Листи Примарного Автора

Рубрика хто в що грав на вихідні, закидуємо скріни в чат обговорюємо ваші ігрові сесії👇

Рубрика посміхнись бо ходиш як гімно 🙃 — мемна середа. Мілітарі історія в іграх #мілітарі #меми

Цікавитесь мілітарною історією та подобаються ігри на історичну тематику? Тоді ласкаво прошу на канал Мілітарі історія в іграх тут публікуватиметься багато цікавого з воєнної історії в цілому, та ігрового світу стратегій тактичних симуляторів й іншого варгейм матеріалу загалом, в атмосфері різних історичних епох/фантастичних світів. Доєднуйтесь: https://t.me/myname_TOM

Цікавитесь мілітарною історією та подобаються ігри на історичну тематику? Тоді ласкаво прошу на канал Мілітарі історія в іграх тут публікуватиметься багато цікавого з воєнної історії в цілому, та ігрового світу стратегій тактичних симуляторів й іншого варгейм матеріалу загалом, в атмосфері різних історичних епох/фантастичних світів. Доєднуйтесь: https://t.me/myname_TOM

Ян Сяо Лун. П'яте колесо Так, її ім'я пишеться саме так. Старша сестра Рубі, хоч і від іншої матері. Коли матір Ян втекла майже одразу після народження доньки, матір Рубі, Саммер Роуз, померла на місії, а їхній батько через це впав у тяжку депресію, їй прийшлося піклуватися не тільки про себе, а й про сестру, замінивши їй матір. І несучи цей тягар, вона задалася ціллю знайти свою матір, щоб дізнатися, чого та її покинула. Це — прекрасна зав'язка для персонажа. Можна показати, як ця рання відповідальність вплинула на неї, заставивши подорослішати занадто рано. Як її сестринсько-материнський обов'язок конфліктує із бажанням знайти матір, що займає гору часу й сил. Як ці почуття вкупі з нестриманістю впливатимуть на її стосунки з іншими та прийняті рішення. Уявили? А тепер забудьте нахуй. Це все майже не покажуть нам, зупинившись на архетипі енергійної імпульсивної красуні. Протягом шоу їй не те що не будуть розвивати характер, а навіть відбиратимуть те, що було раніше. Навіть коли вона втратить руку через свою необачність, це всього лиш зробить їй тимчасову депресію на сезон, після чого все вернеться як було. Її ціль знайти матір, окрім того що відірвана що від інших персонажів, що від основного напрямку сюжету, теж, насправді, ні до чого не приводить. Так, вона її знаходить, і навіть виводить на особисту розмову. Але це не міняє її поглядів чи ставлення, не заставляє щось усвідомити, і не впливає на подальшу ситуацію. Це лиш поставлена галочка в журналі квестів, після чого все знову вертається до статусу кво, лиш без навіть такого драйву персонажа. І потім, врешті-решт, внаслідок цього всього, її зроблять романтичним причепом до іншої персонажки, забивши навіть на сестринські стосунки з Рубі. В цьому не допомогло те, що вона, як виявилося, була селф-інсертом своєї акторки озвучення, у чому автори серіалу признавались (на відміну від іншого персонажа, але до цього ми ще дійдемо № 3). Що ж тобою зробили, Маленький Сонячний Дракончику... #творчість #фентезі @widluda

Усім надобраніч

Рубі Роуз. Головна(?) Героїня(?) Ця дівчинка мала би бути головною героїнею цього шоу. Її спеціально прописували для цього: кинули в незвичну обстановку (вступ в академію на 2 роки раніше), особлива сила (срібні очі), бажання справедливості, дитяча травма... Здавалось би, все, що треба, є. Лишилося це лиш розвинути, дати змінитись та вирости, як в компетентності, так і в характері. І от, подорож головногої героїні готова. Уявили? А тепер забудьте нахуй. По-перше, окрім неї як головного героя прописали ще одного персонажа (ми ще до цього повернемося №2). І в результаті, ці два персонажі не можуть бути нормально в одній сцені, бо починають люто віджирати один в одного екранний час та сценарні ресурси. І перевага тут не на її стороні, враховуючи наявність ще й інг. Їй тупо не вистачає цього. По-друге, навіть із тим, що їй видають, вона майже не розвивається як особистість. Короткочасні зміни бувають, але вона швидко вертається до заводських характеристик. Її бажання справедливості рідко розкривається глибше або піддається випробуванню. Тільки в останньому сезоні з цим вирішили щось зробити, але було вже надто пізно. Ну і по-третє, в компетентності вона ніби й росте, але на самі події це впливає мало. Частіше за все, коли вона намагається допомогти, в кінцевому результаті виникають нові руїни і купи трупів. Навіть срібні очі слабо допомагають. Підходяще для героїні, чи не так? Не пощастило панянці зі сценаристами. Вона заслуговує на краще. #творчість #фентезі @widluda

Всіх зі святом.

Червоний, Білий, Чорний, Жовтий 2, або Помер Максим, та й хуй із ним. Почнемо з того, що так, фокус цього серіалу був не на сюжеті. Монті Оум, автор ідеї, режисер та головний аніматор проєкту, робив ставку на екшн та бойові сцени. І вони дійсно виходили чудовими, їх рівень і досі лишається не подоланим. Проте, на жаль, під час роботи над 3 сезоном Монті Оум помер через медичну помилку. Він встиг зробити достатньо матеріалу, аби 3 сезон вийшов на рівні з попередніми, і навіть перевершував їх. Але шоу треба було продовжити. І коли вийшов 4 сезон, не дивно, що якість екшн-сцен різко просіла. Порівняно з минулими боями все відбувається немов у слоу-мо, настільки просіли швидкість та динаміка. Це може виглядати як спроба додати ваги рухам порівняно з доволі "легкими" в цьому плані минулими сезонами, але вийшло в них так собі. Але основна проблема не в цьому. Монті Оум не був хорошим сценаристом. Купа проблем, про які піде далі, пішли ще з перших сезонів. Тому шоу все ще можна було врятувати, зробивши більший упор на сюжет. У них було чудове середовище, із купою речей, які можна було задіяти і розвинути. Арсенал був повний рушниць чехова. Але є дві проблеми. Перша: Монті Оум був, окрім найкращого аніматора, ще й найкращим сценаристом. Знову ж, не хорошим. Але найкращим. Рівень інших... Можна собі уявити. І навіть побачити в наступних сезонах. Друга ж полягає в тому, що зробила команда Rooster Teeth, коли їхній режисер найкращий сценарист помер? Правильно, викинула купу його напрацювань у вікно, і почала творити своє. Результат цього вийшов настільки цікавим і "цікавим", що на розбір цього знадобиться іще не один пост. І вони будуть скоро. #творчість #фентезі @widluda

Червоний, Білий, Чорний Жовтий, або що ми втратили. Признаюсь, на висування цієї теми тижня мене підбив саме цей проєкт. Навіть назва його "воно погрожує раптово стати хорошим", промайнула саме коли я описував його основному адміну (а також в огляді hbomberguy, але то вже деталі). Так що пристібайте ремені, нам буде про що поговорити і з чого горіти (мені так точно). Почнемо з того, що воно взагалі таке: це анімаційний серіал, дії якого відбуваються у світі під назвою Ремнант, який кишить істотами, названими Грімм. Це бездушні в прямому сенсі монстри, створені із чистої темряви, що притягуються до негативних емоцій, і єдина ціль яких — вбивати людей. Вони вже не раз практично винищували людство, і є лиш дві причини, чого те вистояло: Прах та Аура. Прах — це кристали, що зустрічаються в природі і наповнені стихійною енергією. Вони застосовуються скрізь: як паливо, батарейки, у виготовленні зброї, і навіть як магієзамінник. Саме завдяки ньому в цьому світі підтримується високий рівень технологій. Аура ж — втілення душі власника, її зовнішній прояв. Вона може сама пробудитися у дуже стресових та небезпечних ситуаціях, але найчастіше її пробуджує хтось із вже наявню аурою. Вона підсилює власника до надлюдських показників, захищає його від ушкоджень, а також дає доступ до Подоби — суперсили, що відрізняється від людини до людини. У кожного вона унікальна, від супершвидкості чи тіньових клонів до приглушення емоцій чи поганої вдачі. Але навіть з усім цим для боротьби з усім цим все ще необхідно вміти битися, і саме того в кожному з чотирьох королівств була заснована Академія Мисливців, що готували цих самих Мисливців, елітних бійців, що можуть самотужки справлятися з групами потвор і можуть швидко дістатися куди завгодно. І саме в одну з таких поступають наші головні герої, і серед них — Рубі Роуз, дівчина з особливими срібними очима, що завдяки своєму таланту поступила на два роки раніше звичайного. У цього шоу чудова зав'язка. Я не згадав доволі багато цікавих речей: звіролюдей-фавнів, чотирьох Дів Пір Року та Чотири Реліквії, і навіть про цілий підсвіт, де казки стають реаліьністю. Тож що могло піти не так? Дуже. Дуже багато чого. #творчість #фентезі @widluda

Не забуваймо підтримувати роботяг. https://telegra.ph/Nashe-r%D1%96dne-ukrainske-03-30 Всім надобраніч

Я чесно додивився летсплей цієї гри. І я пробував в неї зіграти.

Продовження. Як ви думаєте, якого жанру є інквізитор? Якщо ви подумали, що це якась рпг, чи інший сюжетно орієнтований жанр, то ви глибоко помиляєтесь. Це діаблоід, і напевно один з найгірших діаблоідів. Геймплей, це ваш головний опонент в цій грі. Спочатку він здається хардкорним, в дусі старих рпг, потім ви розумієте, що з трьох класів, два абсолютно не грабельні, а один з горем, але грабельний. І чим більше ви граєте, тим більше видно, що в гри практично не було тестів чи ще чогось такого. Геймплейно, гра не витримує критики. Навіть базові механіки діаблоіда, збір луту та зміна екіпіровки не пропрацьована. Ви тут будете не часто міняти спорядження, бо майже все спорядження тут відстій, і єдина його ціль, це бути випадково підібраним невдалим натисканням кнопки миші. Єдиний спосіб не йобнутися від геймплею, це виключити гру, і подивитися летсплей тих людей , які мають менше клепки у голові та більше наполегливості. Також в мене є питання, до одного моменту в останньому акті, де нас дуже очевидно намагаються надурити, і наш інквізитор на це ведеться, хоча ми таке пройшли що мали би відчути запах брехні. Остання частина гри в цілому пропрацювала гірше за попередні акти. І що саме найгірше, це кінцівка. Їх дві, але вони майже нічим не відрізняються і що найгірше, вони відкриті. Боже, вони вірили, що робитимуть сіквел. Мені б їх впевненість. Інквізитором, був би напевно непоганою грою, якби це був не діаблоід. Яка іронія.

Шкода, що ця гра одержима чортом. За своє життя я лише один раз бачив, щоб летсплеєр кинув проходження гри. І повірте, він її кинув не просто так. Інкіювізитор - це доволі цікавий представник ігрової індустрії. Перш за все для мене було дуже дивно чого діаблоід із вайбами іспанської інквізиції, прикольним піксель артом, і навіть реальною органною музикою, є настільки маловідомий. А потім я зіграв і все зрозумів. Ми граємо за інквізитора, якому доручили розслідувати випадок єресі на окраїні королівства. І те що починається, як звичайне розслідування, поступово зоркручується у велику історію про подорож, змови древніх культів, пророцтва сатани, криваві ритуали із принесенням дітей у жертву. Ви будете іти по слідах ворогів церкви та Господа Бога, через усе усе королівство. На шляху Інквізитора постануть багато перепон: демони, злі духи, божевільні лицарі, бюрократія, забобони, ваші колеги, загадки древніх цивілізацій та багато чого ще. Гра сюжетно не веде вас за руку, але якщо уважно читати текст та діалоги, ви не загубитеся. Як не як ви інквізитор, і самі маєте здогадатися куди іти. У літературному плані гра хороша. Проробка світу, локацій та більшості персонажів доволі грамотно зроблені. Якщо є якісь руїни, ви дізнаєтеся їх історію, якщо ліс кишить павуками, вам розкажуть, як така прикрість трапилася. Що вже говорити, якщо тут є сцени допиту та спасіння єретиків. Гра не боїться бути жорсткою та шокуючою. І музика та мрачний піксель арт, які виконані на хорошому рівні, тільки все це підкреслюють. Але якби все було так добре, ми б цю гру нині тут не згадували. Бо от один аспект гри не просто все псує, відверто все псує. А саме те, що сам по собі інквізитор є паскудною грою.

Ранку всім роботягам.

Сіквел був зайвим. Джокер був хорошим фільмом. З одного боку, історія про людину, яку життя безжально намагається ламати. З іншого, то був реально свіжий погляд на класичного персонажа коміксів. Сюжет був інтригуючий , з добре прописаними персонажами і сірою мораллю та класним фіналом. Але стався сіквел. Джокер божевілля на двох, це фільм якого не мало бути. Він зʼявився в супереч здоровому глузду. Зробити із соціального триллера, з культовим персонажем коміксів, камерну історію де над цим персонажем відверто знущаються, це погана ідея. Це як піднятися на високу гору, щоб спуститися з неї на ескалаторі. І це ще й мюзкл. У мене та другого адміна було декілька припущень, чому сіквел виявився настільки невдалим. Бо падіння якості і зміна тону були надто радикальні, щоб списати на просту халтуру. Можливо автори спеціально зробили сіквел таким поганим, щоб врятувати персонажа від того, щоб з нього зробити ще одну франшизу. Студійні боси хотіли продовження, вони його отримали. Або ж авторам не сподобалось, що багато хто симпатизував головному персонажу фільму, й так вирішили поглумитися над народним улюбленцем. Тут ще довго можна спекулювати, але факт лишається фактом: Джокер це хороший фільм, але на жаль в нього є сіквел. P.S я знаю, що це трохи не по тематиці каналу, але я люблю говорити про незвичайні речі, які помічаю. А тут прямо таки є про що поговорити.

І тільки попробуйте сказати що неправда

Цікавий факт недавно підмітив другий адмін. Кількість вищих лордів Терри співпадає з кількістю членів ради розпаду. Та й склад цих організацій підозріло схожий. До чого це?