Судова Практика ZakonOnline (Верховний Суд та ЄСПЛ)

✅За загальним правилом, передбаченим ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України, у спорах між батьками щодо участі одного з батьків у вихованні дитини участь органу опіки і піклування є обов`язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв`язання спору. Тлумачення змісту зазначених приписів СК України дозволяє зробити висновок, що вони не допускають виключень щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок 🔥Постанова КЦС ВС від 02.05.2024 № 369/8368/21 (61-1544св24): 📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118820375

​​✍🏻УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА АБО ВІДМОВУ У ЙОГО СКАСУВАННІ, ПОСТАНОВЛЕНА ПІСЛЯ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ПІДЛЯГАЄ АПЕЛЯЦІЙНОМУ ОСКАРЖЕННЮ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 554/2506/22(1) 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 554/2506/22(1) від 15.04.2024 У цій справі апеляційний суд закрив апеляційне провадження, вважаючи, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена, після закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування, не може бути оскаржена в апеляційному порядку. ККС ВС визнав, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. ВС зауважив, що під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційному суду слід виходити з приписів ст.9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в ч.6 установлює, що, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу, зокрема і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК, ст.ст.124,129 Конституції України, які його гарантують. ❓Згодні з позицією ВС? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ЗВЕРНЕННЯ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ НЕ Є НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ У РАЗІ СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ МИТНИЦІ, ЯКИМ ЗБІЛЬШЕНО МИТНУ ВАРТІСТЬ ТОВАРУ, ОТРИМАНОГО У ВІЛЬНИЙ ОБІГ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 646/14469/15-а 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 646/14469/15-а від 03.04.2024 Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. При обгрунтуванні заяви вказав на те, що КАС ВС прийняв постанову в іншій справі, якою визнано протиправним та скасовано, у тому числі, рішення Митниці про коригування митної вартості товару. Оцінюючи доводи позивача, КАС ВС зазначив, що позивач, використовуючи право на випуск товару у вільних обіг, фактично узгодив податкове зобов'язання, яке було визначено вказаним в цій постанові рішенні Митниці, і прийняв обов'язок його своєчасно сплатити, за невиконання якого встановлена відповідальність, передбачена приписами ст.485 МК України, що має місце в спірних правовідносинах. Крім того, обставини за яких рішення Митниці, яким було донараховано митні платежі із ввезення на територію України товару іноземного походження, і обставини, за яких керівник підприємства взяв на себе зобов'язання сплатити гарантійні платежі, не є тотожними. В першому випадку мали місце правовідносини із розмитненням товару належного підприємству, а в другому - обов'язком, взятим позивачем під час випуску товару в вільний обіг, про сплату підприємством узгоджених податкових зобов'язань. Тобто, у разі скасування рішення Митниці, яким було збільшено митну вартість товару, Підприємство, отримавши товар у вільний обіг та оплативши такі збори, мав право звернутись до відповідача із заявою про їх повернення, як надмірно сплачених відповідно до процедури та порядку, визначених приписами Митного та Податкового кодексів України. ❓Погоджуєтеся з позицією ВС? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ЯКЩО З РІШЕННЯ ЄСПЛ НЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ПОРУШЕННЯ МОЖНА ВИПРАВИТИ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД, ТО ВІДСУТНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ТАКОГО ПОВТОРНОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗАЯВНИКА ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 2-534-03 👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 2-534-03 від 13.03.2024 Заявник звернувся до ВП ВС із заявою у порядку п.2 ч.3 ст.423 ЦПК України. Заява мотивована тим, що рішенням ЄСПЛ встановлено порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та те, що діями правоохоронних органів України йому була завдана моральна шкода. ВП ВС не підтримала доводів заявника та зауважила, що у рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи з самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі. Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник. ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім цього, з Рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи за позовом про відшкодування моральної шкоди. Тому відсутні законні підстави для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи позивача. ❓Згодні з висновком ВС? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВІДСУТНІСТЬ У АКТАХ ПРО ЗНЯТТЯ ПОКАЗАНЬ З ПРИЛАДУ ОБЛІКУ ОКРЕМИХ ДАНИХ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ АКТА ЯК ДОКАЗУ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/28/21 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 910/28/21 від 27.03.2024 Скаржник у касаційній скарзі стверджував, що акти про зняття показань з приладу обліку не містять поточних показників засобу обліку та достовірних попередніх показників, відтак є недопустимими доказами. КГС ВС не погодився з доводами скаржника та вказав, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Скаржник не обґрунтував недопустимість вказаних актів, не вказав, що вони отримані з порушенням закону, не зазначив, що обставини, на які він посилається, мають підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, відсутність у актах про зняття показань з приладу обліку відповідних даних не свідчить про недопустимість таких доказів, адже такі обставини, як: зняття показників лічильника, відмову від підписання акта про зняття показників лічильника та перешкоджання доступу працівників виконавця комунальних послуг до засобів обліку, мають підтверджуватися саме відповідними актами. ❓Погоджуєтесь з позицією ВС? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ 📁Добірка 519 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZakonOnline 🇺🇦 23035 правових позицій ВС 🇪🇺 1965 правових позицій ЄСПЛ Щодо можливості включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) доплати за роботу в зоні Чорнобильської АЕС 📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 серпня 2022 року у справі № 120/3807/18-а 📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2024 року у справі № 240/1996/23 Щодо ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, обтяженого іпотекою на користь особи, з якою він не перебуває у зобов'язальних відносинах 📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 серпня 2021 року у справі № 910/20607/17 Щодо правової природи позову про визнання недійсним договору іпотеки та зняття заборони відчуження з виключенням відповідних записів з Державного реєстру іпотек 📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ПРАВИЛЬНА КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ Є НЕОБХІДНОЮ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ 🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «KARTER v. UKRAINE» від 11.04.2024, заява № 18179/17 Заявник скаржився на неспроможність держави провести ефективне розслідування словесних і фізичних нападів на нього з гомофобного мотиву. Розглядаючи скаргу заявника, ЄСПЛ наголосив, що під час розслідування насильницьких інцидентів, таких як жорстоке поводження, державні органи зобов’язані вживати всіх розумних заходів для викриття можливих дискримінаційних мотивів. У цій справі звичайна кримінально-правова кваліфікація нападів, мотивованих нетерпимістю, дозволила владі проігнорувати статус заявника як жертви, наполягаючи на необхідності доведення наявності тілесних ушкоджень, незважаючи на те, що він і ще один потерпілий послідовно стверджували, що напад включав не тільки фізичне насильство, але й гомофобні образи. Кваліфікувавши напад як нанесення тілесних ушкоджень, органи влади ухилилися від відповіді на питання про такі образи і таким чином, очевидно, виправдали свій сумнів у тому, що заявник, оскільки він не зміг продемонструвати тілесні ушкодження, взагалі є жертвою нападу. Водночас є чіткі ознаки того, що кримінально-правова кваліфікація, обрана національними органами влади, підірвала їхню здатність розкрити передбачуваний гомофобний мотив нападу. Суд виснував, що відповідним національним органам було вкрай важливо провести розслідування, вживши всіх розумних заходів з метою викриття ролі можливих гомофобних мотивів у нападі. Без такого суворого підходу з боку правоохоронних органів злочини на ґрунті нетерпимості неминуче будуть розглядатися нарівні зі звичайними справами без такого підтексту, а байдужість, що виникне внаслідок цього, буде рівносильною офіційній згоді або навіть потуранню злочинам на ґрунті ненависті. Відповідно, мало місце порушення ст.3 у поєднанні зі ст.14 Конвенції. ❓Згодні з висновком Суду? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻У РАЗІ ЗАКРИТТЯ СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРИПИНЯЮТЬ СВОЮ ДІЮ В СИЛУ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ Ч.4 СТ.132 КПК УКРАЇНИ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 554/2506/22 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 554/2506/22 від 15.04.2024 У цій справі керівник органу досудового розслідування закрив кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Після цього слідчий суддя постановив ухвалу про скасування арешту майна (автомобіля) на підставі клопотання адвоката. Наступного дня слідчий суддя скасував арешт, накладений на вказаний автомобіль, на підставі уже клопотання прокурора та постановив передати це майно для потреб ЗСУ. З цього приводу ККС ВС зазначив, що після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру. Ч.4 ст.132 КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування. Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. Отже, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України. Тому у цій справі з моменту закриття кримінального провадження припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження. ❓Згодні з позицією ВС? ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція