Схеми

Підприємець, у якого «Укрпошта» закуповувала коробки і який має бізнес в Росії та окупації, отримав вирок Власника «Рубіжанського картонно-тарного комбінату», колишнього депутата райради від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Геннадія Мініна визнали винним у колабораційній діяльності. Про це повідомляють «Схеми» (Радіо Свобода) з посиланням на рішення суду, яке отримали від джерел у правоохоронних органах. Підприємцю призначили покарання – три роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 10 років, без конфіскації майна. Водночас Мініна звільнили від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік через пом’якшуючі обставини - щире каяття, сприяння слідству та перерахування більше мільйона гривень на потреби Сил Оборони України. За даними офіційного слідства, ще у 2021 році його підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 мільйон євро, а після початку повномасштабного вторгнення, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з Росією. Раніше про Геннадія Мініна, його родину та бізнес в Україні, РФ і, ймовірно, в окупації, розповіли у спільному розслідуванні журналісти. Зокрема, «Схеми» у співпраці з проєктами «Слідство.Інфо» та KibOrg встановили, що після так званого «приєднання» Володимиром Путіним Донеччини і Луганщини до Росії, підприємства Мініна перереєструвалися у відповідності до законодавства РФ.

Атака на завод «Титан-Барикади» у Волгограді, де виробляють «Іскандери»: «Схеми» публікують супутникові знімки наслідків. На свіжих фото з супутника компанії Vantor за 1 липня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно щонайменше два суттєво пошкоджених корпуси російського заводу. «Титан-Барикади» спеціалізується на виробництві пускових установок, артилерійських систем та компонентів для стратегічних і тактичних ракетних комплексів, зокрема «Іскандер-М», «Ярс» та «Тополь-М». Президент Володимир Зеленський підтвердив успішні ракетні удари Силами оборони України, які відбулись у ніч проти 27 червня:

«Це великий промисловий комплекс, де ворог виготовляє артилерійські системи та спеціальну військову техніку, зокрема елементи пускових ракетних установок для ударів по наших людях. Зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території заводу. Дякую воїнам наших Сил оборони за точність».

Згодом у соцмережах опублікували відео влучання двох ракет FP-5 Фламінго по оборонному підприємству.

Миколі Тищенку повідомили про підозру у справі про $1 млн за «вирішення питання» з кол-центрами. Про підозру нардепу повідомили в НАБУ і САП - там не називають імені, але судячи з використаного фото і обставин справи йдеться про Миколу Тищенка. Крім цього, саме про Тищенка кажуть українські ЗМІ. За даними слідства, у серпні 2023 року нардеп, прикриваючись боротьбою з «кол-центрами», вимагав понад млн доларів, за що обіцяв втрутитися в роботу одних і не перешкоджати іншим. Втім, грошей він не отримав. Також йому інкримінують легалізацію 12,6 млн грн через фіктивний договір дарування з колишньою дружиною — фактичної передачі коштів не було. Цю суму він згодом вніс у декларацію як дохід, що слідство вважає недостовірними даними. Сам Тищенко це поки не коментував.

Заставодавець за Галущенка: «Справу «Мідас» гальмують». Власник фірми «Пелет Сервіс», яка внесла 4 млн грн застави за екс-міністра – Назар Бойко. Він, як з’ясували «Схеми», раніше фігурував у справі НАБУ щодо ймовірної пропозиції хабара службовим особам «Укрзалізниці». Так, за матеріалами негласних слідчо-розшукових дій НАБУ, оприлюднених в ухвалі ВАКС, «директор БК «Консалт Строй Сервіс» (Назар Бойко є керівником та власником цієї фірми– ред.) отримав пропозицію від посадової особи «Укрзалізниці» взяти участь в тендері». При цьому посадові особи повідомили, що саме згадана фірма «отримає перемогу». За це, згідно з матеріалами слідства, йому необхідно було передати кошти у розмірі 5% від очікуваної суми тендеру (орієнтовно 2,2 млн гривень) службовим особам «Південно-західної залізниці». У коментарі «Схемам» Бойко зазначив, що у згаданій справі про корупцію на «Укрзалізниці» він був викривачем. Бізнесмен сказав, що не знайомий з Германом Галущенком особисто, але внесення застави – «це його особистий мотив». Справу «Мідас» прокоментував коротко: «Її гальмують». У 2017-2018 роках Бойко також був керівником компанії «Будівельні мережі», яку ЗМІ пов'язували з фірмою «УкрБуд», де раніше президентом був бізнесмен Максим Микитась, та якийсь час працював нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. На запитання про знайомство з Татаровим Бойко відповів: «Перетиналися. Я не пам’ятаю по яких питаннях».

❗️ За Германа Галущенка внесли усю суму застави застави – ще 45 мільйонів внесли дві приватні фірми. Це «Пелет Сервіс» – 4 мільйони та згадана раніше «Гірант Констракт» – 41. Ця ж компанія, «Гірант Констракт», перед цим, у п’ятницю 26 червня внесла 46 мільйонів гривень застави. Про це повідомляють джерела «Схем» (Радіо Свобода) у правоохоронних органах. Нова компанія «Пелет Сервіс», яка внесла заставу за ексміністра енергетики, розташована в Києві та спеціалізується на лісозаготівельних роботах. Одноосібний директор та власник компанії 34-річний киянин Назар Бойко. Він також володіє ще чотирма компаніями. У інших користувачів номер Бойка підписаний як «Назар Укрбуд», «Назар Кмда», «Назар Киевмиськбуд». Раніше в НАБУ та САП повідомили Галущенку про підозру у межах справи «Мідас» – йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ВАКС обрав для Германа Галущенка 17 лютого.

НАБУ й САП затримали чинного народного депутата, якого підозрюють в хабарництві, через систематичну неявку до суду. Антикорупційні органи не називають імені затриманого, однак обставини вказують, що йдеться про Сергія Кузьміних. Він поки не коментував своє затримання. За даними правоохоронців, його затримали за рішенням Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку на судові засідання. Востаннє депутат не прийшов до суду, бо перебував у відрядженні в Іспанії. Зараз він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За версією слідства, у 2022 році Кузьміних отримав 558 тисяч гривень хабаря за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання для лікарні в Житомирській області. Після оголошення підозри Кузьміних заявляв, що доводитиме свою невинуватість у суді. Тоді у «Слузі народу» повідомляли, що він попросив тимчасово виключити його з фракції до завершення розслідування. Водночас, згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, він досі залишається членом фракції.

За Галущенка внесли понад 100 млн гривень застави. «Схеми» з’ясували, хто саме. За даними джерел, за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка внесли майже дві третини застави - 105 млн грн з призначених судом 150 внесли три приватні компанії. Тобто вихідні ексміністр все ж має провести в СІЗО. 🔸Найбільшу суму, 54 млн грн, внесла компанія «Тетрас Оптіма». Основний вид її діяльності – оптова торгівля деревиною. Власниця – мешканка Харківщини Тетяна Ліннікова. Востаннє компанія подавала річний фінансовий звіт за 2023-й: тоді її чистий прибуток склав 35,6 тисяч гривень. У 2026 компанія була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу у майже 4 тис. грн. З вересня 2024 по січень 2025 у засновниках фірми значився інвестиційний фонд «Адамант». За даними реєстру юросіб, цей фонд є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній «Авалон», власником якої себе називав львівський бізнесмен Григорій Козловський. 🔸Ще 46 млн грн внесла фірма «Гіран Констракт», заснована 2024-го і зареєстрована в Броварах. Основний вид діяльності – оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням. За даними YouControl, розмір її статутного капіталу станом на жовтень 2024 – 5 тис. гривень. За два попередні роки, відповідно до фінзвітів, компанія не мала прибутків. Керівницею та бенефіціаркою є Олена Сідун. Її номер у інших користувачів підписаний як «Контролер ЛьвівОблЕнерго», «Контролер Світло Львів». 🔸Ще 5 млн грн внесла «Скайт Рітейл», заснована у 2021-го у Харкові, що займається оптовою торгівлею деревиною. У своїй фінансовій звітності за 2023 рік на той момент керівник і бенефіціар компанії мешканець Харківської області Дмитро Островський зазначив лише одного працівника, «нульовий» дохід і вказав капітал фірми у 200 тис. грн. За даними YouControl, більше фінзвітів компанії не подавала, однак у червні 2025 року змінила власника на харків’янку Тетяну Степних та місце реєстрації на село Щасливе Київської області. Зв'язатися з власниками чи представниками згаданих фірм «Схемам» не вдалось. Раніше в НАБУ та САП повідомили Галущенку про підозру у межах справи «Мідас» – йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ВАКС обрав для Германа Галущенка 17 лютого.

Науковець, який обґрунтував «автоматичне» повернення старої версії Конституції за Януковича – нині суддя КСУ Мова про чинного суддю Конституційного Суду Юрія Барабаша. У 2010 році він як науковець підготував висновок для КСУ, яким обґрунтував неконституційність «політреформи 2004 року», і – як наслідок – «автоматичне» відновлення Конституції часів Леоніда Кучми 1996 року, встановили журналісти «Схем». Реформа 2004 року передбачала зміни до Конституції, ухвалені під час Помаранчевої революції, коли форма правління в країні змінилася з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Наприкінці 2004 року цей крок став частиною політичного компромісу. Тоді Верховний Суд України визнав масштабні фальсифікації під час президентських виборів і скасував результати другого туру, за якими перемагав Віктор Янукович. Щоб домогтися згоди від провладних сил провести переголосування, опозиція на чолі з Віктором Ющенком погодилася на суттєве обмеження повноважень майбутнього очільника держави. Втім, вже у 2010 році, коли Віктор Янукович таки обрався президентом України, Конституційний Суд скасував «політреформу 2004 року» – це означало, що країна знову ставала президентсько-парламентською, що розширювало повноваження президента Віктора Януковича, на які його не обирали, і призвело до відкату досягнутого раніше демократичного поступу в країні. Позиція Юрія Барабаша, як науковця, по яку звернулись судді КСУ, тоді була співзвучна з баченням соратників Януковича – прем'єр-міністра Миколи Азарова та міністра юстиції Олександра Лавриновича. Тепер у коментарі журналістам Юрій Барабаш щодо свого висновку для КСУ повідомив, що відтоді «трансформував» свої погляди на це питання. Повна версія матеріалу

Кілометрові затори перед Керченським мостом – фото з супутника На знімках Planet Labs за 24 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» Kyrylo Ovsianyi, зафіксовано скупчення автомобілів у бік Керченського (Кримського) мосту. Затори починаються від пропускного пункту перед мостом і закінчуються в районі села Іванівка у Керченському районі. Вони сягають більше десяти кілометрів. Це приблизно півтори тисячі авто, що рухаються на виїзд з території окупованого Криму. Як раніше повідомляло Радіо Свобода, рух цією стратегічно важливою для окупаційної адміністрації та армії РФ переправою регулярно призупиняють через оголошення ракетної небезпеки, роботу ППО або загрозу атак українських морських дронів. Крім того, на тлі паливної кризи та відключень електроенергії мешканці Криму все частіше пишуть у соцмережах про наміри залишити півострів, принаймні тимчасово. Також окупаційна влада запровадила в Криму жорсткі оглядові заходи на контрольно-пропускних пунктах. Такі дії регулярно паралізують як цивільну, так і військову логістику між анексованим півостровом та територією РФ.

Нафтобази у вогні, пошкоджені мости та генератори диму для маскування: «Схеми» публікують підбірку супутникових знімків з наслідками українських атак по окупованому Криму та інфраструктурі навколо На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити руйнування на ключових логістичних маршрутах, які використовують для постачання російських військ в окупованому Криму, та пожежі нафтових об'єктах у цьому регіоні. Крім того, на знімках Керченського мосту за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами, які намагалися замаскувати окремі ділянки проїжджої частини та конструкцій мосту. 1 Пожежа на нафтобазі у Керчі, 20 червня 2026 року. 2 Дим від пожежі на нафтобазі в Керчі та робота димових генераторів на Керченському мосту, 22 червня 2026 року. 3 Димові генератори на Керченському мосту, 22 червня 2026 року. 4 Пошкоджений Генічеський міст та нові альтернативні переправи поруч з ним, Херсонська область, 21 червня 2026 року. 5 Пошкоджений пункт пропуску «Джанкой» в селі Передмістне, Крим, 17 червня 2026 року. 6 Наслідки ураження мосту через Північнокримський канал у селі Ставки, Херсонська область 20 червня 2026 року. 7 Руйнування на Чонгарському мосту, Крим, 12 червня 2026 року. 8 Пожежа на нафтобазі в порту Кавказ, Росія, 21 червня 2026 року.

Зруйнований залізничний міст в окупованому Криму: фото з супутника   «Схеми» публікують знімок Planet Labs за 23 червня, на якому видно, як виглядає залізничний міст через Північнокримський канал після того, як його уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ під час ударів 22 та 23 червня.   «Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне», – йшлося у повідомленні ССО.   За даними відомства, міст був «стратегічною військово-логістичною артерією окупантів».   В ССО стверджують, що цей об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території РФ через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.

Атака на російський завод електроніки для ракет у Воронежі: «Схеми» публікують супутникові знімки На фото Planet Labs за 23 червня, які є у розпорядженні журналістів, можна побачити наслідки ракетних ударів Збройних сил України по «Воронезькому заводу напівпровідникових приладів» (російською – АО «Воронежский завод полупроводниковых приборов – Сборка»). Пошкоджені щонайменше дві будівлі цього російського підприємства. В день атаки губернатор Воронезької області Олександр Гусєв також повідомив про пошкодження «виробничих об’єктів одного з підприємств Воронежа». За даними ресурсу War&Sanctions, який підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України, цей завод у Воронежі виробляє напівпровідники для таких ракет, як «Іскандер-К» та Х-101, а також електроніку для російських систем протиповітряної оборони «Панцир-С1». Підрозділи Повітряних сил ЗСУ завдали ударів по підприємству 22 червня, про що повідомили у Генштабі. У відомстві уточнили, що для ураження використовували «високоточні крилаті ракети повітряного базування».

Велика палата Верховного суду повернула назад до касації справу про поновлення екссудді Львова, у якого «Схеми» знайшли російський паспорт Раніше ми вже розповідали, що Касаційний адміністративний суд Верховного суду (ВС), куди зі скаргою звернувся колишній суддя Касаційного господарського суду Богдан Львов, дійшов висновку, що припинення його повноважень одноосібно головою Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність в нього російського громадянства має «виключну правову проблему». І зазначив, що вирішення цієї проблеми – компетенція Великої палати ВС. Як дізнались журналісти, Велика палата з таким твердженнями касації не погодилася і заявила про «відсутність правових підстав для прийняття цієї справи». Про це йдеться в ухвалі від 9 червня: «Саме по собі застосування різних підходів до вирішення судами одного й того ж правового питання не свідчить про існування виключної правової проблеми». Тобто, на думку суддів Великої палати, фактично їхні колеги в касації не довели, чому ця справа потребує розгляду саме ними. Таким чином, справу про поновлення екссудді Львова знову розглядатиме Касаційний адмінсуд. Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію. Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції. Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації. 15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

Битва за 3 мільярди: як держава намагається забрати у росіян активи російських банків в Україні Своє вирішальне слово має сказати Верховний Суд – і вже завтра з цього приводу відбудеться засідання Касаційного господарського суду у його складі. На чий бік стануть судді – держави Україна чи приватної компанії «Спектрум Ессетс», яка приховала від українських контролюючих органів своє російське коріння, скуповуючи активи ліквідованих російських банків в Україні? Про те, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва має громадянство Росії публічно стало відомо у грудні 2024 року із розслідування «Схем» авторства Георгія Шабаєва. Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після виходу матеріалу Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію. Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора. Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод. Утім «Спектрум Ессетс» відмовилась добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому ці угоди стали предметом численних судових спорів. Ключовий з них – стосується найбільшого активу, який купила приватна компанія з російським корінням. Це права вимоги боргу за кредитом вартістю 2,3 мільярда гривень – який ще у 2011 році «Сбербанк» надав одеському футбольному клубу «Чорноморець». Суди вже двох інстанцій стали на бік держави, постановивши що приватна фірма, яка приховала своє російське коріння, беручи участь в державному аукціоні із продажу цих націоналізованих російських активів – порушила низку заборон. І перша інстанція, і апеляційний суд визнали результати державного аукціону нікчемними, та постановили що активи мають бути повернуті державі – а саме Фонду гарантування вкладів. Але фірма, заснована росіянами «Спектрум Ессетс» із цим не погоджується – і подала касацію, яку і мають завтра розглянути судді вже Верховного Суду. Стежимо за справою та за нагоди нагадуємо обставини цієї історії – наше розслідування тут

Нардеп Олексій Кучеренко і справа «Мідас». Що повʼязує колишнього голову енергетичної комісії ВР із фігурантами справи про розкрадання в енергетиці? Чому його ім'я на «плівках Міндіча» згадують «Рокет» та «Тенор» і яку угоду його родина укладала з сімʼєю Цукерманів? Попри публічне заперечення знайомства з ключовими дійовими особами справи «Мідас», перший заступник голови комітету з енергетики та у 2024–2025 роках голова тимчасової слідчої комісії з цього ж питання, народний депутат від партії «Батьківщина» Олексій Кучеренко міг мати з ними контакти. «Схеми» встановили це, проаналізувавши отримані фрагменти так званих «плівок Міндіча», на яких підозрювані у розкраданні на енергетиці Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадують Кучеренка як людину, через яку можна просувати власні інтереси. Також журналісти отримали угоду про продаж Кучеренком нерухомості в центрі Києва. З неї випливає, що колишній голова енергетичної ТСК ще до президентства Володимира Зеленського мав справи зі ще одним фігурантом розслідування НАБУ – Олександром Цукерманом. Його родині нардеп за довіреністю від дружини продав квартиру в будинку в центрі Києва, де, за даними правоохоронців, згодом був облаштований один із «бек-офісів», в якому збирали готівку для передачі високопосадовцям. У розмові зі «Схемами» Кучеренко заперечив вплив фігурантів справи «Мідас» на себе. Миронюк та Басов на час публікації на запитання, які журналісти передали їм у СІЗО через адвокатів, не відповіли. Як і Цукерман. Втім, усі троє раніше відкидали обвинувачення. Повний текст розслідування

Пошкодження Чонгарського мосту і понтонна переправа натомість: «Схеми» публікують супутникові знімки На супутникових знімках Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів, видно насФлідки атаки в ніч на 7 червня по Чонгарському мосту, який поєднує материкову Україну з Кримським півостровом. Це, зокрема, темні плями від уражень у центральній частині мосту, а також розгорнута поруч із ним понтонна переправа. В окупаційній владі Херсонської області 7 червня повідомили, що через ураження мосту українськими безпілотниками вимушені перекрити рух. Цей міст є важливим шляхом для постачання армії РФ, який використовується для забезпечення російського угруповання військ на півдні. У 475-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ ЗСУ CODE 9.2 повідомили, що разом із пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла завдали удару по мосту «засобами компанії Fire Point та БПЛА “Бегемот”». Водночас аналіз «Схем» супутникових знімків за попередні роки свідчить, що російські військові, ймовірно, готувалися до українських ударів по цьому мосту заздалегідь. Вперше понтонна переправа з’явилася біля Чонгарського мосту ще у червні 2023 року. Пізніше її можна було побачити вже захованою під ним. 9 червня 2026 року міст вчергове зазнав атаки безпілотниками. Супутникових знімків за цю дату, однак, ще немає.

Колишній голова Верховного суду Всеволод Князєв пішов на угоду – 5 років тюрми та викриття інших топпосадовців Сьогодні ВАКС затвердив угоду між Князєвим та прокурором САП. Ексголова Верховного суду повністю визнав вину в отриманні хабара та погодився надати викривальні покази на співучасників. Про це повідомляють НАБУ та САП. В якості покарання Князєву призначили: 🔻5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки; 🔻конфіскація квартири та будинку; 🔻конфіскація понад 200 тис. доларів особистих заощаджень; 🔻спецконфіскація понад 1,2 млн доларів, які були предметом неправомірної вигоди. Крім того, за згодою сторін ексголова Верховного Суду спрямує на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим» понад 1,1 млн доларів, повідомляють правоохоронці. Нагадаємо, у травні 2023 року правоохоронці повідомили, що викрили масштабну корупцію у Верховному суді. За даними слідства, власник групи «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго через посередника передав 2,7 млн доларів адвокату для ексголови та суддів Верховного Суду для ухвалення «потрібного» рішення.

Ще одна фірма, пов'язана з народним депутатом від «ОПЗЖ» Бортом, виграє мільйонні тендери Коли у 2023 році компанія «ДС Пром Груп», яка пов’язана з нардепом, потрапила до «чорного списку» АМКУ за антиконкурентні дії, доступ до тендерів для неї мав бути закритий. Проте, як з’ясували «Схеми», інша фірма, пов’язана з нардепом – ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №82» відтоді встигла отримати вже близько 300 мільйонів гривень державних коштів. Фірма відкрито зазначає, що відтепер орендує в «ДС Пром Груп» офіс, матеріально-технічну базу та спецтехніку для виконання робіт. Бенефіціар «ШРБУ №82» Олександр Богатиренко є бізнес-партнером родини Борта: разом із дружиною, донькою та тестем депутата він значиться співзасновником іншої компанії зареєстрованої у столиці – «Стандарт Девелопмент», які тримають тут свою частку, зокрема через Кіпр. Також вони використовували одну й ту ж електронну скриньку для реєстрації своїх ФОПів та отримання медичних послуг. Але найцікавіше – у документах на самі тендери. Раніше «Схеми» дослідили і закордонні поїздки самого Віталія Борта. Ми встановили, що протягом 2024-2026 років депутат регулярно виїжджав за кордон нібито у «відрядження», проте більшість часу проводив на відпочинку з родиною у Маямі (США). Крім того, родина нардепа досі володіє бізнесом у Криму та на окупованій частині Запоріжжя, який сплачує мільйони рублів податків до бюджету РФ. Після наших запитів у Державному бюро розслідувань повідомили, що вже долучили нові дані про поїздки Борта до матеріалів кримінального провадження щодо можливого службового підроблення документів для виїзду.