one more chapter

Несу вам рекомендацію ще одного відносно свіжого й крутого горору — Hokum. Хтось на леттербоксі написав, що хімію між Адамом Скоттом і ліфтами треба вивчати, і це таки правда 🤭 Шикарна атмосфера, купа кріпових моментів, де я казала «ай хейт зіс» (це комплімент), і не було дурних скримерів. Раджу! #omc_horror

Додаємо це до виделки й оранжевого соку 💀

Перечитую до клубу вже третю частину «Полоненого принца» і просто… як же я люблю цю історію. Уперше прочитала її майже два роки тому, але при кожному перечитуванні є нові враження й захват, неймовірно 💔

там у Glimmer шукають перекладачів! якщо комусь цікаво, то придивіться✨

🎧Прийшла вам похвалитися: я дослухала свою першу аудіокнижку! Підгледівши успіхи Ані з аудіокнижками, я вирішила нарешті спробувати й собі, і за її порадою встановила собі Nextory. Найбільше мені сподобалося те, що я можу буквально йти по вулиці і… читати. Так, це не те саме, що читати книжку очима, але в нас з паном Романом вже була про це дискусія. Для мене це просто читання в іншому форматі. Що цікаво, горор в аудіоформаті сприймається кріповіше — якось я вирішила послухати книжку на ніч і вимкнула її, почитавши про чиїсь пальці під дверима закинутого будинку. Самій книжці ставлю 4/5 — не зовсім стандартна історія про кріповий будинок, шикарні візуальні образи, але сюжет був доволі спокійний. На початку це скидалося більше на якісь страшилки біля багаття, що дуже додавало вайбу в аудіо. Я своїм досвідом задоволена і хочу тепер спробувати послухати ще щось, тому, мабуть, продовжу підписку. Якщо вибрати Швецію (можливо, з якимись іншими країнами теж), за 18 євро можна слухати безлімітну кількість книжок на місяць, але є й дешевші й доступніші варіанти. Я так бачу, що коли слухати книжки активно, це дуже окупляється. Тепер ще ціль послухати щось на Абук 👀 #omc_horror

Я: чітко знаю, що тариф за переклад рахується за кількість знаків з пробілами. Також я перед кожним підрахунком гонорару: блін, там з пробілами чи без? А раптом без пробілів? А раптом я все життя помилялася? П.С. Досі з пробілами

Маєте досвід у перекладі з китайської, корейської чи японської мови? Видавництво Vivat оголошує Open Call для перекладачів та перекладачок — шукаємо нових партнерів для роботи над книжками, які вже здобули любов читачів по всьому світу. Ми шукаємо досвідчених фахівців і вмотивованих початківців, які працюють з азійськими мовами та хочуть перекладати різножанрову літературу. Цінуємо вашу майстерність і готові запропонувати гідні умови співпраці: ✅ Оплата частинами — за домовленістю ✅ Усі податкові зобов'язання з гонорару бере на себе видавництво ✅ Знижки на книжки, участь у промо та доступ до новинок першими ✅ Гнучкий підхід до термінів, але з повагою до дедлайнів ✅ Відкриті до діалогу і з повагою ставимося до кожного перекладача Це шанс працювати з текстами, які вже мають своїх шанувальників, і стати містком між ними та українськими читачами. Заявки приймаємо до 30 червня. Відповідаємо по мірі обробки заявок — просимо бути терплячими і чекати на відповідь. Долучайтеся → https://forms.gle/S4GNdCUKYEzPZD7y5 Книжки на картинці — лише для прикладу. На ці проєкти ми не шукаємо перекладачів.

Мудборд: я закінчила переклад (і мушу в шаленому ритмі закінчувати наступний)

Може, ви пропустили (я-то точно), але на сайті Вівату вже є прекрасні оверлеї до "Не закоханих"! Лада Касьяненко ідеально втілила всі улюблені сцени: https://vivat.com.ua/product/overlei-ne-zakokhani-3-vydy/

Сил на змістовний контент дуже-дуже мало (фінішна пряма перекладу дається взнаки), тому просто покажу вам фотодамп останніх днів і потроху старатимусь писати такі бажані відгуки й підсумки, бо є що хвалити 👀

Це я щоразу, коли до дедлайну на книжку лишається тиждень 🥺

🪦 Сходили на такий довгоочікуваний фільм «Backrooms: Залаштунки», і це було шикарно. 🌟Якщо ви не знаєте історію цього фільму, я дуже раджу почитати мій пост, бо без того ви можете вийти з кінотеатру з думкою «шо за херню я тільки шо подивилася». Не кажу, що цей фільм неможливо зрозуміти без того, але знаючи, звідки ноги ростуть, можна зловити справжній кайф. 🌟Якщо коротко: усе почалося з простої фотки коридорів з жовтими стінами, яка гуляла інтернетом, потім переросло у цілу кріпіпасту й субкультуру довкола вигаданого нескінченного простору, який називається Залаштунки, тоді ютубер Кейн Парсонс зняв короткометражку, а тепер став режисером фільму. У 20 років, на секундочку! 🌟У фільмі просто шикарний візуал, який з точністю відтворює оцю естетику liminal spaces і різні кріпові картинки з пінтереста. Також присутній невіддільний елемент лору Залаштунків — found footage, або цілі сцени, зняті персонажами на камеру, що дуже підсилює атмосферу. The real horror — те, як мене захитувало від таких сцен, бо мені важко дивитися таку зйомку на великому екрані. Але які ж вайби! 🌟Найбільше мені сподобалося те, що можна вважати невеликим спойлером, тому якщо взагалі нічого не хочете знати, не дочитуйте цей абзац. У фільмі не пояснюється нічого — Залаштунки просто собі існують і будуть існувати, ми не знаємо, звідки вони взялися, що це взагалі таке і що з тим робити. І суть тут не лише у страху невідомого — вся суть таких просторів у тому, що вони існують самі по собі, їх неможливо пояснити. Потужні вайби House of Leaves. 🌟Окремі оплески фільму за те, що там не було дурних скримерів. Найбільше я злякалася хіба тріску статики на початку. Але дуже орнула з того, як під час сеансу із зали вийшли бабуся з внуком, і вже не поверталися #omc_horror

Я щиро дякую цій книжці за те, що вона вже не намагається робити інтригу з того, що насправді головна героїня увесь час анонімно переписувалася з головним героєм (бо я знаю книжки, це інтригу з такого робили) 👀

З прекрасними зборами ще не все! Я тут зрозуміла, що допис про «Грибних справ підмайстру» залишився у мене в голові, тому скористаюся можливістю порекомендувати вам новинку від Каті Корнієнко і збір, де її можна виграти 👀 Я обожнюю стиль Каті, бо їй вдається прописувати неймовірні світи й персонажів і писати таке фентезі, яке наче коузі, але водночас не у класичному понятті — персонажі проходять через серйозні випробування, але при цьому у сторінки книжки хочеться загорнутися, як у плед. Тому долучайтеся до збору і вигравайте новинку з підписом авторки! https://t.me/tse_nihto_ne_bude_chytaty/822

Якщо ви прочитали «Файних брюнетів» і вже не можете дочекатися нової книжки Юлі Нагорнюк, може, вам і не доведеться чекати — беріть участь у зборі і вигравайте можливість прочитати нову книжку до релізу 🥺 https://t.me/storiesbyyulia/4045

Те, як я ледь не заволала чайкою на всю кавʼярню… Ця сцена у «Батьковбивці»🤌🏻 Кожному своє, але мені матюки й просторіччя у книжках тільки підсилюють градус гумору і життєвості. Вже всі стікери потратила, які заготувала!

Після такої ночі гріх не задонатити, а в дівчат тут ще й розіграш https://t.me/bezkhvosta_books/6268 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/78GyhwbNtC

Вчора ввечері почала «Батьковбивцю» на клуб і ледь змусила себе йти спати — стиль просто неймовірний🤌🏻 Не буду брехати, що найбільше я чекала цього фірмового гумору і матюків, і всі мої сподівання втілилися 🤭 Але книжка бере не тільки цим, ясна річ, просто в декого є певний типаж персонажів, у який Джул дуже класно вписується (а ще передаю привіт Світичу з «Діви…»).

Цікавий факт про «Інциденти»: книжка написана у незвичному форматі, бо діалоги там виділяються відступами, а не розділовими знаками (як на першому фото). Завдяки цьому особливому формату автор підкреслює, що оповідачка — маленька дівчинка, і ця простота викладу тексту щоразу нам про це нагадує. В англійській у реченні може бути набагато менше розділових знаків, ніж у нас, тому часто цілі абзаци оповіді були без ком, але англійською це було цілком природно. Але коли Бела дуже сильно хвилюється або лякається, я вирішила зберігати оригінальну структуру довгих речень без ком, щоб передати її потік думок, як на другому фото. Тому раптом що, це не помилка 👀 #omc_translation

Для контексту: в цій коробці я відправляла собі книжки з КК, тобто її почали гризти трошки менше місяця тому. Ваші ставки, коли від коробки нічого не залишиться?