как закалялся мак

Я ЧУТЬ НЕ ЗДОХЛА В КІНЦІ СУУУКАААААААА

я вже уявляю цей діалог – мам, а ви з татом хотіли мене? – ні від слова зовсім, ми думали шо це не можливо, твій тато вже взагалі був сто років як мертвий, а потім оце сталось і ти буквально випивала всю мою кров і вбивала мене так шо я даже не збиралась пережить пологи, а твій тато вапщє вже виторгував свою кончіну у вовка, бо без мене жити не хотів, а тебе вважав монстром і мріяв тебе вбити прям в утробі, ну я кстаті пологи так і не пережила, за шо мій інший мужик майже тебе вбив, але зловив на тобі волчью бєлку і тепер він з тобою назавжди, ну, знаєш, зі мною не вийшло, то він може підожде і з тобою спробує, одно ліцо все одно. хочеш чупачупс?

ну і слава богу що каллєни нєєбічєскі богати, бо дитині на терапію вже пора відкладать прямщас

так, ну по четвертій частині нема шо сказать окрім ааааааааааааааа джейкоб все ще тупорила чуча, всі інші все ще хворі еліс тіки прикольна хоча с єбанцой, і мужик її теж норм (люблю техаський акцент)

почекайте ще трохи, мені залишилось півтора фільми

вона придумала назвать дитину ЕДВАРД ДЖЕЙКОБ я щас заору

ну тіпа суть історії хороша і важлива, така ж сама як і усюди в фільмах/серіалах про підлітків – важкі страждання в процесі формування ідентичності, самотність, неможливість розділити цей досвід із дорослими і, власне, покластись на них, розчарування в тому, який світ є насправді, та спроби з цим ужитись своїм власним способом. я люблю дуже цей наратив і навіть в самих крінжових серіалах бачу його і радію. а тут вони навіть буквально прописали це частиною діалогу – в кінці цієї частини ця тюхтя пояснює едварду, шо це ніколи не був вибір між ним і джейкобом, це був вибір між тим, ким вона мала би бути, і тим, ким вона є насправді. ну і шо вибір їй дався нелегко і зайняв дохуя часу, але врешті решт вона наче зі своїм кукушатніком в ладах (враховуючи шо далі ще дві частини, я так розумію, це ще не точно) і просто слава богу шо зараз вже людство відкрило способи написати і зіграти підліткову інтенсивність обережним способом, який би не романтизував співзалежність (дивні дива, пригоди сабріни і ще 18572857 добре знятих речей з ахуєнними меседжами для підлітків)

я додивилась третю частину. мій вєрдікт таков шо вони всі кончєні, але джейкоб імєнно бляцький вонючій уєбан, гавнюша і рихло всіх в терапію, але от з ним би срать в одном полі не сіла

сука діалог де вона каже після цього едварду Я НЕ ЗНАЮ ШО СТАЛОСЬ а він каже ТИ ЙОГО ЛЮБИШ і вона каже аЛе тЕбЕ я ЛюБлЮ бІлЬшЕ ааааааааааааааааааааааааа

я сподіваюсь емоджи таблетки від вас це ви мені гідазепам виписуєте

отак дивлюсь:

кстаті хочу сказать шо днєвнікі вампіра в 100 раз краще і цікавіше, хоча крінжі там стоко же якщо ви ще не дивились але хотіли би стерти собі памʼять і подивитись сумєркі шось, від чого витече мозок, ще раз, то пажалуста

я хочу вʼїбать джейкобу

я хочу шоб всі мої бивші щас бистро мені сказали СПАСІБО за те шо я це не подивилась в підлітковому віці вони б в мене всі получілі по перше число, всі би нахуй бистрєнько проігралі конкуренцію неіснуючому вампіру, тоналки б не набрались стіки на ролєвухі

всьо, по цим двом частям в мене нема думок більше окрім того шо це пізда але судячи з усього такий відгук в мене буде усюди всьо, в мене сьогодні вже третя на влізе, в мене і перші-то дві хуй знає як помістились відправляюсь спать на ванючєй пастєлі бо я не помила голову після океану і стелить нове чисте сенсу нема, але, знаєте, це вонь і душевная тоже після того шо я блять подивилась, це внутрєнняя вонь, таке на запах «marry me, Bella» яке я почула останнім блять в цьому фільмі, так пахне романтизація співзалежності і межових симптомів гарної ночі, побачимось в наступні пару днів))))