Релігійно-інформаційна служба України

1 серпня християни візантійської традиції входять в Успенський піст, який триває рівно два тижні — до 14 серпня включно. Метою його є приготувати вірних до свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначають 15 серпня. А поєднавшись із самим святом, його посвяттям та празником Положення поясу Пресвятої Богородиці, який відзначають 31 серпня, може ознаменувати цілий серпень як місяць особливого почитання Божої Матері. 🔸Як припускає Симеон Солунський, Богородиця, передчуваючи свій відхід до Неба, належним чином готувалася до нього — постячи та молячись. Вона як свята і непорочна не мала потреби у покутних практиках, а звершувала їх за людство. Архиєпископ Солунський закликає і нас наслідувати її у цьому. 🔸Християни, які вбачають у події її Успіння своєрідну “ілюстрацію” власного перебування у воскресінні з душею і тілом, також протягом свого життя вдаються до цих засобів очищення та приготування. А в Успенському пості ще й зводять свій погляд до тієї, яка вказує на Христа як на Дорогу до спасіння. Детальніше

Міськрада Харкова розірвала договір оренди землі з єпархією УПЦ МП За рішенням депутатів Харківської міськради Соборний сквер, що розташований у центрі міста, та територія з будівлею Харківської єпархії УПЦ МП повернувся у розпорядження міської громади. "На позачерговій сесії міськради було ухвалене рішення про припинення дії договору оренди, і вказана територія повернулася у розпорядження міста. Йдеться про понад 3 га землі, до складу якої входять Соборний сквер, ділянка з енергетичним об’єктом і територія з будівлею єпархії", - йдеться у повідомленні. За інформацією міського голови Ігоря Терехова, у 2008 році (коли мером був Михайло Добкін, - ред.) земельну ділянку на вул. Університетській, 8/10 передали в оренду єпархії УПЦ до 2057 року. Територію Соборного скверу планують відремонтувати.

Російська ракета вбила велику сім’ю вірян-п'ятидесятників на Дніпровщині 30 липня росіяни ударом своєї балістичної ракети знищили будинок сім’ї в Радушному поблизу Кривого Рогу. Це була сімʼя Воронових: мама Олена, тато Артем, їх семеро дітей та півторарічний онук Артем – дитина їхнього найстаршого сина, який зараз захищає Україну. Удар російської ракети був таким сильним, що від будинку майже нічого не залишилось. Під завалами знайшли фрагменти людських тіл, і тільки експерти можуть встановити, кому саме з родини належать тіла. Як стало відомо РІСУ, ця сім’я була вірянами Церкви християн віри євангельської.

30 липня християни латинської традиції відзначають пам’ять одного з Учителів Церкви св. Петра Хризолога. Також його визнає візантійська традиція. 🔸Своє прізвисько св. Петро отримав завдяки лаконічним, однак влучним проповідям. Дослівно воно перекладається з грецької як “Золотослов”. Так назвала єпископа свого міста правителька Равенни Галла Плацидія, аби відрізнити його від ще одного майстерного проповідника св. Івана Золотоустого (Хризостома). 🔸Проповіді, якими він прославився за життя, у VIII ст. зібрав один з равеннських єпископів Фелікс. Тоді їх налічувалося 376. З часом дещо із цього творчого спадку втратилося, тому на сьогодні маємо їх 173. Як уже зазначалося, Петрові Хризологу як проповіднику була притаманна лаконічність у поєднанні з влучністю вислову та доступністю для будь-якого слухача. Завдяки цьому 1729 р. його проголосили Вчителем Церкви. Далі детальніше

Кирил Гундяєв випустив власну книгу на підтримку «священної війни» Росії проти України Московський Патріарх Кирил Гундяєв пробив чергове дно, випустивши власну книгу на підтримку «священної війни» Росії проти України. Ця пропагандистська агітка має назву «Война. За пределами видимых причин и следствий». Видана вона в офіційному видавництві Московської патріархії. Про це розповідає д-р Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини. У видавництві МП зазначають, що «книга першосвятителя Російської Церкви присвячена метафізиці війни». На її сторінках очільник РПЦ проповідує «про відкуплювальне значення та наслідки війни, про метафізичні рубежі та цілепокладання Росії, торкається расового аспекту війни». Кирил Гундяєв у книзі вказує на «велику відповідальність» російського народу «не ухилятися від історичного обов’язку бути переможцями». «Наше земне покликання — бути воїнами Господа, протистояти злу», — пише Гундяєв. За його словами, «результат війни визначається Богом, і перемагає той, хто перебуває на боці світла». Пропагандистська книжка Кирила Гундяєва обсягом 240 сторінок містить такі розділи: «Метафізична боротьба» (с. 5), «Духовна сутність патріотизму» (с. 53), «Перемога на межі неможливого» (с. 71), «Війна зі злом» (с. 83), «Расовий аспект війни» (с. 97), «Метафізичні рубежі Росії» (с. 153), «Церква і війна» (с. 167) та інші.

У Болгарській Церкві засудили архимандрита, який нещодавно був в Україні У Болгарській Православній Церкві виникло відкрите протистояння між архимандритом Никанором (світське ім’я — Хрісто Хрістоф Мішков), ігуменом монастиря свв. Косьми та Даміана в Гігінцях, та Патріархом Даниїлом. Конфлікт досяг свого апогею 29 липня, коли Митрополія Софії оголосила про накладення на архимандрита покарання у вигляді відсторонення від богослужінь, тобто повної заборони на здійснення богослужінь протягом п’ятнадцяти днів, починаючи з 29 липня, а також повідомила, що проти нього вже порушено церковне кримінальне провадження. Це покарання є продовженням процесу і реакцією на особливо різку публічну заяву, оприлюднену архимандритом Никанором напередодні. У ній він не лише відмовився з’явитися перед Патріархом, а й висунув низку серйозних звинувачень щодо способу управління Болгарською Церквою та щодо самої особи її Предстоятеля, зокрема, і його проросійської позиції. Далі детальніше

Стежками Святоюрської гори У квітні цього року після багаторічних судових процесів Українській Греко-Католицькій Церкві нарешті повернули нижню частину Митрополичих садів на Святоюрській горі. Завершилася тривала боротьба, попереду відновлення. Роботи тут вистачить на роки, адже занедбані тераси, історичні споруди й сади потребують дбайливої реставрації та значних коштів. Директор Фундації духовного відродження о. Тарас Чорний провів для РІСУ екскурсію стежками садів й кімнатами Митрополичих палат та розповів про історію, нинішнє життя та плани й сподівання на майбутнє цього унікального місця – пам’ятки архітектури і містобудування, але передусім святині нашої Церкви. Читати повністю

Церковний календар, 29 липня. Свята Марта з Витанії, учениця Господня 29 липня християни латинської традиції вшановують св. Марту з Витанії, а 2021 р. Папа Франциск до цього свята додав ще й пам’ять її сестри Марії та брата Лазаря. 🔸У Євангеліях з цією родиною, з якою дружив Ісус та часто гостював у її домі, є пов’язані два яскраві епізоди. Вперше про них говорить євангелист Лука, від котрого довідуємось про Марту і Марію як про два різні способи служіння Богові — перша “клопоталася усякою прислугою” (Лк. 10, 40), а друга, “сівши в ногах Господа, слухала його слова” (Лк. 10, 39). 🔸Хоча Христос і заступається за Марію перед докорами сестри, кажучи: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї” (Лк. 10, 41-42), Церква все ж визнає, що і соціальна активність Марти, і споглядальне життя Марії є двома однаково цінними в Його очах проявами любові. Детальніше далі

Досвід, що поглибив віру. За лаштунками звільнення отців Богдана Гелети та Івана Левицького Понад два роки тому було звільнено з російського полону двох греко-католицьких священнослужителів, єромонахів Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) Богдана Гелету та Івана Левицького. Вони були ув’язненні під час виконання своїх душпастирських обов’язків у листопаді 2022 року і звільненні 28 червня 2024 року, тобто пробули в ув’язненні понад 19 місяців. Обставини їхнього звільнення не розголошувалися. Ходили припущення, що їх обміняли на когось з проросійських священнослужителів УПЦ Московського Патріархату, фактично філії РПЦ в Україні. Нещодавно у виданні Університету Нотр-Дам у США вийшла стаття «Домашні вогнища» / “Home Fires Burning”, в якій розкриваються обставини їх звільнення, участь у цьому їх колишнього парафіянина Віталія Косовича та Глобальної клініки з прав людини Університету Нотр-Дам. Детальніше

Ворог, якого знищують: у Московській Патріархії агресивно відреагували на призначення Михайла Драпатого Не минуло навіть двох днів, а один із найвпливовіших представників адміністративного апарату Російської Православної Церкви (РПЦ) архиєпископ Зеленоградський Сава (Тутунов) уже визначив для своєї аудиторії, ким має вважатися новий командувач українського війська, яку загрозу він становить для Росії та в якій ідеологічній системі координат повинні сприйматися його майбутні дії. Сава (Тутунов) є вікарієм Московського Патріарха, заступником керівника справами Московської Патріархії, керівником її Контрольно-аналітичної служби та головою Синодального місіонерського відділу. Він поширив допис з іншого російського видання “Старше Эдды”, в якому Драпатого названо етнічною образою, а ставлення до нього сформульовано гранично однозначно — “ворога не обговорюють, його знищують”. Детальніше

27 липня Церкви візантійської традиції відзначають як день святого великомученика й цілителя Пантелеймона. Також цього святого вшановують римо-католики, англікани, орієнтальні Церкви. 🔸Як лікар за професією, він вважається покровителем медиків, на його честь називають медичні центри та освячують каплиці в лікувальних закладах, а хворі просять його про допомогу, незалежно від важкості їхньої недуги. На іконах святого часто зображають зі скринькою ліків. Без звернення до св. Пантелеймона не обходяться молитви за хворих, по храмах служать Акафіст до нього, згадки про нього містяться в чинах на освячення води та єлеопомазання. 🔸Але, як і для будь-якого іншого популярного “помічного” святого, завжди існує небезпека виродження його сприйняття у своєрідний культ, що нагадує почитання відомих у Старому Завіті домашніх божків — терафів. Далі детальніше

ДЕСС оновила форму Припису про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації Наказом ДЕСС № Н-123/11 від 23.07.2026 затверджено оновлену форму Припису про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Документ поширила пресслужба ДЕСС за підписом начальника відділу у справах релігій Вячеслава Горшкова. Нагадаємо, 9 травня 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, а також порядок розгляду питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології "русского міра". В липні 2025 року Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ МП з Російською Православною Церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено. А також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ МП.

Перша Галицька митрополія (бл. 1303–1347) у контексті історії слов’янських Церков візантійського обряду та політики Константинополя У статті автор, Володимир Мороз, розглядає історію Галицької митрополії першої половини ХІV ст. у контексті історії слов’янських Церков візантійського обряду, передусім Тирновського і Печського Патріархатів. 👉Простежено тісні зв’язки становища цих Церков зі становищем середньовічних слов’янських держав, політикою їхніх правителів і Візантії. 👉Встановлено, що тоді як слов’янські Церкви осягали статуси митрополій та патріархатів завдяки могутності покровителів-монархів, Візантія, перебуваючи у політичній, військовій та економічній кризі, тлумачила свою імперську Церкву як інструмент впливу на слов’ян і використання їхніх ресурсів у своїх інтересах. 👉Усвідомлюючи прагнення слов’янських Церков до автономії і незалежності, Константинополь не пропускав зручних моментів, щоб понизити ранг Церков-дочок шляхом посилення тимчасово слабших і ситуативно покірніших (Москви) для послаблення сильніших і схильних до діалогу з Латинською Церквою (Галич). Читати повністю

"Путін хотів поцілити дроном в Ісуса Христа": блогерка і прихильниця Трампа побувала у лаврі Як йдеться у відео, яке вона оприлюднила на своїй сторінці в X до Києво-Печерської лаври жінка завітала аби показати наслідки російської атаки, яка сталася 15 червня. У своїй публікації Лумер написала: "Путін забезпечив дроновий удар по Ісусу Христу. Прокинутий Рейх і Росія не хочуть, щоб ви побачили це відео." На початку відео блогерка назвала Києво-Печерську лавру найстарішим монастирем України та продемонструвала інтер'єри храму, звернувши увагу на його архітектуру, розписи та оздоблення сусальним золотом. За її словами, під час російського удару двома безпілотниками "Шахед" були вибиті вікна храму, а уламки впали всередину будівлі. Зокрема, це ледь не призвело до масштабної пожежі, адже значна частина внутрішнього оздоблення храму виконана з дерева, покритого сусальним золотом. Блогерка також поставила під сумнів заяви Кремля про захист християнських цінностей. Вона наголосила, що Володимир Путін регулярно позиціонує Росію як "захисника християнства", однак, на її думку, такі заяви суперечать ударам по релігійних пам'ятках в Україні. Особливу увагу Лумер звернула на місце, куди влучили уламки після атаки. Вона заявила, що пошкоджені вікна розташовані безпосередньо за зображеннями Діви Марії та Ісуса Христа, через що зробила емоційний висновок, що російські військові "намагалися поцілити дроном в Ісуса Христа".

24 липня Церкви Володимирового Хрещення відзначають пам’ять святих мучеників Бориса і Гліба, у хрещені названих Романом і Давидом. 🔸Знаємо про цих святих насправді дуже мало. Наявні дані, які містяться в руських джерелах кін. ХІ – поч. ХІІ ст., скандинавській сазі про Еймунда ХІІІ ст., разом з окремими фактами з Хроніки католицького єпископа Тітмара Мерзебурзького за 1012–1018 рр. – період, коли орієнтовно загинули Борис і Гліб, часто вступають у протиріччя. 🔸На поверхні залишається повчальний наратив не без політичного забарвлення. А літургійні тексти, здебільшого оминаючи ці пастки, розставлені у Житіях, виводять на перший план Христа, котрий прославився у святих своїх, незалежно від того, в який спосіб ця святість реалізувалася. Борис і Гліб стають емблематичною засторогою проти згубності роздору та заступниками за свій народ всупереч намаганням північних сусідів їх привласнити. Детальніше далі

У ЮНЕСКО назвали обʼєкти всесвітньої спадщини в Україні, які опинилися під загрозою через агресію Росії 22 липня 2026 року під час 48-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходить у місті Пусан (Республіка Корея), Комітет консенсусом ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини - «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» - у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши, що триваюча збройна агресія Російської Федерації і надалі становить безпосередню загрозу для їхньої видатної універсальної цінності, автентичності та цілісності. Зазначається, що під час розгляду українських об’єктів Комітет взяв до уваги оновлену інформацію, надану Україною щодо пошкоджень, завданих внаслідок останніх російських ракетних і дронових атак по об’єктах культурної спадщини Києва, Львова та Одеси, а також результати реактивних моніторингових місій Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та ІКОМОС, які стали важливою складовою оцінки поточного стану збереження цих об’єктів. У МЗС наголошують, що важливість зазначених рішень полягає, зокрема, у визначенні причини загрози об’єктам – повномасштабному вторгненні Російської Федерації в Україну, а також у засудженні триваючої повномасштабної агресії РФ проти України. У МЗС також відзначають той факт, що Комітет вчергове закликав РФ утриматися від будь-яких дій, які можуть завдати прямої чи непрямої шкоди об’єктам, їхнім буферним зонам та більш широкому оточенню, а також культурній спадщині в Україні загалом, зокрема об’єктам всесвітньої спадщини та їхнім буферним зонам та більш широкому оточенню, а також об’єктам, включеним до Попереднього списку України. При цьому Комітет позитивно відзначив заходи, які здійснюються українською стороною із захисту, моніторингу та збереження об’єктів в умовах війни, а також підтримку, що надається ЮНЕСКО, консультативними органами та міжнародними партнерами.

Ґаллаґер про візит в Україну: «Я побачив стійких людей, готових терпіти страждання заради свободи та миру" Архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер у розмові з ватиканськими медіа підбив підсумки цього візиту та розповів, що Святий Престол може зробити для припинення воєнних дій. "Мій візит мав саме дві мети: душпастирську та дипломатичну... На дипломатичному рівні ми мали контакти з владою, виконуючим обов’язки міністра закордонних справ та президентом Володимиром Зеленським, і зібрали чимало свідчень про страждання населення. Безсумнівно: помітно, що народ втомився від усього цього насильства. Але водночас бачимо рішучий, стійкий народ, який усвідомлює ті численні жертви, на які пішли громадяни заради країни. Чесно кажучи, мене дуже вразила й зворушила відвага людей та їхня рішучість, а також їхня віра в Бога Отця. А також, я б сказав, рішучість у прагненні жити якомога нормальнішим життям: продовжувати свою роботу, піклуватися про своїх дітей, дбати про літніх людей, старатися розвивати дух солідарності щодо тих, хто постраждав від бомбардувань. Я був вражений їхньою благородністю душі та рішучістю у прагненні зберегти свою свободу та незалежність", – наголосив архиєпископ Ґаллаґер. Метою поїздки були, насамперед, урочистості з нагоди 35-ї річниці відновлення діяльності структур Римо-Католицької Церкви, що відбулися в Марійському санктуарії в Бердичеві у неділю, 19 липня 2026, за участі тисяч вірян.

23 липня Українська Греко-Католицька Церква відзначає пам’ять блаженного Василя Гопка, ісповідника віри, котрий за часів комуністичної Чехословаччини відновив Пряшівську єпархію. Народився майбутній єпископ 1904 р. у с. Грабське на Пряшівщині. Оскільки батько Василя загинув, а мати виїхала на заробітки до США, його виховував родич о. Дмитро Петренко. Він віддав хлопця до протестантської гімназії у Пряшеві, а згодом 1923 р. той вступив до Пряшівської єпархіяльної духовної семінарії. По її закінченні прийняв єрейські свячення з рук ще одного пряшівського ісповідника Павла Ґойдича, для котрого згодом Василь Гопко стане сподвижником. 1947 р. Василя Гопка призначили єпископом-помічником владики Ґойдича. На той час у Чехословаччині, до складу якої увійшла Пряшівщина, утвердилася комуністична влада. А Павло Ґойдич і Василь Гопко виявилися єдиними українськими католицькими єрархами на волі по той бік “залізної занавіси”. 1950 р. Пряшівську єпархію ліквідували, а обох її єпископів заарештували. Павло Ґойдич помер в ув’язненні. Василь Гопко відбув п’ятнадцятилітній термін і по його закінченні жив під наглядом в монастирі Осен. Празька весна 1968 р. дала нове дихання Греко-Католицькій Церкві у Чехословаччині. Василь Гопко був її єдиним єпископом і принаймні формально відновив Пряшівську єпархію. Він переніс до її катедрального храму св. Івана Хрестителя тіло Павла Ґойдича. Домігся визнання греко-католиків як окремої конфесії, проте засилля промосковської Церкви в державі зберігалося аж до 1989 р. Далі детальніше

В Естонії виставка знімків Патріарха Кирила спровокувала скандал Виставка знімків Патріарха Кирила в Естонському місті Нарва викликала резонанс. Фотографії візиту 2013 року у дворі місцевого храму спровокували скандал серед мешканців. Місцева мешканка публічно висловила обурення розміщеною експозицією. Жінка вважає демонстрацію кадрів Московського Патріарха Кирила недоречною. Вона вимагає роз'яснень про зв'язки з Москвою у церковного керівництва. ⠀ Настоятель парафії Віталій Гаврилов надав письмову відповідь. Священик назвав знімки частиною історії парафії та сказав, що раніше скарг від людей не надходило. ⠀ Кадри відобразили офіційний візит Патріарха Кирила до Естонії. Захід відбувся у 2013 році. Церква періодично розміщує стенд із знімками на своїй території. Ця інсталяція демонструвалася на тлі вимог влади розірвати зв'язки церков, які перебувають в Естонії, з центрами управління, які залучені до окупаційної та військової агресії.

22 липня християни візантійської, латинської, лютеранської, англіканської традицій відзначають як день пам’яті святої Марії Магдалини, названої мироносицею і рівноапостольною. 🔸Деякі Житія святої несправедливо ототожнюють її з грішницею (блудницею), котра обмила Ісусові ноги, та Марією, сестрою Лазаря, змішуючи все в одному казані. От і виходить, що тексти богослужінь Страсного Тижня, які намагаються молитовно переосмислити євангельське читання про Марію, сестру Лазаря, котра напередодні Ісусового в’їзду до Єрусалиму намазала йому ноги пахучим миром, обзивають її блудницею. Невідомо, чому саме блудницею, якщо євангелист Лука без уточнень щодо видів її гріхів розповідає, як жінка грішниця в домі Симона обмила сльозами Ісусові ноги, обтерла волоссям та намастила пахощами. Матей і Марко в цьому епізоді говорять просто про жінку. 🔸Марія Магдалина в жодного з чотирьох євангелистів у цій сцені не фігурує. Але фігурує в інших частинах Євангелій... Далі детальніше