Grumpy readerka

якщо пам'ятаєте, я колись жалілася, що тупо писати тригери на початку, бо це спойлерить сюжет. і от сьогодні я побачила таке рішення, абсолютно геніально 👏🏻👏🏻👏🏻

за запитом читачів: нові книжки для всіх моїх особистостей 🤭

дотрималася плану з Т.Кінгфішер, людина слова 😌 на решту книжок заплющимо очі

щоразу, читаючи англійською книжку, яка мені подобається, починаю уявляти котрому з українських видавництв вона личила б 🤭

я: якою ж вишуканою книжкою побалувати себе на арсеналі 🤔 Жорж: 👉🏻👈🏻

​​Лот №43 Даруємо два квитки на Книжковий Арсенал на суботу 31 травня + набір-сюрприз закладинок із вишивкою. Умови лотереї: 💙 лотерейний білет коштує 50 грн 💛 можна придбати необмежену кількість білетиків — це збільшить ваші шанси на виграш 💙 у коментарях до лоту залиште скрін вашої оплати 💛 ми присвоїмо кожному придбаному білету номер, а в кінці між всіма розіграємо книгу (Номерки роздаватимемо протягом 1-2 днів, тому не хвилюйтеся, якщо не відповімо одразу) Завершення лотереї: пʼятниця 30 травня о 18:00 💸 Оплату (а також ваші щедрі донати) приймаємо на ці рахунки: Монобанка Конверт Приватбанку Приват: 5168 7450 2229 0750 (Люда Дмитрук) PayPal: ludakurys@gmail.com Поширюйте цей допис, розповідайте друзям та закликайте долучатися. Памʼятайте: кожен найменший донат наближає нас до перемоги! Віримо в перемогу! Віримо в нашу армію! Допомагаємо щосили! P.S. паралельно лотерея триває на нашій ФБ-сторінці.

за чашкою кави хочу розповісти вам про книжку, що почала вчора слухати. "Julie Chan Is Dead" — дебютна книга Liann Zhang, канадійки китайського походження. у ній ідеться про близнючок, яких розділили після смерті батьків. долі цих дівчат склалися абсолютно по-різному: перша працює касиркою за копійки, а друга стала модною блогеркою, інфлюєнсеркою і гребе гроші лопатою. потім одна з дівчат гине, а друга вирішує зайняти її місце. що може піти не так? 😏 сюжет трохи нагадує мені "Жовтолику", але, сподіваюсь, в авторки у запасі є оригінальні ходи. хай там як, а книга дуже захоплива, я буквально не могла відірватися. дуже цікаво куди це все поверне і чим закінчиться 😌

друзі, ласкаве нагадування, що буду рада бачити вас сьогодні у віваті о 16й 😌

дослухала останню лекцію, тож можна з чистою душею хвалитися! сподіваюсь, вдасться вдало застосувати отримані знання на практиці 😌

на вихідних дочитала "Вересневий дім" Карісси Орландо, який уже цієї суботи о 16й ми будемо обговорювати разом із "Те, що тривожить мерців" Т.Кінгфішер (❤️) - і, знаєте, дуже приємно здивована! у мене були вельми помірковані очікування, бо, здавалося б, і авторку я не знаю, і до самого жанру стримано ставлюся, а книжка виявилася цікава і хороша. у ній йдеться про аб'юзивні стосунки з чоловіком та з будинком, а також про червоні лінії дуже терплячої героїні, порушувати які вона не дозволить (можливо). "Вересневий дім" і захоплива, і моторошна, і трохи кумедна. у післямові авторка дякує своєму коту, відчувається, що наша людина 😌

показали обкладинку "The Everlasting" Алікс І. Герроу 🤌🏻 сподіваюсь, що буде й українською ❤️

ця присвята увійде в топ моїх найулюбленіших, факт 🥹 UPD: як мені люб'язно пояснили, тут ідеться не буквально про крисок (шкода), а про фанатів і фанаток Рейло, що називають себе rats (тобто, щурики) знаю, ви спитаєте, "Ураганні війни" Теї Ґуанзон

друзі, буду дуже рада вас побачити 24 травня о 16й у книгарні Віват 😌

👻 Чи боїшся ти темряви? Спільнота «Бабай» запускає проєкт «Чи боїшся ти темряви: засідання товариства опівнічників» Відкриті обговорення горорних книжок, готики та химерної літератури українських і зарубіжних авторів — тепер у чотирьох містах України. Партнери: видавництва Vivat і Жорж. Що на вас чекає? • яскраві спікери • запальні дискусії • ігри на вибування • подарунки та несподіванки ❗️Тема першої зустрічі: «Великі готичні доми» За романами «Те, що тривожить мерців» Т. Кінгфішер та «Вересневий дім» Карісси Орландо. 📍 Київ 24 травня, субота, 16:00 Книгарня Vivat (вул. Петра Сагайдачного, 8) Спікерки: Серафима Біла, Саша Павлова, Дар'я Черканова, Валентина Комар 📍 Івано-Франківськ 24 травня, субота, 16:00 Книгарня Vivat (площа Ринок, 5) Спікер_ки: Ігор Антонюк, Анна Шаламай, Олексій Рафалович 📍 Одеса 25 травня, неділя, 16:00 Книгарня Vivat (вул. Преображенська, 34) Спікерки: Ната Гриценко, Анастасія Решетняк, Ольга Леонова 📍 Львів 25 травня, неділя, 16:00 Книгарня Vivat (вул. Шевченка, 22) Спікер_ки: Поліна Кулакова, Анастасія Нікуліна, Володимир Кузнєцов 🌒 Приходьте поговорити про темне — і відкрити для себе нове. Реєстрація: https://forms.gle/WWzcLdBDyMAVDpqn7

сьогодні задумалася чому ніхто з українських авторок чи авторів не робить емейл-розсилку. знаю, звучить дещо старомодно, але я підписана на розсилки кількох письменниць і - шок! - справді їх читаю 😌 по-перше, ці листи приходять не часто, у когось раз на місяць, а в когось лише за наявності новини, вартої розсилки. по-друге, це чудовий спосіб тримати мене у курсі оновлень, бо перевантажені й нехронологічні стрічки соцмереж унеможливлюють адекватне інформування про справді важливі штуки (вихід нової книжки, перевидання старої, кіт авторки нюшить магнолії), я вічно все пропускаю. і зрештою це просто мило, здається, що улюблена авторка звертається особисто до тебе ❤️

як приємно, що дві авторки з когорти улюблених анонсували нові книжки на жовтень, тобто, мені на День Народження! 7 жовтня вийде ретелінг Попелюшки від Фреї Марске (позор, що її книг досі немає українською 🥺), анотація обіцяє готичний квір роменс. а вже 28 жовтня потішить новим романом Алікс І. Герроу (її ви знаєте за "Десять тисяч дверей Дженьєрі" та "Будинком Старлінгів" ❤️). до книги Герроу ще немає обкладинки, але є анотація. пригоди леді-лицарки та боязкого вченого - загорніть, беру! дуже зручно, що між книгами приблизно три тижні, я саме встигну дочитати першу, коли вийде друга. розраховую, що десь там і К.Дж.Чарльз та Т.Кінґфішер видадуть свої новинки, так і осінь можна буде пережити 🤭

плюси: читання на природі мінуси: ніде повісити гамака проманіфестуйте, аби обійшлося без кліщів, а також діліться, що ви сьогодні читаєте 😌

книга Олівії Ленґ починається з листа народові України. загалом лист хороший, але у ньому відразу видно розбіжності у сприйняття деяких речей народом України (як мінімум в особі однієї його представниці, мене) та Олівією Ленґ. у першій цитаті йдеться про філософію саду:

Сад - місце утопічне, бо його існування не продиктоване потребою. Це не ферма. Сад живить радше душу, ніж тіло.

а цитата друга присвячена безпосередньо українцям:

У моїй уяві Україна постає величезним садом соняхів - золотавих, достиглих.

мені здається, що у нас різниться як мінімум сприйняття саду. для мене (і, гадаю, для багатьох із вас) сад - місце, де ростимуть переважно плодово-ягідні дерева й кущі: яблуні, груші, сливи, вишні, горіхи, абрикоси, смородина, порічки, малина, ожина, аґрус тощо. усі ці дари природи збирають і споживають, тобто існування саду має свій практичний сенс. звісно, таке ставлення спирається на соціально-культурні причини, але нині не про це. сад мрії Олівії Ленґ - це лабіринт з живоплотів і троянд, буків і тисів, де ховається ставок у формі чотирилисника, а десь вдалині височіють платани. побіжно авторка згадує трухляві плодові дерева, але вони явно не в центрі уваги. я гадаю, що утопічним місцем, існування якого зумовлене естетичними потребами, так зване "для душі" для українок і українців є квітники. ось там уже буятиме краса до кольору до вибору, куди тим англійцям 🤭 а щодо другої цитати, то теж хочу звести усе до практичності: українці - не з тих соняхів, що ростимуть у саду, ми радше утворюємо поле 🌻 сама книжка дуже цікава і красива, з задоволенням продовжу читати її, тим паче, авторка підкорила мене згадкою про "Таємний сад" Френсис Бернет, далі мусить бути тільки краще 😌

книга Олівії Ленґ починається з листа народові України. загалом лист хороший, але у ньому відразу видно розбіжності у сприйняття деяких речей народом України (як мінімум в особі однії його представниці, мене) та Олівією Ленґ. у першій цитаті йдеться про філософію саду:

Сад - місце утопічне, бо його існування не продиктоване потребою. Це не ферма. Сад живить радше душу, ніж тіло.

а цитата друга присвячена безпосередньо українцям:

У моїй уяві Україна постає величезним садом соняхів - золотавих, достиглих.

мені здається, що у нас різниться як мінімум сприйняття саду. для мене (і, гадаю, для багатьох із вас) сад - місце, де ростимуть переважно плодово-ягідні дерева й кущі: яблуні, груші, сливи, вишні, горіхи, абрикоси, смородина, порічки, малина, ожина, аґрус тощо. усі ці дари природи збирають і споживають, тобто його існування має свій практичний сенс. звісно, на це є свої соціально-культурні причини. сад мрії Олівії Ленґ - це лабіринт з живоплотів і троянд, буків і тисів, де ховається ставок у формі чотирилисника, а десь вдалині височіють платани. побіжно авторка згадує трухляві плодові дерева, але вони явно не в центрі уваги. я гадаю, що утопічним місцем, існування якого зумовлене естетичними потребами, так зване "для душі" для українців стають квітники. ось там уже буятиме краса до кольору до вибору, куди там тим англійцям 🤭 а щодо другої цитати, то я теж хочу звести усе до практичності: українці - не з тих соняхів, що ростимуть у саду, ми утворюємо поле 🌻

а ще у поштоматі на мене чекав приємний сюрприз: казки Андерсена від "Основ" ✨ як же добре, що я-з-минулого подарувала собі таку красиву книжку 💖