Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Минулорічна новина, але теж до теми... 📌А якщо без жартів, то імена теж можуть бути колоніальним спадком. Не менш значимим, ніж назви вулиць, населених пунктів і навіть країн. #Африка #Намібія #Гітлер #такі_справи https://www.bbc.com/ukrainian/news-55176350

Такі справи...😑 https://nv.ua/ukr/world/countries/v-indiji-stalin-peremig-na-regionalnih-viborah-ostanni-novini-50158118.html #Індія #Сталін

Ярлики кримських ханів з колекції рукописів НБУ Вернадського, у Києві. Експонувались у Мистецькому арсеналі 2019 року. 📌Ярлик хана Хаджі Гірея, про звільнення від податків і повинностей Хаджі-бея, 1467 рік; 📌Ярлик хана Мухаммеда І Гірея, про підтвердження прав і звільнення від повинностей жителів фортеці Чуфут Кале (Кирк-Ор), 1515 рік. #рукопис #документ #ярлик #НБ_Вернадського #Крим #Гіреї #Україна #кримські_татари

📖«Histoire de l'art dans l'antiquité» - знаменита "Історія античного мистецтва" Ж. Перро та Ш. Шіп’є у колекції НМУ Вернадського (нажаль, з 10 томів лише 5): https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/404/ 📌Жорж Перро (1832-1914) - французький археолог, еллініст та історик. Він викладав у Сорбонні з 1875 р. Під час візиту у Малу Азію відкрив грецький переклад документа, відомого як «Політичний заповіт імператора Августа». Написав цікаві мемуари "Спогади про подорож до Малої Азії" (1863); 📌Шарль Шіп’є (1835-1901) - французький архітектор, єгиптолог, іранолог та дослідник архітектури стародавнього світу. Спільно з Ж. Перро написав декілька детальних описів архітектурних пам'яток Стародавнього Єгипету, Греції, Персії, Лідії, Лікії та Ассирії та розробив їх детальні креслення. ⚡В НБУ Вернадського насправді велика колекція унікальних видань по Сходу. Туди варто навідуватись по можливості😊

🖼️Пілігрим на гору Фудзі. Студійне фото 1880-х років, від фотографа Кусакабе Кімбея (1841-1934). #фото #Японія #Фудзі #Кімбей #пілігрим

📌Один з предметів "Бенінської колекції": "Королівська маска" 16 століття, виготовлена зі слонової кістки.Сьогодні зберігається в колекціЇ Британського музею.

Німецький музей прагне повернути Нігерії "Бенінську бронзу", вивезену у кінці 19 століття. ⚡"Бенінська бронза" - це велика колекція предметів, що походять з Королівства Бенін у Західній Африці (тепер переважно територія Нігерії). Їх вивезли у 1897 році британські військові, після каральної акціїї, причиною якої стало вбивство дослідника Джеймса Філіпса під час подорожі землями Королівства. 📌 Численні скарби Беніну осіли в європейських музеях та приватних колекціях. Кількість таких предметів може нараховуватись від 1 до 3 тисяч одиниць. Серед них: статуетки, бивні, скульптури та вироби зі слонової кістки. 📌 Спроби повернути королівські скарби з різних музейних колекцій світу триває ще з 1970-х років. Як зазначив художник Віктор Ехіхаменор "Покоління африканців вже втратили численні історичні і культурні орієнтири через відсутність кращіх їх зразків, виготовлених на континенті..." 📌Наразі, Форум гумбольта (Берлінський музей неєвропейського мистецтва) вже відмовився експонувати ці колекції та обіцяє повернути їх до кінця 2022 року. Чи підтримають цю практику інші країни? Наразі сказати важко: https://www.artnews.com/art-news/news/germany-returns-benin-bronzes-2022-declaration-1234591348/ #експонати #Німеччина #Африка #Нігерія #Бенін #деколонізація #колоніалізм

Зустріч Катерини ІІ з тими самими "геродотовими амазонками" у Балаклаві

⚡ Цікавий сюжет про поїздку російської імператриці Катерини ІІ півднем сучасної України, який залишив у своїх спогадах французький дипломат Луї-Філіп де Сегюр. Сюжет повертає нас до такого явища, як «екзотизація» та «самоекзотизація» культури колонізованих (за Едвардом Саїдом): 📌 У 1787 році імператриця Катерина ІІ в супроводі іноземних послів здійснила «турне» по своїх новонадбаних володіннях у Криму й Північному Причорномор’ї. Організовував це грандіозне дійство за великі гроші її колишній фаворит князь Потьомкін-Таврійський. Коли імператорський кортеж з 13 позолочених карет і майже 200 возів минув Київ, розпочався справжній «орієнтальний перформанс». Численні «східні» делегації в екзотичних одежах відвідували царицю, завіряючи її у відданості: від донських казаків, татарської знаті з Поволжя й Криму, до грузинів, киргизів, черкесів, і «…диких калмиків, котрі виглядом нагадували гунів». В розпал цього дійства явився й сам Потьомкін «…подібно візиру в Константинополі, Багдаді чи Каїрі». 📌 У Причорноморських степах кілька тисяч калмиків і донських казаків влаштували «жартівливу битву» на потіху глядачів. А до гвардії імператриці долучились 1200 кримських татар та 1 000 «Геродотових амазонок» - дружин грецьких колоністів, які були вдягнені на античний манер у туніки, пір’я страуса й анатомічні кіраси. 📌У розмові з австрійським імператором Йосипом ІІ біля Перекопу, Луї-Філіп де Сегюр назвав побачене «…епізодом з Тисячі й однієї ночі», підкреслюючи орієнтальний дух цього дійства. #Україна #Крим #екзотизація #колоніалізм #погляд #Російська_імперія

«Мазепинське Євангеліє» - титульне Чотириєвангеліє, надруковане 1708 року в сирійському Алепо коштом Івана Мазепи арабською мовою. ✍️У передмові міститься панегірик українському гетьману й меценату від Антіохійського патріарха Афанасія ІІІ Даббаса, а також його герб "курч". 📌Ця пам’ятка арабського книгодрукування була повторно відкрита у НБ Вернадського послом України в Лівані Ігорем Осташом. Вперше її описав у 1920 р. С. Маслов, а з арабської перекладали учні А. Кримського – П. Лозіїв та Т. Кезма. Сьогодні відомо про три екземплярі "Мазепинського Євангеліє" (Румунія, Росія, Україна). Трохи про історію знахідки "київського примірника" у інтерв'ю: https://www.radiosvoboda.org/a/30931720.html #фото #стаття #Україна #Ліван #Сирія #Євангеліє #Мазепа

Цікава карта: "Чай, колоніалізм і трансконтинентальна торгівля"😏 #карта #чай #колоніалізм #спадок #торгівля

🖼️Чоловік долає "Себара Ділдій" ("Зламаний міст") через Блакитний Ніл. Ефіопія, 2020 рік. Фото було зроблене одним з кореспондентів National Geographic. 📌Випадково побачив це фото, яким ілюстрували "...занепад, який спіткав африканські країни після розпаду колоніальної системи" (с). Цікаво, що міст насправді є відомою пам'яткою середини 17 століття, а збудували його (як і ще 7 мостів та десятки інших знаменитих споруд в Ефіопії) за правління імператора Фасиледеса. Гарний приклад того, яке значення мають деталі і контекст для дослідника #фото #Африка #Ефіопія

🎙️Онлайн-презентація книги «ДАО ДЕ ЦЗІН. Канон шляху і спроможності» з перекладом зі старокитайської, коментарями та післямовою Андрія Накорчевського https://m.youtube.com/watch?v=ICEElhTSEho&feature=youtu.be #відео #Китай #філософія #презентація #книга

🖼️Боснійські вояки Австро-Угорської армії у Львові.1915 рік. #фото #Україна #Боснія #Австро_Угорщина #Велика_війна

🖼️Моджахед щасливо демонструє американський гуманітарний пайок з арахісовим маслом. Афганістан, провінція Пактія. 11 червня 1986 рік.

🖼️Мапа «Зеленої України» (Зеленого Клину) на марці. Видана «Українським далекосхідним пресовим фондом» української колонії в Маньчжурії. 1936 рік. #Україна #Китай #Японія #діаспора #Маньчжуо_го #Зелений_клин #Далекий_Схід #мапа #марка

У додаток до теми візуального осмислення, як засобу колонізації надбаної території. 🖼️«The Indian Amateurs' Photographic Album» - серія альбомів, що була втілена «Бомбейським товариством фотографії» з 1856 по 1858 років. 📌 Майже хрестоматійний зразок репрезентації екзотичного світу, яка демонструвала колоніальні успіхи Британської Ост-Індійської кампанії. 📌За Едваром Саїдом, такий образ Сходу можна поділити на три категорії: «діти природи», «кровожерливі варвари», або ж «таємничі інші». Зазвичай, у таких альбомах можна впізнати одразу кілька таких типажів. ⚡Більше ілюстрацій з альбому за посиланням: https://www.jamesarsenault.com/pages/books/5440/johnson-william-henderson-illiam-j/the-indian-amateur-s-photographic-album-published-monthly-under-the-patronage-of-the-bombay?soldItem=true?utm_referrer=https://syg.ma #фото #погляд #візуальне_осмислення #Індія #Британія #колоніалізм #деколоніалізм

Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії: ✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре. ⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається. 📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато. 📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору. ⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням: https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii #погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан

📌 Шабля молодших офіцерів піхоти «Кю-гунто» японської Імператорської армії зразка 1886 р. Перебувала на озброєнні та використовувалась японськими офіцерами в роки Другої Світової війни. Експонат зберігається у Національному музеї історії України. П.с. Фото взято за посиланням: https://nmiu.org/tsoho-dnia/1786-bii-za-tykhookeanskyi-atol-midvei #експонат #Японія #музей #Україна #НМІУ

Писемне приладдя на портреті Мухаммеда Шейбані (1451-1510), узбекського хана й правителя Бухарського ханства, як символ влади й легітимності мусульманського володаря. 📌 У 1507 році, після завоювання Муххамедом Шейбані міста Герата, політичної й культурної столиці "тимуридів", новий правитель перейняв на себе всі відповідні владні протоколи своїх попередників. 📌 Цей портрет є ілюстрацією спроби Мухаммеда Шейбані надати легітимності своєму правлінню, в тому числі і за допомогою таких візуальних символів, як каламар для писемного приладдя. #мистецтво #клейноди #каламар #влада #Узбекистан #Авганістан #Герата #Шейбаніди