Схеми

🗣Міського голову Києва Кличка викликали до Верховної Ради на тлі посилення атак РФ по Києву та погіршення ситуації в енергетиці. Що сказав: 🛑Цього року по системах енергозабезпечення Києва вже було майже 50 влучань ракет і БпЛА. До російських обстрілів готувалися, твердить він. 🛑Київ продовжує готуватися до опалювального сезону. Водночас Кличко визнав, що пошкодження внаслідок сьогоднішніх атак «є достатньо серйозними». 🛑Кличко знову звинуватив центральну владу в політичному тиску. Раніше президент Зеленський критикував міську владу Києва за недостатню підготовку міста. 🛑Водночас у своєму виступі Кличко не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

У САП заявили, що оскаржать розмір застави ексголові Касаційного господарського суду Богдану Львову 13 жовтня 2026 року слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді 998 тис. грн застави для екссудді та колишнього очільника Касаційного госпсуду у складі Верховного суду Богдана Львова, якого підозрюють у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Прокурор же у своєму клопотанні просив призначити заставу у 10 мільйонів гривень. «Прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в частині розміру застави в апеляційному порядку», – йдеться в повідомленні САП. Нагадаємо, що в рамках цієї справи правоохоронці підозрюють Львова у тому, що він у 2021-2022 роках набув низку нерухомості та землі загальною вартістю 26 мільйонів гривень, а щоб приховати справжнього власника та незаконне походження коштів, майно зареєстрували на матір підлеглої Львова.

Не тільки зовнішньоторговельні контракти – «Райффайзенбанк» в Росії обслуговував і платежі держоборонзамовлення У вересні компанія шорт-селерів Grizzly Research оприлюднила звіт, в якому звинуватила російську «дочку» австрійського банку в тому, що вона могла обслуговувати зовнішньоторговельні операції Росії в обхід західних санкцій. Після цього акції Raiffeisen Bank International впали майже на 10%. Але, як з'ясували «Схеми», цей банк в РФ займався не тільки такими операціями. Журналісти встановили, що російська «дочка» Raiffeisen Bank International, АТ «Райффайзенбанк», проводила платежі з рахунків державного оборонного замовлення Росії. Зокрема, «Схеми» розшукали це в податкових даних одного із ключових постачальників мастил для російського ВПК та армії – компанії «Квалітет». Тільки в її ланцюжку постачання через «Райффайзенбанк» у 2024–2025 роках пройшли щонайменше 26 платежів за держоборонзамовленням на загальну суму понад 15 млн рублів (близько 180 тис. доларів за тодішнім курсом). Мова йде тільки про записи, пов’язані із російським держоборонзамовленням, оскільки усього транзакцій виробника мастил через цей банк журналісти нарахували 344. У відповідь на звернення «Схем» у головному офісі банку у Відні знахідки журналістів не заперечили. Там пояснили, що за російським законодавством банку «заборонено відмовлятися від виконання внутрішніх платежів у рублях». Повну версію матеріалу читайте тут

🗣«Нас затримували як терористів»: Михайло Ткач розповів про силове затримання у Відні За словами керівника відділу розслідувань «Української правди», семеро озброєних людей у масках розбили вікна автомобіля, витягли його та оператора Ярослава Бондаренка на дорогу й зафіксували їм руки за спиною. Коли Ткач повторював, що він журналіст, один із чоловіків став йому коліном на шию та наказав мовчати. Ткач розповів, що затримані не представлялися й не пояснювали своїх дій. Перші 30–40 хвилин він вважав, що їх викрадають. Згодом журналіста відвезли до поліцейської установи, де він провів кілька годин без пояснення причин затримання. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

🔴Поліція Відня відпустила журналіста Михайла Ткача після понад 12 годин затримання, його колега поранений, повідомляє «Українська правда». Ткач вийшов на свободу о четвертій ранку, заявила головна редакторка видання Севгіль Мусаєва. Водночас його засоби зв’язку досі не повернули, тож редакція не може зв’язатися з ним напряму. Колега Ткача Ярослав Бондаренко отримав поранення під час затримання та був у лікарні. За словами Мусаєвої, його допит розпочали лише вночі. Процесуальний статус обох журналістів наразі невідомий.

Журналіста "Української правди" Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання Як повідомляє УП, Михайло перебував в Австрії разом зі своїм колегою Ярославом Бондаренком. Наразі місцеперебування та доля Ярослава редакції невідомі. Прямого зв'язку з Михайлом редакція не має. За інформацією УП, його доставили до місця тримання під вартою, з ним контактує адвокатка. Редакція називає затримання незаконним, вимагає негайного звільнення журналіста та офіційного пояснення дій австрійських правоохоронців.

«Я просто на цьому заробив» – сказав «Схемам» один із заставодавців за Ірину Мудру Мова про 59-річного Владислава Галкіна, який вніс за ексзаступницю керівника ОП Мудру 692 359 гривень. За даними YouControl, він є засновником і очолює кілька компаній. При цьому, чоловік прописаний у кімнаті гуртожитку у Києві. У судовому реєстрі журналісти «Схем» знайшли повного тезку Галкіна: у серпні 2026 року до нього позивалось «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості, а у 2021 році він фігурував потерпілим у справі про пограбування. Чоловік з таким самим ПІБ і світлиною у 2024 році шукав роботу прибиральника або посудомийника. Крім того, у базах за 2024 рік журналісти знайшли заявки на мікрокредити Владислава Галкіна – на суми у 5 тисяч гривень. На питання «Схем» у месенджері щодо мотивів внесення застави за Ірину Мудру, зазначив: «Я просто на цьому заробив». На уточнення, скільки саме, відповів: «500 гривень». Таку ж суму за Мудру – 692 359 гривень – внесла 42-річна Катерина Жеглова. За даними YouControl, жінка є засновницею й бенефіціаркою компанії у Краматорську. У минулому році у неї були два провадження – щодо боргу за опалення та крадіжку приставок Nintendo на 4,5 тисяч гривень, коли вона працювала прибиральницею. Суд визнав її винною і призначив 5 років позбавлення волі, але від відбування покарання звільнив: вона має два роки випробувального терміну. Майже таку ж суму – 692 350 гривень (з різницею у 9 гривень) – внесла 45-річна Світлана Чайка. Також засновниця кількох компаній. У судовому реєстрі журналісти знайшли вирок 2022 року щодо жінки з такими самими ПІБ – за крадіжку дитячого візка за 1100 гривень і здачу його в ломбард за 200 гривень. За це вона отримала 3 роки позбавлення волі. Як з’ясували «Схеми», вісім осіб – серед яких згадані Галкін, Жеглова, Чайка, а також Наталія Глазачева, Оксана Гончарук, Андрій Трофімчук, Костянтин Яковець та Валерій Воронін – внесли майже однакову суму застави за Мудру (близько 400 тисяч гривень) в один день. Повний аналіз тут

Хто саме вніс заставу за Ірину Мудру? Від джерел у правоохоронних органах «Схеми» отримали список тих, хто вніс кошти за ексзаступницю керівника Офісу президента України. Найбільшу суму – 5 937 000 гривень – внесла сама Мудра. 4 400 000 гривень вніс Павло Поляруш. Це – цивільний чоловік Ірини Мудрої. Як йдеться на сайті Нацбанку, він з 2023 року призначений керівником Управління роботи з проблемними активами НБУ. Раніше він працював у «Правекс Банку», зокрема директором з кредитного контролю, директором з банківського бізнесу по роботі з великими непродуктивними кредитами, крім того, має досвід роботи в «Універсал Банку», «ПроКредит Банку», «Діамант Банку». 2 400 000 гривень застави внесла Марія Скабалланович. Відповідно до відкритих джерел, це співачка і авторка пісень з Дніпра, нині живе в Одесі. «Схеми» знайшли у медіа згадки про її виступи на пісенних конкурсах, зокрема, в Ізраїлі. Що саме її пов’язує з Іриною Мудрою і чому вона вирішила внести заставу – невідомо, на дзвінок журналіста вона відповіла, але почувши питання, поклала слухавку і в подальшому не реагувала. 990 тисяч гривень двома траншами внесла компанія «Малтекс-М» – зареєстрована у Луцьку. Зазначена діяльність – «неспеціалізована оптова торгівля» та «оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами». Журналісти намагались зв’язатись з власником фірми Сергієм Ососовим, але на дзвінки він не відповів. Він – колишній чоловік посадовиці Ірини Ососової, співробітниці Головного управління ДПС у Києві. Вона продовжує декларувати його та спільну дитину, але не вказує ані компанію «Малтекс-М», ані жодних доходів або збережень Сергія Ососова.

❗За ексзаступницю керівника Офісу президента України Ірину Мудру внесли повну суму застави – 20 мільйонів гривень Про це «Схемам» стало відомо від джерел в правоохоронних органах. Раніше під час розгляду апеляції щодо запобіжного заходу захист Мудрої просив зменшити заставу з 20 млн грн до 12,5 – це сума, яку станом на 28 вересня вже змогли зібрати на заставу ексчиновниці, з них 5 млн – її власні кошти. Тоді ВАКС відмовив у задоволенні клопотання. Нагадаємо, Ірина Мудра є підозрюваною у справі «Форест Гамп». У межах цієї справи НАБУ заявляло про викриття злочинного угруповання, яке, за даними слідства, «організувало й забезпечило легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом». До складу групи, як зазначає слідство, входили заступник керівника Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління держбанку і голова наглядової ради держбанку.

❗️Три «Кинджали» на ТЕЦ і 20 дронів на котельню: «Схеми» дізнались, скільки зброї РФ закладає на руйнування української енергетики Журналісти отримали доступ до копії перехопленого так званого «російського плану» від джерел у Силах оборони України, про який днями писав The New York Times, і проаналізували його. У ньому – дані стосовно енергетичних потужностей України та розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста, як Київ, Харків та Одесу, від світла, тепла і води. Загалом у документі, ймовірно підготовленому російською стороною, наводиться цифра у 60 ключових цілей – ГЕС, АЕС, інтерконектори («вузли» поблизу кордону на заході України, через які імпортують електроенергію з Європи), ТЕС, ТЕЦ, підстанції, котельні, очисні споруди, насосні станції та інші державні та комунальні об’єкти, від яких залежать світло, вода, каналізація і тепло. У довідці зазначено, що для таких атак Росії потрібні базові типи озброєння, загалом близько 1000 БПЛА, ракет-дронів, авіабомб та балістичних ракет. Навпроти кожного об'єкту в документі зазначений деталізований розрахунок – скільки потрібно зброї і якого типу, щоб вивести його з ладу. Головні мішені-міста, згідно з російською довідкою – Київ, Харків та Одеса. Втім, до загального переліку з «пріоритетних міст» входять ще понад 10 обласних центрів та великих міст. Профільні експерти, з якими поспілкувались журналісти, кажуть, що цей документ – не остаточний план бойової роботи, а радше розрахунок. Крім того, за їхніми словами, це не нова тактика – адже Росія з початку повномасштабного вторгнення системно атакує українську енергетику, перетворюючи холод і темряву на зброю. Повний аналіз «Схем» читайте тут

Після викриття «Схем» громадянка РФ вийшла з керівного складу великого фінансового бізнесу в Україні Громадянка Російської Федерації Катерина Таттерсалл вийшла зі складу ради директорів швейцарської компанії Bredley CH AG, через яку український бізнесмен Родіон Бутко володіє українською мікрокредитною мережею Miloan і ломбардами «Благо». Раніше про зв'язки цих організацій з Росією розповідали «Схеми». Таттерсалл залишила раду директорів 19 серпня 2026 року. Про це свідчить запис у комерційному реєстрі кантону Цюрих, внесений через два тижні після публікації розслідування «Схем» і оприлюднений у Швейцарському офіційному комерційному віснику. Про підстави такого рішення публічно в компанії не повідомляли. У своєму розслідуванні, опублікованому 5 серпня, «Схеми» розповіли, що Катерина Таттерсалл (у дівоцтві Баранова) була залучена до роботи українського бізнесу Бутка: згідно з реєстраційною справою ТОВ «Мілоан», саме вона своїм підписом погоджувала реєстраційні дії компанії в Україні. У документах компанії Таттерсалл зазначена як громадянка Швейцарії, але вона зберігає і російське громадянство. Журналісти знайшли дані про її російський паспорт у витоках російських баз даних і перевірили їх через офіційні ресурси РФ: портал «Госуслуги» показує паспорт як чинний, а Федеральна податкова служба пов'язує його з російським податковим номером.

Квартира в будинку на березі Женевського озера за $9000 на місяць. «Схеми» встановили швейцарську адресу родини ексміністра Галущенка Ексдружина колишнього міністра енергетики і юстиції та фігуранта справи НАБУ і САП «Мідас» Германа Галущенка протягом 2025 року разом з дітьми мешкала у квартирі площею 220 квадратних метрів у Женеві (Швейцарія), оренда якої за рік обійшлась у майже 4,5 мільйони гривень (приблизно 9 тисяч доларів на місяць). Як встановили «Схеми», ці апартаменти знаходяться на набережній Гюстав-Адор в історичному будинку на березі Женевського озера, в одному з найпрестижніших районів міста О-Вів. Крім того, колишня дружина регулярно залишала відгуки про заклади в цьому районі Женеви, а неподалік – у 2,5 кілометрах – знаходиться й її архітектурне бюро Bogdanova Architects. У НАЗК повідомили, що Герман Галущенко не вказав швейцарські апартаменти у своїй декларації, яку він подав як міністр юстиції при звільненні. Сам Галущенко, під час перевірки відомством його звітності, пояснив, що не знав про таку оренду.

🇷🇸Сербія надала громадянство колишньому народному депутату України та бізнесмену Вадиму Новинському, якого в Україні розшукують за підозрою у держзраді Як повідомляє Балканська служба Радіо Свобода, рішення підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут. Громадянство надали за прискореною процедурою – в інтересах держави. Уряд Сербії не відповів на питання Радіо Свобода, у чому саме полягає цей інтерес. Міністерство внутрішніх справ Сербії також не надало відповіді на це запитання. Як повідомляли джерела «Схем», Новинський виїхав з України у червні 2022 року і з того часу не повертався. В квітні 2026 року журналісти встановили, що він зареєстрував місце проживання у Хорватії та придбав там маєток за 10,5 млн євро у 2025 році. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

ОГП: Сергій Кропива («Канцлер») не був у службовому відрядженні у Львові, як він каже Раніше у суді заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива – фігурант справи НАБУ та САП «Карфаген» щодо покривання роботи незаконних кол-центрів – заявив, що перебував у Львові, де 4 вересня 2026 року його затримало НАБУ, нібито у службовому відрядженні. В Офісі генерального прокурора, куди «Схеми» надіслали запит, цю версію спростовують. «Кропива С.В. з 3 по 4 вересня 2026 року у службовому відрядженні не перебував, про що свідчить відповідна інформація в табелі обліку використання робочого часу, а також відсутність наказу на його відрядження», – йдеться у відповіді ОГП. Таким чином, версію Кропиви про службову поїздку спростовують вже вдруге: раніше у відповіді «Схемам» це заперечила також Львівська облпрокуратура. За даними слідства, у Львові посадовець насправді перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ – «Муза»). Згодом фігуранти у Львові розділилися та, за даними ЗМІ, ймовірно намагалися виїхати за межі країни. Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Слідство вважає, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року. Двох головних фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко – суд взяв під варту. Вони продовжують перебувати під вартою: застава для Сергія Кропиви була визначена у 120 млн гривень, Єлизавети Івахненко у 20 млн гривень.

Апеляційний суд скасував ухвалу судді Вовка, яка забороняла журналістам публікувати розслідування про майно брата керівника ДБР Сухачова 23 вересня Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського суду, яка забороняла «Слідству.Інфо» та «Центру протидії корупції» публікувати розслідування про нерухомість Олександра Сухачова, брата очільника Державного бюро розслідувань. Нагадаємо, 6 липня 2026 року суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторок матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати журналістське розслідування про обставини набуття братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова 143 об’єктів нерухомості. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа, які опублікували повний текст розслідування в авторській редакції вранці 17 липня. Матеріал одночасно оприлюднили вісім українських медіа – це «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, BihusInfo та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти назвали «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми.

Нова підозра для екссудді Богдана Львова – у легалізації майна на 26 мільйонів гривень НАБУ та САП повідомляють, що підозру, крім самого колишнього голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, отримали також його експомічниця та її матір. Правоохоронці не повідомляють імені підозрюваного, але опубліковані деталі вказують на Богдана Львова. За версією слідства, у 2021-2022 роках він придбав будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки загальною вартістю на 26 мільйонів гривень. «Аби приховати незаконне походження коштів та справжнього власника активів, він залучив до злочинної схеми свою підлеглу, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір, що дозволяло маскувати сліди злочину та легалізувати активи», – повідомляє НАБУ. Нагадаємо, у Львова вже є інша підозра – у пособництві привласненню української частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що належав державі в особі Фонду держмайна. Збитки оцінюють у 1,4 млрд грн. Крім того, ще у вересні 2022 року «Схеми» оприлюднили розслідування, в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що тодішній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

Генпрокурор-утікач та вілла в Дубаї за 670 тисяч доларів. «Схеми» знайшли нерухомість в ОАЕ, в яку інвестувала на той час теща Руслана Кравченка. У липні 2023-го власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час – теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка, який тоді очолював Київську ОВА, а згодом став генпрокурором України. Інформацію про дубайську нерухомість «Схеми» отримали з витоку масиву даних у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP). В основі витоку – дані з Земельного департаменту Дубаю. У це майно Аліна Шкробанець інвестувала близько 670 тисяч доларів, тоді це – 24,5 мільйонів гривень. Продавцем нерухомості виступила девелоперська компанія з ОАЕ. Нині цей проєкт перебуває на етапі завершення будівництва. У листопаді 2024-го Кравченко офіційно розлучився з дочкою Аліни Шкробанець. Влітку 2025-го він став генеральним прокурором. Того ж року, вже колишня теща Аліна Шкробанець, за даними з витоку з реєстру нерухомості ОАЕ, продала віллу столичному ресторатору Андрію Кейбашу. Він керує рестораном La Veranda у Києві, серед відвідувачів якого у компанії Шкробанець раніше був помічений і Руслан Кравченко. У коментарі «Схемам» Аліна Шкробанець сказала, що не купувала віллу в Дубаї, але не виключила, що її дані могли використати без її відома. На питання, хто, на її думку, міг би це зробити, не відповіла. Жінка також підтвердила, що знайома з Кейбашем, але не ніколи не обговорювала з ним жодних питань щодо нерухомості. Новий власник дубайського майна Андрій Кейбаш у розмові з журналістами підтвердив, що в 2025 році придбав віллу за майже 670 тисяч доларів. Але заперечив, що купував саме у Аліни Шкробанець. За його словами, він знайшов цю нерухомість «в інтернеті». Коли журналіст зазначив, що мова йде про нерухомість, придбану на той момент родичами Руслана Кравченка, Кейбаш відмовився коментувати. Під час розмови з журналістом ресторатор так і не зміг пригадати, в кого він купував віллу. Водночас на прохання журналістів він погодився переглянути документи, але пізніше перестав виходити на зв’язок. Детальніше про цю дубайську віллу і зміну її власників – дивіться у повному матеріалі на ютубі або читайте на сайті

Швидкість до 500 км/год, система онлайн-керування і камера, що дозволяє бачити з висоти 8 кілометрів. «Розпакували» новий російський реактивний дрон, щоб розібратись, чому вони так відчутно тероризують українські міста. Останніми місяцями російська армія масово атакує українські міста реактивними «Шахедами» – по факту, це БПЛА «Герань». Цілять і по військових об'єктах, але переважно – по цивільній інфраструктурі. «Схеми» отримали унікальну можливість дослідити один із таких вцілілих БПЛА – «Герань-4 сікер (Seeker – модифікація)». То що ж робить ці нові дрони настільки небезпечними? ▪Китайський двигун TG-2000 дозволяє дрону летіти зі швидкістю до 500 км/год на висоті 8 кілометрів і долати відстань у понад 700 кілометрів. Саме висота і швидкість цілі значно ускладнює роботу української ППО. ▪Дронами керують російські оператори в режимі реального часу. Для цього в «Геранях» встановлені Mesh-модем та SIM-картки, які забезпечують зв'язок і можливість управління. Крім того, дрони оснащують камерою з денним і нічним каналами та високократним зумом. ▪16-канальна CRPA-антена в БПЛА ускладнює радіоглушіння. Це означає, що для ефективної протидії потрібно ще більше засобів РЕБ – щонайменше 16, які мають працювати одночасно. Детальніше про те, як змінилися російські дрони, дивіться у матеріалі

У Львівській облпрокуратурі спростовують зустріч їхнього керівника із підозрюваним у справі «Карфаген» Сергієм Кропивою («Канцлером») Трохи передісторії: нещодавно у суді колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП переконував, що у Львові, де його затримало НАБУ, нібито перебував у службовому відрядженні. І коли суддя запитав, з ким саме, Кропива заявив, що мав зустріч з керівником Львівської облпрокуратури «на прізвище Мерет» та іншими працівниками. На запитання про ім’я та по-батькові цього керівника Кропива відповів: «Чесно, не пам’ятаю. Зараз подивлюсь, як його звати». Прокурор САП у суді одразу цю версію заперечив. За даними слідства, у Львові посадовець Офісу генпрокурора перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ фігурує як «Муза»). Тепер це спростовують і в самій Львівській облпрокуратурі, куди «Схеми» надіслали запит. «Керівник обласної прокуратури перебував на своєму робочому місці та зустрічей із Сергієм Кропивою не проводив. Телефонних розмов чи інших комунікацій між ними у зазначений період також не було», – йдеться у відповіді відділу інформаційної політики облпрокуратури. Там також стверджують, що до відомства не надходила інформація про зустрічі Кропиви з іншими працівниками прокуратури Львівщини – а отже, документального підтвердження таких зустрічей немає. Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Слідство заявляє, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року, а її учасники налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів. Пізніше в Офісі генпрокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння». Двох фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко суд взяв під варту.

Вчора у вечірньому зверненні президент заявив про необхідність перевірити всіх керівників центральних органів виконавчої влади. «Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики і вони високі», – сказав Володимир Зеленський. А ми, тим часом, хочемо нагадати про одного керівника центрального органу зі спеціальним статусом, який підпорядковується саме президенту України – це Антимонопольний комітет. Який і досі очолює Павло Кириленко. Ще у березні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що його родина впродовж 2020-2023 років обзавелася нерухомістю і автівками на понад 70 мільйонів гривень. За цими фактами НАБУ відкрило кримінальне провадження, і нині триває суд у справі за обвинуваченням Кириленка в незаконному збагаченні і недостовірному декларуванні. Але при цьому Павло Кириленко – досі голова Антимонопольного комітету. Чи звернуть увагу на нього під час анонсованої президентом перевірки?