МАРШАЛОК
رفتن به کانال در Telegram
Про економіку, фінанси, податки і не тільки - останні новини, аналітика, власний погляд.
نمایش بیشتر230
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
اطلاعاتی وجود ندارد7 روز
اطلاعاتی وجود ندارد30 روز
آرشیو پست ها
230
Економічна криза на болотах остаточно перемогла — економити почали навіть на «святому» — бухлі
Падіння офіційного споживання алкоголю до рівня 1997-1998 років на росії, в країні де алкоголізм є частиною культури, може свідчити лише про одне — проблеми в економіці терористичної федерації є системними і незворотними. Нагадаю, що саме у 1998 році рашисти пережили одну із найтяжчих економічних криз у власній історії.
Тільки одне і вчергове хочеться додати - лише колапс економіки здатен змусити рашистів задуматися над завершенням цього божевілля.
230
Крізіса нет, но ви держітесь або як у кацапів #всьо_ідьот_по_плану.
Сьогодні пуйло дало наказ повністю зупинити експорт дизелю, якого ще донедавна експортували близько 40% від обсягів виробництва.
Якось так.
Я залишаюся переконаний, що лише повний колапс економіки здатен заставити цього божевільного сісти за стіл переговорів. Все інше - ні про що…
230
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Памʼятайте всі, особливо вороги — так було, так є і так буде.
З Днем Конституції України!
230
Наш аналітичний зріз Бюджетної декларації на 2027–2029 роки.
Сподіваємося, що цей продукт стане корисним для всіх, хто викладає, навчається, аналізує і працює у сфері публічних фінансів, бюджету, а також для всіх, хто цікавиться тим, як житимуть українці в майбутньому.
Тож читайте, коментуйте, користуйтеся.
230
Поки писав цей пост, кошти уже надійшли до бюджету.
Оперативність - запорука ефективності! 😎
230
Єврокомісія оголосила про виділення Україні €3,2 млрд першого траншу в межах великого кредитного пакета на €90 млрд. Урсула фон дер Ляєн назвала це «європейською солідарністю в дії».
Важливий нюанс: за даними Euractiv, із першого траншу прибрали раніше заплановані €5,9 млрд на дрони. Причина — технічні питання контролю за використанням коштів, якщо комплектуючі закуповуються поза ЄС або Україною.
Тому перший платіж піде не на оборонні закупівлі, а на бюджетну підтримку. Для України це все одно критично: такі кошти допомагають закривати поточні видатки держави, зменшують тиск на внутрішні запозичення і дають уряду більше простору для фінансування війни без додаткової дестабілізації бюджету.
Оборонний компонент, за повідомленнями, не знято з порядку денного: Єврокомісія має оголосити окремий наступний транш для покриття оборонних потреб Києва.
230
Repost from Ваші Гроші
Новий випуск «Ukraine Risk Matrix» — ІІ квартал 2026
🎉 KSE Institute опублікував новий випуск Ukraine Risk Matrix – квартального аналітичного продукту про ключові ризики для економіки та стійкості України під час війни.
🔎 Дослідження охоплює 12 ризиків у чотирьох напрямах: реальна економіка, макрофінансова стабільність, зовнішня стабільність і внутрішня стабільність. Кожен ризик оцінюється за шкалою від 1 до 5 – залежно від того, наскільки ймовірним він є і наскільки серйозними можуть бути його наслідки.
✅ Ключові висновки:
- У ІІ кварталі 2026 року оцінки кількох важливих ризиків для України знизилися.
- Розблокування Ukraine Support Loan дозволило знизити ризик для фіскальної ситуації та виконання бюджету з високого до помірного, а ризик для зовнішнього фінансування – з помірного до низького.
- Знижено оцінку геополітичних ризиків і війни з дуже високого/критичного рівня до високого.
- Найважливішим джерелом ризиків і надалі залишається руйнування критичної інфраструктури.
🔗 Повна версія – за посиланням
230
Repost from Ваші Гроші
Бюджетний барометр за травень 2026
🤔Що відбулося з бюджетом у травні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за травень 2026 року
230
рашистська орда перевершила навіть сталінських катів. Ті зривали хрести й робили з храмів склади. путінські потвори б’ють по Святинях ракетами.
Києво-Печерська лавра — місце, яке не змогла знищити навіть монголо-татарська орда, опинилося під ракетним обстрілом рашистських нелюдів.
Горітимете в пеклі. І дуже скоро.
230
Як і очікувалося, черговий перегляд програми МВФ для України завершився успішно.
Сторони знайшли компроміс щодо одного з найбільш чутливих питань — закону про оподаткування посилок. Його ухвалення дозволили перенести на пізніше, до липня, що зняло ключову перешкоду для погодження перегляду програми.
У результаті Україна отримала шлях до чергового траншу — майже 700 млн доларів після схвалення рішення Правлінням МВФ.
Тобто маємо прагматичне рішення: програма з МВФ рухається далі, фінансування не блокується, а складне політичне питання переноситься в часі.
230
До речі, мало хто звернув увагу, але в цьому законі є ще одна важлива норма - зниження ставки оподаткування доходу фізичної особи від здавання нерухомого майна в оренду з 18% до 5%.
Але є важливий нюанс: знижена ставка застосовуватиметься лише тоді, коли майно здається в оренду через цифрові платформи. Тобто фактично йдеться про легальну, прозору модель орендних відносин і в межах передбачених цим законом лімітах.
Як на мене, це доволі позитивна історія. Сьогодні значна частина ринку оренди житла перебуває в тіні: багато власників здають нерухомість без офіційних договорів, зокрема через відносно високе податкове навантаження.
Зниження ставки може зробити легальне оформлення оренди більш прийнятним для власників житла. Відповідно, є підстави очікувати певної детінізації ринку оренди та збільшення обсягу офіційно задекларованих доходів.
230
Мене точно будуть хейтити, але цей пост я напишу саме ось так:
Ну шо там, податкові ухилянти-бізнессмени, - ера OLX-бізнесменів і таксистів-нелегалів підійшла до завершення 😎?
Нарешті! 🔥
230
Уряд оновив макропрогноз на 2027-2029 роки. Основна логіка документа: економіка поступово відновлюватиметься, але темпи цього відновлення суттєво залежать від безпекової ситуації, енергетики, міграції та зовнішнього фінансування.
За базовим сценарієм реальний ВВП має зрости на 4,5% у 2027 році, 5,3% у 2028 році та 6,7% у 2029 році. У середньому це 5,5% на рік.
За альтернативним сценарієм динаміка слабша: 1,3% у 2027 році, 4,1% у 2028 році та 5,0% у 2029 році. Це означає, що різниця між сценаріями насамперед пов’язана з припущеннями щодо тривалості війни, стану енергосистеми, повернення мігрантів і темпів відновлення виробництва.
Інфляція поступово знижуватиметься, але залишатиметься відчутною для домогосподарств.
За базовим сценарієм споживча інфляція становитиме 8,9% у 2027 році, 6,9% у 2028 році та 5,1% у 2029 році. За альтернативним сценарієм - 8,0%, 8,2% і 5,9% відповідно.
Зарплати зростатимуть швидше за інфляцію, але без різкого покращення рівня життя.
У 2026 році середньомісячна зарплата прогнозується на рівні 30 088 грн, а її реальне зростання - 7,4%. У 2027-2029 роках реальна зарплата, за базовим сценарієм, зростатиме в середньому на 5,6% щороку, за альтернативним - на 4,6%.
Висновок: прогноз передбачає поступове економічне відновлення, помірне зниження інфляції та зростання реальних зарплат. Але ключове питання - не лише темпи ВВП, а якість цього зростання: чи трансформується воно у вищу купівельну спроможність, адекватні соціальні стандарти та стійкі доходи домогосподарств.
230
Нехай сила Духа Святого зміцнює нашу Україну, мудрість Бога Отця веде її праведним шляхом, а любов Сина Божого наповнює наші серця вірою, милосердям і надією.
Нехай віра єднає нас, благодать оберігає, а Господь веде Україну до перемоги й миру.
Зі святом, друзі!
230
Ура, ето «победа»…
А шо там кажуть ваші кацапські експортери, наприклад нафти?
Ревальвація деревʼяного в парі зі щоденними санкціями наших Воїнів роблять дуже корисні справи…
Але є нюанс, як казав класик…
А саме, якщо при курсі 100 та ціні нафти $100, кацапи отримали б 10 тис деревʼяних, то за курсу 70 - лише 7 тис. Якась така арифметика.
230
Рада ратифікувала кредитну угоду з ЄС щодо надання Україні до €90 млрд.
І це справді важливий сигнал: партнери закладають довгострокову фінансову рамку підтримки України, зокрема для оборони, ОПК і бюджетної стійкості.
Але є важливий нюанс: гроші не падають автоматично.
Так, це додає впевненості у фінансовій стійкості держави. Але всі зобов’язання, які Україна має виконувати перед партнерами, ніхто не скасовував. Реформи, інституційна спроможність, прозорість, належне управління публічними фінансами — усе це залишається умовою довіри.
Тому висновок простий:
новина чудова, але розслаблятися не можна.
Щоб ці кошти справді працювали на оборону, бюджет і стійкість країни, Україна має виконувати взяті зобов’язання. Бо інакше навіть погоджене фінансування можна не отримати.
230
Нарешті Україна заходить у нову велику фінансову рамку з ЄС - на €90 млрд.
Сьогодні Урсула фон дер Ляєн повідомила, що підписала меморандум про надання Україні цих коштів. А вже завтра, 28 травня, Верховна Рада має ратифікувати меморандум і кредитну угоду з ЄС.
І це справді надважливе рішення.
€90 млрд - це не просто черговий пакет допомоги.
Це довгострокова фінансова рамка, яка має дати Україні головне - бюджетну передбачуваність у війні.
Йдеться про ресурс для оборони, соціальних видатків, покриття дефіциту та збереження макрофінансової стійкості держави.
Фактично ЄС фіксує свою участь у фінансуванні України не на місяць чи квартал, а на роки вперед.
Тепер ключове - ратифікація, запуск механізму і швидкий перший транш.
Завтра у Раді буде справді важливе голосування.
230
Міграція і хейт - чому тут щось не так з індусами?
Дискусія про ймовірне залучення трудових мігрантів, зокрема індусів, в Україну раптом викликала якийсь абсолютно непропорційний шквал емоцій, хейту й відверто дивних реакцій. І якщо чесно - це виглядає дуже показово.
Бо ще кілька років тому нікого особливо не турбували тисячі іноземних студентів з Індії, Африки чи Близького Сходу, які навчалися в наших університетах. Навпаки - тоді всі чудово розуміли економічну логіку:
вони привозили валюту,
платили за навчання,
орендували житло,
споживали товари й послуги,
підтримували економіку міст і університетів.
І тоді це чомусь було абсолютно “нормально”.
Сьогодні ж Україна входить у фазу дуже серйозної структурної трудової кризи. І це вже не теоретична проблема “десь на майбутнє”. Це вже реальність.
Мільйони людей виїхали.
Частина не повернеться.
Економіка поступово відновлюватиметься.
Бізнесу потрібні будуть руки.
Державі - платники податків.
Підприємствам - працівники.
А системі - люди, які створюють додану вартість.
І тут важливо зрозуміти базову річ:
трудовий мігрант - це не лише “робоча сила”.
Це:
виробництво,
споживання,
податки,
попит на житло,
розвиток сервісів,
обіг грошей в економіці,
підтримка пенсійної та бюджетної системи.
Це базові правила функціонування економіки.
Особливо для країни, яка одночасно:
веде війну,
має демографічну кризу,
стикається з дефіцитом кадрів,
і хоче рости економічно після війни.
Бо правда в тому, що після війни ми будемо конкурувати за людей. І не лише за своїх громадян, а й за глобальний трудовий ресурс. Так працює сучасний світ.
Але замість спокійної економічної дискусії ми раптом бачимо хвилю дуже агресивного інформаційного шуму, емоцій і страшилок. Причому часто без жодного аналізу цифр, потреб ринку праці чи демографії.
І от тут виникає дуже неприємне відчуття.
Бо це все надто схоже на класичне рашистське ІПСО:
посіяти страх,
розігнати тему “заміщення населення”,
поляризувати суспільство,
зірвати будь-яку раціональну дискусію,
і головне - бити по майбутньому економічному відновленню України.
Бо сильна економіка після війни - це те, чого рашисти бояться не менше за нашу армію.
І найіронічніше в цій історії те, що багато країн, які сьогодні є економічно потужними, проходили через великі міграційні хвилі: США, Канада, Німеччина, Польща, Велика Британія.
Бо економіка дуже прагматична штука.
Якщо є дефіцит праці - ринок шукає людей.
Якщо країна хоче рости - їй потрібен людський капітал.
Звісно, тут потрібна нормальна державна політика:
контроль,
правила,
інтеграція,
безпекові механізми,
регулювання ринку праці,
пріоритет для українців.
Але заперечувати саму проблему дефіциту людей - це просто заперечувати реальність.
І найгірше, що ми можемо зробити зараз - це дозволити емоціям та інформаційним маніпуляціям зруйнувати тверезу економічну логіку.
Бо після війни Україні потрібна буде не лише зброя.
Україні потрібні будуть люди, економіка і розвиток.
230
Repost from Ваші Гроші
Податкові надходження загального фонду держбюджету: квітень 2026
У квітні податкові надходження перевищили план на 3,8 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, показники імпортного ПДВ, який забезпечив найбільше перевиконання через стабільно високу вартість нафтопродуктів. На вартість пального продовжує впливати військово-політична невизначеність на Близькому Сході.
Надходження від податку на прибуток також перевищили очікування. Імовірно, це пов’язано з тим, що частина платників здійснила сплату ще у квітні, не очікуючи завершення граничного строку сплати податку за І квартал.
ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат.
Водночас план по внутрішньому ПДВ, акцизам, митам не виконаний в основному через безпекові ризики та наслідки атак ворога на електроенергетику, які вплинули на ділову активність бізнесу.
