SnC Museum Lab

Мультиплеер в іграх. Частина друга. MIDI Maze. У 1985 році Atari випустила свій 16-бітний комп'ютер Atari ST (до речі, я майже не згадував цей комп на каналі), в якому був MIDI інтерфейс. MIDI прийшов на комп'ютери зі світу цифрових синтезаторів, і надавав чудові комунікаційні можливості: швидкість в 31.25 кбіт/с (модеми в той час працювали на швидкостях 1200-2400 біт на секунду), гарну завадостійкість (бо його використовували для концертного обладнання, де ці лінії могли бути поруч з потужними силовими чи звуковими кабелями), але підтримував зв'язок лише між двома пристроями і не передбачав ніякої адресації. Тобто, об'єднати 2 комп'ютери через MIDI можна було так само легко, як через null-modem по звичайному com-порту. Розробникам Джеймсу Бреггу та Річарду Левінсону з Hybrid Arts спала на думку ідея використати MIDI порт для обміну даними в мультиплеерній грі, але вони вирішили об'єднати більше двох комп'ютерів в кільцеву топологію (Midi-OUT першого до Midi-IN другого і так далі поки кільце не замкнеться), та написати свій протокол адресації та обміну, чимось схожий на Token Ring. В результаті, у 1987 році в них вийшла гра MIDI Maze, мультіплеерний 3D шутер від першої особи в лабіринті, який підтримував до 16 гравців, та працював на комп'ютерах без мережевої карти. Потрібно було мати лише трішки модифіковані DIN-5 кабелі для об'єднання комп'ютерів в мережу. І це за 6 років до появи Doom, який, до речі, підтримував лише до 4 гравців в Deathmatch. https://www.youtube.com/watch?v=_0g6b-22tNs