Храм поезії (🖤)
رفتن به کانال در Telegram
зв'язок: @jessihalliwell чат t.me/uapoets1 прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
نمایش بیشتر1 326
مشترکین
+424 ساعت
+87 روز
+3830 روز
آرشیو پست ها
1 327
Repost from Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)
Після того, як станеться
останнє виверження,
затоплення, зміщення плит і небес,
покидаючи найріднішу нам із планет,
замість того, щоб самознищитись, воскресай із уламків, бо ти тепер ельф.
Ти будуєш місто-колонію десь за Вегою, висаджуєш квіти, злаки, томати, співаєш і сієш прихильність.
Ти – ельф! Не тому, що маєш синдром Вільямса, а тому, що знаєш, як це – втрачати.
Бачив, як руйнується дім
поштовхами і хвилями.
Як предки твої, шукаєш новий, мандруючи зорями та вимірами.
Тепер тут буде твій Валінор,
сплітай воєдино природу та технології.
Таємні знання та можливості, гострі стріли, безсмертна кров –
саме тому ти продовжиш історію.
І коли розквітнуть сади,
а сузір'я Ліри огорнеться спокоєм,
ти розправиш душу та зім'яті крила, відчувши себе вдома.
11.02.2025
@olesya13r
Півфінал, ельфпанк.
1 327
Repost from N/a
дівчатка знімають із себе останній схлип
/о, сонечко, ти до сих пір емоційно нестабільна/
дорослі дівчатка
мудрі дівчатка
вдягають твід, і вже новий твіт про
яселфмейдвуменавищо
незаконноніжність як незоконнонародженість
хлюпає бастардом шляхами
статтю за ванільність оновлено
новими правилами руху /очей/
цнотливо-мереживний світ
збирає багнюку
розмоклим в калюжі
невинним орігамі
дівчатка знаються якнайкраще
як дати відсіч непотрібній чуттєвості
кожна постіль зберігає секрети
в усіх розуміннях непристойності
/а ви що подумали/
на теплій підлозі ще теплий труп
іншої себе, яку нещадно вбила
холодні ступні
стати тру
або
навчитися
позбавлятися тіла
1 327
Repost from Віршопліткарка FM
У повітрі ще не відчувається весна, але все одно конкурс "Плейлист" відчиняє двері для поетичної весни!🌿
Набір віршів для весняного альбому декламацій триватиме до 15 березня включно!
📍Підпишіться на канал, залиште в коментарях до наступного допису 1 свій вірш за завданням: посилання на завдання
📍Голосуйте реакціями на вірші інших учасників, які вас зачепили.
Поезії, які наберуть 15 і більше реакцій підписників каналу, потраплять на оцінювання до суддів, з якими я познайомлю вас зовсім скоро. Отже, переможців допоможуть обрати і читачі, і судді.
Читайте всі відповіді на запитання щодо конкурсу за посиланням 👉 тиць сюди
Успіхів, ваша Віршопліткарка 🍀
#плейлиствіршопліткарки
@virshoplitkarka
1 327
Підготувала подарункову декламацію для прекрасної Тані Осіпенко на вірш "Чоло до чола" 💙
Як вам?
1 327
Repost from Олена Павлова. Вірші
Колискова
Перед сном,
замість овечок,
вона рахувала
всі
його
поцілунки.
А він усе цілував
і цілував,
щоб вона втратила лік
і далі
не могла
заснути.
1 327
Я знаю факт: зелений колір - заспокоїть,
Його начарувала вогкість чорна.
Трамваї травня ходять від учора,
Нарешті тéпло - тож погладь рукою
Нашу кулясту велетенську рибу,
Яка пливе й мовчить, бо здавна мудра,
Яка відрощує зелене хутро,
Під ласками весняного світила.
Пахуча квітка - це квиток в майбутнє,
Таке близьке, так коротко квітуче,
Шалене, за яким ти скучив,
Де ми земні і босі, і розкуті
На велетенській рибі - як на сцені...
Трамваї травня перетравлюють тривоги.
Сідаймо, прикриваючись травою,
В трамваї травня - мокрі і зелені.
Наталка Меленишин
instagram.com/virshometriya
#вічнавічзістихією
1 327
Їдеш собі в автобусі десь туди на Хмельниччину,
В вухах дешеві навушники, а у руках кросворд.
Небо – бузково-ягідне, люди, на диво, приязні.
Пишеш на склі Ікарусу пальцем Hello World.
Ще один табель отриманий, ну і, напевно, грамота
За надзвичайні успіхи або медаль за спорт.
Це все зітре дорога і запах асфальту мокрого
Він передвісник райдуги, що як ворота у порт.
Порт, де разом із друзями їли нестиглі яблука,
Вчились вставати й падати, бачити в чомусь зміст.
Тут ми ділились досвідом і набували мудрості
Швидше в рази, ніж в школах наших бетонних міст.
Тут ми були доречними, прагнули здатись дорослими,
Щороку ставали щасливими, щомиті лишались дітьми.
У козаки розбійники бігали, часом, до сутінок,
Аж поки нас не кликали мами, бабусі і сни.
Багато вершин підкорено, ще більше чудес побачено,
Хоча, в нас майбутнє попереду, де сотні тисяч доріг.
Завжди є бажання зірватися, покинути все і поїхати,
Сказати спасибі дитинству, що в серці як оберіг.
© Таня Удод
instagram.com/krylata_poezia
#krylata_poezia
1 327
Repost from N/a
«ХРОНІКИ НЕЙМОВІРНОГО МЛИНА»
Тобі нудно слухати звичайні аудіокниги???Ти меломан, любиш музику різного жанру і й дня не можеш без неї прожити??? Тоді мій аудіосеріал-мюзикл саме для тебе! Поринь в казку для дорослих, де містика, фантастика, фентезі, детектив, супергероїка змішались в одне ціле й зверху приправлене різноплановим гумором!
ХНМ: Початок
Зандер приїздить в село Сірий Пугач. Знаходить дивакуватих друзів: Санджі, Добруцький, Колдун. Разом вони з Старого Млина роблять паб-бар, але в ньому живе щось містичне…
ХНМ-2: План Зеленопиких
В селі зникають люди і в цьому замішані інопланетяни. Тільки Млинарі зможуть здолати зло.
ХНМ - 3: 1832
Млинарі потрапляють в минуле. Знайомляться з молодим Тарасом Шевченком і допомагають звільнити село від страшного зла.
ХНМ - 4: Тільки не злись
Млинарі потрапляють в майбутнє. Світ кардинально змінився. Тут зовсім інші правила і є диктатура. Герої знову боряться зі злом.
ХНМ - 5: Кров-Любов
Допоки хтось намагається вибратися з Пекла, інші Млинарі воюють з вампірами.
ХНМ - 6: Чужі серед нас
Одного з Млинарів увʼязнили в фентезійній вʼязниці, а в селі Сірий Пугач завелись чорти.
ХНМ - 7: Щоденник Чаклуна
На свободі дуже могутній лихий чаклун. Млинарі не знають чи зможуть його здолати, а окрім цього, в селі твориться всяка бісовщина.
ХНМ - 8: Повернення героїв
На Київ нападають прибульці. Млинарі відправляються з ними воювати, а в селі Сірий Пугач своя фентезійна історія
1 327
Я так загубилась, що просто не знаю, де́ я:
чи то в Шендерівці, чи то в неживій Юдеї.
Між стомлених хат, у людській пустелі
село заростає, відлуння стелить.
Химерні полотна — зашиті гіллям оселі.
Всередині гнізда, чи миші, чи пряне зело?
Чи килим, ікони, родинні фото,
які оживуть, як бабусин дотик.
А ніч навесні відцвіла, розлилася ставом.
Невже потону, наче спогад в роках, так само?
І смерть, і життя — це новий початок
з небесних стібків майстерно-халатних.
З небесних стібків, що зшивають космічні діри.
Село відспівали, та люди живі ще, віриш?
І пишуть зірками прості привіти,
вплітаючись тісно у синь палітри.
Село заростає і в’ється у гніздах Бога.
Минуле так солодко пити в кінці дороги.
Забуті розмови в сяйних загравах
зринають, щоб сльози змивали грані.
Село заростає чи розквітає?
Рубці затуляє густим розмаєм.
P.S. Шендерівка — село у Вінницькій області, яке вимирає, там жила моя бабуся.
Цей вірш здобув перемогу у фіналі 2 сезону конкурсу "Віршометрія".
© Олена Галунець
@virshoplitkarka 🌱 #олена_галунець
🎙Декламує Наталія Скляр
1 327
Repost from N/a
З ПОЧАТКОМ ВЕСНИ, АВТОРИ!
А ми, як і обіцяли, відкриваємо перший раунд другого сезону крутецького, прекрасного і гіперперспективного текстово-поетичного турніру МТБ-2!
Що на вас чекає?
1. Шість раундів з цікавими, незвичними, а подекуди й унікальними завданнями
2. Оперативне (сподіваюсь) та якісне (гарантую) оцінювання ваших робіт
3. Можливість відточити свої навички в конкурентному середовищі
4. Солідний призовий фонд (на момент старту турніру він складає 6500 грн)
5. І ще багато всього цікавого)
Тепер по інформації:
1) Регламент, список суддів та інфо по призовому фонду
2) Тема, де знаходиться завдання на 1 раунд (тексти кидати туди ж)
3) Мурка, якому треба закинути на призовий фонд 100+гривнів (він дасть карту)
Вперед, Автори! Це буде цікавий шлях)
1 327
Repost from N/a
Вітаю всіх, пані та панове учасники! Це перший раунд другого сезону нашого поетично...якогось іще змагання під назвою МТБ
Сподіваюся, що всі ви прочитали регламент і ознайомилися з тими, хто буде оцінювати ваші тексти!
Тож не бачу сенсу зволікати!
Лише процитую свого улюбленого автора, який і подарував нам тему першого раунду
"Раніше ми ходили до церкви, щоб зізнатися у своїх найнеприємніших секретах, покаятися у наших найтяжчих гріхах. Розповісти наші історії. Бути прийнятими. Отримати прощення. Заслужити спокуту й знову злитися з собі подібними. Це був своєрідний ритуал, покликаний допомогти нам достукатися до інших, зняти тривогу, що мучить нас, аби не відійти занадто далеко від людства, не стати для нього остаточно втраченими.
У таких місцях я чув найправдивіші історії. У групах підтримки. У лікарнях. Там, де людям більше нічого втрачати, вони, як правило, розповідають найправдивіші історії...
Оголошую тему та завдання 1 раунду
"Невидимки"
Ліміт: до 16 рядків (750 символів без пробілів)
Терміни здачі: 01.03.2025 — 01.04.2025 включно
Вартість участі: вільний донат від 100 грн (номер карти питати в @Mur_Kametov)
Зробимо це!
1 327
новий Весняний плейлист Віршопліткарки від Оленки, тема — Інтим, завдання написати за жанром ліро-епос, на тему Інтиму
примітка: писати не буквально про секс чи про про любов, додаткові бали можна отримати за вірші про Джейме та Серсею
з Богом, свята Галичина сьогодні з вами
1 327
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б'юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать обращи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
#симоненко
#василь_симоненко
1 327
кажуть, хтось підпалив сухостій — ми згорим
нас не любить мабуть той, згори.
в лісі дим. на березах немає лиця
добре вам пташки-звірі — хтось із вас утече
а мені кажуть стій поки не припече
ну а потім стій теж, до кінця
тут тобі не оон тут тобі не грінпіс
в мене вибору нуль, я тут просто проріс
це мій ліс і я в ньому помру
а ріка усе ближче, вогнева ріка
може встигнуть оці, ті, хто на літаках
але хвилі вже лижуть кору
кажуть, що після смерті хороша сосна
стане щоглою на кораблі без стерна,
що ніколи не піде на дно
і далеко від лісу хтось вдихає мене
морщить ніс і говорить, що знов димом тхне
і зачинить навідмаш вікно
@buryanpoetry
#хопта
اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
