Релігійно-інформаційна служба України

Редакція РІСУ за роки зібрала чимало матеріалів, присвячених святу Воскресіння Христового. Для полегшення пошуку пропонуємо до уваги нашу оновлену Великодню колекцію РІСУ

Правоохоронці попереджають про підвищену загрозу атак та провокацій з боку РФ на Великдень У поліції рекомендують за можливості долучатися до богослужінь онлайн, уникати місць скупчення людей та не піддаватися на провокації. Про це заявив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, в умовах війни ворог може вдатися до масованих обстрілів або інших дестабілізаційних дій, тому громадянам варто бути особливо обережними під час святкових заходів. "Нагадую, що ворог підступний та цинічний, тож існують високі ризики масованих ракетних атак та всіляких провокацій", — зазначив Олексій Білошицький. У поліції рекомендують за можливості долучатися до богослужінь онлайн, уникати місць скупчення людей та не піддаватися на провокації. Також громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час їх оголошення перебувати в укриттях. Окремо наголошують на необхідності повідомляти правоохоронців або за номером 112 про підозрілі предмети, осіб чи пропозиції, зокрема пов’язані з "легкими заробітками" в інтернеті.

#ЦитатинаВеликийПіст

Четвер, який передує святу Воскресіння Христового, християни різних обрядів відзначають як спомин про Тайну Вечерю. Він належить до Великого (Страсного) тижня і звідси його назва — Великий четвер. Цього року його за юліанським календарем відзначають 9 квітня. 🔸У візантійському обряді богослужіння кожного дня Страсного тижня відображають певний етап шляху Ісуса на Голготу. На Утреніх та Літургіях Передосвячених Дарів перших трьох його днів читають про це відповідні Євангельські уривки, а літургійні тексти переспівують їх, вводячи в молитву Церкви. 🔸Особливою тематикою відзначений і Великий четвер. Як уже зазначалося, в загальних рисах це Тайна Вечеря — остання вечеря Ісуса з апостолами перед його Страстями. 🔸Під час неї Христос встав, “скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником” (Йо. 13, 4-5). І пояснив це як приклад для служіння ближнім: “Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному” (Йо. 13, 14). 🔸Також “узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло”. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі, бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів”” (Мт. 26, 26-27). Так Він установив Таїнство Євхаристії, щоб кожен, хто її приймав у цей вечір і прийматиме аж до Другого приходу, був учасником його відкупительної Жертви на Хресті. Далі детальніше

У Державній службі України з етнополітики та свободи совісті у співпраці з кількома міністерствами розробляють проект закону про альтернативну невійськову службу для релігійних організацій, віровчення яких не дозволяє брати до рук зброю. Про це сказав голова ДЕСС Віктор Єленський під час круглого столу в Києві, присвяченого 75 роковинам масової депортації «Свідків Єгови». На думку Єленського, в Україні існує досить надійна система захисту релігійної свободи, але величезним викликом стала війна. «Як ми знаємо, під час війни обмежується багато свобод, але не обмежується свобода совісті. Чи достатньо робиться, щоб захистити цю свободу, і чи всі правові механізми задіяно? Я думаю, що ні. Тому ми зараз працюємо з колегами з міністерств економіки та юстиції над проектом закону про альтернативну невійськову цивільну службу, яка навпрост стосується "Свідків Єгови"», - сказав Єленський. На його думку, ухвалений 1991 року Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» був тоді величезним проривом, але сьогодні він не враховує реалій війни. «Цей закон не пристосований до воєнного часу і пристосований до строкової служби, якої зараз немає. Випрацювати закон про альтернативну невійськову службу для нинішнього часу й такої війни – надзвичайно складно. Сам концепт прав людини, в тому вигляді, в якому він існує зараз, з’явився після Другої світової війни. Тоді суспільно-політичний і морально-ціннісний простір, який приймає цей концепт, не знав такої війни, яку зараз знає і витримує Україна», - зазначив Єленський. Водночас, на його думку, попри відсутність правової бази для альтернативної невійськової служби, Україна все ж дотримується стандартів свободи совісті. «Українська держава намагається це зробити для священнослужителів, які не можуть брати в руки зброю, для керівників релігійних організацій, які повинні утримувати свої релігійні громади. Я думаю, що Україна достатньо гідно проходить цей час з огляду на дотримання стандартів у сфері дотримання свободи совісті», - вважає Єленський.

#ЦитатинаВеликийПіст

Велика середа у християн візантійського обряду, які дотримуються юліанського календаря в обчисленні пасхалії, цього року випадає на 8 квітня. Усі її богослужіння здебільшого побудовані на контрасті між жінкою-грішницею, котра миром помазала ноги Ісусові перед Його смертю, та одним з найближчих учнів, що Його зрадив. Як і в Понеділок та Вівторок, тексти Великої середи ведуть нас з Христом на Страсті. Євангеліє від Йоана розповідає, як напередодні Входу Ісуса до Єрусалиму Марія, сестра Лазаря, “узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм” (Йо. 12, 3). Тоді справді у полеміку вступив Юда, звинувативши жінку в марнотратстві, “не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій” (Йо. 12, 6). Все це відбувається в домі Лазаря у Витанії. Стихира ж на стиховні Утрені Великої середи відсилає нас до цілком іншої історії. “Сьогодні Христос приходить у дім фарисея, і жінка грішниця, приступивши, паде до його ніг і кличе: Споглянь на мене погружену в гріхи, що впала у розпач через сподіяні вчинки, і не відкидай мене від своєї доброти!” Далі детальніше

Монахині монастиря Святої Єлисавети Московського Патріархату в Мінську зі своїми товарами роблять комерційні тури Європою, у тому числі й у Німеччині. Доходи з такої діяльності використовуються як на російську агресію проти України, так і на підтримку режиму Лукашенка. Берлінське видання «Morgenpost» зацікавилося їх діяльністю в Німеччині. Зв’язки монастиря з Німеччиною підтверджують, зокрема, розслідування польсько-білоруського телеканалу «Белсат». Записи, які є в розпорядженні журналістів і доступні в Інтернеті, містять розмову з жінкою, яка, за даними «Белсату», є черницею. Вона докладно розповідає про діяльність монастиря Святої Єлизавети. Серед іншого, у розмові йдеться про те, що «помічники в Німеччині» не змогли дістати необхідні ліки від опіків. Крім того, черниця підтверджує, що вони підтримують російську армію «обладнанням для електронної війни», зокрема екранами проти дронів та радіостанціями. Хто саме є цими «допомагальниками в Німеччині», незрозуміло. Однак монастир, ймовірно, отримує гроші з Берліна, де асоціація «Друзі монастиря Святої Єлизавети» збирає пожертви для черниць. Детальніше: Пропутінські монахині збирають в Європі гроші на війну проти України: розслідування німецьких журналістів

#ЦитатинаВеликийПіст

У Великий вівторок, який цього року за юліанським календарем припадає на 7 квітня, християни роздумують над легковажністю немудрих дів, закопаним талантом і відповіддю за це на Страшному суді. 🙏 👉Як і решта Великого тижня, вівторок плавно єднається за своїми темами з попереднім та наступним днями. 👉Водночас Христос тут вже значно відвертіше говорить про те, що чекає Його в Єрусалимі. Він “взяв набік своїх учнів і сказав, утверджуючи їх: ‘Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав, що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим’. Тепер уже настає час, про який я вам сказав: “Ось я буду виданий в руки на наругу грішників. Вони мене розіпнуть на хресті та покладуть до гробу і вважатимуть за виклятого мерця. Ви ж будьте мужні; на третій день я воскресну на радість вірних і на життя вічне”. 👉Такі останні настанови Ісуса, підкріплені написаним у Євангелії та переспівані у літургійних текстах Великого вівторка. Детальніше далі

Глава УГКЦ назвав замінування України найбільшим злочином проти довкілля в Європі Розмінування цих земель потребуватиме десятиліть напруженої праці. Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму традиційному відеозверненні у 216-й тиждень масштабної війни РФ проти України. «У період весняних польових робіт, коли аграрії борються за врожай, Глава Церкви звертає особливу увагу вірних УГКЦ і всіх людей доброї волі на надзвичайно важливу тему — захист довкілля навіть в умовах війни: «Україна є однією з найбільш замінованих країн світу. Майже 140 тисяч квадратних кілометрів території забруднені вибухонебезпечними предметами. Для порівняння — це майже половина території такої держави, як Італія. Розмінування цих земель потребуватиме десятиліть напруженої праці. Цей екоцид є одним із найбільших злочинів проти довкілля в Європі за всю новітню історію», - звернув увагу Глава УГКЦ. «Хочемо наголосити: в Україні сьогодні страждає все живе — і люди, і довкілля. Тому ми повинні єдиним голосом боронити життя в усіх його проявах, а передусім — гідність і життя людини. Ми прагнемо, щоб світ нас чув. На жаль, бачимо, що трагедія України, злочини проти людини й довкілля поступово зникають із перших сторінок світових медіа», — наголосив Блаженніший Святослав.

Патріарх Кирил у проповіді шість разів згадав Путіна і жодного разу Христа Увечері 4 квітня, напередодні свята Входу Господнього до Єрусалиму, Патріарх Московський Кирило Гундяєв здійснив всенічне чування у кафедральному соборному храмі Христа Спасителя у Москві та звернувся до учасників Богослужіння з першосвятительським словом. Як зазначив диякон Андрій Кураєв, Патріарх у своїй проповіді за 4 хвилини 5 разів згадав Володимира Путіна, а Ісуса Христа – жодного разу. Але насправді згадок Путіна було навіть більшим.

6 квітня Церкви деяких південно- та східнослов’янських народів, в тому числі й українці, відзначають переставлення св. Методія, котрий разом з братом св. Кирилом створив абетку слов’янської мови, увів її до церковного вжитку та дав початок розвитку писемності. Свято це відоме ще з київських джерел ХІІ-XIV ст. В них воно стосується пам’яті обох братів свв. Кирила і Методія. Натомість теперішнє свято на їхню честь 11 травня має московське походження, адже започаткував його синод РПЦ 1863 р. За наявності в церковному календарі днів переходу до вічності кожного із солунських братів — св. Методія 6 квітня та св. Кирила 14 лютого — свято на їхню честь 11 травня виглядає зайвим. Тим паче римо-католики та англікани 14 лютого святкують пам’ять обох просвітителів. А для християн київської традиції з огляду на згадані раніше джерела таким святом могло би стати 6 квітня. Далі детальніше

6 квітня у християн візантійської традиції Великий понеділок — день, який плавно вводить вірних у Великий (Страсний) тиждень, спонукаючи молитовно роздумувати над Ісусовою притчею про смоковницю, старозавітною історією Йосифа Єгипетського та честолюбством Заведеєвих синів, котрі перед стражданнями Вчителя шукають вигідних посад у Його Царстві. Значення цього дня, як і наступних днів Страсного тижня, найкраще розкривають богослужіння добового кола. Молячись їх день у день, Церква супроводжує Христа на Голготу і до моменту Воскресіння. Роздумує не лише над Його стражданнями, а немовби підбиває підсумок усього Ісусового навчання, вершиною якого стали смерть і Воскресіння за спасіння світу. Протягом перших трьох днів Великої седмиці на ІІІ, VI і ІХ Часах устав приписує читання Тетраєвангелія. Тексти від Матея, Марка, Луки та частини Йоана поділені між ними так, що за ці дні прочитується майже все Євангеліє. Натомість Вечірня (а в перші три дні Літургія Передосвячених Дарів), трипіснці Повечір’я та Утреня концентруються на окремих біблійних фрагментах та через свої тексти роздумують над ними, інтерпретують і просто моляться ними. Далі детальніше

Папа в Urbi et Orbi: Воскресіння Господнє – це новий початок для всього людства Папа Римський сьогодні вранці на площі Святого Петра у Ватикані очолив Пасхальну Службу Божу. Звертаючись до прочан, Папа наголосив, що Воскресіння Христове дає людству надію та нову життєву силу, яка перемагає смерть. «Дорогі брати і сестри! Усе творіння сьогодні сяє новим світлом. Пісня хвали підноситься з землі, радіючи в наших серцях: Христос воскрес із мертвих, і з Ним також ми покликані до нового життя!» – сказав понтифік у своїй проповіді. Він наголосив, що «це пасхальне послання несе надію, яка не згасає, світло, яке не гасне, і ту повноту радості, яку ніщо не може стерти: смерть переможена назавжди, смерть більше не має над нами влади!» "Цю новину іноді важко прийняти, бо сила смерті завжди загрожує нам зсередини і зовні. Вона проявляється всередині нас, коли наші гріхи тягнуть нас вниз і заважають нам рухатися вперед; коли розчарування чи самотність руйнують надію; коли турботи та образи заглушають радість життя. Коли ми відчуваємо смуток, втому, зраду чи покинутість, коли стикаємося з власною слабкістю, стражданнями та труднощами повсякденного життя – тоді нам здається, що ми знаходимося в тунелі, з якого не бачимо виходу", – зазначив Папа. «Але навіть зовні смерть завжди десь поруч чатує. Ми бачимо її в несправедливості, в упередженому егоїзмі, в гнобленні бідних, в байдужості до найслабших. Вона проявляється в насильстві, в ранах світу, в крику болю, що лунає звідусіль через зловживання, що ображають беззахисних; в поклонінні наживі, що розграбовує ресурси землі; в жорстокості війни, яка вбиває та руйнує», – зазначив Святіший Отець. «У цій реальності Великдень Господній закликає нас підняти погляд і відкрити наші серця. Він підтримує в нашому дусі та на шляху історії зерна обіцяної перемоги. Він закликає нас рухатися, як Марія Магдалина та апостоли, щоб побачити: гробниця Ісуса порожня, і тому в кожній смерті, яку ми переживаємо, є місце для нового життя. Господь живий і залишається з нами», – сказав Папа, додавши, що навіть у темряві з’являються промені Воскресіння, які дають нашим серцям надію: сила смерті не є остаточною долею людини, ми покликані до повноти життя, бо у Воскреслому Христі ми також воскресаємо.

Воскресіння Господнє більшість християн світу відзначають сьогодні, 5 квітня, за Григоріанським і Вірменським календарями. Це свято найбільш давнє та радісне з усіх великих свят церковного року. Святі Отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього свята. «Пасха в нас — це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але й Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує звізди», — йдеться у пасхальному слові святого Григорія Богослова. “Святе Тридення Страстей і Воскресіння Господнього сяє як кульмінація літургійного року. Адже через пасхальну тайну благословенних Страстей Христос відкупив людей і досконало прославив Бога, знищуючи своєю Смертю нашу смерть і своїм Воскресінням повертаючи нам життя”, — йдеться у Римському Служебнику.

Церковний календар, 5 квітня. Вхід Господній в Єрусалим Цьогоріч свято Входу Господнього, яке має народну назву Вербна Неділя, за юліанським календарем, якого дотримуються більшість Церков візантійської традиції в обчисленні Пасхалії, випадає на 5 квітня. За євангельським переданням, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям. В Україні та багатьох інших словʼянських народів таким деревом стала верба, тому в народі це свято називають Вербною Неділею. Свято в Єрусалимі водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіп’яли. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі повинно бути особливо суворим. Далі детальніше

#ЦитатинаВеликийПіст

4 квітня християни латинської традиції вшановують св. Ісидора Севільського, котрого завдяки укладеній ним енциклопедії з перехресними посиланнями Церква проголосила покровителем Інтернету, а дата його пам’яті лягла в основу помилки протоколу “Error 404”. Народився Ісидор 560 р. в Новому Карфагені (нині Картахена в Іспанії). Його сім’я подарувала Церкві ще трьох святих — братів Леандра і Фульгенція та сестру Флорентіну. Коли померли батьки, молодшими дітьми заопікувався Леандр. Згодом він став єпископом Гіспалу (нині Севілья). Тож певний час Ісидора виховувала сестра Флорентіна. Приклад брата Леандра визначив подальший шлях хлопця. Завдяки йому Ісидор навчився цінувати освіту, культуру, відрізняти правдиве вчення від єретичного. А зацікавленість широким спектром сфер знань жодним чином не суперечила вірі в Бога. Навпаки, вивчаючи різні природничі та гуманітарні дисципліни, Ісидор відкривав мудрість та могутність Творця. Далі цікавіше і детальніше

Останнім днем Великого посту в Церквах візантійської традиції є п’ятниця шостого його тижня — сьогодні. Наступний після неї день називається Лазаревою суботою. Цього року вона припадає на 4 квітня. 🔸У центрі святкування Лазаревої суботи є спомин про те, як Ісус воскресив свого друга Лазаря (Йо. 11). Той із сестрами Мартою та Марією мешкали у Витанії “недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять” (Йо. 11, 18), а Ісус часто гостював у них. 🔸Одного разу Лазар захворів, і сестри послали за Ісусом: “Господи, той, що любиш ти його, слабує” (Йо. 11, 3). Ісус однак залишився ще два дні там, де перебував, кажучи: “Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився” (Йо. 11, 4). 🔸Прибувши до Витанії, Ісус застав Лазаря вже чотириденним у гробі (Йо. 11, 17). Назустріч Христові вийшла Марта, яку він запевнив у воскресінні: “Твій брат воскресне… Я — воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, — не вмре повіки” (Йо. 11, 23.25-26). Марта покликала Марію. Побачивши її сльози і сльози людей, котрі за нею прийшли, Ісус сам заплакав (Йо. 11, 35). 🔸Далі Ісус попросив відвести його до гробу, де поклали Лазаря. Попри заперечення Марти звелів відкотити камінь. З подякою звернувся до Отця, кажучи: “Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав” (Йо. 11, 42). І покликав Лазаря з гробниці. “Мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним” (Йо. 11, 44). 🔸Так Ісус показав свою владу над життям і смертю, провістив своє Воскресіння та загальне “воскресіння дня останнього” (Йо. 11, 24). Детальніше