fa
Feedback
Красовицький щоденно

Красовицький щоденно

رفتن به کانال در Telegram

Про книжки і не тільки

نمایش بیشتر
1 237
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-47 روز
-530 روز
آرشیو پست ها
Поступові рішення по окремим кластерам: енергетика, авіація, транспорт, обміни, контроль, вибори, санкції, відновлення. Паралельна робота міжнародного суду. Спорадичні обстріли та бойові дії. Складна ситуація всередині ЄС. Спроби тиску на Україну. Внутрішні проблеми в росії, зміна влади. Швидке підписання з новим російським керівництвом проміжного перемирʼя під суттєве послаблення санкцій. І так, ми знаємо, що дійсність завжди відмінна від усіх можливих сценаріїв. А поки - у Європу прийшла жара.

Сьогодні росіяни намагаються в будь-яку ціну не пустити у дві столиці паливну кризу, але вони не мають жодного механізму забезпечення паливної логістики, а це означає, що саме з москви почнеться протестний рух, спочатку у «дозволених» соцмережах, потім на підприємствах, які будуть закриватися та скорочувати співробітників. В масові протести на сьогодні я не вірю, саботаж вже починається. 3. Сьогодні вдруге покращили насосну станцію Второво, яка забезпечує москву паливом через нафтопродуктопровід, на тижні майже знищили головний корпус військового завода у Воронежі, сьогодні Фламінго розвалили завод «Титан-Барикади» у Волгограді, який є монополістом для виробництва пускових для балістичних Іскандерів. Якщо дійсно пошкодження серйозні, то заміни не існує. Мобільні пускові балістичних ракет - складні та швидко зношуються через фантастичні температури при старті. Якщо раніше їх виробляли по 5-6 на місяць, і мають зараз до 250, то ця історія скоро нам нагадає історію про російське ППО, це описав Бальзак в оповіданні про шагреневу шкіру. Крим та Південь - окрема тема. Якщо вчора у черзі стояли дві тисячі машин, то сьогодні - дві з половиною. Звернення місцевих колаборантів та нових окупантів до путіна про допомогу в евакуації та гуманітарну допомогу не мають сенсу - він ніколи не визнає подібних поразок і тому завжди проходить повз можливість домовитися. Росіяни кажуть, що вчора збили майже 900 українських дронів. Мабуть, частково збили нафтобазами, воєнними заводами, радарами та артсистемами. За місяць на день туди полетить 2000 дронів, за два місяці навіть така кількість вже не буде на шляху зустрічати залишків ппо. Сьогодні Фламінго зайшли на Волгоград складною траєкторією, обходячи зони, де ще залишилося ппо, це означає, що ці великі, дешеві і не захищені від радарів ракети, тепер летять низько, маючи від партнерів електронні карти висот, що дозволяють ховатися за рельєфом. Коли одночасно десятки Фламінго зʼявляться у небі над Червоною Площею, буде цікаво подивитися трансляцію засідання Держдуми, можливо, останнє засідання перед виборами нового складу покидьків. 4. Повернемося до сценаріїв майбутнього в росії. А) нереалістичний. Чахлик та його оточення розуміють все, швидко йдуть на перемовини, зберігають Крим та інші окуповані території, головне, що вони зберігають- владу. Війна зупиняється по ЛБЗ ще до кінця літа. Держава-бензоколонка відновлюється та окуповує Грузію, Вірменію, Північний та Східний Казахстан, Киргизстан та постійно провокує Естонію, Латвію та Литву, створює у Європі нових Орбанов (далеко ходити не потрібно, в Польщі майбутній Орбан закінчив школу і поступає у московський інститут міжнародних відносин на прискорені курси антиукраїністики. Через кілька років все починається спочатку. Б) мінімально реалістичний. Під тиском обставин росіяни погоджуються на перемовини у вересні. Трамп хоче мати український кейс на виборах і тисне на Україну та Європу, але і підгодовує смаколиками (зброя; гроші на відновлення, бази). Росіяни викачують традиційний пакет: денацифікація, стамбульські домовленості, дух Анкоріджа, обмеження ЗСУ, перемовини переходять у стадію погодження обмінів і на цьому закінчуються. Обидві сторони незадоволені і забезпечують одна одній веселу зиму. В росії в січні - нова влада. Не факт, що нам сподобається. В) більш реалістичний. Наступ українців на Півдні. Обмежене перемирʼя в жовтні, яке дає можливість Трампу мінімально продати це виборцям. Довгі виснажливі перемовини на тлі обмеженої війни з елементами виключень з режиму обстрілів. Домовленості по ключовим питанням відсутні. Донбас, Запорізька АЕС. Контроль ЛБЗ. Статус Криму. Заморожені гроші. Всі на всіх. Підключення до перемовин Європи та Китаю. Ні миру, ні війни, ні виборів, ні роззброєння. Г) реалістичний. Війна до виснаження. Лютий. Повністю блокований Крим. Наступ на Півдні. Зміна влади в Конгресі США. Нескінченні антикорупційні та безпекові розслідування, спроба імпічменту в США. Двопартійна більшість. Нові реальності в НАТО. Перемовини під егідою міжнародної групи.

40 днів путіна. Хроніка падаючого літуна зі стерхами. Сценарії припинення бойових дій. Частина друга. День третій. 1. Йосип Сталін керував срср 29 років; з 1924 по 1953. Більшу частину своїх подільників Сталін знищив ще в друге десятиліття влади. Леонід Брежнєв «колегіально» скинув Микиту Хрущова у 1964, а помер 10.11.1982 року. На двох з Хрущовим вони керували радянським союзом ті самі 29 років. Останні сталінські вампіри помирали аж у кінці вісімдесятих - персональні пенсіонери Молотов, Малєнков та Каганович прожили майже по сто років кожен. А брєжнєвські виходили з кремльовських кабінетів одразу на кладовище - премʼєр Олексій Косигін 4.12.1980; ідеолог Михайло Суслов (30 років на посаді) 21.01.82; силовик Семен Цвигун 14.02.83 (застрелився); партій ний контролер Арвід Пельше 29.05.83; кагебіст Андропов 9.02.84; палач Афганістану міністр оборони Устінов 20.12.84; останнім пішов на вихід Костянтин Черненко, який керував країною з лікарняної палати, не приходячи до тями - 10.03.85; Цей період називають «гонками на лафетах» - постійні поховання лідерів країни не викликали жалю у населення. Вчора на 74 році (приблизно у тому ж віці, як і брежнєвські) пішов Сергій Іванов, один з перших близьких до путіна, кого називали «преємником». Інші члени путінського «політбюро» також знаходяться у віці, коли нормальні люди приділяють час онукам, а не ховаються у бункерах після того, як почали агресивні війни. Війна в Афганістані, яку розпочали Брежнєв з Устіновим та Андроповим після кулуарної наради, була останнім, як виявилося, ударом, який підкосив радянський союз, а наступний «демократичний» керівник Горбачов, фактично, доштовхав радянську військову машину на запасний путь, на якому вона не заважала відходити колишнім республікам. Ну як «не заважала»? Були вбивства мирних громадян у Тбілісі, Баку, Вільнюсі, Ризі, створені бандитські анклави у Придністровʼї, Абхазії, Південній Осетії, Карабаху, спровоковані конфлікти в Таджикистані, Узбекістані. Спроба створити в українському Криму «президента Мєшкова» була з цієї серії. Тим не менше, Заходу вдалося мінімізувати катастрофічні наслідки розвалу. Як мінімум, більшість держав Східного блока стали незалежними мирно і приєдналися до ЄС. Тим не менше, метастази залишилися. Давайте подивимося на сьогоднішній вік путінського політбюро часів початку вторгнення. Михайло Ковальчук — 79 Сергій Лавров - 76 Аркадій Ротенберг — 74 Юрій Ковальчук — 74 Микола Патрушев — 74 Олександр Бортніков — 74 Віктор Золотов - 72 Сергій Шойгу — 71 2. Путіну - 73. На відміну від Сталіна, який помер в цьому віці, не факт, що сам, він не знищує соратників, він, як і «дорогой Леонід Ілліч» тягне свою хунту до кінця поруч, періодично змінюючи стільці. Що далі може очікувати росію після того, як ці старці, не розуміючи наслідків, завели ситуацію в максимально глухий кут? Війна срср у Афганістані тривала 10 років, через неї пройшло 620 тисяч людей, 14.5 тисяч загинули. За 12 років війни в Україні путін вбив більше мільйона росіян, за різними оцінками, через війну пройшли близько півтора мільйонів росіян, які поки що живі. Російське керівництво боїться повернення тих 700 тисяч, які зараз воюють, і які неминуче принесуть війну назад у росію. Тому вони зроблять все, щоб максимально утилізувати це угрупування після завершення бойових дій або залишити його біля лінії розмежування. Але сьогодні ситуація принципова інша, ніж була рік тому, коли чахлик прилітав до Анкоріджа і намагався домовитися про Україну без України. Сьогодні війна вже повернулася до росії. Навіть якщо не говорити про окуповані у 2014 регіони, які російська влада поступово доводить до критичного стану, та регіони, по яких вони пройшлися катком з 2022 по 2026, ми бачимо, наскільки все катастрофічно сьогодні на Брянщині, Курщині, в Білгородській та Ростовській областях та Краснодарському краї. Завтра так буде у Москві та Санкт-Петербурзі.

В них фактично закріплюється «стара лінія» окупації ізраїльтянами та територія між «старою» та «новою» лінією передається армії Лівану з умовою; щоб там не було Хезболли. Як це буде досягнуто, не ясно, але Хезболла вже не визнала цієї угоди. В той же час, сирійці активно розміновують ліванський напрямок. Це навряд чи робиться в цілях оборони. Іран, мабуть, через незадоволення угодою, випустив чотири БПЛА по одному з суден в Ормузькій Протоці. США одразу відповіли двома бомбардуваннями - іранських позицій в районі Бендер-Аббаса - з літаків, і іранських позицій у соцмережах особисто Дональдом Трампом. Польський Міністр Радослав Сікорський розповів журналістам, як Польща планує захищатися від росії. Серед аргументів - бойовий дух та три літаки F-35, яких поки що немає у України. Приємно мати поруч надійне плече союзників. До речі, рейтинг президента Навроцького зріс до рекордних для нього 54%… Попереду саміт НАТО в Анкарі. Абсолютно не виключена ситуація, що Президент Трамп змінить ставлення до фінансової підтримки України і візьме участь в обговоренні виділення країнами НАТО додатково 70 млрд Україні на зброю. Зараз у війні ключовий поворотний момент: росіяни, отримавши технологічну поразку, заливають грошима оборонку. Вони планують збільшити, за словами Главкома Сирського, з нинішніх 6-7.000 на добу до 33.000 кількість дронів, що використовуються на фронті. Думаю, виробництво цих мільйонів дронів очікує гостей. Ті більше 180 тисяч росіян, які втрачені для подальшої участі у війні за неповні останні 6 місяців, мають підтвердити, що путін ніколи не бреше. Побачимо, чи вистачить бензину на тих російських дроноводів на базах дронщиків, а також автомобілів. Якщо в перші місяці року знищувалося до 3000 автомобілів ворога на місяць, у травні близько 8000, у червні за неповний місяць більше 10 тисяч одиниць транспорту. Не кожен птах тепер долетить з тилу до російських позицій… На фото - негативне зростання показує дуже соромʼязлива російська біржа

- воєнна гавань Новоросійськ; термінал Шесхарис, нафтобаза Грушова - цей комплекс ще очікує покращення, багато кораблів-підранків на чолі з «Ессеном» та «Макаровим», до яких у одеситів багато претензій з перших днів вторгнення; - Ямальський хрест - стратегічне скупчення газопроводів; - шлюзи Волго-Дону; - змішувальні насосні станції системи російських нафтопроводів Калейкіно та інші; - Кримський міст. Тут я маю зупинитись окремо. Сьогодні він несе стратегічну функцію для України- міст, через який драпають цивільні загарбники, розганяючи нежить по всій росії відосиками з десятигодинної черги з 2500 автомобілів (вчора було 990) з Криму, з пустим напрямком з Кавказу. Ці люди - частина української антивоєнної стратегії, агітатори на виборах до Держдуми. Люди, які вже ніколи не забудуть гаряче літо 2026 року. Тому поки що ми будемо бачити удари по засобам ППО, які привозять з усіх кутків росії на утилізацію, по кораблям Чорноморського флоту, що заблукали, по суднам на Керченському заводі «Залив» (Тільки сьогодні паром «Петропавловськ» та сестри «Волга» та «Вятка», по скупченню техніки ворога, по останнім кримським нафтобазам, по складах на Таманському півострові, по одній з двох полос Кримського незаконного мосту; бо все одно з Тамані їхати не потрібно, навіщо, бо скоро всім на вихід; якщо у вас є родичі-росіяни, що заблукали в Криму, краще побажати їм пошвидше, поки туди не потягнулися вірні сальдівці з окупованої частини Херсонщини, дезертири з Мелитополя, енергетики, яких кинула росія на невдалий запуск АЕС в Енергодарі, кінбурнські шукачі пригод, і, нарешті, чорні археологи з Ермітажу; які в Херсонесі нагадують зграю шакалів; - зеленоградські електронні заводи та дубненські інженерні ядерні інститути та звʼязківці-космічна обслуга; - Алабуга-Політех та Іжевськ-не тільки Калашніков. 4. Постійне розмʼякшення залізного занавесу російського ППО призвело не тільки до постійних «килимів» на московщині. Зараз деякі аеропорти там більше килимують, ніж працюють, але, можливо, це такий спосіб економити останні запаси керосину, відміняючи рейси? В любому випадку, закриття деяких аеропортів може бути частиною нашого плану, або для остаточного збільшення кількості регіонів, де російська армія зайва, або для майбутнього обміну ембарго на заважання польотам з Борисполю та Львова. Враховуючи якусь збочену любов путіна до нової пошти, мабуть, має бути проріджена вся система складів Вайлберіз біля москви, Петербурга та Нижнього Новгорода, а також те, що він кілька разів зробив зі складами АТБ та Сільпо, просто вимагає дзеркальної реакції у московському регіоні. Там є де розвернутися. Білгород. Місто, яке завжди було у радянські часи містом-супутником Харкова, і яке зробили базою для складів бандитського угрупування, яке знищує моє місто пʼятий рік. Українські військові попередили у соцмережах росіян - продовження ударів по цивільній інфраструктурі Харкова призведе до повного обнулення енергетики та інших систем забезпечення функціонування міст білгородщини. Впевнений, вони мають таку можливість. Також питання введення українських військ на Північну Слобожанщину через колишній державний кордон рф, - це питання часу після знищення основних баз у місті Білгород. Впевнений, ми це побачимо. Херсонщина та Запоріжжя. Саме тут зараз народжується «кримське диво». Штурмові полки поступово відсувають фронт біля кордону Запоріжжя та Дніпропетровщини на Південь, саме тут звільнено територію, яка вдвічі більше втрат на Донеччині. Саме тут вздовж русла Дніпра та колишнього Каховського моря рухаються бойові підрозділи ГУР, які звільнили Степногірськ. Напроти міста Херсон наші безпілотники витіснили ворога з островів, максимально відтиснувши тих, хто кошмарив Херсон fpv-дронами. Рух транспорту у бік Олешків якщо не відкрито, то дороги - звільнено. Ворог вже боїться наближатися до Антонівського мосту. 5. Наступні новини, на які є сенс звернути увагу. Іран «образився» на підписані у Вашингтоні рамкові угоди між Ліваном та Ізраїлем.

40 днів путіна. Хроніка падаючого літуна зі стерхами. Майстер-клас від СБУ та Зеленського. 1. Я не знаю деталей планів Володимира Зеленського та української Ставки по примусу путіна приїхати на перемовини в одну з названих Зеленським юрисдикцій. Впевнений, що ці плани погоджені з Європою, акуратно забюджетовані Фридрихом Мерцем і будуть виконані Міноборони Федорова, ЗСУ під керівництвом Главкома Сирського, СБУ Хмари та СБС Мадяра та іншими структурними одиницями Сил Оборони. Ми розуміємо, що стратегічне бачення у Києві зовсім інше, ніж у Москві, і туди думка долітає повільно, і ще повільніше рухаються нейрони в головах росіян з великими погонами. Тим більше, зараз кілька днів вони там будуть пити на поминках колишнього Міністра Оьорони росії Іванова, а потім ще оговтуватися від цих пиятик. Тому у нас є час продумати майбутні розклади. Для цього я хочу нагадати, що було за 40 днів (30-31.03.1945) до падіння Третього Рейха: радянські війська стояли за Одером і готувалися до штурму Берліну. В Рейхсканцелярії були останні більш-менш тихі дні для роздумів над майбутнім Німеччини після поразки. Гітлер робив вигляд, що має повний контроль за ситуацією. Але вже почався жорсткий дефіцит палива для літаків і танків. Щось нагадує. Союзники в ці дні завершували оточення Рурського угрупування німців, а це означало втрату вугілля, металу, збройних виробництв та кілякасоттисячного угрупування ворога. Гітлер мріяв про «зброю відплати», яка дасть можливість знищити Лондон і досягнути призупинення війни на лінії зіткнення. У Вернера фон Брауна багато чого було зроблено, але «успіху» він добився вже у США. Як і італійський фізик Понтекорво, що вибрав СРСР. 2. Тепер цифри, з яких починаються «40 днів путіна від СБУ»: - ціна нафти Брент на 25/26.06 - 74.8/72.0. Трамп досягнув результату- ціна за місяць впала з рівня 100/110 доларів за барель. До цифр 28 лютого залишилося зовсім небагато - 69/70 виглядає, як ціль на понеділок. Тим більше підписано рамкову угоду між Ізраїлем та Ліваном і ще один фактор напруги знято; - ціна нафти Юралс на 25/26.06 - 60.11/60.12. До рівня лютого (55 доларів за барель) - недалеко. Але, впевнений, що цього разу експрес прослідує без зупинок до рівня 35-40 доларів за барель приблизно в середині липня; - ціна бензину на заправках Москви поки що незмінна - 71.15/71.16 рублів за літр. Дефіцит є, але черги ще помірні. Чекаємо розвитку подій. Тим більше, що чергові НПЗ, цього разу в Уфі, знов покращено. Звертаюся до москвичів: у вас є гроші, найкраще вкладення падаючого рубля - коні та віслюки. От побачите; - індекс Мосбіржі на 25.06/26.06 - 2.252/2.223. Це вже результат більше ніж 10% негативного раллі цього тижня. До пʼятирічного мінімуму залишилося теж приблизно 10%. Акції та їхній курс - обʼєктивні речі, які відслідковують всі економічні процеси. Головне зараз - абсолютно не ринкове символічне зниження ставки, на тлі зростання інфляції, щоденного виносу грошей з банків та падіння рубля; - щодо валютного біржового курсу: за 25.06/26.06 це 75.0/76.0. Коливання були навіть до 78. Вектор падіння панує кілька днів. Факторів, які можуть зупинити падіння, не залишилося. Тільки, мабуть, термінова смерть путіна може відновити курс рубля. 3. Повернемося до того, що відбудеться за ці «40 днів СБУ». Я не знаю планів командування, я розумію лише логіку подій. Я знаю, як українці вміють топтатися по ногам путіна у дуже незручних черевиках на товстій резині. Тому назву 10 дій, які мають підштовхнути путіна. До речі, про московський НПЗ я за два місяці перед ударом повторив разів 7-8. Таким чином: - московський кільцевий нафтопровід. Не вперше, але потрібна корекція; - аеродроми Жуковський, Чкаловськ, Остафʼєво, Кубинка (всі - Підмосковʼя), Морозовськ, Балтимор, Єйськ, Кущевська(всі використовуються для базування Су-30СМ, Су-34, Су-35 біля кордонів України), Енгельс, Оленья (стратегічні); - портова інфраструктура Приморськ, Висоцьк, Усть-Луга;

Сьогодні він підтвердив, що Лукашенко прибрав ретранслятори біля кордону. Залишимо підтвердження військовими цієї «спецоперації», якщо прибрав - добре, і ми маємо далі обговорювати дії того ж Лукашенка щодо передачі росіянам великої кількості пального з заводу в Мозирі, поблизу кордону. Схоже, що цей завод - не буде працювати, якщо Лукашенко не погодиться не давати палива злочинцям і втратить НПЗ. Прикордонна самодіяльність білорусів, які планують пускати до себе зараз українців по гриби та ягоди та історію, що від професійної білоруської армії кордон з українського боку захищатимуть комбайнери та трактористи, знайшов гарну відповідь в українських соцмережах - один гарний комбайнерський корпус планує сходити на територію Білорусі по гриби. 4. Впевнений, Зеленський не жартував, розповідаючи про погоджені акції СБУ для примушення путіна до миру протягом 40 діб. Також звик до абсолютно ідіотської поведінки путіна при обговоренні можливих перемовин. Сьогодні Рубіо, нарешті, визнав, що «духу Анкоріджа» не існує, бо була лише російська пропозиція. Також сьогодні за весь час Трампа на другому терміні, американці вперше визнали себе не нейтральними, а на боці України в офіційних документах. Також потрібно почути черговий вой російських покидьків від Ушакова до дрібних телеграмних пропагандистів про те, що спочатку «стамбульські» умови. У Стамбулі, нагадаю, домовленості підписані не були, а вимоги росіян були на рівні повної втрати суверенітету Україною. Зараз мова йде про те, щоб протягом цих 40 днів створити «на землі» абсолютно іншу реальність - не дати ворогу захопити Костянтинівку, і відрізати ударом на Запоріжжі кримське та херсонське угрупування росіян для подальшого їхнього обміну на хороших українців. Це виглядає дуже складно. Але, нагадую, кількість і якість кінетичних санкцій зростають щоденно (на фото чергова карта, з якої видно, куда «готовилось нападение» - на Крим та Москву. Сотні дронів довершують роботу кількох днів перед цим: - ніжегородський нпз; - два НПЗ у Башкірії; - Полтавська (біля Краснодару) нафтобаза у рф; - чергові радари зі складу С-300 та с-400; - два чергових «Панциря». Все це на тлі стягування до Москви та Валдаю залишків ППО нагадує мені стягування боєготових частин гітлером до Берліну, коли вже готували парад на Червоній площі. Зараз питання може постати перед українським військом інакше - через постійне тупе підняття ставок путіним, росія втратила Трампа, як лобіста, Орбана як потенційну проблему для України, а також можливість вести перемовини на лінії вогню. Зараз стоїть питання всієї Херсонщини, та особливо - Енергодару на Запоріжжі і, безперечно, Криму. Всі схеми крім однієї (десантна операція з моря) виглядають фантастично, але реальність часто буває набагато гірше для агресора, як показує досвід. Тому залишимо це для майбутніх істориків. Я особисто даю не більше двох тижнів кримському мосту. Пропоную цей відлік зробити загальним: 1 (один…) 5. Франція зупинила і взяла на абордаж черговий тіньовий танкер рф біля Сардініїв, а Британія вирішила продати 100 тисяч тон нафти з попереднього танкеру, і віддати гроші Україні. Нагадаю, гроші від продажу Челсі Роман Абрамович не передав Україні, як домовлявся. ЄС відклала у бюрократичний спосіб чергові гроші на дрони (5.9 млрд євро). Це говорить тільки про наявність путінферштеєрів досі серед чиновників середнього рівня. Далі буде.

Чей Крим, або 40 днів для путіна. 1. Не знаю, що рухало російським диктатором, коли він розпочав вторгнення у 2022, але дуже добре розумію, як виглядала операція по захопленню Криму у 2014. Хронологія і демонологія наступна: - 2003 рік, спроба анексувати український острів Тузла через приєднання до нього дамби, зміна контролю за Керченською протокою (між берегом в Керчі та Тузлою) з внутрішньої української території на спільну). Не вийшло. Яйця Кучми виявилися міцнішими при спробі порівняння; - 2005-2010 активізація антиукраїнських партій (Цеков та інші), купівля активів, заведення російських банків, проникнення російських агентів у держструктури на території Криму, «гуманітарне співробітництво», спроби розкачування кримських татар та інше; - 2010-2014 - договір про базування флоту, який нагадує окупацію, активні дії «дружніх» росіянам партій у Верховній Раді Криму, пікети у часи Майдану; - Майдан. Максимальна радикалізація, в тому числі із залученням підбурювачів, у Києві, «зустрічна» реакція у Криму. Зелені чоловічки. У росіян не вийшло дотиснути Харків, Миколаїв, Одесу і тому на питання чей Харків відповісти просто: український. Україна отримала Крим у 1954 через внутрівладні рішення, підписані Маленковим та Булганіним, автором схеми по розмінам територією був Хрущов. Причина проста, економіка Криму після сталінських репресій та депортацій, впала приблизно у пʼять разів (1953 до 1940 року) і Крим було передано Україні «на откорм». І так, побудований Північно-Кримський канал, яким проходило 1.5 млн куб метрів води щорічно, вилікував природу і почав лікувати економіку. У 2014 році населення Криму було трохи більше 2 мільйонів людей, через десять років воно зросло до 3 з чимось мільйонів. Колосальний демографічний зсув призвів до різкого збільшення витрат питної води. А ще - російські злочинці знищили Каховську плотину і обнулили постачання води з материкової України на півострів. Сільське хазяйство занепало, вода з наповнених дніпровською водою штучних озер майже закінчилася. Особливо багато води витрачає військо. Крим завжди був енерговитратним регіоном і електрична енергія шла з материкової України. Після силового повалення вишок на Херсонщині українськими патріотами росіяни побудували кілька блоків на теплових станціях у Севастополі та Сімферополі, добудували Керченську станцію. Багато хто памʼятає турбіни Сименс, які у порушення санкцій завезла німецька компанія. Тепер ми можемо константувати, що ці турбіни точно будуть зупинені. Насоси, які забезпечують сьогодні водопостачання та каналізацію - електричні. Підвіз продуктів харчування - це кримський міст, якого скоро не буде. Паливо - це бази у Феодосії та Севастополі, які поки що не до кінця знищені. Енергетики майже не буде вже завтра. 2. Нагадаю, Україна має якусь кількість власних громадян у Криму та на Півдні України, які, не зважаючи на тиск окупантів, залишилися патріотами України. Цим людям було не легко 12 років морально, їм буде ще складніше найближчим часом фізично, на жаль. Росіян, які понаїхали на нашу територію, точно не жаль. Вони прибули насолоджуватися на наші землі - маю надію, що стипль-чез буде гарним, після того, як міст стомиться об українські ракети та дрони. Можливо, там буде бенефіс нової балістики, можливо, Британія надасть нові дешеві аналоги Шторм Шедоу, можливо, сотні дронів із штучним інтелектом справляться самі. Тоді постане питання - а як окупаційна влада, згідно міжнародного права, буде годувати населення, яке збільшилося, да ще у часи курортного сезону. Да ще й тоді, коли літаки та потяги не зможуть допомогти, а більшість портів лишилися без інфраструктури портового хазяйства. І інше питання - а чи російська армія не забере залишки ресурсів у населення? Чи не обнесуть вони городи, политі останньою водою з колодців, чи не захоплять вони фури з цистернами, чи дозволять вони гуманітарни вантажі з третіх країн? І, до речі, чи готові ці треті країни до гуманітарних місій до початку повернення контролю України за територіями? 3. Володимир Зеленський перейшов до активної особистої дипломатії.

Роснафта та інші нафтові компанії ще не банкроти, але структури, які керують активами, що весь час перебувають у стадії реконструкції українськими виробниками дронів. Чим далі, тим більше. Нещодавно щось покращили на Тюменському НПЗ - більше ніж на відстані 2000 км українські дрони познайомилися з його потужностями. На черзі - Омський та Ангарський НПЗ. Сьогодні покращення також зазнала газова промисловість. Було атаковано два підприємства-брати у структурі Газпрому - Оренбурзькі газопереробний (ГПЗ) та гелієвий заводи. З гелієм все просто - полупровідникове виробництво ніде не працює без гелієвого охолодження, те саме стосується охолодження у системах керування балістичних та крилатих ракет. Не весь газ має багато гелію. В даному випадку казахстанський, що йшов на Оренбург - мав. А взяти на світовому ринку гелій нема де, бо після тримісячної паузи катарський гелій розписаний на роки вперед. Ситуація з сіркою - ще гірше. Кілька місяців тому після покращення дронами став на ремонт Астраханський гпз, найбільший виробник сірчаної кислоти у росії. Тепер постраждав і другий. Потужності ще одного підприємства сірчаної галузі - фосфатний завод на Ярославщині - вже «пораховано». Чекаємо нових даних про покращення воєнно-хімічної галузі цілком. 4. Так що не так з російською економікою? Чому при тисячах газо- і нафтопроводів росія не витримує під тиском українців? Розбито і поставлено на ремонт близько 30% виробництва нафтопродуктів у європейській частині росії, виробництво бензину скоротилося на чверть, авіаційного палива - на третину. Кількість резервуарів скоротилася на майже 15%. Чи це багато? Так, враховуючи, що одночасно полагодити це неможливо. Сьогоднішня ситуація є прикордонною - якщо СБУ та СБС продовжать знищення ключових резервуарів, наприклад все та ж Грушова, де 90% резервуарів ще працюють. Попереду майже все літо. Чи буде далі мазут та газ для роботи російських ТЕЦ та ГРЕС? Скоріше за все буде потрібно вугілля. Що стосується електроенергії в Криму, то її скоро не буде. Суттєво пошкоджені три ТЕЦ - Балаклавська, Таврічеська та Керченська (сьогодні). Енерго мост до Криму працює (поки що), це питання часу. Чи може бути повністю зупинена вся кримська економіка через відсутність палива для сільського господарства та населення, електрики для виробництва. У відсутності бензину генератор не купиш, якщо рахуєш кошти. Зараз питання тільки в приоритетах - кого путін кине першим, населення чи фронт? 5. Таким чином, держава-бензоколонка все більше стає державою людей, які будуть битися за вміст 20-літрових каністр, але не вийдуть на барикади, скоріше, вони у стилі режисера Звягінцева на сцені Каннів попросять доброго царя втрутитися у ситуацію. На фото - маловідомий портрет Тараса Шевченко з виставки в Зеник-арт у Львові - маємо задуматися, що Шевченко був людиною, яка поклала більшість відведених років життя на службу в окупаційній армії для захисту завойованих територій, тоді державою, що керувалася в Україні виключно інтересами максимального подавлення мовної та культурної ідентичності українців

Трамп і нафта - хто кого переміг? Нафта і путін - а чи є хлопчик? 1. Сьогодні, нарешті, не було гучних новин з перемовин між США та Іраном у Женеві, Трамп не сварив іранців у власній соцмережі, Галібаф публічно не відкидав факт домовленостей про приїзд місії МАГАТЕ, а Оман твердо заявив про безкоштовний прохід танкерів у два боки через спеціально пропрацьований коридор біля узбережжя. За попередніми даними, рух у два боки різко зріс, що і відобразилося на масштабах падіння цін на нафту. І це ще - частина айсбергу, яка зверху. Додатково: Рубіо визнав, що вже немає підстав для продовження дозволу на продаж за долари російської нафти, і московська біржа продовжила різке (більше 5% на добу) падіння, лідерами якого є паливні компанії та банки. Оскільки Іран отримав ліцензію на продаж нафти за долари США (це вкрай важливо для обох сторін, Трамп повертає обіг нафти Ірану в зону контролю США, отримуючи додаткові важелі для стабілізації долара та ринку зобовʼязань США, Іран починає боротьбу за колишніх російських покупців нафти в Індії та Пакистані), то наступні 60 днів на ринок вихлюпнеться вся нафта, яку Іран закачав у старі танкери в часи війни плюс відбудеться максимальне відкорковування запорів на нафтових родовищах Ірану. Іранці кілька днів стримували рух конкурентів Ормузькою протокою, щоб насолодитися високими цінами на нафту, але біржа є біржа, падіння цін йде за сценарієм Трампа. І ми не знаємо, яка поставлена задача - чи рухати ціну до зони стабільності, яка була до війни (55-60 доларів за барель Брент або WTA), чи через 60 днів орієнтир для американського виборця буде абсолютно іншим - 30-40 доларів, для того, щоб Трамп увійшов до історії, як Президент, який все робив для досягнення дна нафтових цін. Так, ми цього поки що не знаємо, але давайте подивимося на ціни протягом останніх місяців: 15 лютого 2026 року: Брент - 67.75, Юралс - 55-56; 15 травня 2025 року: Брент - 97-99, Юралс 92-96; 24 червня 2026 року: Брент 73-74, Юралс 58-60. Мій особистий прогноз на 30 червня: Брент 66 доларів, Юралс 48-49. Що відбувається на світових ринках? Золото стабільно падає і це є головним орієнтиром, що ринки не очікують продовження війни США з Іраном. Біткоїн за останні кілька тижнів знизився з 80 тисяч доларів до 60, причому чверть падіння прийшлася на останні дні. Після переможного ІРО фірми Ілона Маска Space-X, яке зробило його першим трильйонером, індекси різнонаправлені - настала зона очікування наступних позитивних новин. В той же час, тепер, коли росія намагається витиснути максимальну кількість нафти за кордони, почали зростати запаси в танкерах, які бовтаються в океані. Після аукціону небаченої щедрості від Трампа, путін має отримати до всіх поганих новин ще одну - його нафта не дуже потрібна. 2. Які результати для Трампа дало фактичне публічне приниження для отримання угоди з Іраном? Позитив: - світ дійсно його зараз вважає миротворцем, який зміг зупинити двох агресивних гравців у регіоні - Іран та Ізраїль. Як не дивно, його схема - я над схваткою - багатьма сприймається, як реалістична; - нафтодолари перемагають. Падіння ціни на нафту за неповний місяць до Дня Незалежності США - безумовно, важлива перемога; - справа Епштейна пішла на переферію мозку пересічного американця, як і невдала риторика про захоплення Гренландії; - економіка США в непоганому стані, в той час Трамп обов’язково припише собі заслуги України в падінні російської економіки; - підйом американської військової промисловості- безумовно його заслуга; очікується, що «оборонка» разом з Ші стануть драйверами економічного зростання США. 3. Чого не скажеш про державу чахлика переможеного. Давайте подивимося на паливні успіхи путіна. Коли у 2004-2008 росія остаточно вибрала обхідну стратегію для знищення економіки України, путін мав рацію - ми колосально залежали від російських енергоресурсів плюс мали стабільний приток валюти в Україну від транзиту. Сьогодні картина абсолютно інша. Західний напрямок для російських нафти і газу втрачено. Газпром - збиткове підприємство, ціна якого знаходиться на рівні дрібного техаського нафтотрейдера і виробника.

У другій серії було заарештовано колишнього керівника Аерофлоту, людину, особисто працююча багато років разом з міністром оборони росії білоусовим. Одну з малих башен Кремля атаковано і поки невідомо, чи вийде цей поважний пан з-під ударів українських дронів та ракет десь на півдні України. Третя серія ознаменована зростанням влади КОвальчуків за рахунок взяття ними під контроль одного з найбільш складних контрабандитських маршрутів - окупованої росіянами Південної Осетії. Там зняли лідера бандугрупування Алана Гаглоєва і планують призначити туди нинішнього керівника Курчатовського інституту замість політиків, які мають доступ до інформації і війни з боку ОПГ, нормально було б просто рокіровка з урахуванням ситуації, але, схоже путін почав рух до визнання бандитських анклавів частиною рф, мова про Абхазію, Південну Осетію та Придністровʼя. Це - не про лояльність. Якщо у вірних церберів грузії з неповагою забирають окуповані регіони, це путін придумав трошки підняти власний рейтинг через анексію незаконно зайнятих земель України. Зараз, враховуючи фактичну слабкість режиму, він буде прибирати всіх не дуже «своїх» і заміняти їх силовиками. Прислуга, яка «толпой стоит у трона», нервує через власне майбутнє 4. Оскільки кожен дрон , що прилетів по обʼєктах в тилу рф - це дрон-вихователь правильної позиції на виборах, і путін сьогодні вперше висловив щось накшталт «у Криму є мінімальні проблеми, але я сказав (!) їх вилікувати. Так і віримо в те, що він все це може знизити силою слова, у той час коли Україна розширює кількість дронових ударів і тему кінетичних санкцій ми почуємо не один раз перед виборами і підрахунок цих санкцій - це також окремо санкція. Вчора СБС, СБУ, ГУР були зосереджені на черговій зачистці Керчи та сусідніх територій - було росіянами втрачено один комплекс С-300 та один «Панцир», гарний комплекс РЕБ, «Купол-Волна-Гарант» та чергову радарну станцію «Небо-У» кримське ППО стає все більше дефіцитом. За компанію з ними було знищено три дуже дорогих сучасних безпілотники «Оріон», які по півдоби можуть бути у небі щоб скидати звідти КАБи та ракети повітря-повітря та повітря-земля. Там же було розбито резервуарний парк для зберігання мазуту на ТЕЦ у Курортному та газову станцію поруч, а також ще вдруге вдарили по кримському залізничному мосту через канал, попутно знищивши ремонтний ешелон, який вже почав працювати. З Криму потяглися відпочиваючі, купа роликів про те, як вони страждають у черговій раз і не хочуть їхати з Криму. На вечір затор на вʼїзд на кримський міст був більше пʼяти кілометрів. Правильною дорогою йдете шановні слухачі та глядачі, ще трохи і Крим буде вивільнено від зайвих речовин, і тоді можна бути спокійно знищувати цей від фауни «росіянин кримський» 5. На жаль, Крим - це місце постійного перебування тисяч громадян України. Їм потрібно всерйоз запастися терпінням. На фото чахлик майжедохлий з квітами перед памʼятником перемоги українського народу у другій світовій/великій вітчизняній за старим стилем

Справжня росія: намальовані вибори, поразка у війні, схватка бульдогів під килимом. 1. До проміжних парламентських виборів у США залишилося всього лише чотири місяці. До виборів у Держдуму рф - три місяці. У США складна система висунення кандидатів, небезпроблемна система голосування та обліку голосів. Тим не менш, там працює довольно дієва система прогнозування результатів. Дії президента Трампа знищують електоральні здобутки республіканців на виборах, але його особиста підтримка дає можливість перемагати кандидатам на внутрипартійних «праймеріз». Кожен день війни у Затоці дорого коштував кандидатам від республіканців у Конгрес та конгреси штатів. Зараз кожен його миротворчій крок, що знижує світові ціни на нафту на тлі національного позору - знижують ціни на паливо у США і піднімають шанси ресрубліканської партії. Сьогодні Трамп розповідав, що поверне Ірану 12 мільярдів заморожених грошей, виключно для купівлі американської сільгосппродукції, Іран цьому здивувався і Венс повідомив, що це тільки майбутня пропозиція від США. Кілька днів тому Трамп говорив, що запропонує сирійцям зайти у Ліван (фактично окупувати частину незалежної держави). Так ось, розумний лідер Сирії Аш-Шараа відмовився, що говорить про його інтелект і можливість бачити на один хід далі, ніж Трамп. Тим не менше, останніми днями тільки лінивий не повторив, що Трамп фактично підтримав пропозицію Зеленського тиснути на путіна для початку перемовин. Особливий дозвіл росії продавати нафту за долари США не був продовжений США. Таким чином, єдиний легітимний шлях для росіян - через танкери тіньового флоту на Індію та Китай (чому легітимний? Бо відповідає отримувач за купівлю чогось у лівих кораблів з лівою нафтою. Рф жодного разу не підтверджувала, що має стосунок до тих танкерів. 2. Оскільки Трамп погодився, Зеленський весь час підтискає то Лукашенка (той зараз на сковорідці українських вимог по ретрансляторам та нафті з Мозиря), з іншого боку його очікує холодний душ прямо в одязі від путіна, якщо він дійсно зупинить потік нафтопродуктів до зголоднілої на паливо російської армії. У них і без білорусів є проблеми - наприклад, жорсткий дефіцит палива на Білгородщині, Луганщині та Донеччині. Крім того, путін і лукашенко розуміють, що Мозирь знаходиться поруч з кордоном України і при необхідності він ляже за пару годин активної роботи наших військових, іншим варіантом є вибивання цілих ешелонів з цистернами з паливом, що їдуть з Білорусі. Вибори поки Білорусі не світять. Наявність же проблем з вивозом дозволеної кількості продукції Белкалія підштовхує Лукашенка домовлятися з Києвом про транзит і бути паїнькою у питаннях ретрансляторів, які роблять не системними і не важливими це питання у обмін на мільярди калійних доларів, причому без прокладок путінських силовиків; 3. Тепер про росію. Так, законодавство там дозволяє тепер все, що потрібно для підтасовки - голосування поштою, інтернетом; підконтрольність людей в комісіях абсолютна. Тим не менше, всі бояться. Чому? Бо всі отримали конверти, де прописано, скільки голосів має набрати правлячя партія по тому чи іншому округи. При будь-яких підлаштуваннях на введення у оману суспільства, влада там має отримувати і передавати наверх правдиві дані. А вони останнім часом все гірше і гірше. Чи знає путін правду, не важливо. Важливо, що правду знають у ФСБ і саме там готують основу для кадрових рішень, причому як після виборів, так і зараз. Такі рішення почалися, висока турбулентність у системі говорить про крайній рівень напруги у керівництві рф. Спочатку був з подачі заступника голови ФСБ заарештований особисто близький до путіна багато років представник тамбовського угрупування 75-літній бандит Трабер. Затримання велося за участю заступника голови ФСБ Корольова. Трабер був довгий час людиною особисто путіна. Кажуть, що головному злодію дали прослухати телефонні розмови Трабера і там - відверта позалексична конкретика, що той пан казав про путіна. За ним стояли брати Ковальчуки, близькі з усіх боків особисто путіну.

Біля Москви все ще є всі три, але вони виявилися дірявими, тому зробили ще внутрішньомосковську мережу, яка тепер підіграє нашим дронам і бʼє по багатоповерхівкам та секретним обʼєктам. Далі працює математика - більше відсоток результативних дій (зріс з 3-5% до 15-20%), тим більше знищення ППО, яке залишилося, тим кваліфікованіше кегельбан по резервуарам з нафтою, і тим більше залишається дронів на газову сферу, енергетику, азотну хімію та тепер - електронну промисловість. 4. Ситуація розвивається набагато динамічніше, ніж очікували навіть союзники, і, я так розумію, росіяни, які не сказали путіну, коли кегельбан почався, тепер остаточно бояться прийти до нього з інформацією, що паливо тепер їде в росію з китаю, Індії, Туреччини, країна-бензоколонка більше не забезпечує себе паливом. І так, все ще не рівномірно і у деяких регіонах більше працює паніка. І так, поки що Усть-Луга та Приморськ, і східне Козьміно ще відвантажують величезні обсяги нафти, але перед смертю не надихаєшся. Тіньовий флот більше не є невидимкою з вимкненими транспондерами, європейці почали сезон охоти на судна з фальшивими прапорами та командами, якими керують капітани-злочинці, а працюють матроси, які звикли, що їхнє майбутнє, а іноді і життя нічого не варто. 5. Я не знаю, наскільки путін втратив контроль за ситуацією. Безумовно, те, що росіяни не спрогнозували заздалегідь сінергію українських виробників дронів з європейськими інженерами та замовниками, які сидять у бліндажах і можуть поставити задачу виробникам і протестувати ці вироби на практиці війни. Вже зараз запускаючи міддл- та дип-страйки, не потрібно бути біля лінії вогню. Можна знаходитися в Харкові, Дніпрі або, навіть в Ужгороді. Щоб бачити результат, є українські електронні воєнні платформи. Навіть більше - щоб керувати базами даних, можна сидіти не у підземних штабах у Києві, а і в склометалевих офісах «Палантір» у Каліфорнії. Думаю, американці крім Трампа та його прісних вже списали путіна і зараз підбирають, хто буде вести перемовини від імені його «ляльки» і стане наступним урядовцем. Як це буде - ми поки що не розуміємо, варіантів багато. Але вже зрозуміло, що першим кроком до деконструкції путінської системи стримок і противаг будуть вибори у держдуму росії. До них - ніякої мобілізації. Але і на виборах незрозуміло, як пояснити електорату, що він може або йти на участок пішки, або користуватися електротранспортом, поки ще не перебить трансформатори на енергомережах. Росія займає велику територію. Сьогодні у маленькому українському експерименті в Криму по повному блекауту вирішується питання моделі майбутньої енерго блокади москви. Схоже, лавров, який все ще рахується головою російської дипломатії, не допущений не тільки ухвалення рішень («політбюро», у складі Сєчін, Ковальчуки, Бортніков та Патрушев, Ротенберги, Можливо, все ще Шойгу). Також, схоже на то, що арешт у пітері одного з керівників тамбовського угрупування Тайбера - є сигналом до того, що слабкий путін скоріше віддасть на смерть одного з соратників, коли йому покажуть якесь відео, на якому цей персонаж щось образливе каже про диктатора. І тут має спрацювати той же ефект, як і з ППО - чим менше залишається прямих друзів путіна, тим більше вірогідність, що в коло, яке стискається навкруги «вождя», потрапить ненадійний елемент. На фото- останні дні кримського мосту. Ряд барж, ряд бакенів, величезна кількість потоплених суден, які захищають полотно мосту, сітки та бетонні укріплення. Не поможе. «Царь-то не настоящий». Саме цитата з російськомовного підтягнутого сталіним талановитого внутрішнього критика радянської системи Булгакова більше за все підходить до останніх днів пітерського чекіста разом з будівельниками незаконного мосту ротенбергів

Останні тижні путіна. Прискорений крах системи стримок та противаг. 1. Російська «оборонка» - величезний за розміром механізм, який залишився з радянських часів - неефективний, олігархічний, і, тим не менше, добре профінансований і такий, що має реальну інженерну основу старих часів. Радянське ППО було колись найкращим серед всіх можливих аналогів, після С-200, який був лідером, зʼявився С-300, який випускали щороку більше десятка, частково забезпечуючи військо, частково заробляючи гроші на експорті. Індія, Іран, і, памʼятаєте, навіть країна НАТО, Туреччина, якій ця акція коштувала модернізації авіації на F-35. С-400 Тріумф, і, схоже, що С-500. При цьому частина величезних запасів ракет для С-300 пішла на обстріл Харківщини і Півдня у режимі земля-земля, а потім поступово стали виходити з чату і самі ці «російські петріоти», разом з Тор-ами, Бук-ами, старими Тунгусками і новенькими сучасними «Панцирями». Останні виявилися типовим халтурним продуктом часів пізнього застою - раннього єльцинського пофігізму. Сирий продукт, на який робили ставку 25 років тому, сьогодні є основою малого ППО в Москві та на інших важливих напрямків. Це саме ракета від «Панциря», яка мала влучити у добрий безпілотник, допомогла українцям знищити черговий резервуар Московського НПЗ, відкоркувавши кришку на велику висоту. Це саме «Панцирі» ставлять на дахах висоток, бо вони можуть летіти по цілям тільки тоді, коли наводяться фактично при прямій наводці. І все одно постійно мажуть. Через це і кількість цих, трохи здешевлених у порівнянні з «Торами», ракет, вже у росіян недостатня, і все більше важливих обʼєктів, прикритих «Панцирями», не мають, насправді, ніякого захисту. Сьогодні це показали в Дубні, під Москвою, одному з головних центрів космічного звʼязку (!) та спостереження. Місто радарів виявилося сліпим при прильоті українських дронів. Саме звідси йде основне керування космічними супутниками (а сигнали з інших станцій стеження передаються також сюди), саме тут планують розвивати російські аналоги «Старлінків», але як розвивати, коли щось вже пошкоджено, але, що важливо, тепер відомо, що все це - не захищено. 2. Ще одна гордість росіян - радянські і пострадянські крилаті і балістичні ракети. Щоб зробити одну ракету, потрібні тисячі комплектуючих. Багато які робляться не ексклюзивно одним підприємством, це правда. Але вже якась кількість таких заводів вийшла з гри. Кілька радіотехнічних заводів, які знаходяться у Воронежі, є одними з лідерів галузі російських напівпровідників для крилатих ракет - С-300, Іскандер-К, Х-101, які є розходним матеріалом для ударів по українській цивільній інфраструктурі. За одну атаку такі обʼєкти, як у Воронежі та Дубні, а тим більше, Зеленограді, де десятки військових виробництв та КБ, не розбити. Але, як показала філігранна робота українських дронщиків по мостах Півдня України - цей процес потрібно тільки почати. Далі йде настільки системно, що читачам вже не цікаво, скільки мостів через Північно-Кримський канал пошкоджується на добу. 3. Що стосується загальної логіки подій, то, починаючи з грудня, сили безпілотних систем Мадяра практично щодня зносять або радар, або пускову російського ППО, в різних частинах росії, від Краснодара до ближнього підмосковʼя. При випуску на місяць десятка одиниць, всіх систем сумарно, знищення сягнуло спочатку 25-30 на місяць, потім 35-40, а зараз, коли їх стає менше, цифри вже йдуть на 10-15 на тиждень. Росіяни йдуть на паліативні міри, знімаючи корабельні радари, привозячи старі «Тунгуски», розконсервовуючи останні «Оси», тасуючи «Панцирі» між фронтами. Не допомагає. Розкрию просту річ, яка має бути очевидною російським можновладцям, але, схоже, приховування правди від нижніх щаблів влади до верхніх там стає все сильнішим: чим менше ППО та чим більше приходиться економити ракети до них, тим більший відсоток українських дронів долітає до цілей. Раніше росіяни мали одне коло ППО біля лінії бойових зіткнень, друге біля кордонів України і ще окремо по 1-2 коли біля важливих обʼєктів, а біля Москви - три кола. Тепер двох ліній біля України- немає.