𝖆𝖗𝖘 𝖒𝖊𝖉𝖎𝖈𝖎𝖓𝖆

Почитала “Time To Inject Some Contrast into the Nephrotoxicity Debate” авторів Nans Florens та Julien Demiselle: Контраст-індукована нефропатія тривалий час вважалася частою причиною гострого пошкодження нирок після введення контрасту, але сучасні дані ставлять це під сумнів. ! Автори наголошують, що багато старих досліджень: не мали контрольних груп; переоцінювали токсичність контрасту; плутали асоціацію з причинністю. Сучасні великі дослідження показують, що: ризик нефротоксичності від сучасних низькоосмолярних контрастів значно менший, ніж вважалося раніше; підвищення креатиніну після КТ часто пов’язане не з контрастом, а із тяжкістю стану пацієнта. Найвищий ризик залишається у пацієнтів із: - тяжкою хронічною хворобою нирок; - цукровим діабетом; - сепсисом; - гемодинамічною нестабільністю. Автори критикують надмірний страх перед контрастом, тому що: через уникнення контрастних досліджень пацієнти можуть не отримати потрібну діагностику; затримка КТ або ангіографії інколи шкодить більше, ніж потенційний ризик для нирок. Профілактика повинна бути раціональною: - адекватна гідратація залишається головним методом; ? користь N-ацетилцистеїну та інших «нефропротекторів» сумнівна; не потрібно перебільшувати ризики у пацієнтів із нормальними нирками.