Окрема думка

В ЦПК проаналізували кандидатів на посаду Голови ДСА. Детальніше тут https://www.pravda.com.ua/columns/2024/05/14/7455725/. Якщо коротко, претензій немає лише до одного кандидата, а процес відбору закритий. Якщо чесно, то ми не здивовані, на жаль😭.

Упродовж чотирьох місяців 2024 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення щодо звільнення 103 суддів. За загальними обставинами звільнено 92 суддів, а саме: - у зв’язку з поданням заяв про відставку звільнено 88 суддів, з яких: 48 суддів місцевих судів; 18 суддів апеляційних судів; 3 судді ВС; 7 суддів ВАСУ; 3 судді ВГСУ; 9 суддів ВССУ. - у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням звільнено 4 суддів місцевих судів. За особливими обставинами Вищою радою правосуддя звільнено 11 суддів, а саме: за вчинення істотного дисциплінарного поступку – 9; на підставі підпункту 4 п. 16¹ р. XV «Перехідні положення» Конституції України відповідно до подань з рекомендацією ВККС – 2.

Журналісти СЮГ звернули увагу на появу на сайті ВРУ двох законопроектів, якими депутати Маслов та інші запланували внести зміни до статті 22 Бюджетного кодексу України і до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо фінансового забезпечення діяльності ВККС - # 11254 та #11255. (ВККС можуть надати статус головного розпорядника бюджетних коштів). Автори переймаються відсутністю ВККС серед переліку головних розпорядників коштів, що «створює складнощі із залучення міжнародної технічної допомоги». І лише для цього потрібно ВККС надати статус головного розпорядника бюджетних коштів? Яку таку міжнародну технічну допомогу не змогла одержати ВККС нового складу? Чому про це немає нічого на сайті ВККС? Чому про це мовчать соратники в ВРП і друзі в ГРД? Пікантность ситуації посилюється тим, що такий законопроект з’явився за відсутності обраного голови ВККС. Наші читачі помітили, що ми в останні тижні часто думаємо про реальні причини гальмування процедур, які здійснює ВККС. Невже причина цього гальмування полягає в тому, що в судовій системі спостерігається очевидний дефіцит кількості тендерних комітетів? І саме ВККС потребує нового і, головне, ефективного тендерного комітету з новим і прагматичним складом? Якщо – так, то ми бажаємо успіхів ВККС в організації нових схем витрат бюджетних коштів. Є серед авторів законопроекту цікаве прізвище депутата, який там з'явився зовсім не випадково. Вірогідно, для підтримки одного з членів ВККС на посаду майбутнього голови тендерного комітету. Про нашу здогадку ми з задоволенням повідомимо пізніше.

ВРП під час засідання 14 травня ухвалила рішення про звільнення Яненко Галини з посади судді Великоновосілківського райсуду Донецької області на підставі підпункту 4 п. 16¹ розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України. Рішення ухвалено відповідно до подання з рекомендацією ВККС, у якому зазначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів Галина Яненко визнана такою, що не відповідає займаній посаді. Рішення ВККС щодо Яненко тут.

Конкурс до СДІ ставить ряд запитань, як до законодавця, так і до самої комісії з добору СДІ. По-перше, що мають робити дисциплінарні інспектори? Скарги перевіряти? Чи спланувати політ в космос? По-друге, на фоні вчорашнього тестування маємо пропозицію до Комітету з питань правової політики та особисто Дениса Маслова: публічно пройти ті ж тести, які вчора проходили кандидати до СДІ. Було б непогано запросити в групу на проходження тестів і депутатів з інших комітетів. Там лише адвокатів, здається, близько 40. Таку саму пропозицію маємо до членів Конкурсної комісії, насамперед, від України. А то у нас виходить, що вимоги до членів ВРП менш суворі, ніж до (по суті) технічного персоналу ВРП. А це, як мінімум, нелогічно. По-третє, є питання і до донорів, які всі ці ініціативи підтримують. Чому люди, які всього лише опрацьовують дисциплінарні скарги, мають розбиратися в математиці та вирішувати логарифми? Ще одне питання до всіх одразу. До автора ідеї, розробників правил конкурсу, авторів саме цього пакету когнитивних тестів, радників-тестологів і до конкурсної комісії. Чи всі розуміють ризики того, що вже за результатами першого етапу конкурсу у конкурсної комісії фактично немає вибору на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів? Чи розуміють, що після двох років штучно створеної бездіяльності ВРП в дисциплінарній процедурі та черепашого руху зараз, нова служба має запрацювати зранку першого ж робочого дня? А для цього має бути притомний, працездатний і досідчений менеджер. Чи він є серед тих людей, хто успішно склав когнитивний тест? А на всі інші посади теж є генії когнитивного тестування? Мало нам досвіду першого року роботи ВККС під керівництвом видатного менеджера сучасності Ігнатова? І, нарешті, останнє і головне питання: а кандидатів до апеляцій і ВАКС теж через ці ж тести планується проганяти? Щоб судді в судах взагалі ніколи не зʼявилися? Ми також сподіваємося, що кандидати поділяться своїм досвідом і найближчим часом розкажуть про зміст та умови складання тестів.

Вчора ввечері Конкурсна комісія з добору Служби дисциплінарних інспекторів повідомила про тих кандидатів на керівника та заступника керівника СДІ, які успішно пройшли тестування когнітивних здібностей. В результаті з 11 кандидатів на керівника залишилося 2 особи; а з 120 кандидатів на заступника - 17. Одна особа є кандидатом на обидві посади. Тобто перший етап подолало приблизно 13-18% кандидатів на керівні посади в СДІ. А залишення в конкурсі на посаду керівника всього двох кандидатів за результатами лише першого етапу - це не просто проблема. Це катастрофа. Вже очевидно, що можна прямо зараз оголошувати повторний конкурс як мінімум на голову СДІ. Яка вірогідність, що ці двоє кандидатів успішно пройдуть всі подальші численні процедури, включаючи перевірку на доброчесність? Майже нульова.

Одразу декілька джерел повідомили, що в минулу п’ятницю відбулася зустріч представників НАЗК та НАБУ з уповноваженими представниками ВККС, ВРП та ГРД стосовно співробітництва в рамках процедури кваліфікаційного оцінювання. Нагадуємо: у січні СЮГ повідомила про скаргу ВККС та ГРД послам G7, в якій йшла мова про те, що НАЗК та НАБУ припинили надавати в необхідній кількості матеріали щодо суддів, що впливає на строки кваліфікаційного оцінювання. В подальшому були повідомлення, що до кінця року ВККС з метою вирішення проблеми планує створити власний «аналітичний центр». А тиждень тому в інтервʼю СЮГ знову зайшла мова про те, що кваліфоцінювання повільно здійснюється тому, що НАЗК та НАБУ через завантаження повільно надають матеріали. Наскільки ми зрозуміли, саме в цей момент новий керівник НАЗК не витримав і скликав нараду, в якій, крім представників НАЗК і НАБУ взяли участь: від ВККС Сидорович та ще три члена, від ВРП – Маселко і Кандзюба, від ГРД – Крейденкова, і, начебто, представники ключових донорів. Про зміст зустрічі інформація лаконічна: 1.НАЗК і НАБУ нагадали представникам ВККС, що в лютому була скликана нарада, де представникам ВККС було роз’яснено, що НАЗК та НАБУ за нових обставин більше не мають інституційної можливості надавати інформацію щодо суддів в обсягах, які вимагає ВККС. 2.Також представникам ВККС нагадали, про зміст п. 2 ст. 93 Закону про судоустрій, який надав ВККС «безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування». 3. Тоді ж ВККС було рекомендовано створити власний аналітичний підрозділ та повідомлено про готовність навчити працівників ВККС користуватися тими ж реєстрами, якими користуються НАЗК та НАБУ. 4. НАЗК та НАБУ дивуються, чому за три місяці ВККС не спромоглася визначити кількість працівників секретаріату або інспекторів для такої підготовки. 5. Водночас НАЗК і НАБУ ще раз здивувалася тому факту, що протягом майже року з початку роботи ВККС не спромоглася під’єднатися хоча б до декількох реєстрів. 6. Члени ВККС не змогли надати конкретної відповіді на прямі питання про можливі строки хоч якогось руху ВККС в напрямку самостійного вирішення проблеми. 7. НАЗК повідомило, що воно працює на межі можливості, виділяючи в інтересах ВККС для непрофільної для них роботи певну кількість працівників, але це не може продовжуватися безкінечно. 8. НАБУ зі свого боку попередило, що наразі вони можуть виділити аналітиків лише для обробки матеріалів, які мають очевидні ознаки порушення антикорупційного законодавства. 9. Також відомо, що координаторка ГРД Крейденкова піддала критиці ВККС, яка начебто займається бюрократією і не поспішає надавати ГРД ті матеріали, які отримує від НАЗК та НАБУ. Ми змушені неделікатно нагадати бакалавру Крейденковій, що відповідно до закону ГРД має такий же доступ до необхідних джерел інформації, що й ВККС (п.7 ст. 87). Висновки такі: Виглядає так, що в новому Регламенті ВККС навмисно запроваджена схема менеджменту, яка є ефективною лише для найпростіших процедур. Більш складні процедури, при цьому, або просуваються повільними темпами, або зупиняються зовсім. На додаток до цього ВККС вже два місяці не може обрати Голову. За таких обставин виникає питання: а може це все невипадково? І комусь вигідно не проводити кваліфоцінювання, яке і так не здійснювалося 4 роки? А тим часом недоброчесні судді продовжують виносити рішення іменем України… В умовах таких ігор ми не заздримо заступниці керівника ОПУ Ірині Мудрій, яка взялася за розрахунки показників ефективності функціонування судової системи. От і побачимо, як її радники запропонують визначити формулу ефективності роботи ВККС та ГРД. Активним членам ВККС радимо почитати інформацію про те, що сказали міністри юстиції G7 про кваліфікаційне оцінювання. Вкотре висловлюємо надію на рішучі кроки направлені на прискорення ключових процедур. Не втрачаючи якості, звісно.

КСУ визнав неконституційними приписи Закону України „Про судовий збір“, якими у виконавчому провадженні зобов’язано сплачувати судовий збір при поданні апеляційної і касаційної скарги. Заявник просив Суд перевірити на відповідність Конституції ч. 2 ст. 3, підпункт 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір“. Автор клопотання наголошував, що застосування в остаточному судовому рішенні в його справі зазначених приписів Закону порушує його право на судовий захист та на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб (ч. 1, 2 ст. 55 Конституції) та не забезпечує виконання державою судового рішення й контролю за його виконанням (ст. 129-1). Розв’язуючи питання порушені в конституційній скарзі, КСУ визнав ч. 2 ст. 3, підпункт 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір“ такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними). У Рішенні Суд наголосив на значущості приписів частин 1, 2 ст. 55 Конституції щодо права кожного захищати в судовому порядку свої права і свободи, що зазнають порушення або утиску внаслідок рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, а також вказав, що приписи третього речення ч. 2 ст. 3, ст. 8, ч. 1, 2 ст. 55 Основного Закону зобов’язують державу запровадити на законодавчому рівні такий юридичний механізм реалізації права особи на судовий захист, який забезпечуватиме процесуальні можливості для реального захисту та поновлення порушених прав і свобод. Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Визнані неконституційними приписи Закону утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення. https://cutt.ly/veeVrXk1

З багатьох відкритих джерел відомо, що члени Громадської ради доброчесності до листопада 2023 року не мали повного доступу до матеріалів суддівського досьє (або досьє кандидата на посаду судді) (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2392818-gromadska-rada-dobrocesnosti-dla-perevirki-suddiv-potriben-dostup-do-vsih-reestriv.html). 17 листопада 2023 року було змінено Закон «Про судоустрій і статус суддів», який визначає, що для здійснення своїх повноважень члени ГРД мають право повного доступу до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді). Далі відповідальність за розробку механізму доступу та користування досьє мала б забезпечити ВККС. 29 лютого 2024 року ВККС нарешті розглянула питання про погодження проекту Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів ГРД. Такий документ конче потрібен з огляду на повну відсутність відповідальності збереження персональних даних членами ГРД. В умовах відсутності спеціперевірки членів ГРД та плинності кадрів така ситуація містить надзвичайну небезпеку витоку інформації особливо під час війни. За підсумками розгляду, ВККС чомусь вирішила направити проект Порядку до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, ГРД та Державної судової адміністрації для консультацій і пропозицій. Не будемо коментувати цей перелік. Просто нагадаємо, що відповідальність за ведення суддівського досьє та збереження персональних даних з цих досьє покладена виключно на ВККС. Зазначені органи та установи мали б надати свої пропозиції до проекту до 11 березня 2024 року. Між тим, документ, затвердження якого залежить виключно від ВККС і триває майже 6 місяців, на сайті ВККС відсутній. Ми розуміємо ВККС, яка, попри пряму норму закону, реально вагається надавати прямий доступ ГРД через зазначені вище причини. Або через ще одну причину, яку ми не згадали. А от чому мовчить ГРД, яке майже 7 років в різних форматах вимагало майже повного доступу до досьє? Чому не пише скаргу до послів G7? Чи не є це ще одним фактом того, що ГРД діючого складу зливає свою участь в кваліфікаційному оцінюванні та вже оголошених конкурсах? Змушені нагадати, що шановні донори неодноразово звертали увагу на необхідність визначення правил про те, де саме ГРД зберігатиме інформацію про суддів, терміни її зберігання та передбачити відповідальність за розголошення конфіденційної інформації.

Сьогодні ВККС у пленарному складі мала провести співбесіди з двома суддями - Сергієм Чванкіним та Олександр Вибодовський. Чванкін не зʼявився, пояснюючи це тим, що йому треба 8 тижнів, щоб відповісти на питання ГРД. Ну тобто просто взяв і сам вирішив, що ВККС просто зобовʼязана надати йому ці два місяці, а приходити в засідання Комісії йому сьогодні взагалі не потрібно. ВККС перенесла співбесіду на 17 червня і запропонувала Чванкіну таки надати пояснення, чому це він сам себе звільнив від сьогоднішньої співбесіди. Зробити це потрібно до наступного засідання Комісії з його питання. Взагалі, досить зухвала поведінка, за яку мало би бути покарання. Другий персонаж, який на засідання, правда, зʼявився, це суддя Вибодовський. Його співбесіду ми прямо таки радимо подивитися всім, бо рідко зустрінеш такий прекрасний екземпляр недоброчесності та безкарності, який використовував свою посаду буквально для всього - щоб не сплачувати мито, щоб отримати від держави квартиру маючи дві власних і будуючи будинок, щоб отримати авто для матері-«інваліда», яким користувався сам суддя тощо. Висновок ГРД щодо Вибодовського тут https://grd.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/2024.04.20_Vybodovs-kyy-_Vysnovok_bliurenyy-2.pdf. Комісія поки що відклала розгляд питання щодо відповідності судді Вибодовського займаній посаді задля отримання додаткових документів та пояснень. Але ми сподіваємося на справедливе рішення Комісії щодо такої дикої поведінки цього горе-судді.