Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦

Зустрівся з Головою Сейму Литви Юозасом Олєкасом. Обговорили підтримку євроінтеграції України, зокрема роботу спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку ми започаткували з Європейською комісією для підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR). Співголовуємо в ній разом з Єврокомісаркою Мартою Кос. Литва головуватиме в Раді ЄС у першій половині 2027 року. Маємо амбітні цілі на цей період. Попросив про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики. Україна відкрита до обміну досвідом як у захисті енергетичних об'єктів, так і в роботі аварійних бригад. Також зосередилися на посиленні залізничної інфраструктури та використанні порту Клайпеда для імпорту скрапленого газу й експорту українських вантажів. Вкотре подякував за підтримку оборонного сектору, зокрема за 0,25% ВВП, які Литва щороку виділяє на допомогу Україні. Ми це цінуємо. Дякую пану Олєкасу та литовському народові за непохитну солідарність, дружбу й партнерство.

Мінінфраструктури та Мінекономіки підписали меморандум з цифровими платформами Bolt, Uklon, Uber та OPTI щодо недопущення критичного зростання цін на перевезення в Києві під час тривоги, зупинки роботи громадського транспорту, зокрема метрополітену або іншого форс-мажору, повʼязаного з логістикою в столиці. Наприклад, як це сталося сьогодні після атаки на Південний міст. Меморандум з операторами передбачає встановлення стелі, до якої може піднятися ціна за таких умов. Це максимум 75% до базового тарифу. Тобто якщо базовий тариф за звичних умов — без тривог, заторів тощо — з точки А в точку Б становить умовно 200 грн, то максимальна плата буде 350 грн. Якщо 300 грн — то максимум 525 грн. Пасажири зберігають можливість самим регулювати ціну, але будуть також встановлені граничні межі. Таке обмеження цін діятиме щонайменше дві години після відбою тривоги червоного рівня або доки не відновиться нормальна робота громадського транспорту і рух мостами. Часто саме тоді попит на поїздки найвищий, а людям треба дістатися додому. Розраховуємо на відповідальну позицію операторів та долучення інших учасників ринку. Уряд уважно стежитиме за виконанням згаданих вище правил.

Уряд спростив оренду державного та комунального майна для постраждалого бізнесу та цифрової інфраструктури. Підприємства, які постраждали через російську агресію, зможуть орендувати державні та комунальні приміщення без аукціону. Так бізнес швидше знаходитиме нові площі та відновлюватиме роботу. Росія системно б’є по нашій цифровій інфраструктурі, зокрема по дата-центрах. Уряд вживає заходів, щоб захистити державні інформаційні ресурси та забезпечити безперебійну роботу електронних сервісів. Надавачі хмарних послуг і послуг дата-центрів, державні органи та органи місцевого самоврядування, державні й комунальні підприємства та установи зможуть орендувати приміщення без аукціону, щоб оперативно розміщувати або релокувати обладнання. Також спрощуємо оренду для постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг, які розміщують мережеву інфраструктуру.

Попри чергову важку ніч, коли ворог атакував наші міста балістикою та сотнями дронів, попри втому, сотні тисяч українців разом сіли писати диктант рідною мовою. Ворог може руйнувати будівлі, але не здатен знищити те, що робить нас українцями: нашу мову, культуру, історію та єдність. Їх не зламати ні ракетами, ні дронами, ні будь-якою іншою зброєю. На цьому фундаменті тримається наша стійкість і наша єдність. І це наша відповідь на кожну спробу нас залякати чи зламати. Дякую всім, хто сьогодні долучився до Радіодиктанту національної єдності. З Днем української писемності та мови!

Вночі Росія масовано атакувала Україну ракетами та ударними дронами. Основний удар припав на Київ, під атакою також були 10 областей. Одна людина загинула, щонайменше 16 постраждали. Співчуваю рідним та близьким. Є влучання у Південний міст і метрополітен. За інформацією Повітряних сил, ворог застосував до 16 балістичних ракет. Зранку вже на зв'язку з міською адміністрацією. Доручив Мінінфраструктури прискорити роботи, щоб відновити міст якомога швидше. Уряд надає необхідне сприяння у відновленні. Людям потрібен вільний рух з одного берега на інший. Інші мости працюють, але навантаження на них зросло. Зелена лінія метро працює від «Сирця» до «Видубичів», далі до «Червоного хутора» поїзди не курсують, станції працюють як укриття. Щоб розвантажити червону лінію, запустили тимчасовий автобусний маршрут, збільшили кількість автобусів на маршрутах, які тепер їдуть через Дарницький міст. З Укрзалізницею оперативно запускаємо додаткові рейси Kyiv City Express у години пік вже з сьогоднішнього вечора. Звертаюся до місцевої влади: стежте за навантаженням і за потреби додавайте дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та до міської електрички. Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють.

Сьогодні в Києві зустрівся з Прем'єр-міністром Молдови Василє Тофаном. Україна і Молдова йдуть до ЄС разом. Вступ України до ЄС має важливе значення для безпеки Молдови, так само як вступ Молдови – для безпеки України. Синхронізована інтеграція має не лише безпекову, а й економічну логіку. Посилюємо безпеку регіону: підписали Угоду про військово-технічне співробітництво. Вона посилить наші спільні зусилля у протидії російським загрозам. Подякував за знижки на залізничні перевезення, про які домовилися через російський терор на Чорному морі. Разом із Молдовою готові розширити спільний контроль ще на двох пунктах пропуску. Найближчим часом підпишемо відповідну угоду. Цінуємо наше партнерство в енергетиці, зокрема домовленості щодо транзиту газу Трансбалканським коридором. Українські газосховища вже використовуються молдовськими компаніями. Домовилися відновити роботу Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва та формату «Одеський трикутник», який об'єднує Україну, Молдову і Румунію. Плануємо провести перше засідання трикутника на рівні прем'єр-міністрів. Дякую пану Тофану та Уряду Молдови за послідовну підтримку України.

Відновлюємо конкурси на державну службу та в органи місцевого самоврядування. Дякую народним депутатам за підтримку відповідного законопроєкту. Конкурси відновлюватимуться поетапно: на посади категорії «А» їх оголошуватимуть з дня набрання законом чинності, категорії «Б» — через місяць, категорії «В» та на посади в органах місцевого самоврядування — через два місяці. Процедуру також оновлюємо. Усі вакансії будуть у Дії. Ветерани війни матимуть пріоритет під час призначення. Відновлення конкурсів є зобов'язанням України в межах Ukraine Facility, і від його виконання залежить надходження 137 млн євро підтримки. Далі підготуємо необхідні рішення, щоб нова процедура запрацювала якнайшвидше.

Оголошуємо відкритий і прозорий конкурс на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Агентству потрібен керівник, якому довіряють і суспільство, і партнери. Запрошую до участі всіх, хто має управлінський досвід, бездоганну репутацію та бажання бути корисним своїй країні. Під час війни кожен арештований актив має працювати в інтересах держави.

Попри складну ситуацію з державними фінансами, підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів Уряду. Маємо максимально ефективно використовувати наявні ресурси, щоб допомогти підприємцям вистояти. На Київському міжнародному економічному форумі окреслив першочергові кроки. Продовжуємо програми, які довели свою ефективність: «5–7–9%», «Власна справа», гранти для переробних підприємств, підтримку виробників, аграріїв, експортерів. Розуміємо, наскільки важливий для бізнесу доступ до ліквідності. Програма «5–7–9%» є одним із ключових інструментів підтримки. Цьогоріч через високий попит бізнесу на компенсацію відсоткових ставок потрібно 22 млрд грн замість передбачених 18 млрд грн. Додаткові 4 млрд грн маємо забезпечити. Інструменти підтримки зберігаємо і збільшуємо в проєкті бюджету на 2027 рік. Окремо працюємо над створенням фонду страхового покриття, який дасть змогу розширити страхування воєнних ризиків і допомогти бізнесу відновлюватися після російських атак. Міжнародні партнери готові підтримати це за умови внеску держави. Модель фонду зараз узгоджуємо з бізнесом, і саме такі майданчики, як КМЕФ, допомагають швидше знайти консенсус. Інструмент точно потрібен. Дякую організаторам форуму за простір для чесного діалогу між Урядом і бізнесом. І вкотре дякую нашим підприємцям та їхнім командам за щоденну сумлінну працю та стійкість.

Уряд спрямував 187,6 млн грн на відновлення 33 багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок російської агресії у Дніпропетровській, Сумській та Київській областях. Кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійдуть до місцевих бюджетів. Фінансування спрямовуємо на відновлення трьох будинків у Кривому Розі, 20 — у Сумах та 10 — на Київщині. Це допоможе понад 4 тисячам мешканців якнайшвидше повернутися у свої домівки. В умовах обмежених бюджетних ресурсів продовжуємо знаходити можливість для реалізації проєктів з відновлення, щоб допомагати людям, чиє житло пошкоджене від російських атак.

Провів дзвінок із Прем’єр-міністром Румунії Лукою Нікулеску. Обговорили російський удар по цивільному судну поблизу узбережжя Румунії, внаслідок якого загинув один український моряк, четверо постраждали, ще троє зникли безвісти, шістьох вдалося врятувати. Подякував Румунії за принципову позицію та чітке засудження цього злочину, що є грубим порушенням міжнародного права та свободи судноплавства. Предметно говорили про оборону, енергетику й логістику. Прагнемо пришвидшити проєкти, які збільшать залізничні спроможності, розвинуть перевезення річковими маршрутами та підвищать пропускну здатність для вантажів. Запропонував румунському колезі налагодити взаємодію у форматі міжурядових консультацій. Такий формат уже засвідчив свою ефективність у співпраці з іншими країнами. Подякував за послідовну підтримку Румунії з перших днів повномасштабного вторгнення. Запросив пана Нікулеску до Києва. Це наша перша розмова після його призначення, тож принагідно привітав колегу з новою посадою.

Уряд фіналізував зміни в системі бронювання. Головне завдання — чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює. Щомісяця кількість заброньованих зростає на десятки тисяч. А люди, які захищають країну п’ятий рік, повинні мати можливість повертатися зі служби додому. Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення. Перше. Критичність підприємства відокремлюємо від його економічних показників. Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання. Друге. Максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%. Безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом. Водночас роботу тих, хто виробляє озброєння чи тримає критичну інфраструктуру, ми не послабимо. Якщо для безперебійної роботи потрібно забронювати більше, підприємство зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Третє. Міністерство оборони посилює відповідальність за ухилення від служби. Правила мають бути однакові для всіх. Четверте. Готуємо механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання. Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата. Умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом. Мета уряду — затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня. Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, — що вони йдуть на чітко визначений термін. Кінцева мета — щоб ніхто нікого не шукав на вулицях. Має бути зрозуміла система, де кожен знає свої права й обов'язки. Ці рішення не означають посилення мобілізації вже завтра. Вони потрібні насамперед, щоб навести лад у бронюванні й викорінити зловживання. Водночас, ми як держава і суспільство маємо бути готові до будь-якого розвитку подій, зокрема до посилення мобілізації в Росії. Ми ведемо війну за виживання держави і наших людей. Ці рішення непрості, але їх потрібно ухвалювати.

270 наших людей повернулися додому з російського полону! Це наші захисники — воїни ЗСУ, Національної гвардії, зокрема «Азову», прикордонники та захисники Маріуполя. Більшість перебували в полоні ще з 2022 року. Також повертаються дев'ятеро цивільних українців. Серед звільнених — п'ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці у липні 2022 року. Для сотень родин це довгоочікувані зустрічі та можливість знову обійняти своїх рідних. Дякую всім, хто працює над поверненням наших людей. Україна поверне кожного і кожну додому. Слава Україні! 🇺🇦

Уряд посилює кібербезпеку державних сервісів. Дав пряме доручення керівникам усіх органів виконавчої влади — терміново сформувати команди кібербезпеки, закупити програмне забезпечення й ввести його в експлуатацію. Росія б'є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів. Посилюються і кібератаки. Ворог дедалі частіше використовує штучний інтелект, і одна з головних мішеней — державні інформаційні системи та український бізнес. Ключові цифрові органи вже вміють відбивати атаки з використанням ШІ. Такої ж готовності очікую від кожної державної установи та інституції.

Разом із Президентом Володимиром Зеленським та Прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо взяли участь в Українсько-фінському бізнес-форумі. За його підсумками підписано сім угод про потенційну співпрацю на суму майже 300 млн євро. Зокрема українські виробники дронів опрацьовують можливість розширення спільних виробництв у Фінляндії з фінськими компаніями. Об'єднання роботодавців двох країн планують заснувати Українсько-фінську промислову раду. Окремий проєкт стосується індустріального житлового будівництва. Також Фінляндія стала першою країною, яка безоплатно передає Укрзалізниці локомотиви. Сьогодні ми підписали угоду про передачу 10 тепловозів Dv12 та комплектуючих до них. Запросили Фінляндію стати партнером Фонду страхування воєнних ризиків. Також обговорили, як Україна може допомогти Європі створити стратегічні некомерційні резерви газу. Для цього в нас є великі вільні потужності газових сховищ, розвинена газотранспортна система. Під час двосторонньої зустрічі домовилися ділитися досвідом із захисту критичної інфраструктури та предметно обговорили потреби України в мобільних укриттях. Розраховуємо, що фінські компанії стануть ключовими інвесторами та довгостроковими партнерами України. Разом можемо створювати продукти, технології та бізнеси, які будуть конкурентними в Україні та по всій Європі.

Радий вітати в Києві Прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо. Обговорили підготовку до зими, підтримку енергетики, оборонну співпрацю та євроінтеграцію України. Окремо зупинилися на створенні робочої групи IBAR Task Force для прискорення євроінтеграції. Фінляндія готова долучитися до цієї роботи. Вдячний Фінляндії за 5 млн євро на підготовку до зими, 2 млн євро на гуманітарні програми та передачу 10 локомотивів для Укрзалізниці. Лише за останні півтора року Росія знищила або пошкодила понад 500 наших локомотивів, тож важливий кожен. Окрема вдячність за лідерство Фінляндії в коаліції укриттів. Цінуємо нашу дружбу та партнерство, солідарність з Україною і допомогу в захисті наших людей.

Уряд ухвалив низку рішень для оборонно-промислового комплексу. Перше — це залучення приватного бізнесу для будівництва підземних виробничих приміщень для потреб оборони. На практиці це означає, що відсьогодні приватні компанії можуть будувати і в майбутньому здавати в оренду або продавати такі обʼєкти підприємствам, які безпосередньо виробляють зброю. Це спростить і збільшить кількість необхідних площ, особливо на фоні інтенсифікації російських ударів. Друге — запроваджено механізм, за яким комплектування для виробництва озброєння, оплаченого міжнародними партнерами, можна ввозити зі звільненням від ввізного мита та ПДВ. Дуже важливо, що для бізнесу ми спрощуємо і в рази скорочуємо процедуру огляду та митного оформлення товарів через «єдине вікно».

Цієї ночі росіяни завдали масованого ракетного удару по Києву. Крім столиці, ворожі дрони атакували ще 12 областей: Харківщину, Сумщину, Запоріжжя, Дніпропетровщину, Полтавщину, Черкащину, Одещину, Хмельниччину, Вінниччину, Чернігівщину, Волинь та Івано-Франківщину. На жаль, дві людини загинули. Щирі співчуття рідним та близьким. 34 людини постраждали, серед них пʼятеро дітей. Усім надається необхідна медична допомоги. Під ударами була цивільна інфраструктура, енергетика, бізнес, торгові центри та склади. На багатьох обʼєктах виникли пожежі, зруйновані торговельні та складські будівлі. Є руйнування житлових будинків. У результаті атаки в Києві частково пошкоджені елементи інфраструктури на одній з гілок метро. Біля Південного мосту понівечене дорожнє полотно, тому рух транспорту з правого берега на лівий також обмежений. Один із ракетних ударів був поряд з Свято-Введенським монастирем, є влучання у будинок. Також під ударом опинився пункт екстреної медичної допомоги, де пошкоджено п'ять карет швидкої. Я вдячний рятувальникам ДСНС, поліцейським, медикам, комунальникам і всім, хто з ночі працює над ліквідацією наслідків атак і допомагає людям.

Дякую народним депутатам — членам Бюджетного комітету за підтримку проєкту Бюджету на 2027 рік. Усі надані комітетом рекомендації будуть ретельно опрацьовані під час підготовки до другого читання. Це бюджет воюючої країни і наше спільне завдання забезпечити потреби безпеки й оборони, зберегти фінансову стійкість, соціальні виплати та гарантувати українцям необхідну підтримку. Очікуємо розгляд проєкту Державного бюджету в першому читанні на найближчому пленарному тижні. Уряд і надалі готовий конструктивно спільно працювати.

Детінізація економіки. Разом з урядовцями, народними депутатами, керівництвом БЕБ, Національної поліції, податкової та митної служб визначили першочергові заходи для ліквідації/скорочення тіньового сектору економіки. Серед першочергових заходів — протидія незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, оподаткування електронних сигарет і рідин для них; контрабанда; ліквідація схем ухилення від сплати податків; махінації в гральному бізнесі тощо. Окрему і детальну увагу приділили посиленню контролю за ввезенням, обліком та цільовим використанням гуманітарної допомоги, яка ввозиться в Україну. Є обґрунтовані підозри щодо використання терміну «гуманітарна допомога» для злочинних схем. Мінсоцполітики із зацікавленими держорганами підготує відповідні зміни до нормативно-правових актів. Розглянули запровадження електронних контрактів та інвойсів для оформлення договорів і рахунків та автоматичного обміну даними. Для цього підготуємо необхідні законодавчі зміни. За кожним напрямом визначили конкретні завдання, строки їх виконання і відповідальних. Завдання — запобігти/унеможливити незаконні схеми, забезпечити додаткові надходження до державного бюджету та рівні умови для бізнесу, який працює легально і сплачує податки. Щомісячно будемо звітувати щодо прогресу.