Листи Примарного Автора
رفتن به کانال در Telegram
Творчий канал, українського автора, який розповідає про фентезі, історію та різні штуки з творчої кухні. Зараз працюю над своєю другою книго,"дзвінкий меч, гостре перо". Буду радий, якщо ви завітаєте. https://www.threads.com/@mishakosiuk?igshid=NTc4
نمایش بیشتر560
مشترکین
+124 ساعت
+37 روز
+1230 روز
آرشیو پست ها
Ранку всім роботягам.
Перший весняний робочий тиждень, одже можна вже ставати схожими на людей.
Всім приємного дня.
Нині я плідно попрацював. Вніс певні корективи, підібрав кращі імена та терміни для різних лорних речей. Навіть назву книжка поміняла. Тому ми з наступного тижня почнемо цей шлях.
Тема наступного тижня, це не однозначні персонажі і явища із нашого життя і фентезі. Є одна дискусійна тема у мене, але не все зразу.
Всім приємної ночі, і надобраніч.
Вітаю всіх роботяг з першим днем весни.
Боже, вже пішов третій місяць, а я досі не опублікував навіть перший розділ. Спробую це нині виправити.
Test your might!
У цього каналу також є ще один адміністратор, який допомагає основному з ідеями, з контентом, та іноді пише пости.
І зараз цей адміністратор хоче розказати про історію знайомства з однією зі своїх улюблений франшиз. Ви її точно знаєте, не можете не знати. Це франшиза, яка змінила три студії, три всесвіти, змінила жанр, і зараз існує скоріше всупереч творцям:
MORTAL KOMBAT!!!
Доволі смішно, що трек, який у всіх асоціюється із цими словами, не присутній в жодній з ігор. Ще смішніше те, що і фільм, який зробив його культовим, не був причиною його появи.
Про це пізніше, можливо іншим разом, але мені захотілося показати вам цей момент і заявити, що такого в історії MK немало.
Це не та франшиза, на якій я ріс, ця честь відходить Command&Conquer, Cossacs, Far Cry та флеш іграм. Вона була популярною в моїх друзів, і ми іноді збиралися у домі одного з них на заруби, але тоді її складові окрім власне файтинга мене мало цікавили, а потім в мене з'явився ПК, і я охолов до консолей.
Наступний раз я зацікавився кольоровими ніндзя вже в старших класах. Неподалік від школи відкрився бар з приставками, і однією з доступних ігор там була MKX. Якось я з друзями пішов туди і... Залип. Я довгий час при кожній можливості намагався затягнути друзів туди, аби ще раз зіграти.
Це не спрацювало, і тоді я почав ставити усі ігри на домашній комп'ютер, через емулятори і матюки, попутно задивляючись лорними відео, гайдами, розборами, статтями і таким іншим, що стосувалося франшизи. І чим більше я це поглинав, тим більше мені подобалось.
11 частина стала першим розчаруванням у франшизі. Зміна тону, кривий навіть за мірками MK сюжет, перейобані персонажі, дивовижно поєднані зі стагнацією, повільний геймплей з недоречними нововведеннями(йобаний виверт)... І, звісно ж, рак усіх франшиз: мультивсесвіт. Не те щоб минулі частини були ідеальні, але це був перший поворот конкретно не туди.
Фільм і 12 частина ж остаточно поховали будь-які надії на достойне продовження. У фільма було рівно 2 хороших моменти: Кано та Кун Лао. Все решта — безпросвітній морок від людей, які намагалися зробити з темного фентезі-бойовика супергероїку, абсолютно не вміючи знімати бійки. Із грою ситуація краща, але не сильно.
І тим не менш, франшизі є що запропонувати фанату: доволі простий ігровий процес, в який легко вкотитись, цікаві персонажі(не всі, але велика частина), саундтрек, цікаві факти, і одна з основних для мене причин: лор.
Це неймовірно велика і важлива частина цієї франшизи, зроблена на диво якісно. Чого вартує лиш те, що автори ВИПАДКОВО зробили дуже цікаву та консистентну систему сил. Але, на жаль, пост і так здоровий, тому до наступного разу! Хороших вихідних.
#творчість #арт #фентезі
@widluda
Давайте так. Якщо вас тут магічним чином стане пʼятсот, я роблю тиждень оглядів на ром фентезі.
Але навряд ви до завтрашнього вечора так підросетете.
А так то планується тиждень неоднозначних персонажів.
Всім хороших вихідних.
Кради, як митець, інтерпретуй, як філософ. Шкода, що цього мало.
Як, я вже якось писав, мене Вархамер Фентезі навчив тому, що байдуже наскільки стереотипні елементи вашого твору, головне оригінальна інтерпретація.
Я читаю багато фентезі. Різного фентезі: героїчне, темне, високе, низьке. Навіть ром фентезі іноді читаю( не просіть мене огляд на них робити).іноді це романи та цілі цикли. Часто це оповідання, комікс, манга чи прости Боже фільм.
Не все з цього мені подобається або сподобалась. Іноді це непогане проведення часу, а моментами мало не откровення. Але також я хочу щось з того підкреслити.
Скажу мало не очевидну річ, але щоб писати про щось треба з цим працювати. Хочеш писати про якусь історичну епоху, хоча статтю на Вікіпедії прочитай. Пишеш трилери і детективи, дивися документалки. Ну а я читаю фентезі, в тому числі, тому що хочу сам писати це.
З одного боку, це напевно правильний підхід, як автора. Я накопичую прийоми, образи, кліше та цікаві думки. З іншого, я надто часто так прокрастиную, і відкладаю написання творів.
Плюс, автор нині має себе продавати. Працювати з аудиторією і тому подібне, а з цим у мене проблеми.
Усе має свою силу.
Я недавно вивів одну одну дивну аксіому в ході написання першого розділу. Навіть якщо Бога нема, він має силу, поки в нього вірять.
Обʼєктами моєї уваги є багато взаємоповʼязаних речей: історія, культура, фольклор і релігія. Таким чином, я сам для себе дізнаюся щось більше для себе.
Я не вивчаю дати, скандальні події чи вирвані з контексту факти. Іноді я ділюся тим що знайшов з вами.
Це потрібно мені як письменнику і можливо як мислителю. Я накопичую факти, традиції та знання, щоб їх від рефлексувати.
Так я придумую свої фентезі світи. Подібно тому, як художник не може ігнорувати навколишнє середовище, автор фентезі не може ігнорувати культуру і та історію. А всі хто стверджує протилежне або ідіот або брехун.
