Clear Skies Foundation
رفتن به کانال در Telegram
▫️покращуємо 🇺🇦 астрономічну освіту та науку з 2022 року ▫️робимо астрономію суспільно значущою ▫️допомагаємо прокласти свій науковий шлях в ✨🔭 ▫️розповідаємо про ✨ не тільки тут, а й на YouTube 👇🏻 https://youtube.com/@clearskies_ua?sub_confirmation
نمایش بیشتر765
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+57 روز
+2530 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '26
ژوئیه '26
+31
در 1 کانالها
ژوئن '26
+13
در 1 کانالها
Get PRO
مه '26
+11
در 3 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+19
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '26
+13
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+10
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+18
در 2 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+13
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+21
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+26
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+32
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '25
+22
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+19
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+7
در 0 کانالها
Get PRO
مه '25
+15
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+42
در 2 کانالها
Get PRO
مارس '25
+21
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+12
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+20
در 4 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+15
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+10
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+32
در 3 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+23
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '24
+23
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+23
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+59
در 0 کانالها
Get PRO
مه '24
+48
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+21
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '24
+74
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+20
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+91
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+4
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+8
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+304
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 30 ژوئیه | +1 | |||
| 29 ژوئیه | 0 | |||
| 28 ژوئیه | 0 | |||
| 27 ژوئیه | +3 | |||
| 26 ژوئیه | +1 | |||
| 25 ژوئیه | 0 | |||
| 24 ژوئیه | +2 | |||
| 23 ژوئیه | +1 | |||
| 22 ژوئیه | +1 | |||
| 21 ژوئیه | +2 | |||
| 20 ژوئیه | +1 | |||
| 19 ژوئیه | +3 | |||
| 18 ژوئیه | +4 | |||
| 17 ژوئیه | 0 | |||
| 16 ژوئیه | +1 | |||
| 15 ژوئیه | +4 | |||
| 14 ژوئیه | 0 | |||
| 13 ژوئیه | 0 | |||
| 12 ژوئیه | 0 | |||
| 11 ژوئیه | +2 | |||
| 10 ژوئیه | 0 | |||
| 09 ژوئیه | 0 | |||
| 08 ژوئیه | +1 | |||
| 07 ژوئیه | +1 | |||
| 06 ژوئیه | 0 | |||
| 05 ژوئیه | 0 | |||
| 04 ژوئیه | +1 | |||
| 03 ژوئیه | +2 | |||
| 02 ژوئیه | 0 | |||
| 01 ژوئیه | 0 |
پستهای کانال
✨ КЕРІВНИКУ(-ЦЕ) АРХІВНОГО ВІДДІЛУ, ЗНАЙДИСЬ 🥹
Зазвичай ми не шукаємо людей на таку роль, але що як ви – саме той чи та, хто нам так потрібен? Маєте досвід в управлінні групою? Бажаєте зберегти наукову астрономічну спадщину? У такому разі ми радо запрошуємо вас до нашої команди волонтерів CSF!
Які будуть ваші обов’язки?
Організовувати та координувати роботу учасників Архівного відділу, які займаються збереженням всіх можливих напрацювань українських астрономів для майбутніх поколінь.
Які вимоги до кандидатів?
▫️ Відповідальність, ініціативність, висока концентрація;
▫️ Регулярність та своєчасність комунікації з учасниками команди;
▫️ Наявність 5-7 годин на тиждень;
▫️ Високий рівень володіння українською та бажано англійською мовами;
▫️ Досвід управління командою, вміння опрацьовувати та впорядковувати великі масиви інформації.
Також перевагою буде освіта чи інтерес у сферах астрономії, інформаційних технологій та архівної справи, однак передбачено тритижневе навчання специфіці нашої роботи, під час якого ми вас ознайомимо з усім необхідним ☺️
Що ми пропонуємо?
✨ Можливість працювати у вмотивованій команді та втілювати свої ідеї в життя;
✨ Досвід у галузі астрономії, волонтерської діяльності та менеджменту;
✨ Поглиблення власних навичок та знань;
✨ Можливість стати співавтором(-кою) низки наукових статей, опублікованих за результатами сканування архівів;
✨ Сертифікат учасника(-ці) волонтерського проєкту (від 2 місяців участі);
✨ Рекомендаційний лист від організації (за потреби після 4 місяців участі).
Заповнюйте анкету за посиланням та долучайтесь до команди!
До скорої зустрічі! 🤗
| 2 | 👁 ЦЕЙ ДЕНЬ НАСТАВ! Розвінчуємо МІФ про РЕТРОГРАДНИЙ Меркурій.
Кілька разів на рік у соцмережах та ЗМІ публікується новина про страшний і жахливий ретроградний Меркурій – період, коли планета нібито починає рухатись назад, тому життя стає складнішим, дивнішим і заплутанішим. Користуючись нагодою, ми хочемо розповісти вам, чому жодна зі планет НЕ рухається назад. Навіть Меркурій.
🔹 Насправді це оптична ілюзія.
Прямий або проградний рух планети відбувається в тому ж напрямку, що й рух інших тіл у її системі. Видимий ретроградний рух планети у напрямку, протилежному руху інших тіл, ми можемо спостерігати з певної точки зору та за певних умов. Наприклад: коли Земля й Меркурій, обертаючись навколо Сонця з різною швидкістю, вишиковуються таким чином, що Меркурій – як нам здається – відстає.
🔹 Чому це відбувається?
Насамперед через різні швидкості: оскільки Меркурій ближчий до Сонця, то повний оберт здійснює швидше (~ за 88 земних днів). У мить, коли Меркурій проходить між нашою планетою та зорею, виникає оптична ілюзія: здається, що Меркурій сповільнюється, зупиняється та починає рухатися у зворотному напрямку. Це астрономічне явище спостерігається і з іншими планетами Сонячної системи, а терміни використовуються із часів Птолемея, у 150 році нашої ери, коли Земля вважалася її центром. Сьогодні цими назвами ми описуємо видимий рух планет відносно зір, як це видно з нашої Землі: здається, що планети сходять на сході, а заходять на заході. Коли планета подорожує на схід відносно зір – це проградний рух. Коли планета подорожує на захід відносно зір – це, відповідно, вже ретроградний.
🔹 Астрономія НЕ Астрологія.
Чому з усіх планет саме Меркурій здобув таку популярність? Не можемо вам сказати напевно, та припускаємо: просто через те, що він опиняється в такому положені найчастіше – близько трьох разів на рік, і зберігає його щоразу приблизно три тижні. Припущення про те, що Меркурій, Венера, Нептун чи будь-яка інша планета напряму, тобто фізично впливає на перебіг подій у світі, людську долю, справність техніки тощо – це те, що властиво галузям астрології та езотерики, а не астрономії. Зате як астрономи ми можемо вас запевнити, що жодна планета не починає рухатися назад.
#астрономія #csf #спростування | 284 |
| 3 |  +6👀 От-от стартує вступна кампанія, тож ми підготували для вас інтерв’ю з учасницею CSF, яка розповість, чому варто подаватися на спеціальність «Фізика та астрономія». Читайте до кінця!
Про враження від навчання ми розпитали Соню Дяченко, керівницю Вікіпедійного відділу, студентку фізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка за освітньою програмою «Астрономія».
🎤 Ви будете вивчати, як влаштований Всесвіт, як діють закони природи. Вже на першому курсі ми аналізували, програмували, обробляли реальні дані. Після випуску можна працювати науковими співробітниками, в обсерваторіях, викладачами, програмістами в ІТ-компаніях, інженерами тощо. І не лише за спеціальністю.
🎤 Я не з фізико-математичної школи, тому було важкувато, та якщо старанно вчитися – можна втягнутись. А вчитися треба, і «пересидіти», як у школі, не вийде. Особливо на перших курсах, коли здобуваєш «базу» на подальші роки. Зате випускники отримують глибокі знання астрономії, фізики, математики, програмування; практичний досвід із даними, моделюванням процесів, проведенням наукових досліджень та експериментів.
🎤 Всі предмети цікаві по-своєму: десь викладач класно пояснює, десь прикольно з кодом працювати. Найскладніший предмет першого семестру, мабуть, був матаналіз, але в другому семестрі він добре пішов. Для мене важкуватими були лінійна алгебра з аналітичною геометрією, а для когось ні – тут індивідуально.
🎤 Атмосфера дуже дружня! Викладачі з нашої кафедри астрономії приємні та веселі. Можна отримати багато різного досвіду. Я дуже полюбила цей факультет, бо деякі люди мене сильно надихають і мотивують. Після першого року я все частіше хочу долучатися до проєктів, відвідувати семінари науковців, більше спілкуватися з кафедрою. У нас проводять різні заходи, де збираються студенти й викладачі різних спеціальностей, і це, насправді, так прикольно!
🎤 Не бійтеся вступати. Не бійтесь, якщо у вас щось не виходить, чи ви не знаєте чогось. Всі по-різному засвоюють матеріал, у своєму темпі, і це нормально. Під час навчання ви можете спокійно ставити питання викладачам, а крім цього – брати участь у заходах факультету. Це об'єднує людей і дарує неймовірні враження 💫
Ми бажаємо вступникам успіхів і щиро вболіваємо за вас! Ми віримо: ви все зможете, все у вас вийде, і якщо колись вам знадобиться порада чи підтримка – можете звертатися до нас. Ми допоможемо 🫂 Разом – до нових звершень! | 426 |
| 4 | ✨ Маєте архівні дані, які бажаєте зберегти? Звертайтеся до нас! Ми радо допоможемо вам їх відсканувати й оцифрувати. Для цього заповнюйте спеціальну ґуґл-форму, яку ми підготували ✍🏻 | 1 550 |
| 5 |  +4З 17 по 29 червня учасниці нашої команди Наталія Васьківська, Богдана Руснак та Анастасія Лукашук у співпраці з Віктором Кудаком (УжНУ) реалізували важливу місію: відсканували архів астрономічних пластинок в Ужгороді! Це був новий досвід для нас, який – маємо надію! – започаткує новий напрямок діяльності.
💽 ПРО СКАНУВАННЯ:
В архіві Лабораторії космічних досліджень УжНУ зберігаються фотопластинки із зображенням комет, астероїдів та інших небесних тіл, створені у 1970-1990 рр. Скани планують опублікувати у відкритому доступі, аби науковці могли доповнити ряд вже наявних спостережень чи використати їх у своїх дослідженнях. Аби не втратити дані, такі архіви необхідно завчасно сканувати й оцифровувати. Головна мета нашої ініціативи – зберегти й зробити доступними для наукової спільноти спостереження небесних тіл.
🌟 РЕЗУЛЬТАТИ:
Надзвичайно раді підсумувати, що ініціативу реалізовано успішно: загалом вдалося відсканувати близько 300 пластинок! Ми написали детальний звіт про те, як це відбувалося, з якими викликами ми зіштовхнулись та яке обладнання використовували. Сканування астрономічних архівів наразі – це та діяльність, яка потребує розвитку, поширення, та головне – людей. Ми, Clear Skies Foundation, плануємо продовжувати втілювати цю місію. Ви можете звертатися до нас, якщо маєте архівні дані, які бажаєте зберегти, і ми радо з цим допоможемо.
🗯 Запрошуємо вас долучатися до майбутніх ініціатив, пов'язаних зі скануванням астрономічних архівів! Крім того, що це важлива й корисна справа, вона також дуже медитативна. Якщо прагнете потішити нервову систему – це саме те, що треба.
👀 Читайте більше в матеріалі на сайті | 1 636 |
| 6 | Як подати заяву на вступ?
1️⃣ За наявності пільг зверніться до будь-якого ЗВО з відповідними документами для внесення їх до електронної бази.
2️⃣ Зареєструйте свій електронний кабінет вступника.
3️⃣ Дочекайтеся 19 липня, коли відкриється прийом заяв, що триватиме до 18:00 1 серпня
4️⃣ Подайте бажані заяви у цьому часовому проміжку і очікуйте на результат.
😉 Ми рекомендуємо вам не поспішати з подачею, аби проаналізувати шанси на вступ ваших «конкурентів» та майбутніх одногрупників. Однак і затягувати з цим не радимо, оскільки в останні дні завжди існує ризик технічних проблем через надмірне навантаження на сайт.
☝🏻 У 2026 році ви можете подати 5 заяв на бюджет, і стільки ж – на контракт. Особливо зважено розставляйте їх пріоритетність, яка також враховується під час розподілу місць. Не втрачайте шансу вступити до омріяного закладу!
👉🏻 Більше інформації на офіційному сайті ЄДЕБО.
У нашій команді є багато студентів і випускників цієї спеціальності по всій Україні. Чи було б вам цікаво дізнатись про їхні враження від університетів та особисті поради під час навчання? Пишіть свої запитання в коментарях👇🏻 | 359 |
| 7 |  +1🎓 Думаєте в який університет вступати цього року? Яку спеціальність обрати, аби пов’язати своє навчання з наукою?
Маємо для вас ТОП-7 закладів вищої освіти (ЗВО), де ви можете здобути освіту в галузі астрономії ☝🏻
❗️Важливо: ми проаналізували спеціальність E5 «Фізика та астрономія», а не прикладну фізику чи математику, адже саме там відбуваються справжні дослідження космосу. | 331 |
| 8 | 📹 НОВЕ ВІДЕО З КУРСУ АСТРОСЕЙСМОЛОГІЇ ВЖЕ НА КАНАЛІ
🤔 Що приховує Ню Ерідана – перша зафіксована гібридна пульсуюча одиночна зоря?
Якщо коротко: порівняно з Сонцем вона вдев’ятеро більша за масою та вшестеро більша в радіусі. Зоря, розташована за 520 світлових років від нас, зацікавила вчених аж 14 незалежними частотами пульсацій. Для таких гарячих світил (22 000 Кельвінів) це рідкість. Після аналізу цих коливань, астросейсмологи з'ясували, що внутрішні області Ню Ерідани обертаються нерівномірно, а її ядро крутиться аж уп'ятеро швидше за зовнішні шари.
👉🏻Переходьте за посиланням, аби переглянути безоплатне пояснення чотирьох справжніх астросейсмологічних досліджень.
Заповнюйте форму, проходьте тестування до цієї лекції й досліджуйте власні «Ню Ерідани» 💫🚀 | 349 |
| 9 |  +4📄 Наша ШОСТА наукова стаття опублікована!
У рамках проєкту «Мисливці за зорями-4» шестеро учасників протягом місяця навчалися працювати з даними космічного телескопа TESS, аналізували зорі та опановували основи наукових досліджень.
🔭 Результати проєкту:
▫️проаналізовано 1744 зорі;
▫️відкрито 74 нові змінні зорі;
▫️45 об'єктів класифіковано;
▫️для 25 зір визначено періоди та початкові епохи.
Усі результати були оформлені у наукову статтю, яку опубліковано в чеському рецензованому журналі OEJV (Open European Journal on Variable Stars), випуск №271.
✨ Особливо тішить те, що це наша перша стаття, прийнята до публікації без жодних зауважень від рецензентів. Від подання рукопису до публікації минуло лише кілька тижнів – надзвичайно швидкий результат для наукового видання.
Ця робота вкотре доводить: навіть команда молодих дослідників та аматорів може робити реальний внесок у сучасну астрономію.
Попереду – нові відкриття, нові дослідження та нові наукові публікації! 🌌 | 449 |
| 10 | 📹НОВЕ ВІДЕО З КУРСУ АСТРОСЕЙСМОЛОГІЇ ВЖЕ НА КАНАЛІ
❓ Які існують методи розпізнавання мод коливань зір? ?
Якщо коротко: основними є фотометричний, попіксельний, метод моментів, метод підбору параметрів Фур’є та доплерівська реконструкція викривлень поверхні. Вони не є універсальними і доповнюють один одного залежно від типу зорі та мети дослідження науковців.
👉🏻Детальніше тут
Ми вже перетнули екватор курсу, а ви все ще не доєдналися до нас?🤨
Ніколи не пізно це зробити! Заповнюйте форму та проходьте тестування до лекцій і ставайте на крок ближче до астросейсмологічних досліджень 💫🚀 | 435 |
| 11 |  Ми знову говоримо про українські астрономічні обсерваторії 💫 Цього разу «вирушаємо» з вами до Львова!
✍🏻 ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ:
Астрономічна обсерваторія Львівського університету ім. Івана Франка заснована 1771 року. Вона є однією з найстаріших у Східній Європі. В межах установи діють кілька наукових відділів, бібліотека, технічне обслуговування телескопів. Основні напрями досліджень сьогодні: Сонце, зорі й міжзоряне середовище; служби космічної безпеки; лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних об'єктів навколо Землі. Одна зі фокусних тем Львівської обсерваторії – відстеження космічного сміття, яке заважає проведенню космічних місій (встановленню супутникового зв'язку, виведенню супутників на орбіту, навігації й вимірюванню часу). Серед методів стеження є позиційні (положення об’єкта), лазерно-віддалемірні (відстань до об’єкта), фотометричні (поведінка об’єкта на орбіті та його форма). Сучасний технологічний комплекс для таких спостережень зареєстровано як національне надбання України.
👀 ЕКСКУРСІЇ ТА ЦІКАВИНКИ:
Співробітники обсерваторії проводять активну науково-просвітницьку діяльність серед молоді та всіх, хто цікавиться астрономією. На сайті ви можете запланувати лекції та екскурсії, де оглянете обсерваторію, дізнаєтеся її історію, побачите астрономічні прилади та зможете подивитись у телескоп на зоряне небо. Установа володіє вертикальним сонячним телескопом (колись першим в СРСР): його конструкція вражає, адже займає три поверхи заввишки. Сама обсерваторія розташована не в окремій будівлі, а на дахах історичних корпусів: сходи й автентичні інструменти зберігаються тут ще з часів Австро-Угорської імперії. | 402 |
| 12 | ☀️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО ПОРИ РОКУ! В день літнього сонцестояння.
«Чому сьогодні?» – запитаєте ви. «Тому що нам подобається символізм», – відповімо, і навіть обґрунтуємо. Сьогодні відзначається літнє сонцестояння – мить, коли нахил осі обертання Землі у напрямку Сонця набуває найбільшого значення.
🔹Середина літа чи його початок?
Хоча календарно пори року в Україні настають із першим днем червня, вересня, грудня й березня, день літнього сонцестояння вважається початком астрономічного літа й важливою подією у Сонячній системі, яка розпочинає літо в північній півкулі Землі та зиму в південній. У цей час рух Сонця по схиленню (тобто по вертикалі) зупиняється перед зміною напрямку, тому явище має назву сонцестояння. У деяких культурах його ще звуть серединою літа (Midsummer чи Midsommar), вшановуючи розквіт цієї пори. Далі наше світило поступово схилятиметься небосхилом, дні ставатимуть коротшими, і цей період у народі має назву сонцеворот.
🔹 Від чого залежить зміна пір року?
Головним чином від нахилу земної осі до площини її орбіти. Через це одна з півкуль нашої планети отримує прямовисні промені Сонця, які нагрівають поверхню сильніше на меншій площі – це літо. Інша півкуля отримує скісні промені, які розподіляються на більшу площу поверхні та гріють слабше – це зима. Нахил земної осі також визначає тривалість дня у кожній півкулі, тому весна та осінь – проміжні періоди, коли обидві півкулі освітлені й зігріті приблизно однаково.
🔹 І ще трохи про відстані.
У ЗМІ досі можна зустріти припущення, що зміна пір року відбувається через періодичне наближення (тепло) та віддалення (холодно) Землі від нашої зорі. І дійсно: наша планета рухається навколо Сонця по еліпсу, тому відстань змінюється, але ця різниця майже не впливає на температуру, тож не формує пори року. Цікаво, що у той час, коли в північній півкулі літо, Земля знаходиться найдалі від Сонця (афелій), а коли зима – навпаки, найближче (перигелій).
#астрономія #csf #спростування | 499 |
| 13 | 🚨 Останній шанс долучитися до AstroLab 2!
Реєстрація на проєкт добігає кінця, і це наш фінальний анонс перед стартом 🚀
Якщо ви давно хотіли спробувати себе в астрономічних дослідженнях, попрацювати з реальними даними космічного телескопа TESS та створити власну наукову роботу – зараз саме той момент подати заявку.
На учасників чекають:
✨ дослідження подвійних зір;
✨ робота з реальними астрономічними даними;
✨ підтримка менторів;
✨ командна робота з однодумцями;
✨ досвід для участі у конференціях, конкурсах і STEM-проєктах.
📅 Старт проєкту – 1 липня 2026 року.
⏳ Реєстрація триває до 17 червня включно.
💫 Участь безкоштовна.
Не відкладайте на потім – наступної можливості подати заявку вже не буде!
👉🏻 Реєструйтеся за посиланням | 482 |
| 14 |  +5Наша п'ята наукова стаття опублікована! У чеському журналі Open European Journal on Variable Stars, випуск №270 📄✨
Вона стала результатом проєкту «Мисливці за зорями-2», який проходив у 2025 році. Учасники вже традиційно працювали з реальними даними космічного телескопа TESS і шукали раніше невідомі змінні зорі.
Оскільки це не перша наукова стаття для нас, ми врахували минулий досвід і побажання рецензентів. Увесь шлях від подачі до публікації, який зазвичай триває 4-6 місяців (а іноді – до 11 місяців), цього разу ми подолали менше ніж за 2 тижні!
💥 Це рекордний термін для нашої команди!
🔭 Результати дослідження:
— знайдено 326 нових змінних зір;
— загальна кількість підтверджених об'єктів сягнула 573!
Незабаром нові отримані дані будуть додані до нашого власного каталогу.
А якщо ви також хочете взяти участь у справжньому науковому дослідженні – маєте шанс записатися на наш майбутній проєкт Astrolab-2. Разом до нових відкриттів! 👀💫 | 564 |
| 15 |  Хто бачить минуле краще: людина з телескопом чи з лопатою? 🤔
Палеонтологи – це науковці, які вивчають історію розвитку життя на Землі, а астрономи досліджують зорі, планети та будову Всесвіту.
Але насправді разом вони є «детективами часу», одні з яких досліджують еволюцію Землі, а інші – космічних об’єктів поза її межами.
Якщо хочете дізнатись про нашу планету задовго до появи людини, то це можна зробити на каналі «Доісторична Україна».
Чому наша команда читає цей канал і радить вам?
📝 Автор пише публікації на основі перевірених наукових статей та досліджень. Тому дописи викладені зрозумілою мовою, але без вигадок та фантазій.
🦖 Тут не буде розповідей про динозаврів, як з американських фільмів, а факти про минуле життя саме на наших територіях.
🇺🇦 Ми самі займаємось розвитком науки в Україні, тому підтримуємо тих, хто так само докладається до створення якісного українського інфопростору.
Пірнути в минуле
☝🏻Підтримуйте своїх, читайте перевірене та досліджуйте історію нашої планети. | 492 |
| 16 | 🌠 Набір на AstroLab 2 триває!
Мрієте спробувати себе у справжньому астрономічному дослідженні? Тоді саме час долучитися до AstroLab 2 🚀
На вас чекають:
✨ робота з даними космічного телескопа TESS;
✨ дослідження подвійних зір;
✨ менторська підтримка та командна робота;
✨ власна наукова стаття й досвід для конференцій та STEM-проєктів.
📅 Старт проєкту – 1 липня 2026 року.
⏳ Дедлайн реєстрації – 17 червня 2026 року.
💫 Участь безкоштовна, але кількість місць обмежена!
👉🏻 Реєструйтесь за посиланням | 455 |
| 17 |  +3⚡️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО КОЛІР МІСЯЦЯ! Та інших космічних об'єктів.
У квітні соціальними мережами почали ширитися світлини кольорового Місяця, що спричинило хвилю мемів і малюнків, на яких супутник має різнобарвні плями. Деякі користувачі раділи відкриттю місії Артеміда-2, а деякі стверджували, що світлини фейкові або створені ШІ. Однак правда виявилась значно нюансовішою.
🔹 Не тільки Місяць НЕ кольоровий.
Принаймні для людського погляду. Ці та інші зображення є справжніми астросвітлинами, представленими на сайті NASA, які автор (українець!) накладає одне на одне, перебільшуючи кольори з метою дослідження мінералів на поверхні Місяця та їхньої сегментації. Синім кольором позначено титан, червоним – залізо, решта – алюміній, кальцій тощо. Астрономічні об'єкти в реальності виглядають не такими кольоровими, як на знімках, зроблених космічними апаратами, оскільки ми бачимо вже оброблені дані.
🔹 Псевдоколір ≠ псевдофото.
Терміни хибний колір, псевдоколір – це методи відтворення кольорів об'єктів у видимій або невидимій частинах електромагнітного спектру. Вони відрізняються від істинних кольорів, які відображає фотокамера, і які «істинними» є лише за визначенням людей. Це не має нічого спільного зі терміном фальшивий, адже йдеться не про те, щоб ошукати, а про те, щоб відтворити, розширивши сприйняття та бачення. Ці методи допомагають дослідникам у пізнанні, митцям – у вираженні, науковцям – у відображенні дійсності, яку наші очі не здатні осягнути повністю.
🔹 Туманності теж не такі яскраві.
Хибні кольори нерідко застосовуються для космічних знімків (супутник Landsat, телескоп Hubble, зонд Cassini-Huygens, марсоходи тощо). Наприклад, аби дослідити хімічний склад структур, як-от туманності й галактики. Науковці присвоюють контрастні кольори різним частотам світла, які ми не здатні бачити, й отримують нові дані для аналізу, а також можуть їх візуалізувати. Типовий приклад – зображення туманності Орла, де велика кількість зеленого та синього демонструють, що туманність містить багато водню та кисню. Зображення Титана, супутника Сатурна, у 2004 році було передано в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах; їх відповідно зіставили зі червоним, зеленим і синім. Це класична багаторічна практика в різних галузях.
📸: Ільдар Ібатуллін
#астрономія #csf #спростування | 674 |
| 18 |  🏆ПУБЛІКАЦІЯ 4-ї НАУКОВОЇ СТАТТІ CSF
Вітаємо Киру Ляшенко, учасницю наукового відділу, з публікацією в українському журналі «Kinematics and Physics of Celestial Bodies»🥳
Про що вона?
У статті «Photometric Study of Four Eclipsing Binaries from TESS» представлено дослідження чотирьох затемнювальних подвійних систем. У деяких з них виявили приховані на перший погляд фізичні ефекти, наприклад, ефект О'Коннелла, який може вказувати на наявність плям.
👉🏻 Читати повністю
Яким був процес написання?
«Стаття була розроблена в рамках колишнього «TESS-UA 2024». Цей проєкт був прототипом сьогоднішнього «AstroLab», тому написання тривало майже півтора року, а рецензія – пів. Приємно споглядати, що процеси досліджень покращуються і зараз подібні наукові дослідження відбуваються більш структуровано і в коротші терміни. Я щиро вдячна CSF за такий чудовий простір для розвитку у сфері астрономії», – описує авторка Кира Ляшенко.
Ми також пишаємося та дякуємо усім, хто долучився до створення статті про сучасне українське дослідження змінних зір. Ви надихаєте на нові відкриття 🫂💫
Стежте за нашою діяльністю, науковими проєктами та долучайтесь до команди, яка досліджує Всесвіт в Україні 🇺🇦 | 394 |
| 19 | 📹 НОВЕ ВІДЕО КУРСУ З АСТРОСЕЙСМОЛОГІЇ ВЖЕ НА КАНАЛІ
❓Як астросейсмологи перетворюють спостережувані дані на корисну інформацію про будову зір?
Якщо коротко: аби визначити частоту й амплітуду кожної з нормальних мод використовується дискретне перетворення Фур’є, яке дає змогу перейти від складного сигналу до його частотного складу. Завдяки теорії зоряних коливань та обчисленню різниці частот сусідніх мод ми можемо визначити середню густину зорі. А знаючи її, астрономи можуть оцінити масу та радіус багатьох зір, що є одним з найвизначніших досягнень астросейсмології.
👉🏻 Детальніше тут
✨ Хочете отримати сертифікат після завершення курсу? Тоді реєструйтесь на курс та проходьте тестування до кожного відео.
Далі – більше науки, космосу та нових відкриттів 🌠 🚀 | 393 |
| 20 |  +1Продовжуємо говорити про українські астрономічні обсерваторії 💫 Цього разу ми особисто відвідали одну з них, а саме – Наглядову станцію Маяки!
✍🏻 ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ:
«Астрономічна обсерваторія» ОНУ ім. І. І. Мечникова заснована 1957 року в складі Одеського державного університету. Саме тут знаходяться 80-сантиметровий телескоп і найбільший архів астросвітлин. За час існування було знято близько 89 тисяч знімків: семикамерний астрограф фільмував небо через різні фільтри одночасно на 7 скляних пластин. Таким чином визначалися кольори й характеристики небесних об’єктів, і, зрештою, – виникла величезна колекція, що має історичну й наукову цінність. Основні напрями досліджень сьогодні: фотометрія змінних зір, спостереження супутників і метеорів, ПЗС-спостереження Місяця.
👀 ЩО ПОДИВИТИСЬ:
В межах екскурсії ви можете розглянути старі прилади для пошуку астероїдів і метеорів. Наприклад, блинк-компаратор – пристрій, у який вставляли дві пластинки одного поля неба, а лампа швидко перемикала зображення між ними. Якщо на кадрі з’являвся новий об’єкт, він починав миготіти. Саме так колись вручну відкривали нові небесні тіла; нині це виглядає як механічний аналог цифрового blinking. Ви також можете побачити «екскурсійні» фотопластинки! Ті з них, які вже не мають великої наукової цінності, дозволяють обережно брати в руки та роздивлятися: зоряні поля, Плеяди та дуже рівні круглі зорі, зовсім не схожі на сучасні шумні цифрові кадри. Це тому, що зернистість фотопластинок має іншу природу, ніж пікселізація сучасних сканерів.
🗯 Обсерваторія в Маяках готова приймати волонтерів для сканування архіву, проводити онлайн-зустрічі, навчати роботі зі пластинками й телескопами.
Фото: Дмитро Шестаков
Читайте більше в матеріалі на сайті | 421 |
