Elevatorist.com

Експорт через порти Одещини та Дунаю сягнув 15 млн тонн у 2026 році. Ключові цифри: 🔸Велика Одеса: 14,5 млн тонн (з них 8,5 млн т — зерно). 🔸Дунайський кластер: 1,1 млн тонн (з них 221 тис. т — зерно). 🔸Історія коридору: з осені 2023 року оброблено 7087 суден та 179 млн тонн вантажів (107 млн тонн — агропродукція). Попри те, що Росія пошкодила понад 700 об’єктів портової інфраструктури, робота триває завдяки мужності портовиків та логістів.

🏗Закарпатське підприємство з вирощування птиці розпочало створення підприємства для зберігання зерна. Як повідомляє пресслужба компанії «Зерновий Дім», яка здійснює реалізацію проєкту, елеватор будується для забезпечення майбутнього виробництва комбікормів. На поточному етапі вже змонтовано п’ять силосів Sukup із конусним дном. Загальний об’єм цих потужностей становить близько 1500 м³. Найближчим часом планується розширення об’єкта: на підприємстві встановлять ще чотири аналогічні ємності Sukup сумарною місткістю майже 500 м³.

❌БЕБ заблокувало масштабну схему незаконного експорту кукурудзи на 202 млн грн. Детективи Територіального управління БЕБ упередили спробу незаконного вивезення 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії через Одеський порт. Слідство встановило, що група осіб створила мережу фіктивних підприємств без власних потужностей, земель чи штату працівників. Зерно закуповувалося у фермерів за готівку без сплати ПДВ. Для легалізації продукції та створення штучного податкового кредиту зловмисники вносили на рахунки компаній кошти у розмірі 14% від вартості товару. Це дозволяло їм не лише уникати податків, а й претендувати на бюджетне відшкодування. Завдяки втручанню детективів експортер був змушений скасувати митні декларації. Досудове розслідування триває.

✅«Західний Буг» активно масштабує свою присутність на ринку зернопереробки. Стратегічні плани компанії передбачають запуск сучасних потужностей з випуску борошна, семоліни (борошна з твердих сортів пшениці — дуруму) та макаронних виробів влітку 2026 року. Про це повідомила пресслужба Спілки «Борошномели України».

🏗Україна та Румунія планують будівництво мосту через Дунай та розширення кордону Новий транспортний коридор між Україною та ЄС може пролягти через міст між Орлівкою та Ісакчею. Про перспективи цього проєкту повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба за підсумками візиту української делегації до Румунії. Під час переговорів із румунською стороною було окреслено ключові інфраструктурні пріоритети: 🔸Пункт пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй»: відкриття для легкових авто заплановане на літо 2026 року (потужність — до 700 авто/доба). 🔸Модернізація «Порубне – Сірет»: очікується приріст пропускної здатності на 300 вантажівок щодня. 🔸Загальна стратегія: впровадження спільного контролю, розвиток залізничного сполучення та скорочення часу на перетин кордону для зміцнення економічних зв'язків.

В Україні вперше відправили рейс електричних вантажівок з зерном до портів Одеси, про це на своїй сторінці в Facebook написав аграрій з Полтавщини Олег Щегельський. В своєму відео він сказав, що це початок ери перевезень електромобілями. Здійснюється перший виїзд на Одесу зерна з межі Полтавської та Черніговської областей. На шляху електромобілей буде кілька підзарядок.

Дефіцит сої в Україні: ціни можуть злетіти вище 21 тис. грн/т на тлі вичерпання запасів ⬇️За прогнозами аналітиків кооперативу «ПУСК», вже у травні запаси сої в Україні можуть впасти нижче позначки 1 млн тонн. Це фактично означатиме завершення пропозиції врожаю минулого року. Щоб забезпечити безперебійну роботу до появи нового врожаю, вітчизняні переробники будуть змушені конкурувати за сировину, що може підняти закупівельні ціни понад 21 000 грн/т. 💰Експортний ринок також демонструє суттєве зростання: з початку сезону ціна додала $60–70/т. Зараз у портах ГМО-соя торгується по $450–460/т, а продукція без ГМО перевищує $475/т. Попри високу вартість, темпи експорту падають через обмежені залишки, 10% мито та конкуренцію з боку дешевшої бразильської сої (яка в Туреччині коштує на $20–30 дешевше за українську). Експерти зазначають, що хоча ціни на нафту можуть спричинити тимчасові коливання у березні-квітні, дефіцит сировини залишатиметься головним чинником підтримки цін.

⛽️➡️🌾 Мережа АЗС KLO збудувала власний елеватор У Вінницькій області KLO AGRO запустила елеватор потужністю 21 тис. т загального зберігання (15 тис. т одночасного) з можливістю розширення до 60 тис. т. Основна мета інвестиції — забезпечити зерном власне комбікормове виробництво та свинокомплекс на 1250 свиноматок, а також впливати на собівартість і якість кормів. Елеватор: ▪️ приймає до 2 тис. т сухого зерна на добу ▪️ сушить близько 900 т вологої кукурудзи на добу ▪️ працює з пшеницею, ячменем, кукурудзою та соєю Компанія також планує розширювати потужності та збільшувати частку давальницького зерна фермерів. 📍Чому обрали саме Вінниччину і як KLO планує конкурувати на насиченому елеваторному ринку — читайте у профайлі нового елеватора.

🚢До польського порту Гдиня вперше з 2019 року прибула велика партія американського соєвого шроту. Судно M/V Archon доставило близько 60 тис. тонн продукції для місцевого підрозділу компанії Bunge. За даними Ради з експорту сої США (USSEC), це старт нової програми закупівель загальною вартістю близько $75 млн. Американська сторона наголошує, що ця співпраця забезпечить птахівництво та тваринництво Польщі високоякісною та екологічною сировиною, закладаючи фундамент для довготривалого партнерства між U.S. Soy та ринком ЄС.

На Сумщині почали будувати першу чергу нового фермерського елеватора, повідомила компанія KMZ Industries, яка виготовляє оперативні силоси та транспортне обладнання для цього об’єкта. Рішення про будівництво власного елеватора, за словами регіонального менеджера компанії Владислава Пелипенко, замовник ухвалив після детального аналізу витрат на сторонні послуги. Лише у 2025 році витрати на сушіння зерна на сторонніх елеваторах становили 25–30 млн грн.

«Минулий рік чітко показав, що власний зерносушильний комплекс для фермера сьогодні — це питання керованості бізнесу. Навіть у прифронтовому регіоні аграрії не згортають розвиток, а навпаки — інвестують у рішення, які дають їм більшу стабільність і незалежність у роботі», — додав Пелипенко.

В Одеській області поблизу портового вузла TIS, морського порту Південний та Одеського припортового заводу (ОПЗ) виставили на продаж масив земельних ділянок площею 100 га. Територію пропонують використати для створення глибоководного портово-залізничного логістичного хабу, повідомляє InVenture. Ділянка дозволяє сформувати сучасний мультимодальний портово-індустріальний кластер для обробки різних типів вантажів — зернових, контейнерних, наливних або змішаних.

Після атак на портову інфраструктуру влітку 2025 року Одеський припортовий завод фактично зупинив перевалку. Ситуацію змінив прихід Arista Trading. Компанія авансувала ремонт пошкодженого складу.

«Ми ризикнули, даючи гроші держактиву, у якого склад був зруйнований, сподіваючись, що ремонт встигнуть завершити до наступних прильотів», — зазначив Михайло Воронич.

Сьогодні трейдер демонструє високу ефективність: маючи в розпорядженні склад на 35 тис. т, вони перевантажують понад 80 тис. т щомісяця. Секрет успіху — у прямому варіанті навантаження (вагон-судно) та власному причалі, що дає повну свободу в управлінні лайнапом навіть під час війни. Більше читайте за посиланням.

У портах Великої Одеси (базис СРТ-порт) цього тижня спостерігається підвищення цін на пшеницю, повідомляє «АПК-Інформ». Станом на 11 березня ціни попиту трейдерів на пшеницю 2 класу найчастіше становлять 10,6–11 тис. грн/т СРТ-порт, що на 100–150 грн/т вище, ніж наприкінці минулого тижня. У доларовому еквіваленті ціни також підвищилися і переважно перебувають у межах 215–225 $/т СРТ-порт. Водночас окремі експортно-орієнтовані компанії через відсутність потреби терміново формувати партії для виконання раніше укладених контрактів декларували більш низькі ціни.

Туреччина може встановити рекорд імпорту сої у 2026/27 МР, оскільки попит на корми для тварин продовжує зростати, йдеться у звіті FAS USDA. За прогнозом відомства, імпорт сої може досягти 4,4 млн т, що більше, ніж 4,2 млн т у попередньому сезоні. Як зазначають у FAS, з вересня по грудень Туреччина імпортувала 891 тис. т сої, що на 16% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найбільшими постачальниками були США (442 тис. т), Україна (358 тис. т) та Бразилія (60 тис. т).

Філія «Новоодеська» НІБУЛОНу (річковий термінал потужність зберігання — 76 тис. т) став майданчиком для впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ). 🌳Завдяки інвентаризації зелених насаджень з'ясувалося, що дерева та кущі на території термінала повністю компенсують його прямі викиди парникових газів. При річному обсязі викидів у 15 тис. тонн $CO_2$-еквіваленту, рослинність поглинає 15 168 тонн $tCO_2e$. Основні результати аудиту: 🔸Прямі викиди (Scope 1): ~15 000 $tCO_2e$. 🔸Потенціал біопоглинання: 15 168 $tCO_2e$. 🔸Ефект: Повне врівноваження вуглецевого балансу. 🌿У холдингу зазначають, що зелені зони працюють як інструмент опосередкованого енергоощадження, знижуючи температуру на виробничих майданчиках південного регіону. Це дозволяє «НІБУЛОНу» перейти від простого обліку до стратегічного управління вуглецевим слідом усієї мережі терміналів.

Один із лідерів борошномельної галузі України, ТОВ «Столичний млин», спрямував 504 тонни продукції до Сирії в межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine. Підприємство, яке щорічно відвантажує понад 140 тис. тонн продукції для внутрішнього та зовнішнього ринків, підтвердило свій статус ключового гравця продовольчої безпеки. За даними Спілки «Борошномели України», загальний обсяг допомоги в межах програми вже перевищив 324 тис. тонн. Варто зазначити, що з березня 2026 року ініціатива трансформувалася у Food from Ukraine. Нова стратегія передбачає перехід від постачання сировини до створення мережі міжнародних агрохабів в Африці та на Близькому Сході.

❌Ініціатива щодо запровадження експорту зерна виключно через сертифіковані елеватори може створити суттєві перешкоди для українських фермерів і негативно вплинути на малий та середній агробізнес, заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. За його словами, відповідний законопроєкт лобіює компанія «НІБУЛОН».

«Запровадження експорту лише з сертифікованих елеваторів створить додаткове фінансове навантаження на бізнес і може сформувати неконкурентні умови на ринку. Найбільше від цього постраждають малі та середні виробники», — зазначив заступник голови ВАР.

Угорщина погрожує зупинити транзит української сільгосппродукції у відповідь на перекриття нафтопроводу «Дружба». 🚢Проте, як зазначає Денис Марчук із Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), ця загроза не є критичною. Річний обсяг транзиту через Угорщину (700 тис. т) легко компенсується морськими портами, які відвантажують до 5 млн т щомісяця. 🚛Україна вже має альтернативні логістичні шляхи, зокрема через Румунію та Дунай, тому політичний тиск Будапешта суттєво не вплине на стабільність експорту.

🌾Для України у березневому звіті аналітики USDA збільшили прогноз виробництва пшениці в новому сезоні на 1 млн т — до 24 млн т, оцінку експорту знизили — 13,5 млн т (-0,5 млн т), кінцевих запасів збільшили — 3,13 млн т (+1,5 млн т). 🔸Врожай пшениці в США USDA оцінюють на рівні 54,01 млн т, експорт — 24,49 млн т, кінцеві запаси збільшили — до 25,34 млн т. 🔸Прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР збільшено на 0,32 млн т до 842,12 млн т.

В ніч на 11 березня внаслідок удару російського безпілотника знищено зерносховище агропідприємства на Чернігівщині. Інцидент стався близько 01:02 у селі Жадове Семенівської громади.

«Внаслідок влучання, попередньо, ударного БпЛА типу «Герань» по території місцевого аграрного підприємства спалахнула масштабна пожежа. Вогонь практично вщент спопелив зерносховище площею 1000 квадратних метрів», — повідомив начальник Новгород-Сіверської РВА Олександр Селіверстов.

Окрім знищеної будівлі, пошкоджень зазнала техніка, зокрема автомобіль ЗІЛ-130, та майно господарства.