Психолог на зв‘язку

🤱 Що відчуває жінка, яка щойно народила? Сьогодні продовжимо вчорашню тему про післяпологову депресію у жінок. 👉 Вразливість. Вона обов’язково супроводжує материнство, особливо на початку. Буває складно витримувати: свій досвід початку або нового етапу материнства, немовля, яке плаче і паралельно побут, інших дітей, війну, чоловіка, родичів. 👉 Залежність. Вона теж обов’язкова при вагітності і народженні. Залежність фізична (бо тіло втомлене/загоюється і немає сил), залежність фінансова (бо жінка тимчасово втрачає працездатність), залежність емоційна (бо тепер жінка працює емоційним контейнером для немовляти), залежність когнітивна (бо опіка 24/7 виїдає всі ресурси і приймати рішення навіть про те, що їсти, стає задачею). 🙉 І особливо залежно відчувається стан, коли хтось приходить і дуже авторитетно заявляє: «дитину на руки брати не треба», «їсти треба це, а це не їсти», «купати треба так, а не так», «подивись, як ти виглядаєш», «чому в домі не прибрано» тощо. Бо немає сил відстояти себе, немає навіть ідеї, що щось не так, є лише глибоке і дуже сильне відчуття болю та образи. 😔 А як багато залежності через вразливість у жінок через війну! Коли «той, хто зазвичай захищав» не поряд, або коли фінансове і побутове навантаження сім’ї лише на ній, або коли вона сама військова, або коли немає дому, бо переїхала. І ще десятки причин бути більш вразливою. 💥 У сімейній терапії не раз зустрічаються історії пар, які розлучилися саме через те, що у найвразливіших період життя — під час пологів, післяпологового відновлення, грудної дитини — жінка відчувала себе: покинутою, знехтуваною чи пережила будь-яке насильство або бездіяльність чоловіка, коли це насильство чинив хтось інший. Дуже важко склеїти пару, де жінка переживала такі почуття і зараз (навіть через десятиліття) отримала достатньо сил, щоб піти. Часто чоловіки абсолютно розгублені і не розуміють, чому відбувається таке розлучення, «бо це ж було так давно». Але це був найвразливіший час в житті жінки. І тоді такий давній досвід, потребує багато мужності від пари, щоб бути почутим та перепрожитим. 👱‍♂️ Свої виклики з народженням дитини проживають і чоловіки (про це запропонуємо вам окремий допис). Так само вони можуть з певних причин мати і післяпологову депресію. Важливо розуміти, що зміни в сімʼї з появою дитини зачіпають всіх. ✨ Післяпологова депресія і бейбі-блюз пов’язані перш за все з самотністю, покинутістю, безпомічністю і неможливістю отримати допомогу, яка враховує справжні потреби жінки, а не лише змінами гормональної системи. Бо принцип точно такий, як з травмами: якщо є достатньо підтримки, то і найстрашніший досвід не стає травмою або стає, проте отримує можливість зцілитися. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🤱 Післяпологова депресія: що це і чи стосуватиметься вона кожної жінки? 🤦‍♀️ Раніше на цей стан реагували б так: 🗯️ «Ой, чого ти? Дивись, яке маля в тебе гарне, не сумуй» або 🗯️ «Не вигадуй, ми і не в таких умовах народжували». 😔 Післяпологова депресія - це стан пригніченості, самотності і розпачу, який може межувати з суїцидальними думками чи думками віддати/покинути новонароджену дитину. Зустрічається в приблизно 10% жінок після народження дитини (за даними світової статистики). В Україні немає ґрунтовних досліджень цього явища, тому насправді ми не знаємо, який це відсоток для українок, особливо в час хронічного стресу війни. 👌 Розберімося сьогодні в причинах, а завтра продовжимо внутрішньою картиною жінки, яка щойно народила. 👉 Единбурзька шкала — це простий і надійний скринінг, яким можна скористатися самостійно. Це короткі запитання, які дають можливість оцінити, наскільки стан жінки близький до післяпологової депресії. Метадослідження останніх 5 років показують, що причинами післяпологової депресії є: 🔸 попередня історія депресії або психічних розладів, 🔸 депресія під час вагітності, 🔸 слабка соціальна/партнерська підтримка, 🔸 насильство/жорстоке поводження, 🔸 небажана вагітність, 🔸 гестаційний діабет, 🔸 проблеми зі сном. 🤲 Нічого про те, що «змінився гормональний фон від пологів» чи «жінка просто лінива». Усі фактори можна прожити за грамотного супроводу і достатньої підтримки. 👨‍🍼 Наприклад, у Швеції після того, як був запроваджений спільний декрет (де мама і тато до 3-х місяців можуть бути з дитиною після народження) — на 26% менше призначень протитривожних препаратів матерям у перші 6 місяців після пологів та на 14% менше госпіталізацій/звернень до спеціалістів. 🫶 До речі, ви можете приєднатися на групу онлайн, для матерів, які самостійно виховують дітей під час війни. Ще можемо рекомендувати ГО «Лада», ЛаСтрада, БФ «Сильні», які також працюють на благо жінок. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🌤️Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. 💫 Тобі не обов‘язково на когось рівнятися чи бути схожим/ою. 💫 Ти можеш мати свій темп. 💫 Лише ти маєш право визначати, як тобі варто жити. *** Відгукуються ці слова? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

Сьогодні — особливий день. Всесвітній день психічного здоров’я 🫂 І хоча останні роки стали справжнім випробуванням для нашої психіки, важливо не забувати про прості, але важливі речі, які допомагають підтримувати себе. Деякими з них ділимося на слайдах 👉🏼 Піклуватися про своє психічне здоров’я — так само важливо, як і про фізичне. І це не лише про відпочинок, а й про доброту до себе у складні моменти, турботу про себе та інших, підтримку близьких і можливість просити про допомогу, коли вона потрібна. Обіймаємо вас, Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» 🫶🏼 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📘«Психолог на зв’язку 3. Про стосунки із собою, близькими та світом на фоні війни». Форма заявки на перші 200 паперових примірників: https://forms.gle/UEz8wKJqHTBHQvqC8

Починаємо за півгодини! Приєднуйтесь на презентацію книги Анни Шийчук та Марії Яцухненко 📘«Психолог на зв’язку 3. Про стосунки із собою, близькими та світом на фоні війни». ▶️ Фейсбук-сторінка БФ «Право на захист», 15.00. 💚 Будемо раді вас бачити, друзі!

🌱 До Всесвітнього дня психічного здоровʼя запрошуємо на онлайн-презентацію нової книги 📘«Психолог на зв’язку 3. Про стосунки із собою, близькими та світом на фоні війни», створеної з просвітницькою ціллю Службою турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист». 🟢 Авторки книги — Марія Яцухненко й Анна Шийчук 📌 Під час презентації обговоримо, як: • виник канал, книги, інстаграм-сторінка «Психолог на зв‘язку»; • користуватися ресурсами; • отримати електронний примірник; • замовити паперову версію. Також будуть відповіді на ваші питання та трохи теплого спілкування. Трансляція відбудеться: 📺 на сторінці БФ «Право на захист» у фейсбуці;. 🗓 9 жовтня; 🕖 з 15:00 до 16:30. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/YHhbui8267kBzU5B7 ❗️ Під час презентації відкриємо реєстрацію на 200 безоплатних паперових примірників. Не пропустіть! Будемо раді розділити цю подію з вами ✨ До зустрічі на презентації! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

⏺️ Як відслідковувати знецінення і дати з ним раду? У попередньому пості ми зосередились на тому, як виглядає знецінення і звідки в нього «ростуть ноги». Але впізнавати деструктивну поведінку замало. То що ми можемо зробити для профілактики знецінення? 1️⃣ Помічати слова та фрази, які прагнуть применшити тебе та твої зусилля, і змінювати їх: «лише», «просто», «усього», «нічого особливого», «будь-хто зміг би». Пропонуємо потренуватися говорити інакше: ❌ «Мені тільки швиденько запитати». ✅ «Ми можемо обговорити цю ситуацію? Це може зайняти близько пів години. Тобі зараз ок?» (так ми не вирішуємо за людину, наскільки цінним є її час). ❌ «Та там нічого особливого від вас не треба, просто прогляньте». ✅ «Ви можете передивитись матеріал? Коли вам буде зручно?» (так ми не применшуємо зусилля людини). 2️⃣ Не порівнювати досвіди там, де людині потрібна підтримка. Якщо хтось говорить: «Мені зараз дуже важко», відповідь «А от у мене…» не робить його/її труднощі меншими. ✅ Так само як чужий складніший досвід не скасовує наш. Горе точно не має ставати підставою для конкуренції. 3️⃣ Просити, а не розпоряджатися чужими ресурсами. Кожна людина має вирішувати, чи готова вона присвятити свій час, ресурси, допомогу іншому/їй. Навіть якщо нам здається, що для людини це «нічого не коштує», вирішувати це все одно їй. ✅ Прохання «А чи міг/могла б ти…» дає вибір і не змушує, залишає контакт гідним. 4️⃣ Вчитися говорити й витримувати «ні». «Ні» — це повне речення. Ми маємо право на відмову і без довгих пояснень, але якщо вам важливо пояснити людині чи проговорити причини, можливо, це допоможе порозумітися більше і знайти компроміс. Інша людина також має це право. ❗️ Запамʼятай: коли говориш «так» іншим, варто час від часу перевіряти, чи не говориш ти водночас «ні» собі. 5️⃣ Приймати подяку без знецінення. ❌ «Нема за що!», «Та було б за що дякувати», «Та то нескладно», «Ой, нічого про те й говорити». ✅«Дякую», «Ціную, що ти помітив/да мої зусилля», «Дякую, що відзначаєш, мені це важливо». 6️⃣ Повертати собі те, що ми звикли применшувати, без «але». Пригадай щось, що останнім часом у тебе вийшло. І спробуй не додавати після цього «але». ✅ «Я добре впорався/лася з цією роботою». ❌ Утримайся від: «але це було нескладно», «але інші роблять краще», «але мені ж допомогли». Дозволь хорошому залишитися хорошим😊. Не варто ставати меншими, щоб поруч із нами було зручно іншим. 7️⃣ Якщо ти помічаєш багато знецінення до себе, спитай себе: ❓ Якщо я перебуваєш у середовищі, яке постійно знецінює мене, можливо, настав час замислитися про його зміну? Віримо, що ти знайдеш добре рішення для себе! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🫤 «Та що там робити?!»: як ми знецінюємо одне одного, і себе теж ❤️‍🩹 Знецінення в будь-яких стосунках болить. Але не завжди люди усвідомоюють, що знецінюють інших. Цим постом ми б хотіли нагадати, як знецінення може непомітно (а деколи й дуже помітно) отруювати наші стосунки. 🗯️ Знецінення діяльності може «ховатися» у фразах на кшталт: «Від вас багато не треба, там тільки оком глянути. 5 хв роботи»; «Ну що, шкода затриматись? Ти диви, велике цабе…»; «Таке собі у вас вийшло. Треба було зробити отак…»; «А от Петро робить краще»; «Я ж казав/ла…»; «Хмм… Могли б і постаратися»; «Та тобі просто пощастило, так би хто в тебе повірив?»; «Ну може наступного разу зробите нормально» (коли і цього разу було добре!). 😔 Знецінювати можна і почуття та переживання: «Ой, та було б чого плакати»; «Та нічого страшного не сталося, не драматизуй»; «І через це ти засмутився/лася? Господи…»; «Ну от у тебе така ситуація… А в мене он яка! І що я, жаліюся?»; «У твоєму віці я вже…». Так само знецінення криється у нібито невинних діях: 🔸вирішити, що чужий номер телефону можна передати без дозволу; 🔸 що довге голосове повідомлення людина точно матиме час і можливість послухати; 🔸 очікування колег, що «півгодинки подивитись робочу пошту» на вихідних - не така вже й трагедія. ➡️ У ядрі знецінення є переконання: хтось інший дає собі право вирішувати, наскільки важливими є твої зусилля, час, почуття, потреби чи кордони. ⏺️ Причини знецінення можуть бути дуже різними: 🔹 хтось відтворює спосіб спілкування, до якого звик; 🔹 чиїсь досягнення сприймали як належне — і людина так само сприймає досягнення інших; 🔹 комусь казали «нічого страшного», коли було страшно, — і тепер так само людина намагаємося «заспокоїти» іншого/у; 🔹для когось знеціненя стає способом підняти власну цінність, применшуючи досягнення іншого/ої; 🔹 хтось так заздрить і конкурує. Часом знецінення допомагає легше отримати бажане. Наприклад, фраза «Чи можеш ти приділити мені пів години?» залишає іншій людині право відповісти «ні». А от «Та це всього лиш пів годинки, ну що тобі, складно?» вже додає до прохання трохи провини. Маркерами знецінення можуть бути слова «просто», «лише», «всього» (вони ніби на старті применшують дії іншого/ої): «просто зроби»; «просто подивися»; «просто не переживай»; «лише пробігтися очима»; «всього одне маленьке прохання». ❗️ Якщо довго перебувати в середовищі тих, хто має багато знецінення до тебе, часом можна перейняти таке ставлення до себе. І тоді вже внутрішній голос може знецінливо звучати чужими словами: «Та нічого особливого я не зробив/ла»; «То просто так зорі склалися, тому і вийшло»; «Будь-хто на моєму місці впорався б»; «Фу, якась я недолуга. Могла б і краще»; «Та я не жаліюся, є люди, яким значно гірше». Звісно, усі помиляються. І робота виходить не завжди найкращим чином. Але замість нищівних думок можна бути до себе лагіднішим/ою: 💭 «Тут я помилився/лася» (замість «я ні на що не здатний/а»); 💭 «Наступного разу спробую зробити краще» (замість «цього разу все було жахливо»); 💭«Інша людина може знати більше за мене» (замість «отже, я гірший/а» чи «та я невдаха»). Так ми визнаємо свою недосконалість, але не знищуємо себе. *** У наступному дописі завтра поділимося, як зменшити власне знецінення та реагувати на нього. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» надає можливість отримати допомогу травматерапевта (доказові методи EMDR, КПТ). 📍 Онлайн-консультації доступні для мешканців Харківської, Запорізької, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Миколаївської, Донецької та Херсонської областей. 🟢 Цільова аудиторія: дорослі, які проживають травматичний досвід, пов’язаний із війною в Україні, що триває з 2014 року. ➡️Якщо протягом трьох місяців і довше ви відчуваєте погіршення якості життя (сну, здоров’я, емоційного стану чи соціальної активності), ви можете звернутися по допомогу, заповнивши форму: https://forms.gle/MMFD9QyZovobHfxy8 ❗️ Оскільки отримуємо зараз багато запитів, очікування може складати до 3-х тижнів. 🌿 Будь ласка, потурбуйтеся про себе, якщо потребуєте допомоги. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. 💫 Ти чудова/ий в усіх твоїх проявах. 💫 З тобою хочеться бути. 💫 Радіємо, що ти обираєш теплі стосунки для себе. *** Відгукуються ці послання? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🗞 «Чи всі ми будемо травмовані після війни?» ➡️ Ми починаємо цикл статей про психічне здоров’я разом з партнерами Фонду, спільнотою ІТ фахівців — DOU. Вже вийшла перша стаття Анни Шийчук про психічні травми і особливості психічного здоров’я під час хронічного стресу війни. 👉 Повний текст читай тут. 🔹«Психічна травма керує людиною зсередини. Це історія, яка хоче бути розказаною і замовчаною водночас. Коли нам так сильно болить, то більшість ситуацій життя ми сприймаємо через призму травматичного досвіду. Ми будемо інтерпретувати і реагувати на обставини, опираючись на досвід, отриманий в травмі, і так само на досвід, який допоміг вижити». 🔹«Цікаво, що навіть найменші прояви відновлення контролю над ситуацією можуть допомогти людині зменшити вплив травми». 🔹«П’ять правил психічного здоров’я, коли є багато нагод для травмування: 1. Травма може торкнутися кожного/кожної. 2. Усі емоції мають право бути. 3. Не прискорюй відновлення. Налаштуйся на довгу роботу. 4. Безпечний контакт — найважливіша сила для зцілення. 5. Рефлексуй і шукай варіанти, як безпечно опрацьовувати досвід». Частину цього матеріалу ти міг/могла читати в каналі. Стаття вмістила все необхідне про психічну травму в одному місці. Цікавого читання! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🌱 До Всесвітнього дня психічного здоровʼя запрошуємо на онлайн-презентацію нової книги 📘«Психолог на зв’язку 3. Про стосунки із собою, близькими та світом на фоні війни», створеної з просвітницькою ціллю Службою турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист». 🟢 Авторки книги — Марія Яцухненко й Анна Шийчук 📌 Під час презентації обговоримо, як: • виник канал, книги, інстаграм-сторінка «Психолог на зв‘язку»; • користуватися ресурсами; • отримати електронний примірник; • замовити паперову версію. Також будуть відповіді на ваші питання та трохи теплого спілкування. Трансляція відбудеться: 📺 на сторінці БФ «Право на захист» у фейсбуці;. 🗓 9 жовтня; 🕖 з 15:00 до 16:30. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/YHhbui8267kBzU5B7 ❗️ Під час презентації відкриємо реєстрацію на 200 безоплатних паперових примірників. Не пропустіть! Будемо раді розділити цю подію з вами ✨ До зустрічі на презентації! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

👶 «Не носіть немовлят на руках, бо звикнуть» Таке речення чула кожна мама і кожен батько щонайменше сотню разів. Так каже старше покоління, так кажуть навіть «розумні експертні люди», так думає дуже багато людей. ⛔️ Натомість, немає жодного емпіричного дослідження, які це доводять. І є чимало нових наукових висновків, які підтверджують протилежне. 📑 Дослідження 2025 року, огляд 29-ти наукових статей найповніше описує, що носіння на руках: 💛 зменшує дистрес дитини, 💛 допомагає сну, 💛 зменшує кількість плачу, 💛 знижує післяпологову депресію матерів, 💛 покращує грудне годування, 💛 покращує здатність матерів розпізнавати сигнали і потреби дитини, 💛 покращує батьківську залученість (для тат, а не лише мам). 📑 Дослідження 2022 року: 💛 спростовує ідею, що носіння на руках формує залежну дитину, 💛 також описує користь для сну немовляти, грудного годування та зниження післяпологової депресії, 💛 покращує формування надійної прив’язаності. Наявність цього міфу шкодить як батькам, так і дітям. 😔 Матері, які чують такі коментарі, починають відчувати сором, провину і страх. Бо міф категоричний і породжує сумніви у правильності дій та в доречності проявів любові. 😩 Діти недоотримують тактильного піклування, мають недостатньо підтримки для того, щоб навчитися самостійного регулювати емоції (заспокоюватися) і почуваються більш схвильованими. 👉 Четвертий триместр Вагітність триває три триместри, тобто три періоди по три місяці. Їх так ділять, оскільки дитина і мама мають окремі задачі в межах кожного триместру. Педіатр Харві Карп популяризував поняття «четвертий триместр», наголошуючи на важливості додаткового піклування про дитину в перші три місяці її життя. Він звертає увагу на те, що тіло і нервова система новонароджених недостатньо розвинені. Велика голова і великий мозок людини еволюційно змушують нас народжуватися «передчасно», бо інакше це надто велика дитина, щоб народитися природньо. Тож дитя потребує бути дуже близько (фактично на руках) перші три місяці життя, щоб продовжити відчуття, які були в утробі матері. 🫂 Під час війни втома охоплює багатьох. І матері, і батьки, і опікуни немовлят, звісно, дуже втомлені ще більше. Цілком може бути недостатньо сил, щоб тримати на руках багато. ❣️Важливо пам’ятати, що немає одного ідеального материнства чи батьківства і ви можете робити так, як вам видніше. Дитя не потребує ідеалу, воно потребує любові. Ми пишемо цей текст, щоб більше людей не боялися брати немовлят на руки і щоб не лякали інших. Важливо знижувати стигму для матерів і батьків, які хочуть і можуть брати малят на руки багато. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😣 Про почуття зради і розчарування 🌪️ Є великий шанс, що тобі знайомий стан, коли ти дізнаєшся щось, і ця інформація бʼє тебе морально, як грім серед ясного неба. Коли холонуть кінцівки, млосно в животі і голова починає боліти, наче вибухає зсередини. 🗯️ Ми переживаємо відчуття зради тоді, коли не очікували цього,наприклад: «ну різне буває, але ну не аж вже так». 👉 «Бути зрадженим/ою» означає, що хтось дуже змарнував твій кредит довіри, і стосунок з ним/нею сильно пошкоджено конкретними діями. Часто це почуття повʼязане з відкриттям правди, коли щось не було явним, але в певний час прихована інформація проступає на поверхню. 🔇 Це не про «зраду» з жовтих медіа чи анонімних телеграм каналів, які спекулюють емоціями заради переглядів. Це почуття глибокого розчарування, адже очікування вірності, порядності чи доброчесності було знищено. ⤵️ Ми можемо відчувати біль зради у різних стосунках, наприклад: 🔸 у любовних: хтось з пари зробив щось, що неприйнятне для іншого і для правил їх пари (секс з іншим/іншою, любов з іншим/іншою, порушені домовленості про гроші, нехтування спільним планом майбутнього чи стилю життя тощо); 🔸 у ділових/робочих стосунках найчастіше це про гроші чи інші форми ресурсів, коли хтось один використав/ла можливості або спільні ресурси на власну користь чи підставив/ла іншого, що призвело до втрат; 🔸 у дружні/родинних стосунках, коли хтось використав близькість задля власної вигоди чи навмисної шкоди; 🔸 у стосунку держава-громадяни, коли хтось з державних діячів порушив/ла домовленості чи використав/ла делеговану владу задля власної вигоди, а не заради виконання посадових обовʼязків та розвитку інституцій на благо всіх громадян; 🔸 у стосунку з Богом: часто відчувають близькі тих, хто помер чи загинув, це звучить словами: «Як Ти міг забрати його/її? Чому не захистив?». ❓ Що робити, коли маємо такі почуття і вони розʼїдають нас, псують настрій, витрачають емоційні ресурси, яких і так небагато? 1️⃣ Помітити і назвати ці почуття. Визначити, до кого вони виникли і за яких дій. На цьому етапі вже трохи полегшає, адже напруга спадає від визнання того, що відчуваєш. 2️⃣ Візьми паузу, коли можна нічого не робити. Не для того, щоб забути. Навпаки, щоб набратися сил для дій у відповідь. Подихай, побігай, помалюй, запиши переживання в щоденник, поговори з довіреною людиною, займися чимось іншим, що може переключити твою увагу. 3️⃣ Коли відчуєш хоч трохи полегшення в думках та почуттях, подумай про наслідки, компенсацію шкоди і дії у відповідь, яких би тобі хотілося. Вже тоді може розпочатися новий шлях пошуку взаємодії на нових умовах. ❓ Що треба зробити, щоб в цій ситуації захистити себе? 👉 На цьому етапі може бути додаткова порція суму, адже ти зустрінешся з певною втратою. Так само, важливо назвати це для себе: що саме було втрачено у звʼязку з ситуацією? 4️⃣ Пошукай способи прямого діалогу. Бо саме така взаємодія даватиме полегшення. ➡️ Наприклад: розмова, листування. ➡️ З фігурами релігійними — молитва. ➡️ З фігурами соціальними — скарги, журналістські матеріали, мітинги. ➡️ Коли зовсім неможливо або небезпечно — напиши в щоденник прямою мовою зі звертанням або листом, який не буде надіслано. 🌀 Найважливіше памʼятати, що відчуття болю, суму від зради і розчарування — це завжди великий обʼєм переживань. Його важливо: визнати, виговорити, виписати. Повторити стільки разів, скільки буде потреба. Ці емоції скінченні, як будь-які. І як і будь-які —потребують бути побаченими і сказаними. Дай собі час, щоб оговтатися. Тоді і знайдеться найкраще рішення. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень. 🫶 Ти зможеш. Вдихни, видихни і вперед. 🫶 Прислухайся до своїх почуттів. Вони мають всі необхідні відповіді. 🫶 Мрії мають значення. Навіть в найтемніші часи. Дозволь собі трішки мрій. *** Відгукуються ці слова? Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💰 Притча про коло 99 Жив колись король, який мав усе: палац, багатство, владу. Та попри це майже завжди був похмурим і незадоволеним. Одного дня він звернув увагу на свого слугу. Той жив скромно, але постійно усміхався й наспівував під час роботи. — Чому ти такий щасливий? — запитав король. — А чому мені бути нещасним? У мене є родина, дах над головою, їжа і робота. Мені вистачає. Король не зрозумів його відповіді й звернувся до мудреця. — Він щасливий, бо ще не потрапив до кола 99, — сказав той. Тієї ж ночі біля дверей слуги залишили мішечок із золотими монетами. Слуга висипав їх на стіл і почав рахувати. Дев’яносто дев’ять. Він перерахував ще раз: знову дев’яносто дев’ять. — Напевно, одна загубилася! Відтоді він почав працювати більше, витрачати менше й постійно думати, як заробити соту монету. Став дратівливим, рідше бачився з родиною і перестав співати. І хоч у нього було дев’яносто дев’ять золотих монет, але бачив він лише ту одну, якої бракувало. ➡️ Дай відповіді на питання: ❓ Яка твоя власна «сота монета», без якої ти не дозволяєш собі бути задоволеним/ою? ❓ Що хорошого вже є у твоєму житті, але стало настільки звичним, що ти майже перестав/ла це помічати? ❓ Чого тобі коштує постійне прагнення до «ще трохи»? ❓ Як би змінилося твоє життя, якби сьогодні ти дозволив/ла собі відчути: «цього вже достатньо, щоб порадіти»? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💟 Сила самоподяки 📆 Завершується ще один тиждень. У кожного він був наповненим своїм: у когось волонтерством, роботою, хтось більше займався сім’єю, дітками, а хтось і тим і іншим, комусь вдалось трохи відпочити і перезавантажитися, а хтось нарешті видихнув після чергової хвилі напруги. ▶️ І усе це - важливе! ❓ Як часто ми можемо не помічати і не присвоювати собі своїх дій? Тобто не надавати значення тому, що відбувалось. Щось робити протягом тижня, але переводити це в норму, не помічати і казати (можливо, навіть трохи знецінливо): 💬 «А що я такого зробив/да?», 💬 «Я просто робив/ла свою роботу», 💬 «А я взагалі нічого не зробив/ла, бо займався/лась дітьми увесь тиждень», 💬 «Пару годин відпочинку для себе – це що, геройство?». 👉 А дехто наприкінці тижня може навіть вже і не пам’ятати, що саме відбулось завдяки їй/йому в їхньому житті. 🤲 Похвала і подяка собі за зроблене – це саме те, що допомагає нам присвоїти собі свій вклад і дії. Це те, що зігріває нас зсередини, те, що наповнює позитивними емоціями, допомагає долати складності, підтримує, надихає на подальші кроки. ❓Як часто взагалі ти говориш собі слова подяки? ❓Чи відчуваєш ти подяку до себе самого/самої? ❓Чи думаєш про себе з вдячністю? ➡️ Коли ми вміємо дякувати собі, ми починаємо краще ставитися до себе, поважати себе, наші можливості розширюються, ми відчуваємо контакт із нашою внутрішньою силою і бажання щось робити і далі. 😔 Коли ж, навпаки, ми безперервно працюємо, щось робимо у своєму житті, не помічаючт цього і не дякуючи собі за це, ми набагато швидше втомлюємось, втрачаємо мотивацію й інтерес. ☘️ Так само, як любов до інших починається з любові до себе, також і вміння відчувати щиру подяку по відношенню до інших людей починається з щирої подяки собі. 🤍 Подяка собі - це здатність приймати, тоді як подяка іншим людям - це здатність давати. І дуже важливо, щоб віддача та прийняття перебували у нас у гармонії. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🛠️ Збирати себе знову #психологічна_вправа ⛓️‍💥 Останні тижні все більше обстрілів, все небезпечніші засоби ураження, все більше втоми. Декому це може нагадувати весну 2022-го. Можливо, ти відчуваєш зараз щось з цього: 🔹 страх-хвилювання чи тваринний страх виживання, 🔹 розгубленість, розпач, розчарування, 🔹 лють чи безпомічність, 🔹 втому, при якій неможливо навіть думати, стан «будь, що буде». 🫂 Тож і практики зараз корисні ті, що допомагають стабілізуватися. Ось одна з таких. 👉 Крок 1. Що мені вже допомагало під час війни? ✨ Коли було так само, як зараз, що підтримувало? ✨ Що повертало сили і дозволяло мислити більш тверезо? ✨ Чи можливо це зараз повторити чи повернутися до тих дій? Якщо ні, то чого я тоді навчилася/вся? Як можна адаптувати той досвід тепер? ⌛️ Дай собі кілька хвилин згадати і подумати. 👉 Крок 2. Дихати і відчути опору фізично. 🤲 Сядь або міцно за щось ухопися. Відчуй опору в спині, під ногами і зробити кілька довших повільних видихів та коротших вдихів. 👉 Крок 3. Знайти слова про те, що з тобою зараз. Що я відчуваю прямо тут і тепер? 🔹 Сум 🔹 Страх 🔹 Злість, роздратування, гнів 🔹 Радість, втіху 🔹 Тривогу 🔹 Розгубленість 🔹 Здивування 🔹 Виснаження, втому 🔹 Безсилля, безпомічність 📍 Глянь тут ширший список почуттів та емоцій. ✏️ Запиши те, що відчуваєш. Записати наразі достатньо, щоб відпустити почуття. Психіка швидше заспокоюється тоді, коли ми знаходимо слова, які описують наш стан. 👉 Проговори до себе: 💭 «Зараз я почуваюся так, але так буде не завжди. Я впоралась/вся раніше, я впораюся і тепер». 🫶 Ми віримо, що в тобі більше сил, ніж здається на перший погляд. Шкода, що є саме така необхідність їх проявляли. Обіймаємо 🫂 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

⚡️ Вже за 30 хв!  «Перша українська конференція з супервізії MHPSS у гуманітарному секторі: професійний діалог практиків, менеджерів та системних лідерів», організована БФ «Право на захист». ⏰ 22.09, 10:00–17:00. 💻 Онлайн, ZOOM, за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/87016093821?pwd=GbyBm93660CmHMKVlxk8IsbKXvvw0j.1 Код для входу до конференції: 220926 ❗️ Під час входу до Zoom необхідно буде пройти реєстрацію, тому радимо підключитися за кілька хвилин до початку конференції. 📌 Програма конференції тут. 💚 Будемо раді зустрітися з вами та провести цей день у професійному діалозі, обміні досвідом і практичними напрацюваннями. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі