Лабораторна миша

Інститутське життя Снігу за цей період навалило стільки, що для завезення науковцям цистерни зрідженого азоту, аби вони наробили рідкого гелію і працювали за умов наднизьких температур, довелося викликати ескорт зі снігоприбиральної техніки. За всі роки, що працюю в Інституті фізики, таке бачу вперше. Круть. P.S. І не штовхнеш :)

Пам'ятаєте цю повсюдну рекламу антибактеріального мила, яким мама мила свого сина, а він такий веселий та усміхнений, без бактерій та усілякої зарази, стерильний та пухнастий? Зрозуміла анімація наочно демонструвала телеглядачам, як злючі мікроби до мила прагнули малого чи не зжерти, а після - виздихували, як воші від скіпідару. На жаль, реклама не розповість, що з тим хлопчиком могло статися чи таки сталося у майбутньому. На щастя, повсюдна істерія боротьби з мікробами трохи вщухла, але ж нині в моді купа миючих засобів з наночастинками срібла та іншими дезінфетантами: і для миття посуду, і для пахв, і для білизни. А тепер ще ці ультразвукові зволожувачі повітря. Читайте, вивчайте, будьте пильними. http://microbiya.com/index.php/uk/31-4

Наші люди всюди (с) Коротко. Наші вчені вже прибули на українську антарктичну станцію Академік Вернадський і періодично тішитимуть Вас фотографіями та розповідями звідти. Тому, якщо Ви ще не підписалися, наприклад на Оксану, яка перебуватиме там цілий рік - час це зробити, бо я ж не можу весь час репостити її дописи. Дозвольте і мені побути просто читачем. (так, вона є тільки в фб) Інджой, піс, лав, пінгвіни. P.S. Наскільки я зрозумів, на станції досі проблеми з Інтернетом. Вперше за довгі роки там проводиться ремонт споруд і систем, однак, ймовірно, до зв'язку руки поки не дійшли. Знаєте, от вкотре переконуюся, що не щастить нам з великою кількістю дуже успішних людей, які придбали колись 2 брудних яблука за 2 рублі, помили їх та перепродали за 4 рублі, купили 4 брудних яблука, помили, а потім... за безцінь приватизували якийсь завод. Це ж не роздати гроші бідним - це увійти в історію, як меценат, який непокоїться про Інтернет на українському форпості на краю світу. Зроби свято - подаруй ̶д̶і̶т̶я̶м̶ вченим мегабіти. Але ж ні, треба ж ще один гєлік придбати. Ех... Допис Оксани Савенко https://www.facebook.com/oksana.savenko.94/posts/2540571579347451 : "Китовий сезон на станції Академік Вернадський відкрито. Поблизу станції вперше в цьому році спостерігали китів. Льодова обстановка нарешті дозволила вийти на зодіаку до протоки Пенола. Поки наш задоволений зоолог виконував обліки гнізд в колонії пінгвінів Аделі, яка знаходиться на островах Ялури, ми змогли обстежити значну частину акваторії протоки та побачити понад тридцять особин китів-горбачів, до більшості з яких вдалося підійти та здійснити фотозйомку з метою ідентифікації. Не всі кити були готові до співпраці та показувати хвости, за індивідуальними ознаками яких в особин цього виду здійснюється ідентифікація. Але всі вони інтенсивно живились крилем, кооперуючись в групи по 2-4 особини та створюючи дивовижні "рибальські сітки" з бульбашок повітря. Деякі з китів перебували у щільних скупченнях льоду, що значно ускладнювало нашу роботу. Окрім фотографій, поблизу китів були відібрані зразки води для молекулярно-генетичних досліджень. Регулярно радувати вас гарними фотографіями інтернет поки не дозволяє, але одне фото додаю. На ньому пінгвін Аделі допомагає нам рахувати китів."

Синдром доктора технічних наук - цей термін, мабуть, стане в один ряд з синдромом Даннінга-Крюгера, Лептонним Богом та космічною педагогікою. (термін вигадав не я, але поки з певних причин автора називати не буду. Всьому свій час). Я Вам покажу цей текст не тому, що тут є смішний анекдот про фізика, математика, інженера та червоний гумовий м'яч. Не тому, що тут можна пошкіритися з чергової маячні чергової людини, яка зрозуміла все про весь світ і має теорію всього. Такого лайна - саме лайна - повно. Справа в тому, що це яскравий приклад, чому жодні регалії, афіліація, попередні досягнення і розробки не можуть сприйматися, як гарантія правильності того, що типу вчений торочить. Більше того, чудовий індекс Гірша, за яким чиновники весь час прагнуть робити якісь висновки, тут не рятує. І це яскравий приклад, чому індекс Гірша чітко щось говорить про людину в сфері, до якої мають стосунок її публікації, а не взагалі про рівень її когнітивних здібностей, загальнорозумності чи щось таке. Тому, якщо навіть видатний вчений стверджує, що він доктор якихось наук, академік, лицар, нобелівський лауреат, має наукові здобутки, є головним розробником американської-європейської-японської компанії, але несе якусь дічь - не комплексуйте. Прочитайте текст Семена та вчіться розрізняти. Тисну руку тим науковим клубам, які системно протидіють поширенню цього безглуздя на публіці. Інджой. https://site.ua/yesint/17726-hroniki-shtopanogo-dna-n-9-lovite-anitidarvinista/

Інститут фізики НАН України

Не зважаючи на те що Інститут фізики НАН України у 2019 відзначає 90-річчя від дня заснування на ремонт головного корпусу Інституту не було виділено жодних коштів як у цьому році так і впродовж усіх попередніх років. А стан фасаду вже дуже критичний і далі тягнути уже немає змоги. Самостійно Інститут фізики не може зробити ремонт за власні кошти, оскільки, кошти, які виділяє держава на функціонування Інституту фізики НАН України вистарчає лише на оплату праці співробітникам, не говорячи про нове обладнання чи ремонт. Я подала офіційні запити щодо допомоги в реконструкції Головного корпусу Інституту до Київського міського голови Віталій Кличко та його заступнику Мондриївському В.М, також зверталась в Управління охорони культурної спадщини Києва, які мені сказали, що у них немає бюджету на реконструкцію, вони можуть лише проводити інспекцію та облік пам'яток архітектури....У любому випадку я буду продовжувати пошук можливостей та коштів для реконструкції усього Головного корпусу Інституту фізики НАН України (якщо Ви знаєте фонди, чи інші можливості, то напишіть, буду вдячна). Але зараз є нагальна потреба відремонтувати одну бокову стіну, яка перебуває просто в жахливому стані. Я хочу зібрати кошти для реконструкції цієї стіни, і зробити її поточний ремонт. Оскільки, капітальної перебудови не буде, а лише поточний ремонт, то інспекція культурної спадщини дасть нам дозвіл на його проведення. Задача у мене за січень-лютий 2019 року зібрати кошти на проведення цього поточного ремонту та укріплення однієї зі стін Інституту, яку ми плануємо зміцнити цементним розчином та відштукатурити, а також відновити елементи декору та східців, що прикрашають арки цієї стіни з обох кінців. Буду вдячна тим хто не байдужий і має змогу зробити благочинний внесок, або мені на картку Приватбанку або на банківські рахунки Інституту: р/р 4149499108032507 Приватбанк Фесенко Олена або Інститут фізики НАН України Kод ЄДРПОУ 05417302 р/р 31252263111638 МФО 820172 Банк ДКСУ м. Києва В призначенні платежу, будь ласка, напишіть наступне: благочинний внесок або Payment conditions for non-residents of Ukraine. Institute of Physics of NAS of Ukraine JSC "The State Export-Import Bank of Ukraine", Bank code 322313 S.W.I.F.T.: EXBS UA UX Account number 25307010054297 (EUR) Correspondent bank Deutsche Bank AG, Frankfurt am Main, Germany SWIFT/BIC: DEUT DE FF Account 9498767 10 Дякую за репост!"

Щоразу, коли я прямую в головний корпус Інституту фізики НАН України, я мимоволі здіймаю очі неба. Хто був - той знає, що втриматися неможливо. Подекуди, хтось тихо шепоче "Так ось він який - храм науки..." і воно дійсно десь так і є - величезний засклений купол, масштаб, краса. Але не тільки в цьому справа: до нас прямують художники, архітектори та поціновувачі мистецтва з усього світу, аби побачити дивні дива - купол розписаний гарячим кольоровим воском - техніка "енкаустика". 25 найбільших розумів людства: Айнштайн, Галілей, подружжя Кюрі, Коперник, Ньютон, Ландау та інші. Корпус є пам'яткою архітектури, але, як знаємо, цей статус не вберігає красу від руйнування. Це хіба декларація. Колись давно, коли травичка була зеленіша, а небо було мирним, Інститут віднайшов кошти, аби відреставрувати фасад корпусу, але на інші стіни - коштів не вистачило, оскільки останні роки їх вистачає тільки на комунальні послуги та зарплатню (на 4-ри робочих дні тижня). Тому подібну спробу краудфандингу через фейсбук я можу тільки вітати і теж просити допомоги. Колись фейсбук допоміг завезти в Україну дослідних мишей для проведення важливих наукових пошуків (для Оксани Півень), можливо, і тут щось вийде. Що можу сказати точно - якщо на цю стіну зберуться кошти, всі бажаючі зможуть побачити старт її ремонту, ймовірно, вже на Фестиваль науки, який зазвичай починається в травні. І наголошую: сума неважлива. Важлива участь. Дякую. P.S. А взагалі, мабуть, як в церквах, варто встановити скриньку для пожертв... Допис Олени Фесенко https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2497812843565770&id=100000112363010 "Допоможіть зберегти історичну пам'ятку архітектури! Як Ви знаєте наш Інститут фізики відзначає 90-річний ювілей від дня заснування. Я намагаюся зібрати кошти на реконструкцію головного корпусу Інституту фізики, який є пам'яткою архітектури, історії та мистецтва, що був спроектований славетним українським архітектором Анатолієм Добровольським, який був головним архітектором м. Києва впродовж 1950–1955 рр. А.В.Добровольський є співавтором проекту планування й забудови сучасної головної вулиці України - Хрещатика, а також в його творчому доробку є такі визначні для історії м. Києва споруди як готель "Україна", будівля станції метро "Хрещатик" та Північний (Московський міст). Унікальність головному корпусу нашому Інституту фізики НАН України додають фундаментальні фрески відомого українського художника-монументаліста Стороженко М.А, які прикрашають купол в Головному корпусі Інституту фізики НАН України. Будівля Головного корпусу Інституту фізики НАН України посідає почесне місце серед об’єктів нашої з Вами культурної спадщини м. Києва та охороняється державою (Охоронний документ № 297), проте поки впевнено прямує до аварійного стану. Багато конструкцій будівлі є дерев’яними, вони міцні і простоять ще дуже довго, якщо будуть цілими цегляні стіни будівлі, які їх захищають.

Всі іржали, як коні, коли я написав, що фільм "Життя" про марсіанського прибульця, що розвинувся з однієї клітини у жахливу істоту, вбив цілий екіпаж МКС і втрапив на Землю, - є одним з найжахливіших в історії. "Бугага-гигиги, він "Чужого" не бачив" - казали вони. Нумсь-нумсь. Читаємо про, можливо, найфундаментальніше відкриття останнього часу: "Гемімастиготи — це організми, які найкраще описати словами колишнього міністра оборони США Дональда Рамсфельда, які він сказав про зброю масового знищення у Саддама Хусейна: “відоме невідоме”" "За словами біолога з Університету Упсали Фабіана Беркі, ... “це нагадує пошук позаземного життя. Коли ми його врешті знайдемо, то це буде величезне відкриття, але я не думаю, що ми будемо дуже здивовані, адже очікуємо цього”". Кажуть, що ця "істота" існує окремо від усіх інших гілок дерева життя як мінімум мільярд років. Тому я підтримую думку конспірологів, що колись давно існувала розвинена цивілізація праатлантів, вони мали літаки і вміли в термоядерну енергетику, але потім ... потім була не ядерна війна, що лишила пустелі в Китаї. Це дуже спрощений погляд на проблему. Праатлантам нічого було ділити. Думаю, що з Космосу стався напад оцієї істоти. Праатланти спочатку намагалися винайти методи боротьби з "істотою" в біолабораторіях мегаполісу "Атлантида". Їм це не вдалося. Тому після аварійного підриву основи острова та його затоплення, надалі вони намагалися зупинити її розповсюдження атомними бомбардуваннями, перетворюючи цілі регіони в пустелі, не рахуючись з кількістю праатлантських жертв. І вони її перемогли. Але ціною загибелі земної екосистеми. Однак "істота" не зникла, а причаїлася, поки якась аспірантка з Нової Шотландії випадково (як в найкращих фільмах жахів) не відкопала її назад і не почала знову вирощувати в лабораторії... Загалом, згадаєте мене, коли ми втратимо зв'язок з Канадою. Тільки Атлантичний океан буде перешкодою, і битва з фільму "На межі майбутнього" з неперевершеною Емілі Блант у головні ролі (Том Круз там на підтанцьовці) - здаватиметься нам жалюгідною пародією реальності. Покайтесь, бо Геміматостигота гряде. Якщо ж серйозно, ця новина є неймовірною і вона доводить кілька речей: 1. Поки в українських університетах "ховають" ботаніку/зоологію, бо майже все вже типу відкрите, поки біологам в університети для навчання не купують сучасне обладнання, аби вони вміли порпатися в генах - весь світ стрімголов мчить вперед. Історія про дослідження життя - це не історія про відкриття нових земель мореплавцями. Дуже недалекоглядно вважати, що ми віднайшли вже все, що можна. 2. І друге витікає з першого. Вчитайтесь в те, як виявили цю істоту. Відкриття майже завжди стаються випадково. Проте лише там, де є підготовлені розуми та пристосовані до цього умови. Тільки розумна людина знає, що в світі вже відкрито, а що з щойно отриманих даних є новим та незвичним. Дурень же з виделкою та викруткою нічого не відкриє. Він або волатиме "евріка" щохвилини, або байдуже минатиме повз дивовижні речі. Так, це я дуже спрощено описав, як фунциклює наука. Ніхто відкриття не замовляє. Тож дивуйтесь і насолоджуйтесь. І стежте за Канадою. апдт. Люди, знайте, що Нова Шотландія - то Канада, а не Велика Британія. Не будьте такими невігласами, як я. https://zbruc.eu/node/85943

У розвиненому світі є повно науково-популярних ресурсів. Вони цінні тим, що їхні працівники щодня гортають сайти провідних університетів та лабораторій, читають нейче-сайнс, прагнучи знайти якусь цікаву для пересічних громадян новину зі світу науки і пояснити її зрозумілою мовою. У нас теж є така людина. Саме з її сторінки, я дізнався, чому неможливо себе залоскотати та як це пов'язано з шизофренією (https://goo.gl/66iiqJ), чим небезпечні паперові гроші (https://goo.gl/xzxRP1), чому близькі люди схиляються головами одне до одного (https://goo.gl/XZ6wCK), чому міцний чай - це все ж не кава за своїм ефектом (https://goo.gl/FQZDGu), чи люди, що нецензурно лаються, мають обмежений словниковий запас (https://goo.gl/3aBfo6), чому релігійність дитини обернено пропорційна її альтруїзму (https://goo.gl/PHTC38), чому плутати ліво-право - не соромно (https://goo.gl/bA5tDK). А нещодавно взагалі мене вразив допис про те, чому ж ми інколи відчуваємо біль у боці під час бігу (https://goo.gl/ZjEhqB). Його короткі науково-популярні дописи з посиланням на першоджерело здатні не тільки розважити, а й збагатити цікавою інформацією. Плюс, читаючи його сторінку, Ви точно втямите, чому розвинені країни дозволяють застосування конопель в медичних цілях. Тому, якщо маєте бажання, підпишіться тихенько на нейрофізіолога з Інституту фізіології НАН України Дмитра Ісаєва (https://www.facebook.com/dmytro.isaev). Ні, Телеграму він не має. Тільки тихенько, не лякайте людину. (Правда-правда, вчені трохи нервують, коли до них раптом починають проситися в друзі купа людей). Ну, а я, так само тихо, додам його в свій перелік науково-популярних ресурсів України https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/ Майте гарні вихідні.

Звісно, висадка людей на Місяць знімалась в павільйонах Голівуду. Та й Місяця, як такого, немає. Це або штучний напівпрозорий диск з підсвіткою і дірками у ньому, або інопланетний корабель керування поведінкою піддослідних землян. Достеменно встановити неможливо, бо усі, хто намагався розповісти людям правду - зникали. Тим не менш, одним із фактів-спростувань візиту американців на супутник Землі було те, що місячні "автомобілі" - ровери - на яких пересувалися астронавти, мали крила над колесами. Це начебто було нелогічно, бо ж при запуску ракети рахували кожен грам конструкції. І крила, очевидно, були зайвим вантажем. Марія Прокопенко як завжди шикарна зі своїми інтерв'ю з науковцями. Тут і пояснення про крила, і деталі китайської місії, і опис умов на Місяці, плани побудови місячних баз, захисту від радіації та метеоритів і т.і. Мімімі. Тому в обідню перерву готуйте собі філіжаночку кави і го до читання. Дякую Сніжані Мазуренко, що показала. P.S. А люди на Місяці, звісно, були. Неодноразово. Бо якісь чорні автівки під'їхали під вікно. https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/nashe-misce-na-misyaci

Але ж, якщо за наукою така дивина, то я був би вкрай скептичним і з категоріями Культура, Клімат, Безпека, Здоров'я і т.і. Ні, це не комплекс меншовартості Я підкреслю, що, зважаючи на рівень фінансування та кількість паперової бюрократії, українські вчені роблять дива. Але я проти бебиківщини. Іісус Христос - не був українцем, а українські вчені обійняли перше місце за відносним показником, що не дорівнює абсолютному першому місцю у світі. Тим більше, я вже бачу хибний висновок багатьох чиновників: "Ти диви, з року в рік ми науковцям фінансування прикручуємо, а вони перші світі. Давай ще зменшимо, може з'являться нобелівські лауреати". Доповідь закінчив. Якщо хтось знає про цей рейтинг більше - радо почитаю в коментарях. Може десь був неправий. Майте гарний вечір. Переможемо.

Доведеться висловитись, бо телефонували вже дві радіостанції Україна посіла перше місце у категорії Науки і Технології міжнародного рейтингу Good Country Index. (Відповідно до цього рейтингу - Фінляндія взагалі найкраща країна в світі, але наука там на 10-му). Аби не бути брехлом, осьо Вам посилання на інформацію про Україну https://www.goodcountryindex.org/results#UKR, осьо Вам сторінка з Вікіпедії про цей рейтинг https://en.wikipedia.org/wiki/Good_Country_Index. Так от, я маю, що сказати з цього приводу. Я не знаю, що це за рейтинг, бо взагалі ним ніколи не цікавився. Мені здається, що більшість вітчизняних ЗМІ, що сьогодні про нього пишуть/говорять, теж вперше почули (можу помилятись). Можливо, це серйозна річ. Але, якщо США - країна з найкращими в світі умовами для науки, найкращим фінансуванням і шаленою продуктивністю - в категорії Науки і технології посіли 50-те місце, то, думаю, треба придивитися уважніше, як Україна, в якій за роки незалежності науковців поменшало в 5-6 разів, їх кількість на 1000 населення чи не найменша в Європі, а рівень фінансування відносно ВВП - поблизу африканських країн - здолала такого велетня. Дивимось на складові рейтингу (https://goo.gl/o9vaK7). Індекс Наука і Технології розраховується за: 1. Кількістю іноземних студентів, що навчаються в країні, за даними ЮНЕСКО, нормуючи до ВВП за даними Світового банку. 2. Кількістю наукових журналів, газет і т.п., що випускаються в країні за даними International Trade Center, нормуючи до ВВП за даними Світового банку. 3. Міжнародними публікаціями за даними SCImago, нормуючи до ВВП за даними Світового банку. 4. Кількістю Нобелівських лауреатів за даними Нобелівського комітету, нормуючи до ВВП за даними Світового банку. 5. Кількістю міжнародних патентів за даними WIPO нормуючи до ВВП за даними Світового банку. На жаль, я не бачу детальних розрахунків, а перевіряти власноруч не маю часу (та й чи є сенс, адже Нобелівських лауреатів у нас не було, а кількість наукових журналів чи іноземних студентів - такий собі показник, враховуючи засилля мурзилок та студентів-іноземців, які просто купують у нас дипломи, бо дешево і з сервісом). Достатньо того, що все нормується на розмір ВВП, тобто чим наша економіка слабша - тим краще. Але один показник розглянемо. Він досить серйозний і піддається хоч якійсь швидкій верифікації. За кількістю міжнародних публікацій за даними SCImago (https://goo.gl/JANMsm) наша країна посідає 41 місце. За розміром ВВП (https://goo.gl/FRqwie) - ми 60-ті. Я не знаю, що на що вони конкретно ділять і які вагові коефіцієнти встромляють у кінцевий результат, але звідси дійсно виходить так, що при всій мізерності української економіки і % від ВВП на фінансування науки, наші вчені просто мегапупер круті. Цим дійсно можна і треба пишатися. (про це, до речі, і поляки нам розповідали https://goo.gl/VpTRZf) Це дуже яскравий показник спроможності виробляти якісний продукт. Поки знані економісти та політики лають українських вчених за нібито відсутність результатів діяльності - наука за цим показником, насправді, краща за стан економіки, за яку, власне, економісти та політики відповідальні. Але зрада у тому, що я не можу те саме сказати про решту показників. Я до того, що до будь-яких рейтингів треба ставитися дуже обережно. Бо вийде, як з екологічною ситуацією в країні в 90-ті, коли вона покращилася. Однак не слід забувати, що причиною цьому були не новітні очисні споруди чи побудова відновлювальних джерел енергії, а закриття великих підприємств. Так і тут. Варто нашій економіці ще впасти - і ми навічно обійматимемо 1-е місце в науці. Варто понабирати ще освітніх "туристів" з умовних китаїв, аби вони захищали свої україномовні дипломні роботи/дисертації, ні слова не розуміючи українською - і ми знову лідери. Тому, панове журналісти - спокійніше, будь ласка. Можливо, цей рейтинг в комплексі (ми на 75-му місці серед 153-х країн) про щось і свідчить.

https://scienceukraine.com/allnews/human-activity/tech/future-circular-collider-concept/ Що ж, поки в Україні псевдоісториків висувають на Шевченківську премію, а плагіаторам видають ордени за заслуги, європейські науковці вирішили ̶з̶н̶и̶щ̶и̶т̶и̶ ̶л̶ю̶д̶с̶т̶в̶о̶ збудувати ще більший колайдер. Щоб Ви розуміли - довжина кільця Великого адронного колайдера - 27 кілометрів. Тут планується - 100. 100 неймовірних кілометрів тунелів з найбільш технологічно просунутими дротами, магнітами, охолодженням, гайками, кавоварками, матеріалами, комп'ютерами, які тільки існують в світі. Енергії будуть на порядок вищі. Нащо? Та просто так, в принципі. Дивіться, в нинішній Великий адронний колайдер вгепали понад 7 мільярдів євро, а що отримали? Бла-бла-бла, вчені зрозуміли ще глибше, як влаштовано цей світ - бозон Гіггса, нові частинки, топ-кварки, підтвердження теорій, бла-бла-бла. Що отримав пересічний громадянин? "Лише" Інтернет. Так, можливістю висловити свою, безумовно, особливо цінну думку ми завдячуємо саме ̶В̶А̶К̶у̶ лабораторії ЦЕРНу, що збудував ВАК і подібні прискорювачі, яким потрібна була мережа для обміну даними (ну, не тільки йому, там ще DARPA колись долучилася, але ЦЕРН відкрив ці пекельні ворота "почути кожного - відправити в бан - подивитися на котиків") Тепер ВАК ще й зупинили на 2 роки. Ну, треба пилюку протерти, пропилосмокати тунелі (насправді, його модернізують і він стане ще точнішим). Про те, що ж планують робити на новому колайдері, в який, можливо, вгатять 9 мільярдів євро - читайте у статті. Вражає. Зауважу одне. Проект ВАКу навряд чи відбувся б настільки успішно, якби в тому числі до нього не долучилися українські науковці. Так-так, саме харківські та київські фізики (може ще які), а також кристали, вирощені в Харкові дозволили збудувати на колайдері системи детектування. Це, практично, серце усього проекту (ось, наприклад, перше, що під руку в гуглі втрапило http://forbes.net.ua/ua/lifestyle/1400027-profesor-gennadij-zinovev-u-najblizhchi-roki-mi-mozhemo-vidkriti-taemnici-supersimetriyi. Далі гугліть самі). Тому я сподіваюсь, що ми таки доєвроінтегруємося і наші вчені теж візьмуть активну участь у будівництві найбільшого наукового пристрою в історії людства. Триматимемо руку на пульсі. До речі, а українські вчені, що працюють регулярно на БАК - отримували Ордени за заслуги? Вибачте, щось не те спитав. Приємного вечора.

https://m.tyzhden.ua/publication/225561 "Закордонні виші заманюють наших абітурієнтів вартістю освіти, французький виш пропонує сьогодні навчання за 250 євро за семестр. Ними здійснюється агресивна політика, особливо, східноєвропейськими університетами. І, на жаль, деякі люди та організації, які працюють за грантами Європейського союзу, підіграють закордонним вишам у цьому. Вони очорнюють українську освіту безкінечними історіями про плагіат, різними нісенітницями для того щоб українські кошти і людський капітал перекидалися до Європи" (https://goo.gl/6YR9Pf) Те, що людина верзла маячню - зрозуміло. Замість того, аби боротися за якість української освіти, вона вважає, що одна з головних проблем - боротьба з плагіатом. Але сум не у цьому. Петро Олексійович цій людині з нагоди Дня Соборності видав нагороду у кількості 1 штука - Орден за заслуги першого ступеня (https://goo.gl/5kCzxJ). Так, це пан Ніколаєнко, ректор університету, де свою плагіатну дисертацію захищала сумнозвісна Лептонівна з її Лептонним Богом (https://goo.gl/Bqqfy6). До речі, у нього самого знайшли плагіат (https://goo.gl/tbesGd). Довбаний цирк на дроті... З нагоди Дня Соборності. Але давайте про хороше. Почитаємо про тих людей, які "очорнюють українську освіту". Які не бояться відкрито говорити про плагіат в "наукових роботах" ректорів, можновладців, депутатів та пана Яценюка, який почав знову розвішувати своє обличчя на бордах по всій країні. Про те, як з ними борються, як звільняють з робіт, про квантово-орбітальну культурологію, антивакцинаторство, біорезонансну терапію, українця Іісуса Христа та інше казна-що. "— Наша діяльність — сигнал еліті, що вона не залишиться безкарною." Пишаюсь, що знайомий з ними особисто. Просто пишаюсь.

Увага. Якщо з Вашою дитиною або дитиною Ваших знайомих вже сталося таке "нещастя", що вона цікавиться нейронауками і навчається у старших класах - ця інформація для Вас. Розпочато реєстрацію на Нейроконкурс 2019 - змагання серед школярів у галузі знань з нейронаук. Він є офіційним регіональним етапом Міжнародого конкурсу International Brain Bee Competition, заснованого доктором Норбертом Мислінським з Університету Меріленд (США). Метою змагання є зацікавлення молоді у вивченні принципів організації і роботи головного мозку, основ формування психіки людини, причин виникнення головний неврологічних хвороб та шляхів їхньої корекції. Все дуже серйозно, адже цю справу просувають класні вчені з Інститут фізіології ім. Богомольця НАН України. Переможець конкурсу почимчикує представляти Україну в Південну Корею. Зичу успіхів. Сторінка конкурсу отут http://brainbee.in.ua/ Група в фейсбуці - отут https://www.facebook.com/Ukraine2IBB/ Реєстрація - https://goo.gl/4VhkGH

Мало хто знає, але появою Проспекту Науки Київ завдячує саме моєму ріднесенькому Інституту фізики НАН України. Так, раніше була вулиця Велика Китаївська, а потім тут виросла пам’ятка архітектури, яку приїздять фотографувати з усього світу (погугліть «Осяяні світлом», енкаустика), ядерний реактор, циклотрон, звідси пішло Давидівське розщеплення і, взагалі, ціла плеяда титанів науки, типу Лейпунського чи Моргуліса. Інститут фізики так фонтанував ідеями, що його відділи згодом перетворилися на величезні інститути металофізики, ядерних досліджень, теоретичної фізики, фізики напівпровідників та Інститут прикладної оптики, які є нашим національним надбанням. З тих пір багато чого ще відбулося. Незважаючи на важкі часи, Інститут регулярно обіймає перші місця в рейтингах міжнародних наукометричних баз серед українських наукових установ, вперто виграє горизонтівські гранти, а його розробки роблять нашу країну сильною, змушуючи наших північних сусідів інколи сумувати, а наших армійців - почувати себе в безпеці. Сьогодні Інституту фізики 90 років. Рівно на 57 років більше, ніж мені. Лунали вітання від замміністра освіти, віце-президентів Академії наук, академіків, директорів інших інститутів (особливо тепло на душі від вітання директора евакуйованого Донецького фізико-технічного інституту, який тимчасово -до звільнення Донецька - прихистився у нас на території. Так, ці люди кинули все - квартири, обладнання, звичне життя і переїхали в Київ), Героя України пана Бар‘яхтара (якщо Ви вчили в школі фізику, ймовірно, Ви вчили її за його підручником), деканів фізфакультетів, в т.ч. факультету радіофізики КНУ, вчена рада якого першою відкрито заявила, що теорія несилової взаємодії Теслі має псевдонауковий характер. Класно було б побачити і сторіччя Інституту, тим більше, що про його створення метикував ще сам Скоропадський і Ко. Я до чого. Насправді, сьогодні лунали вітання не нам, не фізикам. А Вам. Кожному з платників податків, яким вистачає мудрості забезпечувати існування фундаментальної та прикладної фізики в Україні. Думаю, мої колеги до мене приєднаються. І вони в мене класні. Дяка всім. Переможемо.

Відразу після Майдану, коли ми самостійно патрулювали вулиці наших районів, бо міліція просто зникла в невідомому напрямку, на кожному з перехресть (принаймні в околицях проспекту Науки) бачили 2 речі: свічки у пам'ять про загиблих та радісних людей, які святкували перемогу. Вони з посмішками на обличчях ділилися своїми емоціями і розповідали, що вже чи не завтра ми заживемо по-новому, краще, і все буде добре. Ми з Andriy Piven синхронно здивовано дивилися одне на одного і відповідали, що, насправді, всі труднощі тільки починаються і попереду багато роботи. У це не хотілося вірити, але віра і реальність - трохи різні речі. Як воно було далі - ми всі вже знаємо. І саме тому таким болем мені відгукнулася ця фраза про Майдан з інтерв'ю відомої вченої-демографа Елли Лібанової: "...Однак ми з вами говоримо про інше: хтось віддав життя за зміни, а хтось і сьогодні підняти недопалок не може. Ось де прірва. І ось де фронт роботи..." Як на мене, дуже лаконічно і влучно. Одна фраза описує весь той масив проблем, який країна досі не може подолати. Блискуче інтерв'ю. Принаймні друга його частина, де про суспільне, бо оті всі особисті історії я не дуже люблю. Про те, чому нашим дітям не можна розповідати російські народні казки, чому Україна - країна-песиміст, про нерівність, про наших олігархів та приватизацію 90-х, про міграцію, побудову інституцій, про те, чому західні консультації інколи не спрацьовують в українській реальності, про незалежність еліт та чи є вони у нас взагалі, про проблеми та успіхи децентралізації і багато чого іншого. Взагалі, не один раз вже чув від розумних людей, що якби наші "еліти" читали (і були здатні зрозуміти) праці соціологів та демографів, вони б чіткіше уявляли, в якій країні насправді живуть. Бо знання - дозволяють не тільки усвідомити прагнення та надії людей, а й встановити запобіжники популізму і брехні з боку проросійських сил. Але поки маємо те, що маємо. Теж цитата ще на довгі роки. На жаль. Інджой. https://m.dt.ua/interview/ella-libanova-krayina-gluhih-299997_.html

Особливістю існування країни-бензоколонки є те, що вона системно намагається розмити ідентичності поневолених народів. Перекувати етноси в єдину слухняну рабську масу без роду-племені, яка віритиме у вождя та єдино вірний шлях Москви, куди б вона не вказала своєю кістлявою рукою. Для цього використовуються усі доступні методи: депортації, голодомори, заборона друку книжок рідною мовою, витіснення усього національного в побуті та культурі, розстріл цвіту нації в ярах та вивезення їх у сандармохи. І неважливо, як ця країна називається - федерація, імперія чи союз. Методи та прагнення завжди однакові. Тому мене тішить, коли з'являються отакі невеличкі, але важливі новини про те, що і політики, і дослідники розвивають тематику вивчення утиску прав корінних народів в ерефії. Бо хто-хто зара потерпає від дій росіян - це кримські татари. 43-го їх депортували, а як тільки вони повернулися із заслання - заслання прийшло за ними у Крим. Треба лупати сю скелю. http://komzak.rada.gov.ua/news/main_news/73484.html