Психолог на зв‘язку

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🌷 Бути собою — це можливість жити цілісно. Просто наважся. 🌷 Коли можеш подбати про себе, тоді і будуть сили подбати про інших. 🌷 Слухай свій внутрішній компас: він підкаже шлях. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 «Чим більше ми є чесними з собою, тим більше у нас можливостей жити щасливо та з користю»: Ненсі Мак-Вільямс #з_джерел_мудрості 🟢 Ненсі Мак-Вільямс, американська психоаналіткиня, докторка філософії з психології особистості, викладає психоаналітичну теорію та терапію у Вищій школі прикладної та професійної психології в Університеті міста Рутжерс штату Нью-Джерсі. Веде власну психотерапевтичну та супервізійну практику. 🤲 Запрошуємо тебе познайомитись з деякими цитатами з її наукової творчості: 🪷 «Співчутливе та поважне прийняття інших можливо тією мірою, в якій у людини відкритий доступ до розуміння та прийняття динаміки власної особистості»; 🪷 «Термін „емпатія“ останнім часом стерся і практично втратив свою змістовність. І все ж таки не існує іншого слова, яке означало б "відчувати разом з", а не "відчувати замість", що і становить внутрішню різницю між емпатією і симпатією, співчуттям і жалістю, інтересом і подібними поняттями, що мають на увазі певний ступінь захисного дистанціювання від страждаючої людини»; 🪷 «Усі ми бажаємо нашим дітям того, у чому самі відчували нестачу. Це бажання є нешкідливим, але тільки доти, доки ми вберігаємо своїх дітей від найменшого примусу жити заради нас»; 🪷 «Бути задоволеним власним життям можна не через накопичення (речей, переживань чи слави), оскільки нам ніколи не буде «достатньо», а через пошуки можливості насолоджуватися тим, що у нас є»; 🪷 «Деякі люди використовують сум для захисту від гніву, у той час як інші зляться, щоб не сумувати»; 🪷 «Здатність сумувати про те, чого неможливо отримати, готує ґрунт для отримання задоволення від того, що можливо»; 🪷 «Чим більше ми є чесними з собою, тим більше у нас можливостей жити щасливо та з користю». 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📄 «Сімейні правила»: психологічна вправа Відомо, що правила в родині вказують на кордони та дозволяють розуміти, як оптимально встановлювати та регулювати стосунки. Правила є незамінним інструментом для батьків у вихованні, а також зрозумілою системою для дітей. Пропонуємо вам разом розробити спільні сімейні правила, які відображатимуть потреби всіх членів родини. #психологічна_вправа ❗️ Важливо! 📌 Правило приймається, якщо воно підходить всім або трансформується в обговоренні до прийнятної форми. 📌 Правило має бути зрозумілим та простим для сприймання. Уникайте розпливчастих чи нечітких формулювань. 📌 У разі невиконання правил має бути зрозумілий механізм реакції родини. 📌 Усі мають мати доступ до правил і можливість за потреби їх переглянути. Наводимо приклад правил родини з посібника «Батьки повертаються з війни»: 1️⃣ Ми говоримо в колі сім‘ї про свої почуття. 2️⃣ Ми любимо бешкетувати разом. 3️⃣ Ми кажемо «Я тебе люблю». 4️⃣ Коли щось зламалося, ми це виправляємо. 5️⃣ Усі люди помиляються, і ми також. 6️⃣ Ми радіємо успіхам один одного. 7️⃣ Ми разом святкуємо річниці і дні народження. 8️⃣ Коли щось не вийшло - ми сумуємо. 9️⃣ У нас є сімейні традиції. 🔟 Ми запитуємо «Як твої справи сьогодні?» 1️⃣1️⃣ Коли комусь погано - ми допомагаємо. 1️⃣2️⃣ Ми обіймаємося. ✨ Гарного часу разом при складанні правил у своїй сім‘ї! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» надає можливість отримати допомогу травматерапевта (доказові методи EMDR, КПТ). 📍 Онлайн-консультації доступні для мешканців Харківської, Запорізької, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Миколаївської, Донецької та Херсонської областей. 🟢 Цільова аудиторія: дорослі, які проживають травматичний досвід, пов’язаний із війною в Україні, що триває з 2014 року. ➡️Якщо протягом трьох місяців і довше ви відчуваєте погіршення якості життя (сну, здоров’я, емоційного стану чи соціальної активності), ви можете звернутися по допомогу, заповнивши форму: https://forms.gle/MMFD9QyZovobHfxy8 ❗️ Оскільки отримуємо зараз багато запитів, очікування може складати до 3-х тижнів. 🌿 Будь ласка, потурбуйтеся про себе, якщо потребуєте допомоги. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🧩 Техніка почергового дихання Наді Шодхана Ця коротка, але дієва вправа, заснована на техніці глибокого почергового дихання. Вона однаково допомагає як забезпечити киснем обидві півкулі нашого мозку, так і суттєво знизити накопичену за день напругу та тривогу. 👉 Регулярне ж виконання цієї техніки допомагає: ☑️ підвищити здатність до концентрації розуму; ☑️ покращити роботу кардіорисператорної системи; ☑️ відновити баланс лівої та правої півкуль мозку; ☑️ активізувати роботу нервової системи. Алгоритм вправи: 1️⃣ Займи зручне положення сидячи. 2️⃣ Підніми праву руку до обличчя і помісти вказівний і середній пальці між бровами. Великий і безіменний пальці постав на ніздрі. 3️⃣ Легенько затисни праву ніздрю великим пальцем і повільно вдихни через ліву. 4️⃣ Вдихнувши повністю, затримай дихання. Затисни ліву ніздрю безіменним пальцем і, давши правій розкритися, видихни через неї. 5️⃣ Вдихни через праву ніздрю ➡️ затримай дихання ➡️ закрий праву ніздрю ➡️ відкрий ліву і видихни повітря через неї. 6️⃣ Повтори так 5 -10 циклів, дозволяючи своїй увазі слідувати за вдихами та видихами. ❗️Протягом вправи намагайся зрівняти довжину вдихів, видихів та пауз. Наприклад, вдих на 5 рахунків, пауза на 5 рахунків, видих на 5 рахунків, пауза на 5 рахунків. Вдалої тобі практики і спокійного, тихого вечора🤲! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

⚪️ Втома від співчуття: способи самодопомоги (2/2) ❤️‍🩹 Втома від співчуття може виникнути як феномен професій типу людина-людина, коли ми часто стикаємося з травматичними переживаннями інших. Детальніше про її особливості можна дізнатися у попередньому пості. ➡️ Як собі допомогти, якщо ти переживаєш цей стан? ⚪️ Знаходити джерела твого відновлення поза роботою Це може бути те, що відокремлює тебе від робочих процесів, але є саме твоїм способом відновлення: прогулянки улюбленими місцями, час з приємними людьми, тілесні процедури, улюблена музика чи фільми. Важливо, щоб ці опції повертали тебе до приємних спогадів чи відчуттів з минулого. ⚪️ Проговорювати емоційні кордони Певні історії ти можеш не бути готовим слухати (будучи не-психологом) чи ранитися об них. Ти можеш зупиняти ділення інших, якщо почуваєшся при цьому погано і не маєш відповідної підготовки. Перш за все, турбуємося про себе, а потім - про інших. Ти можеш робити це дружелюбно, не руйнуючи звʼязок з іншими. ⚪️ Памʼятати та реалізувати базові елементи турботи про себе Регулярна фізична активність, повноцінний сон не менше 8-9 годин, збалансоване повноцінне харчування, баланс робота-відпочинок (а зараз - війна-робота-відпочинок) допоможуть тобі легше проживати стресовий час. ⚪️ Розділити свої переживання з іншими Якщо ти стикнувся з чимось складним, не тримай це тільки в собі. Ти можеш відвідувати групи підтримки, чи організувати свою групу з колегами, де ви можете конфіденційно ділитися викликами та разом шукати виходи з них. ⚪️ Опиратися на дружні спільноти Ми відновлюємося у спільнотах. Знайди для себе цілющі групи, де ти отримуєш натхнення та підтримку: сусідів; колег; спільноти за типом хобі, спорту тощо. Важливо проводити час окремо від роботи, і мати можливість спиратися на інших людей. ➡️ Якщо ж тобі не допомагають ці способи, ти завжди можеш звернутися до спеціаліста та розділити свої переживання у безпечній та приймаючій атмосфері. 💛 Будь ласка, турбуйся про себе. Ти робиш важливі речі для світу та інших, і теж можеш мати підтримку та турботу. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 Втома від співчуття (1/2) Ми часто чуємо, що добре бути опорою для інших, підтримувати близьких у вразливості, бути щирими та приймаючими. Разом з тим, це займає багато ресурсу і не може бути постійним станом. Лікарі, військові, вогнеборці, вчителі, психологи, соціальні працівники і представники багатьох інших професій, що працюють з людьми, безпосередньо стикаються з різними проявами людських емоцій. Якщо у фоні хронічний стрес, втрати, страхи і тривоги - то ці емоції можуть бути не надто приємними. З часом, коли наш контейнер (тобто той уявний резервуар, де ми можемо помістити, опрацювати та переварити емоції в рамках свого вікна толерантності) переповнений, ми теж можемо втомлюватися. ➡️ Втома від співчуття - це одна з форм захисту психіки від тривалого емоційного навантаження. Це прояв стресу чи напруги, які виникають під час частих контактів з людьми у травматичних ситуаціях, коли інші поряд встикаються з болем, стражданням, нещастям. Втома від співчуття може бути наслідком вторинного травматичного стресу та вигорання. Помітити втому від співчуття можуть допомогти такі прояви: 🔹 Емоційне оніміння та заціпеніння, коли людина поряд проживає травматичну ситуацію. За цим може слідувати відчуття власної невдачі та некомпетентності, відчуття безнадії в контексті роботи. 🔹 Зниження здатності турбуватися про інших або зацікавленості у цьому, або ж, полярно, - надмірна занепокоєність людьми, яким ти надаєш допомогу, підвищена настороженість. 🔹 Зниження продуктивності та уникнення певних дій, ситуацій та людей, яким ти допомагаєш. 🔹 Ізоляція від інших, уникання контактів з близькими та колегами, апатія, цинічна поведінка. 🔹 Труднощі у відділенні особистого життя від професійного. 🔹 Кількість часу, що відводиться для роботи, може перевищувати звичні значення. 🔹 Зниження автономності та здатності приймати самостійні рішення. 🔹 Зниження задоволеності від роботи, втрата натхнення. 🔹 Дисфункціональна поведінка (вживання психоактивних речовин, алкоголю, ризикована поведінка, поява залежностей). Таку поведінку можуть також супроводжувати прояви: 🔸 Виснаження (фізичного та психічного); 🔸 Злості, дратівливості, підвищеного рівня агресії; 🔸 Тривожності; 🔸 Депресії; 🔸 Нав'язливих думок; 🔸 Флешбеків; 🔸 Проблем зі сном. Багато співчувати та співпереживати дійсно важко. Щоб розділити страждання людини, ми часто пробуємо подивитися на світ її очима, уявити себе на її місці. Емпатія та емоційна включеність допомагають нам встановлювати звʼязок з іншими людьми. Коли ж цього стає забагато для нас, нормальним є уникати контакту з травмою чи стражданням людини, піклуватися про себе. Будь ласка, намагайся не соромити та не винити себе за це ❤️‍🩹 У наступному пості поділимося способами, як ми можемо справлятися з втомою від співчуття. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 🌻 Мати сумніви - це нормально. Бери стільки часу, скільки тобі потрібно для прийняття рішення. 🌻 Віримо, що ти маєш усі здібності, аби вирішувати складні життєві ситуації. 🌻 Знаходь, будь ласка, час, щоб помітити, як багато ти вже зробив/ла! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🦋 Притча про метелика #з_джерел_мудрості #притча Одного разу чоловік побачив кокон, у якому дозрівав метелик. Невдовзі в оболонці з’явилася маленька щілина. Чоловік довго спостерігав, як метелик намагався вибратися назовні. Він докладав усіх сил, але здавалося, що більше не може просунутися ані на крок. Чоловікові стало шкода метелика. Він узяв маленькі ножиці й обережно розрізав кокон. Метелик легко вибрався назовні. Та його тіло було слабким, а крила - зморщеними й безсилими. Чоловік чекав, що за кілька хвилин вони розправляться і метелик полетить. Але цього не сталося. Усе своє коротке життя метелик лише повзав землею, так і не змігши здійнятися в небо. Лише пізніше чоловік дізнався, що боротьба за вихід із кокона була необхідною. Саме проходячи крізь вузький отвір, метелик виштовхує рідину з тіла у крила. Без цього вони не можуть зміцніти й стати готовими до польоту. 🤷‍♀️ Тому іноді те, що здається шляхетною допомогою, насправді шкодить і стає перешкодою до зростання. ➡️ Запитай себе: ❓ Чи не намагаюся я, з любові, забрати всі труднощі у близької людини, позбавляючи її можливості зміцніти? ❓ Якщо так, чому тоді ця людина може бути позбавлена розвитку? ❓ Яка моя особиста нинішня «боротьба» може виявитися важливим етапом на шляху до чогось більшого? ❓Що допомагає мені витримувати складні періоди, не втрачаючи віри, що вони мають сенс? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📄 Опитувальник генералізованої тривоги (GAD-7) 🫨Тривога - природна реакція нашої психіки на небезпеку. Зараз багато з нас знаходяться в ситуації небезпеки, і це - сувора реальність. Разом з цим, інколи тривога перестає бути ситуативною і стає постійним фоном життя: ми хвилюємося навіть тоді, коли реальної загрози немає, важко розслабитися, а думки без кінця прокручують можливі проблеми. Тут можеш знайти більше про те, як бути з цими станами. ➡️ Для первинної оцінки рівня тривоги в клінічній практиці часто використовують «Опитувальник генералізованої тривоги (GAD-7)», розроблений Робертом Спітцером, Куртом Кроенке, Джанет Вільямс та Берндом Льове у 2006 році. ⏺️ Інструкція. Прочитай твердження нижче та оціни, як часто протягом останніх двох тижнів тебе турбували вказані проблеми. Обери одну відповідь для кожного пункту. Варіанти відповідей: 🔸 Ніколи — 0 балів 🔸 Декілька днів — 1 бал 🔸 Більшу половину часу — 2 бали 🔸 Майже щодня — 3 бали 1️⃣ Ти нервував/ла, відчував/ла тривогу або був/ла дуже напруженою/им. 2️⃣ Ти не міг/могла зупинити або контролювати своє хвилювання. 3️⃣ Ти занадто хвилювався/лась через різні речі. 4️⃣ Тобі було важко розслабитись. 5️⃣ Ти був/ла настільки неспокійним/ою, що було важко всидіти на одному місці. 6️⃣ Тобі було легко дошкулити або роздратувати. 7️⃣ Ти відчував/ла страх, неначе щось жахливе може статися. ⏺️ Склади бали за всіма сімома питаннями (мінімально - 0, максимально - 21). Ключ до тесту: 🟢 0-4 бали - мінімальний рівень тривоги. 🟡 5-9 балів - легкий рівень тривоги. 🟠 10-14 балів - помірний рівень тривоги. 🔴 15-21 бал - високий рівень тривоги. ▶️ Дослідження показали, що результат 10 балів і більше є орієнтиром, за якого варто звернутися до фахівця для детальнішої оцінки стану. Саме цей поріг найчастіше використовують у клінічній практиці для первинного скринінгу генералізованого тривожного розладу (Spitzer et al., 2006). ❗️ Цей тест не встановлює діагноз, але може допомогти зрозуміти, чи варто уважніше поставитися до свого психоемоційного стану або звернутися по консультацію до фахівця. Тому якщо твій результат більше 10 балів, це означає лише те, що рівень тривоги зараз достатньо високий, щоб приділити йому увагу і, за потреби, обговорити його з фахівцем. На твій результат можуть впливати: переживання через конкретну життєву ситуацію; хронічний стрес; проблеми зі сном; фізичні захворювання; інші психічні стани. Якщо тривога триває довго, заважає працювати, навчатися, відпочивати чи будувати стосунки - це достатня причина звернутися до психолога або психіатра, і ми підтримуємо тебе в цьому🤍 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🌈 PANTS: головні принципи безпеки для дитини у вразливості Щоб дітям було легше запам’ятати головні принципи щодо безпеки у ризиках сексуального насильства чи зловживання владою, Рада Європи та NSPCC об’єднали їх у п’ять простих правил. Будь ласка, вивчи ці правила з дитиною будь-якого віку.  🟢 P - Private are private. Особисте лишається приватним. Інтимні частини тіла - приватні. Вони належать тільки тобі, ніхто не має права їх торкатися, фотографувати, чи просити тебе торкатися когось іншого. 🟢 A - Always remember your body belongs to you. Твоє тіло належить тобі, завжди памʼятай про це! Ти можеш сказати «ні», якщо тобі неприємні обійми дідуся, поцілунки бабці, будь-які дотики сусідів, надмірно близькі ігри старших братів/сестер. Навіть якщо щось неприємне роблять батьки чи опікуни. 🟢 N - No means no. «Ні» - значить ні.  Ми часто у наших постах формулюємо, що «ні» - це повне речення і не потребує ще пояснень. Ти маєш право відмовитися від того, що тобі не підходить чи не подобається. І навіть якщо тебе вчили бути «чемним/ою» будь-якою ціною, памʼятай: безпека та твій комфорт важливіша за ввічливість. 🟢 T - Talk about secrets that upset you. Говори про секрети, які засмучують тебе. Є секрети, які не потрібно зберігати. Якщо хтось з старших чи дорослих просить «нікому не говорити», погрожує, обіцяє подарунки за мовчання, дитина має знати, що це саме той випадок, коли потрібно розповісти дорослому/ій. Намагайся запевнити дитину, що вона може поділитися, навіть якщо страшно, соромно, огидно.  🟢 S - Speak up. Говори.  Продовжуй говорити і шукати допомоги, поки хтось з дорослих не допоможе. Якщо один дорослий/а не почув/ла або не повірив/ла, можна звернутися до іншого.  ❗️ Бо ніхто з дітей не заслуговує, щоб з ними траплялися страшні речі.  Таку розмову можна починати приблизно з 3-4 років, коли дитина: ✅ може називати частини свого тіла; ✅ починає розуміти поняття «моє»; ✅ вчиться особистих кордонів. Згодом, у різні періоди життя, варто нагадувати про ці принципи. ➡️ Під час розмови дотримуйся простих правил:  1️⃣ Не потрібно лякати дитину. Замість: ❌ «Навколо багато поганих людей». Краще сказати: 💚 «Є люди, які можуть поводитися неправильно чи негідно, і це не тільки незнайомці. Саме тому ми зараз говоримо про правила безпеки». 2️⃣ Не потрібно вимагати від дитини того, чого вона не хоче: Замість:  ❌ «Ти мусиш обіймати всіх рідних, бо ми ж їх любимо». Краще запитати: 💚 «Тобі зараз хочеться обійняти бабусю/дідуся чи помахати рукою, дати пʼять?» Так дитина поступово вчиться відчувати власні межі. 3️⃣ Не потрібно погрожувати: ❌ «Якщо «таке» (або щось соромне) станеться, тобі будуть непереливки/ми тебе покараємо». Краще: 💚 «Що б не сталося, ти завжди можеш мені розповісти. Я буду на твоєму боці». 🦖 Для легшого сприйняття кампанія PANTS створила яскравого персонажа - динозаврика на ім'я Пантозавр. Веселу пісеньку про всі принципи можна переглянути на цьому відео. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🫂 Програма довготривалої психологічної підтримки для жінок, які мають досвід гендерно зумовленого насильства Ми надаємо безоплатні регулярні онлайн-зустрічі з психологом. Це безпечний простір, де можна: • говорити про свій досвід; • отримувати підтримку; • поступово відновлювати внутрішню опору. Тривалість участі визначають індивідуально — програма може тривати до 6 місяців. 🎯 Мета програми — допомогти відновити психологічну стабільність, повернути відчуття безпеки та зміцнити здатність справлятися з наслідками пережитого. Ми працюємо за принципами: • конфіденційності; • безпеки; • поваги до досвіду кожної жінки; • індивідуального підходу. • 📍 Послуга доступна онлайн для жінок, які проживають у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. 📝 Запис за посиланням: https://forms.gle/UTNKXzNxf8RYVaoa6 ➡️ Поділись з тими, кому це потрібно! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (2/2) Бажано, щоб розмова про секс і супутні цікавості відбулася до того, як ця тема захоплять дитину зненацька, оскільки це зменшить страх і невідомість. 🔸 Відповідати важливо щиро, прямо, не створюючи якусь атмосферу таємничості чи роздратування. 🔸 Разом з тим, якщо до вас зі спонтанною цікавістю звернулась чужа дитина, хорошим тоном є порекомендувати звернутися до батьків з цим питанням або ж давати відповіді з дозволу батьків. 🔸 Ми можемо бути не готові до деяких питань, і тоді доречно взяти паузу, щоб подумати (повідомивши про це дитину), і обовязково повернутися до розмови пізніше. 🔸 При розмові слід спостерігати за інтересом дитини. Якщо він буде згасати і вже не зʼявлятимуться додаткові чи уточнюючі питання, то і розмову можна завершувати та готуватися до наступних згодом.  ❗️ Якщо діти намагаються відтворити дорослі поцілунки, затісні обійми тощо, варто пояснити, що те, що дорослим буває приємно, для дітей може переживатися інакше. І завжди на будь-які дії з тілом людина має давати згоду.  💚 Підсумовуючи, хочемо нагадати: ви як батьки знаєте дитину найкраще! Вам зовсім не потрібно бути сексологом (але якщо дуже страшно при таких розмовах  - проконсультуйтесь з відповідним фахівцем). ❗️ Достатньо бути людиною, поруч із якою можна ставити будь-які питання, і яка не соромить, не засуджує та не карає за цікавість. Якщо вам вдасться бути саме таким/ою, то і значно більшою буде імовірність, що в 13-14 років ваше найдорожче дитя прийде дізнаватись про закоханість, насильство, вагітність, порнографію чи будь-яку іншу складну тему саме до вас, а не до випадкового джерела в інтернеті.  В Україні, на жаль, досі не введено комплексної сексуальної освіти в школах. Тому відповідальність за обізнаність дітей несуть перш за все батьки. А разом з тим - і за їх добробут та безпеку. Так ми дійсно можемо потурбуватися про наше найдорожче🤍 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (1/2) Багато з нас виросли в сім’ях, де тема сексу була незручною, сороміцькою або взагалі забороненою. Коли дорослому/ій соромно, страшно або незрозуміло, як почати розмову, легше відмахнутися. 🫣 Закладаємось, що, зростаючи, та чув/ла принаймні одну з таких фраз: «Підростеш - дізнаєшся», «Рано тобі про таке говорити», «Це тобі не треба» тощо. ❗️ Вже доведено, що мовчання дорослих не захищає дітей. Вони все одно шукатимуть відповіді у доступних джерелах. Це можуть бути інші дорослі (у тому числі ті, які можуть використати на свою користь цікавість дитини і «показати» принагідно, як все відбувається), друзі, соцмережі, а подекуди навіть порносайти.  Чим більше діти обізнані, тим більше відбувається позитивних зрушень для молоді. Одне з найавторитетніших міжнародних керівництв у сфері сексуальної освіти - International Technical Guidance on Sexuality Education (UNESCO, 2018) - узагальнило результати десятків систематичних оглядів і сотень досліджень. Згідно них, діти та підлітки, які отримують якісну сексуальну освіту: ❕ не починають статеве життя раніше, ніж їхні однолітки; ❕ частіше відкладають перший сексуальний досвід; краще знають, як захистити себе; ❕ краще розуміють важливість особистих кордонів та згоди; ❕ частіше звертаються по допомогу до дорослих у небезпечних ситуаціях. ✳️ То ж як почати «ту саму розмову»?  Імовірно, не буде якоїсь великої особливої розмови, а буде багато маленьких розмов протягом зростання дитини. Саме тому важливо врахувати вікові особливості та готовність дитини. 🟢 До 3 років важливо називати всі частини тіла правильними словами так само природно, як ми говоримо «коліно» чи «лікоть». Так, статевими органами жінок є вульва, вагіна, або ж піхва, у чоловіків - пеніс, мошонка, яєчка.  🟢 У 3-5 років можна пояснювати: ▫️що таке особисті кордони і чому їх не можна порушувати; ▫️які частини тіла є приватними; ▫️що ніхто не має права торкатися їх без дозволу (за винятком ситуацій догляду чи медичної допомоги поруч із дорослим, якому дитина довіряє); ▫️що дитина завжди може сказати «ні». 🟢 У 6-9 років можуть вже зʼявлятися запити про те, як народжуються діти, що таке вагітність і як змінюється тіло. Варто точно уникати вже розповідей про лелек та капусту, а спокійно можна говорити про сексуальний контакт дорослих (саме дорослих, а не дітей). Після нього може зʼявитися дитина і рости всередині жінки, такі зміни є природними і їм прийде свій час. ➡️ Не намагайся давати багато деталей та перевантажити дитину, втім, важливо, щоб дитина отримала достатню відповідь на свою цікавість.  Наприклад, можна пояснити, що секс - це частина близьких стосунків дорослих, коли для приємності люди зʼєднуються тілами. Але це стосунки тільки дорослих людей, і діти поступово ростуть, стають готовими до них, коли вже повністю виростуть. І хоч як би не кортіло пришвидшити цей процес, зараз їхні тіла, розум до цього ще не готові. Натомість вони можуть дружити, товаришувати, грати в ігри.  🟢 Перед початком пубертату у 10-11 років необхідно поговорити про: - менструацію; - полюції; - зміни тіла і їх нормальність (часто діти в цей час можуть потрапляти в пастку «гидкого каченяти»; нам, як дорослим, важливо нагадувати їм, що вони гарні попри будь-які висипи на обличчі і волосся під пахвами, і що ці процеси тимчасові); - сексуальний потяг; - згоду на поцілунки, доторки, сексуальний контакт; - повагу до власних і чужих меж.  Продовження у пості нижче ⬇️ 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (2/2) Бажано, щоб розмова про секс і супутні цікавості відбулася до того, як ця тема захоплять дитину зненацька, оскільки це зменшить страх і невідомість. 🔸 Відповідати важливо щиро, прямо, не створюючи якусь атмосферу таємничості чи роздратування. 🔸 Разом з тим, якщо до вас зі спонтанною цікавістю звернулась чужа дитина, хорошим тоном є порекомендувати звернутися до батьків з цим питанням або ж давати відповіді з дозволу батьків. 🔸 Ми можемо бути не готові до деяких питань, і тоді доречно взяти паузу, щоб подумати (повідомивши про це дитину), і обовязково повернутися до розмови пізніше. 🔸 При розмові слід спостерігати за інтересом дитини. Якщо він буде згасати і вже не зʼявлятимуться додаткові чи уточнюючі питання, то і розмову можна завершувати та готуватися до наступних згодом.  ❗️ Якщо діти намагаються відтворити дорослі поцілунки, затісні обійми тощо, варто пояснити, що те, що дорослим буває приємно, для дітей може переживатися інакше. І завжди на будь-які дії з тілом людина має давати згоду.  💚 Підсумовуючи, хочемо нагадати: ви як батьки знаєте дитину найкраще! Вам зовсім не потрібно бути сексологом (але якщо дуже страшно при таких розмовах  - проконсультуйтесь з відповідним фахівцем). ❗️ Достатньо бути людиною, поруч із якою можна ставити будь-які питання, і яка не соромить, не засуджує та не карає за цікавість. Якщо вам вдасться бути саме таким/ою, то і значно більшою буде імовірність, що в 13-14 років ваше найдорожче дитя прийде дізнаватись про закоханість, насильство, вагітність, порнографію чи будь-яку іншу складну тему саме до вас, а не до випадкового джерела в інтернеті.  В Україні, на жаль, досі не введено комплексної сексуальної освіти в школах. Тому відповідальність за обізнаність дітей несуть перш за все батьки. А разом з тим - і за їх добробут та безпеку. Так ми дійсно можемо потурбуватися про наше найдорожче🤍 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (1/2) Багато з нас виросли в сім’ях, де тема сексу була незручною, сороміцькою або взагалі забороненою. Коли дорослому/ій соромно, страшно або незрозуміло, як почати розмову, легше відмахнутися. 🫣 Закладаємось, що, зростаючи, та чув/ла принаймні одну з таких фраз: «Підростеш - дізнаєшся», «Рано тобі про таке говорити», «Це тобі не треба» тощо. ❗️ Вже доведено, що мовчання дорослих не захищає дітей. Вони все одно шукатимуть відповіді у доступних джерелах. Це можуть бути інші дорослі (у тому числі ті, які можуть використати на свою користь цікавість дитини і «показати» принагідно, як все відбувається), друзі, соцмережі, а подекуди навіть порносайти.  Чим більше діти обізнані, тим більше відбувається позитивних зрушень для молоді. Одне з найавторитетніших міжнародних керівництв у сфері сексуальної освіти - International Technical Guidance on Sexuality Education (UNESCO, 2018) - узагальнило результати десятків систематичних оглядів і сотень досліджень. Згідно них, діти та підлітки, які отримують якісну сексуальну освіту: ❕ не починають статеве життя раніше, ніж їхні однолітки; ❕ частіше відкладають перший сексуальний досвід; краще знають, як захистити себе; ❕ краще розуміють важливість особистих кордонів та згоди; ❕ частіше звертаються по допомогу до дорослих у небезпечних ситуаціях. ✳️ То ж як почати «ту саму розмову»?  Імовірно, не буде якоїсь великої особливої розмови, а буде багато маленьких розмов протягом зростання дитини. Саме тому важливо врахувати вікові особливості та готовність дитини. 🟢 До 3 років важливо називати всі частини тіла правильними словами так само природно, як ми говоримо «коліно» чи «лікоть». Так, статевими органами жінок є вульва, вагіна, або ж піхва, у чоловіків - пеніс, мошонка, яєчка.  🟢 У 3-5 років можна пояснювати: ▫️що таке особисті кордони і чому їх не можна порушувати; ▫️які частини тіла є приватними; ▫️що ніхто не має права торкатися їх без дозволу (за винятком ситуацій догляду чи медичної допомоги поруч із дорослим, якому дитина довіряє); ▫️що дитина завжди може сказати «ні». 🟢 У 6-9 років можуть вже зʼявлятися запити про те, як народжуються діти, що таке вагітність і як змінюється тіло. Варто точно уникати вже розповідей про лелек та капусту, а спокійно можна говорити про сексуальний контакт дорослих (саме дорослих, а не дітей). Після нього може зʼявитися дитина і рости всередині жінки, такі зміни є природними і їм прийде свій час. ➡️ Не намагайся давати багато деталей та перевантажити дитину, втім, важливо, щоб дитина отримала достатню відповідь на свою цікавість.  Наприклад, можна пояснити, що секс - це частина близьких стосунків дорослих, коли для приємності люди зʼєднуються тілами. Але це стосунки тільки дорослих людей, і діти поступово ростуть, стають готовими до них, коли вже повністю виростуть. І хоч як би не кортіло пришвидшити цей процес, зараз їхні тіла, розум до цього ще не готові. Натомість вони можуть дружити, товаришувати, грати в ігри.  🟢 Перед початком пубертату у 10-11 років необхідно поговорити про: - менструацію; - полюції; - зміни тіла і їх нормальність (часто діти в цей час можуть потрапляти в пастку «гидкого каченяти»; нам, як дорослим, важливо нагадувати їм, що вони гарні попри будь-які висипи на обличчі і волосся під пахвами, і що ці процеси тимчасові); - сексуальний потяг; - згоду на поцілунки, доторки, сексуальний контакт; - повагу до власних і чужих меж.  Продовження у пості нижче ⬇️ 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (1/2) Багато з нас виросли в сім’ях, де тема сексу була незручною, сороміцькою або взагалі забороненою. Коли дорослому/ій соромно, страшно або незрозуміло, як почати розмову, легше відмахнутися. 🫣 Закладаємось, що, зростаючи, та чув/ла принаймні одну з таких фраз: «Підростеш - дізнаєшся», «Рано тобі про таке говорити», «Це тобі не треба» тощо. ❗️ Вже доведено, що мовчання дорослих не захищає дітей. Вони все одно шукатимуть відповіді у доступних джерелах. Це можуть бути інші дорослі (у тому числі ті, які можуть використати на свою користь цікавість дитини і «показати» принагідно, як все відбувається), друзі, соцмережі, а подекуди навіть порносайти.  Чим більше діти обізнані, тим більше відбувається позитивних зрушень для молоді. Одне з найавторитетніших міжнародних керівництв у сфері сексуальної освіти - International Technical Guidance on Sexuality Education (UNESCO, 2018) - узагальнило результати десятків систематичних оглядів і сотень досліджень. Згідно них, діти та підлітки, які отримують якісну сексуальну освіту: ❕ не починають статеве життя раніше, ніж їхні однолітки; ❕ частіше відкладають перший сексуальний досвід; краще знають, як захистити себе; ❕ краще розуміють важливість особистих кордонів та згоди; ❕ частіше звертаються по допомогу до дорослих у небезпечних ситуаціях. ✳️ То ж як почати «ту саму розмову»?  Імовірно, не буде якоїсь великої особливої розмови, а буде багато маленьких розмов протягом зростання дитини. Саме тому важливо врахувати вікові особливості та готовність дитини. 🟢 До 3 років важливо називати всі частини тіла правильними словами так само природно, як ми говоримо «коліно» чи «лікоть». Так, статевими органами жінок є вульва, вагіна, або ж піхва, у чоловіків - пеніс, мошонка, яєчка.  🟢 У 3-5 років можна пояснювати: ▫️що таке особисті кордони і чому їх не можна порушувати; ▫️які частини тіла є приватними; ▫️що ніхто не має права торкатися їх без дозволу (за винятком ситуацій догляду чи медичної допомоги поруч із дорослим, якому дитина довіряє); ▫️що дитина завжди може сказати «ні». 🟢 У 6-9 років можуть вже зʼявлятися запити про те, як народжуються діти, що таке вагітність і як змінюється тіло. Варто точно уникати вже розповідей про лелек та капусту, а спокійно можна говорити про сексуальний контакт дорослих (саме дорослих, а не дітей). Після нього може зʼявитися дитина і рости всередині жінки, такі зміни є природними і їм прийде свій час. ➡️ Не намагайся давати багато деталей та перевантажити дитину, втім, важливо, щоб дитина отримала достатню відповідь на свою цікавість.  Наприклад, можна пояснити, що секс - це частина близьких стосунків дорослих, коли для приємності люди зʼєднуються тілами. Але це стосунки тільки дорослих людей, і діти поступово ростуть, стають готовими до них, коли вже повністю виростуть. І хоч як би не кортіло пришвидшити цей процес, зараз їхні тіла, розум до цього ще не готові. Натомість вони можуть дружити, товаришувати, грати в ігри.  🟢 Перед початком пубертату у 10-11 років необхідно поговорити про: - менструацію; - полюції; - зміни тіла і їх нормальність (часто діти в цей час можуть потрапляти в пастку «гидкого каченяти»; нам, як дорослим, важливо нагадувати їм, що вони гарні пори будь-які висипи на обличчі і волосся під пахвами, і що ці процеси тимчасові); - сексуальний потяг; - згоду на поцілунки, доторки, сексуальний контакт; - повагу до власних і чужих меж.  Продовження у пості нижче ⬇️ 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. ***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей. І нагадувати цим про важливе. 💎 Твої ідеї цінні та важливі для світу. 💎 Захоплюємося, коли ти знаходиш сили пробувати для себе нове, незважаючи на страх. 💎 Ми підтримуємо добрі вибори для себе. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 Чому варто почитати художні книги Євгенії Кузнєцової? 📝 Дослідження, проведене Matthijs Bal та Martijn Veltkamp виміряло, що читання художньої літератури покращує емоційний добробут читача та підвищує рівень емпатії. Цікаво, що такий ефект можливий лише, якщо людина емоційно занурюється сюжет. Автори називають це Emotional Transportation, тобто перенесення емоцій від героїв до себе і назад. 🧡Саме тому сьогодні про книги Євгенії. На наш погляд, в них ви зможете знайти це емоційне перенесення та співзвучність з героями. 🥹 Її тексти сповнені проникливого реалізму психологічних особливостей українців. Вона пише так, що думки постійно знаходять подібності з власним життям. Одразу виникають спогади про: «село і черешні на літніх канікулах у бабусі», або «повагу до за сина, який вирішив іти в армію», або «любовні почуття, які раптово виникають та неочікувано захоплюють», або «бажання втекти від співжиття з родичами, які неочікувано приїхали і тепер ми всі живемо разом». 📚 Книги до твого вибору: 🔸«Спитайте Мієчку» — перший бестселлер Євгенії. Книга про сестринство, різні життєві вибори жінок та любов бабусі, яка наповнює. Усе на фоні чудового літнього українського села. 🔸«Вівці цілі» — історія про людські історії на фоні повномасштабного вторгнення. Про неочікувану любов, пошуки себе та різні форми любові у великій родині. 🔸«Драбина» — книга про початок повномасштабного вторгнення, який застає молодого українського чоловіка в Іспанії. Про родичів, які приїхали, і тепер роблять порядки в його домі, про любов, автономію та вибір свого життєвого шляху. 🔸«Одинадцять помідорів і один маленький» — дитяча книга про бабусині помідори, магію та непересічні пригоди в будиночку на дереві, які точно кращі, ніж Роблокс. 🔸«Готуємо в журбі» (дві книги: українською і англійською) — по перше, це дуже красиві книги! Ілюстрації неймовірні, як маленький художній салон у вашій домашній книгарні. Це книга про українську ментальність на прикладі української кухні. Про голубці, вареники, смородинове варення, гарбузи і припрошування до їжі. Книга про нас, яка і розчулить, і підійме настрій, і естетично нагодує. Англомовна версія доповнена спостереженням британця, спеціально, щоб пояснювати іноземцям, які ми, українці. 🩵 Приємного читання та добрих вихідних тобі! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 5 аспектів завершення любовних стосунків Клієнти парних консультацій часто хочуть розійтися «екологічно». Вони мають на увазі, щоб нікому не боліло. Таких інструкцій не буває. 💔 Розставання — це завжди процес втрати. А значить буде сумно. І навіть якщо в довгостроковій перспективі всім від того рішення покращає, то в момент проходження цього розлучення (юридичного чи лише емоційного) буде дуже непросто. 👉 Хочемо звернути твою увагу на 5 аспектів, які варто врахувати, щоб було більш стерпно в цей період. 1️⃣ Психіка проживає завершення стосунків як смерть. Бо це і є смерть ролі: «чоловіка», «дружини», «партнера/ки», «близької людини», «спорідненої душі» тощо. Тому процес зазвичай не відбувається швидко. 📆 Дай собі достатньо часу для завершення. Комусь добре рік (якраз вчимося проживати всі пори року вже в новій ролі); для когось добре мати і кілька років (зазвичай, коли завершуються довготривалі стосунки). У цей час буде хвилююче на душі, може збільшитися кількість конфліктів, може бути важко. ❗️ Застерігаємо від того, щоб одразу «перескакувати» у інші стосунки. Хоч ця ідея часто виглядає привабливою, вона не дає відчуття реального завершення і може мати шкідливі наслідки. 2️⃣ Необхідно знайти іншу дорослу людину, яка може підтримати на шляху завершення стосунку. Це може бути: 🔹 фахівець (психолог, юрист, медіатор тощо); 🔹хтось з родини (хтось, хто не засуджуватиме, а підтримає, і на кого можна покластися, не просто кровний родич/ка); 🔹друг/подруга (людина, яка близька по духу і чує тебе по-справжньому); 🔹далекі знайомі, колеги, ширше коло людей (з ким можна зустрітися, провести час, зробити щось разом, адже наявність середовища спілкування саме по собі є підтримкою); 🔹не діти ❗️ (важливо уберегти дітей, особливо спільних, від потоку ваших емоцій, адже для них шкідливо вислуховувати все це, не варто перекладати відповідальність дорослих на дітей). 3️⃣ Один з найбільших викликів — це перебудувати життя заново: 🔸де жити (якщо жили разом); 🔸де і як житимуть діти (якщо є), часом метафотою дітей є домашні улюбленці і пари починають «ділити» тварин, наче це спільні діти; 🔸де тепер брати гроші на життя (якщо щось зміниться); 🔸як змінюється рутина (хто тепер миє посуд, виносить сміття, ремонтує машину, готує їжу тощо); 🔸з ким спілкуватися (оточення зазвичай ділиться на два табори; або ж як організувати спілкування з тими друзями, яких неможливо розділити); 🔸як бути зі спільними планами (почати мріяти про нові плани, коли «ми вже не разом»). 4️⃣ Завершення спільних справ. Це домовленості та їх реалізація щодо спільного: майна, дітей, планів/ідей. Так, інколи навіть нематеріальне потребує поділу. 🗯 Це один з найскладніших моментів, адже саме в цьому процесі проявляються найвразливіші почуття обох: гнів, страх, образа, відчуття зради, розчарування, старі непроговорені почуття тощо. Варто залучати послуги фахівців, якщо емоції засліплюють і неможливо говорити. 5️⃣ Важливе психологічне! Щоб ваша психіка могла опрацювати цей досвід, знайдіть в собі важливі слова, які хочеться сказати один одному: ❤️ «Дякую тобі за…»; ❤️ «Пробач мене за…» Дозволь собі пройти ці етапи гідно. Нагадай собі, що колись ти обрав/ла цю людину не просто так. З поваги до того вибору знайди в собі людяні слова, навіть якщо зараз дуже важко бути в контакті. І наостанок подумай: ❤️ Що залишається несказаним в цій парі і хочеться висловити саме тут? Якщо є можливість — важливо проговорити це у парі. Якщо ж немає, то можна розказати довіреній людині. Якщо і це не можливо — написати в щоденнику. 🔶 На жаль, іноді при завершенні стосунків інший/а відмовляється проходити крізь ці почуття з тобою. Може бути нестерпно образливо чи тужливо через це. Спробуй дати один одному час. Якщо ж і це не допоможе, ти пройти крізь почуття завершення самостійно, досказати несказане у щоденнику чи у невідправлених листах, уявних розмовах. Важливо, щоб завершення відбулося у будь-якій доступній для тебе формі. ❣️ Справи любовні — одні з найскладніших. Бажаємо тобі мудрості на цьому шляху! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі