NEZLAMNA

💔Удова захисника прийшла на його могилу, аби дізнатися стать їхньої майбутньої дитини. "У кожного своє гендер-паті", - написала жінка. bbc_ua

Дівчину на фото звуть Олександра Лавриненко. Позивний «Гайка» — її друге ім’я в роботі Олександра — старший інспектор управління вибухотехнічної служби поліції Миколаївщини. Вона єдина жінка в команді поліцейських вибухотехніків області. У лавах поліції служить вже чотири роки. До цього працювала кінологом та мала досвід виховання собак за напрямом пошуку людей та вибухових матеріалів. Наразі поліцейська працює над розміновуванням деокупованих територій Миколаївщини💥 Кожен виклик — це небезпека, розповідає Гайка:

«Важливо, щоб страх не затуманював твій розум. Ти повинен розуміти, що ти робиш, дотримуватися певних алгоритмів та заходів безпеки»

Ми тут, щоби нагадати: звичні речі та рутина можуть підтримати нас у складні часи. «Рутина, робота — те, що прив’язує тебе до нормальності. Те, що повертає до відчуття самого себе. (…) Щоденні дії, які ти робиш: і твоя робота, і твоя зв’язаність, твоє спілкування з іншими людьми, підтримання нормальності фізичного, ментального, духовного, інтелектуального спілкування — це видається мені важливим. Це про стійкість. Принаймні це про те, як я тримаюсь», — каже Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка, культурологиня, публічна інтелектуалка на заході «Осмислення. Цінності та історії стійкості». Немає універсальної інструкції стійкості, яку можна виконати, щоби вона почала працювати для твого ментального здоров’я. Її треба віднайти для себе самостійно. Просто дивися відео. Ти зрозумієш, що робити 👋

🥀Львів попрощався з парамедикинею "Госпітальєрів" Іриною Цибух із позивним "Чека" Захисниця, журналістка, громадська діячка та волонтерка загинула 29 травня, коли на Харківському напрямку її екіпаж підірвався на міні. 1 червня вона мала б відсвяткувати свій 26-й День народження. 🕯️Безмежна вдячність і світла памʼять Тобі, Захиснице!

🥀Висловлюємо співчуття рідним з приводу трагічної загибелі 20-річної Олександри Олещук 2 червня близько 20:40 на пірсі в Одесі морська хвиля збила дівчину з ніг та вона впала в море. Пошуки поліцейської тривали майже три доби. Сьогодні її тіло виявили водолази ДСНС неподалік місця трагедії. Олександра Олещук у квітні 2023 року закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ та була призначена на посаду дільничного офіцера поліції Рівненського РУП. Вічна пам'ять...🕯️

💔Слідча Мар’яна Чечелюк з Маріуполя втратила дитину в полоні Про це вона написала в Instagram. Захисниця Маріуполя повернулася з полону 31 травня і очікувала зустріти на волі свого коханого. Але дізналася, що чоловік досі в полоні. Владислав Андріанов – боєць полку «Азов». Він пережив теракт в Оленівці, а торік росіяни «засудили» його до 25 років колонії. На своїх сторінках в соцмережах Мар’яна Чечелюк опублікувала відео з коханим. Повідомила, що втратила дитину в полоні.

«Це було його останнє бажання на заводі, перед виходом в бій, щоб залишити поруч зі мною свою копію»

написала у відповідь на коментар Мар’яна.

Чисельність жінок, які боронять країну, щоденно зростає. Відповідно й чисельність військовослужбовиць, які повертатимуться додому ветеранками й адаптуватимуться до цивільного життя з часом тільки зростатиме. Адаптація ветеранів/-ок після повернення із зони бойових дій – це тривалий і складний шлях, на якому потрібно давати лад фізичним та психологічним травмам. Хибні уявлення про соціальні ролі та обовʼязки жінок у суспільстві значно ускладнюють цю задачу. Відсутність розуміння та поваги у спілкуванні з боку цивільних можуть не тільки боляче образити, але значно ускладнити процес віднаходження свого місця у цивільному житті. Ветеранки Катерина Приймак та Юлія Кіріллова, які очолюють Жіночий Ветеранський Рух, діляться власним досвідом, вартим поваги. Памʼятаймо про ці «червоні прапорці» у спілкуванні з чинними військовослужбовицями та ветеранками.

💔 Ярослава Шевцова відкрила у Вінниці кав'ярню у пам'ять про загиблого коханого Олександра Коломійця Заклад має назву «Simba» – саме такий позивний був у військового. Ярослава та Олександр з першого дня знайомства зрозуміли, що знайшли один в одному те, що шукали все життя. Він за освітою був фізкультурником, якийсь час працював у Польщі. Брав участь в АТО. Жінка – фітнес-тренерка. Родом з Луганщини. Там мала дім і власну фітнес-студію. Переїхала, рятуючись від війни. Деякий час мешкала у Франції. Виховує сина від першого шлюбу. З Олександром відчувала себе у повній безпеці. Закохані хотіли почати власну справу та одружитися.

«Наша історія кохання дуже романтична, наповнена любовʼю та теплими емоціями! Можна писати книгу про наші почуття і те, як ми поважали один одного. Саша був людиною, на яку можна завжди розраховувати. Я його знаю і з іншої сторони: ніжного, вірного, щирого. Він заполонив моє серце навіки»

розповіла Ярослава Шевцова. Після втрати коханого жінка шукала нові сенси в житті та спосіб зберегти пам'ять про Олександра. Як виявилося, Юлія Картавенко, яку вона тренувала, зі своїм чоловіком Денисом теж мріяла про власний заклад. Жінки об'єднали зусилля і з допомогою рідних та друзів відкрили сонячну кав'ярню.

Українські медичні сестри та брати – ті, хто своє професійне життя присвячує людям і виконує одну з найпочесніших місій – рятує життя. На фронті, у прифронтових лікарнях і медзакладах усієї нашої країни. Цілодобово, під обстрілами, сигналами тривоги вони віддають усі сили й турботу. Дякую кожній і кожному з вас за надзвичайно цінну роботу для наших воїнів і цивільних! Фото: Міністерство охорони здоров’я України, Evgeniy Maloletka, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», Serhii Korovayny for WSJ, Суспільне Новини, Суспільне Вінниця, Командування Медичних сил Збройних Сил України.