Back to the Roots

Нічний клуб Рівʼєра, Київ, 1947 рік. Фото: Роберт Капа, який супроводжував письменника Джона Стейнбека у подорожі СРСР. Раджу почитати той "Щоденник".

А ви знали, що свій перший ескіз «Запорожців» Ілля Рєпін подарував історику Дмитру Яворницькому в подяку за допомогу в роботі над картиною? Але тепер він знаходиться в Третьяковській галереї. Відповідь на запитання «чому?» - сумна. Яворницький хворів і бідував. Тож звернувся до Рєпіна з пропозицією продати ескіз. Про це є наприклад у листі Рєпіна до російського колекціонера Павєла Третьякова:

«Чи не придбаєте Ви мій олійний ескіз «Запорожців». той, що писаний мною ще у Москві в 1879 році (Ви його знаєте), я подарував його, - вже два роки тому, - Еварницькому. Зараз Еварницький хворий і бідує. Він продає цей ескіз за тисячу карбованців. Я б не продав за ці гроші: дешево! Ця первісна композиція все ще конкурує з моєю картиною своєю цілісністю, життям і експресіями». Є ще один лист, художинка Миколи Мурашка до Миколи Терещенка: «...Черга розповісти Вам про Іллю Юхимовича Рєпіна. Його ескіз «Запорожців» подарований Еварницькому, а той, притиснутий зараз нестатками, не проти спустити його. Ілля Юхимович з щирою участю до невдач цього бідного професора приводить його в порядок і хоче за нього три тисячі карбованців. Розмір ескіза Ви пам'ятаєте: більш аршина завширшки і біля аршина висоти».

Ескіз дістався Третьякову. Чому бідував Яворницький - через українофільство йому було заборонено викладати в усіх навчальних закладах Російської імперії.

А ви знали, що свій перший ескіз «Запорожців» Ілля Рєпін подарував історику Дмитру Яворницькому в подяку за допомогу в роботі над картиною? Але тепер він знаходиться в Третьяковській галереї. Відповідь на запитання «чому?» - сумна. Яворницький хворів і бідував. Тож звернувся до Рєпіна з пропозицією продати ескіз. Про це є наприклад у листі Рєпіна до російського колекціонера Павєла Третьякова:

«Чи не придбаєте Ви мій олійний ескіз «Запорожців». той, що писаний мною ще у Москві в 1879 році (Ви його знаєте), я подарував його, - вже два роки тому, - Еварницькому. Зараз Еварницький хворий і бідує. Він продає цей ескіз за тисячу карбованців. Я б не продав за ці гроші: дешево! Ця первісна композиція все ще конкурує з моєю картиною своєю цілісністю, життям і експресіями».

Є ще один лист, художинка Миколи Мурашка до Миколи Терещенка:

«...Черга розповісти Вам про Іллю Юхимовича Рєпіна. Його ескіз «Запорожців» подарований Еварницькому, а той, притиснутий зараз нестатками, не проти спустити його. Ілля Юхимович з щирою участю до невдач цього бідного професора приводить його в порядок і хоче за нього три тисячі карбованців. Розмір ескіза Ви пам'ятаєте: більш аршина завширшки і біля аршина висоти».

Ескіз дістався Третьякову. Чому бідував Яворницький - через українофільство йому було заборонено викладати в усіх навчальних закладах Російської імперії.

А ви знали, що свій перший ескіз «Запорожців» Ілля Рєпін подарував історику Дмитру Яворницькому в подяку за допомогу в роботі над картиною? Але тепер він знаходиться в Третьяковській галереї. Відповідь на запитання «чому?» - сумна. Яворницький хворів і бідував. Тож звернувся до Рєпіна з пропозицією продати ескіз. Про це є наприклад у листі Рєпіна до російського колекціонера Павєла Третьякова: «Чи не придбаєте Ви мій олійний ескіз «Запорожців». той, що писаний мною ще у Москві в 1879 році (Ви його знаєте), я подарував його, - вже два роки тому, - Еварницькому. Зараз Еварницький хворий і бідує. Він продає цей ескіз за тисячу карбованців. Я б не продав за ці гроші: дешево! Ця первісна композиція все ще конкурує з моєю картиною своєю цілісністю, життям і експресіями». Є ще один лист, художинка Миколи Мурашка до Миколи Терещенка: «...Черга розповісти Вам про Іллю Юхимовича Рєпіна. Його ескіз «Запорожців» подарований Еварницькому, а той, притиснутий зараз нестатками, не проти спустити його. Ілля Юхимович з щирою участю до невдач цього бідного професора приводить його в порядок і хоче за нього три тисячі карбованців. Розмір ескіза Ви пам'ятаєте: більш аршина завширшки і біля аршина висоти». Ескіз дістався Третьякову. Чому бідував Яворницький - через українофільство йому було заборонено викладати в усіх навчальних закладах Російської імперії.

Сімон Порт Жакмюс тизерить показ своєї колекції "Le Bonheur" (Щастя), яку ми побачимо 29 червня в рамках Тижня моди у Парижі, фотографією українського фотографа Сергія Барчука "Соняшник" 2020 року🌻

#mood Обкладинка одеського журналу «Шквал», 1929 рік. На його сторінках колись публікувалися Юрій Яновський та Володимир Сосюра.

Друзі, залишається чотири місця на екскурсію виставкою «Ілля Рєпін: реаліст і мрійник» у Київській картинній галереї. 📍28 червня (неділя), збір о 10:45 біля музею. Вартість квитка — 300 гривень. Школярі, пенсіонери та студенти — 200 гривень. Учасники бойових дій, дошкільнята, люди з інвалідністю 1 та 2 категорій — безкоштовно. Оскільки група велика, щоб прискорити час на вході в музей й оплатити одним платежем — пропоную скидати кошти на мою картку. Вибачте за такий кустарний метод, але він найпростіший аби не було плутанини. Ставте + в коментарях, якщо бронюєте місце. Першим чотирьом напишу деталі в особисті повідомлення.

Нарешті! Четверта книга серії «Історії українських митців. Анатоль Петрицький» доступна до передзамовлення! Це книга-портрет — історія одного з найбільш самобутніх художників українського модернізму та, водночас, опис життєвих трансформацій та того, як вони впливали на творчість художника. Авторка Валентина Клименко створила цю книгу, як спробу нам з вами побачити Анатоля Петрицького очима людини XXI століття. Передзамовити можна на сайті видавництва.

Чумацький шлях у Маріуполі, 1875, Архип Куїнджі. Зберігається в Третьяковській галереї. #artinspiration

Друзі, екскурсія виставкою Іллі Рєпіна буде. Попередньо неділя 28 червня об 11:00. Дуже повільно йде комунікація з музеєм. Тому не оголошую поки що збір на квитки. Всього буде 20 місць. Квиток 300 гривень. Тому можете поки що бронювати час. З охочими можемо ще потім побранчувати, обговорити виставку.

Гладіолуси, 1963, Анатоль Петрицький. Колекція НХМУ.

Геніальні кадри памʼятної ночі з 27 на 28 червня 1996 року, коли Верховна рада ухвалювала Конституцію України. Відтоді минулого 30 років! Розповіді очевидців, архівні та унікальні особисті кадри з парламентського засідання, що тривало майже добу лягли в основу документального фільму Суспільного Мовлення «Є Конституція». Премʼєрний показ фільму вже сьогодні в кінотеатрі «Жовтень» Суспільне Медіатека.

Український старовинний напій контабас опинився в центрі уваги світової гастрономічної спільноти. Матеріал американського журналіста Крейга Сауерса про його відродження здобув перемогу на James Beard Awards 2026 — найпрестижнішій премії у сфері гастрономії, яку часто називають «Оскаром» кулінарного світу. Текст отримав нагороду в номінації Beverage категорії The Journalism Awards. Контабас — майже втрачений український напій XVII століття, який відродив ветеран та підприємець Роман Пелех. Його виготовляють шляхом тривалої витримки на бруньках чорної смородини. Згадки про контабас можна знайти у «Словнику української мови» Бориса Грінченка 1907 року, однак у радянський період традиція його виробництва фактично зникла. Історія повернення напою почалася у 2018 році, коли брати Роман та Андрій Пелех знайшли на Закарпатті старий запас контабасу, виготовленого ще у 1993 році. Після початку повномасштабної війни Роман став на захист України, а згодом повернувся до справи, перетворивши контабас на символ української культурної спадщини та підприємницької стійкості. Саме ця історія привернула увагу журналіста Крейга Сауерса. Захопившись напоєм, він приїхав в Україну, відвідав виробництво в Броварах та поспілкувався з його творцями. Результатом став матеріал для Wine Enthusiast — одного з найавторитетніших світових видань про алкогольну культуру. Перемога на James Beard Awards стала не лише визнанням журналістської роботи, а й ще одним доказом того, що українські гастрономічні традиції здатні зацікавити світ не менше, ніж сучасна мода, мистецтво чи дизайн.

Друзі, звільнилося 2 місця на завтрашню екскурсію «Київ Олександри Екстер». Кому квиточки? https://kyivekster.wayforpay.shop/

Ще трішки краси вам рєпінської. І це лише якийсь мізерний відсоток усіх його робіт присвячених українській темі. Деякі можна побачити на виставці в «Київській картинній галереї».

Радянські інструкції щодо евакуації музейних експонатів в Україні залишалися чинними на початок повномасштабної війни. Постанову з оновленими інструкціями Кабмін ухвалив за чотири роки — 18 лютого 2026 року. Протягом цього часу працівники музеїв не мали актуальних рекомендацій, якими могли б керуватися при вивезенні фондів, розповіла Суспільному голова правління «Коаліції дієвців культури» Ольга Сагайдак. Вона каже, що за рекомендаціями із протоколів, у разі небезпеки фонди музеїв Харкова мали евакуювати до російського Бєлгорода. Із її слів, радянські протоколи також регулювали те, які експонати треба вивозити в першу чергу. За документами, це були вироби з дорогоцінних металів, які вважалися найціннішими, додає Сагайдак. Що змінила постанова №229 та які труднощі українські музеї мають при евакуації експонатів — читайте на сайті Суспільного

«Ви не повірите, як чарівно одягаються дівчата, парубки теж: але це зовсім не та вульгарна вульгарність, яку вигадували Трутовський та інші, це справді народний, зручний і граціозний костюм, не дивлячись на величезні чоботи. А які дукати, моністи! Головні пов'язки, квіти! А які обличчя! А яка мова!»

Українка, 1875, Ілля Рєпін.