until august

🖊 Трошки почитала інтерв'ю Антонії Сьюзен Байєтт про її життя й «Книгу для дітей», і тут багато що треба осягнути...

I was a deeply unhappy child. I didn't like being one. It seemed a horrible thing to have to be.

«Я була дуже нещасливою дитиною. Мені не подобалося нею бути. Це здавалося жахливою справою».

One of the characters in the novel represents my greatest terror which is simple domesticity... I had this image of coming out from under and seeing the light for a bit and then being shut in a kitchen, which I think happened to women of my generation.

«Один із персонажів романe уособлює моє найбільше жахіття, яким є просте домогосподарство... У мене був образ, як я виходжу з-під землі, бачу світло на мить, а потім знову опиняюся в кухні, що, на мою думку, трапилося з жінками мого покоління». (Її мати була в дослідницею творчості Роберта Браунінга, яка відчувала себе ув'язненою в ролі домогосподарки після народження чотирьох дітей).

I started with the idea that writing children's books isn't good for the writers' own children. There are some dreadful stories. Christopher Robin at least lived. Kenneth Grahame's son put himself across a railway line and waited for the train. Then there's JM Barrie. One of the boys that Barrie adopted almost certainly drowned himself. This struck me as something that needed investigating. And the second thing was, I was interested in the structure of E Nesbit's family — how they all seemed to be Fabians and fairy-story writers.

«Я почала з думки, що писати дитячі книги недобре для власних дітей письменників. Є кілька жахливих історій. Крістофер Робін принаймні вижив. Син Кеннета Грема ліг на залізничну колію і чекав на поїзд. А ще є Джеймс Баррі. Один із хлопчиків, яких Баррі усиновив, майже напевно втопився. Мені здалося, що це потрібно було б розслідувати. Друге, що мене зацікавило, — це структура сім'ї Е. Несбіт: всі вони, здавалося, були фабіанцями і авторами казок». Ось тут будуть спойлери по останній цитаті: Крістофер Робін Мілн — мемуарист, син англійського письменника Алана Мілна. Став прототипом Крістофера Робіна в збірці оповідань про Вінні-Пуха. Джеймс Метью Баррі — шотландський драматург, письменник і журналіст, автор «Пітер Пена». Він всиновив п'ятьох дітей своїх друзів після їх смерті. Один з хлопців загинув у війні, другий втопився (вважається, що випадково), а третій вже в дорослому віці кинувся під поїзд. Кеннет Грем — шотландський письменник, автор роману «Вітер у вербах». Його єдиний син Аластер наклав на себе руки, кинувшись під поїзд. Це... багато що пояснює в книзі, насправді 👀 until august | #цікаве

Наша регулярна рубрика: суб'єктивно найцікавіші (західні) обкладинки місяця, цього разу липень! Легенди кажуть, що до кінця року я наздожену всі пропущені місяці 😌 Яка обкладинка вам сподобалась найбільше? until august | #книги

Ну і як після такого не познайомитись з самим Ешером? 😎 Мауріц Корнеліс Ешер (17 червня 1898 — 27 березня 1972) — нідерландський художник-графік, відомий своїми концептуальними літографіями й гравюрами. У своїх роботах художник досліджував пластичні аспекти понять нескінченності та симетрії, а також особливості сприйняття складних тривимірних об'єктів. Мауріц — це, мабуть, найяскравіший представник імп-арту (зображення неможливих фігур). Роботи Ешера демонструють типи симетрії, застосовані в інженерній справі, геології і криптографії. Сам художник сміявся: він жодного разу в житті не одержав гарної оцінки з математики й був математично необізнаний. Коли одного разу відомий геометр Гарольд Коксетер запросив Ешера на свою лекцію про математичний зміст його літографій, той не зрозумів майже ні слова. В юності Мауріц мріяв про кар'єру архітектора, але через слабке здоров'я відмовився від неї. Зате всі його неймовірні ідеї втілилися в роботах з «немислимою архітектурою». until august | #мистецтво

А давайте поглянемо на приватну бібліотеку Джея Вокера і посумуємо над тим, що вона закрита для відвідування? 🥲 Джей Вокер, американський підприємець та інвестор, у 2002 році створив бібліотеку, що прославляє «інтелектуальні та емоційні пригоди людства». Вона розташована у приміщенні площею 334 м², нараховує 50 тисяч томів та має унікальний дизайн, натхненний роботами Мауріца Ешера. Колекція охоплює тисячі рідкісних наукових видань, а також експонати, що відображають досягнення людського розуму, включаючи ту саму шифрувальну машину «Енігма» та материнську плату Apple II, підписану Стівом Возняком. Ще тут можна знайти шматки метеоритів, фонограф Едісона, супутник, скелет динозавра, медичні інструменти, скляні очі і давньоєгипетський саркофаг. Якщо ж вам цього недостатньо, то тут є сторінка з оригінальної Біблія Гутенберга (1450), Біблія Ковердейла (1535) й копія Нюрнберзької хроніки (1493). А ще — атлас 1669 року, де вперше було показано Сонце в центрі Сонячної системи! until august | #бібліотеки

〰️ «Сrying in H Mart» Мішель Заунер H Mart — мережа супермаркетів, в якій продають азіатські делікатеси. А роман Мішель — це щемка історія про молоду дівчину, яка розривається між двома своїми ідентичностями — корейською та американською. Хоч і просто написана, ця книга занурює в життя авторки і дуже якісно передає її почуття, мрії, думки та випробування. Насправді це роман про вічний конфлікт матері й дочки, про їжу, яка об'єднує і про хворобу, яка усе змінює. Навіть смак улюблених з дитинства страв. 〰️ «Усі мої сини» Артура Міллера Коротка, проте насичена п'єса, яка отримала премію театральних критиків США 1947 року. Друга Світова. Два працівники заводу випускають дефектну партію деталей для літаків, що призводить до гибелі багатьох льотчиків. Одного з них засуджують та відправляють до в'язниці, а другий уникає покарання і заробляє шалені гроші. Але минуле не сховати. Їхні діти сплачують ціну рішень своїх батьків. until august | #книгоогляди

📚 Невеликі відгуки на останнє з прочитаного: 〰️ «Уроки грецької» Хан Ґан Сентиментальна книга про дорослу жінку, яка втрачає можливість розмовляти і вчить нову мову, та викладача грецької, який повільно сліпне. Книга-рефлексія: мерехтіння тіней, відображення у воді Тут немає сюжету, лише потік думок. Книга невелика і дуже мінорна — потрібно читати її у певному настрої, щоб вона розкрилась. Імпресіонізм у всій своїй красі :) 〰️ «Майстер корабля» Юрія Яновського Дуже соковитий роман з чудовим ритмом. Автобіографічна історія про море та кіно, любовні трикутники й чотирикутники, подорожі та пригоди. Якщо хочете перенестись у 20-ті роки минулого століття десь до моря — це саме те, що потрібно. until august | #книгоогляди

Хотіла принести вам велику рецензію, але не змогла 🫢 Тому вирішила розповісти про останнє з прочитаного, на що великих відгуків не буде, ха-ха!

✍️ Дорогий щоденнику, сьогодні на мене напала книжка:

На людях личить усміхатись, а плакати потрібно йти додому.

until august | #книги

📖 Слухайте, друзі, а що ви читаєте зараз? Діліться :) В мене в процесі фінська книжка, і я поки не розумію, подобається вона мені чи ні 😆 Прочитаю — розкажу. until august | #поговорити

Розтягувала «Книгу для дітей», як могла, але навіть 900 сторінок з часом закінчуються 🙂‍↕️ Поки збираю думки докупи заради повноцінної рецензії, покажу вам декілька чудових творів мистецтва з цієї книги: 1 — «Лицар квітів», Жорж Антуан Рошгросс, 1894. 2 — «Сільська тарілка», Бернар Паліссі чи його майстерня, 1575 — 1600. 3 — «Мрія дня», Данте Габрієль Росетті, 1880. 4 — «Сад в Шорхемі», Семюел Палмер, 1820 — 1830. 5 — «Ворота пекла», декоративний портал для Музею декоративного мистецтва, який так і не був закінчений, не дивлячись на тридцять сім (!) років роботи, Огюст Роден, 1880 — 1917. 6 — Глостерський свічник, близько 1110. 7 — «Лялькар», Жан Вебер , 1899. 8 — «Зміїна голова», принт Вільяма Морріса, 1876. 9 — «Людські страждання або гонитва за щастям», Жорж Антуан Рошгросс. 10 — «Данаїда», Огюст Роден, 1886. until august | #мистецтво

Розтягувала книгу, як могла, але навіть 900 сторінок з часом закінчуються 🙂‍↕️ Поки збираю думки докупи заради повноцінної рецензії, покажу вам декілька чудових творів мистецтва з цієї книги: 1 — «Лицар квітів», Жорж Антуан Рошгросс, 1894. 2 — «Сільська тарілка», Бернар Паліссі чи його майстерня, 1575 — 1600. 3 — «Мрія дня», Данте Габрієль Росетті, 1880. 4 — «Сад в Шорхемі», Семюел Палмер, 1820 — 1830. 5 — «Ворота пекла», декоративний портал для Музею декоративного мистецтва, який так і не був закінчений, не дивлячись на тридцять сім (!) років роботи, Огюст Роден, 1880 — 1917. 6 — Глостерський свічник, близько 1110. 7 — «Лялькар», Жан Вебер , 1899. 8 — «Зміїна голова», принт Вільяма Морріса, 1876. 9 — «Людські страждання або гонитва за щастям», Жорж Антуан Рошгросс. 10 — «Данаїда», Огюст Роден, 1886. until august | #мистецтво

Трохи більше години тому видавництво «The Folio Society» поділилося відео процесу створення їхньої збірки творів Остін. Набір присвячений 250-річчю Джейн і складається з шести романів у подарунковій тканинній коробці. Кожна книга має обкладинку зі спеціально витканого шовку та прикрашена чудовими ілюстраціями, виконаними у техніці ксилографії. Наборів усього 750, і 2/3 вже розібрали :) 🏷 Вартість цього щастя — 925 фунтів стерлінгів. until august | #книги

Ґанеша, або Епічна Сага Про Найгірше Знайомство З Батьком. Ласкаво просимо до Індії, в приблизно... ну, давно. Настільки давно, що ніхто точно не пам'ятає, коли саме це сталося, але всі згодні: це була найепічніша сімейна драма в історії індуїстського пантеону. Отже, одного дня богиня Парваті вирішила прийняти ванну. От тільки в божественному палаці приватність була проблемою. Богиня вирішила, що їй потрібен охоронець. Вона взяла глину, змішала з пахощами і зліпила собі... сина. Так, буквально створила дитину зі скрабу для тіла. Зручно бути богинею! Коли маленький Ґанеша відкрив очі, вона наказала йому нікого не впускати до купальні і пішла насолоджуватись ванною. Як на зло, саме в той час Шіва завершив чергову медитацію в Гімалаях і попрямував до покоїв своєї дружини. Біля купальні в нього відбувся короткий діалог з незнайомим юнаком: — Ти хто такий? — А хто ТИ такий? Мама сказала нікого не пускати! Шіва — руйнівник всесвіту — не звик до опору. І був досить різким. І відсік Ґанеші голову. Парваті вийшла на галас, побачила, що сталось, й всипала чоловікові гарненьку прочуханку. Її крики змусили Шіву вдатись до божественної антикризової PR-кампанії. Він зобов'язався приростити Ґанеші нову голову від першої істоти, яку зустріне на своєму шляху. (Професійна порада: коли обіцяєте щось виправити, краще уточніть деталі заздалегідь). Бог вирушав на пошуки і — хто б міг подумати! — першим йому трапився слон. Так і сталось, що тепер у Ґанеші слоняча голова. Назавжди. Але плюси теж були. Шіва, почуваючись найгіршим батьком року, засипав сина дарунками, зробивши його: + повелителем війська; + покровителем мудрості, наук і мистецтв; + усувачем перешкод; + дарувачем достатку та удачі. А ще — жодна важлива справа в Індії й досі не починається без молитви до Ґанеші. Він один з найпопулярніших богів пантеону. Мораль: якщо хлопець зі слонячою головою став найпопулярнішим богом Індії, то у нас зі всіма нашими дрібними недоліками і не таке вийде. until august | #міфи

Сьогодні буде життєстверджувальна історія. Ґанеша вчить нас тому, що навіть без рretty privilege можна стати дуже відомим і щасливим! (Особливо, якщо ти — бог). until august | #міфи

Минулого року в якійсь з книгарень бачила «The Third Love» Хіромі Кавакамі, і чомусь зачепилась за її обкладинку. А сьогодні випадково натрапила на ще одну її книгу, і виявилось, що це серія обкладинок! Нічого не читала, але тепер хочу 😆 until august | #книги

〰️ Сун Ци детально пояснював, як відрізнити вбивство від самогубства чи нещасного випадку. 〰️ Він також ввів у медицину методи, які ми вважаємо «сучасними»: аналіз трупних плям (livor mortis) та їх кольору; відмінності між утопленням і трупом, кинутим у воду; судово-морфологічні тести (щоб перевірити, чи перелом/рана були за життя чи після смерті); форензичну ентомологію (спостереження за комахами й їхнім значенням для встановлення часу смерті). 〰️ Велику увагу Сун Ци приділяв токсикології: у книзі є перелік отрут (ртуть, білий миш’як, отруйні гриби) і народні/практичні тести для їх визначення (наприклад, срібна шпилька, що темніє при деяких отрутах). 〰️ У «Сі юань цзі лу» також перераховані практичні прийоми першої допомоги: надріз при укусі змії, перев’язка/турнікети, промивання оцтом або вином; штучне дихання для повішених; шини для переломів. 〰️ У XIII столітті Сун Ци створив систему, яка виглядає приголомшливо сучасно. Його збірки перекладалася на англійську, німецьку, японську, французьку та інші мови. А ще впливала на кримінально-судову практику в Азії й поза нею і залишалася авторитетом століттями. until august | #цікаве

А тепер давайте поговоримо про історичний контекст «Тлумача тіл». Сун Ци (宋慈, 1188 — 1251) — китайський вчений і судово-медичний експерт часів династії Сун. Зібрала трохи цікавих фактів про нього: 〰️ У 1247 він написав першу в історії систематизовану працю з судової медицини — «Сі юань цзі лу» («Зібрання звітів про зняття несправедливих звинувачень»). Книга випередила першу західну публікацію з цієї теми на 355 років (італієць Гортунато Феделе, 1602). 〰️ «Сі юань цзі лу» стала системним посібником для коронерів: як оглядати тіло, робити експертизу, оформляти звіт для суду й не допустити несправедливого вироку. Початкова версія збереглася у редакції епохи Юань: 53 глави в 5 томах. 〰️ Сун Ци описував будову тіла, патології, діагностику, анатомію, терапію, хірургію, гінекологію, педіатрію. Він навіть розписав гігієнічні правила: перед експертизою тіло треба вимити, рани — дезінфікувати (оцет з чорнильним горішком), щоб не спотворити докази. until august | #цікаве

«Тлумач тіл» розповідає вигадану історію реальної людини. Сун Ци — перший відомий судмедексперт, який перетворює свою здатність "читати тіла" на потужну зброю проти злочинців. Сюжет не дає ні хвилини перепочинку. Головний герой — сирота й вигнанець, переслідуваний законом, бідний як церковна миша і з хворою сестричкою на руках. Ци знаходить притулок де доведеться — на плоті, серед бідоти, на кладовищі, у школі. А потім доля (і автор) закидає його в центр запеклого полювання на серійного вбивцю, який лютує при імператорському дворі. Атмосфера давнього Китаю прописана з такою ретельністю, що не провалитись в цей світ не можливо. Дуже важко було відкласти книгу — сюжет затягує, і ти вже не просто читаєш про цей світ — ти в ньому живеш. Запахи, текстури, звуки і кольори прописані детально, але при цьому не переобтяжують текст. Детективне розслідування можливо й не найбільш неочікуване, проте тримає у напрузі до останніх сторінок. За героями книги стоять справжні людські емоції, конфлікти, бажання виживати і наживатись. Величезний плюс до читання особисто для мене додали примітки автора і перекладача, які пояснюють певні історичні моменти та додають глибини. Але є й певний мінус: постійне нагнітання має свою ціну. На головного героя звалюється справжній потік бід — одна катастрофа за іншою, без перепочинку. Це робить роман справді динамічним і захопливим, але часом виснажливим для читача. У другій половині книги цей марафон страждань починає тиснути. Було б добре, якби автор дозволив читачеві (і героєві) трохи більше моментів осмислення й паузи перед наступною грозою. «Тлумач тіл» — цікавезна книга для тих, хто любить історичні детективи, складних героїв і світи, в яких оживає реальна історія. А якби мені потрібно було описати книгу одним реченням, то я б зробила це так: Історія Ци — це захопливий гірськолижний спуск; ти летиш вниз під стукіт власного серця, проте не можеш зупинитись. Та й не треба :) Рекомендую! until august | #книгоогляди

Я навіть не буду вдавати, що намагалась об'єктивно оцінювати цю книгу — вона надто близько потрапила в мої власні гіперфіксації. Середньовічний Китай? Судова медицина? Інтриги двору? Дайте два! Але іронія «Тлумача тіл» Антоніо Ґаррідо в тому, що навіть читач без таких одержимостей буде захоплений сюжетом. Тут є усе, що потрібно для гарної пригодницької книги (іноді цього навіть забагато!). Проте давайте по порядку. І я намагатимусь не спойлерити. until august | #книгоогляди

Оскільки я живу під каменем, до мене цей інтерактив дійшов тільки зараз, проте краще пізно, ніж ніколи 🙂‍↕️ New York Times ще у 2024 (ого!) створив топ-100 найкращих книг 21 століття. Звичайно, є питання до вибору книг, адже обирали в більшості громадяни США і там багато суто американських романів. Великої різноманітності національностей і тем там не знайти... проте все одно дуже цікаво! А ще я зрозуміла, що дуже мало читала з того, що подається як найкраще з найкращого, хаха. Що ж, це означає, що в мене попереду багато цікавого! Якщо проходили — діліться результатами :) until august | #книги