Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️В Стамбулі можна бути спокійним, адже тут за вами завжди приглянуть. #Стамбул #фото #Туреччина #мандри

Картина зроблена з крилець метеликів. З написом "Аллаг" і "Мухаммед". В одному з медресе м. Чорум, Туреччина.

✍️Про колоніальний і орієнтальний дух стрічки «Дюна» Денні Вільньова пишуть тепер доволі часто. Поціновувачі кіно аналізують як власні духовні пошуки Френка Герберта, що прагнув поєднати ідеї дзен-буддизму з суфізмом в ідеології "джигаду МуадДіба", так і чисто візуальну схожість синіх очей у шумерських статуй з кольором очей фрименів. Цікаво читати роздуми творців візуального образу фільму «Дюна»: чим вони надихались, або ж якими образами репрезентували далеку вигадану планету, архітектура й жителі якої так схожі на Аравію, Месопотамію чи Північну Африку? 📌Головним дизайнером «Дюни» був Патріс Вермер. Саме він створював вигляд і емоційний настрій світу кінострічки. Під час одного з інтерв’ю Вермер розказав про концепцію колоніалізму, що завжди тисне на ландшафт, нав’язуючи власну присутність та відчуття величі через монументальні архітектурні проекти. Цей концепт він запозичив у Ніколя Мулена, помноживши на власний аналіз архітектури зіккуратів Месопотамії та стародавніх єгипетських храмів. https://www.sciencefocus.com/future-technology/dune-patrice-vermette/

🌍 Чому країни півдня Африки стали заручниками Омікрону? Які причини більш як 20-річної перерви у відносинах між Україною і ПАР? Яким може бути український «ключик» до Африки? Які економічні перспективи співробітництва 🇺🇦 з країнами Африки? 👉Відповіді на ці та інші питання, читайте в інтерв’ю Любові Абравітової, посла України в ПАР, Мозамбіку і Ботсвані #Африка #дипломатія #diplomacy #Ukraine

📷Церемоніальний обладунок султана Мустафи ІІІ. 2 пол. 18 ст. Колекція зброї палацу Топкапи. Стамбул, Туреччина. #музей #експонат #Османська_імперія

І знову мінлива погода. 🖼️"Взимку", від Фукіти Фуміяки.1976. #мистецтво #погода #Японія

📷Скриня для одягу, оздоблена зображенням драконів та "перлини погоди". 19 ст. Корея, династія Чосон. 📌Виготовлена з перламутру, черепашого панцира й шкіри. Зберігається у колекції музею "Метрополітен", США. #фото #музей #Корея #експонат

📷І трохи чудових зразків традиційного кримськотатарського орнаменту #Орьнек, яким прийнято щедро оздоблювати посуд, одяг, прикраси й інші декоративні та побутові речі. Кожен геометричний і рослинний знак орнаменту має своє значення й трактування, а в композиції він "читається" як книга. 📌Фото нашої виставки "Орьнек. В мереживі Криму", що проходила в #НМІУ у 2019 році. Взято з фотоколекції голови правління ГО "Алєм" Есми Аджієвої; Фотограф Сергй Савченко; 🎥Предмети виготовлені різними майстрами Орьнек. Більше про їх роботу можна дізнатись на ютуб-каналі ГО "Алєм". #Україна #кримські_татари #ЮНЕСКО

⚡Сьогодні, 16 грудня, на 16-й сесії Міжурядового комітету з питань охорони нематеріальної культурної спадщини UNESCO, яке проходить у Парижі, елемент нематеріальної культурної спадщини України «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього» внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Сердечно вітаємо всіх причетних☺️ #новини #кримські_татари #Орьнек #ЮНЕСКО #Україна https://www.facebook.com/110487026335488/posts/902823557101827/?sfnsn=mo

🎤Лекція «400 років визнання турками української нації: Хотинська війна за османськими свідченнями»; ✍️До нашої виставки #Хотин_1621 в #НМІУ відкривається лекторій. У настіпні місяці будемо організовувати цікаві заходи з фахівцями, які розкажуть про різні виміри Хотинської війни 1621 року. Розпочинається цикл з лекції українського сходознавця Олександра Галенка, який розкаже про ці знамениті події з османської перспективи. А саме про те, як османські джерела репрезентували українських козаків. 📌Чекаємо в НМІУ (Київ, Володимирська 2) 18 грудня у суботу, о 14.00; Деталі лекції за посиланням. #лекція #анонс

🖼️Панорами й вулиці Константинополя, у живописі австрійського художника Карла Кауфмана (1843 – 1905). #орієнталізм #мистецтво #Стамбул

І трохи актуальної погоди. 🖼️"Дощ в долині Ябакей", від Хашігучі Гойо. 1918. #мистецтво #Японія #погода

📷"Обличчя Будди", від Міхаеля Ямашито. Безтурботне обличчя з загадковою посмішкою - один з улюблених образів сучасного японського фотографа, що надихає його у багаторічній роботі в Азії. #фото #Будда

13 грудня виповнилось 95 років з народження українського орієнталіста Ярослава Дашкевича (1926-2010), автора численних праць про Великий степовий кордон та зв’язки українців зі «Сходом». Тут невелика стаття про менш відомі сторінки життя дослідника: його походження, ув’язнення в ГУЛАГу та захист дисертації вірменською мовою в Єревані. #стаття #текст #Україна #сходознавство

📙Державна архівна служба України та Галузевий державний архів Служба безпеки України презентували проект онлайн доступу до документів радянських репресій в Криму 1920-1940х рр. Десятки тисяч імен жертв, організаторів та виконавців терору, фото з особистих справ розстріляних доступні на офіційному порталі архівної служби: https://cutt.ly/pYYW6gB #архів #документи #Крим #репресії

Для поціновувачів кави й кавової культури: ✍️«У 1554 р. двоє сирійців відкрили у Константинополі першу в місті кав’ярню. Поставили зручні дивани й постелили килим. Незабаром їх заклад заслужив репутацію місця, де можна завести нові знайомства. Серед клієнтів було багато спудеїв, шанувальників науки, безробітних майстрів… любителів шахів, вчителів. За 50 років до того, кава вперше з’явилась в історичних джерелах. Батьківщина кави – Ефіопія. Саме тут у XV ст. почали збирати з диких дерев її врожай на продаж. Спеціально культивувати каву почали на терасових схилах у Ємені. І невдовзі, завдяки війнам й торгівлі, про новий напій дізнався весь Аравійський півострів і Середземномор’я. Іноді турецькі султани першим ділом будували в завойованому місті кав’ярню, щоб продемонструвати «цивілізованість своєї влади». У 1576 р. німецький учений Леонард Раувольф відвідав Алеппо і бачив, як група людей п’є «чорний, мов чорнило» напій: «Вони без остроги прикладалися вустами до китайської чашки, дуже гарячої, відпивали трохи й передавали по колу»... 📚Це невеликий уривок з книги «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій», від американського історика Огюстіна Седжвіка. Книга присвячена тернистому шляху, що пройшла кавова культура від «орієнтальної екзотики» чи «турецького трунку», до винятково цінного товару у міжнародній торгівлі, важливого атрибуту нашого звиклого повсякдення. На прикладі кави, автор намагається показати чим є глобальна економіка і як віддалені континенти взаємопов’язані господарством та світовим поділом праці. 📌Замовити переклад українською (2021) можна на сайті видавництва «Лабораторія»: https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku #книга #кава #чтиво #колоніалізм

Магічний листок гри "Ліла" з Індії 🇮🇳. Дуже миленькі змійки 🐍.

І трохи ранкового до сніданку: ✍️«Ось ви прокинулися вранці, йдете в душ, берете губку – її зробили на островах у Тихому океані. Дістаєте з полиці мило – його зварив француз. Йдете на кухню й робите каву – її виростили у Південній Америці. Може ви любите чай? Його зібрав китаєць. Віддаєте перевагу какао? Його привезли з Західної Африки. Потім ви смажите тости – пшеницю виростив англомовний фермер (не збудьте пекаря). Ваш сніданок об’їхав пів світу…». Мартін Лютер Кінг. #цитата

📷Коли писемні традиції різних епох зустрічаються в одному місці. Нігерія, 1970-і. Фото з «африканської серії» знаменитого Пола Алмасі (1906-2003). #фото #Африка #Нігерія

🖼️Російсько-Японська війна 1904-1905 років у альбомі-щоденнику українського художника-баталіста Миколи Самокиша (1860-1944); ✍️З 1904 р. М. Самокиш провів 7 місяців у Маньчжурії, супроводжуючи на лінії фронту Ніжинський драгунський полк, паралельно відправляючи замальовки бойових дій до журналу «Нива». Вже у 1908 році свої суб’єктивні враження про Далекий Схід і війну з Японією він виклав у окремому альбомі акварелей та малюнків пером, що супроводжувались коментарями й поясненнями подій. 📌Альбом можна завантажити за посиланням. #Японія #Україна #мистецтво