Листи Примарного Автора

Середа, жабофіковані. Жаби принесли нам трохи мудрості. Розповідають вони про творців, які заслуговують вашої уваги. Підтримайте українських кріейторів. https://t.me/addlist/f-KsOV_R9YFiNzcy

Такий у нас лор

Ранку всім роботягам. Не забувайте гладити своїх домашніх мутантів.

Усім надобраніч

Вартові загрози. Покрокові стратегії, то моя любов. Направляти загони чи героїв, менеджмент техніки та багато іншим нюансів. Або лицарів та драконів. MENACE- покрокова, науково- фантастична стратегія, де ми беремо на себе роль капітана зореходу *Імпульс*. Нам доручають відправитися в так звану Далечінь де ми маємо виявити та знешкодити «Загрозу». І наше завдання з самого початку йде не за планом, бо зорезіт зазнає великих пошкоджень під час переходу. Світ гри. У Далечіні ми ніхто і звати нас ніяк. Ніхто із великих фракцій чи простих людей нас не любить, бо ми прилетіли з Метрополії. Екрани завантаження, описи та деякі івентові діалоги натякають на натягнуті відносини то глибоку політичну кризу Далечіні та Метрополії. Цим і зумовлений наш статус. Ми волонтер, і наші командири з птср, шрамами, дивною біографією та зброєю воєнного зразка теж волонтери. І я навіть не беру слово волонтер у лапки, бо по факту це правда. Хоч і сумнівна. Місцевий диктатор дозволяє нам перебувати тут, щоб ми своєю діяльністю вирішували ті проблеми, які він старанно ігнорує. Ми навіть його бунтівні загони в певний момент знищуємо і нам великодушно дозволяє забирати все їхнє барахло. Корабель і команда «Імпульс» це наша домівка, джерело орбітальних ударів, бонусів та просто прикольна штука. Завдяки репутації у фракцій, ми відкриваємо нові відсіки для зорезоду із класними бонусами на подобу бонусу чорного ринку чи покращеного медичного відсіку. На карті системи ми обираємо одну з планет, на якій ми проводитимемо операцію і відповідно, з якою фракцією покращимо відносили. Перед тим, як вирушити на завдання, ми маємо кілька опцій: загони і чорний ринок. Чорний ринок, це місце де ми збагрюємо свій лут в обмін потрібні нам предмети. Обмін максимально не справедливий, ще й бартерний і по факту таким він і має бути. Як не як ми волонтери, а не комерсанти. Також на чорному ринку ми купуємо досьє на пілотів транспорту, командирів та персонал. Командири наймаються за спеціальний ресурс, який краще тримати з запасом, щоб мати можливість маневрувати в несприятливих івентах і збільшити вірогідність сприятливих. За бойовий досвід, який ви відкриваєте нові вміння командирів і пілотів, які варіюються від специфічних до імбових. До бою Завербувавши командирів і закупивши усе необхідне на чорному ринку, ми можемо обрати яких командирів та техніку ми відправимо у бій. У нас є обмеження балам постачання, через що ми не можемо відправити усіх у бій у повному успадкуванні. Мусимо вирішувати яке важке спорядження брати та що вішати на техніку. Із солдатами все просто: слот зброї , слот спец засобу на подобу гранатомета чи важкого кулемета та аксесуари. Це можуть бути гранати, броне пластини, радар, і так далі. Із технікою все складніше. Є різні види техніки, і відповідно якась техніка може на собі мати тільки один вид озброєння або озброєння певного виду. Ви не покладете на машинку танкову гармату. Розгорнувши загони на полі бою починається бій, де ми повинні виконати бойове завдання: знищення, утримання, звільнення і так далі. Завдяки продуманій балістиці, різноманіттю спец засобів, техніки, ворогів, перків, у вас є широкий спектр засобів щоб проявити свій стратегічний геній чи критенізм. Хотілки. Майже усі мої вимоги та претензії до гри зумовлені раннім доступом. Гра іноді вилітає, порівняно з різноманітністю засобів для піхоти, техніка поки виглядає менш доопрацьованою. Фракцій три, і є надії, що їх може стати більше. Не вистачає більшої різноманітності того, куди ми можемо себе подіти. Наприклад, щоб ми могли відправити якогось командира на чисто гуманітарну місію на подобу зордачі продовольства, ми ж блін волонтери. Самих бойових задач бракує, а генерація локацій часто доволі одноманітна. Ну ц моя окрема придирка- це мала кількість слотів відсіків у нашого космічного корабля. Але усе або майже усе це проблеми раннього доступу. З кожним патчем додають якісь нові штуки та ремонтують старі. Одне лише турбує. Чи не забʼють розробники на наратив та літературне наповнення гри. Час покаже.

Ранку всім тим, хто памʼятає. Чотири роки тому ніхто нікого не вітав з ранком. Хтось готувався до найгіршого, з кимось це найгірше вже сталося чи мало скоро статися. Дзвінки рідним та друзям, родичам та знайомим. Хтось вже ніколи не відповість. В когось , тому ті вже не з нами, у когось же просто були знайомі та родичі в Росії. Почалось повномасштабне вторгнення. До того моменту АТО або ООС вже рутинізовувалось і люди вже почали забувати про небезпеку. Я добре памʼятаю всі ті розмови про втому від війни. Хтось надто сильно цінував особисті та ділові звʼязки з росіянами, і згладжував гострі кути. Іншим це було просто «не цікаво». Ну що ж, маємо те що маємо. Минуле нам вже не змінити, а світ зараз мінливий, як ніколи. І в нас просто нема вибору, як вистояти. Не тому, що ми можемо, а через відсутність альтернативи. Шкода, що в нас так усе склалося.

Усім роботягам, надобраніч

То як все було насправді? Ніхто вже не пам’ятає, якими були ті часи. В кожного своя правда, яка є частиною істини. Сотні переказів однієї й тієї ж доленосної події, додають їй нових деталей, істин, точок зору. Щось віднаходитьсься, щось завжди буде, і завжди щось забувається. Moon Hunters - це піксельний роуг- лайк, який розповідає нам про доленосні події між народом шанувальників місяця та культом сонця. Протягом пʼяти доленосних днів цього конфлікту ми маємо вирішити, як нам вчинити. Кожен трай у грі це свого роду переказ подій тих пʼяти днів, тому по факту тут неможливо програти. Навіть якщо ніколи не вбити і програти лиходію в кінці, історія буде написана. Ваш персонаж є одним із учасників подій. Якщо ви когось обрали, то інших ви можете зустріти . І лише вам вирішувати, як себе поведе персонаж. Можливо, у вас вийде месник, що решту свого життя переслідуватиме своїх ворогів, або дуже приваблива спокусниця, шарм якої змусить навіть головного лиходія забити на геноцид і полетіти за обрій разом з вами. Вирішувати вам. Гра є сюжетно орієнтовпна, не дивлячись на жанр. Мета прогресія виражена в тому, що ми відкриваємо не просто нових героїв та локації, а нові подробиці історії, дійових осіб та механіки гри. Там ми отримаємо повну картину подій. Ці подробиці дозволяють нам краще розкрити персонажів, за яких ми граємо, конфлікт, філософію богів та племен. У гри хороший та впізнаваний візуальний стиль, атмосфера музика і… такий собі технічний стан. В кооператив важко зіграти, а також бувають вийти за межі карти. Moon Hunters є для мене важливою, бо це мій перший роуг- лайк, перша гра, яка привчила мене слідкувати за сюжетом. Ну а також вона дозволила мені трохи оклигати від дечого. Світ Moon Hunters досить незвичний, і про нього варто розповісти окремо. Якщо вам цікаво.

Ранку всім роботягам. Новий робочий тиждень.

Із невеликим відривом ви захотіли дізнатися трохи більше про деякі речі, які мене дорогі. Нехай буде так, завтра дещо цікавіше почну розповідати. Усім надобраніч

Прокрастиную і граю в MENACE. Вирішив чекнути біографію свого нового командира

Завтра почнемо голосування за тему тижня. Розраховую на вашу активність. Усім надобраніч.

А це їстівне? Монстри. Загальна назва для тих істот які придумала людська уява для нашого світу, та втілила в світах інших. Те, що масова культура нині пригладила, причесана і надала сотні образів: від грімдарково- злих до симпатичних істот. Іноді так називають страшних звірів, іноді інші розумні чи напів розумні раси. І от питання. Це не є людиною, але і не завжди це звичайна тварина. То чи можна зʼїсти умовну балакучу гарпію, чи засмажити троля? Якщо коротко, в кого як. Якщо сетинг розмежовує монстрів та нелюдів, то скоріше всього можна. А якщо не розмежовує, починаються питання. Є для прикладу твори, на подобу Підземелля смаколиків, де головні герої, з метою просування в глибину підземелля, змушені споживати монстрів. Приготування монстрів там досить детально показано, і можна зробити деякі висновки. Монстри там, це частіше всього екзотичні істоти, які через свою не очевидну анатомію в деяких місцях (привіт живі обладунки-молюски) вимагають нестандартного підходу до приготування. Але як тільки метод знайдений, процес приготування не стає складним. Ще в такому контексті можу ще згадати аніме та мангу Сомалі та лісовий дух. Там світ наповнений антропоморфними нелюдами, які залюбки споживали людей поки ті майже не зникли. А от спроба споживання одного з монстрів, для одного з персонажів, закінчується жахливою смертю сімʼї, смертельною хворобою та моральною дилемою. Ну і є ще умовні Покемони де всі умовні вигадані чудовиська, це фауна. І в мене питання: а покемонів їдять? А якщо їдять то як їх годують? А чи є ферми покемонів на забій?.

Мені тут пташка нацвірінькала, що зовсім скоро нам дороблять наклади оцього скарбу. Тож, якщо ви ще не передзамовили – саме час 🌝💛 П.с. А в редакційному плані наступна книжка «24 години у світі вікінгів» вже протягом березня буде йти в друк.

Це нам треба

Ранку всім роботягам

Усім надобраніч

Сьогодні постів про їжу не буде. Лише покемони.

Боротьба триває, панове роботяги. Підтримайте українських крієторів. https://telegra.ph/Nashe-r%D1%96dne-ukrainske-11-11