ПЛ+С

#reply на пост. «Республіканський план полягає в тому, щоб повернути мир через силу, відновити свою армію та союзи, протистояти Китаю, перемогти тероризм, побудувати протиракетний щит із залізним куполом, просувати американські цінності, забезпечити безпеку Штатів та їх кордонів, відродити свою оборонно-промислову базу». Питання до співвітчизників, які бачать зло в будь-якому республіканці. Що з цього списку, наведеного паном Колбі, конкретно вас не влаштовує? ПЛ+С

#reply на пост. Китайський корабель продовжує порушувати кордон Філіппін. Власне, це звучить як опис певної дії, мовляв, він «продовжує». Та насправді корабель просто стоїть на місці. І так уже шість днів, через що філіппінські вояки були змушені відправити до незваного гостя свій корабель берегової охорони. Тим часом Сі генерує чисельні коментарі, має контакт зі світовими політиками, і всіляко декларує підтримку миру. Знаєте, одна річ – вірити цим словам, не знаючи про реальні дії КНР. Тоді ще можна піддатись омані. Але в наш час інтернет є навіть на вершині Евересту (якщо у вас Starlink), тільки бажання цим інтернетом якось користуватись людям не вистачає. Прямо зараз Китай порушує кордони ще однієї держави. Цього разу не так зухвало, бо минулого разу одна акція була спрямована проти трьох держав водночас. Китай підтримує Росію, яка взагалі любить окупувати щось у сусідів. Китай підтримує Іран, який з-під санкцій не вилізав та обіцяє знищити Ізраїль. Щось буде Китаю? Чи треба дочекатись, поки і він щось військове почне відкритим текстом? Якщо чесно, маємо сумніви, що і це деякі розумники помітять. Бо до останнього хотітимуть «бізнесик», «глобалізацію» та інші речі. Колись історики порівнюватимуть рівень дебілізму перед Першою, Другою та Третьою світовою. Знаєте, не помічати зараз китайські витівки, бо хочеться там напиляти грошиків – це те, що навіть сліпцям перед 1939-м не снилось. Бо тоді, за ідеєю, Гітлер мав би не бліцкриги робити у сподіванні на загальмовану реакцію, а просто повільно йти мапою, час від часу щось порушуючи та приєднуючи. Страшно подумати, де б тоді були «червоні лінії» нинішніх ліберальних та економічних геніїв. Якщо тоді врешті-решт помилкою та мало не злочином вважали здачу Чехії, то зараз край червоної лінії явно упирався б в Адріатику. ПЛ+С

#reply на пост. Настільки неймовірна база, що ми замість відповіді просто процитуємо перекладений пост. «Субсидування німецьких, данських, норвезьких, голландських, бельгійських, французьких, італійських та британських соціальних витрат щедріші, ніж отримані американцям майже в усіх випадках. Я підтримую НАТО та збереження американської ядерної парасольки в Європі для членів Альянсу. Але я повністю відкидаю масштаби халяви (free-rider) для держав Західної Європи. Чому США треба тримати стільки військових (включно з флотом) на євроатлантичному театрі? Бо багаті західноєвропейські країни відмовилися витрачати навіть помірні суми грошей на оборону. І це тривало протягом останніх 20 років, включаючи нещодавні 2022 і 2023 роки. коли середній показник у Західній Європі становив 1,5% ВВП. Щоб НАТО вижило та працювало, Європа має взяти на себе відповідальність за мінімум 90% звичайних військових потреб, необхідних для захисту Європи. Якщо Європа несе тягар оборони, США можуть і мають зберегти ядерну парасольку над нею. Та надати деякі засоби, які не потрібні у великих кількостях у Тихому океані, включаючи ресурси армії США та, можливо, авіаносну ударну групу (оскільки у нас є багато авіаносців, і вони не настільки ефективні порівняно з ударними підводними підводними човнами та есмінцями). ПЛ+С

#reply на пост. Найбільш жалюгідна річ у сучасній політиці – спроба обгрунтувати певні державні рішення бізнес-логікою. Такі тези інколи лунають від доволі поважних людей, яких не хочеться вважати клінічними ідіотами чи навіть не дуже компетентними. Просто ця омана надто комфортна для сприйняття. І всі ми люди, всім нам іноді хочеться спростити ситуацію, хоча насправді її вже ніяк не спростиш. Грем Еллісон порівнює протистояння США та Китаю з бізнес-перегонами Apple та Samsung. Мовляв, компанія з Купертіно ганяється наввипередки з корейськими конкурентами, але купує в них комплектуючі для власних смартфонів. Так пан Еллісон просуває тезу, що з Китаєм можна і конкурувати, і співпрацювати водночас. Уявляєте? Отаке сказати на повному серйозі? По-перше, Samsung дійсно конкурує з американцями, але не намагається провести щоденні кампанії з дискредитації Apple, не влаштовує диверсії на складах конкурента, не спонсорує маргіналів для спротиву легальному надходженню чужої продукції на потрібний сегмент ринку. Порівняти дії Компартії КНР, яка обирає методи цілком по-радянськи, з бізнесом – це найнебезпечніша омана для західної людини. Бо у бізнесі все ж є правила. Але китайські комуністи їх не просто уникають, вони ще й створюють передумови для того, аби ці правила не були актуальні ні для кого. По-друге, Samsung – повністю самостійний бренд, який не було створено компанією з Купертіно. У той самий час Китай є абсолютно невдячним монстром, який розігнав економіку за американський кошт і потім почав із цією ж материнською структурою боротись, придумуючи собі заднім числом здобутки у боротьбі зі світовим капіталізмом. Знаєте, чому ми зацитували пост Грема Еллісона? Це щоб ви не думали, що на Заході кожна пересічна людина все чудово розуміє та прагматично не хоче обирати наш бік у протистоянні з авторитарними режимами. Вибачте, це не так. Якби прагматизм був, із цим ще можна якось працювати. Але коли людина сама себе обманює, начебто вигодована її державою (та за її кошт) комуністична істота зараз працює за правилами бізнесу – хочеться купити пану Еллісону абонемент на місячне проживання у провінції Сінцзян. Можливо, хоча б тоді розумна людина застосує свій мозок не для того, аби видавати найбільш комфортне (та шкідливе) рішення за безальтернативне. ПЛ+С

Ми нічого не писали про слова Колбі щодо Європи, бо написали про ці його погляди ще у квітні. Європа має бути готова до самозахисту. Нічого кримінального у цьому немає, і все це прописано у документах, які члени НАТО мають поважати. А тепер лише скромно нагадаємо. Бо ще подумаєте, що лінуємось, а це ж не так. ПЛ+С

А ось і згадки Колбі, про якого ми пишемо з самого старту існування каналу. Ні, США не кине всіх підряд. Так, США вимагатимуть від членів НАТО бути членами НАТО не лише на словах та під час урочистих зʼїздів. НАТО – це коли оборонка працює, армія не на третьому плані, а американці не мають бігти по вашому першому заклику, бо у вас кулаки міцніші за сталь. Тобто відповідають стандартам цього самого НАТО. Інакше навіщо туди вступати? Заради пʼятої статті? Так бійців з США на всіх не вистачить, треба і свої зобовʼязання також виконувати. ПЛ+С

«Дуже велеречивий Колбі, який працював заступником міністра оборона в адміністрації Трампа, шокував британських військових експертів сильним натяком на те, що він не обовʼязково бачить напад Росії на країну НАТО як підставу для необхідності американського втручання. Він був незворушний, коли присутні йому нагадали, що після терактів 11 вересня, коли США шукали підтримку союзників для вторгнення в Афганістан, де ховався Усама бін Ладен, союзники надіслали свої війська для підтримки. Колбі, як і Трамп, вважає Китай єдиною серйозною загрозою інтересам США і вважає, що уся військова стратегія США має бути направлена проти Сі Цзінпіня і його спроб побудувати «азійську гегемонію». Отже, Колбі сказав нам, що Європа має бути «деприорітизована», висміюючи те, що він назвав «ідеєю про те, що США мають зламати свій спис у Європі, яка є менш важливою для американського народу». Згодом Колбі сказав мені: «Ти маєш зрозуміти, що я більш поміркований в цьому питанні ніж більшість Республіканської партії». Коментар самого Колбі: «Відвертість найліпша форма союзництва. Я не казав, що Китай єдина загроза національним інтересам США. Але це найбільша і найсильніша. Така природа пріоритету. Моє рішення щодо загрози Росії, Ірана, Північної Кореї? Попередити союзників, що вони мають робити більше і про обмеженість можливостей Америки». Елбрідж Колбі дуже ймовірно буде працювати в адміністрації Трампа, якщо останній переможе, на тій чи іншій посаді, тож треба сприймати серйозно, що він каже 🤷‍♂️

Рано чи пізно це мало статись. Китайська політична верхівка настільки вичавила звідусіль навіть найменш ймовірних конкурентів, що ці чистки не могли оминути і армію. Або, як описали б це китайські студенти, що здобували в Україні вищу освіту – «плюс два миска рис, мінус три соціальний рейтинг, великий Сі міцний стрижень вертіти авторитет армія як хотіти». У липні китайські комуністи провели пленум. Там Сі Цзіньпін привселюдно наказав військовому керівництву «відкинути свій престиж та викрити свої недоліки». Щоб ви розуміли, тут він лукавив. Торік ніхто нікого не просив щось відкинути чи викрити, Компартія Китаю просто викинула на мороз міністра оборони, майже десяток генералів та декількох топ-представників військової промисловості. А зараз Сі чисто зіграв на публіку (точніше, на внутрішньопартійну еліту, для якої цей спектакль і призначався). У своєму зверненні Сі пообіцяв розширити арсенал для покарання корупції. а посилити нагляд за вищими кадрами. Цитуємо: «Кадри на всіх рівнях, особливо старші кадри, повинні продемонструвати єдність і мати мужність відкинути свій престиж і викрити свої недоліки. Вони повинні глибоко рефлексувати. Вони повинні серйозно виправлятися і вирішувати проблеми, що лежать в основі їхнього мислення». Перефразуємо. Коли китайська торгівельна мережа по всьому світу сіє корупцію, що особливо помітно у країнах Африки, це нічого страшного. Коли таку саму корупцію знаходять у китайців вдома, вони чомусь бентежаться. Схоже на проблему наркодилера, який підсадив на свою погань цілий мікрорайон, а потім випадково знайшов шприци у власних дітей. А почалось усе це ще у 2015 році. Сі був при владі зовсім нічого, але вже почав величезну кампанію з реструктуризації війська. Насправді реформа призвела до збільшення контролю Компартії над командною системою. Армію де-факто кастрували заради більшого контролю політиків: замість семи регіональних командувань лишили лише п'ять. До минулого року всім здавалось, що реформа спрацювала. Але торік з'явились дані, що значна частина стратегічного ракетного обладнання далека від бойових кондицій. Ми все одно не дізнаємось, правда це чи ні, та все ж не забувайте: трохи згодом, після інциденту з китайською повітряною кулею-шпигуном, у Пекіні звільнили міністра оборони. Якось малувато було б для відставки, лишень кулька політала не в той бік. З ким не буває. На ваших очах керівник КНР поклав під Компартію весь армійський апарат. Обов'язково згадайте ці тези, коли якісь західні люди припишуть Китаю небажання відкрито воювати, бо йому на це немає економічного зиску. Комуністам байдужа біржа, коли потрібні нові гвинтівки. Комуністи не рахують відсотки ВВП, коли йдеться про патрони, снаряди, новобранців чи маленькі переможні війни. Навіть якщо останні переможними не будуть. ПЛ+С

«Ось ти розумник такий, а коли буде твоя Третя світова, га? Коли її чекати, коли підуть танки, коли впадуть перші літаки? Не знаєш? От і все, а я життя прожив і мені видніше!» Перепрошуємо за пародію, але дедалі частіше діалоги про високу ймовірність глобального конфлікту переходять саме у вікову фалометрію та небажання розуміти реальні тенденції навколо себе. https://petrimazepa.com/uk/koly_bude_tretya_svitova_ta_pozhezha_u_vashiy_khati

Тайвань помітив нову тактику китайських військових. Тепер вони під обкладинкою берегової охорони КНР дедалі частіше вторгаються у територіальні води Тайваню, особливо їх цікавить острів Кіньмень. Це віддалений острів у 185-188 км від Тайваню. Звісно, скептики скажуть, що Китай так постійно робить та ні до чого більшого це не призводить. Та треба бути ідіотом, аби не помітити різницю між першими обережними провокаціями десь у 2021 році та тим, що відбувається зараз. ПЛ+С