Вітер Бронзи
رفتن به کانال در Telegram
1 804
مشترکین
-524 ساعت
-87 روز
+130 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+5
در 0 کانالها
اوت '26
+41
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+47
در 4 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+22
در 5 کانالها
Get PRO
مه '26
+15
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+28
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '26
+49
در 11 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+46
در 5 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+21
در 3 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+16
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+17
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+32
در 7 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+65
در 7 کانالها
Get PRO
اوت '25
+21
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+35
در 8 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+36
در 2 کانالها
Get PRO
مه '25
+32
در 6 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+48
در 16 کانالها
Get PRO
مارس '25
+32
در 5 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+34
در 3 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+27
در 3 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+21
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+30
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+71
در 11 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+160
در 13 کانالها
Get PRO
اوت '24
+69
در 11 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+22
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+15
در 0 کانالها
Get PRO
مه '24
+58
در 10 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+14
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '24
+13
در 2 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+175
در 16 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+16
در 3 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+53
در 10 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+33
در 13 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+118
در 8 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+25
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+34
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+56
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+152
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+82
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+62
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+97
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+141
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+152
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+178
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+41
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+51
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+235
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+254
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+157
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+80
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+102
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+77
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+13
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+10
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+43
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+39
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+31
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+14
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+20
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+18
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+14
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+13
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+32
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+16
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+81
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+47
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+144
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+341
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 05 سپتامبر | 0 | |||
| 04 سپتامبر | +1 | |||
| 03 سپتامبر | +2 | |||
| 02 سپتامبر | +1 | |||
| 01 سپتامبر | +1 |
پستهای کانال
Repost from HISTORSTORE
Святилище доби бронзи поблизу Кічкаської переправи, зруйноване під час будівництва Дніпрогес.
Світлина до 1920 року.
Кічкас був обстежений в рамках Дніпрогесівської археологічної експедиції. Знахідки Кічкас відносять до ямної та багатопружкової кераміки культур.
Поблизу села знайдено понад 100 невисоких курганів епохи бронзи і скіфського часу, досліджених у 1927—1931 роках. Скіфські кургани (понад 60) мали кам'яні закладки, споруджені безпосередньо над неглибокою (до 1,5 м) прямокутною могильною ямою, іноді з дерев'яним зрубом. Обряд поховання — витягнуте вгору обличчям трупоположення. У могилах знайдено зброю (залізні наконечники копій, бронзові наконечники стріл), прикраси (скляні і електрові намистини, золоті бляшки), місцевий посуд й уламки давньогрецьких амфор. Скіфські поховання датуються IV-IIIст. до н. е.
| 2 |  Кістяні молоточкоподібні булавки ямного типу з поховань катакомбної культури.
фото за Попова 1955 | 219 |
| 3 |  +9Юрій Липа: пам’ять, яку не стерти!
За підтримки бригадного генерала Андрія Білецького та командира Третьої штурмової Ярослава Левенця, відбулася церемонія вшанування пам’яті лікаря, письменника й ідеолога українського націоналізму Юрія Липи.
Захід відвідали військові медики бригади, бійці львівського осередку «Центурія», представники влади та молодь.
Для медиків постать Юрія Липи особливо близька: він поєднував лікарську практику із служінням українській Nації.
82 роки тому Юрій Липа загинув на Яворівщині від рук окупантів. Місце його поховання — сакральний простір пам’яті, що об’єднує покоління борців за Свободу України.
Схиляємо голови перед Героями і продовжуємо їхню справу!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦 | 277 |
| 4 | Deep strike не виграє війну. (наголос ставте самі)
Ноу-хау супер ідеєю цього року стала віра в те, що достатня кількість засобів дальнього ураження дозволяє винести війну кудись далеко за лінію фронту, послідовно повибивати НПЗ, склади, логістику і в якийсь момент противник просто перестане бути здатним воювати. Удари ж по великому рітейлу, енергетиці або блокування руху літаків взагалі мають примусити противника до переговорів через зростаюче невдоволення цивільного населення. Вийти на перемовини до кінця 2026.
І це погодьтесь, звучить вельми логічно.
Проблема тільки в тому, що цій концепції вже приблизно сто років і кожні пару десятиліть людство знову дізнається, що вона працює дещо складніше. З одним моїм колегою ми жартуємо, що російсько-українська війна в форсованому темпі проходить всі ключові уроки війн дев'ятнадцятого та двадцятого сторіччя.
Ще між двома світовими війнами прихильники стратегічної авіації фактично пітчили ту саму ідею: фронт можна обійти. Не потрібно будувати м'ясокомбінат на полі бою, якщо можна відразу бити по промисловості, транспортній системі, містах та населенню і таким чином зламати саму здатність держави продовжувати війну (чим зберегти кілька мільйонів чоловіків). Перевести війну з війни армій на війну систем, тобто війну тотальну.
Друга світова дала можливість перевірити цю теорію в максимально лабораторних умовах.
Німці майже рік бомбили Британію. Били по портах, промисловості, інфраструктурі, потім значною мірою переключились на міста в надії, що британське населення і політичне керівництво просто скажуть «хватіт».
В реальності британська промисловість продовжила працювати, винищувальна авіація відновлювалась, населення не вимагало капітуляції, а перенесення основних зусиль Люфтваффе на Лондон взагалі дало британцям необхідний час для відновлення системи ППО.
Тобто стратегічного ефекту, заради якого вся ця кампанія починалась, досягнено не було. Купа цивільних трупів і понівечений Лондон.
З Німеччиною історія ще цікавіша. Союзники мали можливість зробити те, про що сучасний адепт виборів deep strike міг би тільки мріяти: тисячі важких бомбардувальників, сотні тисяч тонн боєприпасів і практично систематична можливість працювати на стратегічну глибину Райху.
І роками це не давало очікуваного стратегічного результату. Заводи бомбили — виробництво розосереджували. Цехи знищували — обладнання переносили. Вибивали конкретне підприємство — виникали запаси, дублюючі потужності, альтернативні виробники і ремонт.
Складна держава має час та являє собою адаптивну систему.
Є запаси, резервні маршрути, дублювання, ремонт, можливість пожертвувати цивільним сектором заради військового, можливість спростити виробництво і врешті-решт просто змиритися зі зниженням ефективності.
По-справжньому проблемними для Німеччини кампанії бомберів стали у 1944–45 роках по нафтовій промисловості. Але тоді Білоруський фронт Черняховсього вже в лайв режимі видаляв з карти групу армій "Центр", союзники висадились у Франції, Люфтваффе програвала боротьбу за повітря, німецькі резерви постійно стрибали камфгрупами (БТГрами) між фронтами, а вся система працювала на тоненьком. Тобто тоді, коли Райх вже не мав можливості компенсувати наслідки через загальний Шок і Перевантаження.
Але це все ясно, знов я виліз з прикладами минулого сторіччя, треба щось свіжіше. Близький схід.
За останні пів року наш непутьовий союзник завдав Ірану кількість ударів, яка в прензентаціях Power Point виглядає шалено. Знищені або пошкоджені військові об'єкти, елементи ядерної інфраструктури, ППО, ракетна промисловість, логістика. Вбито значну кількість представників військового і політичного керівництва.
За критерієм досягнення стратегічної мети все значно сумніше.
Іран не капітулював. Його ракетні та ударні спроможності не зникли. Ядерна проблема не вирішена остаточно. Режим не розвалився. А головне Іран зберіг частину ключових спроможностей, через які продовжує асиметричний тиск.
Бо кількість знищених цілей сама по собі взагалі нічого не говорить про наближення до перемоги. Досягнений результат просто підміняється красивими табличками з кількістю знищених об'єктів. Замість результату домінує процес (а це взагалі-то основний біч старої системи дедополковніков, яка завжди орієнтувалась на процес замість результатів).
Добре. Ірак. Буря в пустелі.
Повітряна кампанія, що передувала сухопутному маневру, створила умови, за яких механізовані та десантні з'єднання військ коаліції змогли розгромити армію Саддама з таким космічним співвідношенням втрат приблизно Коаліція : Ірак ≈ 1 : 150. (Я не плачу просто померлі від пневмонії на БЗВП в око потрапили) Тобто кампанія ударів на оперативну та стратегічну глибину була покликана створити умови на полі бою для подальшого сухопутного маневру. Не виграти війну лише ударами чи змістити режим Саддама. Просто утилітарна ціль в зв'язці з іншими компонентами загальновійськового бою.
Підсумовуючи:
Deep strike не виграє ні війни маневру, ні війни на виснаження сам по собі (бо війна на виснаження це не лише економіка та й це зовсім інша тема). Озвучена Залужним і Забродським ще у вересні 2022 року ідея, що вирівнювання досяжності засобів ураження може стати гейм ченджером, після чотирьох років війни виглядає значно менш переконливо.
Deep strike може та має створювати умови та у зв'язці з іншими компонентами дати результат.
Наше благо, що військове керівництво противника альтернативно одарьонне, подивилось на нашу діпстрайк кампанію і почало пиздячить балістикою по складам з мівіною. Але вони там в себе самі розберуться | 307 |
| 5 |  +4Поки люди не втратили інтерес до Гомера, викликаний екранізацією «Одіссеї» Крістофера Нолана, звернемо увагу на «Іліаду».
Саме Гомерову «Іліаду» перекладав онук Миколи Аркаса-Микола Аркас ІІІ.
Втім твір видано не було, о 1954 році в лондонському журналі «Визвольний шлях» було видано фрагмент пісні «Поєдинок і смерть Гектора»,«з 22-ї пісні Гомерової “Іліяди” в перекладі д-ра Миколи Аркаса». | 380 |
| 6 | Чи є майбутнє в Правиці?
На це питання намагається дати відповідь Адріано Ромуальді в своєму есе з книги «Фашизм як європейський феномен», яке ми переклали для вас 🌞
https://telegra.ph/Pravicya-bez-majbutnogo-D%D1%96agnoz-Adr%D1%96ano-Romuald%D1%96-07-16 | 428 |
| 7 |  Філософ, історик та есеїст, відомий своєю гостротою слова — Адріано Ромуальді прожив лише 32 роки, але за цей час встиг стати одним із найяскравіших представників післявоєнної італійської правої думки.
Улюблений учень та послідовник Юліуса Еволи був одним із небагатьох, хто намагався осмислити і актуалізувати його думку.
Ромуальді народився у 1940 році в Римі в родині фашистського політика Піно Ромуальді, який, за чутками, міг бути сином Муссоліні. Адріано в юності геть не цурається таких аналогій, вони навіть були елементом його персонального міфу, що підживлював чутки.
Хлопець завзято опановував філософію, історію та політичну думку. Його дослідження переважно сягали античної та європейської спадщини, а також він виступав як інтерпретатор вищеозвученного мислителя, Юліуса Еволи.
Харизма й енергія, поєднані з інтелектом, зробили його провідною фігурою серед радикальних правих свого часу. Він брав активну участь у нападі на скандального лівого італійського письменника та кінорежисера-гея П’єра Паоло Пазоліні з друзями, був яскравим активістом та захоплювався швидкісними перегонами. Авантюризм Ромуальді й призвів його до трагічної загибелі у віці 32 років внаслідок загадкової автотрощі в Римі.
Хоча його смерть виглядала як нещасний випадок, виникли підозри та конспірологічні теорії, пов’язані з його можливою причетністю до різанини на площі Фонтана під час років Свинцю. Прихильники вважали, що його прибрали спецслужби. Однак, немає жодних доказів, що підтверджують чи спростовують ці версії.
Від вчителя і наставника він успадкував розуміння Традиції як метафізичного принципу, що може набувати різних історичних форм, однак переосмислив це бачення по-своєму для молодшого покоління. Евола розробив свої головні ідеї до Другої світової війни, спираючись на езотеризм. Натомість Ромуальді зростав і формувався в десакралізованій повоєнній Європі, яка пережила крах старого світу і розвивалась як суспільство споживання.
Особливо він цікавився типом людини, яка відмовлялася від комфорту, вигоди та думки більшості заради вищих принципів. Текстуально він розвинув еволіанську ідею героїчного типу людини, яка має постати серед руїн модерну. І античний герой, і середньовічний лицар та аристократ Нового часу були для нього різними історичними проявами однієї вертикалі. Він шукав відповідь на питання: «Що ж означає бути правим ЗАРАЗ?» і був одним з тих небагатьох, хто відкрито і чесно аналізував слабкі сторони правиці.
Можливо, найцікавіше в Ромуальді — він належав до покоління, яке не могло успадкувати старий порядок, але й не хотіло приймати новий як остаточний.
Його спадщина містить в собі інтелектуальну проблему: чи здатна людина створити в собі ту форму, яку втратила цивілізація? Він не встиг побачити, куди приведе Європу світ, який він критикував, і не встиг завершити власний пошук. Його недописані тексти кидають виклик в майбутнє і ставлять перед фактом: якщо Традиція не є музеєм минулого, то її носієм не може бути людина, яка відтворює старі форми.
Вона має зрозуміти принцип, який стояв за ними, і знайти спосіб залишитися йому вірною у власну епоху. | 386 |
| 8 |  +1Іноді копирсаючись в нотатках,які іноді роблю щоб поділитись тут матеріалами коли буде час, дивуюсь якою ж шляхетною кровʼю пропитане наше Дике Поле..
Одним з таких є безумовно Гетьман Богдан Ружинський, представник шляхетного князівського роду або «Чорний Богдан» як його було прийнято називати.
«Богданко» був першим офіційний гетьман Війська Запорозького (1575—1576), якого унаслідок реформи, здійсненої королем Стефаном Баторієм, було призначено на цю посаду, з наданням йому гетьманських клейнодів.
Прославився походами проти ординських військ під час компаній:
Кінбурн-Перекоп (1575), Кафа (Феодосія) 1575, Трапезунд, Синоп, Царгород,Анатолію, здійснивши військові рейди вздовж всього Криму та Малої Азії в 1576 році.
Загинув під час штурму козацькими військами фортеці Аслам-Кермен (сучасне місто Каховка Херсонської Області.) власноруч здійснюючи підрив фортечних мурів закладаючи вибухівку. | 423 |
| 9 |  +4Чим повʼязане місто Херсон з легендарним повстанцем Холодного Яру - Юрієм Горлісом-Горським? Виявляється повʼязано дуже доленосними подіями.
Після другого арешту ҐПУ в 1924 році, учаснику І Світової війни, Визвольних змагань, І Зимового походу- Горліс-Горському загрожував розстріл.
Втім смертний вирок зрештою замінили на 15 років ув’язнення. Розуміючи, що шансів вийти на волю майже немає, він свідомо вирішив симулювати психічне захворювання та потрапив до Херсонської психіатричної лікарні.
Перебування серед психічно хворих згодом стало для нього окремим літературним матеріалом.
Горліс-Горський написав твір «Між живими трупами», присвячений саме психіатричній лікарні. За свідченнями біографів, він вважав його чи не найкращим своїм твором, читав уривки молоді та готував рукопис до друку.
Саме в Херсонській психіатричній лікарні Горліс-Горський написав і «Ave Dictator!» — гострий антирадянський мемуарно-публіцистичний твір, який після його втечі видавався у Львові та Берліні.
Зрештою Горліс-Горський здійснив те, заради чого роками грав роль психічно хворого — втік.
«Холодної квітневої ночі 1931 року, я, утікши а херсонської психіятричної лічниці, прискорено тинявся вздовж залізниці Херсон - Снігурівка. За плечима було понад сім років голодних, переповнених совітських тюрем, був смертний засуд, від якого врятувався симулюванням божевілля, та заслання було ще вісім років невідбутих тюрем на Північ. Переді мною- зваблива, невідома воля.»
«Колгосп над Інгулом». | 443 |
| 10 | Шипоту
Небо, мов чорне дзеркало днів
Із мереживом тріщин - миготить зорепад.
Червень завжди - урочище сновидінь,
Та і він приходить в останній раз.
Кожен стане привидом цих гонтин,
Будь-хто буде зневаженим з нас для століть;
Та крізь тьму ще палає очей бурштин
І розносять тугу окопи.
Лицар завжди - тінь сонцестоянь
І життя його, мов усмішка у вічі смерті.
Ворон тричі прокрячить твоє ім'я,
А ліси, і яруги, й траншеї пронесуть шепіт.
2025 | 541 |
| 11 |  2 | 478 |
| 12 |  +6Шукаємо фахівців у 125-ку
125-та ОВМБр відкриває вакансії на тилові та бойові посади для тих, хто хоче повернутися до служби після СЗЧ.
Медицина, логістика, штаб, РЕР та РЕБ, майстерні — це напрямки, де потрібен твій досвід, відповідальність і готовність працювати на результат.
Якщо твоє СЗЧ зафіксовано до 12 червня, ти можеш обрати напрям відповідно до своїх навичок.
Гортай карусель, обирай посаду й повертайся до служби у складі Трійки на 125.ab3.army
Не зволікай — термін добровільного повернення спливає 20 вересня.
125 ОВМБр | Instagram | Facebook | TikTok | Підтримай 125 ОВМБр | Долучитись до 125 ОВМБр | Третій армійський корпус | 570 |
| 13 |  +6Архівні фотознімки козацького храму знищеного необільшовиками в Бериславі.
Цілком органічно уявляю Гоголевські сюжети в цих автентичних інтерʼєрах. Це код нашої нації
По хорошому треба було думати про вивезення храму ще в початок періоду деокупації, але ті хто мав думати марили кавою в Криму | 425 |
| 14 |  +1Підори знищили козацьку церкву в Бериславі..
Унікальна памʼятка архітектури національного значення згоріла від удару дрону.
Храм був збудований у 1726 році з дуба. Під час його спорудження не використали жодного металевого цвяха: для з’єднання конструкцій слугували дерев’яні шпонки.
Церква належить до середньонаддніпрянської архітектурної школи та є поодиноким прикладом запорозького церковного зодчества.
У 1785 році переселені в ці краї полтавські козаки перевезли храм Дніпром у розібраному вигляді на плотах – із селища Переволочна Полтавської губернії (нині – поблизу міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області) до відвойованої в османських військ фортеці Кизикермен, яка згодом отримала назву Берислав.
Посилання | 301 |
| 15 |  Одіссей ненавидів свої мандри?
Ім’я Одіссея чітко асоціюється в нас із символом дороги, пригод та жаги до невідомого. Сучасна культура зробила його покровителем тих, хто безупинно шукає нові країни, нові враження і, зрештою, самих себе. Проте Гомер описує іншу розповідь, де «Одіссея» — це поема про повернення.
Грецьке слово νόστος означає «повернення додому». Проте його значення значно ширше. У грецькій літературі ностос позначав відновлення порушеного порядку, повернення людини до власного місця у світі. «Одіссея» є найвидатнішим твором цього циклу. Для античного грека повернення означало відновлення космосу. Греки словом «космос» називали організований порядок речей, де кожній істоті – людині, богам чи природі – відведено своє місце. Ця втрата означала руйнування сакрального, тому повернення Одіссея — це символ відновлення світового ладу.
Його шлях складався з довгого поневіряння людини, яку щоразу віддаляють від єдиної мети. Усе, що ми вважаємо пригодами Одіссея, для нього самого було лише перешкодами. У країні лотофагів люди куштують квітку лотоса й забувають батьківщину. Це перше й, можливо, найнебезпечніше випробування: забуття. Людина, яка втратила пам’ять про свій nostos, більше не прагне повернення. Далі він зустрічає циклопа Поліфема, що уособлює грубу силу. Він позбавлений гостинності, справедливості та поваги до богів. Його світ такий, в якому панує лише фізична могутність.
Люди Одіссея в палаці Кірки перетворюються на свиней, коли підкоряються інстинктам і втрачають свою людську подобу. Врятувати супутників вдається лише тоді, коли Одіссей зберігає самовладання й не піддається чарам. Біля острова сирен він зазнає спокуси знаннями. Сирени обіцяють відкрити все, що відбулося та відбудеться на землі. Одіссей хоче почути їхній спів, але наказує прив’язати себе до щогли. Ця сцена давно стала символом дисципліни: людина може дивитися в обличчя спокусі лише тоді, коли добровільно накладає на себе межі. Скілла й Харибда уособлюють трагізм людського вибору. Між ними неможливо пройти без втрат. Мудрість полягає в здатності обрати менше з двох неминучих лих.
Нарешті, Каліпсо пропонує останню й найглибшу спокусу — відмовитися від власної долі. Вона обіцяє безсмертя, вічну молодість і життя серед богів. Але тут Одіссей виявляє свою найбільшу силу. Він відмовляється від того, що виходить за межі людської природи, і обирає смертне життя, бо лише в ньому можливі вірність, обов’язок і повернення.
Це послідовність духовних випробувань, у яких герой щоразу ризикує втратити щось значно важливіше за життя — пам’ять про свою мету. У цьому сенсі Ітака символізує той космос, до якого належить людина. У грецькому світі дім (οἶκος) охоплював єдність роду, предків, домашнього культу, землі, влади та відповідальності. Втрата дому означала втрату власної тотожності.
Повертаючись до Ітаки, Одіссей повертається до самого себе. Він уже знає, ким він є, і його завдання полягає в тому, щоб знову зайняти належне йому місце у світовому порядку.
Ця ідея не зникає разом із античністю. Вергілій переосмислює її в «Енеїді». Еней, навпаки, назавжди залишає Трою, а його nostos полягає у здійсненні призначення. Він засновує нову батьківщину, яка одного дня стане Римом. Таким чином повернення стає вірністю місії.
У християнській оптиці, у «Сповіді» Августина, справжньою батьківщиною людини є обійми Бога, тобто, Царство Небесне. Він пише: «Неспокійне серце наше, доки не спочине в Тобі».
Людське життя постає як довге повернення до Бога, від якого людина віддалилася через гріх. Саме цим шляхом іде Данте у своїй «Божественній комедії». Він здійснює подорож через пекло і повертається до того порядку, який був втрачений людиною після гріхопадіння. Кінцева точка його шляху — споглядання Бога як абсолютного центру буття. У традиціоналістський перспективі nostos — це універсальний закон людського існування.
«Одіссея» відкриває той самий архетип, який згодом прониже всю європейську традицію: життя людини є не нескінченним рухом уперед, а дорогою додому. І справжня батьківщина — це той порядок буття, якому ми покликані бути вірними. | 442 |
| 16 |  24 липня Сьогодні 143 роки виповнюється батьку Морської Піхоти - Михайлу Білинському 🫡
Один з лідерів українського руху на Балтійському флоті, Міністр морських справ що брав участь у Першому Зимовому поході та загинув в бою не здавшись в полон більшовикам під час Другого Зимового Походу 🫡 | 512 |
| 17 |  Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький: «Дякую генералу Олександру Сирському за службу.
Бажаю генерал-майору Михайлу Драпатому успіхів на посаді Головнокомандувача Збройних Сил України.
Попереду — багато роботи. Працюємо заради перемоги України».
Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | Threads | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦 | 448 |
| 18 |  Базару нема, а шо по бажанню звільняти? ГК вже змінили | 456 |
| 19 |  Між іншим, вірш авторства Максима Гриви (Загривного) - уродженця Сіверщини, офіцера УНР, першопроходця націоналістичного підпілля.
Третину життя приносив у легені більшовицьку кулю, був серед засновників Леґії українських націоналістів, доповідав на Першому Конгресі ОУН, творив емігрантський дискурс разом із Самчуком та Маланюком, друкувався у Вістнику. Сконав від сухот, не залишивши по собі жодної оформленої збірки.
Покоління! | 2 830 |
| 20 | ***
Моя душа поганський храм,
Вночі окрадена божниця...
Нехай шаліє шнур і криця,
І лине крові фіміам...
Свій храм нікому не віддам!..
Я не вклонюсь чужим богам,
До ніг ворожих не схилюся...
Покуту радо зносить мусить,
Хто захищає волі храм...
Сповнити волю я не дам!..
Нехай палає пишний храм,
І чад туманить юний розум...
Покаже ранок волі лозунг
Закутим поночі рабам...
Свій край в поталу я не дам! | 2 816 |
