PROФАЗА

Порушення регуляції клітинного сигналінгу є ключовим механізмом онкогенезу. Одним із класичних прикладів є нейрофіброматоз типу 1 (NF1), при якому втрачається контроль над активністю RAS — центрального молекулярного «перемикача» клітини. У нормі NF1 забезпечує вимкнення сигналу росту, але при мутації цей механізм не працює: сигнал через RAF–MEK–ERK залишається постійно активним. Це призводить до надмірної проліферації клітин і формування пухлинної схильності, демонструючи, як втрата одного регуляторного елемента може порушити баланс усієї сигнальної системи. Автор @Anastasia_Gold1 (Палієнко Анастасія) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика

Онкогенез - це не хаотичний процес, а результат чітких молекулярних змін у сигнальних шляхах клітини. Однією з ключових подій є утворення химерних білків, які змінюють нормальну регуляцію сигналінгу. BCR-ABL - класичний приклад такої перебудови: він поєднує властивості двох генів і створює постійно активний сигнал росту. Це призводить до неконтрольованої проліферації клітин і формування пухлинного клону. Дослідження цього механізму стало основою для розвитку таргетної терапії, яка дозволяє специфічно блокувати патологічний білок   Автор @Anastasia_Gold1 (Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика

Що відбувається опісля Science Mentoring? Цього літа наші учасниці Science Mentoring 2025-2026 долучились до Української літньої школи з науки про біологічні дані (UBDS³). Гортай карусель, аби дізнатись, які інструменти допомагають дівчатам підкорювати науку після програми. Фото взяті з публічного сайту Цього року програма реалізується за підтримки KSE foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine – ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Привіт-привіт! Це рубрика #генетикастаті і це останній допис данної рубрики. Ми три роки (аж самим не віриться, що так швидко промайнуло стільки часу) описували розвиток статі, особливості та порушення на кожному рівні! Тому ми вважаємо, що варто підсумувати все, що розповідали. Визначення статі спирається на кілька критеріїв: генетичний, гонадний, фенотиповий та психологічний. Варто почати, що наша стать закладається сингамно, тобто у момент запліднення. Те, ким ми будемо, визначається в першу чергу наявністю/відсутністю гену SRY, який знаходиться у Y-хромосомі. Він працює як перемикач для каскаду генів, щоб розвивались ознаки, характерні для певної статі. Якщо ж цей ген не експресується або транслокується у X-хромосому, то виникає реверсія статі, де чоловік матиме каріотип 46,XX, чи жінка – 46,XY. В обох випадках як правило, люди безплідні. Також може бути анеуплоїдія за статевими хромосомами (45,X, 47,XXY, 47,XXX, 47,XYY, 48,XXYY тощо), що часто призводить до негативних наслідків. Як правило, це порушення фертильності, інтелекту та деякі фізичні порушення. Загалом отой каскад експресії генів сприяє розвитку гонад, характерних для певної статі, у яких розвиваються та дозрівають гамети. Якщо експресія певного важливого гену буде порушена, то гонада може не розвинутись, через що виникає непліддя, а також гормональні проблеми. Гонади у свою чергу синтезують гормони, які сприяють розвитку первинних та вторинних статевих ознак. Якщо синтез недостатній/надмірний чи рецептори нечутливі, то відбувається порушення типового розвитку фенотипових проявів. Прикладом можуть бути тестикулярна фемінізація чи вроджена гіперплазія наднирників. І тоді фенотипова стать може не збігатись із генетичною та гонадною. Іноді може бути особина, яка поєднує ознаки обох статей. Також статеві гормони сприяють статевій диференціації мозку. Хоч різниця між чоловічим та жіночим мозком незначна, але все ж існує. І ці відмінності зокрема визначають статеву поведінку, яка проявляється у вигляді сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Хоча поведінка тут обумовлена різними чинниками, а не лише впливом статевих гормонів під час пренатального розвитку. В більшості випадків люди є гетеросексуальними та цисгендерними, тобто гендерна ідентичність збігається із іншими критеріями статі. Однак інколи буває, що не збігається. Також люди можуть бути гомо-, бі-, пан- та асексуальними чи трансгендерними. Тобто як ви могли помітити, що розвиток статі – це не так вже й просто і визначається багатьма факторами і починається все із генів та умов внутрішньоутробного розвитку. І також ви могли помітити, що доволі частим наслідком порушення збігу у критеріях є непліддя. Хоч рубрика і підходить до кінця, але пам’ятайте: де кінець – там новий початок. Тому ми, як завжди, бажаємо вам гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер @ukaralius

Від імені організаційного комітету міжнародної наукової конференції BioGENext 2026: Laying the Ground for World-Class Biomedical Research in Ukraine щиро запрошуємо Вас на захід, який відбудеться 6 - 9 жовтня 2026 року в Києві. BioGENext — спільна ініціатива академічного середовища та індустріального R&D, покликана зміцнити екосистему біомедичних досліджень в Україні й об’єднати спільноту навколо розробки терапії нового покоління. Серед спікерів будуть представники Harvard Medical School, University of Tübingen, Wellcome Sanger Institute, AstraZeneca, Tahoe Therapeutics, Boltz, SINTEF та інших провідних українських і міжнародних організацій. Основні напрями програми: - терапія на основі нуклеїнових кислот; - рекомбінантні білки та моноклональні антитіла; - редагування генів і передові технології клітинної терапії; - біоінформатика та ШІ у біомедичних дослідженнях; - біомаркери та молекулярна діагностика. Головною нашою метою є, щоб українські науковці, студенти та представники індустрії, попри всі обставини, залишалися частиною глобального наукового контексту й співтворцями технологій наступного покоління. Конференція відбудеться у гібридному форматі з можливістю долучитися онлайн. Реєстрація обов’язкова: https://event.fourwaves.com/biogenextconference За посиланням також доступні програма, спікери та актуальна інформація. Будемо раді бачити вас, ваших колег, студентів і представників лабораторій та наукових груп на BioGENext Conference 2026!

Що відбувається опісля Science Mentoring?  Цього літа наші учасниці Science Mentoring 2025-2026 долучились до Української літньої школи з науки про біологічні дані (UBDS³).  Гортай карусель, аби дізнатись, які інструменти допомагають дівчатам підкорювати науку після програми.  Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine – ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Як думаєте що може бути спільного між металом та морським черв'яком? Правильно, надзвичайно міцні щелепи морського черв'яка. Perinereis cultrifera ‑ прадавній вид морських черв'яків, які використовують тверді щелепи для відкушування та перетирання їжі. Що робить їх щелепи міцними? На біохімічному рівні щелепи складаються з білків та іонів металів, які більш концентровані на кінчиках щелеп. Така структура надає надзвичайній міцності цьому матеріали, тому вчені й запропонували новий термін ‑ біометал. Щоб охарактеризувати новий матеріал вчені провели ряд дослідження за допомогою щелеп морського черв'яка. Для визначення пружності та твердості біометалу щелеп дослідники використали метод наноіндентування (вдавлювання в поверхню). Для щелеп виявлений ефект Нікса-Гао, який є характерний для металів. Згідно з цим, твердість матеріалу зростає у разі зменшення глибини або площі вдавлювання. Хоча щелепи й мають спільні риси з металами, але деякі механічні властивості є досить відмінними. Наприклад, для біометалу щелеп характерна еластичність залежна від розміру. Враховуючи вдале поєднання полімерних та металевих властивостей у досліджуваних організмах можна розглядати нову область інтересу для біоінженерії та біофізики.   Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер @ukaralius (Уляна Каралюс) Джерела:  1, 2, для рубрики #біологічніновини

«У мене недостатньо знань.» «Я ще не придумав(-ла) тему.» «Напевно, це займає весь вільний час…» Якщо хоча б одна з цих думок уже з'являлася у тебе – ця карусель саме для тебе. Зібрали найпоширеніші міфи про Science Mentoring і пояснили, як усе працює насправді. Гортай карусель, а якщо залишаться запитання – ми завжди на зв'язку.  Подати заявку можна тут Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine – ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Тирозинкінази є центральними регуляторами клітинного сигналінгу — системи, яка визначає, коли клітина росте, ділиться або гине. Мутації в цих білках можуть порушувати нормальний контроль і запускати пухлинний процес. Вони не лише ініціюють розвиток раку, але й підтримують проліферацію клітин, що робить їх ключовими мішенями сучасної таргетної терапії та важливим об’єктом досліджень у молекулярній онкології. Автор @Anastasia_Gold1(Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика

У попередній частині ми спостерігали за нескінченною гонкою озброєнь між рослинами та комахами. Але саме це протистояння призвело до одного з найважливіших поворотів в історії життя. Рослини перестали бути лише об'єктами природного добору. Вони самі стали одним із чинників, що почав формувати еволюцію інших видів. Автор Олексій Колесник (@kazalker) (@about_plants) Дизайнер Каріна Мурга (@cerulean_sun) Джерела: • Dawkins, R. (1982). The Extended Phenotype: The Long Reach of the Gene. • Ehrlich, P.R., & Raven, P. H. (1964). Butterflies and Plants: A Study in Coevolution. Evolution. для рубрики #біологіязахисту

Ми маємо хороші новини і більше не можемо тримати їх у секреті. Science Mentoring повертається! Читай карусель, щоб дізнатися найважливіше і не пропустити старт набору. Реєструйся вже зараз: https://forms.gle/t6TP8mcotLjkFrjm6 Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine – ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Привіт! З вами рубрика #генетикастаті і сьогодні розберемо, як стать пов’язана із успадкуванням ознак! Отже, як ви могли помічати, що є ознаки, які зустрічаються лише у певної статі або переважно одна стать її має (як от гемофілія чи дальтонізм, який переважно у чоловіків трапляється). І дійсно, іноді успадкування та проявлення залежать від статі носія. Виділяють у зв’язку із цим ознаки, зчеплені зі статтю, обмежені статтю та залежні від статі. Ознаки зчеплені зі статтю означає, що гени, які пов’язані із цією ознакою, знаходяться у статевій хромосомі (X чи Y), та при цьому ознаки не прив’язані до розвитку статі. Якщо ознака X-зчеплена рецесивна, то вона передається від матері до сина. Тобто якщо матір є гетерозиготою, то дочки та половина синів не матимуть ознаки. Прикладом є дальтонізм, при якому якщо батько здоровий, а матір є носійкою, то з ймовірністю 50% син матиме дальтонізм, а дочки будуть здорові. Щоб дочка мала цю ознаку, то батько повинен теж її мати, а матір має бути або здоровою гетерозиготною носійкою або гомозиготна за рецесивним алелем (тобто теж мати дальтонізм). Тобто для жінки, щоб розвинулась рецесивна ознака, має бути дві копії, тоді як для чоловіка – одна (бо у чоловіків лише одна X-хромосома). Якщо ж X-зчеплена ознака кодується домінантним алелем, то тоді ознака передається від батька до дочок та від матері всім дітям, якщо гомозиготна чи половині дітей (незалежно від статі), якщо гетерозиготна. Якщо ознака зчеплена з Y-хромосомою, то вона буде передаватись від батька до сина. Їх ще називають голандричними. Ознака, обмежена статтю, означає, що вона розвивається лише у однієї статі, а ген розташований у аутосомі. Пам’ятаєте, ми колись описували розвиток людини на початкових етапах і там було сказано, що залежно від того, чи є активний ген SRY чи ні, буде активний переважно певний один каскад генів, які і призводять до розвитку статі. Саме тому чоловіки розвивають саме чоловічі первинні та вторинні статеві ознаки, а жінки – відповідно жіночі первинні та вторинні статеві ознаки. Ознака, залежна від статі, означає, що на поведінку алеля (домінантний чи рецесивний буде) впливає стать і при цьому ген теж міститься у аутосомі. Прикладом є ген, який призводить до облисіння. Ви могли помітити, що лисіють протягом життя переважно чоловіки. І ось у жінок алель, який веде до облисіння, поводить себе як рецесивний, а у чоловіків – як домінантний. І навпаки. Тобто чоловіку достатньо мати одну копію такого гену, щоб мати облисіння, а жінкам треба всі дві. І навпаки: щоб чоловік не втрачав волосся на голові, то не повинно бути жодної копії алелю облисіння. Звісно, облисіння та багато інших ознак керуються не одним геном, а кількома і часто додаються не-генетичні чинники. Однак для опису явищ достатньо такого спрощення, тому що ці принципи працюють всюди. Джерело: Генетика: підручник / А.В. Сиволоб, С.Р. Рушковський, С.С. Кир’яченко та ін., 2008, с. 198-199 Автор: @euchromatin Дизайнер @ukaralius

Відкрито прийом заявок на BioGENext Project Pitching Competition 2026! Організаційний комітет міжнародної конференції BioGENext Conference 2026 оголошує про початок прийому заявок на BioGENext Project Pitching Competition 2026 та запрошує науковців, аспірантів і дослідницькі колективи вашої установи взяти участь у конкурсі. Окрім конкурсного відбору, BioGENext Pitching Day стане майданчиком для презентації проєктів представникам академічної спільноти, біотехнологічної індустрії та потенційним партнерам, відкриваючи можливості для подальшої наукової та прикладної співпраці. Ми раді реалізувати цю ініціативу разом із нашими партнерами: - BioLabTech - ALT Ukraine - HLR (Хімлаборреактив) За результатами фінального відбору три проєкти-переможці отримають дослідницьку підтримку, еквівалентну 5 000 доларів США (у гривневому еквіваленті), яку можна буде використати для придбання реагентів або лабораторного обладнання з портфоліо партнерів конкурсу. Ключові дати • 1 серпня 2026 року — завершення прийому заявок. • Вересень 2026 року — експертне оцінювання проєктів. • 6–9 жовтня 2026 року — фінальний пітчинг проєктів у рамках BioGENext Conference 2026. Детальна інформація та подання заявки за посиланням: BioGENext Conference 2026: Laying the ground for world-class biomedical research in Ukraine Будемо раді вашим заявкам та бажаємо успіхів у підготовці проєктів!

Окрім чотирьох основних теорій виникнення життя на Землі, науці відомо десятки інших гіпотез, які пояснюють цей процес з різних позицій. Однак кожна теорія має свої обмеження і не надає цілісної картини утворення біополімерів з інертних хімічних речовин. Новий погляд на це питання висвітлено в «гіпотезі нанозимів» професором Школи біомедичної інженерії Шеньчженьського університету Йондун Цзінь. Нанозими — це неорганічні наночастинки, які мають каталітичну функцію подібно до органічних ферментів. Вчений припускає, що в умовах «ранньої» Землі саме наночастинки, які утворювалися в геохімічних процесах, здатні були каталізувати реакції. Діючі вулкани та геотермальні джерела могли створювати ідеальні умови для протікання реакцій, що могли спричинити утворення найдавніших ферментів, таких як метали, їх оксиди, сульфідні наночастинки. Нанозими мають набагато простішу будову ніж сучасні ферменти, але вони могли дати початок генетичному коду, перетворюючи енергію на «молекулярну інформацію». Згідно з гіпотезою протягом мільярдів років перші нанозими могли набувати складнішої будови й входити до складу живих організмів. Також зміни навколишнього середовища Землі сприяли утворенню, виживанню та розвитку перших форм життя. Автор гіпотези також зазначає, що природну каталітичну функцію металів людство використовує у своїх потребах. Так, наночастинки займають важливе місце у медичних дослідженнях, фармакології й штучному синтезі. Наночастинки зустрічаються в природі в океанах, ґрунтах і в атмосфері, де вони необхідні для біогеохімічних процесів. Гіпотеза нанозимів створює виклик панівній теорії РНК-світу. Але чи дійсно життя зародилося із крихітної частинки металу? Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2, для рубрики #біологічніновини