house 44

Як тобі було чути тих, хто сумнівався, чути, як люди намагалися змусити тебе піти на пенсію, як ти сам кажеш, і знати, що твої вболівальники розраховують на те, що ти залишишся собою, продовжиш і зробиш це? Льюїс:

Так, я думаю, що слова тих, хто говорить негативні речі, я часто використовую як паливо. Я думаю, що легко ставитися до людей негативно. Я думаю, що найгірше, коли це робить пілот, який знає, як важко в цій сфері виконувати свою роботу, і сьогодні він навіть не має такого успіху, як я, а говорить негативно. Але, як я вже казав, саме вболівальники мене врятували. Минулого року дехто з них кричав мені: «Не забувай, хто ти є», і це справді мене вразило. І я мусив запитати себе: як мені знову знайти себе? Як знайти свою рівновагу? Як знайти мужність і силу, щоб продовжувати, будувати, намагатися? І команда була просто неймовірною, як я вже казав, здатна зрушити гори. Є багато речей, які я хотів змінити — повністю змінити склад інженерів моєї гоночної команди. Я допоміг налагодити розвиток цього боліда, спрямувати його в правильному напрямку, і попереду ще багато роботи. Але опинитися на найвищій сходинці п’єдесталу, перетнути фінішну лінію в червоному боліді… вау. Я мріяв про це ще з дитинства. Я мріяв про це вдома, дивлячись телевізор на дивані, їдячи бутерброд з беконом разом із родиною, знаєте. Я не думав що таке буде— я мушу висловити величезну вдячність своїй родині, усім у Великій Британії, збірній на чемпіонаті світу, яка вас підтримує. Я буду вас підтримувати.

А що щодо титулу чемпіона світу, нарешті? Я маю на увазі, що зараз це виклик. Ти будеш продовжувати боротися. Льюїс:

О, безумовно. Це лише початок. Mercedes має чудовий пакет і вони дуже сильні, обидва пілоти роблять неймовірну роботу. Нам усім у цій команді доведеться викластись на повну, щоб подолати відставання або випередити їх і робити це стабільно. Але немає нічого неможливого. Тож, так, просто крок за кроком.

Льюїс:

Важко це висловити словами, розумієте? Зрештою, я відчуваю неймовірну вдячність, а також величезну гордість за команду, за людей, з якими працюю. Минулого року їм довелося пережити чимало. Мені самому минулого року довелося багато чого пережити — як у особистому житті, так і на публіці. Мені вдалося відновити себе протягом зими, підготуватися фізично, відновити свій душевний стан і зосередитися, а також відновити команду людей навколо себе. Це просто нагадує мені — ніколи не можна здаватися. Треба продовжувати працювати і намагатися. Якщо спочатку ти зазнаєш невдачі, піднімися. Якщо сто разів зазнаєш невдачі, піднімися. Я був ще дитиною, років 12, сидів удома, дивився Гран-прі і мріяв, як це буде — сидіти в червоному боліді, стояти на тому подіумі, дивитися вниз і бачити тіфозі, червону команду, які співають гімн. Нічого подібного немає. Перемога в будь-якій команді — це щось особливе, але у Ferrari це надзвичайно особливе. «Особливо» — це не те слово — це… Bellissimo! Я назавжди вдячний Фреду [Вассеру] за те, що він повірив у мене, підтримав мене і привів мене в цю команду. Минулий рік був важким для нас обох, і я впевнений, що були моменти сумнівів у нього та у всіх, хто його оточував, але він просто не відволікався і продовжував підтримувати мене. Особливо наприкінці року він дійсно слухав мене і допомагав мені орієнтуватися та складати пазл так, щоб я зміг повернутися до своєї найкращої форми, але, на мою думку, це також просуває команду вперед. Ми б не змогли цього досягти без усіх тих чудових людей на заводі, які так наполегливо працюють. Я точно відчуваю, що перебуваю в дуже хорошому становищі. Я відчуваю себе дуже сильним. Я щиро вірю в те, чого може досягти ця команда, навіть з тією потужністю, яку ми мали сьогодні. Я думаю, що у нас є Полярна зірка, ми знаємо, куди нам потрібно рухатися. Це будівельні блоки, і попереду довгий, довгий шлях, багато гонок. Не завжди буде так, але ми просто маємо продовжувати вчитися, робити кроки — навіть мікрокроки, одна нога за одною. Я вірю, що ми можемо продовжувати тиснути.

Льюїс:

О, який неймовірний момент. Який неймовірний момент — бути в червоному, стояти на найвищій сходинці п’єдесталу і бачити, як ця команда співає гімн для тебе — або разом з тобою, і для тебе, і для своєї команди, і для своєї країни. Це феноменальне відчуття — бачити це, бути тим, кому це присвячено, і бути тим, хто допоміг їм це зробити. Це колективна праця всіх. Усі на заводі так наполегливо працюють, щоб ми могли отримати ці оновлення. Люди прислухаються, команда прислухається до змін, які нам були потрібні — які, на мою думку, нам були потрібні — щоб дістатися туди, де ми є сьогодні. Це просто неймовірне відчуття, коли ти відчуваєш це всередині, знаєш, що є правильним, і продовжуєш рухатися вперед, продовжуєш намагатися, навіть якщо є опір. Ти просто маєш продовжувати вірити у свою інтуїцію, у своє чуття. Піт-стопи були фантастичними, стратегія була дуже влучною, і я сьогодні не припустився жодної помилки, тож…

Ти перемагав у складі трьох різних команд. Але все ж, я можу сказати, бо я старший за тебе, ти зараз набагато старший. Це ніби нове народження? Льюїс:

Так, безперечно. (сміється) Ось що я сказав хлопцям: «Непогано для 41-річного, еге ж?» Цього року я тренувався дуже, дуже, дуже наполегливо. Минулий рік був складним від самого початку, бо я тут травмувався, власне. Минулого року я тут потрапив у серйозну аварію, і я мав цю травму протягом усього року, що робило все дуже, дуже важким. І потім, Боже, весь рік... Я просто не хочу про це думати. Але я ніколи не здавався, переорієнтувався, зосередився, провів чудову зиму, повернувся, щоб боротися з цими хлопцями, і реорганізував свою команду. Вау. Це сталося раніше, ніж я очікував, але так, я це прийму. Я дуже, дуже щасливий, і дуже щасливий за команду також.

Переможець Гран-прі за кермом Ferrari. Як почуваєшся? Льюїс:

Так. Насправді дуже-дуже важко повністю зануритися в цей момент і по-справжньому насолодитися ним. Важко повірити, що ми щойно проїхали всю цю довгу гонку і вийшли переможцями. Це просто неймовірно. Неймовірно, неймовірно. Я сподівався і молився про цей момент, дуже наполегливо працював над цим разом із командою, і всі проявили таку велику відданість. Я не можу повірити в червоному... ну, я можу повірити в те, що здобув свою першу перемогу в Гран-прі тут, у Барселоні. Це така привілейована позиція, і я цього ніколи не забуду.

Чи справді сьогодні все склалося якнайкраще? Льюїс:

Так. Так, звичайно, нам пощастило з VSC, але я думаю, що ми були достатньо швидкими. Гадаю, ви бачили наш темп наприкінці. Ми були достатньо швидкими, щоб боротися за позиції, і, на жаль, VSC, зрештою, позбавив нас справжньої боротьби. Але так, я думаю, що VSC, потім піт-стоп, вихід на перше місце, і після цього вже не було огляду назад. Машина відчувалася чудово, і останні два відрізки були дійсно дуже сильними. Я скорочував відставання від тих хлопців, перш ніж вони зупинилися, і це просто феноменальна робота команди. Тож величезне спасибі всім у Маранелло.

Прапор у Маранелло піднято!! ScuderiaFerrariUA

досі не віриться, що це реально сталось 🥹 до біса всіх, хто казав шо йому пора на пенсію. до біса всіх, хто казав шо він зробив помилку з переходом. до біса всіх. ЛЬЮЇС ПРОСТО THE GOAT🔥🔥

Фред щойно дуже скромно зазначив, що не може приписати собі заслуги за те, як змінилася ситуація за останні півтора року. Але мені цікаво, яку роль він насправді відіграв у цьому шляху разом з тобою, особливо під час найважчих моментів минулого року. Я знаю, що ви знайомі вже дуже давно. Яку частку заслуги ти б віддав Фреду за те, що він не втратив віри і допомагав тобі зосередитися на цій меті та на тому, що чекає попереду? Льюїс:

Ну, по-перше, без Фреда я б не був у цій команді. Саме Фред зробив це можливим, і я йому за це неймовірно вдячний. Гадаю, минулий рік був для нього справді дуже важким. Моє приєднання стало великим потрясінням для системи, бо я дуже відверто висловлююся, якщо бачу щось, що, на мою думку, не є правильним, і я дуже наполегливо тисну. Це лежить в основі моєї особистості, і я в цьому безкомпромісний. Нелегко бути на тому боці, коли ти також керуєш цілою організацією та культурою, що сформована певним чином. Крім того, він француз в італійській культурі. Йому було важко все це поєднувати, і я думаю, що це було дуже, дуже важко, бо, звісно, він також мав справу зі ЗМІ. Але він продовжував вірити, залишався хорошим другом, чудовим колегою по команді та союзником, і дуже мене підтримував. Зрештою, він дійсно дослухався до мене. Мені довелося наполегливо просити про деякі зміни, і він зробив так, щоб вони відбулися, за що я йому вічно вдячна, бо без цих змін нічого б не вийшло. Тож велике спасибі йому.

Ти був просто неймовірний. Можливо, це один із найкращих днів в історії Формули-1, адже легендарний гонщик здобув перемогу разом із найкультовішою командою в історії Формули-1 саме тут, де 30 років тому інша легенда — Міхаель — виграв свою першу гонку в червоній формі. Які у тебе відчуття з цього приводу? І чи є це першим кроком у легендарній історії? Льюїс:

Я думаю, що це перший крок нашої історії. І я щойно дізнався, що 30 років тому виграв Міхаель. Я, мабуть, сидів вдома на дивані й дивився ту гонку, як і багато хто з вас, з тарілкою на колінах, їв бутерброд — можливо, суп із куркою та локшиною або щось подібне. Мені було 12, якщо я не брав участі в гонках. Я просто дивився на той червоний болід і думав: «Цікаво, як це — сидіти в тому кокпіті». Мій кокпіт, як виявилося, білий, що мене не дуже тішить. Я хотів, щоб він був червоним, як у Міхаеля. Тож, сподіваюся, я колись знову отримаю червоний. Але так, як би це було — сидіти в тому червоному боліді, що мені вдалося випробувати минулого року, а потім бути в тому червоному костюмі, стояти на першому місці перед цією дивовижною командою, яка співає гімн. Гадаю, сьогодні з синхронізацією не все вийшло, бо вони не встигали за піснею, але це було справді дивовижно — бути свідком, бачити це і відчувати разом з ними. Я ледь не зомлів, коли обійняв їх. Серце в мене шалено билося.

Тото щойно дав коментар, у якому дуже схвально відгукнувся про цю перемогу. Він сказав, що коли в боротьбі за титул відчувається запах крові, він розуміє, наскільки ти сильний, тому цього року він не хоче з тобою справді змагатися. Чи залишається мрія про восьмий титул чемпіона світу після цього актуальною? Льюїс:

Ну, чесно кажучи, з огляду на те, як розпочався цей рік, я про це так особливо не думав. Я не думав про восьмий титул. Звичайно, ми працюємо над тим, щоб вигравати, але я завжди усвідомлював, що на це потрібен час. І, знаєте, Mercedes стартували з приголомшливою машиною та приголомшливим темпом, обидва пілоти роблять чудову роботу. Ми знаємо, що маємо дефіцит потужності. Будуть траси з довгими прямими, де це ускладнить ситуацію ще більше. Але, як я вже сказав, у нас чудова машина в основі, і якщо ми продовжимо покращувати її характеристики та зможемо швидше проходити повороти, можливо, нам вдасться трохи зменшити цей дефіцит, поки ми не скоротимо відставання у потужності. Наразі дуже, дуже важко думати про довгострокову перспективу. Я думаю, що потрібно просто брати по одній гонці за раз, по одному тижні за раз. Наступного тижня я буду в Маранелло. Ми зробимо завантаження даних, я поговорю з аеродинаміками, розгляну всі різні речі, що знаходяться в розробці, коли вони з’являться, який ефект вони матимуть, і, якщо потрібно, скоригую курс у тому напрямку, в якому, на мою думку, має рухатися машина. І так, ми просто продовжуємо тиснути, продовжуємо… і насолоджуємося цим. Ми просто маємо отримувати задоволення.

🎀

Льюїс про свого італійського Боно – Карло Санті🥰 Які були відчуття, коли поруч із тобою на подіумі був твій новий італійський Боно? Льюїс:

О, так, було чудово, що він був там зі мною. Знаєш, він свого роду прийшов заміняти іншу людину цього року, приєднався до команди й одразу ж повністю занурився в роботу разом зі мною. Ми не знали одне одного. Ми ніколи не розмовляли, і я, чесно кажучи, мало що знав — я взагалі нічого про нього не знав. Ми зустрілися і, думаю, одразу ж порозумілися. Але це чудово — мати можливість спілкуватися з інженером, який відрізняється від того, з ким я працював раніше. Я працював з ним так довго, що потім трохи втратив це відчуття, адже Боно тепер працює з Кімі. І це дійсно чудово — мати можливість поділитися цим досвідом з ним на подіумі. А ще, мабуть, він дуже-дуже тихий. Видно, що йому важко висловлювати свої емоції. Він просто усміхнений, знаєте. Тож я обіймаю його і тягну до себе, дякуючи. Не знаю, мені подобається думати, що це, мабуть, знову розпалило його любов до роботи інженера, так само, як він зробив це для мене як для пілота.

Льюїсе, ти, мабуть, чув, як механіки скандували твоє ім’я, коли ти стояв на подіумі, і, знаєш, ти цього року багато говорив про те, що важливо пам’ятати, хто ти є. Ти досить часто про це згадував. Чи вважаєш ти, що, можливо, ти нагадав команді, хто ти є, і що, можливо, ти зробив щось, щоб ще трохи зміцнити стосунки між пілотом і командою? Льюїс:

Я не знаю, чи... Я не відчуваю, що мені довелося нагадувати про це команді. Знаєш, вони були такі добрі. Ти повертаєшся в бокс після важкої гонки, а вони кажуть: «Не хвилюйся, наступного разу». Знаєш, вони просто дуже підтримують тебе у всьому. Але, звичайно, такі результати змінюють усе, і, безперечно, відновлюють... якщо була відсутня впевненість, то вона повертається. І я сподіваюся, що це була переконлива перевага і гонка. Але я думаю, що це відбувалося протягом останніх кількох гонок. Зміни, про які я просив і на яких наполягав протягом усього минулого року, були внесені, і тепер у мене навколо правильна команда, у мене навколо правильний болід, і тепер я можу почати робити те, що зазвичай роблю.

Як ти справлявся з усією цією негативною реакцією минулого року, а також, мабуть, наприкінці твого перебування в Mercedes? Наскільки це важко — я знаю, ти скажеш, що не слухаєш і не читаєш соцмережі, що ти все це ігноруєш, — але наскільки це важко, коли тиск такий сильний, і наскільки ти був близький до того, щоб не просто здатися, а почати настільки сумніватися в собі, що відчував, ніби можеш піти? Льюїс:

Ну, я ж лише людина, тож, знаєте, бувають моменти, коли я бачу все це. І, так, звичайно, бувають моменти, коли я дозволяю цьому вплинути на мене і глибоко проникнути, але потім я пройшов через процес відключення від цієї матриці, про що я згадував минулого року, і провів багато часу з родиною, багато часу з друзями. Люди, які — справжні люди, які знають мене, які ніколи не сумнівалися в мені, які підтримували мене все моє життя. Потім я просто взявся за справу. З Різдва тренування, які я проводив, були найважчими, які я коли-небудь переживав, щоб підтримувати себе у хорошій формі. Бо, думаю, на початку минулого року я тут [в Барселоні, під час тестів] травмувався, насправді, і це тривало місяцями. Я думаю, що єдине, що я знаю, — це ніколи не сумніватися в собі, ніколи не ставити під сумнів свої рішення. Треба продовжувати вірити в себе до глибини душі, і саме це я зумів знову впровадити у свою ментальність. Я перебудував свій розум до такого стану, щоб повернутися туди, де я був, і це чудове відчуття — стояти тут. Ну, зараз я сиджу, але (сміється) стояти на цьому подіумі. Як я вже казав раніше, сьогодні вночі я, мабуть, буду спати в цій червоній футболці.

З-поміж усіх перемог, яких ти досяг, чи назвав би ти цю перемогу особливо винятковою, з огляду на той шлях, який ти пройшов останнім часом? Льюїс:

Усі вони по-своєму особливі. До кожної з них веде свій шлях. Перемога на автодромі Сільверстоун у 2024 році стала для мене знаковою, адже був момент, коли я навіть не думав, що колись зможу знову перемогти. І після такого року, як минулий, безумовно були моменти, коли я думав: «Боже, може, це й правда, що коли досягаєш певного рівня, ти більше не можеш». Але я довів, що це не так. Ти завжди це маєш. Просто потрібно працювати. Потрібна наполегливість. Потрібна постійна віра в себе, щоб заглянути в своє внутрішнє «я», залишатися зосередженим, підтримувати себе у формі. Я чудово почуваюся фізично, змагаючись із 19-річними, які показують дивовижні результати. Я чудово почуваюся. І я вважаю, що ще дуже рано в сезоні, щоб досягти такого рівня. Ця команда дійсно прислухалася і наполегливо працювала, щоб покращити результати та бути інноваційною. Цього року все крутиться навколо інновацій. Ми представили нову деталь на задньому вихлопі, заднє крило, «Макарену», як ви знаєте. І саме цього я просив минулого року. Я казав, що ця команда має бути лідером у цьому, і вони показали, що можуть і будуть. Попереду у нас багато роботи. Це аж ніяк не те, що просто буде відбуватися постійно. Попереду у нас крута гора, яку треба підкорити, щоб спробувати робити це стабільно, як це робить Mercedes протягом усього року.

Що для тебе означає ця перша перемога з Ferrari? Льюїс:

Це було найдовше телевізійне інтерв’ю, яке я коли-небудь давав. Думаю, мені точно знадобиться кілька днів, щоб усвідомити все це. Я обов’язково згадаю цей момент і скажу собі: «Чорт, якби ж я знайшов потрібні слова». Як знайти правильні слова, щоб висловити емоції, які перевищують найсміливіші мрії, розумієте? Я щиро вірив у своє рішення приєднатися до Ferrari. Я щиро вірив у те, чого може досягти ця команда, чого ми можемо досягти разом. Я знаю, що все почалося з великого ентузіазму, потім були сумніви, а потім — багато негативу, який супроводжував мене протягом усього року. Я справді відчуваю, що минулого року мене врятували мої вболівальники. Моя родина та друзі також підтримували мене протягом усього цього часу. Початок нового сезону, нового року, з багатьма змінами дозволив мені дістатися до тієї позиції, на якій я перебуваю сьогодні. І я просто відчуваю велику вдячність, велику гордість, і я дуже, дуже пишаюся людьми, з якими працюю. Вони такі пристрасні, такі скромні та такі добрі. Бачити, як вони сьогодні співають свій гімн, було… ух. Вау.

все почалось з того, що Луїджі запізнився на 12 хв до того Джордж і Ландо вже встигли все розказати, тому вони просто зробили селфі і пішли

конференція Льюїса після перемоги була просто прекрасна🤌🏻 я не можу чекати дня, тому почну ділитись інтерв’ю зараз🙂‍↕️

три британці❤️‍🔥

Повідомлення від Льюїса до вас ❤️🇪🇸 ScuderiaFerrariUA

GOAT в Інстаграм:

МРІЙТЕ ПРО НЕМОЖЛИВЕ. Я навіть не можу описати, яке це дивовижне відчуття — нарешті перемогти в червоному. Grazie mille, scuderiaferrari. За наполегливу працю всіх, хто сьогодні тут, у Барселоні, і тих, хто залишився в Маранелло. Пристрасть і відданість справі дають свої плоди, і це лише початок. Всім уболівальникам: ця перемога — для вас. Я б не зміг дійти до цього моменту без вашої підтримки. Ви були поруч зі мною. Були темні часи, коли негатив брав гору, я відчував себе нікчемним, а надія здавалася неможливою. Ви всі казали мені пам’ятати. Пам’ятати, що треба боротися, пам’ятати, що треба йти далі. Пам’ятати, хто я є. Ця перемога належить вам так само, як і мені. Дякую, Team LH, дякую, Tifosi. Давайте продовжувати ❤️‍🔥