Elevatorist.com

На українському зерновому ринку спостерігається нетипова тенденція: різниця в ціні між поточними запасами та майбутнім врожаєм практично зникла. За даними Fastmarkets, в деяких випадках зерно нового врожаю коштує навіть дорожче за старе. 🔸 Пшениця (11,5%): Форвардні контракти на серпень — по 234 $/т (FOB POC), що лише на 2 $ менше за ціну старого врожаю. Торік цей розрив був значно суттєвішим. 🔸Фуражна пшениця: Різниця між квітневими та серпневими поставками скоротилася до 2–4 $, тоді як минулого року вона сягала 12–13 $. 🔸Кукурудза: На ринку спостерігається інверсія — новий врожай (листопад) оцінюють у 230 $/т, що вище за поточні котирування квітня-травня (226–227 $/т). Головними чинниками аномалії стали воєнні ризики та дорога логістика. Постійні атаки на інфраструктуру не дозволяють трейдерам закладати традиційний «дисконт жнив», оскільки стабільність поставок залишається під питанням. Високі витрати на пальне та транспортування однаково тиснуть на обидва врожаї, що й нівелює різницю в ціні.

🚇Експерти УКАБ порівняли результати аукціонів Центру транспортної логістики за перші квартали 2025 та 2026 років. Аналіз свідчить про стрімке зростання вартості оренди вагонів на тлі зниження обсягів відвантажень. Якщо у 2025 році «голландські» аукціони дозволяли ринку балансувати ціну в межах 650–1450 грн/доба, то у 2026 році перехід до фіксованих ставок та високих стартових порогів (2500–2700 грн) призвів до подорожчання послуг. Подекуди ціна сягає 3500 грн/доба. Водночас аграрний експорт скоротився на 21% порівняно з минулим сезоном, склавши близько 25,4 млн т станом на кінець березня 2026 року. УКАБ наполягає на поверненні до ринкових інструментів формування ціни та вимагає від перевізника повної прозорості щодо стану робочого парку вагонів.

Аграрії в багатьох країнах світу частково відмовляються від вирощування кукурудзи та інших культур, що потребують значних обсягів добрив, на користь соняшнику та сої, повідомляє УкрАгроКонсалт. Найбільше зростання виробництва соняшнику наступного сезону прогнозується в Росії та Україні — до 20–21 млн т і 12,5–13 млн т відповідно. За прогнозами аналітиків, світове виробництво соняшнику в 2026/27 МР може досягти рекордних 62–63 млн т, що значно перевищить 56,9 млн т у поточному сезоні та попередній рекорд 59,4 млн т у 2023/24 МР.

💹«Кернел» оптимізує витрати на сушіння зерна через нестабільність на світовому ринку енергоносіїв Конфлікт на Близькому Сході диктує нові умови для українського агросектору. За словами Сергія Щербаня, керівника департаменту зберігання «Кернел», загрози для поставок через Ормузьку протоку роблять скраплений газ (LNG) занадто ризикованим та дорогим ресурсом. Ключові кроки компанії для енергонезалежності: 🔸Впровадження рекуператорів: На газових елеваторах встановлюють власні розробки «Кернел», що дозволяють суттєво економити паливо там, де неможливо перейти на твердопаливні котли. 🔸Купажування палива: Для альтернативних котлів створюють суміші з пелет та відходів переробки (зернових і олійних), щоб знизити собівартість процесу. 🔸Баланс якості та ціни: Компанія відмовляється від надто дешевого палива, яке пришвидшує знос обладнання та знижує ККД. Щербань наголошує: сьогодні вартість LNG та магістрального газу фактично зрівнялася, а ринок альтернативного палива (пелет) страждає від дефіциту та високих цін (близько 13 тис. грн/т), що робить енергоефективність головним пріоритетом.

Одеський припортовий завод залишається пріоритетним об'єктом «великої приватизації», і уряд розраховує знайти покупця вже цього року. Про це в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» повідомила заступниця міністра економіки Дарія Марчак. Попередні спроби продажу провалилися, оскільки ринок визнав стартову вартість завищеною. Наразі розглядається можливість законодавчих змін, які дозволять знижувати ціну на повторних аукціонах для об'єктів великої приватизації. Основним обтяженням активу залишається борг перед Group DF, підтверджений Стокгольмським арбітражем. Якщо змінити законодавство щодо ціноутворення не вдасться, Кабмін вдасться до реструктуризації заборгованості підприємства.

Одеська філія АМПУ підписала Меморандум про співпрацю з найбільшим портом Європи — Роттердамом під час Нідерландсько-української міжурядової конференції. Меморандум передбачає обмін досвідом і реалізацію спільних проєктів. Сторони планують співпрацювати у впровадженні цифрових рішень, використанні штучного інтелекту в логістиці та підвищенні ефективності управління портами. Окрему увагу приділять відновленню портової інфраструктури Одеси та підтримці морського сектору України.

Минулий тиждень на українському ринку фрахту пройшов без різких коливань, повідомляє ASAP Agri. Попри дорожчання палива та прагнення судновласників тримати високі ставки, сторони все частіше йдуть на компроміс, оскільки спекулятивний тиск вщухає. 🔸Хендісайзи: ставки на Європу зросли, тоді як на Туреччину та Східне Середземномор'я (EastMed) дещо просіли. 🔸Костери: ситуація стабільна. Через низьку кількість угод дефіцит флоту не спровокував зростання цін.

Україна за 9 місяців 2025/26 МР експортувала 9,7 млн т пшениці з прогнозованих 17,6 млн т. Попри те, що минуло вже 75% сезону, темпи відвантажень на 25% нижчі за минулорічні. За даними УКАБ, зараз ми маємо три сценарії розвитку подій: 1️⃣ Стагнація: збереження поточних темпів (600 тис. т/міс). Наслідок — рекордні залишки у 7 млн т, що навіть більше, ніж у рік початку повномасштабного вторгнення. 2️⃣ Цінова компенсація: низький експорт триває, але світові ціни зростають (форварди вже демонструють пожвавлення). Це частково нівелює збитки від залишків. 3️⃣ Експортний ривок: спроба вивезти все через зниження цін. Потрібно вантажити по 2,4 млн т щомісяця. Питання лише у витривалості нашої портової інфраструктури.

💻В Україні з 31 березня 2026 року розпочався прийом заявок на державне фінансування промислової інфраструктури індустріальних парків. Як повідомив заступник голови економічного комітету ВРУ Дмитро Кисилевський, максимальна сума підтримки на один проєкт становить 150 млн грн. Програма, що є частиною політики «Зроблено в Україні», реалізується через чотири банки: Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та Сенс Банк. Термін подання документів — до 15 серпня 2026 року. Держава покриває 50% вартості проєкту (для прифронтових та деокупованих територій — 80%). Протягом 3 років збудувати мінімум 5 тис. кв. м промислових площ та залучити щонайменше двох виробників. Будівництво підстанцій, доріг, мереж водопостачання, залізничних колій та підключення до енергомереж. За останні два роки підтримку вже отримали 22 парки, де реалізується 56 проєктів. Очікується, що до 2028 року це дозволить запустити 44 нові заводи.

На підприємстві «Факторія-Агро» у Київській області з’явився комплекс енергонезалежності від української компанії Rayton. Проєкт включає сонячну електростанцію та одну з найпотужніших в аграрному секторі установок зберігання енергії, яка дозволить підприємству скоротити витрати на електроенергію до 80% і забезпечити безперебійну роботу в умовах нестабільного енергопостачання. Програмне забезпечення RAYTON CONTROL у реальному часі балансує роботу сонячної станції, зовнішню мережу, акумуляторні батареї та резервний генератор. Зокрема, енергія накопичується у періоди низьких тарифів і використовується під час пікових навантажень.

👥Агрохолдинг «Контінентал» автоматизує роботу з персоналом за допомогою ШІ. На базі платформи IT-Enterprise компанія запускає інструменти для інтелектуального підбору кадрів та автоматичної обробки документів. Що зміниться: 🔸Система самостійно аналізуватиме відповідність кандидатів вакансіям. 🔸DocAI візьме на себе рутинну роботу з паперами. 🔸HR-процеси будуть синхронізовані з операційними показниками компанії. Це черговий етап діджиталізації агрохолдингу після запуску логістичного порталу на початку цього року.

Dragon Capital розпочала будівництво другої черги індустріального парку M10 Lviv Industrial Park у Львові. Проєкт передбачає зведення складських і виробничих приміщень класу А загальною площею 22 тис. кв. м. Перша черга площею 14,4 тис. кв. м була введена в експлуатацію у лютому 2024 року та повністю функціонує.

АТ «Укрзалізниця» підвищила ставки на оренду вагонів у квітні. Зокрема, вартість оренди зерновозів зросла на 400 грн — до 2 500 грн/добу без ПДВ (проти 2 100 грн/добу у березні). Ставка оренди напіввагонів збільшилася на 300 грн — до 1 750 грн/добу без ПДВ (проти 1450 грн/добу у березні).

Перехідних залишків у цьому році більше на 3,8 млн т. Держстат називає цифру на 1 березня 18,4 млн т. Найбільше залишилось кукурудзи — 10,45 млн т (+33,1% до показника на 1 березня 2025 року). Запаси пшениці становили 6,2 млн т (+43,8%), ячменю — 786,8 тис. т (+40,8%). Водночас запаси жита скоротилися на 6,8% — до 47,8 тис. т. Обсяги насіння соняшнику зросли. Нагадаємо, що елеваторних потужностей в Україні 52,9 млн т, за даними Карти елеваторів сайту Elevatorist.com. Оформити платну підписку на Карту можна за посиланням.

Попри скорочення валового збору ріпаку, Україна готується до справжнього прориву в переробці. За прогнозами УКАБ, у новому маркетинговому році експорт ріпакової олії сягне 576 тис. тонн, що у 2,7 раза перевищує торішні показники. Запровадження мита на сировину стимулювало внутрішню переробку. Очікується, що обсяги переробки зростуть до 1,5 млн тонн (у 2,6 раза більше, ніж торік). Поки продаж олії зростає, експорт ріпаку як сировини впаде у 1,8 раза — до 1,8 млн тонн. Оскільки внутрішнє споживання олії в Україні залишається мізерним (до 6 тис. тонн), майже весь вироблений обсяг буде спрямовано на ринки ЄС та Азії.

«НІБУЛОН» залишається в Миколаєві: компанія спростувала чутки про зміну реєстрації Ситуація загострилася після того, як у міськраді обговорили можливе перенесення податкової адреси компанії у разі відмови в наданні пільг. Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім попередив, що вихід такого великого платника податків може коштувати міському бюджету близько 100 млн грн щорічно. У компанії наголошують на складних умовах роботи: 🔸Порт Миколаєва залишається заблокованим, а акваторія — замінованою. 🔸Компанія продовжує платити за оренду водної акваторії, яку неможливо використовувати. 🔸Попри збитки у $573 млн, відрахування ПДФО від «НІБУЛОНа» до місцевого бюджету зросли з 88,6 млн грн у 2023 році до 150 млн грн у 2025-му. Предметом суперечки є 50 га земель у порту, частина яких може бути замінована. Компанія просить звільнення від плати за ці ділянки, обіцяючи натомість перекрити втрати бюджету іншими податковими відрахуваннями.

🚢Депутати Ренійської міської ради офіційно звернулися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з проханням втрутитися у критичну ситуацію, що склалася довкола Ренійського морського порту. За повідомленням видання «Бессарабія INFORM», головною загрозою для підприємства стало посилення позицій румунських конкурентів після придбання ними порту «Джурджулешти». Попри рекордні показники 2023 року (10,1 млн тонн вантажів), сьогодні порт втрачає обсяги перевалки. Основними чинниками регресу є: 🔸Висока вартість послуг: Рені залишається найдорожчим портом регіону через високі державні збори. 🔸Експансія Румунії: Купівля компанії-оператора порту Джурджулешти румунською держкомпанією «Адміністрація морських портів Констанца» створює потужний логістичний вузол, з яким українському порту важко конкурувати. Місцеві обранці запропонували уряду план порятунку, що включає скасування плати за транзит через акваторію Ізмаїла, спрощення лоцманських послуг, оптимізацію тарифів спільно з Молдовою та розв'язання земельних питань для залучення інвесторів.

Компанія «Кернел-Трейд» (група Kernel) з виторгом 105,9 млрд грн і часткою понад 22% очолила рейтинг десяти найбільших компаній переробної промисловості України за підсумками 2025 року. До топ-10 також увійшли: — «Катеринопільський елеватор», який посів шосте місце з виторгом 35,84 млрд грн (+16,96% р/р); — «Дельта Вілмар Україна», дев’яте місце з виторгом 18,29 млрд грн (+19,08%). Загалом виторг топ-10 компаній переробної галузі сягнув 477,3 млрд грн, що на 16% більше, ніж роком раніше.

З 1 серпня 2026 року Китай запроваджує нові стандарти для рослинних олій (соєвої, соняшникової, кукурудзяної та арахісової), що охоплюють понад 70% ринку. Нові правила передбачають чіткішу класифікацію за способом виробництва, спрощення градації якості та жорсткіші вимоги до показників і маркування (тип олії, ГМО, строк придатності після відкриття). Для українських експортерів соняшникової та соєвої олії ці зміни означатимуть посилення вимог до якості та маркування. Водночас вони відкриють можливості для преміальних сегментів із підвищеною прозорістю походження. Перехідний період дозволить реалізовувати продукцію за старими стандартами до завершення її терміну придатності.

🌽☹️Ви думаєте, що у вас якісна кукурудза, а вона може бути вся заражена мікотоксинами та іншими шкідниками. Присутність Fusarium verticillioides у партіях зерна кукурудзи в останні роки зросла з 12-15% до нечуваних 45%. Крім того, виділяють гриби Aspergillus та Nigrospora oryzae як в зерні, так і в насінні. Одне лиш протруєння не рятує... ➡️ Про неякісне збіжжя кукурудзи, спричиненого цими та іншими збудниками, журналістка сайту SuperAgronom.com Меланія Несмачна поговорила з фітопатологинею Тетяною Рожковою. Щоб дізнатися більше — дивіться подкаст на каналі в YouTube.