Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Пандемія впливає на всі сфери життя. В тому числі і на хадж мусульман до Мекки. Два цікавих фото для порівняння: паломництво до і під час COVID

Інтерес до "Сходу" в Україні невпинно зростає і не не може не тішити. Раджу до уваги всім зацікавленим у сучасній Туреччинні: Інтерв'ю на радіо Ісландіія, з надзвичайним та повноважним послом України в республіці Туреччина у 2008-2016 роках та директором Дипломатичної академії при МЗС України Сергієм Корсунським. -Ердоган, як політик і особистість; -історія та сучасний стан протистояння Туреччини і Греції; -Айя-Софія - церква, музей, мечеть - причини та мотиви зміни її статусу; -Міжнародна і військова стратегія Туреччини - Африка, Азія, Європа та Українсько вимір; -Специфіка роботи українського дипломата в Туреччині; Все це і ще трохи - від спікера ефіру. Запис дивіться за посиланням: https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=gCKHgL0-bis&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1xLUtvBbeNmYvetStwu4gbJ__JJHml-qhG2Vbq990QQvucSf36Ck2skCY

Служитель сінто несе палку із клаптиками паперу, які символізують підношення камі. Японія, 1880-і роки. #сінто Вірусні митарства

Невеликий сюжет про татар-липків - нащадків вихідців Золотої Орди, що з 14 ст. мешкали на теренах Великого князівства Литовського. АТР присвятив ролик Тракаю - давній фортеці, де була розселена татарська і караїмська людність, нащадки яких мешкають в місті і сьогодні: https://www.youtube.com/watch?v=K3fyNsFlwIQ

Сучасні ітако (イタコ) з префектури Аоморі (青森県) проводять ритуал кучійосе (口寄せ). Ітако – незрячі від народження жінки, яких з дитинства тренували стати жрицями. Головний обов’язок ітако – спілкування з ікірьо (生霊 - душами живих), шінрей (死霊 - духами мертвих) та іноді навіть з камі. Кучійосе – ритуал, під час котрого відбувається таке спілкування. Ітако ніяк не відносилися до офіційних джінджя на часто займали низьке соціальне положення, незважаючи на свій сакральний статус. Термін ітако розповсюджено в районі Тохоку (東北). Зараз в Японії залишилось приблизно 50 ітако віком старше за 40 років. Всі сучасні ітако проживають в Аоморі. #міко #ітако

Маю важливу інформацію для тих, хто переживає через зміну статусу Айя-Софії з музею на мечеть. Привілейований статус котів в ній не змінився з часів Османів. Фотофакт:

🇹🇷Сьогодні з мінаретів Айя-Софії вперше з 1931 року пролунав заклик імама до молитви. Вірусні митарства

7 липня - річниця з народження Тауфіка Джубраїля (Гавриловича) Кезми, одного з фундаторів українського академічного сходознавства. У часи його розквіту, що припав на 20-ті роки ХХ ст., він працював у кабінеті арабо-іранської філоголії ВУАН, разом з Агатангелом Кримським. Був звільнений під час чистки Академії наук у 30-х роках, а згодом, заарештований за сфальсифікованими звинуваченнями.

Индонезийский Батик https://batik.perito-burrito.com/

Цікавий репортаж про Батік - традиційний індонезійський розпис тканини, який виник в наслідок поєднання нідерландської, китайської та яванської культури. Сьогодні батік - частина нематеріального культурного спадку ЮНЕСКО та невід'ємний атрибут місцевої традиційної моди в Індонезії. Візерунки і кольори батік можна читати як книгу, якщо знаєш, на що звертати увагу 🧐

#Бібліотека_орієнталіста #Японія Вийшов переклад (російською) книги Сюзан Нейпір «Чарівні світи Хаяо Міядзакі», яка присвячена аналізу робіт відомого класика японської і світової анімації. Сюзан Нейпір (Susan J. Napier) – професор японської програми в Університеті Тафса (США). Багато років вона досліджувала японську літературу та мистецтво. А ще, викладала окремий курс семінарів, присвячених історії анімації та «всесвіту Хаяо Міядзакі». Саме цей курс і був покладений в основу її книги. Ця праця надзвичайно цікава тим, що аналізує численні художні образи та історичні сюжети, що формували світогляд Хаяо Міядзакі. А ще, розповідає про власний пережитий досвід режисера – позитивний і травматичний. По іншому сприймається «Вітер дужчає» (2013 р.), коли дізнаєшся, що батько і дідусь аніматора під час ІІ світової війни мали власний завод з виготовлення деталей до літака Міцубісі Зеро. А численні апокаліптичні кадри розрухи, війни та пожеж у його картинах – це власні згадки про пережиті бомбардування Токіо у 1944 р. Міядзакі у цій книзі постає у незвичному образі, далекому від «доброго і зручного дідуся». В першу чергу - це особистість з усталеним світоглядом та поглядами. Він не соромиться давати інтерв’ю й писати статті про своє бачення історії і майбутнього Японії, дев’яту поправку до конституції (відмову від війни, як засобу ведення політики), війну в Югославії та Іраку, екологічні наслідки «економічного дива» та теракту «Аум Сінрікьо» в токійському метро. Враження, біль, переживання від цих подій роблять його роботи не лише цілісними, актуальними, живими, але й такими щирими та обнадійливими. В будь якому разі, книга залишає приємне враження та дає змогу трохи більше дізнатись про яскравий світ Хаяо Міядзакі та сучасну Японію.