Фізична терапія - Vanguard PT

КПІ ім. Ігоря Сікорського відкривають набір на другий потік безоплатної «Ветеранської магістратури», де ветерани й ветеранки можуть вступити на спеціальності «Прикладна механіка» або «Біомедична інженерія». Для учасників, які пройдуть відбір на ці спеціальності, навчання буде безоплатним. Також вони отримуватимуть щомісячну стипендію від компанії appflame, а за потреби — проживатимуть у гуртожитку КПІ з покращеними умовами. Зареєструватись на відбір можна тут

В політиці є таке поняття, як «теорія підкови». Під ним мають на увазі концепцію коли крайні праві партії та крайні ліві більш схожі одна на одну ніж на центристські партії. Насправді, в академічних колах ця теорія має більше спростувань ніж підтверджень. Але я вважаю цю візуалізацію чудовою для того, щоб розповісти те, про що я хочу розповісти. Точніше щоб якось обґрунтувати читачу чому я власне буду про це розповідати. Мова йтиме про… хірургію А саме про їх шлях розвитку. Бо наразі багато хто вважає хірургію супер-складним і престижним фахом, але мало хто знає, що якихось 300 років тому вони були на нижчих щаблях медичного ланцюга де одночасно займалися ампутаціями, видаленням зубів, голінням та стрижкою людей… Саме так, ви правильно прочитали😄 Коли я читав історичні статті про конфлікти спеціалістів з реабілітації та лікарів, то не раз зустрічав словосполучення barber surgeon. Така назва у мене викликала посмішку, але коли я почав детальніше вникати у її сенс, то приводів для сміху стало менше. Це історія про те, як із нижніх щаблів перейти в елітний дивізіон. І маю надію, що ми теж зможемо взяти собі на замітку деякі речі

#мемарня Фізична терапія - Vanguard PT

Біг як терапія болю в спині Я вже писав, що є дані, які вказують на користь бігу для здоров'я міжхребцевих дисків. А тут цілу дисертацію написали про те, як можна використовувати біг для терапії хронічного болю в спині. Автор провів декілька досліджень: Одне для оцінки ефективності бігу як терапії болю в спині і ще два для оцінки відношення пацієнтів до використання бігу в терапевтичних цілях. Основні знахідки: 🔹 Люди, які мали проблеми з попереком більш негативно відносились до занять бігом 🔹 Дослідники визначили, що інтерваліні заняття (біг-ходьба) можуть бути кращим варіантом ніж постійний біг 🔹Коли ці пацієнти виконували заняття з бігу, то частота негативних явищ була низькою Висновки: Хоч розмір вибірки тут і був не великим, але ми знову бачимо картину про яку я не раз говорив раніше – користь можуть мати різні типи навантажень. І питання тут не в "правильному" чи "неправильному" русі, а в підходящому чи непідходящому навантаженні. І, на мою скромну думку, саме в цьому напрямку будуть рухатися майбутні дослідження щодо використання вправ у реабілітаційних цілях. Тому що орієнтирів по яких ми можемо мряти це саме навантаження все ще мало. Фізична терапія - Vanguard PT

Включеня фізичного терапевта до відділення невідкладної допомоги призвело до майже 50%❗️ скорочення витрат на пацієнтів, а також до покращення їх якості життя (якщо порівнювати з тими пацієнтами, що зверталися за невідкладною допомогою у відділення де не було фізичних терапевтів). Це результати нового дослідження, що проводилось у Канаді Тому я щиро дивуюсь коли хтось каже, що нам не потрібен прямий доступ до ФТ.

Скоро...😉

Випадково наткнувся на допис однієї ГО у фейсбук (перше фото), а потім вирішив переглянути деяку інформацію від МОЗ (друге фото). Хотів віднести цей допис до категорії #мемарня Але він занадто життєвий😁 Тому підпис можете придумати самі. Назва, яка мені подобається «френдліфаєр»

Недавно натрапив на цікаву статтю про вплив армійського треку на розвиток прямого доступу до фізичних терапевтів у США Вважаю необхідним про це розповісти, бо зараз цей напрям розвивається і в Україні. Зараз пілотується функція спеціаліста з реабілітації першого контакту, також зʼявилася монопослуга (про останню наразі більше дискусій ніж результатів, подивимося, що буде далі). Але, звичайно, є противники розширення повноважень фізичних терапевтів, які, традиційно, вказують на відсутність достатніх діагностичних навичок. Забігаючи на перед хочу сказати, що я 13 років працюю в комерційній реабілітації і практично весь час спостерігаю на практиці наявність цього самого прямого доступу. І не помітив, щоб це мало багато побічних ефектів для пацієнтів. Продовження в дописі

Нові дані про те, що інтенсивні навантаження при артрозі колінного суглобу є не тільки корисними, а і безпечними ✅ Я вже писав про це раніше. А дані з дослідження, яке описане вище це підтверджують. Бородата лякалка про додаткове стирання хряща від навантажень при артрозі є більше умоглядною ніж підтвердженою надійними даними. Але іншою стороною цієї наче «корисної» перестороги є ще більше обмеження рухової активності, що замикає порочне коло в напрямку зменшення функціональних можливостей людини. Не будемо забувати, що основним механізмом покращення рухових можливостей є адаптація. А без достатнього стимулу вона неможлива💪

Фізичні вправи вже давно рекомендуються при артрозі колінного суглоба, проте в медичній спільноті досі існує певний парадоксальний страх щодо того, що інтенсивне фізичне навантаження може пошкоджувати вже ослаблений хрящ. Огляд⬅️ Через це клінічні рекомендації традиційно залишаються досить консервативними: пацієнтам з артрозом радять «не перенапружуватися» та уникати надмірного навантаження на суглоб. А що, якщо більш інтенсивні вправи насправді є кориснішими? Саме на це запитання намагалося відповісти нещодавнє рандомізоване контрольоване дослідження. Дослідники залучили 120 дорослих віком від 50 до 75 років із підтвердженим артрозом колінного суглоба (2–3 ступінь за шкалою Kellgren-Lawrence). Учасників випадковим чином розподілили на 4 рівні групи по 30 осіб: Низька інтенсивність: 50–60% від резерву частоти серцевих скорочень (ЧСС). Помірна інтенсивність: 60–70% ЧСС. Висока інтенсивність: 70–80% ЧСС. Контрольна група: без структурованої програми вправ, лише стандартне спостереження та освітні рекомендації. Робота в діапазоні 70–80% ЧСС — це справді серйозне навантаження, порівнюване зі швидкою ходьбою або легким чи помірним бігом підтюпцем. Тренування тривали по 50 хвилин (10 хв розминки + 30 хв основного навантаження + 10 хв заминки), 3 рази на тиждень протягом 12 тижнів. Частота серцевих скорочень відстежувалася в режимі реального часу за допомогою нагрудних датчиків Polar H10. Головний висновок дослідження — наявність чіткої залежності «доза–ефект»: що вища інтенсивність вправ, то більш виражена користь за всіма вимірюваними показниками. У групі високої інтенсивності рівень CTX-2 знизився на 28,5%, а COMP — на 22,3% за 12 тижнів. CTX-2 (С-кінцевий телопептид колагену II типу) потрапляє в кровотік під час руйнування колагену II типу — основного структурного білка суглобового хряща. COMP — це структурний білок хрящового матриксу. Підвищені рівні COMP у сироватці крові свідчать про пошкодження хрящового матриксу та його прискорений обмін. Як і у випадку з CTX-2, зниження рівня COMP вважається позитивною ознакою, оскільки це свідчить про уповільнення руйнування хряща під впливом фізичного навантаження. У групі низької інтенсивності зниження CTX-2 склало лише 8,2%, тоді як у контрольній групі суттєвих змін практично не спостерігалося. Щодо болю та симптомів, група високої інтенсивності продемонструвала значне покращення: показник WOMAC знизився на 45,3%; інтенсивність болю за ВАШ зменшилася на 52,5%. З точки зору функціональної спроможності, учасники групи високої інтенсивності збільшили дистанцію у 6-хвилинному тесті ходьби (6MWT) у середньому на 71 метр. За даними магнітно-резонансної томографії (МРТ), у групі високої інтенсивності спостерігалися: збільшення товщини хряща на 4,2%; збільшення об’єму хряща на 3,8%. Навіть група низької інтенсивності продемонструвала невеликі, але статистично значущі покращення. У контрольній групі, навпаки, спостерігалося незначне зменшення цих показників, що відповідає природному прогресуванню артрозу за відсутності втручання. Одним із цікавих результатів стало те, що залежність між інтенсивністю навантаження та користю виявилася не зовсім лінійною: нижче 60–70% ЧСС покращення були відносно скромними, а вище цього діапазону позитивні ефекти зростали значно швидше. Водночас щодо об’єму хряща спостерігався ефект плато при навантаженнях понад 75% ЧСС, що може свідчити про існування верхньої межі структурної користі. Водночас автори зазначають, що справжнє ремоделювання хрящової тканини потребує значно більше часу, ніж 12 тижнів, а зміни на МРТ можуть частково відображати зміну вмісту води в хрящі, а не його справжню регенерацію. У підсумку дослідження наводить переконливі аргументи на користь того, що високоінтенсивні аеробні вправи за умови належного контролю та поступового підвищення навантаження не лише є безпечними, а й перевершують традиційний консервативний підхід із низькоінтенсивними навантаженнями в лікуванні артрозу колінного суглоба.

🔍 У назва свіжого систематичного огляду з мета-аналізом (2026) використали доволі провокативний вислів, який, тим не менш, тут не позбавлений підґрунтя — «цвях у труну?» Я давно скептично ставлюсь до УХТ, тому вирішив подивитись, чи це поодинокий висновок, чи частина ширшої картини. Ситуація доволі показова👇 Почнемо зі згаданого огляду: 🔹 До нього увійшли 9 рандомізованих контрольованих досліджень (557 пацієнтів) і порівняли ударно-хвильову терапію (радіальну чи фокусовану, саму по собі чи з вправами) з плацебо, а також із тактикою «спостерігай і чекай». Результат: 🔹 Жодної клінічно значущої переваги над плацебо, ні в болю, ні у функції, на всіх термінах. І найголовніше про якість доказів: • 8 з 9 досліджень мали високий ризик упередженості • лише 1 дослідження було підходящої якості — і саме воно показало відсутність ефекту✅ Тепер щодо інших досліджень: 🔹Інший мета-аналіза 2026 року (8 досліджень, 458 пацієнтів) виснував фактично те саме: при хронічній тендинопатії ахілового сухожилку ударно-хвильова терапія не дала чіткої переваги над плацебо. Більше того, небажаних явищ було більше в групі УХТ (4,5% проти 1,2%). 🔹 Тендинопатія власної звʼязки надколінника у спортсменів-стрибунів — УХТ як самостійне лікування не дала переваги над плацебо. 🔹 Латеральний епікондиліт («тенісний лікоть») — прямо в назві: «радіальна ударно-хвильова терапія не ефективніша за плацебо». 🔹Кохрейнівський огляд при синдромі ротаторної манжети — мало клінічних переваг, є питання до безпеки і відсутність стандартизованих підходів до використання. А тепер закономірність 🧩 Якщо придивитися, вимальовується дуже знайомий патерн: • дослідження з плацебо-контролем і належним засліпленням здебільшого показують відсутність ефекту • «позитивні» результати частіше трапляються там, де порівняння було слабшим — з іншою активною терапією, без засліплення, на дрібних вибірках Висновок: Все ще мало даних про ефективність УХТ при тендинопатіях. Вправи виглядають кращою альтернативою для терапії цього стану. Фізична терапія - Vanguard PT

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти  оголошує конкурсний відбір експертів з акредитації освітніх програм серед здобувачів вищої освіти за всіма спеціальностями Посилання на сайт Посилання на форму реєстрації Хто може стати експертом? Запрошуємо до участі здобувачів вищої освіти, які: - зацікавлені у підвищенні якості вищої освіти в Україні; - готові до відповідальної експертної діяльності та навчання; - мають активну громадянську позицію та бажання покращувати систему освіти. Що отримають кандидати? - унікальний досвід експертної діяльності; - фінансову компенсацію за виконану роботу у розмірі 12112 грн (до оподаткування); - покращення власних навичок критичного мислення, комунікації та аналізу. Як подати заявку? Форма реєстрації Форма реєстрації для здобувачів вищої освіти Контактна інформація:  experts@naqa.gov.ua , 044-333-87-62 RehabNation 🇺🇦 Можливості та аналітика

Завтра останній день реєстрації❗️

Чесне слово, я не очікував, що він підійде😂 І все сказане дійсно було імпровізацією💯 Днями відзняли матеріал по вправам на петлях TRX, які можна використовувати в оздоровчих та реабілітаційних цілях, скоро почнемо його обробляти та завантажувати в Базу вправ, доступ до якої є у більшості учасників моїх попередніх курсів і буде у всіх хто зареєструвався на це навчання. Нагадаю, там вже є 200+ відео з показом вправ на всі зони тіла та поясненням, як їх виконувати📚 В тому числі матеріал, якого більше ніде не знайдете😉

"Вилікувати спину за один сеанс" Колись такий байт був популярним на курса, які я відвідував у юному віці😁 Але давайте поглянемо на це твердження через призму новго дослідження, в якому канадські дослідники оцінювало економічну ефективність 1 сеансу фізичної терапії порівняно з 6 сеансами. Варто уточнити, що це вторинний аналіз ось цього дослідження, яке показало, що декілька сеансів порівняно з одним покращують тільки задоволеність пацієнтів лікуванням, а не фактичні результати. В новій роботі вирішили порахувати також і гроші💸 Пацієнти: були включені ті, яких спочатку направили на консультацію до нейрохірурга, але не були визначені там, як такі, що потребують операції. Тобто треба розуміти, що не прості випадки, бо не всіх підряд відправляють на операцію. Потім їх скерували на реабілітацію. Там рандомізували на дві групи: 🔹 1 сеанс: освіта + індивідуальна програма вправ додому 🔹 6 сеансів: те саме + мануальна терапія, dry needling і, при необхідності, корекція наданих вправ В результаті: різниця в якості життя між групами склала 0.013 QALY за пів року. Це менше за мінімально клінічно значущу різницю для опитувальника, який вони використовували (0.03–0.08). Тобто пацієнт цю різницю просто не відчує. Чи можна говорити, що додаткові сеанси зовім не потрібні? Ні. Фізична терапія ма широкий спектр корисних ефектів, які покражують самопочуття та якість життя. Але грамотно проведений перший сеанс уже дає основний результат. На мою думку, головний меседж тут не «робіть менше», а «не робіть зайвого автоматично». Якщо на першому прийомі ми якісно пояснили проблему та дали правильну програму вправ, то для багатьох людей цього вже достатньо. Особливо це важливо в умовах обмежени ресурсів. А додаткові сеанси варто планувати під конкретні потреби, а не за шаблоном. Фізична терапія - Vanguard PT