Психолог на зв‘язку

🩲 «Правило трусиків»: обовʼязкова розмова, щоб захистити дитину Батькам часто хочеться вірити, що їхню дитину омине будь-яка небезпека. Саме тому говорити про сексуальне насильство страшно. Хочеться ще трохи почекати. Здається, що дитина «ще маленька» і така розмова лише налякає. Або ми віримо, що завжди будемо поряд і захистимо від небезпеки.  ❤️‍🩹 Сумна статистика в Україні свідчить: у кримінальних справах щодо дітей у понад 85% випадків кривдниками виступають дорослі, яких дитина знала та яким довіряла (родичі, знайомі, вчителі, тренери). ❗️ Утім, реальність показує: діти, які знають назви частин свого тіла, розуміють особисті кордони і знають, до кого можна звернутися по допомогу, мають більше шансів вчасно повідомити дорослим про небезпечну ситуацію (Walsh et al., 2015). ➡️ Щоб попередити ризики сексуального насильства з такою вразливою категорією, як діти, Рада Європи розробила просте правило, яке сьогодні використовують у багатьох країнах світу - «Правило трусиків». Згідно ньому, з 3-4 років ми маємо вже пояснювати дитині, що:  1️⃣ Частини тіла (зона трусиків), які закриває нижня білизна, належать тільки дитині. 2️⃣ Ніхто не має права їх торкатися, фотографувати, фільмувати чи просити дитину торкатися когось іншого. 3️⃣ Винятки є лише тоді, коли це потрібно для здоров’я або догляду: - батьки чи опікуни допомагають маленькій дитині з гігієною; - лікар проводить огляд у присутності дорослого, якому дитина довіряє. І навіть у цих ситуаціях дитині варто пояснювати, що саме зараз відбувається і чому дорослі в цей момент мають доступ до зони трусиків. 4️⃣ Якщо щось відбувається, що забороняє «Правило трусиків», терміново варто звернутися до дорослого/ої, який/а повірить, вислухає і допоможе. 🩲 «Правило трусиків» має на меті сформувати у дитини стійке уявлення: ☀️ «Моє тіло належить мені», ☀️ «Мої почуття важливі», ☀️ «Я можу сказати «ні» будь-кому», ☀️ «І завжди є дорослий, який мене вислухає». Дуже важливо формувати ці знання змалечку, адже це - перші можливості захистити наших дітей від тих, хто намагається завдати їм шкоду 🩵 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🟢 Нова класифікація темпераментів: вимір «Уникнення шкоди» Продовжуємо знайомити тебе з 4 вимірами темпераменту за Робертом Клонінгером. Тут ми писали про перший «Пошук новизни». Між обережністю та сміливістю «Уникнення шкоди» як система повʼязана з тим, наскільки уважно людина помічає потенційні небезпеки і як швидко на них реагує. 🧬 Роберт Клонінгер писав, що це пов'язано із серотоніновою та ГАМА системами, які беруть участь у регуляції настрою, тривожності, поведінки уникнення та гальмування.  ➡️ Людина з високим рівнем «уникнення шкоди» керується принципом «сім раз відмір — один відріж» і часто: - заздалегідь продумує можливі ризики; - уважно аналізує наслідки своїх рішень; - довше звикає до нових людей чи незнайомих обставин; - ретельно готується до важливих подій; - може сильніше хвилюватися перед невизначеністю. Вона першою помічає слабкі місця плану, допомагає уникнути помилок і заздалегідь готується до можливих труднощів. Наприклад, отримавши цікаву пропозицію роботи, така людина спершу уважно вивчить умови, порадиться з близькими, оцінить фінансові ризики й лише після цього ухвалить рішення.  ➡️ Натомість людина з нижчим рівнем уникнення шкоди значно легше ставиться до невизначеності: - швидше приймає рішення; - менш схильна довго зважувати всі «за» і «проти»; - частіше готова діяти навіть тоді, коли не має повної інформації; - проявляє більше спонтанності та часто ризукує. Такі люди часто допомагають команді/сім’ї рухатися вперед, не застрягаючи у нескінченному аналізі. ✳️ Cloninger et al. (1993) зазначає, що високий рівень уникнення шкоди пов'язаний із більшою психологічною вразливістю до тривожних розладів, але сам по собі не означає, що людина обов'язково зіткнеться з тривогою чи депресією. ➡️ Що робити для покращення якості життя, якщо високий рівень «уникнення шкоди»? ✅ Коли складно наважитися на зміни, не змушуй себе робити великі кроки одразу. Достатньо розділити нову справу на кілька маленьких етапів. Так мозок легше адаптувається до невизначеності. ✅ Коли довго обмірковуєш рішення, спробуй визначити для себе момент, коли інформації вже достатньо. Адже нескінченний пошук аргументів лише підтримує тривогу. ✅ Коли тривожні думки починають множити можливі небезпеки, розберися, це думка чи факт? Тут вправа, як це зробити.  ➡️ Що робити при низькому рівню «уникненні шкоди»? Хоч «сміливі мають щастя», іноді варто свідомо сповільнитися: ❓Чи все я врахував/ла?  ❓Чи достатньо інформації маю?  ❓Чи беру на себе ризик, якого можна уникнути? 💥 В умовах війни вимір «уникнення шкоди» може проявлятися значно сильніше і загострює вроджені реакції, що є цілком природньо. Люди з високим рівнем «уникнення шкоди» більш відповідально ставляться до правил безпеки, завчасно готують «тривожну валізу», продумують запасні маршрути чи план дій на випадок надзвичайної ситуації. Поряд з ними шанси на виживання точно вищі 😉  ❗️Водночас тривале життя в умовах небезпеки може спотворювати відчуття — будь-яка невизначеність сприймається як потенційна загроза. Якщо ти помічаєш це за собою, запитай себе: ❓На яку реальну загрозу я зараз реагую? ❓Чи часом я не «дую на холодну воду»? 💚 Пам’ятай, часто найкраща підтримка нервової системи — це не пошук нових гарантій безпеки, а повернення відчуття контролю над тим, що в твоїх силах сьогодні. 💚 Став реакцію, якщо помічаєш в собі цей вимір темпераменту! Хоч на високому рівні, хоч на низькому. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🫂 Твоє тіло варте уваги, любові та турботи. 🫂 Бути ніжним з собою - це прояв сили, а не слабкості. 🫂 Обійми себе зараз, додай краплинку приємності собі. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🐘 Обі́йми слона Зворушлива історія і #психологічна_вправа 🫳 Люди, які працюють зі слонами, кажуть, що обі́йми слонів — це найніжніший в світі доторк. 🫶 Ці величезні і сильні тварини «обіймаються», переплітаючи хоботи, щоб: - привітатися після розлуки або висловити радість, - заспокоїти та підтримати, коли хтось наляканий або засмучений (особливо малі слоненята), - проявити любов. ⭐️ Хобот — це унікальний орган, який містить понад 40 000 м'язів. Для порівняння, у всьому тілі людини їх трохи більше, ніж 600. Завдяки такій анатомії слон здатен виривати дерева! І водночас - підняти із землі крихітну монету або делікатно обхопити людину чи іншу тварину, не завдавши їм жодної шкоди. Якщо подивитися на цю історію як на метафору, то: 👉 До кого ти хотів/хотіла б проявити ніжність, як у слонів: коли в тебе більше сили, але ти обираєш ніжність? 👉 Хто тебе обіймає як слон? Хто сильніший/а за тебе, але ти точно знаєш, що до тебе ставлення буде з ніжністю? 🤍 Можливо, цей текст нагадає тобі про цілющу силу обіймів. Навіть для дорослих! Щодня, а не лише на свята. І тим більше в найтемніші часи. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🏖 Сум у відпустці, особливо якщо за кордоном 📨 #нам_пишуть: «Нарешті вибралися у відпустку з дітьми, і в мене весь час котяться сльози. Не розумію свій стан і чи нормально це?». 😮‍💨 Чимало людей зараз і протягом всієї війни переживають подібне. Хочеться сказати собі: «Тю, ти чого? Ось навколо все так гарно! Треба ж радіти!» 🤷‍♀️ А воно якось не радіється. Чому так? 📉 Дисоціація зменшується, як тільки ми віддаляємося від небезпеки 🫥 Класична дисоціація як клінічний симптом є частиною, яка супроводжує розлади психічного здоров’я. Це захисний механізм психіки, який «вимикає» зв'язок між думками, почуттями та реакціями на реальність. Проте вона набуває іншої форми, коли українці тривалий час живуть в хронічному стресі. Особливо, коли вимушені продовжувати будувати життя на фоні війни, постійної небезпеки життю, обстрілів, участі в бойових діях чи очікуванні рідних зі служби. 🙂 Невелика дисоціація, яка зараз є в більшості українців, дозволяє не збожеволіти та витримувати напругу усі ці роки війни. Вона має вигляд спокою, який розтікається по тілу і людина відчуває себе справді нормально тоді, коли поруч і вибухи, і руйнування, і страх смерті. Найчастіше, люди це називають «адаптація», коли все навколо вже не так вражає. 👉 Дисоціація забирає у нас гостроту почуттів та емоційних реакцій. Людина справді не відчуває так багато страху, тривоги, горя, гніву. 🚶Проте, як тільки ми рухаємося і потрапляємо в більш безпечні місця, або за кордон, то цей механізм вже не так потрібен. Тож, психіка відкриває доступ до почуттів, які було приглушено. Найчастіше, це виглядає отак: 💭 «Я живу під Києвом, у будинку. У нас немає укриття, лише підвал. Недалеко від мене ППО і гупає щоночі. Проте, я почувалася абсолютно нормально всю зиму і всю весну, були сили працювати, творити, виконувати домашні справи. Як приїхала у відпустку, то все стало в сірих тонах. Вже на кордоні, коли польські митники перевіряли документи, — відчувала це. Вони так дріб’язково чіпляються до жінки навпроти, а вона стільки всього пережила. Потім був Мілан. Усміхнені люди, смачна випічка, фестиваль. А мені все прісне. Дуже сумно, що ось всього лише за добу від мого дому живуть зовсім інше життя. А мої люди, моя сім’я, я — ми маємо жити інакше». 🫂 Якщо цей опис нагадує тебе, зверни увагу на суперечність: жінка в небезпечних умовах почувалася нормально і була працездатною, натомість в безпечному просторі починає відчувати втому, розпад, сум, гнів. ➡️ Що ж з цим робити? 1️⃣ Знати, що так може бути і не чіплятися зайвий раз до себе, чому так. 2️⃣ Дати місце і час для справжніх почуттів. 🩹 З довіреною людиною, психологом чи в щоденнику — розповісти про все це, що піднялося. 🩹 Згадати, який складний досвід був за останній час, але ти дивним чином не мала/в почуттів в той момент. 🩹 Розповісти або виписати ці спогади. 🩹 Не змушувати себе радіти. 🫶 Пам’ятай: мати можливість розморозитися і видихнути складні почуття — це теж форма відпустки. Психіка буде тобі вдячна. Які часи, такі й відпустки. Буде час і для звичайних (веселих), а зараз дай собі можливість мати різні почуття. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

👉 Інструкція з виживання для батьків підлітків і юнаків/юнок Зібрали для тебе короткі правила та ідеї в продовження вчорашньої теми. Тож, що може допомогти батькам підлітків: 1️⃣ Знати свою історію дорослішання ❓ Коли ти був/ла у підлітковому чи юнацькому віці, що тобі найбільше потрібно було від дорослих? Якщо твоє дитинство не нагадувало те, що проживає твоя дитина/діти (що дуже ймовірно), то перше, що варто зробити — це пошкодувати себе малого або себе малу, яка, можливо, не мала стільки свободи і простору. Власне вимушене швидке дорослішання не дає сил витримувати дітей. Якщо мої потреби колись не було почуто, то зараз дуже важко дати цей простір дітям. 2️⃣ Посумувати, що «мамина квіточка» вже виросла Ще недавно це було тепле, добре і прекрасне дитя. А тепер: колюче, пахуче, «здається вже геть не моє». Видихай, це теж твоє дитя. Просто такий період. Так, не простий. Так, досить довгий. Але точно скінченний. І так, це справді сумно, що та солодулька, яка ще нещодавно так потребувала тебе і тулилася, вже не хоче ні обійматися, ні нормально відписати в чаті. 3️⃣ Найбільший виклик — витримати власний гнів Інколи прям хочеться тріснути поза вуха (хоча так робити точно не треба🙃). Напруга в домі нависає як хмара. Хвилююче щось сказати, бо навіть нейтральні слова можуть викликати афективну реакцію. 🫁 Дихай глибше і обов’язково приділи час собі без дітей. Зроби все, щоб твій внутрішній контейнер емоцій мав місце на витримування. Бо саме це дуже потрібно твоїм дітям. І це набільший вклад в їхнє дорослішання — мати моральні сили залишатися поряд, не відштовхнути, не завинити, не засоромити, не злякати. А змогти бути поряд. 4️⃣ Інші дорослі — твоя опора Лише інша доросла людина може по-справжньому зрозуміти, як тобі і крізь що ти проходиш. Ідеально, звісно, якщо це другий опікун/ка (бо ви ж вдвох це дитя зробили). Проте світ буває різний, і це цілком ок заручитися підтримкою когось іншого. Це може бути: хтось з кровної рідні (батьки, сестри/брати, інші родичі), друзі, фахівці, інші батьки на програмах для батьків (навчальних семінарах або групах підтримки). Це працює найкраще, коли доросла людина скаже тобі: 🔸 «Я бачу, як ти стараєшся! Це надихає»; 🔸 «Він/вона може не сказати тобі «дякую», бо то вік такий, а я скажу: ти чудово справляєшся!»; 🔸 «Співчуваю, на тобі багато викликів зараз»; 🔸 «Якщо потрібна допомога — кажи, я допоможу». 🤍 Ми вболіваємо за тебе і шлемо найтепліші думки підтримки всім батькам, чиї зіроньки перейшли у вік бунтарства, експериментів і випробування світу на міцність! Сподіваємося, ти витримаєш теж і згодом згадуватимеш цей період з посмішкою. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🤙 Нейрофізіологія підліткового та юнацького віку: чому ці періоди такі складні для батьків? 📌 В 1999 році Джей Гідд з колегами написали одну з перших праць, де за допомогою МРТ довели, що процес формування мозку людини триває до 20-30 років. У 2013-му Маріам Араін та колеги описали дані багатьох експериментів і дійшли висновку, що мозок стабілізується до 25 років. 📍 Що це означає для батьків? 1️⃣ Підлітки і юнаки/юнки до 25 років будуть проявляти хаотичність, меншу керованість власною силою волі, імпульсивність, менше здатності планувати майбутнє та передбачати наслідки власних дій. 2️⃣ Це фізіологічні процеси, а не просто лінь, неуцтво, тупість чи інші образливі слова. 🧠 До цього віку в префронтальній корі завершується процес мієлінізації — створення жирової оболонки навколо нервових волокон. Поки вона не завершена, сигнали передаються повільніше і менш стабільно. Коли «ізоляція» фронтальних часток готова, людина отримує повний біологічний інструментарій для дорослого самоконтролю. 🙄 «А в наші часи ми стільки часу не мали і якось дорослішали!» - так і хоче вирватися від нас, дорослих. 🧐 І це абсолютна правда. У нейробіології це явище називають гіпотезою прискореного дозрівання (Stress-Acceleration Hypothesis). Постійна дія кортизолу (гормону стресу) змушує мозок дозрівати швидше. Це еволюційний механізм, при якому тіло отримує сигнал: «Ми в небезпеці, мусимо дорослішати швидше». Таке швидке зростання також має і високу ціну — підвищену вразливість до депресії, тривожності та когнітивних труднощів у дорослому житті. 🫂 У цей період дорослішання батьки відчувають чимало емоційних викликів: 👉 Витримати власний гнів Безвідповідальна та хаотична поведінка сприймається обурливо, адже перед батьками вже велике тіло, яке схоже на доросле. Людина часом вже навіть повнолітня. Проте поводиться інфантильно, претензійно, а інколи і по-хамськи. Дитя, з одного боку, не може контролювати себе, як дорослі. З іншого боку, потребує власного гніву та обурення на батьків, щоб вибудувати власні кордони і власний шлях. Витримати такий коктейль дуже не просто. 👉 Помітити власний страх За дітей цього віку справді страшно. Адже вони вже мають багато можливостей і водночас мало критичного мислення для їх використання. Вони мають: арсенал фізичної сили, доступ до інформаційних ресурсів, інколи вже власні гроші, часткову чи повну юридичну відповідальність. Вони пробують дорослі справи: роматничні стосунки, секс, транспортні засоби, гроші, вибір професійного шляху, цінності. І за них справді буває страшно, бо достатньо варіантів влипнути в катастрофу. 👉 Подякувати собі і побачити все це як комплімент батьківству Якщо дитина має можливість проявляти весь цей спектр пригод, то це значить, що вона не боїться батьків. А це найкращий комплімент опікунам. Не можливо врятувати чи вберегти від всього, натомість можна зробити щеплення від самотності у найважчий час. Адже коли юній особі буде погано (а це точно рано чи пізно трапиться), найкраще, що може бути, - можливість прийти до адекватного дорослого/ої без страху і сорому. 🫶 Дякуємо і ми тобі! За те, що щодня робиш невидиму працю! Бо те, як виглядатиме світ майбутнього, буде залежати від рук і умів, які ти плекаєш сьогодні у своїх дітях. Якщо сподобалась тема — став реакцію! Цього тижня ще продовжимо 🤪 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🌿 Цінувати себе — це помічати себе в дрібницях: що хочу з’їсти, що відчуваю, куди хочу піти тощо. 🌿 Наважся на сміливість сьогодні. Навіть маленьку. Цього теж достатньо. 🌿 Усі почуття хороші. Навіть сум, навіть злість. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🐘 Притча про прикутого слона #з_джерел_мудрості #притча Одного разу чоловік проходив повз загін зі слонами й помітив дивну річ. Величезні тварини, кожна вагою кілька тонн, були прив’язані мотузкою до маленького дерев’яного кілочка, вбитого в землю. Поруч не було ні міцних кліток, ні важких ланцюгів, ні глибоких ровів. Здавалося, кожен слон міг би одним рухом вирвати кілочок із землі й піти на волю. Та жоден із них навіть не намагався. Здивований чоловік підійшов до дресирувальника й запитав: — Чому такі сильні тварини стоять тут і не пробують звільнитися? Дресирувальник відповів: — Коли вони були маленькими, їх прив’язували до таких самих кілочків. Тоді слоненята знову й знову намагалися вирватися: смикали мотузку, падали від утоми, підводилися й пробували ще раз. Але були надто слабкими, щоб зрушити кілочок із місця. Зрештою вони повірили, що звільнитися неможливо. Слоненята виросли. Стали могутніми тваринами, яким уже неважко було б вирвати той кілочок із землі. Та переконання залишилося незмінним. Кожен слон і далі щиро вірив, що кілочок сильніший за нього. Тому навіть не намагався перевірити, чи це досі правда. Так іноді відбувається і з нами. Після невдалого досвіду ми можемо вирішити, що недостатньо сильні, здібні чи гідні. Минає час, ми набуваємо нових знань і можливостей, але продовжуємо жити так, ніби нічого не змінилося. Та дорослі ми маємо можливість обрати інший шлях. 💭 Запитай себе: 🔹 Коли і де ти відчуваєш себе так само, як цей дорослий слон, який навіть не пробує вирвати кілок? 🔹 Що змінилося в мені відтоді, як я був/ла «слоненям»: які знання, ресурси, досвід і підтримка з’явилися? 🔹 Який невеликий крок допоможе мені випробувати свою сьогоднішню силу? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😴 Техніка завершення сну Джастіна Гайвенса 💥 Багато з нас після травматичних подій стикаються з повторюваними нічними жахами. Іноді сон щоразу обривається в одному й тому самому місці: перед вибухом, гонитвою, падінням, смертю чи іншим страшним моментом. 💤Довгий час вважалося, що такі сни потрібно детально аналізувати або просто чекати, поки вони минуть самі. ➡️ Доктор Джастін Гайвенс запропонував іншу дієву техніку. Він виходить із припущення, що нічні жахи часто залишаються «незавершеними»: мозок ніби не встигає знайти безпечне завершення історії, адже людина прокидається саме на піку страху. Тому наступної ночі сон знову повертається до того самого місця. Це також повʼязано з емоційною памʼяттю, і тому основна мета техніки Джастіна Гайвенса - це не намагатися забути чи стерти сон, а завершити його в той спосіб, який підходитиме сновидцю. 🧠 Мозок може створити альтернативний варіант розвитку подій, у якому з'являються безпека, контроль і відчуття завершеності. 🟢 Алгоритм техніки: 1️⃣ Згадай момент, на якому обірвався неприємний для тебе або повторюваний сон. ❗️Не потрібно пригадувати весь сюжет. Важливо сконцентруватися на тому епізоді, після якого ти прокинувся/лася. ➡️ Наприклад: - за тобою хтось женеться; - починається обстріл, а ти не в укритті; - ти падаєш з висоти; - не можеш втекти від переслідувача; - тебе колотить від жаху тощо. 2️⃣ Запитай себе: ❓Що я хотів/ла б, щоб сталося далі і допомогло тобі? Не обов'язково, щоб цей сюжет був реалістичним. Відповідь може бути навіть нелогічною. Але вона має завершити неприємний момент та дати тобі можливість врятуватися/уникнути неприємнощів. 🌟 Наприклад: - з'являється людина, яка допомагає; - ти раптом починаєш літати; - двері, які були зачинені, відкриваються; - небезпека зникає після заклинання, яке ти знаєш; - тобі допомагає супергерой або ти стаєш ним (ця варіація добре працює з дитячими жахами); - ти знаходиш безпечне місце; - твої переслідувачі перетворюються на метеликів тощо. ❗️ Важливо, щоб твій варіант викликав відчуття полегшення, сили або безпеки. Саме емоційне переживання є ключовим елементом техніки. 3️⃣ Кілька хвилин уявляй нове завершення в деталях. Згодом, перед сном або вдень, прокрути в уяві новий фінал. Намагайся при цьому відчути нове завершення так, ніби воно дійсно може мати місце в твоєму сні, уявляй дуже детально, звертаючи увагу на звуки, запахи, тілесні відчуття. ▶️ Оскільки техніка допомагає мозку завершити історію, яка щоразу обривалася на найстрашнішому моменті, багатьом людям вже після кількох повторень жахи починають снитися рідше або змінюють свій сюжет. ❗️Якщо ж нічні жахи пов'язані з важкою психічною травмою, повторюються дуже часто або супроводжуються іншими симптомами ПТСР, цю техніку варто використовувати разом із фахівцем - психологом чи психотерапевтом. 💤 Сни - це частина нашого несвідомого. Віримо, що тобі вдасться допомогти собі з ними! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» надає можливість отримати допомогу травматерапевта (доказові методи EMDR, КПТ). 📍 Онлайн-консультації доступні для мешканців Харківської, Запорізької, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Миколаївської, Донецької та Херсонської областей. 🟢 Цільова аудиторія: дорослі, які проживають травматичний досвід, пов’язаний із війною в Україні, що триває з 2014 року. ➡️Якщо протягом трьох місяців і довше ви відчуваєте погіршення якості життя (сну, здоров’я, емоційного стану чи соціальної активності), ви можете звернутися по допомогу, заповнивши форму: https://forms.gle/MMFD9QyZovobHfxy8 ❗️ Оскільки отримуємо зараз багато запитів, очікування може складати до 3-х тижнів. 🌿 Будь ласка, потурбуйтеся про себе, якщо потребуєте допомоги. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🆕 «Пошук новизни» як життєве кредо 💭 «Я хочу жити, а не животіти! Я хочу йти вперед, шукати, помилятися, але йти!», — писав Михайло Коцюбинський. Це точний опис людей першої з чотирьох систем темпераментів за новою моделлю Роберта Клонінгера. Кожен з темпераментів — спосіб автоматичного реагування нашої нервової системи на світ.  🌟 Отже, перший — «пошук новизни». Він відображає, наскільки сильно нас приваблює все нове, незнайоме та захопливе, а також впливає на те, скільки задоволення ми отримуємо від нового досвіду. 🧬 Раніше Роберт Клонінгер припустив, що «пошук новизни» переважно пов'язаний з роботою дофамінової системи мозку (яка бере участь у мотивації, дослідницькій поведінці та очікуванні винагороди). Проте потім дослідив додаткову участь ще різних ділянок мозку, нейромедіаторних систем та сотень генів.  📈 Людина з високим рівнем пошуку новизни часто: 🔹 легко захоплюється новими ідеями; 🔹 швидко вчиться незнайомому; 🔹 любить експериментувати; 🔹 швидше погоджується на зміни; 🔹 відчуває азарт перед новими можливостями. Наприклад, така людина може побачити рекламу занять із кераміки — і вже наступного тижня записатися на курс. А через кілька місяців захопитися скелелазінням чи вивченням іспанської. 📉 Натомість людина з нижчим пошуком новизни теж може бути відкритою до розвитку, але зазвичай потребує більше часу. Вона любить: 🔹 розуміти, що на неї чекає; 🔹 уважно зважує ризики; 🔹 отримує значно більше задоволення від стабільності, ніж від постійних змін. ❗️ Важливо пам'ятати: жоден із цих варіантів не є кращим!  Еволюційно людству були потрібні і сміливі дослідники (бо породжують нові ідеї), і обережні господарі (бо будують надійні системи на роки). ➡️ Рецепт, як жити з високим рівнем «пошуку новизни»: ✅Перш ніж погоджуватися на новий проєкт, запитай себе:  ❓Чи вистачить у мене часу й сил завершити його? ✅ Якщо любиш нові враження — книжки, подорожі, рецепти, — залишай для них місце і легально виділяй для них час (а не так, що вони «витісняють» заплановане).  ✅ Якщо тобі швидко стає нудно, не поспішай робити висновок, що «ця справа не моя». Іноді це лише природне прагнення мозку переключитися на щось нове, тому варто до неї повернутися згодом. ➡️ І рецепт для людей з невисоким «пошуком новизни»: ✅ не змушуй щось змінювати лише тому, що це зараз модно; ✅ цінуй власні передбачуваність, планування й послідовність, без них жоден проєкт не виживе; ✅ наважся на щось нове, можливо на цей раз тебе приємно здивує новий досвід 😉 💥 В умовах війни «пошук новизни» може проявлятися інакше. Люди з високим рівнем частіше швидко адаптуються до нових обставин. Вони легше освоюють нові професії, переїжджають, знаходять нестандартні рішення або створюють нові проєкти навіть у складних умовах. ❗️Водночас тривала небезпека може підштовхувати їх до надмірного пошуку сильних вражень: необдуманих рішень, ризикованої поведінки або постійної потреби «хоч щось змінити», щоб зменшити внутрішню напругу. Якщо ти помічаєш це за собою, спробуй запитати: ❓Мені справді потрібна ця зміна? Чи це чергова спроба втекти від виснаження, напруги, незадоволення?... 🔆 Постав будь-яку реакцію, якщо помічаєш в себе прояви «пошуку новизни», подивимося, як багато нас тут! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🤔 А ти точно сангвіник? Теорія темпераментів значно змінилась! Меланхолік, флегматик, холерик, сангвінік — концепція, яку знають усі. Та чи варто і далі орієнтуватися на неї? Не віриться, але цій теорії майже 2 тисячі років!😳 Римський лікар Гален свого часу розвинув ідею Гіпократа, так і зʼявились ці 4 типи. Сучасна психологія вже не розглядає темперамент як набір чітких типів, до яких потрібно «віднести» людину. Натомість дедалі більше уваги приділяють окремим рисам, які можуть поєднуватися між собою, створюючи унікальну особистість. 👉 Чи варто взагалі відкинути ідею темпераменту? Зовсім ні. 👶 Уже в перші місяці життя немовлята помітно відрізняються між собою. Одні легко заспокоюються після плачу, швидко звикають до нових людей і режиму дня. Інші більш чутливо реагують на незнайомі звуки, довше адаптуються до змін або сильніше засмучуються через дискомфорт. Саме такі ранні відмінності стали одними із перших доказів того, що темперамент має вроджену біологічну основу. Тож: 🔸 Темперамент - це вроджені особливості роботи нервової системи, які починають проявлятися ще в ранньому дитинстві й залишаються відносно стабільними протягом життя. 🔸 Характер - це набір цінностей та переконань, які визначають, як ми ставимося до себе або інших; вони формуються поступово і можуть змінюватися. На характер впливають виховання, досвід, культура, цінності, стосунки, кризи, навчання та власні рішення.  ➡️ Якщо порівняти людину з музичним інструментом, то темперамент - це його звучання, а характер - музика, яку ми вчимося на ньому грати 📌 Сучасну модель темпераменту у 1980-х крізь призму психології, нейронауки та генетики запропонував Роберт Клонінгер — один із найвідоміших сучасних психіатрів і дослідників особистості.  📖 Суть його теорії в тому, що існує кілька базових систем темпераменту, які відображають те, як наш мозок автоматично реагує на навколишній світ (Cloninger, 1987). Сьогодні психобіологічна модель особистості Роберта Клонінгера включає чотири основні виміри темпераменту: 🔹 Пошук новизни — важливість присутності в житті нового, незнайомого та захопливого. Люди з високими показниками частіше люблять експерименти, пригоди та зміни. Ті, у кого ця риса виражена менше, зазвичай віддають перевагу стабільності, плануванню й передбачуваності. 🔹 Уникнення шкоди — наскільки уважно ми помічаємо потенційні небезпеки. Високі показники допомагають краще прогнозувати ризики, але водночас можуть супроводжуватися більшою тривожністю. Низькі - сприяють сміливості й готовності діяти навіть за умов невизначеності. 🔹 Залежність від винагороди/схвалення — наскільки для нас важливі соціальні зв'язки, підтримка, схвалення та теплі взаємини. Люди з високими показниками часто дуже чуйні, емпатійні й легко встановлюють близькі стосунки. Ті, у кого ця риса менш виражена, зазвичай більш незалежні й комфортно почуваються навіть без постійного схвалення інших. 🔹 Наполегливість — здатність продовжувати рухатися до мети навіть тоді, коли результат не приходить одразу. Саме вона допомагає завершувати складні проєкти, навчатися роками або не здаватися після кількох невдач. ❓ Чи можна змінити темперамент? 🤓 Незважаючи на його вроджену природу, Клонінгер завжди наголошував: темперамент — це лише частина особистості. Не менш важливими є наші цінності, життєвий досвід, усвідомленість і характер, який продовжує формуватися протягом усього життя. ❗️Найбільша цінність цієї концепції полягає зовсім не в тому, щоб розділити людей на типи  (оскільки це збіднює можливості людської унікальності). А в тому, щоб допомогти нам трохи краще зрозуміти себе. ✏️ У наступних дописах ми детальніше поговоримо про кожну із цих систем темпераменту. Бо іноді те, що ми роками називали недоліком чи слабкістю, насправді є природною особливістю нервової системи. І замість того, щоб воювати із собою, варто навчитися жити з нею в партнерстві. ❓Як ти думаєш, яка система в тебе найбільше розвинена? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🍭 Дозволь собі помічати власні здобутки. 🍭 Навіть один крок у напрямку твоєї цілі - це вже прогрес. 🍭 Підтримуємо тебе рухатися в своєму темпі. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🏖️ Суботній дозвіл на відпочинок Цей пост цього тижня для того, щоб нагадати про користь простих доступних способів для психічного здоровʼя. 🤓 Ти людина пляжу чи людина гір? Ліс і гриби чи скелі і вершини? Може, сад і грядка? Може прогулянка в степу? 💙💛 Україна багато на всі ці природні багатства. Усі ми виросли в тому чи іншому регіоні і з дитинства любимо певну природу. ❓А що любиш ти? Де ти відпочиваєш душею і тілом? 💫 Часом ми не можемо поїхати або піти в цей район просто зараз. Тоді варто уявити місце, де хочеться побути знову. Як там пахне? Що навколо? Які рослини? Чи є там тварини? Який це регіон України? 🧐 Ти читаєш тут і нічого не вибрала/вибрав? Ану вибирай! Прямо вже 😎 Або згадай, або заплануй подорож. Вистачить і кількох годин побути на природі, щоб перевести подих за тиждень роботи і справ. Нехай твоя субота буде наповненою 💖 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 Книги про інтимне (по віку дітей) 🤟 На щастя, вже менше шокованих людей від слів «сексуальна освіта». Наприклад, Швеція ще у 1955 році зробила сексуальну освіту обов'язковою в школах (першою у світі). Їх дослідження постійно доводять прямий зв’язок — чим більше і якіснішою є сексуальна освіта, тим менша кількість насильства в сім’ях, парах та суспільстві. А у 2022 році вони оновили навчальну програму, змінивши назву предмету на «Сексуальність, згода та стосунки», базуючись на сучасних кримінологічних дослідженнях задля боротьби з насильством. 👀 Нещодавно ми писали як говорити з дітьми про те, про що може бути соромно. Ось тут пост про слова, які використовувати і пост про кордони тіла. 📚 Сьогодні додаємо список книг, які можна читати разом з меншими або подарувати старшим дітям. 👶 Діти (3-5 років) 🔸«Чарівна книжка про какашки», Ганна Булгакова 🔸«Малечі про інтимні речі», Юлія Ярмоленко 🔸«Моє тіло. Книга з віконцями», Віра Мельник, Тетяна Ярова, Олена Іванова 👧🧒 Діти (5-10 років) 🔸«Без маячні про перші місячні», Юлія Ярмоленко 🔸«Що в кінці: куди зникають какунці?», Юлія Ярмоленко 🔸«Віточка-квіточка та її дівочі справи», Юлія Смаль 🔸«Я і він. Про хлопчаче без секретів», Юлія Смаль 🔸«Не в капусті і не лелека», Анна Герцог, Жоель Турлоніас 👩🧑Підлітки (10-15 років) 🔸«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса», Анастасія Забела (авторка інстаграм-блогу «У трусах») 🔸«Інструкції до сексу (не) надаються. Уся правда про стосунки, безпеку та задоволення», Юлія Ярмоленко 🔸«Як я дорослішаю. Посібник для хлопців», Біл Вілкінсон 🔸«Як я дорослішаю. Посібник для дівчат», Аніта Найк 🔸«Поговоримо про згоду!», Юмі Стайнз, др. Мелісса Кан 🔸«Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду», Інні Чавес Перес 🔸«Читати заборонено! (Майже) таємний посібник», Ілона Айнвольт, Катріна Фьорінгер 🔸Серіал «Сексуальна світа» від Netflix 🥰 Поза віком 🔸«Хлопчики та дівчатка: як розвивається сексуальність. Від 0 до 19 років. Ґайд для батьків», Марія Малихіна ❤️‍🩹 Для внутрішньої дитини дорослих Якщо ви вже дорослі, проте ніхто з вами нормально не говорив в дитинстві і юності, а зараз вже якось і не зручно чогось не знати… То рекомендуємо вам будь-яку з цих книг або серіал. Запитайте себе: 🔸У якому віці я б хотіла/хотів, щоб зі мною про це поговорили? 🔸Коли мені ніяково і соромно, то всередині скільки приблизно мені років? Таку книгу і бери. Нікому про це знати не потрібно. Просто купи книгу і почитай, роздивися картинки. Ти можеш бути дорослою особою для себе, яка/який живе в твоїй душі Приємного читання! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 У час війни кожен і кожна з нас вразливі. ➡️ БФ «Право захист» надає безоплатну психологічну допомогу онлайн. Звертайтеся, якщо ви: 🔸 постраждали від війни; 🔸 втратили дім чи були змушені покинути рідне місто; 🔸 переживаєте втрату близьких; 🔸 є родичами чи близькими військовослужбовців; 🔸 маєте тривожність, нічні кошмари чи інші симптоми, що ускладнюють щоденне життя. 📍 Консультації доступні для жителів ▫️ Донецької, ▫️ Запорізької, ▫️ Харківської, ▫️ Сумської, ▫️ Чернігівської, ▫️ Дніпропетровської, ▫️ Київської, ▫️ Кіровоградської, ▫️ Полтавської, ▫️ Миколаївської, ▫️ Одеської, ▫️ Херсонської областей та ▫️ тих, хто змушений був виїхати з цих областей. 📌 Формат: індивідуальні онлайн-зустрічі (тривалість – до 50 хвилин). 📌 Детальніше та реєстрація – за покликанням. Потурбуйся про себе💚 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💜 «Скорботна вечірка» на ювілей #психологічна_вправа з елементами гумору ❓Чи бувало тобі сумно, тривожно чи тоскно в час перед твоїм днем народження? Для когось, це може бути значима дата: 25, 30, 40, 50 років тощо. Для когось - дата, пов’язана з певними особистими подіями. 📍Якщо так, то це цілком нормальна реакція. Адже день народження надихає нас на екзистенційні роздуми та нагадує нам про неминучість плину часу. ➡️ Зазвичай, ми думаємо про: 🤔 Чи це вже старість, чи ще ні? Наче життя після цієї дати просто обривається і потім пустота. 🤔 Що було зроблено, досягнуто? Чи цього достатньо? 🤔 Невже все хороше вже позаду і попереду лише хвороби та неміч? 😵‍💫 Частина цих питань справді перебільшені емоційно. Разом з цим, так і виглядає екзистенційна криза: емоційне підсилення в певному питання стимулює поглянути вглиб себе. 🥳 Що таке «скорботна вечірка»? Це сміливий, кумедний та іронічний спосіб прожити сум завершення певного періоду. Приурочена до дати, яка наближається на календарі. Спосіб, який дозволяє, замість заливання тонною алкоголю та калорійної їжі, навпаки — підсилити (навіть трохи до абсурду) сум плинності часу. 😏 Вечірка може бути у твої фантазії (уяви, як все буде), або справжня з реальними людьми (тут важливо вибрати тих, хто оцінить, підіграє і зрозуміє гумор). ✏️ Атрибути «Скорботної вечірки» на день народження: ⭐️ приймати не «привітання», а «співчуття»; ⭐️ дрес-код: святково-тужливий; ⭐️ атмосфера приглушено-спокійна, музика меланхолійна або з тих часів, «коли було найкраще життя»; ⭐️ танц-пол: «Золоті хіти молодості або юності» ⭐️ на тостах згадувати найкращі моменти і підіймати келих за те, що було; ⭐️ конкурс: «Відро розбитих планів» — треба взяти старий посуд, учасники пишуть на кожній речі мрію, яка розбилася, і кидають нею у відро, хто взяв участь — той уже молодець; ⭐️ конкурс: «Несказані слова до ювіляра/ки» — коробочка, куди складають таємні послання несказаних слів, іменинник/ця почитає вдома; ⭐️ фотозона «Карта здійснених бажань і мрій», на ній фото подій, людей і спогадів, за які відчувається вдячність; гості можуть приносити свої і доклеювати; ⭐️ якщо ти дочитав/ла аж сюди, значить ця ідея тебе трохи зачепила. 😜 Додай свої варіанти, що можна робити з гостями і як має виглядати така вечірка. Це гарна нагода відсвяткувати не лише дату, а і шлях, який пройдено. Дозволь собі крихту грайливості щодо глибоких почуттів, які точно виникнуть, коли буде наближатися та сама дата. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🔉 Свіженькі способи тонкого (непомітного) насильства в комунікаціях Нещодавно ми писали про газлайтинг як форму цілеспрямованої брехні задля створення відчуття божевілля. Сьогодні продовжимо про терміни, які виникли нещодавно і детальніше розглядають сучасне середовище. Адже вже зовсім незаконно побити когось, проте багатьом вважається, що можна своєю поведінкою руйнувати іншу людину і що це не одразу помітно. 📍Важливо відзначити, що все це способи психологічного насильства. Його підступність в тому, що синців не видно і необхідно витратити певний час для аналізу поведінки, щоб визнати, що насправді відбувається. 👉 Що ускладнює захист? 🚩Такі дії чинить близька нам людина, з ким є спільний побут або кохання — партнер/ка, співмешканці. Коли ми когось любимо, то наше серце відкрите, ми не очікуємо, що доведеться захищатися і дозволяємо більший кредит довіри. Проте, на жаль, погані речі можуть робити будь-які люди: і чужі, і свої. 🚩Такі дії чинить мама/тато або опікун/ка — і це одні з найогидніших вчинків, адже дитина завжди буде несвідомо (або свідомо) вдячна за життя і опіку у вразливому часі дитинства. Тому ця емоційна залежність дуже ускладнює можливість побачити шкідливі дії. Ми кажемо собі: «Ні! Не може бути, щоб мама так шкодила мені. Це ж мама». 🚩Такі дії чинить хтось, від кого ми залежні (керівник, представник влади, хтось, хто має перевагу). Адже сили тут не рівні. І страх більшої шкоди зупиняє нас. Хочеться не бачити правди і думати, що здалося. 👉 Тож, новенькі форми психологічного насильтива: 🔸 Ghosting (гостинг) — раптове припинення будь-якої комунікації без пояснень (вина, розгубленість і покинутість у того, кого загострили). 🔸 Breadcrumbing («хлібні крихти») — періодичні «сигнали уваги» (лайки, короткі повідомлення), які тримають людину на відстані, не маючи на меті реальних стосунків. 🔸 Love Bombing («любовне бомбардування») — надмірна увага та прихильність на початку стосунків як інструмент майбутнього контролю (часто передує газлайтингу). 🔸 DARVO (Deny, Attack, Reverse Victim and Offender) — заперечення, напад, зміна положення жертви та правопорушника; коли агресор/ка заперечує провину та висуває звинувачення (робить з себе того, хто постраждав/ла). 🤜 Методи захисту. Вони дуже схожі до методів самооборини від газлайтингу. 1️⃣ «Коли тобі здається, значить тобі не здається». Довіряти собі! Своїм почуття, думкам і спостереженням. Це найголовніше. 2️⃣ З тобою все в порядку. Якщо тобі не комфортно в стосунку — це важливо і на це варто звернути увагу. 3️⃣ Так, боляче визнавати, що кривдником виявляється хтось з близьких. Краще плакати про зраду, ніж склеювати вщент розтрощену психіку. 3️⃣ Знайти підтримку поза межами контакту, де щось не так. ❓Чи бували в тебе подібні ситуації? ❓Як вдалося виплутатися? Чи, можливо, це відбувається в актуальних комунікаціях? Якщо так, яка допомога тобі потрібна і чи є хтось, хто може тебе підтримати? Бережи себе і шукай підтримку там, де людина тебе справді любить! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🌷 Бути собою — це можливість жити цілісно. Просто наважся. 🌷 Коли можеш подбати про себе, тоді і будуть сили подбати про інших. 🌷 Слухай свій внутрішній компас: він підкаже шлях. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі