اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
КовчеГ
رفتن به کانال در Telegram
Політична спільнота етнічного соціального націоналіста — добровольця Сил Оборони України. Зв'язок: @postal14
نمایش بیشتر1 288
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-87 روز
-1130 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '26
ژوئیه '26
+2
در 0 کانالها
ژوئن '26
+21
در 0 کانالها
Get PRO
مه '26
+26
در 4 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+66
در 15 کانالها
Get PRO
مارس '26
+53
در 12 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+25
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+46
در 6 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+86
در 6 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+66
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+80
در 6 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+14
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '25
+18
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+19
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+107
در 8 کانالها
Get PRO
مه '25
+75
در 12 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+55
در 5 کانالها
Get PRO
مارس '25
+53
در 4 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+59
در 6 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+66
در 5 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+75
در 6 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+34
در 1 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+37
در 3 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+43
در 3 کانالها
Get PRO
اوت '24
+98
در 7 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+22
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+19
در 4 کانالها
Get PRO
مه '24
+33
در 3 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+277
در 50 کانالها
Get PRO
مارس '24
+247
در 28 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+452
در 8 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+147
در 4 کانالها
Get PRO
دسامبر '230
در 10 کانالها
Get PRO
نوامبر '230
در 3 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+340
در 2 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 02 ژوئیه | +1 | |||
| 01 ژوئیه | +1 |
پستهای کانال
Зміни по Харкову й Києву.
Київ: 23 травня, 12:00 | Майдан Незалежності.
Харків: 24 травня, 17:00 | ХОДА.
| 2 | Актуальний на даний момент список акцій проти міграції.
Приходьте і висловіть свою позицію проти державної політики заміщення української нації чужинцями. Україна для українців, а українці — біла нація.
Не бійтеся публічно виступати за те, що правильно, однак пам'ятайте, що ваша безпека залежить найперше від вас самих.
• Київ: 16.05, 12:00 | Майдан Незалежності
• Київ: 23.05, 16:00 | Майдан Незалежності.
• Харків: 23.05, 12:00 | ОДА.
• Одеса: 23.05, 17:00 | Площа Біржова.
• Дніпро: 23.05, 14:00 | Європейська площа.
• Львів: 23.05, 17:00 | Пам'ятник Т. Шевченка.
•Кривий Ріг: 23.05, 14:00 | 95 квартал (біля пам'ятної дошки).
• Чернівці: 24.05, 17:30 | Площа Центральна.
• Івано-Франківськ: 19.05, 19:00 | ОДА.
• Тернопіль: 23.05, 17:00 | ОДА. | 1 561 |
| 3 |  +2Мій побратим з одного чудового підрозділу спеціального призначення НГУ зробив збір для свого розрахунку БпЛА на дрон DJI Matrice 4T. Цей дрон якісніший, стабільніший і загалом має кращі характеристики, аніж видані безпілотники. Та найголовніше, він відомий чудовою нічною тепловізійною камерою, яка не дозволить противнику скористатися темрявою для своїх переміщень. Особливо отримання кращої моделі дрону актуальне у наш весняний період, коли ворог пре на нашу землю через зарослі зеленню посадки.
Закликаю всіх долучитися до збору. Хто не може пожертвувати сам — той поширює збір. Кожна ваша гривня — ваш вклад в ефективніше знищення росіянських окупантів. Підтримуй своїх.
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/8oJqRAB7Zo
картка банки:
4874100026189673
IBAN:
UA843220010000026200376739101
Увага на чорне сонце на одному з героїв записів! | 3 416 |
| 4 |  29 декабря 2019 года в Техасе во время службы в церкви West Freeway Church of Christ психически нездоровый террорист Keith Thomas Kinnunen внезапно открыл огонь из дробовика. Стрелок успел убить 2 ближайших прихожан и останавливаться явно не собирался.
К счастью, в Техасе можно свободно покупать и открыто носить оружие. В том числе короткоствольное. Каждый техасец (за исключением психбольных) может спокойно зайти в магазин и купить себе пистолет либо винтовку. Либо просто купить её за наличку или перевод у соседа. И техасцу вовсе не нужно даже регистрировать оружие, брать какие-то лицензии или носить свой пистолет в полицейский участок. Ведь для техасца унизительно испрашивать господского изволения на владение тем, что ему и так полагается как мужчине и как свободному человеку. Что ещё важнее, у техасца есть не просто оружие, но и право на его применение с целью защиты себя и окружающих. В Техасе действуют законы Stand Your Ground и "Мой дом — моя крепость". Закон в Техасе стоит на стороне граждан, а не преступников. Потому техасец в случае нападения уверен, что он прав, и не боится защитить своих родных и свой дом, в том числе при помощи оружия, за что его никто и не подумает наказать.
Посему один из прихожан — Jack Wilson, за считанные секунды уничтожает стрелка, тем самым спасая церковь от судьбы Крайстчерча наоборот. Либо от судьбы жертв терракта на Демиевской в Киеве. Никаких последствий за спасение людей от террориста Jack Wilson не понёс. Его, в отличие от хохлокрепостного, который посмел неаккуратными приёмами защитить свою девушку от нападения толпы гопников, не наказали, даже не затаскали по проверкам и судам, а наградили медалью за мужество. А кому в Украине не знакома история, когда человек, посмев защититься от группового нападения или вторжения вооружённых людей в собственный дом, сам садился в тюрьму?
Безусловно, в США есть куча своих проблем. Иначе никогда бы не произошло военного преступления в Уэйко, когда на штурм церковной общины с семьями и детьми федералы бросили военную бронетехнику. Иначе не существовало бы движения в защиту 2-ой поправки, ведь оно было бы попросту не нужно. Но даже с учётом всего этого я поражаюсь, насколько же Техас отличается свободой, достоинством и безусловным природным правом на защиту себя, родных и своего имущества от раболепной совковой Украины. | 3 806 |
| 5 | Можливо, у середовищі примазаних медійних пропагандистів і замполітів нагородну зброю отримати дійсно так легко. Нажаль, 90% армії до цього середовища не належить. І у абсолютньої більшості з них шанси отримати наградняк неіснуючі.
Можна сидіти на передовій позиції не один місяць. Можна участувати в десятках штурмів й особисто винищувати ворогів пачками. Можна не один кілометр тягнути пораненого побратима під обстрілами. Можна заїжджати на евак прямо через ворожі позиції. Але більшість з таких бійців ніякої нагородної зброї в очі в житті не побачить. Зате її побачить командир, що поклав пів роти, завівши її у котел в селі всередині далекого виступу у бойові порядки противника, адже у цій частині вважається, що наградняк то тільки для офіцерів, а якщо твоя рота не має 50% втрат, то ви просто не воюєте. Зате її побачить замполіт, що перебирає папірці, носить каву командиру й маячить перед його лицем. Зате її побачить поліцейський, що прийняв якусь-там частку участі у виявленні та затриманні підлітка в окулярах і капелюсі у Львові, який застрелив бабку-професора. Зате її побачить народний депутат, що героїчно натискає на кнопочки за командою, приймаючи для хохлокріпаків закони про підвищення податків і антисемітизм.
І навіть якщо реально достойному воїну пощастило і його подали на пістолет, то процес подання, очікування у черзі та нескінченних погоджень і затверджень у кожного відомства і великого начальника та весь зворотній шлях зброї до бійця легко може займати 6, 9, 12 місяців. Тож навіть ті солдати, що з точки зору військової системи заслужили на нагородний ствол, часами помирають, так ніколи не побачивши свого омріяного наградняка.
Ці факти знають плюс-мінус 99% української армії. Здається дивним, що вони невідомі нашому войовничому вождеві всіх ветеранів України. Давно я не бачив, щоб в армію закликали настільки по-дебільному. | 1 000 |
| 6 | 1. Сотня поліцейських на Подолі охороняють черговий захід педерастів і відважно пакують кілька десятків школярів і студентів, що прибули на вільну публічну дискусію, об'явлену самими ЛГБТ.
У той же самий час у тому самому місті.
2. У ході теракту на Деміївській 2 мінта, лишень зачувши кілька далеких пострілів, обмочившись, тікають куди очі глядять, кидаючи напризволяще дитину.
Плюйте кожній мусорській собаці в лице. | 7 926 |
| 7 | Жид підписав закон згідно якого критика жидів це злочин, за який можна загриміти в тюрягу. Тим часом мамин пиріжок Буданов домовляється з країнами Африки як би побільше в Україну завезти Уга-буг, бо в нас, бачте, криза на ринку праці.
Взагалі дуже логічно це все. Чергове нагадування за що ми воюємо. Воюємо за країну де пейсаті кєнти пейсатого президента розікрали оборону енергетики, а президент їх ще й позбавив українського громадянства, щоб не було ні найменшого шансу юридично Міндічєй покарати.
P.S. Пост з затримочкою, бо війна сама себе не повоює, на жаль. | 911 |
| 8 |  Краматорск. Сложно найти лучшую мотивацию. | 1 217 |
| 9 | Залізняк: мені не подобається 161 ККУ, Україна для українців.
Також Залізняк: Зеленський наш, він обличчя нашої країни і представляє інтереси народу!
Таак, шизофазія й нездатність скласти 2+2 це справді тяжко... А пам'ятаєте як ми колись сміялися з русналістів, у яких поєднується підтримка СVО і невдоволення мігрантами? | 2 855 |
| 10 | В ідеальному світі я виступав би за тотальну війну до кінця. Як колись давно, лише починаючи свій шлях в армії, коли я наївно гадав, що не дивлячись на корумпованість системи в Україні, Військо за рахунок нових здорових сил все одно зможе перемогти у війні, так би мовити "не благодаря, а вопреки". Як виявилося, я суттєво недооцінив всю прогнилість і мерзенність держави.
Нині ж мені ясно, що ціль державної системи України це не перемогти у війні, а затягувати її якомога довше. Звісно, за рахунок життів українців. Соціальні й етнічні паразити, що контролюють окупаційну державу, як всі ці 4 роки, продовжуватимуть грабувати мільярдами, продовжуватимуть неефективну й соціально несправедливу мобілізацію, продовжуватимуть шизофренічну стратегію оборони покровських котлів, продовжуватимуть ігнорувати критичні проблеми армії, продовжуватимуть воювати людьми, а не вмінням, промисловістю чи технологіями. Це не помилки системи. Система працює так, як і задумано. Просто вона працює проти нас, українців.
Коли вище військово-політичне керівництво і їхні іноземні союзники зливають війну, правильна ініціатива здорових сил знизу її самотужки не виграє.
Нам необхідна корінна зміна відношення до людей в армії і у владі. Нам необхідна тотальна мобілізація економіки. Нам необхідна побудова військово-промислового комплексу. Нам необхідний радикальний перерозподіл статків у країні від паразитарних класів на користь війни. Нарешті, нам необхідна соціально-справедлива й ефективна мобілізація, заснована на мотивації, участі всіх верств суспільства й бажанні людей захищати власну державу, а не на бусифікації 50-річних епілептиків групами по 10 здорових ТЦКшників і мусорів. Не дивно, що бажання захищати власну державу у людей немає, оскільки власної української держави просто не існує. А за те, що нам підсунули у 91 році під назвою "України" — помирати відверто шкода. Оскільки держава не зацікавлена ані у змінах, ані у перемозі у війні в цілому, для втілення цих і багатьох інших змін у життя і переламу у війні необхідний радикальний знос всієї системи й побудова нової держави, не пов'язаної з сучасною владною вертикаллю й паразитарними верствами населення. Якщо ж нічого радикально не міняти й продовжувати воювати як зараз — результат також не зміниться.
Вірогідність таких змін під час війни мінімальна. Як показала практика, свого Пригожина в українській армії немає. І поки йтиме війна, свято паразитів продовжуватиметься. Але як тільки війна закінчиться і настане мир — Зеленський і його кодла впадуть, адже саме на війні тримається їхні влада і статки. Мир призведе до зміни влади, саме тому, немов кровопивці з сонця, з миру так бісяться сучасні можновладці. Безумовно, за владою поженуться відомі олігархи й корупціонери всіх мастей і національностей, що бажатимуть не міняти існуючу ліберальну систему, а отримати краще місце біля кормушки у рамках самої системи. Однак шанс може з'явитися і у нас, націоналістів, що прагнуть до національної й соціальної революції, до побудови України для Українців, до побудови такої України, яка здатна ефективно воювати у війні і за яку воювати не шкода.
Відомо, що навіть у разі гіпотетичного миру РФ рано чи пізно піде на другий раунд. Що ж, ми мусимемо докласти всіх зусиль, щоб наступного разу Україна була готова.
Звісно, у сучасних умовах мир виглядає як незбувна фантазія, але яка йому існує альтернатива? Продовжувати війну на виснаження до талого проти ворога, який у всьому має багатократну й усе зростаючу із часом перевагу, під керівництвом таких видатних керманичів, як Зеленський, Сирський і Умєров? Нині у них вічна оборона українського Донбасу, а коли впаде Донбас, у них почнеться вічна оборона українського Запоріжжя?
У такому варіанті нас чекає неминуча поразка з величезними територіальними, економічними, а головне людськими, втратами. Кращого плану у патріотичних лідерів і державників немає.
Мир дає вікно можливостей, війна ж невідворотньо веде до катастрофи. Особисто я обираю ризикнути й отримати хоч якийсь шанс, аніж стрімголов бігти до прірви з передбачуваним результатом. | 1 331 |
| 11 | Мир дає вікно можливостей, війна ж невідворотньо веде до катастрофи. Особисто я оираю ризикнути й отримати хоч якийсь шанс, аніж стрімголов бігти до прірви з передбачуваним результатом. | 1 |
| 12 | В ідеальному світі я виступав би за тотальну війну до кінця. Як колись, давно, лише починаючи свій шлях в армії, коли я наївно гадав, що не дивлячись на корумпованість системи в Україні, Військо за рахунок нових здорових сил все одно зможе перемогти у війні, так би мовити "не благодаря, а вопреки". Як виявилося, я суттєво недооцінив всю прогнилість і мерзенність держави.
Нині ж мені ясно, що ціль державної системи України це не перемогти у війні, а продовжувати її якомога довше. Звісно, за рахунок життів українців. Соціальні й етнічні паразити, що контролюють окупаційну державу, як всі ці 4 роки, продовжуватимуть грабувати мільярдами, продовжуватимуть неефективну й соціально несправедливу мобілізацію, продовжуватимуть шизофренічну стратегію оборони покровських котлів, продовжуватимуть ігнорувати критичні проблеми армії, продовжуватимуть воювати людьми, а не вмінням, промисловістю чи технологіями. Це не помилки системи. Система працює так, як і задумано. Просто вона працює проти нас, українців.
Коли вище державне військово-політичне керівництво, їхні іноземні союзники й уся вертикаль влади зливають війну, правильна ініціатива здорових сил знизу війну самотужки не виграє.
Нам необхідна корінна зміна відношення до людей в армії і у владі. Нам необхідна тотальна мобілізація економіки. Нам необхідна побудова військово-промислового комплексу. Нам необхідний радикальний перерозподіл статків у країні від паразитарних класів на користь війни. Нарешті, нам необхідна соціально-справедлива й ефективна мобілізація, заснована на мотивації, участі всіх верств суспільства й бажанні людей захищати власну державу, а не на бусифікації 50-річних епілептиків із села групами по 10 здорових ТЦКшників і мусорів. Не дивно, що бажання захищати власну державу у людей немає, оскільки власної української держави просто не існує. А за те, що нам підсунули у 91 році під назвою "України" — помирати відверто шкода. Вона не зацікавлена ані у змінах, ані у перемозі у війні в цілому. Для втілення цих і багатьох інших змін і переламу у війні необхідна радикальна зміни всієї системи й побудова нової держави, не пов'язаної з сучасною державною вертикаллю й паразитарним слоєм населення. Якщо ж нічого радикально не міняти й продовжувати воювати як зараз — результат також не зміниться.
Вірогідність таких змін під час війни мінімальна. Як показала практика, свого Пригожина в українській армії немає. І поки йтиме війна, свято паразитів продовжуватиметься. Як тільки війна закінчиться і настане мир — Зеленський і його кодла впадуть, адже саме на війні тримається їхні влада і статки. Мир призведе до зміни влади, саме тому немов кровопивці з сонця з нього так бісяться сучасні можновладці. Безумовно, за владою поженуться відомі олігархи й корупціонери всіх мастей і національностей, що бажатимуть не міняти існуючу ліберальну систему, а отримати краще місце біля кормушки у рамках самої системи. Однак шанс може з'явитися і у нас, націоналістів, що прагнуть до національної й соціальної революції, до побудови України для Українців, до побудови такої України, яка здатна ефективно воювати у війні і за яку воювати не шкода.
Відомо, що навіть у разі гіпотетичного миру РФ рано чи пізно піде на другий раунд. Що ж, ми мусимемо докласти всіх зусиль, щоб наступного разу Україна була готовою.
Звісно, у сучасних умовах мир виглядає як незбувна фантазія, але яка йому існує альтернатива? Багаторічна війна до талого під керівництвом таких видатних керманичів, як Зеленський, Сирський і Умєров? Нині у них вічна оборона українського Донбасу, а коли впаде Донбас, у них почнеться вічна оборона українського Запоріжжя?
У такому варіанті нас чекає неминуча поразка з величезними територіальними, економічними, а головне людськими, втратами. Хоча би по тій причині, що вони ведуть війну на виснаження проти ворога, який у всьому має багатократну й усе зростаючу із часом перевагу. Кращого плану у патріотичних лідерів і державників немає. | 1 |
| 13 | Мир дає вікно можливостей, війна ж невідворотньо веде до катастрофи. Особисто я оираю ризикнути й отримати хоч якийсь шанс, аніж стрімголов бігти до прірви з передбачуваним результатом. | 1 |
| 14 | В ідеальному світі я виступав би за тотальну війну до кінця. Як колись, давно, лише починаючи свій шлях в армії, коли я наївно гадав, що не дивлячись на корумпованість системи в Україні, Військо за рахунок нових здорових сил все одно зможе перемогти у війні, так би мовити "не благодаря, а вопреки". Як виявилося, я суттєво недооцінив всю прогнилість і мерзенність держави.
Нині ж мені ясно, що ціль державної системи України це не перемогти у війні, а продовжувати її якомога довше. Звісно, за рахунок життів українців. Соціальні й етнічні паразити, що контролюють окупаційну державу, як всі ці 4 роки, продовжуватимуть грабувати мільярдами, продовжуватимуть неефективну й соціально несправедливу мобілізацію, продовжуватимуть шизофренічну стратегію оборони покровських котлів, продовжуватимуть ігнорувати критичні проблеми армії, продовжуватимуть воювати людьми, а не вмінням, промисловістю чи технологіями. Це не помилки системи. Система працює так, як і задумано. Просто вона працює проти нас, українців.
Коли вище державне військово-політичне керівництво, їхні іноземні союзники й уся вертикаль влади зливають війну, правильна ініціатива здорових сил знизу війну самотужки не виграє.
Нам необхідна корінна зміна відношення до людей в армії і у владі. Нам необхідна тотальна мобілізація економіки. Нам необхідна побудова військово-промислового комплексу. Нам необхідний радикальний перерозподіл статків у країні від паразитарних класів на користь війни. Нарешті, нам необхідна соціально-справедлива й ефективна мобілізація, заснована на мотивації, участі всіх верств суспільства й бажанні людей захищати власну державу, а не на бусифікації 50-річних епілептиків із села групами по 10 здорових ТЦКшників і мусорів. Не дивно, що бажання захищати власну державу у людей немає, оскільки власної української держави просто не існує. А за те, що нам підсунули у 91 році під назвою "України" — помирати відверто шкода. Вона не зацікавлена ані у змінах, ані у перемозі у війні в цілому. Для втілення цих і багатьох інших змін і переламу у війні необхідна радикальна зміни всієї системи й побудова нової держави, не пов'язаної з сучасною державною вертикаллю й паразитарним слоєм населення. Якщо ж нічого радикально не міняти й продовжувати воювати як зараз — результат також не зміниться.
Вірогідність таких змін під час війни мінімальна. Як показала практика, свого Пригожина в українській армії немає. І поки йтиме війна, свято паразитів продовжуватиметься. Як тільки війна закінчиться і настане мир — Зеленський і його кодла впадуть, адже саме на війні тримається їхні влада і статки. Мир призведе до зміни влади, саме тому немов кровопивці з сонця з нього так бісяться сучасні можновладці. Безумовно, за владою поженуться відомі олігархи й корупціонери всіх мастей і національностей, що бажатимуть не міняти існуючу ліберальну систему, а отримати краще місце біля кормушки у рамках самої системи. Однак шанс може з'явитися і у нас, націоналістів, що прагнуть до національної й соціальної революції, до побудови України для Українців, до побудови такої України, яка здатна ефективно воювати у війні і за яку воювати не шкода.
Відомо, що навіть у разі гіпотетичного миру РФ рано чи пізно піде на другий раунд. Що ж, ми мусимемо докласти всіх зусиль, щоб наступного разу Україна була готовою.
Звісно, у сучасних умовах мир виглядає як незбувна фантазія, але яка йому існує альтернатива? Багаторічна війна до талого під керівництвом таких видатних керманичів, як Зеленський, Сирський і Умєров? Нині у них вічна оборона українського Донбасу, а коли впаде Донбас, у них почнеться вічна оборона українського Запоріжжя?
У такому варіанті нас чекає неминуча поразка з величезними територіальними, економічними, а головне людськими, втратами. Хоча би по тій причині, що вони ведуть війну на виснаження проти ворога, який у всьому має багатократну й усе зростаючу із часом перевагу. Кращого плану у патріотичних лідерів і державників немає. | 1 |
| 15 | В ідеальному світі я виступаю за тотальну війну до кінця. Колись, тільки йдучи до армії, я наївно гадав, що не дивлячись на корумпованість і прогнилість системи в Україні, армія за рахунок нових здорових сил все одно зможе перемогти у війні, так би мовити "не благодаря, а вопреки". Нині ж мені ясно, що ціль державної системи України це не перемогти у війні, а продовжувати її якомога довше. Звісно, за рахунок життів українців. Соціальні й етнічні паразити, що контролюють окупаційну державу, як всі ці 4 роки, продовжуватимуть грабувати мільярдами, продовжуватимуть неефективну й соціально несправедливу мобілізацію, продовжуватимуть шизофренічну стратегію оборони покровських котлів, продовжуватимуть ігнорувати критичні проблеми армії, продовжуватимуть воювати людьми, а не вмінням, промисловістю чи технологіями. Це не помилки системи. Система працює так, як і задумано. Просто вона працює проти нас, українців.
Коли вище державне військово-політичне керівництво, їхні іноземні союзники й уся вертикаль влади зливають війну, правильна ініціатива здорових сил знизу війну самотужки не виграє. І свято цих паразитів продовжуватиметься, доки йде війна. Адже саме на війні тримається сучасна влада. Вічна війна -- вічна влада. Як тільки війна закінчиться -- Зеленський і його кодла впадуть.
Натомість, лише мир дає хоча крихітний, але шанс на зміну влади й системи. Можливо навіть на націоналістів. І лише це дає надію на відбудову України і майбутній реванш. Звісно, у сучасних умовах мир виглядає як незбувна фантазія, але яка йому нині існує альтернатива? Багаторічна війна до талого під керівництвом таких видатних керманичів, як Зеленський, Умєров і Сирський? У такому варіанті нас чекає неминуча поразка з величезними територіальними, економічними, а головне людськими, втратами. Нині у них вічна оборона українського Донбасу. А коли впаде Донбас, у них почнеться вічна оборона українського Запоріжжя? Кращого плану у патріотичних лідерів і державників немає. Кожен день війни під їхнім керівництвом наближає нас саме до другого ісходу. Тож до миру, яким би він не здавався примарним, варто йти, аби вберегти Україну від таких наслідків і зберегти майбутнє української нації.
ОПЗМ об'єдналися на основі погодження з 2 головними принципами.
1. Етнонаціоналізм, перевага нації перед державністю і владою, перевага людей над територією й інституціями.
2. Необхідність зміни влади й державної системи тут і зараз, а найкраще вчора.
В іншому я багато у чому я не згоден з різними учасниками Об'єднання. Однак їхні помилки — ніщо у порівнянні з головною шизофренічною позицією патріотичних прибічників вічної війни "а давайте всі повбиваємося за владу Зеленського і жидів!". У порівнянні з ТАКОЮ ідеєю, всі ці розбіжності — сущі дрібниці. | 1 |
