اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦
رفتن به کانال در Telegram
КСЛ - ірландський письменник, історик літератури середньовіччя, християнський апологет, автор "Хронік Нарнії", один з друзів Джона Толкіна. Телеграм-канал присвячений його творчості. Адмін: @demchukoleh Також: facebook.com/cslewisua
نمایش بیشتر2 310
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-17 روز
-230 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئن '26
ژوئن '26
+7
در 0 کانالها
مه '26
+17
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+25
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '26
+30
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+30
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+28
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+43
در 4 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+29
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+76
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+25
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '25
+36
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+33
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+21
در 1 کانالها
Get PRO
مه '25
+60
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+110
در 2 کانالها
Get PRO
مارس '25
+39
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+40
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+45
در 2 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+58
در 3 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+98
در 2 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+27
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+34
در 2 کانالها
Get PRO
اوت '24
+32
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+36
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+20
در 1 کانالها
Get PRO
مه '24
+32
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+30
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '24
+310
در 6 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+36
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+58
در 4 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+76
در 5 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+33
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+18
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+18
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+40
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+22
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+66
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+62
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+32
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+56
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+21
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+37
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+74
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+21
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+22
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+20
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+54
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+69
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+24
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+16
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+33
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+93
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+28
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+31
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+25
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+66
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+147
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+43
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+12
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+25
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+18
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+39
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+62
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+22
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+35
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+101
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+957
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 19 ژوئن | 0 | |||
| 18 ژوئن | 0 | |||
| 17 ژوئن | 0 | |||
| 16 ژوئن | +1 | |||
| 15 ژوئن | +1 | |||
| 14 ژوئن | 0 | |||
| 13 ژوئن | 0 | |||
| 12 ژوئن | +2 | |||
| 11 ژوئن | 0 | |||
| 10 ژوئن | 0 | |||
| 09 ژوئن | +1 | |||
| 08 ژوئن | 0 | |||
| 07 ژوئن | 0 | |||
| 06 ژوئن | 0 | |||
| 05 ژوئن | 0 | |||
| 04 ژوئن | 0 | |||
| 03 ژوئن | 0 | |||
| 02 ژوئن | +1 | |||
| 01 ژوئن | +1 |
پستهای کانال
Бог створив нас, винайшов, як людина винайшла, приміром, двигун. Автомобіль сконструйований так, що працює на бензині, й ні на чому іншому належним чином не працюватиме. Людську ж "машину" Бог замислив так, що працювати вона може лише на Ньому самому. Адже саме Бог є тим паливом, яким має горіти наш дух, або ж тим харчем, що має наш дух живити. Інших варіянтів не існує. Тому немає сенсу просити Його зробити нас щасливими на якийсь інший, приємніший для нас манір, а не морочити голову релігією. Бог не може дати нам щастя і мир поза Ним самим. Нічого подібного поза Богом просто немає.
#merechristianity
| 2 | Іноді мені пишуть також: «Можливо, те, що ви називаєте моральним законом, – це просто суспільна угода, основи якої вкладають нам у голову, коли ми здобуваємо освіту?». На мою думку, до подібних висновків приводить неправильне розуміння деяких речей. Люди, які ставлять наведене вище запитання, переважно виходять з того, що все засвоєне від батьків чи вчителів – це неодмінно лише людський винахід. Та це, ясна річ, не так. Усі ми вивчали у школі таблицю множення. Дитина, яка виросла сама на безлюдному острові, її, звісно ж, не знатиме. Проте з цього аж ніяк не випливає, що таблиця множення – це суто людська угода, яку люди уклали для себе і яку могли б зробити інакшою, якби тільки захотіли. Я цілком згоден, що правило належної поведінки ми вивчаємо від батьків і вчителів, від друзів і з книжок – так само, як вивчаємо все інше. Проте дещо з того, що ми таким чином засвоюємо, – це, по суті, просто умовна угода, яка могла б виглядати інакше (вчимося, приміром, триматися лівого боку дороги, хоч так само могли б додержуватися правила про правобічний рух), а дещо, як-от математика, – це об’єктивна істина.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 460 |
| 3 | У наш час узагалі мало хто думає про розсудливість як про чесноту. Христос сказав був, що ми зможемо ввійти до Його світу тільки тоді, коли станемо подібними до дітей, і багато християн через це вважає: дурень ти чи ні, не так уже й важливо, головне, щоб був "добрим". Але це наслідок банального нерозуміння. По-перше, діти переважно виявляють неабияку розважливість, коли займаються тим, що цікавить їх по-справжньому, і доволі ретельно все обмірковують. По-друге, як слушно зауважує св. Павло, Христос аж ніяк не хотів сказати, що ми маємо залишатися дітьми у плані розуму - якраз навпаки. Він закликав нас бути не тільки "лагідними, як голубка", але й "мудрими, як змія". Хоче, отже, щоб ми мали дитяче серце, але дорослий розум. Хоче, щоб ми були простосердими, прямодушними, люблячими і сприйнятливими, як добрі діти; проте водночас хоче, щоб кожна часточка нашого розуму пильно виконувала свою роботу і була цілковито готова до боротьби. Якщо ви даєте гроші на доброчинність, то це аж ніяк не означає, що не треба бодай спробувати з'ясувати, чи не йдуть ваші гроші шахраям. Якщо ви думаєте про самого Бога (наприклад, коли молитеся), то це ще не означає, що вам слід задовольнятися дитячими уявленнями про Нього, засвоєними у п'ятирічному віці. Бог, звісно, не стане любити вас ані на дещицю менше (чи мати з вас меншу користь), якщо вам випало народитися з мізками далеко не вищого гатунку. У Нього знайдеться місце для кожного, зокрема й для людей без великого розуму, та Він хоче, щоб кожен як слід використовував ті здібності, якими наділений.
Суть не в тому, щоб бути добрим, а розумними нехай будуть ті, хто на це спроможний; суть у тому, щоб бути добрим, а водночас намагатися бути й розумним настільки, наскільки це кожному до снаги. Лінощів розуму Бог не любить так само, як і лінощів будь-якого іншого штибу. Якщо ви розмірковуєте про те, чи не стати християнином, то мушу вас попередити: християнство вимагає повної віддачі і від розуму, і від усього решта. На щастя, воно діє також і у зворотному напрямку: кожному, хто щиро намагається бути добрим християнином, невдовзі впаде в око, що його розум робиться дедалі гострішим: одна з причин, через які для навернення на християнство не потрібна жодна спеціяльна освіта, полягає у тому, що християнство саме по собі - освіта. Тим-то такий неосвічений християнин, як Беньян, зумів написати книжку, що вразила цілий світ.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 693 |
| 4 | Я ніколи не зміг би просунутися далеко в будь-якій науці, оскільки на шляху кожної науки на тебе чекає лев математики. Навіть у математиці, все, що можна було зробити лише міркуванням (як у простій геометрії), я робив із насолодою; але щойно втручалися обчислення, я ставав безпорадним. Я розумів принципи, але мої відповіді завжди були неправильними. Проте, хоча я ніколи не зміг би стати науковцем, я мав як наукові, так і творчі імпульси, і любив розмірковувати.
Захоплений Радістю
***
Люба Франсино, я навчався в трьох школах (всі вони були пансіонами), з них дві були просто жахливі. Ніщо мені не було настільки ненависним, навіть фронтові окопи Першої Світової, що й не розповідатиму тобі, бо не хочу налякати. Радію дуже, що тобі сподобалися нарнійські книги.
З найкращими побажаннями щиро твій К.С.Льюїс
Листи дітям
#lewisdaily
#lewisweek | 934 |
| 5 | ...християнський підхід, можливий у будь-якому віці, полягає в тому, щоб довірити своє майбутнє Богу. Чому б так не зробити? До того ж майбутнє знаходиться у Божих руках незалежно від того, ввірили ми його Богу чи ні. Ніколи, ані у мирний час, ані воєнний, не ввіряйте своїх чеснот та щастя майбутньому. Щасливо працює лише той, хто ставиться до власних довготермінових планів дещо несерйозно, а в кожний момент життя здійснює працю “наче для Господа”. Насущний хліб – єдине, про що нам варто просити. Зараз – єдиний час, коли можемо здійснювати свої обов’язки та отримувати благодать.
Навчання під час війни
#lewisdaily | 855 |
| 6 | #tltwatw
#paulinebaynes | 1 054 |
| 7 | - Логіка! - промовив Професор, ніби і сам до себе. - І чому вони в тих школах не вчать дітей логіці? Є тільки три варіанти. Або ваша сестра бреше, або вона божевільна, або каже правду. Ви знаєте, що вона не брехлива, і те, що вона нормальна, також очевидно. Тож наразі й надалі, якщо не з'являться якісь нові факти, мусимо вважати, що вона каже правду.
Сьюзан дуже пильно подивилася на Професора, і вираз його обличчя цілком переконав її, що той не глузує.
- Але сер, як це може бути правдою? - спитав Пітер.
- Що змушує тебе в цьому сумніватися? - відповів запитанням на запитання Професор.
- Власне, одна-єдина річ, - пояснив Пітер, - якшо це правда, то чому кожен, хто зазирає до шафи, не натрапляє на цю країну? Тобто, чому ми нічого не побачили, коли туди зазирнули; навіть Люсі цього не заперечувала.
- До чого тут це? - сказав Професор.
- Ну, якщо речі є реальними, то вони існують весь час, сер.
- Гадаєш, існують? - запитав Професор, і Пітер не знайшовся, що відповісти.
- Але ж вона не мала часу! - вигукнула Сьюзан. - Люсі не мала часу десь побувати, навіть якщо таке місце існує насправді. Вона вибігла услід за нами тієї ж миті, як ми вийшли з кімнати. Це зайняло менше хвилини, а вона уявила, що її не було багато годин.
- Це саме те, що робить її історію дуже схожою на правду, - сказав Професор. - Якщо в цьому домі дійсно є двері в інший світ (а це, мушу вас попередити, дуже дивний дім, і навіть я знаю про нього небагато), якщо, повторюю, вона потрапила до іншого світу, то немає нічого дивного, що там існує свій окремий час, і скільки б ви там не залишалися, це не відбере ані хвилинки з вашого часу тут. З іншого боку, я не думаю, що багато дівчаток її віку змогли б самостійно придумати щось таке. Якби Люсі це вигадала, вона сховалася б на певний час, перш ніж оповідати вам свою історію.
- Але сер, невже ви дійсно вважаєте, - спитав Пітер, - що тут можуть бути інші світи... де завгодно, просто за рогом.. ось так-от запросто?
- Нічого не видається мені більш можливим, - сказав Професор, зняв окуляри і заходився їх протирати, примовляючи собі під носа: "Чого їх тільки вчать у тих школах?"
Лев, Біла Відьма та шафа.
#lewisdaily
#tltwatw | 1 068 |
| 8 | Християни вірять, що Бог усесвіт замислив і створив – десь так, як людина малює картину чи пише мелодію. А митець – це не те саме, що твір; якщо його картину знищити, він не помре. Можна сказати: “Він вклав у неї чималу частину самого себе”, – та це означатиме лише, що у нього в голові зародилася вся краса й увесь сенс цього творіння. Майстерність митця присутня в його творі зовсім по-іншому, ніж у його голові чи навіть у руках. Сподіваюся, ви бачите тепер, що ця відмінність між пантеїстами і християнами неминуче пов’язана з тією, про яку вже йшла мова вище. Якщо не сприймати відмінності між добрим і поганим надто серйозно, то дійти ви сновку, що все в усесвіті – частина Бога, не так уже й важко. Та якщо ви тримаєтеся думки, що дещо в усесвіті справді погане, а Бог справді добрий, то стверджувати такого не будете. Адже мусите вірити, що Бог і світ – це не одне й те саме, і дещо з того, що ми бачимо у світі, таки суперечить Його волі. Зіткнувшись з раком чи злиденними нетрями, пантеїст може сказати: “Якби ви могли поглянути на це з Божого погляду, то збагнули, що це – також Бог”. Християнин на такі слова відповість: “Що за кляті нісенітниці!”. Бо ж християнство – релігія воююча. Згідно з нею, Бог світ створив – тобто взяв, як кажуть, “із голови”, вигадав простір і час, жар і холод, усі барви і смаки, усіх тварин і всі рослини десь так, як людина вигадує сюжет якоїсь історії. Проте водночас християни вважають, що згодом у світі, який створив Бог, дуже багато всього пішло не так, тож тепер Він наполягає, і наполягає вельми настійливо, щоб ми все це виправили.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 1 095 |
| 9 | Ще з часів Першої світової війни, коли я служив у піхоті, мене неабияк дратують люди, які, сидячи собі у безпеці, у теплі й добрі, дають настанови тим, хто перебуває на лінії фронту. Як наслідок, я зовсім не схильний багато розводитися про спокуси, яких не зазнавав сам. Ніхто, на мою думку, не відчуває спокуси до всіх без винятку гріхів. Так склалося, що імпульс, який перетворює людину на гравця, моїй природі не притаманний; без сумніву, за це я розплачуюся відсутністю якогось доброго за своєю суттю імпульсу, надлишок чи спотворення якого й спонукають нас до азартних ігор. Тому я не почуваюся достатньо компетентним, аби давати поради стосовно того, що у цій царині дозволено, а що – ні (якщо там узагалі є щось дозволене, бо я не стверджуватиму, ніби мені відомо бодай це). Також я не сказав нічого про контроль народжуваности. Я – не жінка, ба навіть не одружений чоловік і не священик. Тому й не вважаю доречним для себе дотримуватися якоїсь твердої лінії щодо питання, пов’язаного з болем, небезпеками і витратами, на які сам я не наражаюся; поза тим, я не маю жодних пастирських обов’язків, з огляду на які мусив би так вчинити.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 1 093 |
| 10 | Я цілком погоджуюся, що «гнів» можна віднести до Бога лише як аналогію. Каятися перед Богом – це не просити прощення справедливо розгніваного царя, коханого, батька, хазяїна чи вчителя. Ці ситуації схожі, але не тотожні. Але що нам відомо, окрім цієї схожості? Копнімо глибше, й ми тільки погіршимо ситуацію. Ти думаєш, що те, що традиційно вважається нашим досвідом Божого гніву, було б корисніше розглядати як те, що неминуче станеться з нами, якщо ми поводимося неправильно щодо величезної сили. Як ти кажеш: «Оголений провід не сердиться на нас, але якщо торкнемося його, нас ударить током».
Мій любий Малкольме, що ти сподіваєшся виграти, замінивши образ розгніваного царя на оголений провід? Ти вкинув усіх нас у відчай: той хто сердиться пробачити може, електрика ж – ні.
Твій аргумент такий: «щодо Бога навіть як аналогія не годиться прощення, яке дарують, коли напад гніву минув. Та й отримувати його досадно». Але «напад гніву» - це твої ж слова. Подумай, як уповні миряться смертні. Хіба від холодного несхвалення стає легше? Хіба до злочинця будуть поблажливішими лише з огляду на «пом’якшуючі обставини»? Хіба вернути мир прочитавши мораль? Хіба «образа» нічого не значить? Хіба ж її «зам’яли» чи прогавили?
Листи до Малкольма
#lewisdaily
#letterstoMalcolm | 1 021 |
| 11 | Сподіваюся, жоден читач не дійде висновку, що “просто” християнство пропонується тут як така собі альтернатива існуючим віросповіданням – так, наче можна віддати перевагу йому, а не, приміром, вченню конгрегаціоналістів, грецькому православ’ю чи будь-якому іншому християнському віросповіданню. Скоріше його можна порівняти з передпокоєм, звідки можна відчинити двері до кількох кімнат. Якщо мені пощастить привести когось до цього передпокою, я вважатиму, що досягнув мети, яку ставив перед собою. Проте вогонь у каміні, крісла і накритий стіл знайдемо не у передпокої, а лиш у тих кімнатах. Властиво, той передпокій – це місце, де можна зачекати, з’ясовуючи тим часом, що далі там, за дверима; для життя воно не годиться. Щоб оселитися надовго, краще підійде, гадаю, навіть найгірша зі суміжних кімнат (хоч яка з них то могла б бути).
Правда, декому, можливо, доведеться почекати трохи у передпокої, тоді як інші майже не потребують часу, щоб збагнути, у які двері мають постукати. Чому існує така відмінність, я не знаю, але впевнений, що Бог нікого не змушував би чекати, якби не вважав, що це тій людині лише на користь. Коли ж ви зрештою таки потрапите до призначеної для вас кімнати, то побачите, що довге очікування й справді дало добрі наслідки, яких інакше ви просто не отримали б. Важливо, одначе, ставитися до цього періоду власне як до чекання, а не як до таборування. Треба й далі молитися про просвітлення; і, звісно, навіть перебуваючи ще у передпокої, намагатися дотримуватися правил, спільних для цілого дому. Насамперед же – запитувати, які двері для вас істинні, а не вибирати ті, які найбільше сподобаються своєю обшивкою чи пофарбуванням. Висловлюючись простіше, запитання має звучати не «Чи мені до вподоби це служіння?», – а так: «Це вчення правильне? Тут живе святість? Чи спонукає мене до цього сумління? Небажання постукати у ці двері викликане гордістю? А може, просто моїм смаком або неприязню до цього конкретного сторожа при дверях?»
Увійшовши до своєї кімнати, збережіть добре ставлення як до тих, хто постукав в інші двері, так і до тих, хто ще у передпокої. Якщо вони помиляються, то ваші молитви потрібні їм тим більше; якщо ж то ваші вороги, то молитися за них ви зобов’язані. Це одне з чинних для цілого дому правил.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 1 155 |
| 12 |  بدون متن... | 916 |
| 13 | ...молитися за інших легше, аніж за себе. На твою думку, це показує, що ми були створені для милосердя. Боюся, що є двійко менш привабливих пояснень для заступничих молитов. Одна з причин, гадаю, в тому, що я часто молюся за когось, замість того, щоб їм допомогти. Значно легше молитися за зануду, аніж навідуватись до нього, тощо. Припускаю, що молюся про те, щоб тобі було даровано благодать протистояти рецидивним гріхам (скласти список неважко) Що ж, усе залежить від Бога і тебе. Якщо ж молитимусь про власні гріхи, доведеться мінятися. Ось чому ми соромимося визнавати свої гріхи.
Список людей, за яких треба помолитися росте. Це тягар похилого віку. Скрупули мені не дають його скоротити. Так, саме скрупули. Я дійсно вважаю, що, якщо молюся за когось взагалі, це не означає, що мушу молитися за нього все життя. Але коли доходить до того, щоб опустити когось у молитві, саме в той-таки день чомусь доводиться себе переламувати. Список довшає. Все складніше стає не просто відтарабанювати імена. Але тут, здається, є цікава закономірсність. Ти не зауважував, що коли зосереджений на Бозі, мимоволі думаєш про того, про кого молишся, - і ніколи навпаки?
Листи до Малкольма
#lewisdaily
#letterstoMalcolm | 862 |
| 14 | Скажімо, ми й справді тільки бачили уві сні всі ці речі або вигадали їх: дерева, траву, сонце, місяць, зорі й самого Аслана. Нехай так і було. Тоді я можу сказати вам тільки одне: схоже, вигадані речі значно важливіші за реальні. Припустимо, оця чорна яма, яку ви звете своїм королівством, і справді єдиний існуючий світ. На мою думку, він невимовно жалюгідний. І це дуже кумедно, якщо поміркувати. Якщо ви праві, то ми просто діти, що граються в гру. Але четверо дітлахів, бавлячись, здатні вигадати собі світ, якому ця ваша реально існуюча яма й на латку не згодиться. От чому я не збираюся відступатися від нашої вигадки. Я буду на боці Аслана, навіть якщо немає ніякого Аслана, котрий повів би мене за собою. Я намагатимусь жити, як нарнієць, навіть якщо немає ніякої Нарнії.
Срібне крісло
#thesilverchair
#lewisdaily | 0 |
| 15 | серед нас з'явився один-єдиний чоловік достеменно такий, яким мали б бути всі люди; один-єдиний чоловік, у якому успадковане від матері створене життя дозволило цілковито й остаточно перетворити себе у життя народжене. Природну людську істоту в Ньому повністю поглинув Божий Син. Так людство в одну мить прибуло, так би мовити, до пункту призначення: перейшло у життя Христа. А позаяк основна складність для нас полягає в тому, що природне життя треба у певному сенсі просто "вбити", або ж "умертвити", Він обрав собі життєвий шлях, на якому Його людські бажання "умертвлялися" безнастанно, буквально на кожному кроці: бідність, нерозуміння з боку родини, зрада одного з близьких друзів; з Нього глумилися і знущалися, Його піддавали тортурам, а потім урешті-решт стратили. І тоді, після того, як Його так убили - хоч насправді вбивали у певному розумінні чи не щодня, - людська істота у Ньому завдяки своїй єдності з Божим Сином знову повернулася до життя. У Христі воскрес не тільки Бог - воскресла людина. У цьому, властиво, й уся суть. Уперше ми побачили тут справжню людину.
Просто Християнство
#lewisdaily
#merechristianity | 0 |
| 16 |  بدون متن... | 0 |
| 17 |  +9بدون متن... | 0 |
| 18 |  بدون متن... | 0 |
| 19 | Пасхальна Неділя
Міркування про Воскресіння
Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.
(1 Кор. 15:13-20)
З перших днів християнства апостолами перш за все називали свідків Воскресіння. Коли виникла суперечка щодо того, хто займе спорожніле місце Юди, обидва кандидати виділялися тим, що знали Ісуса як до смерті, так і після неї, тому й могли свідчити про Воскресіння (див. Дії 1:22). Через кілька днів, виголошуючи найпершу в світі християнську проповідь, апостол Петро говорив: «Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!» (Дії. 2:32). Цим обгрунтовує своє апостольство і Павло: «Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого?» (1 Кор. 9:1)
Проповідь християнства означала перш за все проповідь Воскресіння. Тим, хто слухав Павла в Афінах, здалося, що він говорив про двох нових богів, Ісуса та Анастаса (грец. Воскресіння) (див: Дії 17:18). Воскресіння — суть та основа всіх першохристиянських проповідей. Саме це й було Євангелієм, Доброю Новиною, яку несли християни. Те, що називаємо ми - розповіді про життя та смерть Спасителя, - впорядкували пізніше для тих, хто вже прийняв Євангеліє. Ці чотири книги були написані для навернених. Головне в них - чудо Воскресіння і його богослів'я; біографія ж - коментар для нього. Повністю суперечить історії вибирати з Євангелія слова Ісуса і вважати все інше не особливо важливим додатком. Головний, найперший факт в історії християнства в тому, що певна кількість людей, з їхніх слів, бачили Воскресіння. Якби їм ніхто не повірив, Євангелій би не було.
Підсумуємо ще раз, що ж саме повідомили ті люди. Коли тепер говорять про Воскресіння, то мають на увазі ранок, коли жінки побачили порожній гріб, а Сам Ісус був в саду, неподалік; саме це зараз захищають апологети християнства і спростовують скептики. Але перші вчителі християнства здивувалися б від виняткової цікавості до тих кількох хвилин. Стверджуючи, що вони бачили Воскресіння, вони не обов'язково мали це на увазі. Дехто бачив, дехто - ні. Вони не вважали це важливішим від зустрічі з воскреслим Христом протягом наступних шести тижнів. Іноді Його бачили двоє чи троє, чи всі перші учні, одного разу - цілий натовп. Апостол Павло каже, що багато з них були ще живими, коли він писав Перше Послання до Коринтян, тобто близько 55-го року. Воскресіння, про яке вони свідчили, було не одноразовим випадком, а певним станом. Всі вони, крім Павла, бачили цей стан в ті самі шість тижнів. Завершеність цього періоду є дуже важливого, бо, як ми побачимо потім, чудо Воскресіння невіддільне від чуда Вознесіння.
Крім цього, що дуже важливо, Воскресіння не вважалося доказом безсмертя душі. Це вже тепер так його оцінюють - я сам чув, що "Воскресіння було доказом загробного життя". Цей погляд не має ніякого підтвердження в Новому Завіті; бо ж тоді Христос просто зробив би теж, що робить кожен померлий, лише - показово, ніби на наших очах. Але в Святому Письмі і слова немає про те, що Він повторив щось давніше і загальновідоме. Євангелісти та апостоли постійно підкреслюють, що Він — перший з усіх, первісток з померлих відкрив двері, замкнені від смерти Адама. Він змагався проти володаря смерті та переміг його, і все змінилося. Розпочалася нова епоха вселенської історії.
Чудо
#reflectionsforEaster | 0 |
| 20 | Передпасхальна Субота
Міркування про Зішестя Христа в пекло
Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав.
(1 Петра 3:18-19)
- Загибла душа є нескінченно малою, її майже немає. Вона зовсім всохлася, замкнулась у собі. Бог 6'ється об неї, як звукова хвиля до вуха глухого. Вона стиснула зуби, стиснула кулаки, зіщулилась. Вона не хоче, а зрештою - не може відкрити уста для їжі, руки - для дарунків, очі - щоб споглядати.
- Значить, ніхто до неї не достукається?
- Tільки Всевишній зі всіх може так змаліти, щоб увійти в Пекло. Чим вищим ти є, то нижче здатен опуститися: людина може прихилитися до коня, але кінь не прихилиться до миші. Один Христос спустився туди, до них.
- Чи спуститься Bін знову?
- Час тут не такий, як на землі. Tі дні, коли Bін перебував у Пеклі, обіймали всі хвилини тут, котрі є, були і будуть. У темниці немає жодного, кому б Bін не проповідував.
Велике Розлучення
#reflectionsforEaster | 0 |
