Психолог на зв‘язку

🫂 Програма довготривалої психологічної підтримки для жінок, які мають досвід гендерно зумовленого насильства Ми надаємо безоплатні регулярні онлайн-зустрічі з психологом. Це безпечний простір, де можна: • говорити про свій досвід; • отримувати підтримку; • поступово відновлювати внутрішню опору. 🎯 Мета програми — допомогти відновити психологічну стабільність, повернути відчуття безпеки та зміцнити здатність справлятися з наслідками пережитого. Ми працюємо за принципами: • конфіденційності; • безпеки; • поваги до досвіду кожної жінки; • індивідуального підходу. • 📍 Послуга доступна онлайн для жінок, які проживають у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. 📝 Запис за посиланням: https://forms.gle/UTNKXzNxf8RYVaoa6 ➡️ Поділись з тими, кому це потрібно! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🍃 Психологічна практика «Листя на струмку» Часом думки настільки захоплюють нас, що ми починаємо сприймати їх як беззаперечну правду. Чим більше ми намагаємось їх позбутися, тим більше вони можуть ставати надокучливими. Ця #психологічна_вправа з терапії прийняття та відповідальності допоможе віддалитися від власних думок і навчитися спостерігати за ними, не занурюючись у кожну. ➡️ Алгоритм практики: 1️⃣ Влаштуйся зручно, за бажанням заплющ очі або просто опусти погляд додолу. Уяви, що сидиш на березі невеликого струмка. Вода спокійно тече повз тебе, а на її поверхні пропливають опалі осінні листочки. Придивися до цього місця. Зверни увагу на прозорість води, камінчики на дні. ❓Якого кольору листя? ❓Як швидко рухається течія? 2️⃣ Почни помічати думки, які виникають у твоїй голові. Це може бути тривожна думка, спогад, план на завтра, критика від себе чи інших. Можливо, це шось на кшталт: 🗯️ «Я не впораюся цієї зими». 🗯️ «Усе буде погано». 🗯️ «Я знову щось зробив/ла не так». 🗯️ «Я не зможу забезпечити родину». Кожну з них подумки розміщуй на окремому листочку 🍂 й дозволяй течії нести його далі. Приємні та нейтральні думки теж можуть плисти струмком, їх також розміщуй на листочках. 3️⃣ Не намагайся пришвидшувати течію, відштовхувати листочки чи викидати їх. Якщо якийсь листочок затримався на воді — нехай побуде там. Якщо думка повернулася — можеш знову покласти її на листочок і дозволити плисти далі. ❗️Твоє завдання не в тому, щоб позбутися думок, а в тому, щоб навчитися помічати їх, не намагаючись контролювати. 4️⃣ Можливо, у якийсь момент ти помітиш, що вже не сидиш на березі, а подумки сперечаєшся з кимось, згадуєш неприємну ситуацію з минулого тижня чи плануєш завтра. Дозволь усьому просто відбуватися. Щойно помітиш, що захопився/лася думкою, м’яко поверни увагу до струмка. Навіть думку «У мене нічого не виходить» можна покласти на окремий листочок. 5️⃣ Продовжуй практику приблизно 3–5 хвилин або стільки, скільки тобі комфортно. Потім поверни увагу до простору навколо. Відчуй опору під ногами, подивися навколо, зроби кілька повільних видихів і вдихів. З часом, якщо думки повертатимуться, дозволь собі відділяти їх від себе: Замість: ❌ «Я не впораюся цієї зими» ✅ «У мене з’явилася думка, що я не впораюся». Це допомагає відділенню думки від себе. У першому випадку думка звучить як факт. У другому ми вже можемо побачити її як одну з багатьох думок, що виникають у нашій свідомості. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🧑‍🧑‍🧒 Бути дорослим/ою 💌 #нам_пишуть: «Мені 24, мама часто говорить, що я ніяк не подорослішаю. Мені це образливо, я так не вважаю. Чи є якісь критерії дорослішання? На що орієнтуватися?». 🔎 Уявлення про дорослість у нас часто пов’язані з віком, роботою, фінансовою незалежністю, шлюбом чи народженням дітей. Але це може не мати нічого спільного з психологічною зрілістю. Нам шкода, що часом приходиться чути такі дорікання від близьких людей. Спробуймо розібратися, що ж таке те омріяне (або для когось й зовсім небажане!) дорослішання. 📖 Психолог Джеффрі Арнетт, автор концепції «ранньої дорослості», виявив три найважливіші ознаки в процесі переходу до дорослого життя: 📎 відповідальність за власні вчинки, 📎 самостійність у прийнятті рішень, 📎 фінансову незалежність. 🔖 Ерік Еріксон пов’язував розвиток у дорослому віці: - зі здатністю будувати близькі стосунки, зберігаючи власну ідентичність; - з можливістю турбуватися про інших; - з внеском у життя наступних поколінь (тобто створенням чогось, що має сенс поза межами власного життя). 📝 Поступовий перехід від орієнтації на чужі очікування до здатності самостійно визначати власні цінності та принципи є однією з найважливіших ознак дорослішання (Роберт Кіган). 🧩У звичайному житті це може виглядати так: ▫️ «Я можу не погоджуватися з батьками й водночас любити їх». ▫️ «Я можу почути критику, але не зобов’язаний/а автоматично приймати її за істину». ▫️ «Я можу ухвалювати рішення, які іншим не подобаються». ▫️ «Я можу переглядати власні переконання, коли отримую новий досвід». 🌱 Враховуючи досвід українців, додамо також: 👤 Дорослі люди беруть відповідальність, навіть коли наслідки не легкі чи не зручні. 👤 Уміють говорити «ні». Навіть якщо це повне речення, без пояснень. А також уміють чути «ні» інших, без образ, маніпуляцій і слів «значить ти мене не любиш!». 👤 Дорослі люди шукають можливості дати раду своїм емоціям і почуттям. І не бояться про них говорити. Наприклад, як в цій ситуації з мамою: «Мені неприємно, коли ти так кажеш, я засмучуюсь». 👤 Дорослі визнають свої помилки. Слова «я був/ла неправий/а» і «вибач» не принижують, а навпаки, підсилюють стосунки. 👤 Дорослі люди просять про допомогу, адже власних сил не завжди достатньо, і турбуються про себе не лише коли вже дійшли до краю. 👤 А також витримують розчарування, коли не все йде так, як хочеться, і справляються з невизначеністю. Адже стабільні в нашому житті лише зміни. ❓ А що для тебе є ознаками дорослості? ❓Чи відчуваєш ти себе дорослим/ою? ❓ Якщо так, то які дії/події дозволили тобі так почуватися? ❓ Якщо ні, чого, по твоїх відчуттях, бракує? 🤍 Повернімося до запиту на початку. Як бачимо, дорослість має багато критеріїв і відчувається індивідуально. Можливо, ви по-різному уявляєте дорослість? Можливо, мамі непросто звикнути до того, що ти робиш власні кроки? А можливо, й справді в якихось моментах ти вже готовий/а брати більше відповідальності на себе? Та все це можна дізнатися лише в спільній розмові. Сподіваємося, ви наважитеся на це. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

Війна змінила ваше професійне життя? Підтримка поруч 💙💛 Вимушений переїзд, втрата роботи чи бізнесу, зміна професії, повернення після перебування за кордоном або тривала перерва в роботі — усе це може бути непростим періодом. Ми пропонуємо психологічний супровід для тих, чиє професійне життя зазнало змін внаслідок війни. Підтримка може бути корисною, якщо ви: - шукаєте роботу або повертаєтеся до професійної діяльності; - хочете започаткувати чи відновити власну справу; - переживаєте стрес, виснаження, невизначеність чи втрату мотивації; - прагнете відновити впевненість у собі та визначити подальші професійні кроки. 🖥️ Формат: онлайн-консультації з психологом — від 1 до 12 зустрічей, тривалістю 50 хвилин. 📍 Послуга доступна для мешканців Полтавської, Чернігівської, Сумської, Одеської, Вінницької, Харківської, Київської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. За потреби психолог може рекомендувати звернутись до кар’єрного консультанта. 👉 Щоб отримати підтримку, заповніть форму: https://forms.gle/6NSwchuwWSEmWwDH9 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🌤️Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ✨ Віримо, що твої зусилля зараз принесуть задоволення згодом. ✨ Так добре, що ти - це ти. ✨ Хочеться бути з такими людьми, як ти. *** Відгукуються ці слова? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📖 «69 спецій для Серця»: більше, ніж кулінарна книжка 💭 Уяви, якби твій батько був шеф-кухарем і щодня розповідав тобі про якусь спецію? І про сіль, наприклад. Виявляться, це теж спеція. Якби можна було читати книжку, наче розмовляти, коли всі слова складені так, як люди говорять. І така книжка є — це «69 спецій для Серця». 🤍 Її щемливість у тому, що автор, Андрій Гудима, загинув 2 липня 2023 року в боях під Бахмутом, а у жовтні 2023 його кулінарно-життєва книга побачила світ. ❓ У чому ж її психологічна користь? 👉 Книжка допомагає відпочити емоційно, вона настільки світла і красива, що неможливо відірватися. 👉 «69 спецій для Серця» корисна когнітивно — здавалося б, всі знають про перець чи сіль, бо вони є на кожній кухні, а насправді дуже цікаво розуміти про це більше. А коли ми дізнаємося про щось нове, то наш мозок фізично змінюється та відновлює ресурс. 👉 Це книжка-пам’ять, бо за кожним словом видно теплу і кмітливу людину, якою був Андрій. І коли ми трошки сумуємо на сторінках книжки, це допомагає опрацьовувати і всі інші смутки, які точно є в кожного з нас. Тут трошки, там трошки — і вже лишається менше. 👉 А ще ця книга вчить любові до себе. Щирої, неперебільшеної, непідробної. Як прийняття і самоцінність. Адже в різних реченнях між основним змістом ми чуємо голос люблячого, підтримуючого і розумного батька. Десь це буде підказка, як робити щось конкретне. Десь віра в твої сили. Десь жарт, який полегшує розуміння цього світу. Тож, приємного та корисного читання. Впевнені, що і на кухні, і на серці може стати трохи краще після прочитання. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💪 Прихована сила всередині тебе #психологічна_вправа ❓ Який твій головний талант? І це не обов’язково спів чи малювання, як ми звикли думати про «таланти». ✨ Талантом може бути, наприклад: 🔸Вміння чути і розуміти з пів слова. 🔸Здатність сказати тепле слово, навіть коли нема сил. 🔸Вміння навчати інших. 🔸Вміння домовитися. 🔸Витримка та цілеспрямованість. 🔸Здатність адаптовуватися і швидко вчитися. 🔸Кмітливість і гострий розум. 🔸Відданість. 🔸Порядність і чесність. 🔸Партріотизм. 🔸Вміння оперувати даними і критично мислити. 🔸Вміння збиратися і йти вперед, навіть при найгірших обставинах. 🔸Доброта. 🔸Та інше, що не видно на перший погляд. ⁉️А що в тебе? Зупинись на кілька хвилин і вибери щось про себе. 👉 Щось, що виручає тебе з будь-якої халепи. 👉 Щось, що дається досить просто, але зазвичай має хороший результат. 👉 Щось, що ти робиш і в цей момент відчуваєш: «все на своїх місцях». ✒️ Запиши це «щось», або зафіксуй в інший спосіб. Прямо сьогодні воно може і не знадобиться тобі. Проте знання своєї внутрішньої сили допоможе у відповідний момент. Варто знати, що це. Тоді психіка зможе краще інтегрувати і використовуватиме талант ефективніше. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🤲 Маємо гарну новину - сервіс супервізій тепер доступний також для Київської, Львівської, Вінницької областей. 🍀 Служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» пропонує супервізійний супровід тим, хто надає психологічну або першу психологічну допомогу і щодня працює з людьми, постраждалими від війни. Послугою можуть скористатися фахівці першої лінії реагування: 🔸 психологи; 🔸 працівники, які надають першу психологчну допомогу (соц. працівники, кейс-менеджери, …); 🔸 працівники ДСНС, центрів зайнятості, поліції, освітяни, медики. 👥 Супервізія — це системний методичний супровід і підтримка фахівців, які працюють у сфері «людина-людина». Таке наставництво, спрямоване на роботу з професійними труднощами, емоційним виснаженням. Посилює стійкість до складних ситуацій і є ефективним методом підвищення якості надання послуг. ➡️ Якщо ви бажаєте отримати супервізійний супровід психологічної служби БФ «Право на захист», будь ласка, заповніть форму: https://cutt.ly/4e9PcntQ 📌 Усі наші сервіси безоплатні й конфіденційні. 📍Області, у яких надається послуга супервізії: Дніпропетровська, Сумська, Донецька, Запорізька, Харківська, Кіровоградська, Чернігівська, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Київська, Львівська, Вінницька. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💌 Листи до тих, хто вже не з нами #психологічна_техніка 💔 Нам шкода, що ти маєш необхідність читати і знати про цю техніку. 👉 Листи і щоденники — одні з найефективніших технік допомоги в горюванні. Коли ми сумуємо за кимось, почуттів дуже багато. Це природньо, оскільки ми відчуваємо скорботу за особливо важливими, цінними, досі любими людьми для нас. Коли почуттів багато, виписувати їх на папір є доброю ідеєю для психічного здоров’я. ❤️‍🩹 Коли ми пишемо, ми не забуваємо. Ми даємо місце горюванню, і цим вшановуємо пам’ять. Того, кого ми любили, ми любитимемо завжди. Серце стане більшим, і місце для цієї людини у ньому збережеться назавжди. 📌 Терапевтичні листи — це техніка, яка дає можливість відбутися неможливій розмові, адже людина пішла в засвіти. З їх допомогою ми можемо: ✒️ висловити несказане і тим самим відчути цілісність, ✒️ поділитися розповіддю свого життя, яке людина вже не має можливості спостерігати, ✒️ назвати свої емоції та почуття, що саме зараз прориваються. 📩 Далі ми дамо зразок листа і незавершених речень, які можна використати. Важливо пам’ятати, що найкращі слова — це ті, які хочеться сказати. Якщо щось із запропонованого не матиме відгуку в серці, сміливо пропускай. Лист ✏️ Відкрий електронний файл або приготуй паперовий листок. ✏️ Почни з привітання, як ви завжди віталися: ▫️«Привіт, друже…» ▫️«Дорога/ий (імʼя)…» ▫️ Просто з імені ▫️«Бажаю здоров’я, (імʼя), …» ▫️«Коханий/а…» тощо. 💧У момент написання імені часто льється додаткова порція сліз. Бо ще раз приходить відчуття, що людина вже не з нами. ✏️ Далі сам текст листа — те, що будеш хотіти сказати. ▫️Можна не перечитувати. ▫️Можна писати з помилками. ▫️Варто використовувати ті речення, які ви зазвичай вживали. ✏️ Додай кілька терапевтичних речень: ▫️«Дякую тобі за…» ▫️«Пробач мене за…» ▫️«Я гнівався, що…» ▫️«Я радію, що…» ✏️ Завершення листа Вибери якесь речення на завершення листа. Можливо, те, яке ви використовували, або щось, що зрозумів би лише він/вона. Додай дату і підпиши. ❤️‍🩹 Такі листи можна писати один раз або багато разів. Відчуй, як тобі краще. Ці листи не варто перечитувати зараз, хіба за кілька років. Якщо ти писатимеш декілька чи багато листів, то в кожному може бути геть інший текст, адже і стан твій буде різний. А, можливо, якась думка чи почуття буде повторюватися, бо ніяк не може полишити тебе. Повторюй її стільки разів, скільки відчуватимеш потребу. 🫂 Горювати — це процес, який з усіх сил хочеться відкласти чи уникнути. Та все ж, пройти крізь ці почуття — одне з найкращих рішень у пам’ять про цю людину/цих людей. ❣️Горювання складне в моменті, проте саме воно допомагає зберегти світло всередині і вшанувати гідно пам’ять за тими, хто назавжди в нашому серці. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😶‍🌫 Як це — «відчувати спокій» зараз? 😤 Коли навколо так багато втоми-аж-виснаження, зневіри, суму, тривоги, хвилювань… ❓…як підтримати себе та інших? Так хочеться видихнути хоч трохи. Імовірно, зараз ти можеш стикатися: 🔹 з хвилюванням дітей, які потребують твого доброго слова; 🔹 з напругою вдома, бо всі втомлені; 🔹 з моментами, коли клієнт/бенефіціар/пацієнт дивиться на тебе очима, повними надії на швидке покращення; 🔹 з кризами у колег, коли підупадають духом, а роботу робити треба; 🔹 зі станом, коли б добре було спочатку «зібратися» самій/ому. 💪 То як знайти той спокій? Щоб щось допомагало, треба пробувати це робити. Навіть якщо не хочеться. Навіть якщо зараз немає віри, що допоможе. ➡️ Нагадаймо найважливіше. 1️⃣ Яка твоя відновлююча рутина? 🌳 Прогулянка ввечері, ⌛️ час без новин, 📞 дзвінок подрузі, 🥇 відчуття «перемоги» зробленого діла, 🫂 обійми коханої людини (навіть віртуальні); 👨🏽‍🌾 догляд за грядкою чи квітами, 🦮 вигул собаки чи чухання котика 🐈, 📕 читання книжок, 📖 записи у щоденнику, 🚿 щоденна гігієна, 🏃🏻‍♀️ пробіжка чи відтискання? 😘 Важливо, щоб ці дії були базою твого життя. 2️⃣ Звертай увагу на відчуття в тілі та називай свої почуття. Навіть найскладніші. Плач, якщо проступають сльози. Гнівався, якщо вже нестерпно це все. Витримуй паузу, коли важко підібрати слова. 👉 Називай почуття для себе або в щоденнику, довіреній людині чи фахівцю. 👉 Коли почуття назване, воно нас потроху відпускає. 3️⃣ Допоможи собі спати. 🔸 Визнач сон важливим життєвим пріоритетом зараз. 🔸 Отримай рецепт на препарати, якщо більше 2-х місяців погано спиш. 🔸 Краще поспати, ніж залипнути в тікток/інстаграм/тредс/новини. 🔸 За можливості зроби відпустку для сну, у безпечніший регіон, у безпечніший будинок. 👣 Маленькі кроки найважливіші, бо створюють моменти рівноваги, які так цінні зараз. Вболіваємо за тебе. Віримо, що ти впораєшся. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. 🫧 О, вау! Хто це сьогодні такий красивий/а? 🙂 Ти-ти! 🫧 Робота дочекається, дозволь собі повноцінну обідню перерву без листів і дзвінків. 🫧 Сльози мають дно. Якщо сьогодні тобі кепсько, пам’ятай: це скінченно. *** Відгукуються ці слова? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🇺🇦 Звідки наша стійкість? #з_джерел_мудрості У психології є поняття безперервності життя — звʼязок між тим, що було, є і буде. Щоб відновитися після важкого досвіду, треба відновити безперервність: співати дитині колискову так, як співали до того, як був зруйнований будинок; пекти пасочки, навіть якщо немає світла. Наш розум потребує цієї нитки — вона в найненормальніші часи повертає відчуття нормальності. Новий рік за розкладом. Першого вересня діти йдуть до школи. Світ існує, а значить і ми. Українців століттями намагалися позбавити безперервності — і кожне покоління знаходило спосіб продовжити вити нитку: пісня, вишиванка, мальви в саду, жарти, які розуміємо тільки ми. Наша стійкість не виникла у 2022 році, вона виплекана століттями — у кожній спробі нас знищити і в кожному нашому виборі жити. Можна подумати, ніби нас загартував біль. Але біль сам по собі нікого не робить сильним. Травма не є даром. Вона є втратою, хоч і містить у собі можливість віднайти нові сенси, а з ними й сили. Тоді звідки наша стійкість? Одна з багатьох відповідей: від тих, хто був до нас. Наша стійкість — від монахів-літописців, котрі переписували книжки, від кобзарів, які зберігали державу у піснях, від Шевченка та Лесі Українки до Стуса, Горської, Лукʼяненка. І від тисяч безіменних: від діда, що переказував сімейні байки, від бабусі з її рецептами, від батьків, які співали колискову. Коли у людини хочуть забрати все, що їй дороге, постає питання ідентифікації: хто я? Неможливо бути стійкими без відповіді на нього. Ми усвідомлюємо, що воюємо не лише за територію. Ми захищаємо право бути українцями в Україні. Неможливо перемогти народ, який знає, хто він і за що бореться. І це відчуття, що ми, українці, всі такі різні й ми на своїй землі, є нашою безперервністю й опорою для стійкості. 🟩 Текст Світлани Ройз, опублікований на виставці «Той день». 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🚥 «Світлофор контенту»: орієнтир в інформаційному просторі для дітей 💌 #нам_пишуть: «Я гублюся, як реагувати на все, що дивиться дитина в планшеті (11 років). Дуже складно пояснювати, чому я проти безсенсовних відео, а більше б хотіла навчальних чи щось на кшталт Discovery. Що порадите?». 📲 Інформаційний простір зараз шалено перевантажений. Розуміємо, що не хочеться і «нудити» про корисні відео, але ж і споживання всього підряд для підлітків теж не варіант. Але й не все, що ми дивимося, мусить бути корисним🙃. Іноді хочеться посміятися, подуркувати чи просто відпочити. Що ж робити без балансу) Пропонуємо разом дослідити, чим наповнений цифровий світ твоєї дитини. 1️⃣ Для початку домовтеся про три кольори: 🟢 Зелений — контент, завдяки якому ми дізнаємося щось нове, навчаємося або надихаємося на власну творчість (відео про тварин, наукові експерименти, уроки малювання, цікаві факти про космос тощо). 🟡 Жовтий — розважальний контент. Смішні відео з котиками/песиками, проходження ігор, меми, розважальні шоу. 🔴 Червоний — контент, який може шкодити: приниження інших людей, жорстокість, небезпечні челенджі, заклики до агресії чи нетолерантності. Сюди ж можна віднести нескінченне неусвідомлене гортання будь-яких відео, після якого дитина почувається виснаженою, роздратованою або навіть не пам’ятає, що дивилася. 2️⃣ Далі можна запропонувати дитині серед пропонованих визначити, до якого кольору належить кожне відео. Можна у процесі також обговорювати: ❓Чому ти відніс/ла це відео до зеленого? ❓Що тобі подобається в цьому блогері? ❓ Як ти почуваєшся після перегляду? На що тебе надихнуло це відео? ❓ Цей жарт добрий чи комусь може бути образливим? ❓ Чи хотілося б тобі подивитися ще десять таких відео поспіль? ❓Чи трапляються відео, які спочатку смішні, а потім неприємні? 🖥️ Наприклад, дитина показує відео, де блогер проходить комп’ютерну гру. Можна припустити, що це жовтий контент (для розваги). А дитина пояснює: «Ні, зелений! Мені це відео допомагає будувати складні конструкції в Minecraft». Або дитина показує відео, де хтось невдало впав, і всі сміються. Можна обговорити, чи це просто смішний момент, чи людині справді було боляче й неприємно, чи хотіла б дитина опинитися на тому місці. І як це змінює ставлення до відео. ⏺️ Під час розмови важливо: 🔸 не критикувати смаки дитини, для батьків фрази «Що за дурниці ти дивишся?» чи «Як тобі взагалі може таке подобатися?» належатимуть до червоного рівня. 🔸 не намагайся зробити весь контент «зеленим». Ми теж дивимося комедії, смішні відео, меми, а не лише документальні фільми про дослідження океану. 🔸 дозволь дитині не погоджуватися. Одне й те саме відео іноді може належати до різних категорій залежно від його змісту, контексту та впливу на глядача. 🔸 спробуйте і зворотню історію: нехай дитина оцінить кілька відео з твоїх рекомендацій. Можливо, і там знайдеться щось червоне 🙃. 🟩 Для нас як дорослих важливо пильнувати те, що споживає дитина. Ми можемо перевірити історію переглядів, обмежити доступ до певних сайтів або встановити батьківський контроль. Але поступово дитина ставатиме самостійнішою, і тому добре сприяти її критичності, стимулювати робити кращий вибір для себе. 🤝 Формуючи довіру в стосунках з дитиною в питаннях контенту, ми теж сприяємо захисту, бо якщо в мережі трапилося щось страшне, дивне чи неприємне, у відкритих довірливих стосунках про це можна розповісти батькам без страху бути покараним/ою. А от в ситуаціях жорсткого контролю чи заборон стимул приховувати інформацію збільшиться. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

♻️ Модель «контроль - вплив - прийняття» #психологічна_техніка 🔘 Велика кількість задач, надвисокий темп життя, підвищена відповідальність, хронічне недосипання та втома, вплив новин, які часом просто вибивають ґрунт з під ніг - все це створює велику напругу всередині. А коли внутрішнього і зовнішнього тиску стає забагато для людини, вона може час від часу відчувати безнадійність, розчарування і симптоми депресії. ➡️ Наведена нижче модель «Контроль - Вплив - Прийняття» (Control-Influence-Accept Model) вперше розробили Ніл і Сью Томпсон у своїй книзі «Критично рефлексуючий практик». ⭕️ Втрата відчуття контролю, нерішучість та неможливість діяти – проблеми, з якими можуть зіткнутися люди з депресією, і ця модель допоможе проаналізувати і визначити: 1️⃣ якими є твої стандартні реакції на складну ситуацію; та 2️⃣ на які її аспекти ти можеш впливати і які контролювати. Ця модель може використовуватись як в групі, так і індивідуально. ✅ «Контролювати» включає в себе: ■ Дії, які ти можеш обирати у відповідь на подію; ■ Твої підходи до вирішення ситуацій і завдань; ◾️Тобто повертати собі контроль через: «Я можу робити ось це ➡️ роблю ➡️ бачу результат своїх дій ➡️ підтверджую собі «так, я можу це контролювати»; ✅ «Впливати» означає : ■ Як ти реагуєш на подію; ■ Яку відповідь даєш іншим; ■ Чи знаєш, до кого можеш звернутись за допомогою чи порадою? ✅ Що необхідно «Прийняти»: ■ Відповіді або рішення інших людей, на які я не можу вплинути; ■ Світ навколо мене, який постійно змінюється. 👉 А тепер подивімось, як ця модель працює на практиці: 1️⃣ Згадай і опиши ситуацію, через яку можеш відчувати безпорадність, розчарування, сум, гнів: __________________________ 2️⃣ А тепер випиши те, що ти точно можеш контролювати в цій ситуації (це можуть бути навіть якісь невеличкі дії, твої особисті підходи): _______________________ 3️⃣ На що і кого ти можеш вплинути, і це може привести до подальших змін: _______________________ 4️⃣ До чого варто поставитись із прийняттям: _______________________ ➡️ А тепер запитай себе: ❓ Чи змінилось твоє ставлення до ситуації після виконання цієї вправи? Якщо так, то як? ❓ Чи є в полі «необхідно прийняти» щось, про що ти жалкуєш, що не можеш впливати на це і контролювати? ❓ Якщо так, подумай, чому саме так відчуваєш себе? Чим для тебе так важливо вплинути на це і контролювати? Напиши нижче. Джерело: Thompson, S., & Thompson, N. (2018). The critically reflective practitioner. Macmillan International Higher Education. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

✨ «Проживати» емоції: порада психологів, яку не ясно, як виконати (2/2) ➡️ Як діяти, щоб «проживати емоції»? Якщо довелося стримувати почуття, то пізніше вартує повернутися до них в прийнятній формі — знаходити безпечні способи для вираження. Важливо використовувати ці форми не одноразово, а ввести їх у свою рутину та певний час практикувати. У цьому допоможуть: 👉 Книги, фільми, ігри, музика про подібні стани (коли ми читаємо, дивимося чи слухаємо про персонажа, який має подібні до нас почуття, то ми так само даємо волю прожитому, проте в меншу об’ємі, «бо це ж не про мене». А психіці буває достатньо). 👉 Творчість (малювання, музика, танці, ліплення, вишивання, спорт, архітектура, інженерія). Простір і місце, де ти можеш проявити почуття в символічній формі. 👉 Психологічна робота. Індивідуальні консультації з психологами саме тому і тривають 50 або 60 хвилин, щоб клієнт не перенаситився почуттями. Це маленьке віконце у той великий об’єм почуттів, яке з часом дозволяє розплутати все. 👉 Методи травматерапії. Так, у EMDR як одного з напрямів психотерапевтичної роботи при роботі з великим обсягом травмівних почуттів не обовʼязково розповідати терапевту все і одразу, можна ділитися поступово маленькими порціями. 👉 Групова психотерапія чи групи підтримки. Коли хтось розповідає подібну історію, ми можемо частково розділити переживання. Психіка може заспокоюватися в цьому процесі, тому спільний досвід допомагає проживанню емоцій. 🫶 І найголовніше — на все свій час. Особливо для горювання, невизначеності, страху, розчарування. Їм потрібно достатньо часу і бажано мати людину, з якою можна пройти цей шлях разом. 🤍 Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» пропонує багато можливостей, які в цьому будуть помічні. Варто застосовувати різні форми «проживання», не очікувати від себе швидких змін та рухатися далі у своєму темпі. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

✨ «Проживати» емоції: порада психологів, яку не ясно, як виконати (1/2) 📩 #нам_пишуть: «Популярним став вислів: «Дозволяйте собі проживати емоції». Це стосується і втрат, і травматичних подій у житті. Але означає «проживати»? Часто дратуюся від цієї рекомендації». 👉 Класично «проживати» означає відпустити контроль і дати волю емоціям. Пройти крізь почуття, не стримуючи їх. Наприклад: 🔹 коли сумно — не мовчати, а плакати; 🔹 коли гніву багато — знайти спосіб висловити або компенсувати почуття (спів, крик у лісі, тренажерний зал, побити посуд в безпечному місці, зануритися в роботу тощо); 🔹 коли є любов — проявити: сказати ніжні слова, обійняти, зробити подарунок, провести час разом, написати повідомлення, подзвонити тощо. 🧐 Чому це рекомендують? Коли почуттів багато, нам здається, що вони нас затоплять і знищать. Тож ми притримуємо їх, стишуємо, контролюємо, терпимо. Це допомагає стримати афект прямо зараз, проте шкодить довготерміново. 💭 Часто можна почути такий аргумент: «А якщо зринають спогади, зʼявляється бажання плакати або гніватися, а людина знаходиться на роботі чи будь-якому іншому людному місці? Тоді складно показувати свої почуття. А коли вже з’явилася можливість усамітнитися, ці сильні емоції ніби пройшли, затихли. І виходить, що неприємні відчуття залишилися десь усередині?» 🤷‍♀️ Саме так, залишилися. І тоді постає важливе питання: «Тож як діяти, коли є необхідність вимушено «пригнічувати» емоції на людях? І чи дійсно є наслідки для здоров’я чи якості життя людини, якщо ці емоції не будуть «прожиті» після травмованої події?» ⏳ Наслідки дійсно є, і з часом стримані емоції можуть трансформуватися в щось з цього: 🔸 симптоми психічного стану (депресивні епізоди чи субдепресивні стани, тривога, нав’язливі думки, підвищена чутливість, надмірна обережність, вибуховість і дратівливість, безсоння, занижена самооцінка, нечутливість тощо); 🔸 незрозумілі соматичні симптоми (тілесний біль невідомого походження, синдром подразненого кишківника, нейродерміт, псоріаз тощо); 🔸 акцентуації і ригідність характеру (тобто певні риси, які надміру виражені, і характер, який важко піддається змінам); 🔸 емоційна холодність (бо якщо багато в середині заморожено, то неможливо приймати і проявляти почуття); 🔸 надмірна чутливість (коли будь-які слова чи події можуть образити, спантеличити, викликати вину або гнів, і абсолютно невідомо, де саме і коли саме це трапиться); 🔸 трансгенераційні патерни поведінки (наприклад, дітей і онуків будуть несвідомо також навчати стримувати почуття, адже це вже стає новою нормою чи рецептом виживання); 🔸 вища ймовірність мати психічну травму (неможливість назвати, висловити та інтегрувати почуття, прожити їх поруч з кимось — це прямий шлях до травми). 🫶 Саме тому «проживати почуття» — це один з ключових кроків превенції психічних захворювань. Проте не так просто його виконати на тлі війни. Як діяти — читай у пості нижче 👇 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🌤️Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ☀️ Тішимося, що ти знаходиш сили радіти життю. ☀️ Твоя посмішка робить цей світ кращим. ☀️ Нехай цієї осені тебе зігрівають побільше добрих людей! *** Відгукуються ці слова? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🫧 «Діти були самі» #з_джерел_мудрості #притча аргентинського психотерапевта Хорхе Букая Мати пішла на роботу, залишивши двох маленьких дітей під наглядом 18-річної няні. Пообідавши, дівчина вклала малюків спати. Раптом їй зателефонував хлопець і запросив покататися на новій машині. Дівчина вирішила, що діти просплять довго, тому зачинила кімнату на ключ, щоб вони не покотилися сходами, і пішла. Поки її не було, у будинку через коротке замикання спалахнула пожежа. Вогонь швидко заблокував вихід і підібрався до спальні. Від диму прокинувся 6-річний хлопчик Панчо. Двері були замкнені. Розуміючи, що допомоги немає, дитина почала діяти самотужки. Малий звичайною залізною вішалкою зміг розбити вікно та відігнути захисну решітку. Він спакував свого маленького братика-немовля у рюкзак. Потім виліз на вузький карниз і з важким вантажем за плечима зміг дістатися до безпечного місця внизу. Коли пожежники приборкали вогонь, усі навколо дивувалися і розпитували: «Як така мала дитина змогла зламати залізну решітку? Як він утримався на карнизі з немовлям? Це неможливо!» «Він був сам, і поруч не було нікого, хто міг би сказати йому, що він не зможе», — повторював рятувальник. ❓Подумай, чи є в тебе щось, що хотілося б зробити, якби поруч ніхто не казав, що це не вдастся? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

⭐️ Список своїх людей #психологічна_вправа 🫂 Коли людина тривалий час живе в хронічному стресі, а до того ж ще й погіршується безпекова ситуація, — цінно пам’ятати біля кого можна відновитися. Людині потрібна людина. Біля когось надійного ми зцілюємо душевні рани, наповнюємося і більш стійко переживаємо буремні часи. 📝 Підготуй, де можна записувати рефлексію — папір чи електронний документ. 👉 До кожного запитання впиши одну людину або кілька. ❓Кого я люблю всім серцем і біля кого мені завжди добре? ❓Кому я хочу розповісти найкращу новину? ❓З ким можу поділитися болем чи розпачем? ❓Хто пам’ятає про мене без нагадувань? ❓Кого мені хочеться бачити в своєму майбутньому? ❓Кому можна довіряти в складній ситуації? Наше життя змінне, тож список може (і швидше за все, буде) оновлюватися. Час від часу переглядай запитання і переглядай імена-відповіді. 💛 Збережи список цих людей. Повертайся до нього в моменти хвилювання чи радості. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📱 «Чутливий контент» в соцмережах 📩 #нам_пишуть: «Після обстрілів бачу публікації з тілами постраждалих, стає геть не по собі… Складно переглядати знов і знов ці фото від друзів та знайомих. Для мене це ніби заново переживати цей жах, тіло холоне. Як з цим бути?» 📲 Коли ми спостерігаємо в житті такі жахливі події, як наслідки обстрілів, буває складно обходитися з емоціями та почуттями. Лють, біль, розпач, сум, безсилля, ненависть… У кожного свій «коктейль». Разом з тим, ці почуття стають гострішими та інтенсивнішими, коли щоразу ми натикаємося на згадки про них в новинах чи в соцмережах. Ми розуміємо, що реальність нашого життя вражаюче жахаюча, особливо якщо асоціюємо зруйнований дім - з власним, а постраждалих - з собою. 😓 Насправді багато хто з нас, окрім бажання розповісти про трагедію та несправедливість усьому світу, намагається розділити свій набір надскладних переживань з іншими. Ніби просигналізували сторіс чи постом: «мене це жахає», «я в розпачі», «я ненавиджу» тощо. ➡️ І будь-які способи це зробити - і з прокльонами, і з образами - ок, якщо вони дозволяють дати можливість відреагувати. Це краще, ніж тримати лють в собі. ❌ Жорстокість та лицемірство росіян неможливо зрозуміти і неможливо пробачити. Саме тому багато з нас приходить в соцмережі з «важким контентом» розділити цей біль та жах. Бо це - найшвидший спосіб і один з найдоступніших розділити емоції зі своіми близькими, хоч і віртуально. ❗️ Але цього може бути забагато. Наслідком фізіологічних реакцій на перенасичення переживаннями можуть бути блювота, нудота, головний біль чи запаморочення. Звичні біоритми внаслідок дистресу теж можуть змінюватися, і, наприклад, ми можемо «забувати» їсти, не можемо спати. Якщо все це відбувається з вами, імовірно, вам необхідно попіклуватися про себе, бо усі ці сигнали говорять «досить», «я більше не можу це витримувати». У такі моменти краще: 🔸 припиняти гортати стрічку чи дивитись новини; 🔸 лімітувати час на це; 🔸 не переглядати фото з позначкою «чутливий контент» (а якщо ти обираєш їх додавати - попереджати про це); 🔸 спробувати розділити переживання вживу з близькими чи психологом; 🔸 переключитися на інші справи. Це не зменшить біль і не заперечить його. Але це допоможе зберігатися, якщо «забагато» і ти не витримуєш. Якщо ж відчуваєш сили та можливість розділяти біль з іншими, твої реакції допоможуть бути поряд в цьому. Це теж дуже важливо. ⏺️ На жаль, ми вже не можемо змінити минуле і щоденні трагедії. Утім, ми можемо прислухатися до себе, чути свої потреби і піклуватися про себе, пробувати жити далі. Якось. Через розпач, біль. Як зможемо зараз. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі