Релігійно-інформаційна служба України

27 квітня календарі візантійської та латинської традицій згадують пам’ять священномученика Симеона, другого єпископа Єрусалиму, котрий доводився родичем Ісусові. 🔸Про ступені спорідненості в юдейській мові говорити важко, адже вона не диференційовує усіх їхніх тонкощів. Тому й виникає стільки дискусій навколо уривка про Ісусових братів, а відтак і щодо Приснодівицтва Марії. “Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона?” (Мр. 6, 3), — скептично запитують про Христа його недоброзичливці. 🔸Що вже казати про згаданого у цьому фрагменті Симона, котрого хтось ідентифіковує з єпископом Єрусалиму Симеоном, а хтось стверджує про їхню відмінність, відносячи Симона взагалі до тих Ісусових “свояків”, котрі не повірили і противились його місії. Хоч візантійська літургійна традиція з цим проблем не має. “Симон Симеон, подвійним іменем ти звався, у двох природах суще Слово перед безбожними богословлячи і до хреста наблизившись”, — каже 9-а пісня канону Утрені 27 квітня. Детальніше

У третю неділю після Пасхи християни візантійської традиції відзначають пам’ять жінок-мироносиць — учениць Ісуса Христа, котрі першими зустріли Його по Воскресінні. Цього року вона припадає на 26 квітня. Услід за Томиною неділею Церква продовжує надавати особливі теми й іншим неділям Пасхального періоду. За вихідну точку в них вибирають євангельське читання цього дня, історія з якого передає певну особисту зустріч людини з Христом. Кожна така неділя є Господським святом і має шість днів посвяття, тому протягом тижня на богослужіннях звучать піснеспіви з Квітної Тріоді, де ця зустріч оспівується. Про жінок-мироносиць та їхню зустріч з Воскреслим розповідають усі чотири євангелисти, але за центральне читання у третю неділю після Пасхи беруть Євангеліє від Марка (Мр. 15, 43 — 16, 8). Починається уривок з того, як “Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що й сам очікував царства Божого, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса” (Мр. 15, 43). Детальніше

25 квітня християни візантійського і латинського обрядів святкують пам’ять апостола Марка, автора одного з чотирьох Євангелій.⤵️ ↪️Марко не входив до числа дванадцятьох учнів Ісуса. Подаючи перелік сімдесяти апостолів, грецькі Мінеї розрізняють євангелиста Марка і Йоана, прозваного Марком, котрий подорожував з Павлом та Варнавою.⤵️ 📜Передання вважає, що це про себе Марко пише в Євангелії, коли в Гетсиманії схопили Христа: “Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили, тож він, покинувши покривало, втік від них нагий” (Мр. 14, 51-52). Пояснюється це тим, що згаданий епізод є тільки в Євангелії від Марка і мав би мати для євангелиста особливу вагу, оскільки той помістив його в розповідь.⤵️ ↪️Про Йоана-Марка нам розповідають Діяння та послання апостолів. ⤵️ Детальніше далі

Навесні 2026 року, поки українські міста здригаються від вибухів, а рятувальники в Одесі, Дніпрі, Нікополі та Херсоні дістають з-під завалів убитих і поранених, Москва приймає «високого гостя» – індійського гуру-вайшнава Шрілу Бгакті Бібудга Бодхаяна Госвамі Махараджа, президента-ачар'ю Шрі Гопінатх Гаудія Матху, однієї з крішнаїтських релігійних спільнот. 🔸За публічними матеріалами, його перебування в Росії тривало з 28 березня до 6 квітня 2026 року в межах «Moscow Festival 2026», із щоденними програмами в московських центрах і ашрамах. І тут є важливий факт: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей індійський свамі не здійснив жодного візиту до України, хоча має тут учнів і послідовників. 🔸Сам по собі цей вибір уже є висловлюванням. Не нейтральним. Не «поза політикою». І точно не духовно безпечним. Бо коли релігійний вчитель їде не до тих, хто живе під ракетами, а до тих, хто живе в столиці держави, яка ці ракети запускає, він уже говорить. Навіть якщо мовчить. Але Бодхаяна Свамі не мовчить. Він приносить у Москву не просто лекції, а цілісну систему мислення, у якій агресія зникає за словами про людяність, національна ідентичність оголошується духовно другорядною, а право жертви на справедливу відсіч підміняється закликом «не конфліктувати». Особливо промовистим є те, що за роки повномасштабної війни цей дискурс поєднувався не лише з відсутністю морально чіткої оцінки російської агресії, а й з публічним мовчанням про вбитих українських вайшнавів, серед яких є й віддані з його власної духовної спільноти. 🔸І тут важливо одразу сказати: йдеться не про одиничний моральний збій і не про один «невдалий» візит. Візит Бодхаяни Свамі до Москви – це лише один із симптомів ширшого явища... Детальніше у статті Михайла Ташкова, офіцера ЗСУ, очільника проекту «Духовна Матерія»: Москва замість України: як індійський псевдогуманізм працює в інтересах агресора

Патріарх Кирил: незважаючи на тиск, ЕПХЦ в Естонії та ПЦМ у Молдові зберігають вірність Москві "На жаль, у Прибалтиці та Молдові так само посилюється державний тиск на структури нашої Церкви. У тому числі шляхом ухвалення дискримінаційних законодавчих актів. Наприклад, загроза ліквідації присутності Російської Православної Церкви в Естонії нині залишається актуальною", - сказав Кирил. За його словами, Естонська Православна Християнська Церква, як і Православна Церква Молдови "зберігає вірність канонічному порядку" - "перебуває в юрисдикції Патріарха, хоча при цьому має права автономії". Глава РПЦ заявив, що "це важка робота".

21 квітня на 57-му році життя трагічно загинув протоєрей Київської єпархії УПЦ МП В’ячеслав Литвиненко Священнослужитель народився 28 березня 1970 року. З 2006 року ніс пастирське служіння у храмі святих безсрібників Косьми і Даміана Оболонського благочиння міста Києва, а також у храмі Покрови Пресвятої Богородиці в мікрорайоні Бортничі Дарницького району столиці. З 2014 року отець В’ячеслав звершував служіння військового капелана у батальйоні імені генерала Кульчицького Національної гвардії України в зоні проведення АТО. З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України та ніс службу до останнього дня свого земного життя. 21 квітня 2026 року протоєрей В’ячеслав Литвиненко трагічно загинув унаслідок нещасного випадку. Він залишив по собі дружину, дітей та онуків.

В СБУ розповіли про перевірки підпільної школи УПЦ МП у Києві У Києві триває розслідування діяльності підпільної школи, пов’язаної з УПЦ МП, яку раніше викрили журналісти. До перевірки залучено також Міністерство освіти, яке оцінює законність роботи цього закладу. За фактом функціонування підпільного навчального закладу на території монастиря УПЦ МП "Свято-Покровська Голосіївська пустинь" відкрито кримінальне провадження, повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець в інтерв'ю Censor. Розслідування наразі триває. Він зазначив, що правоохоронці встановлюють усі обставини. Паралельно до процесу долучилося Міністерство освіти і науки України. У відомстві перевіряють діяльність установи та її відповідність чинному законодавству у сфері освіти. Школа діяла на території Голосіївського монастиря УПЦ МП і не мала необхідної ліцензії. Освітній процес організовували у форматі, який нагадував повноцінний навчальний заклад. Зокрема, у цьому закладі дітей навчали за програмами, що включали радянські підручники, а також демонстрували російські фільми та використовували відповідний культурний контент. "Ця інформація перевіряється в межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 436-1 КК України ("Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів")", — зазначив Швець. Попри це, офіційно діяльність установи могла маскуватися під інші формати, зокрема "сімейний клуб". Однак розклад занять та організація процесу свідчили про ознаки повноцінної школи. Там використовували радянські підручники, демонстрували російські фільми та навчали дітей російських пісень. "Наразі встановлено, що "слухачами" цього закладу, який функціонував під виглядом "сімейного клубу" при чоловічому монастирі УПЦ МП "Свято-Покровська Голосіївська пустинь", фактично були учні ТОВ "Хотянівський ліцей "Ранчо Скул"", — наголосив Швець. Правоохоронні органи та освітні структури продовжують перевірку, щоб встановити всі деталі функціонування цього закладу, а також можливі порушення законодавства.

Нова порція релігійних нападок Лаврова засвідчила незмінні воєнні цілі Росії — ISW Нові заяви Сергія Лаврова засвідчили, що Кремль продовжує використовувати давні неправдиві наративи про те, що українська влада нібито пригнічує релігійні свободи, щоб виправдати свою затяжну війну проти України, констатує Інститут вивчення війни. 22 квітня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив низку заяв на прийомі з нагоди Великодня за участі дипломатів та церковних єрархів. Зокрема у своїй промові він заявив, що однією з цілей війни Росії проти України буцімто є захист «честі та гідності» росіян, «включаючи їхнє право використовувати російську мову та православну віру». Лавров також стверджував, що Україна нібито переслідує Українську Православну Церкву Московського Патріархату (УПЦ МП) вже понад десять років, та звинуватив українську владу у «захопленні храмів» та «нападах на кліриків і парафіян». У цій же промові Лавров звинуватив владу України в «узаконеному святотатстві» щодо Києво-Печерської лаври. Російський міністр також посилив пропагандистську риторику, заявивши, що це нібито «здійснюється за потурання, навіть прямої підтримки цілої низки європейських країн, де теж буйно розквітає, прямо скажемо, сатанізм». Водночас в ISW у відповідь на заяви Лаврова нагадують, що УПЦ МП є підконтрольним Кремлю елементом Російської Православної Церкви, а не незалежною релігійною організацією в Україні.

23 квітня християни візантійської, латинської та англіканської традицій відзначають пам’ять одного з найвідоміших святих — Юрія (Георгія) Переможця, чия постать на коні легко впізнається на різних емблемах та гербах, ставши архетипом перемоги добра над злом. ➡️Про самого Юрія достовірних історичних даних небагато. В Євсевія Кесарійського на початку IV ст. він — всього лиш безіменний юнак знатного походження, котрий кинув виклик імператору Діоклетіану та загинув від його рук в Нікомидії 303 р. ↪️Кількома десятиліттями по тому Юрія вже знає Палестина, в Лідді вшановують місце його захоронення та поширюється культ святого на Сирію, Єгипет, Грецію, Грузію, Балкани та Русь. Грецький епіграф 368 р. з Гераклеї Понтійської (тепер — м. Ереглі в Туреччині) згадує про церкву чи дім на честь мученика Юрія. ⤵️ Не зостається поза культом св. Юрія і християнський захід. 494 р. Папа Геласій І своїм декретом проголошує його святим, спираючись на агіографічний твір “Страждання Юрія”. Детальніше

Два роки тому Тг-канал "Моголог.здесь" вже робив розслідування про пропагандиста СПЖ та клірика Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ МП протоєрея Тараса Забудька та його новий проєкт "Dogma hacker", який радо піарили Козацький, СПЖ та Діалог.Тут. За минулі 2 роки пан Забудько встиг потрапити під українські санкції РНБО та наклепати чимало контенту для свого нового проєкту. До уваги нове розслідування про нього: Пропагандист СПЖ та підсанкційний DOGMA-хакер з УПЦ МП о. Тарас Забудько: де перебуває, що пропагує та як пов'язаний з міжнародною мережею захисників УПЦ МП

Колишній лист нинішнього Папи Римського до Бенедикта XVI викликав сенсацію у Ватикані Цей історичний документ проливає нове світло на ідеологічний і теологічний зв’язок між покійним Бенедиктом XVI та нинішнім Папою Левом XIV, тоді — отцем Робертом Превостом. Лист, який о.Превост написав одразу після відходу Бенедикта від керування Церквою, свідчить про їхню глибоку духовну спорідненість, яка виходить далеко за межі дипломатичної ввічливості. Всього через день після історичної заяви Бенедикта XVI про відставку 11 лютого 2013 року тодішній Генеральний настоятель августинців взявся за перо. Майбутній Папа висловив свою «вдячність, вірність, захоплення та підтримку». О. Превост особливо оцінив «велику мужність», яку Бенедикт виявив у своєму рішенні відійти з посади Наступника св.Петра — вчинок, який шокував світ на той час і який о.Превост розглядав як служіння Церкві. Особливе значення має визнання Генералом августинців позиції Бенедикта XVI щодо скандалів із сексуальними зловживаннями. Він подякував німецькому Папі за його «непохитне лідерство в цій трагічній та болючій справі». Отець Превост наголосив на «рішучості» та «зразковому пастирському чутті», з яким Бенедикт просив прощення у жертв. Це визнання «внутрішньої праці очищення», яку Йозеф Ратцінґер започаткував ще у 2005 році, оплакуючи «бруд у Церкві», сьогодні розглядається як вступ до настанов, які Лев XIV послідовно впроваджує у своєму понтифікаті. Двох Пап об’єднує не лише церковна політика, але також богослов’я св.Августина. В інтерв’ю «Il Giornale» архиєпископ Георг Ґенсвайн, колишній особистий секретар Папи Бенедикта, пояснив, що вони обидва «розмовляють однією мовою». Для університетського професора Ратцінґера св.Августин був «полярною зіркою» його життя, ідеалом, який він поділяв з августинським монахом Превостом. Архиєпископ Ґенсвайн поділився особистим спогадом: вже у 2007 році, під час візиту до Павії, Бенедикт XVI був глибоко вражений промовою о.Роберта Превоста. «Це було прекрасно», — прокоментував тоді Папа Бенедикт у приватній розмові. Схожість у їхніх життєвих шляхах вражає: як і Гіппонський святий, який насправді хотів бути лише теологом, але був змушений стати єпископом, Йозеф Ратцінґер не хотів ставати Папою, але скорився перед обранням. Схоже, що Лев XIV іде цим шляхом із глибокою повагою до свого попередника. Лист, який знову побачив світ, чітко показує, що нинішній понтифікат є не відходом від Бенедикта XVI, а органічним продовженням того духу, який прагне істини та єдності, міцно вкорінений в августинській традиції.

В РПЦ вважають, що для релігійного Трампа православний Путін ближчий, ніж нехристиянська Європа Ректор Російського православного університету та заступник голови «Всесвітнього російського народного собору» Олександр Щипков у програмі «Стратегія національної безпеки» розповів, що у світі все вирішують релігійні настанови. 👉Президент Трамп – «глибоко релігійна людина», яка «вчинила заворушення в Ірані, мотивуючись якимись релігійними ідеями» і з релігійних мотивів допомагає Ізраїлю. 👉"У протестантській величезній імперії, яку Штати представляють, звичайно, Трамп - духовний лідер і рятівник світу", - пояснив Щипков. 👉У Путіна «теж дуже серйозна релігійна мотивація», причому «християнська та православна», тому він у чомусь близький до Трампа як християнина. 👉Але «Трампу не близьке православ'я», з яким він нібито активно боровся, підминаючи під себе Константинопольського Патріарха і створивши ПЦУ – «лжеправославну церкву в Україні». Детальніше

10 років в’язниці. На Запоріжжі судили священнослужителя-колаборанта УПЦ МП Комунарський районний суд м. Запоріжжя заочно визнав винним мелітопольського священика Максима Смирнова у колабораційній діяльності та виправдовуванні тимчасової окупації частини територій України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію проти України. Йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 15 років. Максим Смирнов є настоятелем Храму Великомученика Георгія Побідоносця УПЦ МП в м. Мелітополь. До окупації він був благочинним церков Мелітопольського церковного округу, цю посаду зберігає і зараз, але вже у фейковій юрисдикції Російської Православної Церкви. Смирнов – один із тих священиків, які підтримали перехід Бердянської єпархії УПЦ МП під управління РПЦ. Згідно з матеріалами справи, в липні 2023 року під час Божественної Літургії до дня Святого апостола князя Володимира, він звернувся до вірян із промовою, у якій виправдовував тимчасову окупацію частини території України та глорифікував російських військових. Крім того, навесні 2024 року Смирнов звернувся до мешканців тимчасово окупованих територій Запорізької області із закликом взяти участь у виборах президента РФ, наголосивши, що це є «долгом православных жителей Запорожской области как православных жителей государства российского». В січні 2026 року кар’єра о. Максима в РПЦ пішла під укіс – на засіданні в Олександро-Невському соборі м. Мелітополя його звинуватили в дестабілізації церковно-канонічної обстановки у Бердянській єпархії та указом єпископа (ставленик Патріархв Кірілла на ТОТ Запоріжжя) звільнили з усіх його посад та направили до штату чоловічого монастиря преподобного Сави Освяченого м. Мелітополя із зобов’язанням несення щоденної черги священнослужіння (фактично позбавили волі). А враховуючи, що у 2024 році рішенням Запорізької єпархії Української Православної Церкви МП його позбавили церковного послуху настоятеля та заборонили священнослужіння, Смирнов втратив усе.

МЗС привітало ухвалення ПАРЄ резолюції про захист свободи релігії та переконань у Європі Міністерство закордонних справ України вітає ухвалення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи «Протидія дискримінації за ознакою релігії та захист свободи релігії або переконань у Європі». У МЗС наголосили, що Україна послідовно підтримує зміцнення свободи думки, совісті та релігії як одного з фундаментальних прав людини, закріпленого, зокрема у Європейській конвенції з прав людини. Забезпечення рівності та недискримінації є невід’ємною передумовою для повної реалізації цього права у демократичному суспільстві. "Особливого значення набуває відображене у резолюції визнання того, що порушення свободи релігії або переконань можуть бути пов’язані з ситуаціями збройного конфлікту та іноземної окупації. Російська агресія проти України супроводжується системними утисками релігійної свободи на тимчасово окупованих територіях, переслідуванням релігійних громад, які не підконтрольні державі-агресору, та використанням релігії як інструменту політичного впливу. У цьому контексті Україна вітає заклик до належного моніторингу, документування та реагування на такі порушення на національному та міжнародному рівнях, що є важливим елементом забезпечення відповідальності", - заявили в МЗС.

Суд подовжив настоятелю Святогірської лаври УПЦ МП Арсенію цілодобовий домашній арешт 20 квітня відбулося чергове засідання Чечелівського районного суду м. Дніпро у справі намісника Святогірської лаври УПЦ МП митрополита Святогірського Арсенія Яковенка. На слуханні розглядалося питання щодо подальшого запобіжного заходу для єрарха УПЦ МП, оскільки 25 квітня закінчується термін попереднього заходу. Митрополит Арсеній та його адвокати брали участь у слуханні в режимі відеоконференції. Також до засідання долучилася депутатка Верховної Ради України Вікторія Гриб. Сторона обвинувачення вимагала подовження цілодобового арешту ще на два місяці. Сторона захисту звернулася до суду з клопотанням про скасування або пом’якшення запобіжного заходу на нічний домашній арешт, взяття на поруки або особисте зобов’язання. Свою позицію адвокати аргументували тим, що за два місяці перебування під домашнім арештом за владикою Арсенієм не зафіксовано жодного порушення покладених на нього процесуальних зобов’язань. Вислухавши сторони захисту і обвинувачення, суддя Тетяна Безрук ухвалила рішення подовжити Арсенію цілодобовий арешт на два місяці. При цьому суд зробив певне послаблення: відтепер митрополит Арсеній може відвідувати усі медичні процедури без спеціального дозволу суду, раніше таке право діяло лише щодо невідкладних медичних заходів. Також судом задоволено клопотання сторони захисту про повернення застави. Заставу внесли у жовтні минулого року 20 жертводавців, після чого звільненого намісника лаври було повторно затримано.

21 квітня християни латинської та англіканської традицій святкують пам’ять св. Ансельма Кентерберійського, котрого Папа Іван Павло ІІ включив до славетної тріади середньовічних Учителів Католицької Церкви. 👇 Він разом зі св. Бонавентурою та св. Томою Аквінським надихнув понтифіка на написання енцикліки “Fides et ratio” (“Віра і розум”), адже немало уваги св. Ансельм у своїх працях приділяє пізнанню Творця людським розумом. Серед його ідей чільне місце посідає онтологічний аргумент існування Бога — Він є найвищою істотою, досконалішої за яку неможливо помислити. Далі детальніше

Свято-Володимирський патріарший собор у Києві переходить на новоюліанський календар Настоятель і парафіяльна рада Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору вирішили проводити богослужіння згідно з новоюліанським церковним календарем, за яким живе Православна Церква України. Зазначається, що, починаючи з богослужіння на памʼять священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Руси, яке буде звершуватися 30 квітня (Всенічне чування) - 1 травня (Божественна Літургія), всі богослужіння звершуватимуться за новоюліанським календарем.

Клірик УПЦ МП перейшов до митрополії Вселенського Патріархату Митрополія Швеції та всієї Скандинавії Константинопольського Патріархату повідомила про приєднання до свого духовенства двох нових священнослужителів. Серед них колишній священнослужитель УПЦ МП о. Андрій Пінчук. «Їхнє приєднання має на меті надалі підтримувати та зміцнювати місіонерське та пастирське служіння Митрополії у всій Скандинавії. Ця добровільна жертва є яскравим прикладом справжнього церковного етосу та безкорисливої любові до ближнього», — йдеться у повідомленні митрополії. Як зазначається, о. Андрій Пінчук служить парафіяльним священиком україномовної громади Святого Олава в м. Телемарк, Норвегія. Також він буде опікуватися літургійними та духовними потребами україномовних вірних у всьому Королівстві Норвегії, особливо тих, хто переживає скруту. Цю інформацію підтвердив сам о. Пінчук. «Ділюся зі своїми друзями і читачами, що я приєднався до Константинопольського Патріархату. Хочу подякувати Вселенському Патріарху Варфоломію та митрополиту Скандинавському Клеопі за можливість продовжувати своє пастирське служіння у лоні Матері-Церкви. Для мене це був довгий шлях», — написав священик у соцмережі. Отець Андрій Пінчук переїхав до Норвегії кілька років тому. До цього він служив на парафії у с. Волоське на Дніпропетровщині. За критику Московського Патріарха Кирила через його підтримку і благословення війни проти України Пінчука на певний час заборонили у служінні. Також він був серед тих священнослужителів УПЦ, які закликали своє церковне керівництво розірвати стосунки з РПЦ МП. Як відомо, на території Норвегії діє Капеланська місія ПЦУ, створена за сприяння Посольства України у Норвегії. У її складі діють парафії, які отримали офіційний юридичний статус. Рік тому у м. Берген Богоявленська православна громада, більшість членів якої є українцями, вийшла зі складу РПЦ МП і зберігає автономний статус офіційно діючої релігійної організації у складі Королівства Норвегія. Також в країні діють священнослужителі УПЦ МП, які належать до Західноєвропейського вікаріату УПЦ МП. У складі митрополії Вселенського Патріархату наразі не існує українських православних громад, які мають офіційний статус.

Неділя після Пасхи у християн візантійського обряду називається Томиною (Антипасхою), а в латинському обряді — Білою неділею. Цього року вона за юліанським календарем припадає на 19 квітня. 👉Особливе відзначення цієї неділі має під собою біблійні підстави. У сам день Христового Воскресіння, коли Він з’явився своїм учням, апостола Томи не було з ними. Про зустріч з Воскреслим він почув пізніше від співбратів, на що сказав: “Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!” (Йо. 20, 25). 👉Христос, “щоб його з невірства до віри привести” (стихира Вечірні Томиної неділі), ще раз з’явився через вісім днів своїм учням, серед яких вже був Тома. Звідси й назва “Антипасха”. Грецький префікс “анти” (“замість”) в поєднанні з назвою події, що відбулася вісім днів тому, вказує на її повторне та оновлене пережиття. Далі детальніше

На Тернопільщині досі діє 85 релігійних громад УПЦ МП На Тернопільщині з 2014 року 48 релігійних організацій Української Православної Церкви вийшли з її складу та приєдналися до Православної Церкви України. Зараз на території області діє 85 релігійних громад УПЦ МП. Про це на засіданні сесії Тернопільської обласної ради повідомив начальник управління етнополітики, свободи совісті та цифрових трансформацій департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Ігор Кульчицький. На сесії обговорювали стан реалізації основних положень Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" та щодо зміни юрисдикції (переходу громад) УПЦ МП до ПЦУ. За словами Ігоря Кульчицького, станом на 15 квітня повернуто в управління Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Миколаївський собор у Кременці, також тривають судові слухання щодо повернення комплексу споруд Богоявленського монастиря. "Обласною військовою адміністрацією зареєстровано речове право на два храми Свято-Духівського скиту, що знаходиться в Почаєві і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Також днями буде поданий судовий позов про повернення в державну власність решти споруд. Спільно з обласною прокуратурою подано низку позовів щодо незаконного оформлення права власності на Всіхсвятську церкву в Почаєві та Покровську в селі старий Почаїв, що є пам’ятками архітектури національного значення. В суді розглядається питання користування земельною ділянкою та повернення її в державну власність, на якій розташовані пам’ятки архітектури національного значення — комплекс споруд Почаївської лаври", — поінформував Ігор Кульчицький.