Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
mental mentality
Закрытый канал
Психологія вигорілого серця, яке шукає вогонь і чутливість одночасно. Адмін-терапевт: @eveorpika Безкоштовна психологічна підтримка: @vladislaaavovnaaa Триває набір в команду каналу, запрошую!
Больше📈 Аналитический обзор Telegram-канала mental mentality
Канал mental mentality языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 15 789 подписчиков, занимая 1 299 место в категории Психология и 3 849 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 15 789 подписчиков.
Согласно последним данным от 08 июня, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило -184, а за последние 24 часа — -12, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 16.97%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает N/A% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 0 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 0 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 0.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как mental, mentality, спокій, люда, переконання.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Психологія вигорілого серця, яке шукає вогонь і чутливість одночасно.
Адмін-терапевт: @eveorpika
Безкоштовна психологічна підтримка: @vladislaaavovnaaa
Триває набір в команду каналу, запрошую!”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 09 июня, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Психология.
15 789
Подписчики
-1224 часа
-327 дней
-18430 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июнь '26
июнь '26
+4
в 0 каналах
май '26
+5
в 0 каналах
Get PRO
апрель '260
в 1 каналах
Get PRO
март '26
+4
в 0 каналах
Get PRO
февраль '26
+1
в 0 каналах
Get PRO
январь '26
+73
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '25
+12
в 1 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+8
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '25
+3
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+7
в 0 каналах
Get PRO
август '25
+12
в 0 каналах
Get PRO
июль '25
+8
в 0 каналах
Get PRO
июнь '25
+2
в 0 каналах
Get PRO
май '25
+7
в 0 каналах
Get PRO
апрель '25
+3
в 1 каналах
Get PRO
март '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
февраль '25
+15
в 0 каналах
Get PRO
январь '25
+15
в 1 каналах
Get PRO
декабрь '24
+78
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+125
в 1 каналах
Get PRO
октябрь '24
+65
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+3
в 3 каналах
Get PRO
август '24
+6
в 3 каналах
Get PRO
июль '24
+11
в 2 каналах
Get PRO
июнь '24
+255
в 50 каналах
Get PRO
май '24
+363
в 1 каналах
Get PRO
апрель '24
+1 039
в 0 каналах
Get PRO
март '24
+1 011
в 0 каналах
Get PRO
февраль '24
+1 562
в 0 каналах
Get PRO
январь '24
+1 890
в 3 каналах
Get PRO
декабрь '23
+7 029
в 3 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+3 875
в 10 каналах
Get PRO
октябрь '23
+5 261
в 7 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+10 016
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 09 июня | 0 | |||
| 08 июня | 0 | |||
| 07 июня | +2 | |||
| 06 июня | 0 | |||
| 05 июня | 0 | |||
| 04 июня | +2 | |||
| 03 июня | 0 | |||
| 02 июня | 0 | |||
| 01 июня | 0 |
Посты канала
Тривожна бездіяльність (ч. 4)
Правда, яку не хочеться визнавати
У цьому стані здається, що проблема в складності задач, обставинах або відсутності енергії. Але найчастіше проблема в іншому.
Ти не рухаєшся не тому, що не можеш. А тому, що намагаєшся уникнути відчуттів, які з’являться під час дії.
Не задача лякає. А те, що ти відчуєш, коли почнеш.
Відкрити пошту – це не про листи. Це про тривогу і напругу. Подзвонити – не про розмову. Це про страх почути щось неприємне. Почати роботу – не про задачу. Це про ризик помилки і зустріч із власною невпевненістю.
Тому психіка робить логічну річ: уникає не дії, а стану.
І поки це не усвідомлено, здається, що проблема в дисципліні. Але дисципліна тут не вирішує нічого. Бо ти намагаєшся змусити себе пройти через те, що всередині сприймається як небезпека.
Ось, що важливо: вихід не в тому, щоб перестати боятися. Вихід у тому, щоб навчитися жити разом із цим. Жити і робити своє разом із цим станом.
Не чекати, поки стане спокійно. Не чекати, поки з’явиться впевненість. А діяти, розуміючи, що буде дискомфортно, буде тривога, може бути сором або напруга, але все одно рухатись.
Бо уникання не зменшує ці відчуття. Воно їх закріплює. Кожен раз, коли ти відкладаєш, мозок запам’ятовує, що це небезпечно. Кожен раз, коли ти робиш, навіть з тривогою, мозок все краще розуміє, що це можна пережити.
І це ключова точка. Ти не прибираєш тривогу. Ти змінюєш свою реакцію на неї.
І з цього моменту тривога перестає бути стоп-сигналом. Вона стає фоном, на якому ти можеш рухатись.
mental mentality| 2 |  Тривожна бездіяльність (ч. 3)
Чому "просто взяти і зробити" не працює?
Після перших двох кроків (визнання і маленькі дії) у меге з’являється нова проблема: я хоч і розумію, що робити, але знову зупиняюсь... І тоді приходить думка: "О чорт, я знову відкотився назад".
Так ось, Макс, я це кажу тобі! Ні, ти не зробив крок назад. Так працює механіка цього стану.
Виявилось, що тривожна бездіяльність це не відсутність сили волі. Це внутрішній конфлікт, бо одна частина тебе хоче руху, інша блокує його, щоб ніби захистити. І поки цей конфлікт є, ти будеш то рухатись, то знову завмирати.
Блокує не сама задача. Блокує те, що ти на неї накладаєш: зробити ідеально, не помилитися, не виглядати слабким, отримати хороший результат відразу. Для нервової системи це звучить як ризик. І вона знову натискає червону кнопку.❌
Тому питання не в тому, як змусити себе діяти. Питання в тому, як зробити дію безпечнішою.
1. Зняти тиск результату
Не зробити добре, а зробити як вийде. Не вирішити проблему, а увійти в контакт з нею. Коли зникає вимога до результату, тоді з’являється рух.
2. Дозволити собі зробити так-сяк
Поки є установка "або нормально, або ніяк" – система буде обирати "ніяк". Не пливи проти течії. Не намагайся зломати систему. Зроби навмисно погано і залиши це так. Будь-яка дія краще, ніж ідеальна бездіяльність.
3. Обмежити поле уваги
Не вся задача, а тільки наступний крок. Не все одразу, а фокус на тому, конкретно треба зробити зараз. Тривога росте від масштабу, рух з’являється від конкретики.
4. Фіксувати факт руху
Мозок ігнорує маленькі перемоги, але саме вони витягують з цього стану. Зробив – зафіксуй. Це не дрібниця, це відновлення контролю над собою.
5. Не чекати правильного стану
Не буде моменту, коли будеш повністю готовий. Дія починається в нестабільності і поступово її вирівнює. Стан набувається під час дії, а не перед нею!
Теж пам'ятай, що стан вічної неготовності не ламається одним ривком. Але з нього виходять серією маленьких рухів. І кожен такий рух змінює базову установку з "діяти небезпечно" на "я можу діяти, навіть коли тривожно".
Ну а якщо коротко, то, справді, тобі не потрібно зібрати себе, щоб почати. Достатньо не тікати від першого маленького кроку. Бо саме з нього кожного разу і починається повернення до себе.
далі буде...
mental mentality | 0 |
| 3 |  Тривожна бездіяльність (ч. 2)
Як розжати щелепу тривожної бездіяльності?
Коли подібний стан бездіяльності триває довше, з’являється нова проблема – сором.
Завдання накопичуються, терміни минають, а невирішені раніше питання ускладнюються, та стають вже страшнішими і страшнішимм.
І до звичної вже тривоги додається внутрішній голос:
Я знову нічого не зробив.
Зі мною щось не так.
Інші справляються, а я ні.
Щелепа захлопнулась... Ми в пастці.
Сором посилює заціпеніння. А заціпеніння – сором. І так продовжується до того моменту, поки не буде зроблений перший крок.
Перевірено – найважчим є початок.
Бо почати – означає зустрітися з наслідками накопиченого
Відкрити пошту – побачити десятки листів.
Подзвонити – почути неприємну правду.
Почати розмову – зіткнутися з накопиченою напругою.
Тому людина часто уникає не саму проблему. Вона уникає зустрічі зі своєю вразливістю.
Що може допомогти зробити перший крок назустріч життю?
1. Визнання
Перш за все, треба зрозуміти, що це не лінь.
Самозвинувачення лише підсилює стрес, а стрес посилює реакцію "замри".
Іноді найважливіше, це сказати собі:
Зі мною не щось не так. Я не в нормі. Моя голова зараз перевантажена.
2. Зменшення масштабу
Якщо завдання здається горою, то зменшіть його.
Не працювати 4 години.
А просто відкрити ноутбук.
Не розв'язати проблему.
А просто прочитати перший лист.
Нервовій системі потрібен маленький рух, щоб знову відчути контроль.
3. Повернути відчуття свого тіла
Коли психіка застрягла, допомагає тіло.
Іноді достатньо:
‐ пройтись
- зробити легку розминку
- зробити кілька глибоких вдихів
- змінити позу
Це простий спосіб вийти зі стану завмирання.
4. Підтримка
Іноді достатньо, щоб хтось був поруч. Не щоб вирішив проблему.
А щоб створив відчуття безпеки.
Сором зменшується там, де з'являється прийняття.
5. Терпіння
Вихід із тривожної бездіяльності – це процес.
Це не момент сили волі. Це поступове відновлення контакту з активною частиною себе. Кожен маленький рух це вже перемога над автоматичною реакцією виживання.
mental mentality | 0 |
| 4 |  Тривожна бездіяльність: чому я знаю, що треба робити, але ніяк не можу почати
Іноді це виглядає так: людина сидить, дивиться в телефон або в стіну, розуміє, що є список справ, є обов'язки, є наслідки, але не рухається.
Всередині звучить "треба". Є розуміння важливості. Є навіть напруга. Але тіло залишається нерухомим. Минає година, друга. День закінчується, а нічого не зроблено.
Це не лінь❗️
З боку це може виглядати як лінь.
Але лінь – це коли не хочеться.
У тривожній бездіяльності бажання є. Розуміння є. Навіть внутрішній тиск є. Немає тільки руху. І це принципова різниця.
У цьому стані тіло ніби вимикається, але психіка залишається активною.
Думки крутяться по колу. Фонове напруження не зникає. Відпочити теж неможливо. Людина не розслабляється, а просто застигає.
Це більше схоже на параліч, ніж на прокрастинацію.
Але чому так відбувається?
Є дві славно відомі реації на загрозу – бий або біжи.
Але ніхто не згадує про третю – замри. Це древній механізм нервової системи. Якщо неможливо боротися і неможливо втекти, організм обирає нерухомість.
Які загрози можуть бути в дорослої людини?
У дорослому житті загроза рідше фізична. Частіше це:
- складна розмова
- важливий дзвінок
- рішення, від якого багато залежить
- відповідальність
- страх помилки
Тіло може зчитувати це як небезпеку. І тоді система виживання запускає параліч. Людина не вирішує нічого не робити. Її нервова система робить це автоматично!
Особливо це проявляється у людей з травматичним досвідом. Якщо в дитинстві ініціатива каралася, висміювалась або ігнорувалася, формується глибоке відчуття:
Діяти небезпечно
Мої дії нічого не змінюють.
Тоді будь-який крок може викликати внутрішній стоп. І парадокс у тому, що тривога нікуди не зникає. Вона стає скоріше фоновою, тобто занадто слабкою, щоб підштовхнути до дії,
і занадто сильною, щоб дозволити відпочити. Так виникає стан, у якому неможливо, ні рухатися вперед, ані по-справжньому розслабитися.
У наступному пості я напишу про ще одну сторону цього стану –
психологічну пастку сорому і те, як із цього поступово виходити.
mental mentality | 0 |
