Схеми

Апеляційний суд скасував ухвалу судді Вовка, яка забороняла журналістам публікувати розслідування про майно брата керівника ДБР Сухачова 23 вересня Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського суду, яка забороняла «Слідству.Інфо» та «Центру протидії корупції» публікувати розслідування про нерухомість Олександра Сухачова, брата очільника Державного бюро розслідувань. Нагадаємо, 6 липня 2026 року суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторок матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати журналістське розслідування про обставини набуття братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова 143 об’єктів нерухомості. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа, які опублікували повний текст розслідування в авторській редакції вранці 17 липня. Матеріал одночасно оприлюднили вісім українських медіа – це «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, BihusInfo та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти назвали «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми.

Нова підозра для екссудді Богдана Львова – у легалізації майна на 26 мільйонів гривень НАБУ та САП повідомляють, що підозру, крім самого колишнього голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, отримали також його експомічниця та її матір. Правоохоронці не повідомляють імені підозрюваного, але опубліковані деталі вказують на Богдана Львова. За версією слідства, у 2021-2022 роках він придбав будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки загальною вартістю на 26 мільйонів гривень. «Аби приховати незаконне походження коштів та справжнього власника активів, він залучив до злочинної схеми свою підлеглу, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір, що дозволяло маскувати сліди злочину та легалізувати активи», – повідомляє НАБУ. Нагадаємо, у Львова вже є інша підозра – у пособництві привласненню української частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що належав державі в особі Фонду держмайна. Збитки оцінюють у 1,4 млрд грн. Крім того, ще у вересні 2022 року «Схеми» оприлюднили розслідування, в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що тодішній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

Генпрокурор-утікач та вілла в Дубаї за 670 тисяч доларів. «Схеми» знайшли нерухомість в ОАЕ, в яку інвестувала на той час теща Руслана Кравченка. У липні 2023-го власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час – теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка, який тоді очолював Київську ОВА, а згодом став генпрокурором України. Інформацію про дубайську нерухомість «Схеми» отримали з витоку масиву даних у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP). В основі витоку – дані з Земельного департаменту Дубаю. У це майно Аліна Шкробанець інвестувала близько 670 тисяч доларів, тоді це – 24,5 мільйонів гривень. Продавцем нерухомості виступила девелоперська компанія з ОАЕ. Нині цей проєкт перебуває на етапі завершення будівництва. У листопаді 2024-го Кравченко офіційно розлучився з дочкою Аліни Шкробанець. Влітку 2025-го він став генеральним прокурором. Того ж року, вже колишня теща Аліна Шкробанець, за даними з витоку з реєстру нерухомості ОАЕ, продала віллу столичному ресторатору Андрію Кейбашу. Він керує рестораном La Veranda у Києві, серед відвідувачів якого у компанії Шкробанець раніше був помічений і Руслан Кравченко. У коментарі «Схемам» Аліна Шкробанець сказала, що не купувала віллу в Дубаї, але не виключила, що її дані могли використати без її відома. На питання, хто, на її думку, міг би це зробити, не відповіла. Жінка також підтвердила, що знайома з Кейбашем, але не ніколи не обговорювала з ним жодних питань щодо нерухомості. Новий власник дубайського майна Андрій Кейбаш у розмові з журналістами підтвердив, що в 2025 році придбав віллу за майже 670 тисяч доларів. Але заперечив, що купував саме у Аліни Шкробанець. За його словами, він знайшов цю нерухомість «в інтернеті». Коли журналіст зазначив, що мова йде про нерухомість, придбану на той момент родичами Руслана Кравченка, Кейбаш відмовився коментувати. Під час розмови з журналістом ресторатор так і не зміг пригадати, в кого він купував віллу. Водночас на прохання журналістів він погодився переглянути документи, але пізніше перестав виходити на зв’язок. Детальніше про цю дубайську віллу і зміну її власників – дивіться у повному матеріалі на ютубі або читайте на сайті

Швидкість до 500 км/год, система онлайн-керування і камера, що дозволяє бачити з висоти 8 кілометрів. «Розпакували» новий російський реактивний дрон, щоб розібратись, чому вони так відчутно тероризують українські міста. Останніми місяцями російська армія масово атакує українські міста реактивними «Шахедами» – по факту, це БПЛА «Герань». Цілять і по військових об'єктах, але переважно – по цивільній інфраструктурі. «Схеми» отримали унікальну можливість дослідити один із таких вцілілих БПЛА – «Герань-4 сікер (Seeker – модифікація)». То що ж робить ці нові дрони настільки небезпечними? ▪Китайський двигун TG-2000 дозволяє дрону летіти зі швидкістю до 500 км/год на висоті 8 кілометрів і долати відстань у понад 700 кілометрів. Саме висота і швидкість цілі значно ускладнює роботу української ППО. ▪Дронами керують російські оператори в режимі реального часу. Для цього в «Геранях» встановлені Mesh-модем та SIM-картки, які забезпечують зв'язок і можливість управління. Крім того, дрони оснащують камерою з денним і нічним каналами та високократним зумом. ▪16-канальна CRPA-антена в БПЛА ускладнює радіоглушіння. Це означає, що для ефективної протидії потрібно ще більше засобів РЕБ – щонайменше 16, які мають працювати одночасно. Детальніше про те, як змінилися російські дрони, дивіться у матеріалі

У Львівській облпрокуратурі спростовують зустріч їхнього керівника із підозрюваним у справі «Карфаген» Сергієм Кропивою («Канцлером») Трохи передісторії: нещодавно у суді колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП переконував, що у Львові, де його затримало НАБУ, нібито перебував у службовому відрядженні. І коли суддя запитав, з ким саме, Кропива заявив, що мав зустріч з керівником Львівської облпрокуратури «на прізвище Мерет» та іншими працівниками. На запитання про ім’я та по-батькові цього керівника Кропива відповів: «Чесно, не пам’ятаю. Зараз подивлюсь, як його звати». Прокурор САП у суді одразу цю версію заперечив. За даними слідства, у Львові посадовець Офісу генпрокурора перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ фігурує як «Муза»). Тепер це спростовують і в самій Львівській облпрокуратурі, куди «Схеми» надіслали запит. «Керівник обласної прокуратури перебував на своєму робочому місці та зустрічей із Сергієм Кропивою не проводив. Телефонних розмов чи інших комунікацій між ними у зазначений період також не було», – йдеться у відповіді відділу інформаційної політики облпрокуратури. Там також стверджують, що до відомства не надходила інформація про зустрічі Кропиви з іншими працівниками прокуратури Львівщини – а отже, документального підтвердження таких зустрічей немає. Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Слідство заявляє, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року, а її учасники налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів. Пізніше в Офісі генпрокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння». Двох фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко суд взяв під варту.

Вчора у вечірньому зверненні президент заявив про необхідність перевірити всіх керівників центральних органів виконавчої влади. «Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики і вони високі», – сказав Володимир Зеленський. А ми, тим часом, хочемо нагадати про одного керівника центрального органу зі спеціальним статусом, який підпорядковується саме президенту України – це Антимонопольний комітет. Який і досі очолює Павло Кириленко. Ще у березні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що його родина впродовж 2020-2023 років обзавелася нерухомістю і автівками на понад 70 мільйонів гривень. За цими фактами НАБУ відкрило кримінальне провадження, і нині триває суд у справі за обвинуваченням Кириленка в незаконному збагаченні і недостовірному декларуванні. Але при цьому Павло Кириленко – досі голова Антимонопольного комітету. Чи звернуть увагу на нього під час анонсованої президентом перевірки?

❗️Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генпрокурора. «За» проголосували 317 депутатів. Рішення ухвалили на тлі операції НАБУ та САП «Карфаген». Напередодні Кравченко виїхав з України, заявивши, що перебуває у відрядженні. Президент Зеленський відсторонив його від посади. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

❗️В Офісі генпрокурора заперечили повідомлення про підозру керівнику антикорупційного органу В ОГП заявили, що в межах кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, підозру не повідомляли. За даними Офісу, відповідні відмітки в ЄРДР скасували. Прізвищ в ОГП не назвали. Раніше генпрокурор Руслан Кравченко заявив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі, близькій до керівника САП. Згодом Кривонос і керівник САП Олександр Клименко заявили, що підозр від Кравченка не отримували.

В атаці на антикорупційні органи брали участь працівники СБУ – Кривонос Директор НАБУ Семен Кривонос на брифінгу повідомив: «Важливо відзначити також, що з опублікованих матеріалів, в тому числі, в цих діях також брала участь СБУ, і так само це відбувалось в липні (2025 року – ред.)». На прохання журналістки «Схем» конкретизувати, Кривонос зазначив: «Щодо залученості працівників СБУ – були довідки відповідні щодо наших працівників, і, за нашою інформацією, це здійснювали окремі департаменти ГУ ДЗНД (Головне управління Департаменту захисту національної державності – ред.)». В СБУ ці заяви поки публічно не коментували.

🔴Кривонос і Клименко заявили, що не отримували підозр від Кравченка. Що кажуть: 🛑Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що не бачив підозри і йому ніхто її не вручав. Він назвав це «своєрідним винаходом» у вигляді «телеграм-підозри». 🛑Керівник САП Олександр Клименко сказав, що вважає це реакцією на операцію «Карфаген». За його словами, він, його родина та близькі особи жодних підозр не отримували. ℹ️Вранці генпрокурор Руслан Кравченко заявив про підозру Кривоносу, а також близької до керівника САП особи. Це сталося на тлі його заяви про відставку через операцію НАБУ та САП «Карфаген». Новина доповнюється.

❗️ Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади Генерального прокурора. Відповідний указ президент підписав 14 вересня.

Генпрокурор Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу і виїхав за кордон. Що відомо: ▪️Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. За його словами, Кривонос підозрюється у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні для уникнення відповідальності в суді. Ще одна підозра стосується близької до керівника САП особи за вплив на суддів ВАКС, пропозицію хабаря та сприяння в ухиленні від мобілізації. ▪️Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічну заяву Кравченка: «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно». ▪️НАБУ та САП у відповідь на дії Кравченка заявили, що розцінюють це «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи». Там також заявили, що станом на зараз «жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено». ▪️«Українська правда» з посиланням на джерела заявила, що Кравченко виїхав за кордон. Пізніше він сам підтвердив, що перебуває у закордонному відрядженні, в межах якого «заплановано ряд зустрічей в ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів». ▪️15 вересня Верховна Рада голосуватиме за відставку Руслана Кравченка з посади генпрокурора України, заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Нагадаємо, 7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора на тлі операції НАБУ та САП «Карфаген» з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Організатором схеми вважають заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву. За даними правоохоронців, посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів. На записах, які публікували НАБУ та САП, Кропива звертається до когось як до «Шефа» та «Андрійовича» (збігається з по-батькові Руслана Кравченка). Кого саме Кропива називає «Шефом», НАБУ і САП не пояснювали. Кравченко, коментуючи це розслідування антикорупційних органів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».

Маєток на Закарпатті та майно у Києві на мільйони: чим володіє родина нардепа, який голосував за обмеження роботи НАБУ та САП? Родина народного депутата від групи «Довіра» Володимира Арешонкова влітку 2022 року придбала будинок площею майже 200 квадратних метрів у селищі Вишково на Закарпатті – водночас сім’ї не вистачило би достатніх офіційних коштів на таку купівлю, з’ясували «Схеми». У той час ринкова ціна подібної нерухомості – до 100 тисяч доларів. За документами, власницею нерухомості стала на той момент 88-річна мати парламентаря. За останні понад 20 років її офіційні доходи (включно з пенсією) склали майже 300 тисяч гривень. Тобто, цих коштів на таку покупку не вистачило би. Арешонков пояснив це так: «Вона була приватним підприємцем 10 років. Вона торгувала на базарі. У неї був кіоск». Журналістам не вдалось знайти цьому підтвердження у відкритих джерелах. Депутат також зауважив, що частину суми за будинок внесла його донька, яка з чоловіком вже десять років працює в США – хоча, як з’ясували «Схеми», вони самі раніше відкрито розповідали у соцмережах про низькооплачувану роботу за кордоном, згодом розпочали там бізнес-діяльність, але з 2021-2022 років обидві їхні американські фірми – неактивні. Примітно, що майже через два тижні після візиту журналістів на Закарпаття будинок у Вишково переоформили на іншу родичку депутата, яка є тещею Віталія Арешонкова – сина парламентаря, який працює в Бюро економічної безпеки. Детально про те, як родина народного депутата обзавелась численним майном без достатніх офіційних доходів – у новому розслідуванні «Схем».

❗️Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генпрокурора. Він заявив, що це «політичне рішення» і що він прийняв його «свідомо».

«Не хочу, щоб посаду Генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння. Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною», – зазначив він. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

💬 НАБУ заявило, що посадовець Офісу генпрокурора організував «кришування» шахрайський кол-центрів. За даними слідства, за неперешкоджання роботі кол-центрів учасники регулярно отримували хабарі. Потім гроші легалізували через купівлю нерухомості, коштовностей та іншого майна. Організатором схеми виявився один із керівників підрозділу ОГП, до неї він також залучив інших працівників прокуратури, а також наближених неофіційних осіб. Наразі викрито п’ятьох учасників. Їхні імена не розкривають. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

🗣НАБУ і САП заявили про спецоперацію щодо злочинної організації на чолі з посадовцем Офіса генпрокурора За даними антикорупційних органів, очолювана посадовцем ОГП організація могла «кришувати» мережу шахрайських кол-центрів і легалізовувати майно. Деталі НАБУ і САП обіцяють повідомити згодом. За даними «Української правди», затримали начальника кібердепартаменту ОГП. В Офісі генпрокурора заявили, що можливу причетність їхнього працівника до протиправної діяльності має встановити слідство, і пообіцяли надати антикорупційним органам необхідну інформацію. Працівника відсторонять на час розслідування. Водночас в ОГП заявили, що за останній рік провели понад 1050 обшуків і припинили роботу близько 340 шахрайських кол-центрів. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

❗️У російському Енгельсі стріляли у військового. Ймовірно мова про генерала Миколу Варпаховча, який міг керувати російськами атаками по цивільних об'єктах України Слідчий комітет РФ повідомив, що військового госпіталізували з вогнепальними пораненнями. За заявою, на місці події вилучили гільзи та кулі, відкрита справа про замах на вбивство та незаконний обіг зброї. Офіційно відомство не називає імені пораненого. Водночас російські медіа та телеграм-канали заявляють, що це генерал-майор Микола Варпахович, командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії Військово-космічних сил РФ. 31 серпня СБУ та Офіс генпрокурора заочно повідомили йому про підозру у причетності, зокрема, до ракетного удару по київській дитячій лікарні «Охматдит» у липні 2024 року. У квітні 2023 року «Схеми» встановили, що Варпахович був одним із російських командирів, які могли керувати пілотами стратегічних бомбардувальників на аеродромі «Енгельс» під час атаки на Київ 28 квітня 2022-го. Тоді загинула продюсерка та журналістка Радіо Свобода Віра Гирич.

🗣Стрілянина за участі силовиків у Києві. Що відомо:

🛑У соцмережах повідомили, що від ночі на вулиці Шумського у Дніпровському районі Києва була стрілянина. На кадрах очевидців було видно силовиків. Кореспонденти Радіо Свобода прибули на місце вдень, вулиця була перекрита, на місці подію не коментували. 🛑Офіційного пояснення ситуації поки нема. За даними ЗМІ, йшлося про протистояння СБУ та ГУР, яке пов’язували зі зникненням заступника командира «Російського добровольчого корпусу» Степана Каплунова. 🛑Учора «Російський добровольчий корпус» стверджував, що невідомі затримали Каплунова. Вночі його адвокат заявив, що до будинку бійця приїхали правоохоронці «підкинути щось заборонене», а потім туди ж приїхали побратими військового. Він опублікував кадри з місця й повідомив про постріли. 🛑На тлі цього в СБУ зранку заявили, що спільно з ГУР запобігли теракту проти одного з лідерів російської опозиції, який приїхав в Україну до Дня Незалежності. В обід в СБУ випустили ще одну заяву: уточнили, що в межах цієї справи під час одного з обшуків на представників СБУ напали зі зброєю. Правоохоронці застосували зброю, є поранені. А затримані, як виявилось, «належать до одного з підрозділів Сил оборони України». 🛑Управління наразі не коментувало ситуацію, Радіо Свобода звернулося до представника ГУР по коментар.

❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

Протягом кількох місяців ми в «Схемах» уважно стежили за корупційними справами топ-рівня, зокрема «Мідас», з'ясовували та повідомляли, хто вносив застави за підозрюваних фігурантів. В тому числі, за екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Ця інформація не є відкритою. Тому ми працювали з джерелами та базами даних, щоб ідентифікувати кожну особу та компанію та спробувати зрозуміти – чи мали вони на це законні кошти? Згодом важливість прискіпливої перевірки походження коштів на застави вкотре підтвердила і ще одна топ-справа – «Форест Гамп» – в межах якої, за даними слідства, підозрювані «відмили» 150 мільйонів гривень і внесли їх через підставні компанії за ексміністра енергетики Германа Галущенка, фігуранта справи «Мідас». Тепер керівник САП Олександр Клименко в інтерв'ю на Youtube-каналі «Є питання» вже вдруге заявив, що вони разом з НАБУ перевірять походження коштів на застави і за інших фігурантів кримінальних справ, зокрема і Єрмака. Журналісти також запитали в Клименка, чи є підстави для підозр, що з заставою за Єрмака могла бути аналогічна історія, як із заставою для Галущенка, на що керівник САП не відповів однозначно: «Не хочу висувати якихось там теорій чи версій. Потрібно зібрати якийсь певний фактаж і потім уже з от з цим працювати і робити висновки». Нагадаємо, що заставу за Єрмака вносили протягом кількох днів (з паузою на вихідні, які він провів у СІЗО). Як встановили «Схеми», серед тих, хто робили багатомільйонні внески – керівниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, адвокат Сергій Свириба, відомий футболіст і тренер Сергій Ребров, а також сім компаній з різними видами діяльності – від адвокатських об'єднань до будівельних фірм. Також «Схеми» повідомляли, хто вносив застави і за інших фігурантів топ-справ, як-то Юлія Тимошенко, Ольга Стефанішина тощо. Чекаємо, що покаже перевірка правоохоронців.

Cправа «Форест Гамп»: НАБУ повідомило про ще одну підозру. Як повідомили в Бюро, йдеться про бізнесмена та ексдепутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання. За даними слідства, його залучили до схем через зв’язки та вплив у судовій сфері. Зокрема, він допомагав забезпечувати потрібні рішення суддів господарських судів. Як стверджують правоохоронці, бізнесмен був причетний до рейдерського захоплення двох підприємств із активами на 248 млн грн. Також він, за даними слідства, сприяв легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом, які згодом внесли як заставу за учасника справи «Мідас», Германа Галущенка.