горбачик сквад

75 млн державних грантів на психологію, право і філологію 🤯

Це ж що виходить, чатгпт поховав хайп вступу на комп'ютерні науки Із 2 місця в 22 і 1 місця в 23 комп.науки вилетіли з першої п'ятірки взагалі

Стаття за пейволом. Якщо маєте підписку - киньте таблиці/графіки з цінами в чат)

🧑‍🎓💸 300-400 тисяч за диплом: за рік вартість навчання в найпопулярніших університетах зросла на чверть. 1 липня стартує вступна кампанія, а разом з нею абітурієнти та їхні батьки стикаються з новими цінами на освіту. 📝 Найдорожчими та найпопулярнішими серед вступників залишаються право, менеджмент, психологія, філологія та маркетинг. Важливим фактором під час вибору майбутньої спеціальності є не лише бажання вступника, а й фінансові можливості, адже вартість навчання зростає з року в рік. 2026-й – не виняток. Водночас держава намагається пом'якшити фінансове навантаження. Програму освітніх грантів розширюють, а загальне фінансування допомоги студентам цього року може перевищити 1,2 млрд грн. ❓Скільки коштує навчання в найпопулярніших університетах країни, які спеціальності обирають абітурієнти та хто може отримати державний грант на освіту – читайте в матеріалі ЕП:

Кожен четвертий європеєць голосує за ультраправих Майже чверть виборців у Європі тепер голосує за ультраправі партії - понад 23% на останніх національних виборах, що майже вп'ятеро більше, ніж близько 5% у 1995 році. Найбільший стрибок припав на 2023–2025 роки: FPÖ в Австрії виріс з 16% до 29%, французький RN - з 19% до 37%, AfD у Німеччині подвоїла результат з 10% до 21%. Ультраправі зараз входять до коаліційних урядів у Хорватії, Чехії, Італії та Фінляндії, ведуть у рейтингах в Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині та Великій Британії. Ці дані отримані в рамках проєкту PopuList - бази даних популістських, ультралівих та ультраправих партій у 31 країні Європи з 1989 року по сьогодні. Стаття у British Journal of Political Science, яка описує проєкт.

за проханням спілки підарасів гарантоване проходження нмт включили в права людини

59,7% поляків висловилися проти вступу України до Європейського Союзу, найбільше противників цього серед виборців опозиційних партій. Про це свідчать результати опитування, проведеного інститутом IBRiS на замовлення Radio ZET, пише "Європейська правда". Учасників опитування запитали, чи, на їхню думку, Україна повинна вступити до Європейського Союзу. З респондентів, які виступили проти членства сусідньої країни в ЄС, 27,4% відповіли "скоріше ні", а 32,3% – "зовсім ні". Прихильниками вступу України до Євросоюзу є більше ніж кожен третій опитаний – 35,4 %. З них 8,4% відповіли "однозначно так", а 26,9 % – "скоріше так".  5% респондентів не мають власної думки з цього питання. Членство України в блоці підтримує значна більшість виборців партій, що входять до складу урядової коаліції ("Громадянська платформа", "Лівиця", Польська селянська партія та "Польща 2050") – 64% з них виступили за це рішення, 32% – висловилися проти. Опитування показало, що серед осіб, які голосують за опозиційні партії ("Право і справедливість", "Конфедерація", "Конфедерація Польської Корони" та "Разом"), 24% підтримують це вступ України в ЄС. 73% респондентів висловились проти.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/25/7240376/

Кентавр у теорії автоматизації — це людина, якій допомагає машина: чи то носій слухового апарата, чи то водій автомобіля. Зворотний кентавр — це людина, чия свобода обмежена вимогами машини, як-от працівник складу Amazon. Технологія штучного інтелекту теоретично дозволяє кожному працівникові стати кентавром, але бізнес-модель вимагає протилежного. Візьмімо радіологію. У сценарії з кентавром людина-радіолог працює разом із ШІ-радіологом і отримує точніший аналіз — але це коштує лікарні грошей. У версії зі зворотним кентавром ШІ-радіолог низводить тих людей, що ще залишилися, до рівня роботів-перевіряльників результатів, які до того ж частіше припускаються помилок. Набагато дешевше — але проблему ви бачите. Докторов, який написав кілька науково-фантастичних романів, посилається на одне з ключових послань цього жанру: «Найважливіше в ґаджеті — не те, що він робить, а те, для кого він це робить і над ким».​​​​​​​​​​​​​​​​

https://www.theguardian.com/books/2026/jun/22/the-reverse-centaurs-guide-to-life-after-ai-by-cory-doctorow-review-the-real-price-of-artificial-intelligence

Зі зростанням добробуту і технологічним прогресом людям мали б доводитися працювати менше. Саме до такого висновку доходили мислителі від Джона Мейнарда Кейнса сто років тому — коли він передбачав 15-годинний робочий тиждень на сьогоднішній день — до сучасних ентузіастів штучного інтелекту. Однак, згідно з нашим дослідженням на основі нового глобального набору даних, розробленого нами, це твердження цілком хибне. Ми не знаходимо жодних свідчень того, що тривалість робочого часу скорочується для людей працездатного віку в міру економічного розвитку. На тривалість роботи впливають суспільні рішення — щодо освіти для молоді, пенсій для літніх людей і регулювання та підтримки доходів для всіх інших.​​​​​​​​​​​​​​​​

https://www.imf.org/en/publications/fandd/issues/2026/06/how-much-does-the-world-work-amory-gethin

🤖 🔬 Чи може штучний інтелект допомогти перевіряти якість наукових статей? У 2026 році МОН оновило правила формування Переліку наукових фахових видань і переоцінило журнали категорії «Б». За результатами перевірки до оновленого переліку не потрапило близько 7% журналів, що подали заявки. Водночас у списку залишилося близько 1300 видань, а якість значної частини публікацій у них, на думку авторів статті, залишається сумнівною. Валентин Гацко, Ксенія Бородай та Даниїл Каракай перевірили, як ШІ впорається з рецензуванням українських статей та визначенням їхніх типових проблем. Для цього вони проаналізували 92 статті з 15 українських соціологічних журналів категорії «Б» за допомогою Claude Opus 4.6 та набору критеріїв оцінювання досліджень. Аудит виявив системні проблеми, що повторюються у багатьох статтях незалежно від журналу й автора: автори не враховують спосіб формування вибірки, не включають до аналізу контрольні змінні, не публікують дані й код для відтворення аналізу, а в якісних дослідженнях не рефлексують власної позиції. 📌 Як працювала методика оцінювання, що показав аудит та чому автори вважають, що ШІ може за лічені дні перевіряти великі масиви наукових статей на ознаки слабких досліджень — читайте у статті. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Лі Куан Ю:

«Кондиціонер - чи не найважливіший винахід для нас, можливо один із найзначніших в історії. Він змінив природу цивілізації, уможлививши розвиток у тропіках. Без кондиціонера можна працювати лише в прохолодні ранкові години або в сутінках. Перше, що я зробив, ставши прем'єр-міністром, - встановив кондиціонери в будівлях, де працювала держслужба. Це було запорукою ефективної роботи державного апарату.»

Європейці знайшли креативний спосіб скоротити витрати на пенсії 🤣

Дискурс про відсутність кондиціонерів в Європі дуже смішний

«Який континент має найбільше смертей від спеки на душу населення? З великим відривом цей сумнівний рекорд належить… Європі. Лише влітку 2022 року від спеки померло понад 61 000 європейців. ... Справжнє пояснення зводиться до двох літер, які Європа вперто не хоче вивчити: A/C. На континенті кондиціонери є лише в кожному п'ятому домі — проти майже 90% у США і понад 90% у Японії.»

https://quillette.com/2026/06/24/how-europe-became-the-world-champion-of-heat-deaths/

📚 У Києві відбудеться публічна презентація дослідницьких тандемів у межах стипендійної програми "Дослідницькі тандеми", яку реалізовує «Локус»за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля. Протягом двох місяців п’ять команд працювали над міждисциплінарними дослідженнями — від когнітивної війни та ШІ до політик пам’яті, довкіллєвих студій і соціології турботи. 🗓 Презентація: 29 червня, 16:00–20:00 📍 Українсько-данський молодіжний дім 🔬 Серед тем: 🔹ШІ та пропаганда як інструменти когнітивної війни 🔹дезінформація і гендерна безпека 🔹українські некрополі як екосистеми пам’яті 🔹досвід втрати та стигма в родинах загиблих військових 🔹політики вразливості та соціальний досвід 👥 У програмі — виступи п’яти дослідницьких тандемів з різних галузей гуманітарних і соціальних наук. 🔗 Реєстрація тут ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber

🏆 SDA 2026 — X Всеукраїнський конкурс студентських робіт «Аналіз соціальних даних» Десятий, ювілейний конкурс! Запрошуємо студентів усіх курсів та випускників 2026 року — бакалаврських і магістерських програм будь-якого ЗВО Європи. 📊 Покажіть, на що здатен соціолог, коли в руках реальні дані. Аналізуємо масиви ESS, WVS, EVS або інші відкриті джерела — від соціальної довіри й демократичних цінностей до міграції, медіа та змін в українському суспільстві. 🌐 Робочі мови: українська та англійська. 💰 Призовий фонд (і він ще зростатиме!): 🥇 1 місце — 10 000 грн 🥈 2 місце — 7 500 грн 🥉 3 місце — 5 000 грн ✨ «За оригінальність» — 2 000 грн 🎯 Спеціальна відзнака від Reputation Capital Data — 7 000 грн 🇩🇪 Особлива нагорода від програми DUHN (за підтримки DAAD) та Університету Констанца — участь у зимовій школі Konstanz Methods Excellence Workshops (komex), курсах PhD-рівня з сучасної методології, зі стипендією на проїзд і проживання. 🎓 Учасники другого туру отримують сертифікат, а їхній статус прирівнюється до участі у Всеукраїнських конференціях (можливі додаткові бали успішності). 📅 Ключові дати: ▪️ Реєстрація — до 18 липня (23:59, київський час) ▪️ Надсилання роботи — до 7 серпня ▪️ Оголошення ТОП-10 — до 14 серпня ▪️ Фінал із презентаціями — 22 серпня, факультет соціології КНУ + онлайн 📝 Як взяти участь: зареєструватися → надіслати роботу → увійти в ТОП-10 → виступити перед журі та перемогти. 🔗 Реєстрація: https://forms.gle/g9XXBVF3gTDeY75C8 ℹ️ Усі деталі та вимоги: https://sociology.knu.ua/uk/sda2026 Голова журі — професор Андрій Горбачик. До складу журі входять фахівці факультету соціології та провідних дослідницьких компаній: RCD, Research.UA, Kantar Ukraine. Чекаємо на ваші роботи! 🚀

Зібрав опитування Центру Разумкова про ставлення до Польщі. Загалом, картина та сама, яку показує КМІС. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1622&page=1 Українці стабільно добре ставляться до Польщі від початку повномасштабної війни. Двічі настрої тимчасово просідали у відповідь на недружні кроки Польщі (економічна блокадою кордону (2024) та вето на допомогу українцям і посилення риторики щодо ОУН-УПА (2025)) і щоразу швидко відновлювалися. У квітні 2026 знову 86% позитиву. Поточне загострення відносин останній замір ще не охоплює. Чекаємо нову хвилю опитування.

КМІС, червень 2026 — українсько-польські відносини 🔹 90% українців підтримують конструктивний підхід до історичних суперечок з Польщею: або невтручання у внутрішню політику пам’яті одне одного (57%), або спільні комісії істориків (33%) 🔹 Конфронтаційних позицій дотримуються лише 5%, і майже порівну в обидва боки 🔹 Ставлення до поляків у 2025 р. складає 4.1 бала (шкала Богардуса): повернення до довоєнної норми після піку близькості у 2022–2023 рр. (3.0–2.9), але без подальшого погіршення 🔹 Негативне ставлення до ОУН-УПА впало з 48% (2013) до 8% (2025); позитивне зросло з 19% до 37%; половина обирає «важко сказати». https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1622&page=1