Elevatorist.com

‼️Станом на 6 лютого пропуск вантажних транспортних засобів на в'їзд до Молдови тимчасово обмежено у зв’язку з несприятливими погодними умовами, повідомляє Державна митна служба.

⬇️Виробництво соняшникової олії в Україні у 2025/26 МР прогнозується на рівні 4 млн тонн, що значно менше за довоєнні показники (5–6 млн тонн). Хоча цього обсягу з лишком вистачає для внутрішнього споживання, і це до 0,5 млн тонн, падіння виробництва вдарить по валютних доходах країни через скорочення експорту, повідомила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Скорочення виробництва соняшникової олії зумовлене меншим врожаєм насіння соняшника. Водночас Україна намагається компенсувати втрати шляхом збільшення переробки інших олійних культур. Цього року буде вироблено близько 500 тис. т соєвої олії та стільки ж ріпакової. Проте ці обсяги поки що не здатні перекрити втрати у виробництві соняшникової олії.

🇨🇳🇺🇦Український шрот ризикує втратити китайський ринок у сезоні 2025/26. За даними аналітиків ASAP Agri, нинішній сплеск інтересу Пекіна був зумовлений пошуком альтернативи товарам із Канади. Щойно ситуація зміниться, попит на українську продукцію може обвалитися. 🇨🇦Ключова причина — ймовірне повернення Канади на китайський ринок. Китай та Канада готуються скасувати торговельну війну: з 1 березня 2026 року Пекін може зняти 100% мито на канадський шрот. Хоча офіційне рішення оголосять лише в березні, ринок уже впевнений у позитивному результаті. Імпортери активно контрактують канадську продукцію на весну-літо. Ознак того, що домовленості можуть зірватися станом на початок лютого немає.

Україна зібрала рекордний врожай гороху за 7 років (653 тис. т!), але експорт йде не за планом: 🔹 Зібрали на 40% більше, ніж торік. 🔹 Продали за кордон лише 160 тис. т (це лише 1/3 потенціалу). 🔹 Ціни впали до мінімуму — $260–270/т. Чому експорт «гальмує»? Індія та Туреччина — наші основні клієнти — практично зникли з радарів. Китай поки не купує стільки, скільки очікувалось. Через це склади заповнені, а ціни продовжують падати.

🟢Кабмін схвалив постанову «Про затвердження загальнодержавних зважених коефіцієнтів викидів парникових газів, що утворюються внаслідок споживання кінцевої енергії». Зараз українські заводи, які продають товари в ЄС, часто змушені рахувати свої викиди за «середніми» (зазвичай завищеними) міжнародними показниками. Нові правила дозволять їм використовувати реальні цифри нашої енергосистеми. 🎇Оскільки в енергосистемі України велика частка атомної та відновлюваної енергії (яка не має викидів CO2), наші реальні показники кращі за стандартні міжнародні. Менший показник викидів = менший податок на кордоні з ЄС (той самий CBAM). Тим самим українські товари стануть дешевшими для європейських покупців, бо в їхню ціну буде закладено менше екологічних штрафів.

🌽Через морозну погоду ускладнюється автологістика, а фермери не поспішають із продажами кукурудзи. Результат — дефіцит пропозиції та зростання цін у портах, пишуть аналітики GrainTrade. 📉 За тиждень експортні ціни попиту піднялися на 2-3 $/т. Зараз вони тримаються в діапазоні 207-211 $/т (або 10,2-10,25 тис. грн/т) з доставкою до чорноморських портів. У січні Україна експортувала 2,9 млн т кукурудзи. Загальний показник сезону — 8,8 млн т. Це значно менше за минулорічні 12,86 млн т на цей же час. На сьогодні намолочено 29 млн т (у 2024/25 було 26,8 млн т), але близько 8% посівів ще залишаються в полях. Збереження низьких температур і надалі може стримувати активність ринку, підтримуючи цінову планку в портах, прогнозують аналітики.

🌾Ринок зернових реагує на погодні виклики та логістичні затори. За даними S&P Global/Platts, ціни на пшеницю в Чорноморському регіоні досягли найвищої позначки з середини листопада. Станом на 3 лютого котирування борошномельної пшениці зросли до 230,75 $/т. ✅ Причина №1 (Погода): У ключових регіонах вирощування очікується екстремальне похолодання до -30°C, що створює реальну загрозу для озимих. ✅ Причина №2 (Фінанси та логістика): Аграрії стикаються з браком обігових коштів та перебоями у транспортуванні, що змушує їх стримувати продажі.

У Вінницькій області виставили на продаж діючий лінійний елеватор потужністю одночасного підлогового зберігання 30 тис. т зерна за стартовою ціною $1,5 млн. Елеватор розташований біля залізничної станції. У 2008 році елеватор увійшов до складу «Soufflet Group». На підприємстві провели реконструкцію та модернізацію обладнання, що дозволило підвищити пропускну спроможність. Подробиці за посиланням.

✅Поява конденсату в силосах є типовим викликом для елеваторної галузі, зумовленим коливаннями температур та диханням зернового насипу. Попри те, що фахівці часто сприймають це як звичну робочу ситуацію, ігнорування проблеми загрожує підприємству значними фінансовими збитками через ризики самозігрівання продукції та поширення небезпечних мікотоксинів. Щоб допомогти зберегти якість врожаю та уникнути псування зерна, Elevatorist.com підготував добірку дієвих експертних рекомендацій щодо запобігання надмірній вологості в металевих ємностях. Читайте в нашому матеріалі за посиланням.

🇨🇳🇺🇸Експерти ринку припускають, що китайська влада може використати державні закупівлі зерна як інструмент дипломатичного впливу напередодні квітневого візиту Дональда Трампа. Очікується, що такі демонстративні кроки назустріч Білому дому допоможуть Пекіну не лише задобрити американського лідера, а й створити сприятливий ґрунт для отримання зустрічних поступок з боку Вашингтона в інших стратегічних питаннях.

«Чи є зараз ринкова логіка для того, щоб Китай закуповував більше американської сої саме в момент надходження врожаю в Бразилії? Ні. Але чи може це згладити шлях до більш продуктивного й вигідного державного візиту Трампа у квітні? Можливо», — зазначив директор пекінської консалтингової компанії Trivium China Even Rogers Pay.

💰Наразі китайські державні компанії Sinograin та COFCO уже придбали близько 12 млн тонн американської сої з жовтня, заплативши майже на $100 млн більше, ніж у разі закупівель бразильської, виходячи з ринкових цін. Трейдери заявляють, що зростання цін на американську сою збільшило розрив з бразильськими вантажами. Це змусить китайських покупців платити набагато вищі премії, ніж вони платили з листопада.

Україна поступово нарощує поставки біометану до ЄС. У 2026 році експорт може збільшитися на 15–20%, повідомив перший заступник міністра економіки Тарас Висоцький. Українські приватні компанії у 2025 році експортували до Європи понад 11,2 млн куб. м газоподібного біометану власного виробництва.

«Для біометану на ринку ЄС наразі немає тарифних чи квотних обмежень. Ключова вимога – пройти сертифікацію і підтвердити походження продукту, зокрема з відходів. Ми бачимо, що кількість виробничих об’єктів зростає, і за підсумками цього року експорт біометану потенційно може збільшитися на 15–20%», — зазначив Висоцький.

Українське зерно зміцнює позиції на ринку Середземномор’я. Минулого тижня Єгипет закупив щонайменше дві партії української пшениці (білок 11,5%) за ціною $245–250/т (C&F). Чому попит зміщується в бік України? 🔸 Логістичні переваги: Поки російська логістика потерпає від зимових перебоїв, Україна забезпечує надійне постачання. 🔸 Конкурентна ціна: Наразі чорноморська пропозиція зберігає цінову перевагу над європейською (зокрема французькою). 🔸 Географія: Найближчі терміни поставки до середземноморських портів роблять наш продукт пріоритетним для імпортерів. Проте ринок залишається динамічним: різниця в ціні між французькою та чорноморською пшеницею мінімальна, а валютні коливання та Euronext можуть швидко змінити розстановку сил.

✅Nestlé збільшить інвестиції в макаронну фабрику на Волині до €70 млн до кінця 2027 року, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі. Виробництво на новій фабриці стартувало у квітні 2025 року. Обсяг початкових інвестицій становив €43 млн і наразі в компанії бачать їх повернення у вигляді прибутку. Фабрика зможе виробляти 40 тонн вермішелі на рік. Продукцію експортуватимуть не лише до країн Європи, а й у США та Мексику.

‼️Судновласники, чиї судна заходили в українські порти, можуть зіткнутися з обмеженнями на заходи до чорноморських портів Росії. Про це свідчить службова записка Туапсинського балкерного терміналу, яку поширюють серед судновласників і операторів флоту, пише Latifundist.com. Мінтранс РФ упродовж 2–3 тижнів має підготувати документ, що регламентуватиме заборону до територіальних вод Росії. Критерії, за якими судно може потрапити під обмеження: • Останні 10 заходів у порти України, Румунії або Болгарії; • Наявність нових суднових документів; • Зміна власника протягом останніх 10 рейсів; • Зміна порту приписки або прапора; • Присутність у екіпажі громадян України чи Азербайджану; • Фрахтування судна одразу після ремонту. Як пише Latifundist.com, засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь розповів, що з посиланням на цей документ один з іноземних судновласників відмовився від суднозаходу в Україну.

У січні на 0,8% знизився експорт зернових, порівняно з груднем минулого року, повідомляють в УКАБ. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. Структура експорту агропродукції за січень: 🔹 Зернові культури — 3,4 млн т (кукурудза — 83%, пшениця — 16%), ▲ +13% до попереднього місяця; 🔹Олійні культури — 351,7 тис. т (соя — 63%, ріпак — 35%, соняшник — 1%), ▼ −32%; 🔹Рослинні олії — 479,7 тис. т (соняшникова — 82%, ріпакова — 10%, соєва — 7%), ▼ −6%; 🔹Макухи — 411,0 тис. т (соняшникова — 73%, соєва — 27%), ▼ −32%; 🔹Інші види агропромислової продукції — 349,9 тис. т, ▼ −15%.

«Контейнерний Термінал Мостиська» за 12 місяців 2025 року обробив понад 47 тис. TEU контейнеризованих вантажів. Загальний обсяг перевантажених вантажів сягнув 395 тис. т: зернові становили 35 тис. т, наливні — 200 тис. т, генеральні — 45 тис. т, балк-вантажі — 115 тис. т. У 2025 році компанія спрямувавши понад 65 млн грн на зміцнення логістичної бази: зокрема, було введено в експлуатацію новий критий склад площею понад 4 тис. кв. м та суттєво розширено парк спеціалізованої техніки.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики відзначив виробників агропродукції з найкращими показниками сплати податків у 2025 році. Серед агровиробників, які показали найкращі результати у 2025 році: • ТОВ «Баришівська зернова компанія» • ТОВ «Земля і воля» • СТОВ «ГОВТВА» • ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР» • ТОВ «НВФ «Урожай» • ТОВ «Агрокомплекст «Зелена долина» • ТОВ «Волочиськ-АГРО» • ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ТЕРНОПІЛЬ» • ПП «АГРОСПЕЦПРОЕКТ» • СП ТОВ «Нива Переяславщини» • СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» • ТОВ «Кишенці»

🟢На сьогодні для вітчизняного сектору бобових культур головною проблемою є пошук покупців, а не обсяги вирощування. Таку думку висловив керівник AgPulse Analytica (Сінгапур) Гаурав Джейн у рамках заходу FOODAGRO MEETUP.

«Україна цього року отримала рекордний урожай гороху — близько 675 тис. тонн, а загальна пропозиція на ринку сягає майже 700 тис. тонн. Водночас Європа зібрала високий власний урожай, і вперше за останні роки її виробництво перевищило споживання. Питання ринків збуту для України сьогодні є відкритим», — пояснив Гаурав Джейн.

На його думку, регіон Близького Сходу та Північної Африки залишається одним із найбільш стабільних світових імпортерів бобових та є перспективним для українських виробників. Водночас він зауважив, що в світі зараз є надлишкова пропозиція бобових — приблизно 4 млн тонн запасів, що створює додатковий тиск на ціни.

Канадські виробники зернобобових (SPG) підбивають підсумки складного року з рекордними врожаями та жорсткими торговельними бар'єрами. ✅У 2025 Китай ввів 100% мито на канадський горох. Поставки впали на 2/3. ✅Індія запровадила 30% мито у листопаді. Поки канадський експорт падав, свою присутність на китайському ринку активно нарощувала Росія. Водночас Україна, попри підписану в березні 2025-го угоду з КНР, фактичні поставки гороху поки не розпочала. 📈 Вже на початку березня 2026 року Китай має скасувати мита на імпорт з Канади. Ринок миттєво відреагував: ✅ Ціни пішли вгору. ✅ Прогнозується відновлення експорту до рівня 800 тис. тонн за сезон. ✅ Запаси в портах Китаю — на багаторічному мінімумі, що може стимулювати ще активніші закупівлі. Чи вистачить цього для стабільності? Аналітики обережні. Пропозиція гороху в Канаді цьогоріч на 1 млн тонн більша, ніж торік. Одного лише китайського попиту може бути замало, щоб швидко поглинути такий надлишок.

Мінрозвитку готує законопроєкт, згідно з яким з 1 січня 2027 року електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) стане основною та обов’язковою. 🗓 Графік переходу: ✅ До червня 2026 року: Триває експериментальний проєкт. е-ТТН вже має повну юридичну силу, як і паперова. ✅ Протягом 2026 року: Поетапний перехід від «експерименту» до постійного використання. ✅ Кінець 2026 року: Розробка всіх спеціалізованих форм е-ТТН та актів коригування. • 1 січня 2027 року: Повний перехід на цифру (із окремими перехідними періодами для спецформ).