. Востаннє нова банкнота вводилася сім років тому. З того часу Україна пережила одне за одним два великих потрясіння: спочатку коронакризу, а далі повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке досі триває Як свідчать дані Держстату, середньомісячна зарплата за цей час в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – удвічі. За даними НБУ, більш ніж удвічі зріс обсяг готівки в обігу. Коли банкнот забагато – це щонайменше не зручно для населення. А ще це зумовлює більші витрати держави на грошовий обіг. Вихід банкнот нового номіналу має вирішити цю проблему. 3️⃣ Що тоді буде з інфляцією? 📉 Головне завдання Національного банку – щоб інфляція була низькою та стабільною. Зараз вона перебуває на рівні близько 7%, а ціллю НБУ є приведення інфляції до 5%. НБУ очікує на таку динаміку інфляції: ▪️певне пришвидшення у другому півріччі 2026 року на тлі значних витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та зарплати; ▪️зниження за підсумками 2027 року та повернення до цілі 5% у 2028 році.

​​📊 У червні 2026 року загальна інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі. Водночас базова інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р. Про це свідчать дані Держстату. Фактичні показники загальної інфляції відповідали квітневому прогнозу Національного банку, натомість базова інфляція надалі перевищувала траєкторію прогнозу. ☝️Ключові чинники прискорення базової інфляції: ▪️зростання витрат виробників у переробній харчовій промисловості; ▪️вищі ціни на послуги та тлі швидшого зростання зарплат. Подальша інфляційна динаміка буде відображена в макроекономічному прогнозі, який НБУ оприлюднить 30 липня 2026 року під час монетарного пресбрифінгу. Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року. ℹ️ Докладніше – за посиланням.