Янович
Тут щось, що якимось чином, в тій чи іншій мірі, торкається і цікавить мене.
Больше📈 Аналитический обзор Telegram-канала Янович
Канал Янович (@yanovych) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 16 407 подписчиков, занимая 2 319 место в категории Блоги и 3 724 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 16 407 подписчиков.
Согласно последним данным от 08 октября, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 1 048, а за последние 24 часа — 1, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 51.45%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 32.12% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 8 462 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 5 283 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 215.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как житомир, олія, пляшка, насолода, русня.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Тут щось, що якимось чином, в тій чи іншій мірі, торкається і цікавить мене.”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 09 октября, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Блоги.
Загрузка данных...
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 08 октября | +1 | |||
| 07 октября | 0 | |||
| 06 октября | 0 | |||
| 05 октября | +1 | |||
| 04 октября | +1 | |||
| 03 октября | 0 | |||
| 02 октября | +3 | |||
| 01 октября | 0 |
| 2 | Видеосообщение | 3 923 |
| 3 | Як у мене горить від місцевої влади. 8 жовтня. До весни 5, трясця, місяців. Пʼять…
Звісно, ніхто не забуває, що причина першочергова - це русня. Але така влада - це такий позор і сюр. Мені дуже шкода. | 4 079 |
| 4 | Ахуена порада від мера міста
Коли зробив рівно ніхуя для Києва окрім скверів та скляних зупинок, а ну і стриптиз клуб у себе в підʼїзді.
Який позор це просто пізда | 3 126 |
| 5 | І не забувайте будь ласка, що кожний міксер - це маленька бетономешалка ❤️ | 4 218 |
| 6 | Євген пізнає цей світ та котів разом з чатом джпт | 4 176 |
| 7 | Ну, і операція Шрек, звісно))))) | 4 618 |
| 8 | Я дууууже раджу вам глянути раунд Перекладач від Хоменка і Разбейкова! Це просто неймовірно круто і смішно)) | 4 575 |
| 9 | Пані та панове! Випуск з моїм другом Сашком Хоменком!
Вийшло дуже незвичайно, але ржачно)))
https://youtu.be/OnLtPwclz3w?si=0QcopsQDCi4eTwrD | 4 963 |
| 10 | Моя улюблена, ваша не
улюблена рубрика «Приніс вам фейсбуку» | 4 574 |
| 11 | Моя улюблена, ваша НЕ
улюблена рубрика «Приніс вам фейсбуку» | 95 |
| 12 | Київська поліція затримала ще одного активіста за участь в акції протесту вирубки парку
Ви на приколі ?? | 3 371 |
| 13 | У нас завтра технічка!
Реєстрація тут!
Як завжди, реєстрація за донат на Сили Оборони. 150грн і ви в списках)
Завтра спробуємо щось новеньке в раундах) | 4 868 |
| 14 | Потрібно з Веранди на Дніпрі зробити сходи в воду щоб митись взимку було де | 4 960 |
| 15 | «Випишемо вам кота», Ішіда Шьо | 5 191 |
| 16 | Кабзда. Тільки вчора згадували ККПК 😳 | 5 499 |
| 17 | Київський картонно-паперовий комбінат зупинив роботу після атаки 7 жовтня.
Серйозних руйнувань зазнали виробничі та складські приміщення, пошкоджено обладнання й інженерні комунікації. Підприємство виробляє туалетний папір «Обухів», а також продукцію під брендами «Диво», «Диво Premio» та «Диво Бізнес».
Крім того, росія знищила новий склад видавництва «Книголав». Було втрачено десятки тисяч книжок. | 4 825 |
| 18 | Вперше за 12 років окупації Україна стабільно присутня в небі Криму
ЛИШЕ ЗА ЦЕ ЛІТО бригада «Птахи Мадяра» провела понад 7000 місій у межах «Кримської операції» Сил безпілотних систем. Зазвичай показують лише останні, найяскравіші моменти перед влучанням. Але дорогою до цілі дрон пролітає десятки кілометрів над скелями, пляжами, горами й узбережжям.
У цьому відео «Птахи Мадяра», «Суспільне Крим», «Суспільне Мовлення» та «Суспільне Медіатека» поєднали кадри з дронів та архіви довоєнного Криму, щоб показати: той Крим, який ми пам'ятаємо, і той, над яким сьогодні літають наші дрони — досі наш дім. І шлях до нього вже прокладається дронами 🇺🇦
Дивіться цю роботу. Поширюйте її, щоб більше людей побачили Крим таким, яким бачимо його ми: українським, рідним і ближчим, ніж здається.
Дякуємо Jamala за пісню «Шлях додому», першому кримськотатарському телеканалу ATR за інформаційну підтримку та студії «Укртелефільм» за архівні матеріали.
414 Птахи Мадяра
Очі та Жало — хробачий жах!
📹 YouTube / 😎 Facebook
🧵 Threads / 🔗 LinkedIn
👥 Х / 🇺🇦 Наші вакансії
☠️ Підрахуйка /🔗 Єдині офіційні реквізити | 5 008 |
| 19 | Дуже легко можна сказати: “Це нам буде розказувати, що робити чувак, який рік з шарлатаном подкасти записував? Що, знову професійно кимось опрацьований?” Перш за все, ви в праві робити, як забажаєте, якщо ви уважно читали текст, то тепер знаєте, що я вас зрозумію (не факт, що прийму, але зрозумію). А по-друге, в дебатах це називається перехід на особистість. Коли замість аргументу атакуєш людину, її характер, досвід, статус і тд.
Ну, і фінальне. Для чого таке полотно я пишу? В жодному разі не для виправдань (хоча, звісно, дуже приємно, коли тебе всі люблять і поважають. Проте, мені на багато ціннішим є чесність і внутрішня згода із самим собою). Я пишу це все, аби вчергове нагадати всім нам, що треба шукати точки дотику. І не допускати використання ресурсу на сварки там, де цього аж ніяк не потребує ситуація (хоча знаходження точок дотику забирає не менше).
Три роки підряд я записую відео на День Незалежності. В яких по-різному намагаюся нагадати про любов до цієї землі. Якесь з них знайшло більше відгуку, якесь трохи спровокувало срачі (хоча й мало на меті показати абсурдність срачів, що іронічно). Але я би дуже хотів, аби ми час від часу задумувались, пишучи щось людині в інтернеті, а чи розумію я її повністю і чи можу знати всю ситуацію? Бо, переконаний, у більшості з нас є знайомі-родичі-близькі, які не відповідають образу вашого ідеального українця, але ви десь миритесь з цим, приймаєте, розумієте. Ну бо ж: “Це _ _підставте імʼя_ _ - його можна понять, у нього/неї є причини”.
Бажаю всім гарної середи. | 4 606 |
| 20 | Бути не категоричним - складно.
*тут перший момент, коли можна зіронізувати, адже, по суті, дане твердження є категоричним, хоча й говорить про інше.
Розуміння різних точок зору (навіть тих, з якими не погоджуєшся) потребує ресурсу. Ти дізнаєшся, що хтось буває робить гарні вчинки, а потім ця ж людина може викинути дурницю. Що виявляється між чорним і білим купа простору. Що світ не полярний і суперечливий. І це буває дуже дивно та нелогічно.
*тут другий момент зіронізувати, що з таким підходом можна знайти виправдання будь-кому. Приклад: “Гітлер любив малювати, цікавився архітектурою, любив собак і не курив. То що, з цього випливає, що він був хорошою людиною?” В дебатах це називається доведення до абсурду і дуже часто коментатори займаються цим в інтернетах.
Так от, розуміння (не прийняття) різних точок зору забирає массу сил. І з часом цей когнітивний ресурс просто вичерпується і людина починає впадати у крайнощі. Приклад - ситуація з українською мовою. Хтось просто задовбався наводити аргументи і розуміти тих, хто досі не перейшов на українську, тому автоматично починає вважати російськомовних довбойобами. Російськомовні ж так само втомились від чогось свого і починають вважати довбойобами тих, хто за мовою визначає рівень патріотизму. І це сумно. Бо замість діалогу наростає конфлікт з поляризацією. Я досі зберігаю +- середню позицію з цього питання. І не тому що мені вона близька. А тому що я намагаюся РОЗУМІТИ кожного. Останній категоричний допис про українську я писав в 2023му році. Хоча, й досі притримуюся думки, що перехід на українську є чи не найважливішим завданням кожного українця. Мій приземлений аргумент для тих, хто досі читає цей текст звучить так: “Я не знаю жодного українця, якого тригерить, коли він чує українську. Але я знаю безліч українців (і я серед них), яких тригерить, коли вони чують російську.” І “тригерить” тут не тільки про травматичний досвід і агресивну реакцію. Часто “тригерить” це про тихе внутрішнє “блять, ну чому?”.
Повертаємось. Тож, системно зіштовхуючись із купою тем, де треба докладати зусиль для розуміння, ми починаємо відхилятися до ультимативних тверджень. Це простіше. Це зрозуміліше. Це дає відчуття контролю, якого насправді дуже мало в нашому житті. Це тупо диктує біологія, яка економить наш ресурс. І ми починаємо економити на розумінні одне одного.
*тут знову місце, аби зіронізувати щось на кшталт: “Дуже зручно назвати принциповість “поляризацією” і “економією ресурсу”. За такою логікою взагалі будь-яку позицію треба зрозуміти й нікого не засуджувати. Може, ще росіян зрозуміємо?”
Цей прийом називається “соломʼяне опудало”, коли ви спрощуєте сказане, а потім сперечаєтесь вже не зі сказаним опонентом, а з цією соломʼяною версією, що самі ж і виголосили.
Я свідомо намагаюся лишатися у позиції “зрозуміти кожного”, поки маю на це сили. Бо щиро вважаю це важливим для збереження (можете сміятися) якомога більшої кількості українців, що переймаються за Україну. Так, мені можуть не подобатися їхні позиції з багатьох питань, але я обираю бачити хороше і поки ця людина не несе відверту хєрню й не підтверджує ці слова ще й хріновими вчинками системно, то я вважаю за потрібне давати їй шанс. Як свого часу цей шанс я отримав від суспільства після скандалу навколо Саши Суботи. І роблю я це з максимально корисних для себе міркувань. Більше українців - більше шансів, що ми будемо існувати далі. Одна дуже поважна мною людина написала мені ось таке:
“Завжди в ахуї з оптимізму українців, які так наполегливо їбашать українців. Чомусь вони думають, що українців є безліміт, але вони помиляються. Їх меншає із кожним днем, про що свідчить демографічні дослідження. В тих умовах, де ми зараз, будь-яка людина, яка подає патрон або ним стріляє має бути цінною, а не предметом поливання гавной. Хоча б серед українців цінною. Це дивна частина нашого менталітету. Постійно доводити, що частина зграї, а якщо бачиш когось, хто це не доводить, то це інша зграя.”
Я повністю поділяю цю думку.
*тут знову момент зіронізувати, якщо ви не зробили цього раніше. | 4 766 |
