МАРШАЛОК

Економічна криза на болотах остаточно перемогла — економити почали навіть на «святому» — бухлі Падіння офіційного споживання алкоголю до рівня 1997-1998 років на росії, в країні де алкоголізм є частиною культури, може свідчити лише про одне — проблеми в економіці терористичної федерації є системними і незворотними. Нагадаю, що саме у 1998 році рашисти пережили одну із найтяжчих економічних криз у власній історії. Тільки одне і вчергове хочеться додати - лише колапс економіки здатен змусити рашистів задуматися над завершенням цього божевілля.

Крізіса нет, но ви держітесь або як у кацапів #всьо_ідьот_по_плану. Сьогодні пуйло дало наказ повністю зупинити експорт дизелю, якого ще донедавна експортували близько 40% від обсягів виробництва. Якось так. Я залишаюся переконаний, що лише повний колапс економіки здатен заставити цього божевільного сісти за стіл переговорів. Все інше - ні про що…

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Памʼятайте всі, особливо вороги — так було, так є і так буде. З Днем Конституції України!

Наш аналітичний зріз Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Сподіваємося, що цей продукт стане корисним для всіх, хто викладає, навчається, аналізує і працює у сфері публічних фінансів, бюджету, а також для всіх, хто цікавиться тим, як житимуть українці в майбутньому. Тож читайте, коментуйте, користуйтеся.

Єврокомісія оголосила про виділення Україні €3,2 млрд першого траншу в межах великого кредитного пакета на €90 млрд. Урсула фон дер Ляєн назвала це «європейською солідарністю в дії». Важливий нюанс: за даними Euractiv, із першого траншу прибрали раніше заплановані €5,9 млрд на дрони. Причина — технічні питання контролю за використанням коштів, якщо комплектуючі закуповуються поза ЄС або Україною. Тому перший платіж піде не на оборонні закупівлі, а на бюджетну підтримку. Для України це все одно критично: такі кошти допомагають закривати поточні видатки держави, зменшують тиск на внутрішні запозичення і дають уряду більше простору для фінансування війни без додаткової дестабілізації бюджету. Оборонний компонент, за повідомленнями, не знято з порядку денного: Єврокомісія має оголосити окремий наступний транш для покриття оборонних потреб Києва.

Новий випуск «Ukraine Risk Matrix» — ІІ квартал 2026 🎉 KSE Institute опублікував новий випуск Ukraine Risk Matrix – квартального аналітичного продукту про ключові ризики для економіки та стійкості України під час війни. 🔎 Дослідження охоплює 12 ризиків у чотирьох напрямах: реальна економіка, макрофінансова стабільність, зовнішня стабільність і внутрішня стабільність. Кожен ризик оцінюється за шкалою від 1 до 5 – залежно від того, наскільки ймовірним він є і наскільки серйозними можуть бути його наслідки. ✅ Ключові висновки: - У ІІ кварталі 2026 року оцінки кількох важливих ризиків для України знизилися. - Розблокування Ukraine Support Loan дозволило знизити ризик для фіскальної ситуації та виконання бюджету з високого до помірного, а ризик для зовнішнього фінансування – з помірного до низького. - Знижено оцінку геополітичних ризиків і війни з дуже високого/критичного рівня до високого. - Найважливішим джерелом ризиків і надалі залишається руйнування критичної інфраструктури. 🔗 Повна версія – за посиланням

Бюджетний барометр за травень 2026 🤔Що відбулося з бюджетом у травні? 📍Чи виконаний план доходів за основними податками? 📍Чи достатньо було міжнародної підтримки? 📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці? Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за травень 2026 року

рашистська орда перевершила навіть сталінських катів. Ті зривали хрести й робили з храмів склади. путінські потвори б’ють по Святинях ракетами. Києво-Печерська лавра — місце, яке не змогла знищити навіть монголо-татарська орда, опинилося під ракетним обстрілом рашистських нелюдів. Горітимете в пеклі. І дуже скоро.

Як і очікувалося, черговий перегляд програми МВФ для України завершився успішно. Сторони знайшли компроміс щодо одного з найбільш чутливих питань — закону про оподаткування посилок. Його ухвалення дозволили перенести на пізніше, до липня, що зняло ключову перешкоду для погодження перегляду програми. У результаті Україна отримала шлях до чергового траншу — майже 700 млн доларів після схвалення рішення Правлінням МВФ. Тобто маємо прагматичне рішення: програма з МВФ рухається далі, фінансування не блокується, а складне політичне питання переноситься в часі.

До речі, мало хто звернув увагу, але в цьому законі є ще одна важлива норма - зниження ставки оподаткування доходу фізичної особи від здавання нерухомого майна в оренду з 18% до 5%. Але є важливий нюанс: знижена ставка застосовуватиметься лише тоді, коли майно здається в оренду через цифрові платформи. Тобто фактично йдеться про легальну, прозору модель орендних відносин і в межах передбачених цим законом лімітах. Як на мене, це доволі позитивна історія. Сьогодні значна частина ринку оренди житла перебуває в тіні: багато власників здають нерухомість без офіційних договорів, зокрема через відносно високе податкове навантаження. Зниження ставки може зробити легальне оформлення оренди більш прийнятним для власників житла. Відповідно, є підстави очікувати певної детінізації ринку оренди та збільшення обсягу офіційно задекларованих доходів.

Мене точно будуть хейтити, але цей пост я напишу саме ось так: Ну шо там, податкові ухилянти-бізнессмени, - ера OLX-бізнесменів і таксистів-нелегалів підійшла до завершення 😎? Нарешті! 🔥

Уряд оновив макропрогноз на 2027-2029 роки. Основна логіка документа: економіка поступово відновлюватиметься, але темпи цього відновлення суттєво залежать від безпекової ситуації, енергетики, міграції та зовнішнього фінансування. За базовим сценарієм реальний ВВП має зрости на 4,5% у 2027 році, 5,3% у 2028 році та 6,7% у 2029 році. У середньому це 5,5% на рік. За альтернативним сценарієм динаміка слабша: 1,3% у 2027 році, 4,1% у 2028 році та 5,0% у 2029 році. Це означає, що різниця між сценаріями насамперед пов’язана з припущеннями щодо тривалості війни, стану енергосистеми, повернення мігрантів і темпів відновлення виробництва. Інфляція поступово знижуватиметься, але залишатиметься відчутною для домогосподарств. За базовим сценарієм споживча інфляція становитиме 8,9% у 2027 році, 6,9% у 2028 році та 5,1% у 2029 році. За альтернативним сценарієм - 8,0%, 8,2% і 5,9% відповідно. Зарплати зростатимуть швидше за інфляцію, але без різкого покращення рівня життя. У 2026 році середньомісячна зарплата прогнозується на рівні 30 088 грн, а її реальне зростання - 7,4%. У 2027-2029 роках реальна зарплата, за базовим сценарієм, зростатиме в середньому на 5,6% щороку, за альтернативним - на 4,6%. Висновок: прогноз передбачає поступове економічне відновлення, помірне зниження інфляції та зростання реальних зарплат. Але ключове питання - не лише темпи ВВП, а якість цього зростання: чи трансформується воно у вищу купівельну спроможність, адекватні соціальні стандарти та стійкі доходи домогосподарств.

Нехай сила Духа Святого зміцнює нашу Україну, мудрість Бога Отця веде її праведним шляхом, а любов Сина Божого наповнює наші серця вірою, милосердям і надією. Нехай віра єднає нас, благодать оберігає, а Господь веде Україну до перемоги й миру. Зі святом, друзі!

Ура, ето «победа»… А шо там кажуть ваші кацапські експортери, наприклад нафти? Ревальвація деревʼяного в парі зі щоденними санкціями наших Воїнів роблять дуже корисні справи… Але є нюанс, як казав класик… А саме, якщо при курсі 100 та ціні нафти $100, кацапи отримали б 10 тис деревʼяних, то за курсу 70 - лише 7 тис. Якась така арифметика.

Рада ратифікувала кредитну угоду з ЄС щодо надання Україні до €90 млрд. І це справді важливий сигнал: партнери закладають довгострокову фінансову рамку підтримки України, зокрема для оборони, ОПК і бюджетної стійкості. Але є важливий нюанс: гроші не падають автоматично. Так, це додає впевненості у фінансовій стійкості держави. Але всі зобов’язання, які Україна має виконувати перед партнерами, ніхто не скасовував. Реформи, інституційна спроможність, прозорість, належне управління публічними фінансами — усе це залишається умовою довіри. Тому висновок простий: новина чудова, але розслаблятися не можна. Щоб ці кошти справді працювали на оборону, бюджет і стійкість країни, Україна має виконувати взяті зобов’язання. Бо інакше навіть погоджене фінансування можна не отримати.

Нарешті Україна заходить у нову велику фінансову рамку з ЄС - на €90 млрд. Сьогодні Урсула фон дер Ляєн повідомила, що підписала меморандум про надання Україні цих коштів. А вже завтра, 28 травня, Верховна Рада має ратифікувати меморандум і кредитну угоду з ЄС. І це справді надважливе рішення. €90 млрд - це не просто черговий пакет допомоги. Це довгострокова фінансова рамка, яка має дати Україні головне - бюджетну передбачуваність у війні. Йдеться про ресурс для оборони, соціальних видатків, покриття дефіциту та збереження макрофінансової стійкості держави. Фактично ЄС фіксує свою участь у фінансуванні України не на місяць чи квартал, а на роки вперед. Тепер ключове - ратифікація, запуск механізму і швидкий перший транш. Завтра у Раді буде справді важливе голосування.

Міграція і хейт - чому тут щось не так з індусами? Дискусія про ймовірне залучення трудових мігрантів, зокрема індусів, в Україну раптом викликала якийсь абсолютно непропорційний шквал емоцій, хейту й відверто дивних реакцій. І якщо чесно - це виглядає дуже показово. Бо ще кілька років тому нікого особливо не турбували тисячі іноземних студентів з Індії, Африки чи Близького Сходу, які навчалися в наших університетах. Навпаки - тоді всі чудово розуміли економічну логіку: вони привозили валюту, платили за навчання, орендували житло, споживали товари й послуги, підтримували економіку міст і університетів. І тоді це чомусь було абсолютно “нормально”. Сьогодні ж Україна входить у фазу дуже серйозної структурної трудової кризи. І це вже не теоретична проблема “десь на майбутнє”. Це вже реальність. Мільйони людей виїхали. Частина не повернеться. Економіка поступово відновлюватиметься. Бізнесу потрібні будуть руки. Державі - платники податків. Підприємствам - працівники. А системі - люди, які створюють додану вартість. І тут важливо зрозуміти базову річ: трудовий мігрант - це не лише “робоча сила”. Це: виробництво, споживання, податки, попит на житло, розвиток сервісів, обіг грошей в економіці, підтримка пенсійної та бюджетної системи. Це базові правила функціонування економіки. Особливо для країни, яка одночасно: веде війну, має демографічну кризу, стикається з дефіцитом кадрів, і хоче рости економічно після війни. Бо правда в тому, що після війни ми будемо конкурувати за людей. І не лише за своїх громадян, а й за глобальний трудовий ресурс. Так працює сучасний світ. Але замість спокійної економічної дискусії ми раптом бачимо хвилю дуже агресивного інформаційного шуму, емоцій і страшилок. Причому часто без жодного аналізу цифр, потреб ринку праці чи демографії. І от тут виникає дуже неприємне відчуття. Бо це все надто схоже на класичне рашистське ІПСО: посіяти страх, розігнати тему “заміщення населення”, поляризувати суспільство, зірвати будь-яку раціональну дискусію, і головне - бити по майбутньому економічному відновленню України. Бо сильна економіка після війни - це те, чого рашисти бояться не менше за нашу армію. І найіронічніше в цій історії те, що багато країн, які сьогодні є економічно потужними, проходили через великі міграційні хвилі: США, Канада, Німеччина, Польща, Велика Британія. Бо економіка дуже прагматична штука. Якщо є дефіцит праці - ринок шукає людей. Якщо країна хоче рости - їй потрібен людський капітал. Звісно, тут потрібна нормальна державна політика: контроль, правила, інтеграція, безпекові механізми, регулювання ринку праці, пріоритет для українців. Але заперечувати саму проблему дефіциту людей - це просто заперечувати реальність. І найгірше, що ми можемо зробити зараз - це дозволити емоціям та інформаційним маніпуляціям зруйнувати тверезу економічну логіку. Бо після війни Україні потрібна буде не лише зброя. Україні потрібні будуть люди, економіка і розвиток.

Вишиванка…🇺🇦✨ Код - Українець!

Податкові надходження загального фонду держбюджету: квітень 2026 У квітні податкові надходження перевищили план на 3,8 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, показники імпортного ПДВ, який забезпечив найбільше перевиконання через стабільно високу вартість нафтопродуктів. На вартість пального продовжує впливати військово-політична невизначеність на Близькому Сході. Надходження від податку на прибуток також перевищили очікування. Імовірно, це пов’язано з тим, що частина платників здійснила сплату ще у квітні, не очікуючи завершення граничного строку сплати податку за І квартал. ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат. Водночас план по внутрішньому ПДВ, акцизам, митам не виконаний в основному через безпекові ризики та наслідки атак ворога на електроенергетику, які вплинули на ділову активність бізнесу.