Elevatorist.com

Вартість обладнання — це лише разові витрати. Справжня економія починається тоді, коли ви рахуєте, у скільки обійдеться його експлуатація протягом років, на цьому акцентують увагу керівники компанії «Зерновий Дім», яка співпрацює ю з американським виробником елеваторного обладнання Sukup.. Модульні сушарки виробництва «Зернового Дому» вже давно і успішно працюють на альтернативному типі палива по всій Україні, при цьому можливість працювати на газу в них зберігається. Також конструктори компанії наразі працюють над технічним рішенням для переводу на альтернативу комбінованих сушарок Mixed Flow. Виконавчий директор "Зернового Дому" Маргарита Альбіна підкреслює — говорячи про енергоефективність обладнання не треба забувати і про споживання електрики під час роботи. «Дуже приємно було отримати відгуки з ринку про те, що наше обладнання економне. Тобто сьогодні мало порахувати скільки тобі коштуватиме покупка самого обладнання. Бо це разова витрата. А ось подальше високе енергоспоживання може виливатися у хорошу копієчку. І наразі аграрії вже приходять до того, що вони починають думати на перспективу, рахують у що обійдеться експлуатація», — розповідає вона. Більше про історію створення та сучасну роботу компанії «Зерновий Дім» читайте у тексті сайту Elevatorist.com.

Мінекономіки вшосте у 2025 році оновило Перелік української агротехніки та обладнання, за придбання якої держава компенсує 25% вартості. Додано 212 нових найменувань продукції та один завод-виробник. Щоб скористатися державною програмою підтримки та отримати 25% компенсації вартості за придбану техніку чи обладнання, агровиробник має обрати постачальника з Переліку на сайті Мінекономіки, придбати необхідну техніку та подати до уповноваженого банку заявку та підтвердні документи.

У жовтні на залізниці подорожчають зерновози, піввагони, переобладнані цементовози, а також цистерни. ✅Вартість зерновозів зросте порівняно з вереснем на 100 грн/добу і становитиме 632 грн/добу. ✅Піввагони подорожчають також на 100 грн/добу — до 1400 грн/добу. ✅Переобладнані цементовози здорожчають на 150 грн/добу — до 603 грн/добу. ✅Цистерни для перевезення харчових зростуть в ціні на 100 грн/добу — до 538 грн/добу. https://elevatorist.com/novosti/21200-ukrzaliznitsya-pidnyala-stavki-na-orendu-vagoniv-zernovoziv-u-jovtni

Компанія «НІБУЛОН» від початку маркетингового року перевезла понад 40 тис. т зерна партнерів до елеваторів і портів. Логістика холдингу задіює близько 100 власних авто, з них 33 виконують зовнішні замовлення аграріїв. Замовити транспортування можна через застосунок NIBULON APP, що дозволяє обрати маршрут, відстежити вантаж онлайн і скористатися сучасним сервісом з індивідуальними тарифами.

З Красногірського олійного заводу в Черкаській області, зняли статус ризикового підприємства. Підприємство знаходилось «в бані» 40 календарних днів через «ризиковість». Власниця заводу вважає, що рішення про статус «ризикового» було прийняте податковою «від фонаря».

🌽 Українські фермери сьогодні притримують кукурудзу, але активно продають олійні. Цей тренд створює напругу на ринку. 🗣 Як розповів співзасновник White Brokers Костянтин Халахандрик, трейдери вже готові доплачувати за кукурудзу на суперспоті. Чому так відбувається? • Фермери вірять у подальше зростання цін на кукурудзу. • Навіть попри мита на сою та ріпак, аграрії схиляються до продажу саме олійних, оскільки не надто вірять у швидке покращення митних умов. • Кукурудза та пшениця зараз не на першому місці в черзі на продаж. 💡 Більш активний «злив» кукурудзи, ймовірно, розпочнеться під час масової збиральної кампанії. Великі компанії вже фіксують певні об'єми на листопад і грудень, маючи впевненість у своєму врожаї. 📉 Ціни зараз: На умовах DAP-порт ціна кукурудзи коливається: • До 15 жовтня: 212 - 215 $/т. • Друга половина жовтня, листопад, грудень: близько 210 $/т.

З України експортували 5,98 млн т зернових та зернобобових культур. Такі цифри наводить Держмитслужби станом на 24 вересня 2025 року. Темпи експорту відстають від аналогічного періода минулого року. • Експорт пшениці становить 4,17 млн т, що на 25,45 % менше показника минулого року. • Ячменю експортовано 791 тис. т — на 36,5 % менше, ніж торік. • Експорт кукурудзи складає 905 тис. т — на 66,0 % нижче торішнього обсягу.

Уряд Аргентини оголосив про скасування всіх експортних мит на олійні та шроти. Таким чином конкуренція серед експортерів посилюється: Україна, як і інші великі експортери (США, Бразилія), тепер змушена конкурувати з Аргентиною, яка виходить на ринок зі значно нижчими цінами, повідомляє ASAP Agri. Деякі китайські покупці вже відмовилися від закупівель українського соняшникового шроту. Ціни на нього знизилися до $278–280/т CIF для пелетованого і $270–275/т для непелетованого шроту.

Індикативна ціна пшениці третього класу в Україні зараз тримається на рівні 212–214 $/т CPT-порт. А контракти на жовтень вже укладаються за ціною 218–220 $/т CPT-порт, з потенційним зростанням до 223 $/т. Основна причина — скорочення запасів та наростаюча невизначеність щодо майбутнього врожаю — повідомляють аналітики департамента сільськогосподарського кооперативу ПУСК.

«Імпортери, передчуваючи потенційні проблеми з врожаєм 2026 року, можуть активніше закуповувати зерно. Тож в січні-березні ціни на пшеницю можуть суттєво зрости», — вважають аналітики.

В «АГРОТРЕЙД» зібрали майже 85% площ сої та 43% площ соняшнику. «Роботи тривають із випередженням графіку. Сприятлива суха погода дозволяє збирати врожай із базовими показниками вологості та мінімальними витратами на досушування, завдяки чому темпи жнив залишаються високими», — йдеться в повідомленні. В другому кластері на Сумщині майже завершено збирання сої, а на Харківщині активно йде кампанія зі збору соняшнику — там обмолочено 88% площ.

Словаччина та інші країни ЄС хочуть створити спеціальний фонд для захисту своїх фермерів від українського агроекспорту. Про це заявив міністр сільського господарства Словацької Республіки Ріхард Такач у Брюсселі в понеділок, пише Teraz.sk. За його словами, умови щодо збільшення квот на агропродовольчі товари з України відрізняються від попередніх обіцянок Єврокомісії: замість +25% для окремих товарів вони зростуть на 400–500%, що суттєво збільшить безмитні поставки на ринок ЄС. Такач також домовився з польським колегою-міністром про те, що всі країни, що межують з Україною, повинні діяти разом щодо підвищення квот на регіональні агротовари та створення нового фонду. Якщо у виробників продуктів харчування та фермерів з цих країн виникнуть проблеми, вони вважають, що слід запровадити механізм компенсації їхніх збитків.

«Контінентал Фармерз Груп» у наступному році планує інвестувати близько $60–70 млн у розвиток виробництва, трейдингу, інфраструктури, логістики та переробки, розповів генеральний директор агрохолдингу Георг фон Нолкен. Компанія також розглядає можливість будівництва власного експортного терміналу. «Зараз аналізуємо, чи це має бути будівництво з нуля, покупка існуючого об'єкту, або кооперація з кимось. Ми відкриті до будь-яких варіантів», — додав Георг фон Нолкен.

Урожай жита в Україні цього року суттєво менший, ніж обсяги внутрішнього споживання. За інформацією президента Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександра Тараненка, наявних запасів вистачить лише до початку 2026 року. Це означає, що вже на початку наступного року українським виробникам доведеться закуповувати житнє борошно або зерно за кордоном, зокрема в країнах Балтії чи Польщі. За словами Тараненка, це вплине на ціну хліба, але не призведе до його дефіциту. Така ситуація не нова для пекарів, адже подібна нестача вже траплялася навесні 2025 року. Однак цьогоріч проблема проявиться значно швидше через майже відсутні перехідні залишки та менший урожай.

Аграрії з прифронтових регіонів, таких як Харківщина та Запоріжжя, обирають стратегію диверсифікації. Вони не припиняють роботу вдома, але інвестують у відкриття нових майданчиків ближче до Центральної України. Це дозволяє їм розподілити ризики та забезпечити стабільність бізнесу в умовах постійних загроз, розповіла директорка департаменту середніх корпоративних клієнтів Райффайзен Банку Олександра Прохорчук.

«Деякі клієнти з Харківської області надають перевагу інвестиціям в інші регіони. Такої ж стратегії дотримуються і аграрії, які працюють між Запорожжям і Дніпром», — пояснює пані Прохорчук.

Взагалі ж за останні півтора року найбільше кредитів отримали аграрії з Західної та Центральної України, що працюють у відносно безпечних областях. Зросли не лише обсяги, а й кількість інвестиційних кредитів. Також у Райфі побачили приріст по Одеській області та Сумській областях. Більше про кредитування аграрного сектору банками читайте у матеріалі.

Уряд Угорщини хоче гарантій для своїх фермерів в рамках української торгівлі ЄС Ми переконані, що у пропозиції не передбачено жодних гарантій, які б могли захистити інтереси угорських фермерів від напливу українського імпорту. Уряд Будапешту відстоює цю позицію протягом останніх кількох років. https://elevatorist.com/novosti/21184-odna-z-krayin-yes-skarjitsya-na-vidsutnist-garantiy-dlya-svoyih-fermeriv-v-noviy-torgovelniy-ugodi-z-ukrayinoyu

Аргентина призупинила експортні мита на зерно, олійні культури та продукти їх переробки. Це посилить тиск на вартість сої на світовому ринку. «Аргентинські експортери раптово можуть пропонувати сою та продукти її переробки значно дешевше. Як наслідок, міжнародні ціни на соєвий комплекс, імовірно, опиняться під тиском», — зазначив Віталій Лавров, керівник департаменту олійних культур Atria Brokers. Він додав, що для України це прямий удар, накладений на невизначеність з власним 10% експортним митом.

​​🛠Господарство на Житомирщині перевело зерносушарку на деревну щепу Зерносушарку Bonfanti B180 Ecos дообладнали автоматичними твердопаливними теплогенераторами від GRECO group. Середні показники витрат при сушінні зерна становлять 2,5–3 кг щепи на 1/т/%, що формує собівартість близько 9–12 грн за 1/т/%. Це дозволяє значно скоротити витрати та мінімізувати залежність від дорогого газу.

ЄС може знизити імпорт українського ріпаку у 2025/26 МР до 2,2 млн т, що на 0,6 млн т нижче показника попереднього сезону і стане найнижчим обсягом з 2021/22 МР. Серед головних причин скорочення імпорту аналітики називають: • запровадження з 4 вересня 10% експортного мита в Україні • затримки зі збиранням врожаю • невизначеність із документами для звільнення від сплати мита. При цьому зазначається, що постачання української олійної до ЄС фактично зупинилося на початку вересня.

Переробні заводи в центральній, західній та північній частині України минулого тижня через сезонне зростання пропозиції соняшнику почали знижувати закупівельні ціни, повідомляють аналітики АПК-Інформ. Загалом діапазон цін на соняшник протягом тижня був досить широким залежно від регіону — 26,0-27,3 тис. грн/т СРТ-завод і до 28,0-28,2 тис. грн/т СРТ за олійність 50%. Водночас в південних областях переробники повідомляли про досить велику пропозицію соняшнику з низькою олійністю — 39-40%.

ТОВ «ГЛ.СЛАВУТА» почала сезон сушіння зернових з оновленою зерносушаркою Bonfanti B180 Ecos. Щоб бути більш енергонезалежними, господарство дообладнало її автоматичними твердопаливними теплогенераторами від GRECO group. Це дозволяє використовувати вологу деревну тріску як основне паливо. При цьому газове підключення залишається, що дає повну гнучкість у роботі. У GRECO group зазначають, що таке рішення дозволяє значно скоротити витрати. Середні витрати складають 2,5–3 кг тріски на 1 т/% зерна, що формує собівартість близько 9–12 грн за 1 т/%. Це значно дешевше за газ! Також багато господарств встановлюють власні пелетні лінії, що дає не лише повну енергонезалежність, а й створює додаткові робочі місця.