Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦

Працюємо з партнерами над узгодженням спільного плану фінансування України на 2027 рік. Конкретні параметри обговорили на засіданні Керівного комітету Української платформи донорів. Для нас критично важливо до кінця листопада досягти чітких домовленостей щодо фінансової підтримки України на 2027 рік. Високо цінуємо лідерство Європейського Союзу та розраховуємо на спільні рішення всіх міжнародних партнерів для покриття наших фінансових потреб. Важливо також забезпечити безперервність фінансування у 2028 році. Зосередилися й на проходженні зими, зокрема на потребі енергетичного обладнання для швидкого відновлення. Закликав партнерів збільшити внески до Фонду підтримки енергетики та пришвидшити постачання. Окремо говорили про URC-2027 у Таллінні. Вона має стати конференцією конкретних рішень.

Цієї ночі Росія атакувала 10 областей. Під ударом опинилися п’ять великих енергетичних підстанцій у Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій та Кіровоградській областях, через які електроенергія передається між регіонами. На жаль, дві людини загинули в результаті обстрілу Ладижина. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Ще 9 людей постраждали в Харкові та Переяславі. Ворог знову бив по соціальних об'єктах: у Харкові пошкоджено дитячий садок, у Білозерці на Херсонщині — лікарню. Зруйновано й пошкоджено житлові будинки на Донеччині, Миколаївщині, Харківщині, Херсонщині, Полтавщині та Київщині. На місцях триває ліквідація наслідків атак. Дякую енергетикам, рятувальникам, поліцейським і всім, хто цієї ночі допомагав і продовжує допомагати людям.

Провів розмову з єврокомісаркою з питань гуманітарної допомоги та управління кризами Аджею Лябіб. Обговорили практичні кроки за підсумками розмови Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Їхня мета — практична додаткова допомога жителям столиці та міст-мільйонників, де Росія щоденними атаками намагається знищити критичну інфраструктуру. Перше — це енергетика. Просимо партнерів допомогти з постачанням додаткових генераторів, індивідуальних пристроїв для багатоповерхових будинків та автономних джерел живлення для помешкань. Через тривалі відключення резервне живлення сьогодні має для людей ключове значення. Друге — громадський транспорт. Обговорили можливість отримати додаткові автобуси. Вони не залежать від електропостачання, тож допоможуть зберегти стабільне сполучення в містах навіть під час блекаутів. Для перших двох пунктів сформували додаткову потребу в дизельному пальному. Третє — укриття. На першому етапі плануємо встановити 1 200 мобільних укриттів, зокрема у Києві — 200 і решту — у великих прифронтових містах. Будемо вдячні партнерам за підтримку у фінансуванні цього проєкту. Четверте — необхідність укріплення наявних та будівництво нових мостових переправ. Крім того, обговорили ситуацію з роботою залізниці, логістичні питання та протидію російським атакам. Домовилися спільно опрацювати кожен напрям, визначити конкретні параметри та підготувати проєкти можливих рішень. Запланували на завтра повторний дзвінок. Дякую єврокомісарці Аджі Лябіб за глибоке розуміння ситуації та готовність допомогти. Високо цінуємо послідовну підтримку Європейського Союзу та наших партнерів.

Уряд схвалив законопроєкт про перехід на е-ТТН для перевезень вантажів усередині країни. Електронна товарно-транспортна накладна стане основним документом, а кожну операцію підтверджуватимуть кваліфікованим електронним підписом. Паперову накладну можна буде оформити лише за технічної неможливості, але її дані все одно треба внести в електронну систему того ж дня. Для бізнесу — це менше паперу, витрат на логістику і швидші розрахунки між замовником, перевізником та отримувачем вантажу. Для держави — це прозорий облік перевезень та боротьба із «сірим» ринком. Окремо е-ТТН допоможе берегти дороги. В накладній фіксуватимуться вага і габарити вантажівки, тож виявляти перевантажені машини, які руйнують дорожнє полотно, стане легше. Сама система вже працює та доводить свою ефективність, бізнес користується нею добровільно. Інспектори перевіряють е-ТТН прямо на дорозі, тому паперова копія не потрібна. Тепер закріплюємо цей підхід законом. Законопроєкт передаємо до Верховної Ради. Орієнтуємося, що нові правила запрацюють з 1 червня 2027 року.

Ті, хто завжди перші! Сьогодні дякуємо захисникам і захисницям, які служать у лавах Десантно-штурмових військ ЗСУ. Ви щодня виконуєте надскладні бойові завдання: проводите штурми, рейди та контратаки, стримуєте просування ворога й повертаєте українські позиції. Кожна така операція вимагає високої бойової майстерності, швидкості рішень і злагодженості. Дякую за вашу мужність, службу та захист. Честь і вічна пам’ять усім десантникам, які віддали життя за свободу й незалежність України. З Днем Десантно-штурмових військ ЗСУ! Слава Україні!

Уряд розподілив понад 15 млн грн допомоги Всесвітньої продовольчої програми ООН на закупівлю обладнання для шкільних їдалень і харчоблоків у 203 прифронтових закладах освіти. Підтримка охопить школи в шести областях: Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Це допоможе покращити умови приготування їжі та організацію харчування учнів початкових класів, зокрема у громадах поблизу лінії фронту. Фінансування повністю забезпечене коштом міжнародної допомоги та не потребує додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів. Вдячні міжнародним партнерам за підтримку цього напряму.

Вночі ворог знову бив по енергетиці одразу в низці регіонів. Пошкоджено генеруюче обладнання і магістральні підстанції, зокрема на Київщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Житомирщині, Вінниччині, Рівненщині. Аварійні бригади працюють з ночі, відновлення триває. По Києву росіяни ударили також балістичними ракетами. Частково зруйновано дитячий садок, пошкоджено багатоповерхівки, Північний міст, тролейбусну лінію, лінії електропередач і магістраль гарячого водопостачання. В цілому по країні в результаті російської атаки постраждало 9 людей, серед них є дитина. Дякую рятувальникам, поліцейським, медикам, енергетикам і всім, хто зараз допомагає людям і ліквідовує наслідки атаки.

Провів розмову з директором Європейського департаменту МВФ Матеушем Щуреком та місією Фонду. З понеділка місія починає роботу в межах другого та третього переглядів програми EFF, за якими Україна може отримати 1,67 млрд доларів. Обговорили фіскальну політику, фінансовий сектор, детінізацію економіки, бюджет на 2027 рік та залучення міжнародного фінансування у 2027-2028 роках. Над цими темами працюватимуть команди Мінфіну та НБУ разом із місією. Верховна Рада підтримала проєкт бюджету на 2027 рік у першому читанні. Уряд планує доопрацювати його і подати на розгляд у другому читанні після консультацій із МВФ. Важливо мати узгоджені параметри всіх ключових показників та обсягів зовнішнього фінансування. Бюджет має бути збалансованим, відповідати викликам воєнного часу й гарантувати фінансування пріоритетних потреб держави. Дякую МВФ за послідовну підтримку України. Розраховуємо на плідну роботу.

Провели фахову зустріч із промисловцями: представниками машинобудівної, металургійної, харчової, фармацевтичної галузей, а також легкої промисловості, ОПК та інших великих підприємств. Обговорили модель фонду страхування воєнних ризиків, який плануємо запустити у 2027 році, і можливі джерела його наповнення. Детально розглянули ключові для промисловості питання. Перше — доступ до кредитування. Промисловці скаржаться, що поза програмою «5-7-9%» кредити майже недоступні. Доручив Мінекономіки провести окрему зустріч із державними банками і знайти рішення для якнайшвидшого запуску кредитної програми до 1 млрд грн із компенсацією 5,5% ставки. Відповідна постанова Кабміну вже прийнята. Окремо треба вирішити питання валютної лібералізації. Друге — відшкодування ПДВ. Через затримку міжнародного фінансування Уряд був змушений тимчасово обмежити видатки. Після ухвалення потрібних законів і надходження частини коштів від партнерів більшість платежів відновлено. У жовтні відшкодували 25,9 млрд грн, у листопаді вже 5,6 млрд грн. Суми, які призупиняли через брак коштів на казначейському рахунку, виплатили повністю. Третє – енергозабезпечення. Міністерство енергетики працює над вдосконаленням чинних механізмів, що регулюють роботу підприємств в умовах дефіциту електроенергії. Мета – створити умови для стабільної роботи підприємств, які покривають своє споживання за рахунок імпорту електроенергії та/або власної генерації. Четверте — експортна логістика. Доручив Мінінфраструктури опрацювати вихід приватних локомотивів на колії Укрзалізниці. Важливо також спростити огляд вантажів у пунктах пропуску. Для металургів активізували переговори з ЄС щодо збільшення квот на українську металопродукцію та механізму CBAM. П’яте — локалізація та державні програми підтримки. Локалізація залишається інструментом підтримки українських виробників. Програми політики «Зроблено в Україні» продовжимо у 2027 році: попри обмежені ресурси, кошти на них закладені в проєкт Бюджету-2027. Дякую промисловцям та Федерації роботодавців України за відверту та конструктивну розмову.

Уряд затвердив єдиний порядок роботи міжвідомчих регіональних команд, які ідентифікують тіла загиблих військових і цивільних. Відтепер для всіх діятимуть однакові правила оглядів, судово-медичних досліджень, відбору біологічних зразків і документування. Також запроваджено єдину систему кодування, щоб облік був точним, а дані для встановлення особи не губилися. Так ми прибираємо зайві затримки, робимо дослідження якіснішими, а взаємодію команд злагодженішою на кожному етапі. Цю роботу ми почали разом із МОЗ, МВС, Міноборони та за підтримки Офісу Президента. Окремо посилюємо судово-медичну експертизу. У проєкті Бюджету-2027 на неї передбачено понад 600 млн грн, зокрема на обладнання для регіональних бюро. Важливо, щоб родини швидше отримували достовірну інформацію про долю близьких і могли гідно з ними попрощатися. Дякую всім, хто долучився до цієї роботи.

Відновлюємо аеромедичну евакуацію пацієнтів повітряними суднами ДСНС. Уряд затвердив відповідний порядок організації таких перевезень. Це дасть змогу значно скоротити час транспортування між лікарнями пацієнтів, які потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги, а також доправляти українців на лікування за кордон, зокрема в межах програми Medevac Ukraine. Наприклад, зараз дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом може зайняти 15-16 годин. Повітряним судном цей шлях можна подолати за 2–3 години. Окремо передбачили транспортування донорських органів для трансплантації, медичних бригад та необхідного обладнання. Координацію евакуації здійснюватиме Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. ДСНС забезпечуватиме повітряні судна та екіпажі з урахуванням безпекових і погодних умов. Для пацієнтів у важкому стані кожна година має значення. Наше завдання — забезпечити їм можливість якомога швидше отримати необхідну медичну допомогу. Плануємо, що механізм запрацює до кінця року.

Разом із колегами-урядовцями та народними депутатами зустрівся з представниками місцевих громад на Львівщині. Ключове — це проходження опалювального сезону. Росія щодня запускає 300–400 дронів по обʼєктах критичної інфраструктури, атакує ракетами, у тому числі балістичними. Основні удари зараз припадають на прифронтові й центральні регіони та столицю. Але розраховувати, що захід країни ворог залишить у спокої, точно не можна. Тому критично важливо продовжувати захищати обʼєкти критичної інфраструктури та забезпечувати резервне живлення, насамперед для систем електро-, тепло- та водопостачання. Ймовірно, цієї зими будемо знову звертатися до західних регіонів по практичну допомогу, зокрема щодо залучення додаткових аварійних бригад енергетиків для ліквідації наслідків російських атак у Києві та прифронтових областях. Тільки спільно, об’єднано і згуртовано ми зможемо протистояти ворогу та забезпечувати життєдіяльність країни. Детально обговорили й фінансовий стан регіонів. Фінансування всіх раніше призупинених видатків ми відновили, зараз жодних затримок із платежами немає. Ще раз наголосив, що це був вимушений крок через складну ситуацію з державними фінансами. Також розглянули питання податкових надходжень до місцевих бюджетів, фінансування з фонду регіонального розвитку, різниці в тарифах та підтримки бізнесу. Порушені громадами питання та пропозиції врахуємо в доопрацьованому проєкті бюджету на 2027 рік. Зараз разом із депутатами опрацьовуємо бюджетні висновки після першого читання. Уряд готовий швидко ухвалювати рішення, які потрібні громадам. Чесний, конструктивний і відвертий діалог — саме те, що потрібно для нашої стійкості. Дякую всім громадам саме за такий діалог.

Провели спільні консультації урядів України та Словацької Республіки у Львові. Разом із Робертом Фіцо підписали Спільну декларацію про співробітництво. Вона фіксує всі сьогоднішні практичні домовленості та заплановані проєкти як чіткий план дій для наших команд. Також підписали міжурядову Угоду про створення двомовної українсько-англійської гімназії в Словацькій Республіці та аналогічної словацько-англійської гімназії в Україні. Запуск очікуємо вже наступного навчального року. Нам надзвичайно важливо підтримувати звʼязок з українцями, особливо дітьми, які через війну перебувають за кордоном. Важливо зберігати українську ідентичність та рідну мову. Словаччина оголосила про рішення передати для потреб «Укрзалізниці» три електровози. Розраховуємо, що до кінця року вони вийдуть на колію європейського стандарту на Закарпатті. Для нас корисний і важливий досвід Словаччини на шляху до ЄС. Говорили про відкриття решти двох переговорних кластерів для України та започаткування Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатського регіону. Предметно зупинилися на співпраці в межах європейського інструменту SAFE. Підпишемо Рамкову угоду про фінансове співробітництво. Вона дасть старт енергетичним проєктам з відновлення в межах механізму Ukraine Investment Framework на суму понад 100 млн євро. На кордоні працюємо над запровадженням електронної черги та спільного контролю. Розширюємо можливості прикордонних переходів для пасажирів та вантажів. Вдячні за пакет енергетичної допомоги на суму 500 тисяч євро. За ці кошти до кінця місяця в Україну доставлять 54 генератори. Ще 300 тисяч євро Словаччина спрямовує як другий внесок до Коаліції укриттів цивільного захисту, а 200 тисяч євро — на медичне обладнання для наших лікарень. Важливо також, що Словаччина вирішила стати повноправним членом Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Дякую Роберту Фіцо та словацькій делегації за візит до Львова та прагматичний, результативний діалог у дусі добросусідства. Українсько-словацьке партнерство є динамічним і вигідним для обох наших народів.

Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Із них 3,7 млрд євро — макрофінансова допомога та 660 млн євро — оборонний компонент. Кошти спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони. В умовах постійних російських атак ця підтримка критично важлива для зміцнення нашої обороноздатності та збереження фінансової стійкості держави. Дякую Президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Андрюсу Кубілюсу, а також усім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України. Продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбаченого фінансування надійшла вчасно та в повному обсязі.

Уряд передасть Києву 10 додаткових генераторів для забезпечення роботи водоканалу. Ще 21 генератор надійде до 12 громад в регіонах. Люди не повинні щоразу залишатися без водопостачання через російські атаки на енергосистему. Критично важливо забезпечити водоканали і системи водовідведення резервними джерелами живлення. Генератори передаємо коштом резервного фонду в межах програми забезпечення громад мобільною генерацією. Закликаю місцеві органи влади забезпечити якнайшвидше встановлення та підключення обладнання.

Сьогодні Уряд ухвалив рішення про додаткові виплати фахівцям, які безпосередньо відновлюють критичні об’єкти енергетики, житлово-комунальної інфраструктури та залізниці після російських атак. Це пряме доручення Президента. Енергетики, тепловики, газовики, працівники компаній водопостачання і водовідведення, комунальних служб, залізничники отримуватимуть по 30 тисяч гривень державної допомоги за кожен місяць участі у відновлювальних роботах, починаючи з листопада і до кінця опалювального сезону. Масштаб та інтенсивність атак безпрецедентні за весь час повномасштабної війни. Щодня ворог запускає по обʼєктах критичної інфраструктури по 300–400 дронів. Також регулярно бʼє ракетами, у тому числі балістичними. Починаючи із серпня зафіксовано понад 2000 влучань. Руйнуються лінії електропередачі та відкриті елементи мережі, що суттєво ускладнює ситуацію. Відновлювати їх доводиться знову і знову, в обсягах, у рази більших, ніж за всі попередні роки. Саме завдяки цим людям енергосистема, житлово-комунальне господарство та залізниця працюють і зберігають стійкість. Це найменше, що держава може зробити для цих фахівців зараз. Дякую всім, хто в ці хвилини працює по всій країні. Ви відновлюєте мережі, повертаєте світло, воду, тепло і робите все, щоб зірвати плани ворога.

Сьогодні Європейська Комісія оприлюднила щорічний Звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Україна показала прогрес попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися. Стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку. Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів. Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та Уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України. Дякую Президенту Володимиру Зеленському. Дякую Президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та Єврокомісарці з питань розширення Марті Кос. Окремо дякую Верховній Раді та особисто Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку за залученість у євроінтеграційну роботу. Дякую Всеволоду Ченцову, команді Офісу Президента та всім урядовцям, які працюють над реалізацією реформ. Дякую всім, хто долучився до цього проміжного але важливого результату. А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися і рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говорити про подальші кроки, щоб максимально прискорити наш рух до ЄС.

Вітаю залізничників і залізничниць із професійним святом. Дякую кожному й кожній з вас. Машиністам, провідникам, диспетчерам, ремонтникам, енергетикам — усім, хто щодня тримає залізницю в роботі. Під час війни потяг для мільйонів українців став способом евакуюватися, повернутися додому, доїхати до рідних на фронт. Завдяки вам працюють економіка й критична інфраструктура. За цим стоїть важка щоденна праця. Росія цілеспрямовано б'є по залізниці: по локомотивах, вагонах, вокзалах і коліях. Від початку цього року було понад 2 тисячі таких атак, а за весь час повномасштабного вторгнення — понад 6600. Загинули 1220 залізничників. Пам'ятаємо кожного з них. Дякую за вашу сміливість, відповідальність і професіоналізм.

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з ЄС, решту розраховуємо відкрити до кінця року. На Euronews Enlargement Summit розповів про прогрес у переговорних розділах, зокрема щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації. Наразі пріоритет — це Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС»: судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління. Спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — прискорити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері. Плануємо на початку 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв. У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді ЄС, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС.

Радий вітати в Україні міністра фінансів Норвегії Єнса Столтенберга. На 2027 рік Норвегія планує спрямувати на підтримку нашої держави близько €9 млрд у межах Програми Нансена. Цінуємо цю підтримку, адже вона для нас надзвичайно важлива. Обговорили напрями допомоги та ключові потреби України: фінансування бюджетних видатків, енергетики та позабюджетних потреб Сил оборони. На жаль, вартість війни зростає. Попри вже підтверджені обсяги допомоги від наших партнерів, у 2027 році непокритими залишаються ще €70 млрд — €30 млрд на бюджетну підтримку та €40 млрд на позабюджетні потреби Сил оборони. Тільки спільними зусиллями всіх наших партнерів ми зможемо вирішити це надскладне завдання. Також предметно зупинилися на ініціативі створення фонду страхування воєнних ризиків. Запросив Норвегію стати одним із ключових контриб’юторів фонду, а норвезький бізнес — розвивати інвестиційні проєкти в Україні. Дякую пану Столтенбергу, Уряду Норвегії, прем’єр-міністру Йонасу Гару Стере та народу Норвегії за послідовну підтримку й партнерство.