KRUHLYK 🇺🇦

https://ccunpacked.dev/#agent-loop Buddy A virtual pet that lives in your terminal. Species and rarity are derived from your account ID. How It Works Has sprites, animations, speech bubbles, personality traits. 18 species including duck, owl, cat, penguin, dragon, axolotl, capybara, and more. Rarity tiers from common to legendary. Activation Feature-flagged. When on, a small animated character shows up in the terminal and reacts to your session.

Дякую Андрію за круте посилання на крутий розбір як працює Claude Code, які інструменти має і яка структура цього агнета.

Я довго думав про ту дивну істоту, що з'явилася в Claude Code, мовляв про дивне щось, що лише відволікає розум. Здавалося, це проста розвага, порожня гра для часу. Але ось, що це є насправді: це такий собі ТАМАГОЧІ. Ця істота росте і змінюється разом із твоїми кроками в Claude Code. Типу того, як дерево росте, коли його поливають. Ось така пастка з ігор, що прив'язує душу до одного агента щодня. Як казав майстер: коли ти граєш у гру, хто насправді грає в тебе? 😉

Google Antigravity vs Gemini CLI: дві стратегії розробки у 2026 році Google остаточно розділила свій ШІ-інструментарій. Тепер розробникам потрібно обирати не просто програму, а роль, яку вони хочуть відігравати у процесі написання коду. 1. Google Antigravity: ШІ як автономний виконавець Це повноцінна IDE (на базі VS Code), де ви стаєте менеджером, а не виконавцем. - Як це працює: Ви ставите завдання, а система агентів паралельно пише код, перевіряє його в інтегрованому браузері та фіксить помилки. - Для кого: Ідеально для швидкого створення прототипів з нуля та завдань, де можна повністю делегувати написання фічі "під ключ". 2. Google Gemini CLI + Conductor: ШІ як точний інструмент Це консольна утиліта для тих, хто цінує контроль та працює у звичному терміналі. - Особливість Conductor: Впроваджує метод "Context-Driven Development". ШІ не пише код одразу. Спочатку створюється база проекту (.md файли), потім — план реалізації, і лише після вашого затвердження — сам код. - Для кого: Для складних проектів, де важлива прозорість кожного кроку та гнучка автоматизація (наприклад, у CI/CD). Чому їх розділили? Причина у витратах та філософії. Antigravity — це "важка" оркестрація. Один ваш запит може запустити 100 прихованих викликів ШІ для планування. Gemini CLI — це легка та відкрита система для інтеграції в існуючі ланцюжки розробки. Економіка та ліміти: як не залишитися без ШІ Системи нарахування ресурсів кардинально відрізняються: У Google Antigravity (Система квот): - Спринт: Ліміт на інтенсивну роботу, що оновлюється кожні 5 годин. - Марафон: Прихований тижневий ліміт. Якщо "спалити" його занадто швидко, система відключить доступ до потужних моделей (Pro/Ultra) на кілька днів, залишивши лише базову модель Flash. - Платне розширення: Можна докупити AI-кредити ($25 за 2500 одиниць), якщо ліміти вичерпано. У Gemini CLI (Система запитів): Тут усе простіше — ви маєте фіксовану кількість запитів на добу (RPD) залежно від рівня підписки: - Free: 1000 запитів/день. - AI Pro: 1500 запитів/день. - Ultra/Enterprise: 2000 запитів/день. Короткий підсумок: Якщо вам потрібен "автопілот" та візуальне тестування — обирайте Antigravity. Якщо ви хочете розуміти кожен крок ШІ та працювати через Markdown-плани — ваш вибір Gemini CLI з розширенням Conductor. Особисто я хочу контролювати ШІ і його роботу. До чого вас теж закликаю, особливо якщо працюєте на бойових робочих проєктах. Тому мій вибір Gemini CLI для основної роботи паралельно з Claude Code.

Добрий ранок, панство! Каву смачну всі маєте? ☕️😉 Я бачу у вас накопичилось багато питань в чому різниця між Google Antigravity та Google Gemini CLI. Тому сьогодні спробую коротко відповісти на це питання. Тому stay tuned.

Сидю ото вночі вам контент готую і чергові корисності в розрізі ВЖЕ ГОТОВИХ налаштувань та посного workflow для Gemini CLI. А ви там шо? Чого не спите?

Як вам батіг для Claude Агента можна шмагати батогом, щоб ця шішка працювала швидше 😅

Є таке поняття як vendor lock. Це коли ми замикаємось на певному провайдері яких послуг або екосистемі. І в час, коли АІ інструментарій, особливо в агентах, на піку конкуренції, і нам точно є з чого вибрати, то є до вас питання:

Всім легкого початку тижня, а не як у мене 🫠

Смачної кави зранку ☕️

🧠 Війна з Іраном могла початися через «психоз» штучного інтелекту. В аналітичному середовищі дедалі активніше обговорюється провокативна гіпотеза: рішення про удар по Ірану могло бути частково зумовлене надмірно оптимістичними прогнозами ШІ-моделей, задіяних на етапі планування операції. Суть припущення полягає в тому, що моделі штучного інтелекту, використані у передвоєнних симуляціях, могли давати прогнози, які підтверджували бажане — швидке руйнування режиму в Тегерані, контроль над Ормузькою протокою за лічені години та мінімальні втрати з боку США. Це явище вже має назву — «ШІ-сикофантія», коли модель не оцінює ситуацію об'єктивно, а підлаштовується під очікування користувача. Нещодавнє дослідження MIT математично довело, що цей ефект працює навіть на раціональних людях — і це в контексті звичайного чату, а не військового планування. Факти дають підстави для дискусії. ШІ-система Maven від Palantir офіційно отримала статус основної військової платформи США, Bloomberg і CNN підтверджують глибоку інтеграцію штучного інтелекту у бойове планування, а реальний перебіг війни суттєво відрізняється від швидкої перемоги — Ормузька протока досі заблокована, конфлікт затягується, а наслідки вдарили по всій світовій економіці. Однак потрібно поставити питання, яке рано чи пізно доведеться вирішувати: якщо штучний інтелект вже вбудований у процес прийняття рішень про війну та мир, хто перевіряє якість його прогнозів і хто несе відповідальність, коли вони виявляються хибними?

Коли на вчорашньому стрімі мені поставили питання щодо того які в мене очікування щодо моделі Mythos від Anthropic, то моя відповідь була саме про такі кейси. А ціна довіри ШІ таких речей ми бачимо на скільки висока.

Дякую, Вадиме 😎

Кривавий ентерпрайз: тепер у космосі (я чесно дуже хочу запостити якийсь серйозний пост про архітектуру, але стрічка новин не дає цього зробити. sorry not sorry) Ось відео з типовим діалогом між користувачем і службою підтримки. У нього на компі два Outlook і жоден не працює. Відповідь сапорта: "Зараз підключимось віддалено і все порішаємо." Нормальна історія, все як у всіх, тільки тут користувач це астронавт Рід Вайзман, який фігачить на Місяць зі швидкістю сім тисяч кілометрів на годину на борту Orion, а "підключитись віддалено" означає ремоут десктоп на відстані п'ятдесят тисяч кілометрів від Землі. NASA платить сто мільйонів доларів на рік за ліцензії Microsoft 365 на всю агенцію, стандартизували все на Microsoft і видали Surface в якості персональних комп'ютерів екіпажу. Корабель пережив витоки водню, витоки гелію, проблеми з тепловим щитом і зламаний туалет, а Outlook все одно зламався. Причому туалет полагодили швидше. Але фіг з ним, цим Outlook. На Hacker News чуваки пишуть, шо воно поводиться як на звичайному офісному ПК — качає оновлення, шле телеметрію назад в Microsoft, і всіляко розважається, генеруючи непередбачуваний трафік на каналах зв'язку де кожен кілобайт на рахунку. Наче як кожен прилад на борту космічного корабля має бути ізольованим і передбачуваним, а тут замість цього той самий ентерпрайзний хаос шо і у вас в офісі, тільки ціна помилки трохи інша. Це і є той самий rocket science, камон. Тож якщо ваш Outlook зохавав презентацію перед демою для інвесторів, і здається шо це катастрофа, згадайте шо десь у космосі астронавт дивиться на два непрацюючі Outlook, але це не заважає йому летіти на місяць. Дихайте, ви не на ракеті. А шо винесе з цього Microsoft? Думаю, рекламну кампанію в стилі "our software is battle tested in the space". Цікаво, нащо в космосі взагалі Outlook? Пишіть в коменти (лише неправильні відповіді).