ПРОЛІТ 🐝

Американські виконавці вже цієї пʼятниці почали випускати різдвяні сингли. Слухайте, ну я тоді теж вже готова всім казати «давайте після свят»!

Сюди кидаємо гроши, якщо ви теж хочете, щоб така книжка існувала в українських реаліях

Ідея для ромкому про сталкера: Головна героїня — трудоголік, яка настільки виснажена роботою, що коли в неї зʼявляється сталкер, вона відкладає його на потім, ігноруючи повідомлення, подарунки й камери у власній квартирі. Та коли вона випадково надсилає йому замість колеги робоче завдання, він з’являється на її порозі з готовим результатом. Тепер до нескінченних проблем додається ще одна: нав’язливий грін-флег чувак зі щенячими очима, який мріє лише стати її хлопцем, — а вона сприймає це як ще одну проблему, від якої не знає, як позбутись.

Що це? Правильно, афіша! Значить пора купувати квиточки на нову зйомку «Позакласного читання»! Ті, хто раніше до нас приходив, розкажіть людям, чому варто прийти, а хто дивився — ваш улюблений випуск. Квитки, як завжди тут, подія, як завжди, в підвальному приміщенні: https://kontramarka.ua/uk/pozaklasne-citanna-kajdaseva-sima-ivan-necujlevickij-ula-prolit-kocegura-tarabakin-mazuran-126033.html

Ви будете мене сильно ненавидіти, якщо я вам скажу, що я вже її дочитала? 👀

Почала читати «Рік благодаті» і вже з сотої сторінки відчуваю вайби «Володаря мух», тільки ізолювали тут дівчат.

Отакі роздуми.

Оце сиджу, думаю про концепт "затишних різдвяних історій" про кохання і диво в українському сеттингу і згадую Різдво вдома, яке не дуже метчиться з "різдвяним дивом". Єдиний meet-cute, який мені уявляється — це якби герої не могли поділити, хто першим йде колядувати під металопластикові вікна сільських багатіїв, або "вони познайомились в молодіжній ровті" й пішли в заколяду, або він спасав її від підлітка в костюмі смерті з вертепу, бо той гнався за нею з косою. А Святвечір — це "не їж стільки куті, живіт боліти буде", "подивись у вікно, хто то колядує, я не знаю, скільки грошів давати", "йди дай гроші дитині, лиш не забудь сказати "О на щісті", "лишаю тобі тисячу, як прийде церковна ровта, аби-с дала стілько". Їй-богу, отакі вайби святкування Різдва в мене, з колядою "сумний Святий вечір в 46 році" (не дуже в ромком таке впишеш).

Зайшла на Sweet TV, побачила, що в них є «Ґравіті Фолз», зрозуміла, що це єдиний рік за довгий час, коли я не передивилась це шоу влітку — настільки літо було якесь сумбурне. Я вже всю колекцію книг по мультику зібрала, треба ще «Книгу Білла» українською, бо англійською вже давно є. Ще я час від часу передивлялась «Стар проти сил зла», бо в студентські роки писала під цей мульт десятки сторінок конспектів і самостійних робіт. Дарон Нефсі, до речі, стала другою в історії Діснея жінкою-шоуранеркою тоді, і цьогоріч повідомили, що вона повернулась в Дісней робити нові проєкти. Цікаво, що там. З отакими думками я пʼю чай, поки ввімкнули електрику, опівночі.

Відкопали минулорічні пости учасниці «Холостяка», яка чомусь не розуміє, з якої причини книгарки обурюються, коли вона просить книжки російською. Я вже й так голосно зітхаю в такі моменти, але скоро переходитиму на крик, як в тому мемі з бобром.

Якщо ви бачите, як люди оплакують поломку AO3, — уявіть, що у вас посеред найцікавішого моменту, який ви чекали 500 сторінок, забрали книжку. А потім ще й конфіскували всю бібліотеку і сказали прийти за два-чотири тижні. Archive of Our Own (AO3), один із найвідоміших архівів фанфіків, тимчасово недоступний. За повідомленням команди від 30 жовтня, виявлено інцидент безпеки, а відновлення може тривати від двох до чотирьох тижнів. На відміну від Wattpad (які отам рекламувались дописом вище) — це безкоштовний архів без реклами, який утримується пожертвами спільноти. Його головна перевага — детальний пошук: можна обрати конкретну пару персонажів, троп, мову й обсяг та відфільтрувати небажані теми, а ще AO3 допускає складні, суперечливі й неприємні теми в межах своїх правил. Ще одна прикольна фіча — збереження історії фантомів Через проєкт Open Doors до AO3 переносять фанатські архіви, яким загрожує зникнення. Тож платформа зберігає і тексти, і частину історії інтернет-культури, яка інакше могла б загубитися після закриття окремих сайтів. Можна ще поговорити про його культурне значення, яке визнали й за межами фанфікшн-спільноти: у 2019 році AO3 отримав премію «Г’юго» в категорії Best Related Work. Нагородили саме платформу як проєкт — за її внесок, а не окремі опубліковані там тексти. Плюс багато авторів починали саме з публікації робіт на AO3 (і я не тільки про Гейзелвуд і Алхімізовані). Отака трагедія.

AO3 ліг на невідомий термін, тому Wattpad вийшов з отакою інформацією і вимкнув рекламу на всі вихідні, щоб користувачі «знайшли прихисток» у них. Тепер всі жартують, що це ніби твій токсичний колишній намагається повернути тебе, коли в тебе закінчились стосунки з іншим.

Витратила на нову книжку Фріди Мак-Фадден дві години свого часу, щоб зрозуміти, що перерву від неї треба було брати значно більшу, бо письменниця в якийсь момент почала повторюватись ще більше (або в мене просто занадто хороша памʼять). Електрики немає вже девʼяту годину, тому єдине наступне дозвілля: попити чаю з термоса і дописати сцену в оповідання для AO3 (який лежить, як виявилось).

3200₴ вже зібрано 😱 Дуже-дуже вам вдячна за підтримку збору 🥹

ЗБИРАЄМО 500 ТИСЯЧ ДО СВЯТ 🎃🌲✨ Я відкриваю дружню банку на підтримку РУБпАК «Чорне крило» 116 ОМБр 🖤 🎁За донат від 100 грн розігрую футболку «Чорне крило» та пін, а також свою бажану книжку, яку я можу для вас підписати. У хлопців щодня багато роботи, і дуже хочеться, щоб питання «чи є на чому і з чим працювати?» взагалі не виникало. Зараз підрозділ збирає 500 000 грн на Starlink, комплектуючі для дронів, антени, пальне та інші необхідні речі. Моя мета — зібрати 20 000 грн і додати свій внесок до великого збору. Давайте разом зробимо так, щоб у «Чорного крила» було все необхідне для роботи. Бо хлопці свою справу знають, а ми можемо допомогти їм із ресурсами 🖤 🔗 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/53FFXdRawq

На Геловін всі читають якісь жахастики, я ж зазвичай вираховую вбивць у трилерах, бо монстрів не люблю 🎃 Якщо ви теж обираєте таке (або взагалі обираєте читати), то маю для вас знижку: 31 жовтня та 1 листопада в Librarius −20% на всі електронні та аудіокнижки за промокодом 0edf589e. І три книжки, які є в застосунку, двід мене для тих, хто любить попідозрювати всіх і все одно офігіти в кінці: ❄️ «Ніколи не бреши» — Фріда Мак-Фадден Молода пара приїздить подивитися будинок, але через снігову бурю залишається там надовше. Колишня власниця — психіатриня, яка безслідно зникла. А записи її сеансів, звісно ж, хтось вирішує послухати. Дуже вдалий план для спокійного вечора. 🔪 «Убивство для тебе, убивство для мене» — Стів Кавана Дві жінки, які прагнуть помсти, домовляються вбити кривдників одна одної. Здається, ідеальний спосіб уникнути підозр. Але якщо в трилері щось здається ідеальним, я б уже напряглась. 🎙 «Ніщо з цього не правда» — Ліса Джуелл Знайомство двох жінок стає основою для трукрайм-подкасту. Тільки от поступово чужа історія починає надто сильно впливати на життя самої подкастерки. Раджу, якщо любите в трилерах саме саспенс. Обирайте свою історію на вечір — і не забудьте застосувати 0edf589e, щоб забрати її зі знижкою 👀 #пролітпромо

Відколи відмінили «Книжкову країну» всі мої сукні самотньо висять сумно на вішалках в шафі. Тому, якщо бачите мене вдягнуту на «Позакласне читання» наче на чиєсь весілля — не дивуйтесь, я шукаю чоловіка закриваю гештальт!

«Варварів» вчора дочитала. Робила це для зйомки, куди ви ще встигаєте купити квитки й прийти, бо я вже нагенерувала сто жартів про ріжки й хвости, а це я навіть не за жарти в тому шоу відповідаю 😏 Можу сказати лиш одне: я люблю, коли girls have fun і це незаплановано стає популярним (а так сталось з цією серією, яку Рубі Діксон писала по приколу чисто для себе років десять тому).

Не писала цього в блозі, але «Двійника» Жузе Сарамагу я офіційно кинула читати на половині книжки, і знайомство з автором виявилось абсолютно невдалим. Дочитувати не буду точно. Я знаю, є багато прихильників письменника і навіть можу пояснити чому, але оповідь мене неймовірно втомлювала. По сюжету головний герой випадково у фільмі знаходить свого ідентичного двійника, тому вирішує зустрітися з ним ще й в реальному житті. В якийсь момент мені просто стало абсолютно все одно на те, що відбувається в цій книжці: на персонажів, на цікаву мораль, до якої все йшло, судячи з підтекстів, на чудовий авторський стиль. Просто неймовірно байдуже. Я не з тих читачів, які готові змушувати себе полюбити високополичну книжку просто тому, що її високо оцінили всі, хто тільки може, тому я офіційно здалась. І це цікаво, бо з анотацій і критики я очікувала, що мені сподобається читати Сарамагу і не сподобається Воннегут, а вийшло діаметрально навпаки. Коротше, мораль: іноді книжка дійсно дуже хороша, і це все одно дає вам повне право сказати, шо вам вона не подобається.