+МИРЯНИ ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ+

Предстоятель освятив два автомобілі для потреб Захисників України. 9 липня 2024 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій освятив два автомобілі. Одне з авто призначене для евакуації поранених з поля бою, інше — для потреб аеророзвідників. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сторінку у фейсбуці Фонду підтримки Захисників України на честь гетьмана Петра Калнишевського. Автомобілі були придбані та підготовлені до роботи на передовій завдяки Фонду підтримки Захисників України на честь гетьмана Петра Калнишевського. Після чину освячення Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до підрозділу бойових медиків Фонду, які, зокрема, займаються евакуацією поранених з поля бою. «Щиро дякую вам, наші дорогі бойові медики, які сьогодні допомагають нашим воїнам виживати і створювати перемогу, за той подвиг, який ви звершуєте. Це служіння високої гуманітарної гідності, тому що найбільшою цінністю перед Богом є життя людини. Ви ж якраз боретеся за те, щоб це життя зберегти. Нехай Господь вас оберігає і допомагає вам у вашому служінні», — сказав Предстоятель.

Обʼєднались незалежно від конфесій заради ЗСУ 🇺🇦 Від початку повномасштабного вторгнення до сьогодні, без перерви й вихідних острозькі волонтерки варять смачні каші, паштети, випічку й згущене молоко для ЗСУ. Ви можете побачити їхні звіти перейшовши за посиланням сюди, сюди й сюди. Людмила вдячна всім, хто підтримував їхню справу протягом всього часу, але на жаль без підтримки й донатів продовжувати вони не зможуть. Звертаюсь до всіх, хто переглядатиме це відео: допоможіть, будь ласка, хто чим може. Кожна гривня – це стимул продовжувати. Кожен донат – це частинка рідного дому для наших воїнів, які захищають нас на передовій. В місяць йде близько 30 тис. грн на продукти. Зробімо так, що на декілька місяців вперед Людмила і її команда не хвилювались, де взяти кошти на продукти. Реквізити: https://send.monobank.ua/jar/Mp1sbTpbK 4149-4991-6605-3965 приват Людмила Остапчук 5375-4141-4834-5183 монобанк

Священик служить на фронті, займається волонтерством та допомагає українським військовим, — ЗМІ Намісник Спасо-Преображенського монастиря та водночас тактичний медик Архімандрит Іоасаф розповідає, що вже тричі був на фронті та їздить коли не завантажений монастирем. «Я вважаю себе патріотом і доводжу це не словом, а справами. Там, на фронті, моє головне завдання — щоб людина залишилася живою, щоб вона повернулася додому і з нею було все гаразд. Кожен другий на фронті або задіяний у волонтерстві. Тому що ми хочемо тут, на своїй землі, у вільній країні, жити та вірити у Христа», — додає намісник. ㅤ ➡️ ПОДПИСАТЬСЯ Присылайте контент в анонимный бот➡️ @Obstanovka_kyiv_bot ⬅️

🙏У Рівненській єпархії провели у вічність воїна Олександра Максимюка, сина священника УПЦ. 6 липня у Богоявленському кафедральному соборі Острога Рівненської області відбулося відспівування загиблого воїна ЗСУ Олександра Максимюка, сина благочинного Острозького благочиння протоієрея Олександра Максимюка. Провести в останню земну дорогу Захисника України, воїна Олександра прийшло духовенство, монахи, друзі, сотні небайдужих українців. Чин похорону очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен. Олександр пішов на війну добровольцем улітку 2023 року, пройшов навчання за кордоном і останні місяці воював на передовій у складі 3-ї окремої штурмової бригади.

У своєму надгробному слові архієпископ Пимен сказав: «Олександр сам пішов захищати Україну. І хто б там що не говорив – це плід виховання батька, це його труди, це вкладена батьківська любов так, що цей хлопець так любив свій народ, що пожертвував своїм життям. Хто ще може сказати про не таких наших священників нашої Церкви? Це син нашої Церкви, він вірою і правдою бажав блага своєму народу, він віддав життя за нас з вами».

Загинув Олександр 3 липня під час виконанні бойового завдання поблизу Водяного. Смерть 20-річного воїна Олександра Максимюка – це невимовний біль для всіх, хто його знав і любив. Після відспівування у храмі Героя провели на центральну площу Острога, встеляючи дорогу квітами, де відбулася громадська панахида. Поховали воїна на новому кладовищі в м. Острог. «Олександр Максимюк назавжди залишиться в нашій пам’яті як герой, який віддав найдорожче – своє життя – заради мирного майбутнього своєї Батьківщини. Щирі співчуття родині… Вічна пам‘ять наша воїну», – йдеться у повідомленні.

3 липня на Харківському напрямку загинув воїн Олександр Максимюк – син благочинного Острозького благочиння Рівненської єпархії протоієрея Олександра Максимюка. Вічна памʼять🙏🏻 Сил родині перенести таку важку втрату 💔🕯️

ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ, ЗАГИНУВ СИН СВЯЩЕННИКА "Царство Небесне! Загинув син нашого благочинного з м. Острог. Олександр Максимʼюк - назавжди 20 років. Співчуваємо отцю Олександру", - написав секретар Рівненської єпархії УПЦ прот. Віктор Земляний.

Бойова бригада ЗСУ подякувала дітям недільної школи Воскресенської парафії Острога за допомогу та малюнки. Недільна школа при Воскресенському храмі міста Остріг на Рівненщині провела благодійний ярмарок, на якому зібрала грошову допомогу для ЗСУ. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Разом із коштами, зібраними на ярмарку, вихованці Воскресенської парафії надіслали Захисникам України свої малюнки. Отримавши допомогу, воїни однієї із бойових бригад, звернулися зі словом подяки до настоятеля Воскресенської парафії міста Острог протоієрея Віктора Земляного. «Дуже дякуємо Вам, дітям і прихожанам за допомогу та малюнки. Кошти будуть використані для придбання комплектуючих до FPV дронів», – написали Захисники отцю Віктору. Священник також розповів, що один із військовослужбовців поділився враженнями від дитячої творчості. «Переглядаючи малюнки, наші воїни самі раділи, мов діти», – передав слова Захисника отець Віктор. У єпархіальній пресслужбі зазначають, що подібні благодійні заходи на підтримку ЗСУ відбуваються у Рівненській єпархії на постійній основі. Зокрема, від початку повномасштабного російського вторгнення парафії Рівненської єпархії провели сотні благодійних ярмарків на підтримку ЗСУ.

У Києві на благодійному ярмарку при Іонинському монастирі зібрали 160 тис. грн для ЗСУ. 23 червня у столичному Свято-Троїцькому Іонинському монастирі Української Православної Церкви відбувся девʼятий благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Православна молодь зібрала близько 160 тис. грн під час акції. Зібрані кошти будуть використані на придбання станції антидронового захисту. Для дітей та дорослих проводилися майстер класи та розваги. Гості могли відвідати великий фудкорт з натуральними напоями, придбати букети до свята Трійці, прикраси, картини та вироби від майстрів. Відбувся концерт українських пісень від православних скаутів України у супроводі музикантів. Ярмарок організували при кавʼярні «Іона», що діє при Іонинському монастирі в Ботанічному саду столиці. На сайті.

Старлінги, Засоби РЕБу і не тільки!!! Ми долучились до збору, щоб закрити небо ЗСУ. Як зазначає Лариса: «гроші зібрали відразу. А затягнули по часу – через черги на отримання РЕБів». Зі слів Лариси і ви, підписники #Тетяна_Царук_У_пошуках_істини – дали великий рух збору. Також свій внесок у цю добру справу, зробила Наталія Карпенко і її «Благодійний марафон для малечі» - до міжнародного дня англійської мови, де учні вчились: 🙌комунікувати 🙌в ігровій формі вивчати англійську 🙌робили вправи на розвиток пам’яті, логіки та критичного мислення 🙌покращували навички читання, письма, аудіювання та усного спілкування 🙌попрацювали над вимовою Наталя 10 років викладає англійську іноземцям, тренує вчителів, пише матеріали. До недавнього часу працювала академічним директором школи англійської мови. На марафоні дала безкоштовно ті знання, за які платать великі гроші. Вкінці на кожного учасника чекали подарунки. Благодійні кошти після завершення марафону було теж надіслано, для закриття неба нашим ЗСУ.

«Доки ти просто говориш на цю тему, ми нічим не відрізняємося: цивільні, військові, всі приблизно однакові — в кожного свої переконання, конфесії, якісь претензії. Та коли дійшла справа до мого звернення на захист митрополита Мелетія та архімандрита Нікіти, і коли це діло набрало обертів, у батальйоні мені сказали: "Нащо ти це відеозвернення зробила, ти нас опозорила". Тому що вони інших конфесій і їм "соромно", що вони в цьому батальйоні. Не хотіли навіть, щоб я жила в одній хаті разом з ними. Так і сказали: "Для неї місця немає". А один священник моїй найкращій подрузі сказав, що йому всіх військовослужбовців шкода, а мене ні, бо я сама на фронт пішла. Це чути було дуже боляче. Виходило, що скрізь я чужа. Можливо, про це не треба писати...» *** А ви відчували себе чужим скрізь? Що робити з цим відчуттям чужинства? Нашій сьогоднішній героїні дякуємо за сміливість і відвертість. Якщо ви ще не читали сьогоднішній текст Діалогу, не пропустіть⬅