Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

На зв'язку "Пряма дія"! Учора в Одеській обласній бібліотеці ім. Грушевського проходила презентація самвидавного журналу "Прямої дії". Подія викликала широкий інтерес, про що свідчила відсутність порожніх місць у залі. Окрім студентства, на презентацію завітали й випускники вишів, поміж яких — наші товариші-військові з "Екоплатформи", що перебували на реабілітації. Близько 40 людей, що прийшли на захід, були раді обмінятися досвідом, почути історії боротьби за кращі умови навчання й ліпшу освіту для всіх. Втім, не всі прибулі мали добрі наміри. Під час презентації об'явилися невідомі в масках, з нацистською символікою на одязі. Незвані гості почали залякувати працівників бібліотеки й учасників події, у тому числі фізичною розправою. У ході конфлікту агресивно налаштовані молодики напали на військових, застосувавши перцевий балон, а після того кинулись навтьоки. Ми вже згадували про те, що на українських вулицях дедалі частішають випадки ультраправого насилля — учорашній кейс є черговим на те підтвердженням. Зумовлене ненавистю насилля завжди неприйнятне; удесятеро дикішим воно видається у час війни: поки країна протистоїть імперській агресії, окремі молодчики не вигадують нічого краще, ніж громити лекції та перешкоджати профспілковій діяльності (що теж є порушенням закону). Ба більше, вони нападають на військових, завдяки яким в принципі мають змогу прохолоджуватися в тилу. Глибоко вдячні всім, хто зі щирою цікавістю відвідав презентацію. Окремо висловлюємо подяку бібліотеці та нашим помічникам в організації заходу. Ми, в "Прямій дії", вважаємо що українських вояків слід підтримувати гривнею, а не заливати з перцевих балонів, як це роблять праворадикали. Тому закликаємо долучитися до збору на пікап для військового-анархіста Панка, що його проводять "Колективи Солідарності". Закликаємо берегти себе, зберігати нульову толерантність до насилля на ґрунті ненависті та залишатися з нами. Правда на нашому боці

«Знання перетворюється на товар, який купується та продається. Саме це на практиці є результатами грантової реформи». Торік, намагаючись трансформувати українську вищу освіту, команда Міністерства освіти розробила проєкт грантової реформи, яка запроваджує ринкові принципи у фінансуванні ЗВО. Законопроєкт грантової реформи практично одразу викликав обурення частини студентства. Численні збори, буклети, інформаційна кампанія, пресконференція — усе це в межах кампанії #ГрантНеГгарант для протистояння ініціативі Міністерства організували учасники і учасниці студентської профспілки «Пряма дія». ❓ Чому ж студентство скептично ставиться до грантової системи? ❓ Як грантова система може вплинути на доступ до вищої освіти? ❓ Чому якісна освіта і солідарне суспільство керуються принципами, відмінними від ринкових? ❓ І чому ризики комерціалізації знання є неминучим результатом грантової системи? У своїй статті на всі ці питання докладно відповіла дослідниця соціології права Марія Соколова.

"Таксист" (1976 р., режисер - Мартін Скорсезе), що давно став класикою західного кінематографу, розповідає історію молодого ветерана В'єтнамьскої війни, який намагається знайти собі місце у кишащому злочинністю Нью-Йорку. Страждаючи від безсоння і депресії, головний герой вирішує влаштуватися водієм таксі на нічні зміни, що дає йому змогу ближче познайомитися із середовищем, де руйнуються традиційні уявлення про моральні цінності суспільства. Картина зачіпає складні соціальні питання, зокрема маскулінності, соціального виключення, травмованого емоційного стану колишніх військових та морального вибору. TW: у фільмі присутні расизм, жорстокість Долучайтесь о 18:00 в цю п'ятницю, аби разом переглянути фільм в нашому просторі у Львові. Доєднатись до кіноклубу

​Зін «Д.I.Й» прямує до Одеси! 18 травня о 16 годині відбудеться презентація першого випуску зіна "Д.І.Й" в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С Грушевського. Активісти незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Катерина та Максим розкажуть про нюанси створення зіна (дизайн, ілюстрації, досвід укладання) та концептуальну складову примірника. Зін включає авторські тексти студентів, присвячені досвіду соціальної боротьби в умовах повномасштабного вторгнення, правовому аспекту такої діяльності, індивідуальним переживанням студентів. Статті, інтерв’ю, вірші та малюнки, які можна знайти в примірнику, окреслюють буденність і буремність студентського життя під час війни. Чим живе студентство України та Університет під час війни, з якими викликами вони зіштовхуються, як поезія та утопія стають чи не останнім порятунком у часи кризи та чи можливий студентський рух у такому кризовому становищі? Учасники події зможуть дізнатися про досвід активістів профспілки та поділитися власними спостереженнями. На події буде можливість отримати примірник зіна «Д.І.Й» та поспілкуватись з авторами текстів та ілюстрацій.

​​Лібертаріанський університет — шлях до (не)свободи: студентські протести в Аргентині та авторитаризм Хав’єра Мілея Над резиденцією президента Аргентини хвилями здіймається пелена, розріджена мільйонами голосів, наповнена змінами. Разом з мільйонами аргентинців ніби крокують Шекспір, Фройд, Галілей, Галеано, Брехт, Маркес. Тримаючи над головами книги відомих письменників і дослідниць, сто тисяч студентів і студенток разом із працівниками та викладацтвом університетів, а також із випускниками, професурою та профспілками, вийшли на головні площі міст Аргентини, аби протистояти мірам жорсткої економії ультраправого президента Хав’єра Мілея. Півмільйона громадян і громадянок, всупереч жорстокій поліції, продовжують боротьбу за демократію та соціальні права. Як усе до цього дійшло? - читайте в новій статті за авторством активістів "Прямої дії".

​​🤬 Голову студради НАУ Володимира Падєріна виселили з гуртожитка та відрахували з університету за протидію забудові території кампусу незаконно призначеним ректором Луцьким. 🤬 Голові ГО «Червоний Губер» Володимиру Ксєнічу відмовили при прийомі в магістратурі у КНУ ім. Т. Шевченка внаслідок громадської діяльності, пов'язаної із викриттям зловживань ректора та його оточення. 👉🏻 Подібні випадки порушень прав студентів є стійкою практикою адміністрації університетів задля захисту власних інтересів, майна і доходів, переважно отриманих через зловживання владою. Проте, питання очищення і оновлення освіти та науки є засадничим для перемоги та наступного розвитку України. ✍🏻 Управління університетами потребує змін. Враховуючи невдалі спроби останнього десятиліття лише студенти ймовірно можуть це зробити. ❤️ Як саме? Про це говоритиме під час заходу «Як студентству взяти владу в університеті?» Світлана Благодєтєлєва-Вовк, координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», яка з 2014 року докладає зусиль, щоб університети стали вільними, автономними та самоврядними спільнотами. 🗓 Приєднуйтесь до нас 15 травня (середа) о 18:00, м. Київ. ✍️ Для участі у події зареєструйтесь тут.

​​Солідарність у дії: студентство та працівництво в одному човні 👩‍🎓👷 «Студентство — це робітництво», — цю формулу ми часто повторюємо у «Прямій дії». Однак, для чого? Що вона взагалі означає, тим паче що більшість студентів і студенток навпаки намагаються вирватися з робітництва, вступивши в університет? Університет — це не корпорація: ми не пасивні здобувачі освіти, а беремо активну участь у житті своїх ЗВО. Починаючи від оцінки якості дисциплін і закінчуючи протестами проти свавілля чи бездіяльності ректорів, студентство рухає вищу освіту, змінює її. 👊 Ми засвідчили та доєдналися до багатьох акцій в стінах університетів: протистояння платному складанню екзаменів, вимагання гідних умов у гуртожитках, боротьба проти шовінізму, а також проти ініціатив МОН. З-поміж останніх — авторитарне об’єднання університетів і комерціалізація вищої освіти України відповідно до закону №10399. І якщо протистояти місцевим ректорам і бюрократам із профкомів можливо, то боротися проти Міністерства освіти і науки надскладно. Однак ми не самотні! 🤬 Скорочення соціальних видатків і державного регулювання стосується не лише вищої освіти, але і — та насамперед — галузі працевлаштування. Відстоюючи інтереси олігархів, українські чиновники активно знищували соціальні гарантії робітництва, а в часи повномасштабної війни, коли захист громадян мав би бути пріоритетом, наступ на працівників і працівниць лише посилився. Ми, студенти, і робітники — наші батьки, сусіди, вчителі, викладачі, сімейні лікарі тощо — в одному човні. Сьогодні як ми вразливі, так і вони. Отож, коли ми в «Прямій дії» говоримо, що студентство — це робітництво, то підкреслюємо необхідність допомагати боротьбі один одного, солідаризуватися, аби ефективно протидіяти. 🎆 Так, активістки і активісти «Прямої дії» 1 травня на Міжнародний день солідарності трудящих взяли участь у профспілковій конференції в Кривому Розі. У межах зустрічі ми розповіли про грантову реформу, об’єднання університетів і про інші ризики, які сьогодні нависли над студентством країни під час війни. Натомість, представники і представниці профспілок поділилися своїми проблемами на робочих місцях, нарікали на неоліберальний курс влади та на надприбутки власників підприємств, на яких вони працюють. «[...]поки ми продовжуємо отримувати копійки, працювати понаднормово та жити під загрозою в будь-який момент опинитися на вулиці, наша влада набагато більше переймається дерегуляцією та створенням сприятливих умов для бізнесу». У результаті конференції було проголосовано за резолюцію-звернення до депутатів країн як Глобальної Півночі, так і Глобального Півдня із закликом посприяти зміні обраного українськими чиновниками курсу, забезпечити соціальні гарантії працівникам і студентству, аби освіта й економіка України могли ефективно діяти в нинішніх умовах, скасувати антитрудові реформи, грантову реформу №10399 та припинити шантаж української вищої освіти з боку Світового банку. ✊📣 За більше року відновленої діяльності «Прямої дії» ми вкотре переконалися, що ефективне відстоювання прав та інтересів студентства безпосередньо залежить від нашої здатності об’єднуватися. Сьогодні загрози українському університету чимраз більші, вистояти їх студентству vis-à-vis Міністерство освіти і науки буде непросто. Так, солідарність — наша головна зброя, тому необхідно визнати: боротьба залізничників — це також боротьба студентства; боротьба медсестер — це також боротьба студентства; боротьба студентства — це також боротьба усіх працівників.

​​🌹Перший день травня — День солідарності трудящих! Ми, як студеньска профспілка, не могли пройти повз таку важливу для усіх працівничих та низових рухів дату, щоб наголостити, що студентство, в умовах сьогодення, в своїй більшості мусить працювати, а тому стає ще вразливішою верствою суспільства. Особливо під час повномасштабної війни студенти все частіше вимушені поєднувати роботу із навчанням, а неоліберальні реформи в політиці освіти і праці тільки погіршують це становище. Як ніколи актуальною є теза з Маніфесту нашої профспілки — "студентство завжди було, є і буде частиною більшого — робітничого руху". Незалежно від того, чи ти є працівником/працівницею зараз, чи будеш в майбутньому, ти вже є частиною творчої сили, що вбудована в загальні процеси створення благ, а тому заслуговуєш на те, аби твої інтереси були враховані, і твій голос почутий. Цей день нині часто ігнорують, але варто пам'ятати його важливість — Першотравень уособлює тяжку боротьбу за права. Беручи свій початок в 1886 році з робітничих протестів у Чикаго, він продовжує наголошувати скрізь час про проблеми, з якими упродовж історії мусить боротися простий люд. ✊ Тож бажаємо вам солідарності, стійкості та успіхів у боротьбі за свої права та кращий світ!

​​Законопроєкт 10399 - нові декорації антисоціальних норм 19 квітня освітній Комітет Верховної Ради розглянув правки до "грантового" законопроєкту 10399 і рекомендував парламенту прийняти у другому читанні. З хорошого: ✅ Прибрали пропозицію МОН обмежити надання соціальних стипендій та державної цільової підтримки за критерієм фінансово-майнового стану сім'ї; ✅ встановили мінімальні розміри державних грантів (не менше за середні витрати на одного здобувача вищої освіти); ✅ трохи поліпшили умови примусового працевлаштування: зокрема, у випадку невиконання договору про працевлаштування не треба буде повертати всю вартість навчання, а лише вартість підвищеної стипендії; підписання договору контрактниками дає можливість перевестися на бюджет, а термін відпрацювання на роботодавця має складати половину терміну навчання (від 1,5 до 3 років, а не мінімум 3 як пропонувалось). Також від підписання договору було звільнено студентів з інвалідністю І і ІІ груп та громадян Польщі. ❗️Але головні проблемні норми законопроекту - примусове працевлаштування та зниження гарантованих бюджетних місць - Комітет не прибрав. Хоча деякі з них красиво задекорували: ❌ Норму про мінімальні обсяги держзамовлення повернули - і втулили в ці обсяги і гранти 🫠. Тепер держава гарантує, що мінімум 51% випускників шкіл та бакалаврату отримують або бюджет, або грант. ❌ Примусове працевлаштування для бюджетників залишили, тільки тепер це "програма забезпечення першим робочим місцем" 🦄. ❌ А ще, у формуванні державного замовлення тепер буде приймати участь Федерація работодавців України (але не профспілки і не студенти) ⚠️ Суперечлива норма законопроєкту - приватні заклади вищої освіти також претендуватимуть на державне замовлення. Це означає, що з одного боку, здобуття освіти у приватних закладах може стати доступнішим, а з іншого - посилюється ринкова логіка конкуренції між університетами за державний бюджет. Отже, попри те, що до законопроєкту були внесені деякі позитивні правки й умови участі у “програмі отримання першого робочого місця” було дещо пом’якшено, саме примусовий характер цієї участі та урізання держзамовлення залишаються найголовнішими проблемами для майбутніх студентів. #ГрантНеГарант