interfaces.prjctr

🎶 розвиток дизайнера в 2026. частина 2 тепер обговоримо як розвиватись, але більш лаконічно найбільш дієвий спосіб розвиватись з точки зору карʼєри, це працювати в середовищі, яке вам допоможе розвинути ті навички, які ви хочете (частково через це в мене є упередження, що треба змінювати роботу кожні 2 роки) я маю на увазі саме те, що ваші повсякденні задачі мають розвивати ваш скіллсет так як ви того хочете, а не так як прописано в девелопмент плані тому дуже важливо обирати правильну компанію/продукт, бо це шейпить вас як спеціаліста до речі, вважаю personal development plan, матриці компетенцій і все подібне абсолютно useless, бо ваш розвиток має базуватись на вашому баченні, ваших сильних сторонах і тому, що вас цікавить, а не за середнім по палаті і рішенням менеджера, що зараз треба підтягнути _вставити назву непотрібного вам навику_ (якщо не згодні, пишіть в коментарях 😉) секрету розвитку нема if you want to learn, do

🎶 розвиток дизайнера в 2026. частина 1 продовжуючи тему ролі дизайнера, хочу з вами поговорити про розвиток я хочу розбити цей пост на дві частини, де перша буде про те, куди розвиватись, а друга, про те, як розвиватись куди розвиватись? візьмемо за орієнтир ті 3 категорії, які я підняв у попередній публікації (менеджерський шлях я навмисно не описую) product mindset: як я вже казав, те, що ви робите рішення, базуючись на їх впливі на бізнес, це вже by default тому я цей діапазон навичок позіціоную як базовий необхідний набір скілів в сучасному світі це і про овнершіп, і про ініціативність, і про те, що треба пушити якісь рішення тому чим більше ваші рішення впливають на бізнес - тим більший вплив у вас як члена команди та як дизайнера приклад: у нас в PDF Expert є Head of Product, але нема конкретних продактів за напрямами/фічами є загальне бачення та беклог того, що ми хочемо розробляти, але це не означає, що дизайнер не може прийти з чимось і запропонувати якесь покращення/фічу якщо в цьому є сенс, то дизайнер стає овнером фічі і фактично покриває роль продакт-менеджера створюється PRD, описується, на які метрики це вплине, чому зараз, тощо практика: подумайте, що роблять продакт-менеджери у вашій команді, що ви могли б взяти на себе, і почніть це робити design-engineer: я щиро вірю, що частіше цю роль займають розробники, які перейшли на роль дизайнера, і доволі рідко навпаки але завдяки Claude Code або Codex (підставте сюди будь-яку вайбкодінг-тулу) у нас є можливість маленькими кроками йти назустріч команді розробки і краще розуміти базові принципи мов програмування як це на практиці відбувається в мене (я не вмію писати код): я спитав, якою мовою пишуть мої розробники, і пішов розважатись у Claude Code як результат, тепер мої deliverables, це не тільки дизайн у Figma, а й повноцінна фіча в коді (слабенької якості, якщо чесно), яку я передаю команді розробки, але про це поговоримо окремо чому є сенс розвивати цю частинку скілсету: це пришвидшує процес розробки, це ефективніше демонструвати та перевіряти, це цінно для бізнесу практика: сходіть до команди розробки і спитайте, що ви можете завайбкодити (хоча б якусь маленьку частинку функціоналу), і зробіть це craft: для багатьох продуктів дизайн є диференціатором, тому, щоб бути кращими за конкурентів, треба, щоб дизайн був кращим це призводить до того, що є великий попит на ринку праці на таких дизайнерів, але й вимоги теж високі фактично, треба не просто робити непогано, треба робити exceptional рішення чому є сенс розвивати крафт? у дизайн-середовищі це ваша конкурентна перевага (і, на мою думку, має бути основним скілом) це напряму впливає на те, яким буде ваше портфоліо, які там будуть кейси і те, куди вас будуть хайрити я багато приділяю уваги крафту, але якщо узагальнити мій підхід, то це про кількість ітерацій, і в робочих проєктах, і в портфоліо, і в side-projects практика: подумайте, які продукти ви вважаєте найбільш візуально кльовими, і спробуйте пояснити, чому розумію, що 3 практичні активності це омайгад, хаха, але, як і писав у стартовій публікації, хочу зробити цей тиждень практичним і корисним для вас у якій категорії бачите себе і куди хочете розвиватись?

🎶 роль дизайнерів в 2026 (пишу з точки зору individual contributor ролі і не про менеджерські реалії) з того, що я бачу на своєму досвіді та з розповідей знайомих дизайнерів, то можна сказати, що глобально роль не змінилась, все ще очікується щось зроблене у фігмі, але є нюанс те, що дизайнерська роль перетинається з роллю продакт менеджера, це очікується за замовчуванням (приносити ідеї для покращення, спілкуватись з користувачами, думати, як ця фіча вплине на цільові метрики, наскільки фіча є пріоритетною тут і зараз, тощо) і це не дивно, бо перетин відповідальностей почався доволі давно (але продакт менеджери все ще не можуть в дизайн, хехе) що цікаво, продуктове мислення в умовному Readdle та умовному Генезісі це частково різні штуки, але пост не про це, хаха загалом, я б поділив запит на дизайнерів на 3 категорії: - дизайнер з сильним продуктовим мисленням - дизайн-інженер - дизайнер з дуже сильним крафтом четверта категорія це коли дизайнер може все з вищеописаного, але їх мало, і компаній, які готові їх в себе тримати, теж мало не бачив запиту на дизайн-інженерів (не плутати з вайбкодерами) на ринку України, але на світовому ринку він є український ринок більше про продуктове мислення та крафт, і загалом, найбільш цікаві ролі (і зп) отримують саме дизайнери з цієї категорії дивіться на це як на конструктор, де базовий сетап ваших скіллів (наприклад, продуктове мислення) це 3к зп але якщо у вас класний крафт, то плюс 1.5к ви ще й дизайн-інженер, плюс 1.5к (цифри умовні, але не такі далекі від реалій українського ринку) все, що я написав, це про продуктові компанії, які реалії в аутсорсі або дизайн агенціях, я не знаю

привіт! дякую проджу за запрошення провести з вами цей тиждень мені цікаво ділитись чимось спираючись на свій попередній досвід, тому я б хотів зробити цей тиждень практичним і показувати як я щось роблю/робив/думаю основні теми про які я хотів би говорити з вами: - craft & taste (чому це така актуальна тема та що з цим робити) - пошук роботи (який я мав досвід по процесу в PDF Expert, Craft, Revolut та які загальні тренди на ринку роботи) - портфоліо (подивимось конкретні приклади або ваші портфоліо) - як я використовую AI і як впроваджую його в робочий процес в PDF Expert - професійний розвиток та роль дизайнерів в 2026 а ще я дуже хотів би по максимуму долучати вас до обговорення, тому почну це одразу робити з якої теми почнемо? (як бонус, буду докладати до постів якісь треки під ось такий секретний шифр 🎶, щоб вам було веселіше читати)

Інтерфейсери, представляємо вам куратора цього тижня 💙 Зустрічайте — Яна Гладченка, Product Designer у PDF Expert.

Ян працює над тим, щоб редагування PDF-документів було easy & delightful, а зараз його основний фокус — web-продукт, який проходить шлях від MVP до повноцінного PDF-інструмента. Також Яна можна побачити на курсі Product Design, а багато хто з вас може знати його як ведучого подкасту «Інтерфейсний». Цього тижня будемо говорити про продукт, дизайн, рішення, які працюють, і про те, як зробити навіть найутилітарніший інструмент тим, яким хочеться користуватися.

Яне, канал передали тобі!

Лізо, дякуємо тобі за дружню атмосферу на каналі, за чесні розмови й той самий домашній вайб, коли хочеться залишатися в коментарях ще на годину. Дякуємо, що поділилася своїми відкриттями, показала власний підхід до портфоліо й не боялася говорити про професію без кліше. Забираємо на саморефлексію твою думку про роль AI: хоч ми й не пілоти, від нашої роботи часто залежить успіх продуктів, проєктів і бізнесів. Дякуємо, що була з нами і не забувайте зареєструватися за здибанку. Побачимося, Продж 💙

Дякую всім хто читав мою колонку на цьому тижні і подвійний плюсик в карму тим, хто коментував і ділився власним досвідом. Обіймаю. Доєднуйтесь у Linkedin

Зустрітися в Києві Пропоную зробити зустріч у Києві в одній з кавʼярень в центрі міста наступної пʼятниці о 19:00. Познайомитись між собою та просто добре провести час. Хто хоче долучитись — заповніть форму. Локація буде залежати від того, скільки людей збереться, повідомлю за кілька днів до зустрічі. Зареєструватися за здибанку

Покажу вам портфоліо-гру Якось стрельнула мені ідея створити не просто сайт з переліком проєктів, а портфоліо-гру. По-перше, воно показує, що я вмію в гейміфікацію. По-друге, має запамʼятовуватись. Отож вам показую першими. Воно ще дороблюватиметься, тож не судіть суворо. https://portfolio-game-unity-2.vercel.app/

Спектр кольорів Р3 Цікавинка від пані Лізи Пасічник. Як в інтерфейсі отримати більш “кислотні” або насичені кольори? Це про Display P3. Це ширша кольорова палітра, яка прийшла із цифрового кіно і стала стандартом для частини сучасних екранів. У порівнянні зі звичним sRGB, P3 показує більш насичені відтінки — особливо в зелених і червоних. У Figma це також можна налаштувати. Найкраще це працює на Apple, бо на інших системах може не бути такого ефекту, якщо дисплей то не підтримує.

Що я б радила дивитись Cannes lions — круті маркетингові кампанії, для креативності та натхнення. TimGabe — про дизайн-паттерни. Радіо Кнопка — український подкаст про дизайн.

Впровадження АІ в дизайн-процеси Які я бачу етапи розвитку АІ в компаніях. Пропишу від найлегшого до найпросунутішого. Оберіть який до душі і, якщо не підійшов, спробуйте варіант з попереднього пункту, простіший. 1. Створювати компоненти з Figma-AI (зараз у бета-тестуванні). 2. AI як асистент на покумекати: Claude / ChatGPT / Cursor для пошуку UX-рішень, edge cases, альтернативних флоу. 3. Підключити MCP, створювати прототипи в Claude/Cursor і експортувати у Figma. 4. Попросити розробників надати компоненти і створювати прототипи на їх основі. 5. Попросити розробників дати код самого додатку/web, і будувати решту прототипів на основі існуючого продукту. 6. Попросити розробників доступ до репозиторію (read-only), без пушів, але з можливістю аналізувати реальні компоненти, структуру та інтеграції з бекендом. 7. Попросити розробників доєднати до GitHub: дизайнер готує PR, а деви ревʼювять. Як обрати що підходить тобі? Це залежить від культури компанії, наскільки команда відкрита до змін, і твоєї впертості.

Про страх стати дурнішим в епоху АІ Є дослідження, що при використанні АІ для написання текстів у людей знижується нейронна активність. При цьому, якщо використовувати власні сили, а лише потім чатитись з АІ для уточнень — буде кращий результат виконаної роботи. От я боюсь отупіти, якщо постійно буду використовувати АІ. Це як автопілот в літаку. Якщо літаєш постійно з ним, то вже й розучивсь літати самостійно. Так вже ставались реальні авіакатастрофи, де у пілотів 10 років досвіду, але вони не садили літак вручну. АІ не підсилює мислення автоматично. Він підсилює те, що вже є в голові. Якщо там структура — він масштабує структуру. Якщо там каша — він масштабує кашу. Тому я тримаю себе за руку всіма руками і ногами: спочатку подумать самостійно, почіркаю рішення на папері, потім вже до АІ. Чи завжди так? Нє. Але я не хочу сценарій з фільму “Ідіократія”, де люди вже не вміють мислити.

Які зміни я вангую: - Вже зараз продукти змагаються у кого кращий UI та шукають свою вузьку нішу, де конкурентам буде складно скопіювати продукт. Тож цінуватимуться дизайнери з сильними UI-скілами, візією та світчери з домена цього продукту. Наприклад, лікар, що перейшов у дизайн, буде ціннішим для healthtech, ніж дизайнер з роками досвіду в з іншого домену, бо лікар матиме більше контексту і тому будуватиме сильніші продуктові гіпотези. - Частиною брендінгу стане відмова від AI. У техпідтримці відмова від AI означатиме для бренду: ми так цінуємо кожного користувача, що виділяємо окрему людину на вирішення проблеми. У графічному дизайні — ми унікальні, тому наймаємо топового графдизайнера, аби він створив щось крафтове. У контенті в самому продукті буде використовуватись менше AI, якщо хочеться показати, що ви робите щось справжнє: у вас реальні лікарі, реальне обладнання, реальна експертиза. Це все про преміальність. - Великі сервіси будуть монетизуватись за допомогою додавання фільтру «Без AI». Людям вже набридає бачити згенерований контент, і вони будуть готові платити, аби не бачити AI. Тут не на 100% певна у здогадці, бо вважаю, багато хто платив би Instagram, аби не бачити рекламу. Але такої моделі монетизації не створили. Всі ці думки не претендують на істину, якщо що. Цікаво почути як ви бачите майбутнє.

Як АІ змінить дизайн? Дизайн-революції не виникали з нуля: - Мінімалізм — якось протестантська церква сказала, що не буде у церквах робити золоте оздоблення та різьблення. Відмова від надлишкового декору стала принципом. З часом це перейшло в інтерʼєри, типографіку... Тобто це була ідея, яка переросла в естетику. - Модернізм — технологічна революція, зʼявилася купа техніки, яка дозволила робити масові речі. Масове виробництво вимагало простоти, функціональності і повторюваності. Дизайн почав підлаштовуватись під технічні можливості та обмеження. - АІ — теж технологічна революція. Змінює і результат, і сам процес створення інтерфейсів. СЕО NVIDIA прогнозує, що індустріям знадобиться приблизно 10 років, щоб повністю адаптуватися до АІ. Нещодавно Anthropic запропонував мати механізми, що дозволяють тимчасово уповільнити розвиток найпотужніших АІ систем, щоб суспільство, закони та дослідники встигали адаптуватись. Тобто в нас все ще попереду. Це одночасно і стрьомно, і кайфово.

Які зміни я вангую: - Вже зараз продукти змагаються у кого кращий UI та шукають свою вузьку нішу, де конкурентам буде складно скопіювати продукт. Тож цінуватимуться дизайнери з сильними UI-скілами, візією та світчери з домена цього продукту. Наприклад, лікар, що перейшов у дизайн, буде ціннішим для healthtech, ніж дизайнер з роками досвіду в з іншого домену, бо лікар матиме більше контексту і тому будуватиме сильніші продуктові гіпотези. - Частиною брендінгу стане відмова від AI. У техпідтримці відмова від AI означатиме для бренду: ми так цінуємо кожного користувача, що виділяємо окрему людину на вирішення проблеми. У графічному дизайні — ми унікальні, тому наймаємо топового графдизайнера, аби він створив щось крафтове. У контенті в самому продукті буде використовуватись менше AI, якщо хочеться показати, що ви робите щось справжнє: у вас реальні лікарі, реальне обладнання, реальна експертиза. Це все про преміальність. - Великі сервіси будуть монетизуватись за допомогою додавання фільтру «Без AI». Людям вже набридає бачити згенерований контент, і вони будуть готові платити, аби не бачити AI. Тут не на 100% певна у здогадці, бо вважаю, багато хто платив би Instagram, аби не бачити рекламу. Але такої моделі монетизації не створили. Всі ці думки не претендують на істину, якщо що. Цікаво почути як ви бачите майбутнє.

Чи з АІ тепер кожен — дизайнер? Бачу, що зараз багато продакт менеджменту дизайнить з АІ. Часто одразу видає нагенерене у продакшн, в обхід дизайнерів. Але чи це хороший підхід для продукту? Плюси: - гіпотези тестуються швидше. - якщо в культурі компанії до цього був формат: менеджер каже дизайнеру що треба й дизайнер просто виконавець — новий підхід є зручнішим. Мінуси: - більше оверінженірингу. АІ легко додає зайві фічі, які здаються корисними, але не завжди такими є. - зникає критичний погляд на дизайн. Вже нема того, хто дивиться на рішення збоку і бачить загальну картину. - з’являється ефект Ікеа. Той дизайн, що зробила ця людина автоматично їй здається кращим, ніж воно є насправді. Гадаю, тут ризик не в самому АІ, а що прибирається роль людини, що фільтрує і структурує рішення. Цікаво буде подивитись, у що це переросте через рік-два. А у вас в компанії вже є такі процеси або спроби обходити дизайн через АІ?

До обіду https://youtu.be/RJjl1TwyfWM?si=zP6XZA8K58pwfqkT

Стадії розвитку дизайнера На лекції Вови Смірнова я побачила схему росту дизайнера. Той скріншот втрачено, але відтворено по памʼяті. 👶 Дитина — все цікаво, все нове, фокус: подобається / не подобається. 🧑‍🎓 Підліток — залежить від авторитетів, починає бачити свої прогалини. ↪️ Тут найчастіше виникає бажання піти з професії. 🧓 Дорослий — тут дизайнер або виходить з професії, або переформатовує її під себе. 👨‍🦳 Старець — знає свою частину, і не бажає вивчати щось нове. Хоче, аби всі від нього відчепились і давали робити те, що він добре вміє. Не писала у які роки який період наступає. Дизайнер може стати старцем хоч на 3 рік роботи, хоч на 30-й. Може зі старця перейти назад у дорослого, якщо віднайде пристрасть до професії. З одного на інший рівень допомагає пройти переосмислення роботи та оточення. Тому якщо ви хочете перестрибнути до рівня дорослого швидше, варто аж зараз написати тому, на кого ви хочете рівнятися, і попросити поради як рухатись далі.

Дизайн-університети Є відчуття, що те, що ми вчилися дизайну самостійно або на курсах на кшталт Projector, дало нам хорошу базу. Але річ у тому, що цифровому дизайну дай Боже кілька десятків років, і досі немає інституту, який би чітко казав: ось це добре, а ось це — ні. Бери оцей підхід, і буде тобі успіх. Архітектурі — 5 тисяч років. Зараз є рух, що люди важливіші за машини, а будівлю треба проєктувати з урахуванням контексту, не у вакуумі і тому подібне. Береш ці принципи, створюєш дизайн на їх основі і велика вірогідність, що ти створиш щось чудове. Є принцип — є впевненість. Зміни у підходах стаються не часто і тривають 10 років. Програмуванню — приблизно 80 років. Тут є загальні підходи як найоптимальніше написати код і за великим рахунком головне — аби працювало, не мало багів і виконувало продуктову задачу. З приходом АІ змінюються процеси і програмісти теж нервують. Дизайну інтерфейсів — кілька десятків років і здебільшого люди навчаються смостійно. Тому тут принципи перекочували з продуктового дизайну, доповнюється дизайн-підходами продуктів-гігантів. Тому тут здебільшого ти береш що працює в іншій успішній компанії й копіюєш собі. Що глобально не є ґрунтовним підходом до дизайну. У предметного дизайну був університет Баухаус, який заклав основу підходу до дизайну. В Україні інтерфейсному дизайну лише нещодавно почали вчити в Київському американському університеті. Гадаю, саме через це зʼявляється це дивне відчуття, що ти ніби не довчився. Не тому, що ти поганий дизайнер, а тому що в професії ще немає стабільності, на яку можна спертися, а й професія настільки динамічна, що твої знання можуть бути застарілі вже за декілька років. Хто знає викладачів з Київського американського університету — напишіть у коментарях. Цікаво ж.